Розвиток у молодших школярів уявлень про портретний жанр на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

Історія розвитку портретного жанру. Теоретичні основи малювання голови людини, анатомо-конструктивні основи зображення. Методика формування у молодших школярів уявлень про портрет і автопортрет, естетичного ставлення до творів портретного жанру.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2009
Размер файла 3,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для третьокласників портретний жанр також виявився важким для сприймання. Лише та група учнів, яка в тематичних картинах звертала увагу на психологію зображених персонажів, охоче вибирала портретний жанр.

З естетичних суджень, висловлюваних учнями про портретні твори, можна зробити певний висновок про характер їх естетичного ставлення до них. Результати аналізу наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Змістові особливості естетичних суджень учнів 3 класу про портретний жанр

№ п/п

З приводу чого учні висловлюють

естетичні судження

Кількість суджень

1

Психологія людини

15%

2

Зовні красиві риси і психологія людини

10%

3

Подобається без пояснення

20%

4

Красиві риси обличчя

12,5%

5

Образотворчі засоби

7,5%

6

Аксесуари

20%

7

Міміка, виразні рухи і психологія людини

10%

Як видно з таблиці, третьокласники, як і учні 2 класу, значну кількість естетичних суджень висловлювали про красиві риси обличчя людини: «Красиві карі очі в дівчинки», «Подобається кучеряве волосся хлопчика» («Міка Морозов» В.Сєрова). «У дівчинки красивий колір обличчя: воно коричневе, засмагле», «У дівчинки красиве обличчя, воно мені подобається» («Дівчинка з персиками» В. Сєрова).

Учні 3 класу звертали увагу на аксесуари. Але вони виділяли лише ті предмети оточення, які, на їх думку, пояснюють образ зображеного. Ці пояснення в учнів ще не зовсім точні: «Дівчинка в руках тримає персик, вона, мабуть, хотіла його з їсти». «Дівчинка не бідна, бо в кімнаті гарна обстановка». «Мабуть, дівчинка живе на півдні, бо обличчя в неї засмагле і персики дозрілі». Характерним для цих суджень є те, що естетичне враження від сприйнятого твору посилюється завдяки асоціативним образам уяви, яких вони набули на основі власних спостережень і з літератури.

У 3 класі вже більше учнів, які в своїх естетичних судженнях намагаються дати характеристику настрою зображеної людини. В естетичних судженнях про портрет у третьокласників з'явилася нова особливість -- прагнення на основі розуміння виразу обличчя людини схарактеризувати її внутрішній стан, риси її характеру і її спрямованість: «Мені подобається обличчя, воно замріяне, задумливе, горде». «Дівчинка життєрадісна, ранок свіжий, сонячний; їй дуже приємно так сидіти». «Дівчинка на щось з цікавістю задивилася».

Емоційність естетичних суджень учнів 3 класу про портретні твори визначається, як і в другокласників, їх ставленням до зовнішньої краси обличчя людини. Проте емоційність цих суджень третьокласників значною мірою залежить від розуміння ними психології зображеної людини. Однак слід зазначити, що внутрішню красу людини вони часто вбачають у зовні привабливому обличчі. Емоційно-оцінне ставлення до зображеної людини зумовлюється в них тим, що вони дуже виразно бачать. У цьому їм часто допомагає назва картини, оточення, певні знання про саму людину. Тому подобаються їм насамперед портрети улюблених письменників, художни-ків, учених, артистів.

Найголовнішим і найзначнішим у мистецтві є зображення людини. Але з усіх жанрів живопису портретний жанр найважчий як для виконання, так і для сприймання. І.Рєпін говорив, що портрет повинен бути картиною і водночас характеристикою людини.

Художник, зображаючи людину, створює не лише соціальний тип, а й психологічний стан людини. У зв'язку з тим, що учні 2-4-х класів основну увагу звертають на зовнішні риси людини, треба вчити їх розуміти основне, тобто психологію, настрій. Багато для цього дає розповідь про те, як виникав у художника творчий задум, як він відтворив його, що переживав при цьому, яким був його настрій, як він втілював правду життя і як саме її розумів.

Оцінність естетичних суджень про портрет у третьокласників залежить від моральних оцінок, які виникають у них під час сприймання зображеного образу. Учні 3 класу ще не можуть піднестись до розуміння типових загальних рис, втілених у художній образ, але, естетично оцінюючи конкретні риси зображеної людини, вони спираються на наявні в них загальні уявлення про мужність, життєрадісність, привабливість.

В естетичних судженнях про портрет третьокласники майже зовсім не користуються такими спеціальними термінами, як композиція, колорит та ін. Немає ще в них і такого критерію естетичної оцінки, як правдивість. У них значно зменшилась кількість суджень, в яких вони просто констатують, що портрет їм подобається, але обґрунтувати своєї естетичної оцінки також ще не можуть.

Отже, аналіз естетичних суджень з приводу портретних творів свідчить про те, що учні мають естетичні враження від їх сприймання. Ці враження слабкіші за враження від сприймання пейзажних і тематичних творів. Цим і пояснюється, чому під час вільного вибору репродукцій учні обминають портретний жанр.

Як показали результати аналізу, учні 3 класу висловлюють більше естетичних суджень про портретний жанр, ніж учні 2 класу. Судження шестикласників про портрет свідчать, що в них є вже певне розуміння психології зображеної людини, її внутрішнього світу, хоч перша емоційна реакція на портрет у них така сама, як і в другокласників: подобається насамперед зовні красиве обличчя людини. Емоційність естетичних суджень учнів 3 класу залежить від розуміння ними образотворчих засобів і насамперед колориту картини.

Майже всім учням сподобався портрет Віри Мамонтової -- «Дівчинки з персиками». Цей портрет дивує своїм святковим, світлим настроєм, бадьорістю, красою, безпосередністю і щирістю. В. Сєров побачив Віру за столом і попросив її посидіти. Дівчинка сидить спокійно, але скільки в ній чарівності, радості життя, свіжості. Це один з найкращих образів, створених російськими художниками. Смугляве обличчя дівчинки з проступаючим крізь загар рум'янцем, живий погляд її карих очей, відкинуте з лоба непокірне темне волосся, спокійні і водночас рухливі руки лежать на столі, накритому білою скатертиною; поряд лежать ніж, персики. За вікном -- сад у пізню пору літа. Сєров надзвичайно виразно передає чистоту тонів, сріблястий потік світла, яке крізь вікно наповнює кімнату. Це світло сяє на стіні, на фарфоровій тарілці, бліками відображається на стінках стільців, м'яко лягає на скатертину і обгортає фігуру дівчинки. Створення цього світлового середовища і стало найвищим досягненням живопису Сєрова.

Створюючи «Дівчинку з персиками», Сєров намагався передати враження від чарівної правди натури. Це було повне захоплення художника сонячним світлом, прозорими рефлексами літнього дня на обличчі, в очах чудової дівчинки. Точність тонів і їх співвідношень створює таку саму музику живопису, яка є в природі. Діти надзвичайно чутливі до сприймання експресії зображеного, і саме тому їм подобається дівчинка, яка ніби ось-ось схопиться і, сміючись, побіжить у сад.

Видатний педагог П.П. Чистяков, підкреслюючи головну ознаку досконалості портрета, говорив, що він «дивиться». Художник-портретист, крім володіння малюнком, формою, колоритом, повинен мати обдарованість відчувати внутрішній світ людини. Він повинен ніби підгледіти момент, коли людина забуває, що вона позує, тобто коли вона просто замислюється, споглядає, не думаючи, що на неї дивляться. І ось тоді в неї з'являється той справжній вираз, який передає її сутність.

Залежно від характеру людини, її професії, від того, чи зображає її художник у стані спокою чи в русі, портретист надає їй тієї або іншої пози, скеровує погляд. Але поганим буде той портрет, в якому помітно, що людина позує. Художники вважають, що найскладнішим у мистецтві портрета є розкриття внутрішнього світу людини у поєднанні з подібністю до оригіналу. Портрет повинен бути «вражаюче подібним» у цілому. І художник, відчувши цю правду, переносить її на полотно.

В учнів 3 класу естетичні судження про портретний жанр повніші за формою, ніж у другокласників, але поступаються щодо неї перед судженнями про пейзажні і тематичні твори. Під час сприймання портретних творів вони мало вживають спеціальну термінологію, метафори, порівняння.

Для учнів 4 класу характерна більша кількість естетичних суджень про портретний жанр, В їх судженнях значно глибше, ніж у третьокласників, відображається розуміння прекрасного в людині. Дані, які підтверджують це, наведено в табл. 3.

Таблиця 3 Змістові особливості естетичних суджень учнів 4 класу про портретний жанр

№ п/п

З приводу чого учні висловлюють

естетичні судження

Кількість суджень

1

Психологія людини

12,5%

2

Зовні красиві риси і психологія людини

17,5%

3

Подобається без пояснення

30%

4

Красиві риси обличчя

20%

5

Образотворчі засоби

7,5%

6

Аксесуари

12,5%

7

Міміка, виразні рухи і психологія людини

10%

Як видно з таблиці, значна частина естетичних суджень четвертокласників стосується красивих рис обличчя зображеної людини: «Мені подобається обличчя чоловіка. У нього високий лоб, чорне кучеряве волосся і чорні гарні очі. Риси обличчя дуже красиві». «Мені подобається Міка Морозов, личко таке красиве, оченята жваві, допитливі». Але, на відміну від третьокласників, учні 4 класу в своїх судженнях зовні красиві ознаки найчастіше пов'язують з внутрішнім психічним станом людини: «Подобається це обличчя тому, що воно красиве; видно, що це розумна людина, подобається сумний погляд». «Подобається красиве обличчя чоловіка, його вираз, розумна усмішка».

Естетичні судження учнів 4 класу про портретний жанр дають підставу встановити залежність їх емоційності від розуміння психології зображених людей. Ця залежність є однією з характерних особливостей їх естетичного ставлення до портретних творів.

Четвертокласники говорять про розумний погляд, про гордість і життєрадісність, що проступає в рисах обличчя, про чесність і сміливість зображених людей: «Мені подобається, як Сєров зобразив дівчинку: обличчя в неї веселе, а очі трохи задумливі». «Мені подобається ця жінка -- велична, красива, горда» («Портрет Єрмолової» В. Сєрова). «Подобаються очі з виразом красивої смішинки».

Характерною особливістю естетичних суджень учнів 4 класу про портрет є те, що своє розуміння красивого в людині вони пов'язують з наявними в них етичними ідеалами. Усвідомлення красивого в моральних рисах людини позитивно впливає на формування етичних ідеалів і власну поведінку учнів. Згідно з певним ідеалом учні і оцінюють риси людини як прекрасні. Четвертокласники вже самі пояснюють зв'язок між естетичною оцінкою портрета і розумінням прекрасного в реальній людині.

Таким чином, в естетичних судженнях учнів 4 класу більше, ніж у третьокласників, виявляється залежність естетичної оцінки від наявних рис етичного ідеалу. Оцінка зображеної людини визначає їх ставлення до картини, тоді як у третьокласників були випадки, коли їм сама людина не подобалась, але на картині подобалося щось інше: обстановка, природа.

Естетичне ставлення четвертокласників до портретного жанру характеризується такою особливістю: якщо їм не подобається зображена людина, то в картині не подобаються й аксесуари. Свої судження вони висловлюють з приводу головного об'єкта картини -- зображеної людини: «Мені взагалі картина не подобається, бо не подобається сама дівчинка: в неї розтріпане волосся, вона неохайна». Четвертокласники в своїх судженнях намагаються пояснити свій власний настрій, що виникає під час сприймання портрета: «Коли розглядаєш «Дівчинку з персиками», то починаєш відчувати радість».

У четвертокласників правдивість, як критерій естетичної оцінки пейзажних і тематичних творів живопису, поширюється і на портретний жанр, чого не спостерігалося в естетичних судженнях третьокласників: «Мені подобається картина тим, що дівчинка як жива». «Ця дівчинка весела, життєрадісна, я люблю таких людей. Художник добре передав її настрій, і це мені подобається». «Іван Грозний справді має грізний вигляд. Дивлячись на портрет, відчуваєш жорстокість цієї людини».

Четвертокласникам подобаються зрозумілі за змістом портретні твори, які збуджують у них відповідні естетичні почуття, але вони не завжди можуть їх висловити. Це зрозуміло, бо аналізувати зміст зображеного -- це означає говорити не лише про розуміння його, а й про власні почуття, тісно пов'язані з розумінням. Цей зв'язок ще раз підкреслює важливість принципу зрозумілості при сприйманні творів мистецтва, без якого ускладнюється виникнення і усвідомлення естетичного почуття.

Особливо подобається четвертокласникам портрет «Дівчинка з персиками», мабуть тому, що ця картина виходить за межі портретного жанру, наближаючись до сюжетної картини. Хоч сюжет картини і дуже простий, проте в цій простоті багато глибини і цільності, у всіх дрібницях обстановки просвічується неповторна радість життя. Наявність зрозумілого, виразного сюжету картини допомагає четвертокласникам висловити своє естетичне ставлення до неї, зрозуміти зміст зображеного, власні переживання під час сприймання.

Таким чином, естетичні судження учнів 4 класу про портрет характеризуються значно глибшим розумінням прекрасного в зображеній людині, ніж у третьокласників. Показовим для естетичних суджень семикласників про портретний жанр є те, що в них виявляються ті самі мотиви естетичної оцінки, що й у судженнях про тематичні і пейзажні твори, чого не спостерігалось у третьокласників. Це стосується, зокрема, такого мотиву естетичної оцінки, як правдивість. Збагачення мотивації естетичної оцінки про портрет позначилось і на загальному ставленні до цього жанру. Серед четвертокласників вже більше учнів, які для картинної галереї, поряд з іншими картинами, вибирали і картини портретного жанру. У творі «Про улюблену картину» багато учнів писали і про портретний жанр. Такий інтерес до портретного жанру пояснюється формуванням етичного ідеалу.

Кількісні показники естетичних суджень учнів про твори живопису різних жанрів наведено в табл. 4. Як видно з таблиці, найбільша кількість естетичних суджень учнів усіх класів висловлена з приводу творів пейзажного жанру. Але в четвертокласників помітно вже вирівнювання кількості естетичних суджень з усіх жанрів живопису. Зокрема, збільшується кількість естетичних суджень про портрет. Це до певної міри свідчить про якісні зміни в естетичних судженнях учнів, про підвищення інтересу до психології людини і про формування в них поняття прекрасного.

Таблиця 4 Динаміка естетичного ставлення учнів 2-4-х класів до творів портретного жанру

Клас

Портретні твори

2

12,5%

3

22,5%

4

30%

Але таких учнів, яким подобаються лише зовні красиві риси людини, у 4 класі вже значно менше. Зовнішню красу людини четвертокласники майже завжди пов'язують з виразом її внутрішньої суті. Так само, як і третьокласники, учні 4 класу звертають увагу на моральні риси характеру людини, але коло цих рис розширюється. У своїх судженнях вони пояснюють, що портрет подобається їм тоді, коли вони більше знають про зображену людину. Особливу увагу звертають вони на вираз обличчя, експресивність пози, що допомагає їм зрозуміти внутрішній стан людини. У своїх естетичних оцінках четвертокласники більше звертаються до власного досвіду, власних знань, спостережень, що збагачує їх естетичні судження. Виявилося, що портрет - важкий для сприймання жанр, оскільки учні ще не володіють достатніми навичками аналізу емоцій.

Отже, наше дослідження виявило особливості сприймання творів портретного жанру виявило, що уміння аналізувати об'єкти естетичного сприймання значно поглиблює естетичне ставлення учнів до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Кількісні і якісні зміни в розвитку естетичних суджень учнів свідчать про залежність естетичного ставлення до об'єктів дійсності як від їх вікових особливостей, так і від специфіки портретного жанру як об'єкта естетичного сприймання. Виявлені в дослідженні особливості естетичних суджень учнів молодшого шкільного віку дають можливість установити, з одного боку, відповідну залежність розвитку їх естетичних суджень від умов виховання і, з другого боку, зробити відповідні висновки щодо використання виявлених особливостей естетичних суджень у практиці роботи школи.

Висновки

Отже, теоретичними основами малювання голови людини є врахування умовного поділу голови на частини. Слід пам'ятати, що конструктивні лінії лежать в основі кісток черепа, а не на поверхні обличчя. Велике значення в побудові голови має правильне визначення не лише лінії брів, очей, носа, рота, а й середньої лінії обличчя, що умовно проходить через середину лоба, основи носа, губ, підборіддя і ділить голову на дві симетричні частини.

Якщо голова розміщена на рівні очей того, хто малює, то основу лінії носа і низ вуха зображують на одній горизонтальній прямій лінії, а всі інші конструктивні лінії - прямими лініями. Якщо голова закинута вгору, то вуха розміщені нижче основи носа, а якщо опущена на груди, то вуха мають бути вище основи носа. Конструктивні лінії матимуть дугоподібний вигляд і своїми вершинами будуть напрямлені відповідно вгору і вниз. Щоб правильно передавати конструктивну основу голови в просторі, треба враховувати явища перспективи та зменшення віддалених частин голови.

Засвоєння основних принципів, правил і законів будови зображення голови починається з аналізу конструктивної основи форми, вивчення потрібних даних пластичної анатомії будови черепа, м'язів, очей, носа, вуха, губ. Потім набуті знання закріплюються зображенням гіпсових моделей, частин обличчя людини (очей, носа, губ, вуха), зліпків із класичної скульптури.

Моделі частин обличчя людини малюють, враховуючи анатомічну будову та їхні зв'язки з формою голови в цілому. Малювання гіпсових моделей розвиває здібність анатомічно правильно передавати форму ока, носа, вуха, губ, у будову яких геніальний скульптор вніс узагальнення. Малювання обрубувальної гіпсової моделі голови привчає узагальнено сприймати форму, відволікатися при зображенні від деталізації. Проте слід пам'ятати, що малювання гіпсових моделей голови сприяє розвитку лише навчальних вправ.

Малювання з натури голови людини підводить учнів до мистецтва творчого портрета. Важливе значення у цьому процесі має схема мімічних рухів людини (спокійний стан; увага; усмішка; сум; роздуми; сміх; жах; плач). Виконання портрета в естампній графіці (офорт, гравюра, літографія) вимагає творчого мислення, грамотного та виразного малюнка. Знання пропорцій постаті та голови людини допомагають виявити індивідуальні риси натури й уникнути помилок.

Учні люблять малювати людину, прагнуть показати її в русі. Вчителі повинні уміти допомагати їм у вирішенні цього важкого завдання за допомогою схематичних малюнків, зроблених на основі елементарних пропорцій людини різного віку. З цією метою ознайомлюють з однією чи кількома схемами людини, які умовно зображують скелет, показуючи послідовність переходу від попередньої схеми до малюнка людини. При зображенні людини треба передусім встановити правильне положення всієї постаті, визначити пропорції частин тіла одна відносно одної, а потім упевнено малювати її, намагаючись передати характерні особливості голови, тулуба, рук і ніг.

Уміння аналізувати твори портретного жанру як об'єкти естетичного сприймання, яке виявляється в естетичних судженнях, значно поглиблює естетичне ставлення учнів до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Естетичне ставлення до дійсності властиве більшості учнів молодшого шкільного віку. Лише окремі учні 2 класу не виявляли естетичного ставлення до об'єктів дійсності.

Результати цього дослідження, на нашу думку, можна взяти до уваги під час розробки питань методики навчання дітей образотворчим засобам живопису. Це забезпечить розвиток в учнів естетичних суджень про твори мистецтва і дасть можливість запобігти заміні його оцінкою цих творів як звичайних об'єктів пізнання. Ці дані також дадуть змогу вчителям знайти правильні шляхи у використанні мови для збагачення естетичного сприймання учнями творів живопису асоціативними образами.

Список використаної літератури

1. Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. - 2001. - №1. - С. 53.

2. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.

3. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Альманах // Зб. наук. праць / Відп. ред.: М.М. Бровко; О.Г. Шутов. - К.: Знання, 2000.- 129с.

4. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.

5. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

6. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.

7. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Просвещение, 1981. - 240 с.

8. Беда Г.В. Живопись. - М.: Просвещение, 1986. - 190 с.

9. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

10. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

11. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.

12. Виноградова Г.Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

13. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.

14. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

15. Вожлов В.М. Прекрасное в жизни, в искусстве.- М.: Знание, 1979. - 240 с.

16. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

17. Волкова Е.В. Произведения искусств в мире художественной куль-туры. - М.: Искусство, 1988. - 240 с.

18. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей //
Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.

19. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

20. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237с.

21. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

22. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогіка, 1978. - 186 с.

23. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. - 1974. - №3. - С. 23-25.

24. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

25. Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве. - К.: Просвещение, 1990. - 249с.

26. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.

27. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.

28. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 62-64.

29. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.

30. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

31. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Пер. с пол. А. Еримилова, Б.Федорова.- М.: Иностр. лит., 1962. - 572 с.

32. Кабалевский Д.И. Педагогические размышления. - М.: Педагогика, 1987.- 185с.

33. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей школярів // Рад. шк. - 1981. - С. 48-50.

34. Каган М.С. О месте искусства в жизни школы // Искусство в школе. - М., 1992. - №1. - С. 11-19.

35. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №2. - С. 37-38.

36. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

37. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопр. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.

38. Кибрик Е.А. Объективные законы в изобразительном искусстве // Вопр. философии. - 1966. - № 10. - С. 18-27.

39. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

40. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

41. Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Художественная культура и гармони-ческое развитие личности. - К.: Просвещение, 1982. - 336 с.

42. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990.- №8.- С. 22.

43. Князева М.М., Осокин Ю.В. Эстетическое как социальный феномен // Философия. -- М:. Смысл, 1998.-- 187 с.

44. Коменсъкий Я.А. Вибрані пед. твори: Велика дидактика: В 2 т. -К.: Рад. шк., 1940. - Т. 1. - 248 с.

45. Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 25-28.

46. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание.- М.: Знание, 1987- 234с.

47. Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

48. Кузин В. С. Наброски и зарисовки. - М.: Искусство, 1970. - 94 с.

49. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

50. Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания.- М.: Педагогика, 1985.- 250с.

51. Лабунская Г.В., Рожкова Е.Е., Назаревская Г.А. Уроки рисования в начальных классах. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 166 с.

52. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.

53. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

54. Лернер М.Ж. Эстетические чуства.- М.: Знание, 1967.- 254с.

55. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987.- 231 с.

56. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

57. Лутаєнко В.С. Естетика мислення. - К.: Мистецтво, 1974.- 215с.

58. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №9. - С. 50-55.

59. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 1986. - №2. - С. 55-59.

60. Люблінська Г.О. Дитяча психологія.- К.: Вища школа, 1974.- 354с.

61. Малышов С.Д. Искусство видеть. - М.: Просвещение, 1986.- 178с.

62. Масленникова З.Д. Работа красками в школе. - Л.: Учпедгиз, 1959. - 80 с.

63. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. - М.: Просвещение, 1985. - 318с.

64. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1978. - 112 с.

65. Муштаев В.П. Уроки искусства.- М.: Педагогика, 1990.- 140 с.

66. Наконечна О.П. Про роль естетичного в сучасній культурі // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип. 4- 5: Зб. наук. праць: У 2- х ч. - Ч. ІІ.- К.: Вища школа, 2000.

67. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.

68. Орловский Г. И. Учитесь смотреть и видеть. - М.: Искусство, 1969.

69. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.

70. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С. 57-60.

71. Половникова П.Б. Эстетические чувства. - К.: Знание, 1978- 343с.

72. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

73. Проців В.I., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.

74. Рабинович М.Ц. Пластическая анатомия человека, четвероногих животных и птиц и ее применение в рисунке. 2-е изд., - М.: Просвещение, 1978. - 212 с.

75. Радлов Н. Э. Рисование с натуры. - Л.: Искусство, - 1978. - 198 с.

76. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. - М.: Педагогика, 1972. - 237с.

77. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.

78. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

79. Ростовцев Н.Н. Рисование головы человека. - М.: Изобразительное искусство, 1989. - 304 с.

80. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.

81. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.

82. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2000. - №4. - С. 48-49.

83. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2-х т.- К.: Педагогіка, 1976. - Т. 1.- 124 с.

84. Храпченко М. Эстетические и художественные ценности // Контекст. - 1981. - М., 1982. - С. 22-29.

85. Художественное восприятие / Под ред. Мейлаха Б.С. - Л.: Искус-ство, 1971. - 387с.

86. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: Освіта, 1987.- 564 с.

87. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школі. - К.: Рад. школа, 1986.- 178 с.

88. Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 112 с.

Додаток А

Бланк опитування

Уважно прочитай питання і познач відповідь, яка тобі найбільше підходить.

1. Який жанр образотворчого мистецтва тобі подобається найбільше?

? Пейзаж

? Сюжетна картина

? Портрет

2. У чому ти найбільше вбачаєш красиве?

? У природі

? У творах мистецтва

? У вчинках людини

? У праці людей

3. Який жанр мистецтва, на твою думку, дає можливість найкраще передати красу дійсності?

? Пейзаж

? Сюжетна картина

? Портрет

4. Як ти вважаєш, у портреті красиве найкраще передає:

? Психологія людини

? Зовні красиві риси

? Міміка, виразні рухи

? Настрій зображеного

? Правдивість зображеного

? Образотворчі засоби

? Сюжет зображеного

? Інше

Дякуємо за щирі відповіді!

Додаток Б

Обрубовочні моделі голови людини

Рис. А.Дюрер. Обрубовка голови.

Рис. Гольбейн. Начерк.

Додаток В

Навчальний малюнок (модель голови Ф.Дюпюї)

Додаток Г

Навчальний малюнок

Додаток Д

А.Дюрер. Лінійно-конструктивний малюнок голови

Додаток Ж

О.П. Сапожников. Дротяна модель голови

Додаток З

О.П. Лосенко. Таблиця з посібника


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.