Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти

Перспективність полягала у підготовці бакалаврів до засвоєння систематичного курсу технологій викладання рідної мови, математики, «Я і Україна» тощо під час навчання на 5 курсі та готувало майбутніх учителів до оволодіння навичками здійснення безперервної освіти. Практичні спостереження студентів над способами забезпечення безперервності в освіті сприяли розумінню ними зв'язку між усіма освітніми концентрами, а також оволодінню навичками здійснювати перспективне вивчення навчального матеріалу з різних дисциплін курсу початкової школи.

Наступність полягала в розширенні і поглибленні знань студентів, набутих на попередньому етапі навчання. Так, майбутні вчителі початкової школи, конкретизували знання про принципи, методи і форми організації навчання на уроках рідної мови, читання, математики тощо в 1-4 класах. На нашу думку, підготовка студентів до професійної діяльності на основі виявлення взаємозв'язку старих і нових знань дасть можливість підняти бакалаврів на новий рівень щодо засвоєння матеріалу, активізувати їхню пізнавальну діяльність та інтелектуальний розвиток.

Оскільки зміст навчання мови має відповідати рівню сучасної педагогічної науки, пропоновану технолгію розроблено з урахуванням принципу науковості. Його реалізація передбачала ознайомлення студентів з об'єктивними науковими фактами та науковою термінологією, систематизацію знань майбутніх педагогів про дидактичні явища. Ми вважали, що вивчення теоретичного матеріалу на основі вищеназваного принципу сприятиме уточненню, поглибленню понять, що забезпечить ефективність пропонованої технології.

Опрацювання навчального матеріалу не можливо уявити без використання наочності. Вона допомагає чітко визначити найголовніші властивості таких загальнодидактичних і специфічно методичних категорій, як принципи, методи і форми навчання, дозволяє студентам установити зв'язки між ними, забезпечує доступність у навчанні. Отже, на нашу думку, успішне оволодіння бакалаврами професійними знаннями, вміннями й навичками значною мірою залежить від продуманого використання наочності.

У ролі засобів наочності під час експериментального вивчення спецкурсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» використовували різноманітні схеми (загальнодидактичні принципи, специфічно методичні принципи, дидактичні методи, форми навчання учнів початкової школи), таблиці тощо.

Реалізація пропонованої експериментальної програми на основі вищезгаданих принципів досягається шляхом:

· розуміння студентами суті дидактичних категорій;

· засвоєння майбутніми вчителями початкової школи способів здійснення безперервної освіти;

· усвідомлення студентами психолого-педагогічних особливостей навчання школярів на основі наступності і перспективності.

Ми вважали, що ефективність дослідної технології визначається сформованістю таких компетенцій бакалаврів:

· оперувати педагогічною термінологією;

· самостійно здійснювати процес навчання учнів початкової школи на загальнодидактичних і специфічно методичних принципах;

· володіти практичними вміннями організовувати вивчення дисциплін шкільного курсу на основі наступності і перспективності;

· уміти практично реалізовувати пріоритети і принципи освіти;

· володіти важливими професійними вміннями (гностичними, проектувальними, конструктивними, організаційними, комунікативними);

· володіти на належному рівні сучасним інструментарієм, ефективними когнітивними, проблемними, креативними методами навчання, специфічними прийомами, сучасними засобами навчання, які сприяють здійсненню безперервної шкільної освіти.

Усе викладене вище дало нам підстави для реалізації програми експериментального навчання, створеної на основі принципів наступності і перспективності.

2.2 Технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Оволодіння учнями вміннями й навичками з навчальних предметів, що передбачені освітнім стандартом, базується на засвоєнні ними комплексу теоретичних понять. Успішна організація цього процесу визначається багатьма чинниками, одним із яких є чітке розуміння вчителем шляхів формування кожного з понять. Отже, педагог, перш ніж визначити методи, які забезпечують найбільш повне усвідомлення школярами суттєвих ознак поняття, має бачити перспективу його розвитку й основні етапи засвоєння.

Той факт, що поняття з рідної мови і математики послідовно проходять через весь шкільний курс навчання, дозволяє здійснювати вивчення теоретичного матеріалу з означених навчальних предметів на основі принципів наступності і перспективності, тобто поступово збагачувати його змістову сторону.

За розробленою експериментальною технологією підготовка студентів до здійснення виробничих функцій та основних завдань діяльності передбачає ознайомлення майбутніх фахівців з особливостями початкової освіти на сучасному етапі розбудови нашої країни, її роллю у забезпеченні безперервної освіти особистості. Значна увага приділяється питанням щодо модернізації системи загальної шкільної освіти; безперервності освіти; значення єдності принципів, методів і форм навчання в руслі забезпечення безперервної освіти в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Вивчення курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» має фундаментальне значення для подальшого ознайомлення майбутніх фахівців в галузі початкової освіти з технологіями навчання предметів шкільного курсу. Пропонований курс має таку структуру (табл. 2.6):

Таблиця 2.6. Опис предмета навчального курсу

Курс бакалавр (денна форма навчання)	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 1,5	Шифр та назва галузі знань: 0101 Педагогічна освіта	Обов'язковий рік підготовки: 1 Семестр: 1
Змістових модулів: 3	Шифр та назва напряму підготовки:	Лекції: 12 годин Практичні: 12 годин Самостійна та індивідуальна робота: 30 годин
Загальна кількість годин: 54	6.010100 Початкова навчання
Тижневих годин: 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Вид контролю: підсумкова контрольна робота

Як видно із наведеної вище таблиці, структура навчального курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» містить три змістових модулі. У першому змістовому модулі розглядаються тенденції розвитку і принципи побудови системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі, аналізуються основні документи, які регламентують процес навчання і виховання в сучасному ЗНЗ: «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; наступність і перспективність визначаються як основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти.

Другий змістовий модуль покликаний ознайомити майбутніх фахівців із концепціями неперервної освіти, базової освіти, початкової школи, висвітлити їхню реалізацію у змісті загальної середньої освіти.

У третьому модулі розглядаються форми організації навчання в сучасному ЗНЗ, особливості уроків у початковій школі, наступність і перспективність в організації форм роботи на уроці в загальноосвітньому навчальному закладі; особливості оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, шляхи дотримання спадкоємності в оцінюванні знань, умінь і навичок школярів.

Навчальна дисципліна «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» пов'язана з філософією, педагогікою, психологією, частковими методиками викладання дисциплін (рідна мова, математика, «Я і Україна» тощо) та з іншими науками.

Опрацювання курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» передбачає аудиторну (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдання із самоперевірки, модульний контроль (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Тематичний план навчальної дисципліни

№ теми	Назви змістового модуля, теми	Усього годин	Лекції	Практичні заняття	Самостійна та індивідуальна робота
	ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ І	36	8	8	20
	Змістовий модуль 1	18	4	4	10
1.1.	Модернізація системи загальної середньої освіти України	9	2	2	5
1.2.	Наступність і перспективність - основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти	9	2	2	5
	Змістовий модуль 2	18	4	4	10
2.3.	Зміст освіти в національному загальноосвітньому навчальному закладі	9	2	2	5
2.4.	Закономірності, принципи і методи навчання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі	9	2	2	5
	ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ ІІ	18	4	4	10
	Змістовий модуль 3	18	4	4	10
3.5.	Форми організації навчання в національному ЗНЗ	9	2	2	5
3.6.	Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів	9	2	2	5

Лекції, пропоновані студентам, присвячені окремим темам курсу. За способом викладання цей вид навчальних занять був інформаційним, тобто передбачав передавання інформації шляхом послідовного розкриття наукових фактів, явищ, процесів. Обов'язковим елементом лекцій було подання теоретичного матеріалу у формі проблемного завдання, в умовах якого окреслювалися певні суперечності, які потребують вирішення.

Науковий і фактичний матеріал лекцій відображав ключові питання навчальної дисципліни (див. табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Проектування лекційних занять

№ теми	Назва теми та анотований зміст
1.1.	Модернізація системи загальної середньої освіти України Тенденції розвитку системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі. Основні документи, які регламентують процес навчання і виховання в сучасному ЗНЗ: «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Принципи побудови системи загальної середньої освіти.
1.2.	Наступність і перспективність - основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти Наступність і перспективність як складові безперервної освіти. Історія розвитку наступності і перспективності як психолого-педагогічної проблеми. Безперервність як основа викладання навчальних предметів у початковій школі.
2.3.	Зміст освіти в національному загальноосвітньому навчальному закладі Суть поняття «зміст освіти». Компоненти змісту освіти. Основні теоретичні засади побудови змісту сучасної початкової освіти. Особливості навчального плану, програм і підручників для початкової школи.
2.4.	Закономірності, принципи і методи навчання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі Закономірності, принципи і правила навчання. Сутність, класифікація і функції методів навчання. Наступність і перспективність у діяльності вчителя початкової школи щодо використання принципів і методів навчання.
3.5.	Форми організації навчання в національному ЗНЗ З історії розвитку організаційних форм навчання в початковій школі. Урок як основна форма навчання в національному ЗНЗ. Наступність і перспективність в організації форм роботи на уроці.
3.6.	Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів Складові навчальних досягнень. Функції та принципи оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Загальні критерії оцінювання. Методи педагогічного діагностування та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів.

Наприклад, суть лекції №2 (тема: «Наступність і перспективність - основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти») розкривалася викладачем через такі змістові лінії, а саме:

ь наступність і перспективність як складові безперервної освіти;

ь історія розвитку наступності і перспективності як психолого-педагогічної проблеми;

ь безперервність як основа викладання навчальних предметів у початковій школі.

Такий підхід, на нашу думку, дозволив розкрити майбутнім фахівцям суть поняття «безперервна освіта»; виділити її основні складові, серед яких чільне місце належить принципам наступності і перспективності. Оскільки психологія і педагогіка є основним підґрунтям часткових методик викладання предметів шкільного курсу, необхідно було висвітлити історію розвитку проблеми наступності і перспективності в дослідженнях учених і науковців різних періодів становлення людської цивілізації. Усе викладене вище давало нам можливість з'ясувати, як названі вище принципи реалізуються у процесі викладання предметів шкільного курсу в почактвоій школі.

Опрацьовуючи матеріал лекції №5 (тема: «Форми організації навчання в національному ЗНЗ»), студенти дізнавалися про варіативність типів уроків у початковій і основній школі. Так, за допомогою презентації-схеми «Типологія уроків для початкової та основної школи» ми демонстрували студентам, що сучасні підходи до виокремлення форм навчання в обох ланках ЗНЗ уможливлюють дотримання принципів наступності і перспективності (див. схему 2.1).

За результатами пропонованого курсу лекцій студенти мали усвідомити, що існують такі шляхи забезпечення безперервної освіти, а саме:

ь «стиковкування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ь систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ь організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ь підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ь єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

Схема 2.1. Типологія уроків для початкової та основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичні заняття були невід'ємною складовою у підготовці майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. Ця форма організації навчального процесу передбачала опрацювання студентами теоретичних положень, засвоєних на лекціях та у процесі самостійної роботи, обговорення реферативних повідомлень, відігравала важливу роль у виробленні в бакалаврів навичок застосування здобутих знань для вирішення практичних завдань (див. табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Проектування практичних занять

№ теми	Назва теми та анотований зміст
1.1.	Модернізація системи загальної середньої освіти України Тенденції розвитку системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі. Основні документи, які регламентують процес навчання і виховання в сучасному ЗНЗ: ЗУ «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Принципи побудови системи загальної середньої освіти.
1.2.	Наступність і перспективність - основна запорука здійснення безперервної шкільної освіти Наступність і перспективність як складові безперервності в освіті. Філософські основи спадкоємності. Історія розвитку наступності і перспективності як психолого-педагогічної проблеми. Безперервність як основа викладання навчальних предметів у загальноосвітньому навчальному закладі.
2.3.	Зміст освіти в національному загальноосвітньому навчальному закладі Суть поняття «зміст освіти». Компоненти змісту освіти. Система критеріїв добору змісту основ наук. Реформування змісту початкової освіти. Концепції неперервної освіти, базової освіти, початкової школи. Особливості навчального плану, програм і підручників для початкової та основної школи.
2.4.	Закономірності, принципи і методи навчання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі Закономірності, принципи і правила навчання. Сутність і функції методів навчання. Прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Засоби навчання в 1-4 і 5-12 класах. Наступність і перспективність у діяльності вчителя початкової школи і педагога-пердеметника щодо використання принципів і методів навчання.
3.5.	Форми організації навчання в національному ЗНЗ З історії розвитку організаційних форм навчання в початковій школі. Урок як основна форма навчання в національному ЗНЗ. Визначення цілей уроків у їх системі. Багатоваріативність структури уроків. Дидактичні особливості уроків у початковій і основній школі. Наступність і перспективність в організації форм роботи на уроці.
3.6.	Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів Складові навчальних досягнень. Функції та принципи оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Загальні критерії оцінювання. Методи педагогічного діагностування та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Наступність і перспективність в організації перевірки й оцінювання успішності молодших школярів і учнів 5-12 класів.

У змісті практичного заняття виділяли теоретичну і практичну частини. Перша передбачала співбесіду викладача і студентів з основних питань теми, друга - обговорення повідомлень з актуальних тем організації навчального процесу в сучасному ЗНЗ і виконання майбутніми фахівцями завдань практичного характеру. Наприклад:

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Закономірності, принципи і методи навчання в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі

І. Теоретична частина

1. Закономірності, принципи і правила навчання.

2. Сутність і функції методів навчання. Прийоми навчання.

3. Класифікація методів навчання.

4. Засоби навчання в 1-4 і 5-12 класах.

5. Наступність і перспективність у діяльності вчителя початкової школи і

педагога-пердеметника щодо використання принципів і методів навчання.

ІІ. Практична частина

Користуючись знаннями з педагогіки та часткових методик складіть схему:

· варіант 1: «Принципи навчання в початковій і основній школі»;

· варіант 2: «Методи навчання в початковій і основній школі».

Одним із засобів реалізації пропонованої дослідної методики виступало інтерактивне навчання. На думку педагогів (О. Пометун, Л. Пироженко та ін.) і методистів (С. Караман, О. Караман, З. Бакум та ін.), його суть полягає в організації колективного процесу навчального пізнання, заснованого на постійній активній взаємодії всіх студентів. Використання інтерактивних технологій передбачає співнавчання, взаємонавчання, колективне, групове, навчання у співпраці, де учень і педагог виступають рівноправними суб'єктами. Неможна не погодитись із науковцями, які стверджують, що необхідними умовами успішного запровадження такого навчання є чіткий план дій і конкретні завдання для майбутніх фахівців, співпраця між ними тощо [37; 74]. Отже, позитивні результати у формуванні умінь і навичок бакалаврів можуть бути досягнуті через взаємні зусилля учасників навчального процесу при розв'язанні проблем.

Сьогодні в педагогічній і методичній літературі описано кілька груп інтерактивних технологій, які умовно можна класифікувати таким чином:

ь технології кооперативного навчання;

ь технології колективно-групового навчання;

ь технології ситуативного моделювання;

ь технології опрацювання дискусійних питань [63; 74; 93; 113].

Ефективність запровадження названих технологій у процес підготовки майбутніх учителів початкової школи залежить від їхньої обізнаності в галузі педагогіки, психології та часткових методик.

Так, матеріал теоретичної частини практичного заняття №1 ми опрацьовували зі студентами за допомогою технології «Карусель». З цією метою частині бакалаврів було запропоновано скласти питання з теми заняття і знайти на них відповіді (внутрішнє - нерухоме - коло «Каруселі»). Інша частина студентів мала опрацювати вдома теоретичний матеріал і під час проведення практичного дати відповіді на поставлені запитання (зовнішнє - рухоме - коло «Каруселі»).

Виконання завдань практичної частини занять також передбачало застосування певних інтерактивних технологій. Наприклад:

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема: Зміст освіти в національному

загальноосвітньому навчальному закладі

Практична частина заняття проводитлась із застосуванням технології «Акваріум».

Користуючись знаннями з педагогіки та часткових методик доведіть, що підруники з рідної мови для початкової та основної школи побудовані з урахуванням наступності і перспективності.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6

Тема: Оцінювання навчальних досягнень школярів

Пропонована практична частина передбачаєла застосування технології «1 - 2 - 4 - усі разом»:

Користуючись знаннями з педагогіки та часткових методик доведіть, що критерії оцінювання навчальних досягнень школярів передбачають реалізацію загальнодидактичних принципів наступності і перспективності.

Самостійна робота виступала основним засобом засвоєння студентами засвоєння матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Такий вид роботи передбачав вивчення студентами окремих питань курсу.

Засвоєний у процесі самостійної роботи навчальний матеріал виносився на поточний контроль (табл. 2.10).

Таблиця 2.10. Проектування самостійної роботи

№ теми	Назва теми
1.	Наступність і перспективність як передумова успішного навчання учнів початкової й основної школи.
2.	Зміст освіти початкової й основної школи: особливості навчального плану, програм і підручників.
3.	Методи педагогічного діагностування та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової та основної школи

Індивідуальна робота проводилася з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку творчих здібностей (табл. 2.11).

Таблиця 2.11. Проектування індивідуальної роботи

№ теми	Назва теми
1.	Принципи побудови системи освіти у країнах Західної Європи.
2.	Закон заперечення заперечення як передумова здійснення безперервної освіти.
3.	Основні теоретичні засади побудови змісту сучасної початкової освіти.
4.	Загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання.
5.	Нестандартні уроки і особливості їх використання у навчально-виховному процесі учнів початкової школи.
6.	Особливості перевірки й оцінювання успішності учнів початкової школи.

Основним видом оформлення результатів індивідуальної роботи було написання рефератів.

Рейтингова система оцінювання передбачала визначення якості виконання студентами всіх видів аудиторної і позааудиторної навчальної роботи, рівня набутих ними знань, умінь і навичок (табл. 2.12).

Таблиця 2.12. Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
		Оцінка	Пояснення
90-100	ВІДМІННО	А	Відмінно (виконано на високому рівні з незначною кількістю помилок)
82-89	ДОБРЕ	В	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75-81		С	Добре (у цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67-74	ЗАДОВІЛЬНО	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-66		Е	Достатньо (виконання задовольняє мінімальні критерії.
35-59	НЕЗАДОВІЛЬНО	FХ	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34		F	Незадовільно (з обов'язковим повторним курсом)

Рейтингова система оцінювання передбачала використання поточного, проміжного і підсумкового контролю (табл. 2.13).

Таблиця 2.13. Рейтингове оцінювання з навчального курсу

Заліковий кредит	Змістовий модуль	Поточна рейтингова оцінка	Контрольна рейтингова оцінка	Проміжна рейтингова оцінка	Контрольна модульна рейтингова оцінка	Підсумкова модульна рейтингова оцінка
		Робота на практич-ному занятті	Самостійна робота	Індивідуальне завдання		За змістовий модуль	За заліковий кредит	Середній показник
І	1	5	5	5	15	30	59	59	41	100
	2	5	5	5	14	29
ІІ	3	5	5	5	15	30	30

Поточна рейтингова оцінка складалася з балів, які студент отримував за такі види навчальної діяльності з кожного змістового модуля:

· систематичність та активність роботи на практичному занятті;

· виконання завдань для самостійного опрацювання;

· підготовка індивідуального завдання.

Проміжна рейтингова оцінка виставлялась у балах за результатами засвоєння змістового модуля навчальної дисципліни та визначається як сума поточних і контрольних рейтингових оцінок. Проміжна рейтингова оцінка за окремий заліковий кредит становила не більше 59 балів.

Підсумкова рейтингова оцінка виставлялась у балах як сума середнього показника проміжних рейтингових оцінок та модульної контрольної рейтингової оцінки.

З метою забезпечення об'єктивного контролю щодо формування професійної компетентності майбутнього фахівця з навчального курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти» студентам пропонували виконати контрольні роботи з кожного змістового модуля та модульної контрольної роботи. Контрольні роботи складалися із тестових завдань, кожне з яких оцінюється в 1 б. Пропоновані завдання носили репродуктивний характер і дозволяли з'ясувати рівень орієнтації студента у групі схожих понять, явищ, процесів, виявити знання педагогічних термінів.

Студент протягом семестру, працюючи над засвоєнням програмного матеріалу з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти», міг отримати наступні рейтингові бали:

1) бали за участь та відповіді на практичному занятті:

5 балів - отримував студент, що виявив всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, вміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлений з основною та додатковою літературою до теми, що рекомендована програмою. 5 балів отримували студенти, котрі засвоїли взаємозв'язок основних понять теми та дисципліни в цілому в їхньому значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчального матеріалу теми;

4 бали - отримував студент, що виявив систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу теми, уміння вільно виконувати завдання з теми, передбачені програмою, ознайомлений з основною та додатковою літературою до теми, що рекомендована програмою.

3 бали - отримував студент, який виявив повне знання навчального матеріалу теми, успішно виконував передбачені програмою завдання теми практичного заняття, засвоїв основну літературу з теми, рекомендовану програмою. 3 бали отримували студенти, які засвідчили систематичний характер знань з дисципліни і здатні до їх самостійного поповнення і оновлення у ході подальшої навчальної діяльності;

2 бали - отримував студент, що виявив знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, який справлявся з виконанням завдань до теми, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою до теми, рекомендованою програмою.

1 бал - отримував студент, що виявив знання основного навчального матеріалу теми в обсязі, необхідному для подальшого навчання, ознайомлений з основною літературою до теми, рекомендованою програмою.

0 балів - отримував студент, який виявив прогалини у знаннях навчально-програмового матеріалу теми, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань теми, не зміг дати відповідь на поставлене питання.

2) бали за виконання самостійної роботи:

· виконано на високому рівні з незначною кількістю помилок -

5 балів;

· у цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок - 4 бали;

· непогано, але зі значною кількістю недоліків - 3 бали;

· виконання задовольняє мінімальні критерії - 2 бали;

· наявні численні помилки, які свідчать про те, що студент не засвоїв матеріал - 1 бал;

· відсутність виконаної самостійної роботи - 0 б.

3) бали за виконання індивідуального навчально-дослідного завдання

· за високий рівень самостійності, оригінальність, науковість -

5 балів;

· за відносний рівень самостійності та науковості - 4 бали;

· за середній рівень самостійності та науковості - 3 бали;

· низький рівень самостійності та науковості - 2 бали;

· наявні численні помилки, які свідчать про те, що студент не засвоїв матеріал - 1 бал;

· відсутність виконаного індивідуального завдання - 0 б.

Сумарна максимальна кількість балів, які студент може отримати за виконання творчого завдання, індивідуального навчального проекту 1-5 балів.

4) бали за написання доповіді та реферату:

· суто компілятивного рівня - 0,5 бала за доповідь і 0,5 бал за реферат;

· обґрунтоване розкриття проблеми - 1 бал за доповідь і 2 бали за реферат;

· глибоке розкриття проблеми, відображення власної позиції - 2 бали за оформлену доповідь і З бали за оформлений реферат;

· виступ з рефератом на практичному занятті - 1 бал за доповідь і 2 бали за реферат;

5) бали за виконання контрольного підсумкового тесту (тестової контрольної роботи) - 1-41 бали;

6) заохочувані бали за творчу активність та відсутність пропусків занять протягом семестру - +5 балів;

7) штрафні бали за пропуски занять (лекцій, практичних) без поважних причин - - 5 балів.

За результатами пропонованої експериментальної методики студенти мали усвідомити, що існують такі шляхи забезпечення безперервної освіти, а саме:

ь «стикування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ь систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ь організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ь підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ь єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

2.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Навчальний експеримент вимагав з'ясувати ефективність розробленої технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. З цією метою наприкінці формувального експерименту було проведено контрольний зріз та виявлено рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти. Навчальні досягнення студентів оцінювали за 5-бальною шкалою згідно з уточненими нами критеріями (див. таблицю 2.14):

Таблиця 2.14. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»

Рівні	Характеристика навчальних досягнень студенів	Бали	Результати діяльності студентів
І. НИЗЬКИЙ	Студент виконав завдання під безпосереднім керів-ництвом викладача; допомогу сприймав лише після кількаразового її пояснення.	1	Виконано одне завдання, але неправильно.
		2	Виконано одне завдання або виконано два завдання, одне з них неправиль-но.
ІІ. СЕРЕДНІЙ	Студент працював на рівні виконання способів діяльності за зразком у подібній ситуації, самостійну роботу виконував зі значною допомогою викладача.	3	Виконано два завдання або виконано три завдання, одне з них неправиль-но.
ІІІ. ДОСТАТНІЙ	Студент самостійні завдання виконував із незначною допомогою викладача; оволодів уміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовувати їх у співробітництві з педагогом (частково-пошукова діяльність).	4	Виконано три завдання або виконано чотири завдан- ня, одне з них неправильно.
ІV. ВИСОКИЙ	Студент уміє засто-совувати способи діяль-ності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керів-ництвом викладача; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми (пошукова діяльність).	5	Виконано чотири завдання.

Так, на завершення дослідного навчання було проведено контрольний зріз серед четвертокурсників, що навчалися за експериментальною і традиційною методикою. Отже, студенти обох груп («А» і «Б») виконували завдання:

1. Зазначте, на яких принципах (згідно з чинними документами) побудовано систему освіти в Україні.

2. Назвіть основні шляхи розв'язання проблеми наступності і перспективності, визначені вітчизняними та зарубіжними дидактами.

3. Окресліть основні шляхи, що забезпечують здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу.

4. Розробіть план-конспект уроку з навчального предмету (за вибором) для початкової школи з урахуванням принципу перспективності.

Проаналізуємо результати виконання завдань контрольного зрізу.

Пропонуючи майбутнім фахівцям перше завдання, ми намагалися перевірити знання щодо тенденцій розвитку і принципів побудови системи загальної середньої освіти України на сучасному етапі. За результатами виконання студентами цього завдання констатуємо, що 51% четвертокурсників, які навчалися за експериментальною технологією, і 30% бакалаврів контрольних груп упоралися з ним. Відповідно 8% і 5% майбутніх учителів початкової школи виконали це завдання з незначною допомогою викладача. Аналіз результатів експерименту свідчить, що 65% студентів, які навчалися за традиційною технологією, при визначенні принципів побудови сучасної української системи освіти не називають безперервність, а, отже, не готові до здійснення навчання на основі наступності і перспективності в межах ЗНЗ.

Метою наступного завдання було з'ясувати, наскільки бакалаври теоретично підготовлені до впровадження основних принципів освіти (наступності і перспективності) у власну педагогічну діяльність. 18% студентів ЕГ і 63% студентів КГ у своїх відповідях зазначили, що основним шляхом розв'язання проблеми наступності і перспективності, на думку вітчизняних і зарубіжних дидактів, є викладання навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей учнів. 43% бакалаврів, що навчалися за дослідною технологією, вважали, що педагоги-науковці виділили наступні шляхи забезпечення означених принципів у процесі навчання:

· знання учителями початкової школи програмових вимог і методів роботи в основній ланці, а вчителями-предметниками - програм і методів роботи початкової школи;

· викладання навчального матеріалу з урахуванням наступності.

31% четвертокурсників означеного контингенту доповнили цей список ще й таким твердженням: удосконалення навчальних планів, програм і підручників, зокрема щодо забезпечення поступового зростання навантаження учнів і ускладнення їхньої роботи.

Відповідно 8% майбутніх учителів ЕГ і 37% бакалаврів КГ не змогли правильно виконати запропоноване завдання.

Аналізуючи результати виконання четвертокурсниками завдання №3, зазначимо, що 68% студентів експериментальних груп і 31% студентів контрольних груп успішно впоралися з ним. Зазначеним контингентом майбутніх учителів було окреслено такі шляхи, що забезпечують здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу:

ь «стикування» чинних програм і підручників суміжних класів у їх завданнях та змісті;

ь систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

ь організація пропедевтичного вивчення навчального матеріалу у початковій школі;

ь підвищення вимог до учнів - випускників початкової школи;

ь єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

Таким чином, можна констатувати, що 69% бакалаврів, які навчалися за традиційною технологією, не усвідомлюють, що здійснення безперервної освіти в межах загальноосвітнього навчального закладу можливе лише за умови забезпечення наступності і перспективності у змісті освіти, діяльності вчителів початкової та основної школи.

Наступне завдання мало на меті визначити рівні сформованості у майбутніх фахівців професійних умінь щодо забезпечення безперервності у навчанні школярів. Аналіз результатів виконання завдання показав, що студенти експериментальних груп із ним упоралися успішніше. Про це свідчить той факт, що у четвертокурсників, які навчалися за дослідною технологією, не викликало труднощів скласти план-конспект уроку з навчального предмету (за вибором) для початкової школи з урахуванням принципу перспективності (див. додаток Б).

Разом з тим, майбутні фахівці з контрольних груп показали значно нижчий рівень виконання поставленого завдання. 24% студентів, що навчалися за традиційною технологією, не змогли виконати це завдання. 69% четвертокурсників КГ обмежились тим, що у розробленому конспекті вказали, що детальніше з означеною темою учні ознайомляться в основній школі. Отже, зазначений контингент бакалаврів не усвідомлює того, що перспективність полягає у визначенні пріоритетних напрямів у розвитку учнів. За такого підходу кожний етап у навчанні вносить нові знання, нові утруднення, яких не було раніше, збагачує розвиток і навчання. Він має бути складнішим за попередній (інакше дітям буде нецікаво), але водночас посильним для школярів, тобто таким, що поступово ускладнюється.

Таблиця 2.15. Рівні сформованості готовності студентів до здійснення безперервної освіти

Рівні навчальних досягнень студентів	Високий	Достатній	Середній	Низький
Групи	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Загальні результати	12	19	5	8	31	49	24	40	15	24	21	35	5	8	10	17

Загальний показник сформованості значених вище умінь і навичок в майбутніх учителів початкової школи продемонструємо за допомогою діаграми 2.4:

Діаграма 2.4. Загальний показник сформованості в майбутніх учителів початкової школи готовності до здійснення безперервної освіти

Отже, результати дослідного навчання переконливо засвідчили, що студенти експериментальних груп краще володіють вміннями і навичками щодо здійснення безперервної освіти, ніж контрольних, оскільки їх формування проводилося поетапно, за допомогою спеціально розробленої технології.

Завершальний етап експериментального навчання передбачав виявлення ефективності пропонованої технології. З цією метою нами було виведено середньоарифметичний бал успішності студентів груп «А» і «Б» (див. таблицю 2.16) з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»:

Таблиця 2.16. Середньоарифметичний бал навчальних досягнен студентів експериментальної і контрольної груп з курсу «Дидактичні засоби здійснення безперервної шкільної освіти»

Середньоарифметичний бал успішності
ЕГ	КГ
3,8	3,4

Виразивши відношення здобутих результатів на завершальному етапі навчання коефіцієнтом успішності (К_у), одержимо:

К_у == = 1,12,

де А_е - середньоарифметичний бал успішності в експериментальних групах, А_к - середньоарифметичний бал успішності в контрольних групах. Так, середній бал успішності в студентів групи «А» в 1,12 рази вище, ніж у групах «Б».

Аналіз наведених результатів дозволив зробити висновок, що майбутні фахівці, які навчалися за експериментальною технологією, виявили значно вищий рівень сформованості умінь і навичок щодо здійснення навчання з урахуванням наступності і перспективності. Так, більшість студентів ЕГ (68%) уміє виконувати самостійні завдання із незначною допомогою викладача; оволоділа вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовувати їх у співробітництві з педагогом (49%); уміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом викладача; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми (19%). Отже, це є свідченням того, що розроблена нами дослідна технологія формування у студентів готовності до здійснення безперервної освіти забезпечує позитивну динаміку розвитку навчальних досягнень студентів.

Висновки

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сучасне розуміння ролі якісної освіти у формуванні особистості школяра зумовлюють необхідність створення такої системи безперервного навчання в ЗНЗ, яка б ураховувала найважливіші загальнодидактичні принципи. Безперервна освіта - це різні ступені і форми здобуття й удосконалення загальноосвітньої і професійної підготовки, тобто система навчання, побудована на засадах наступності і перспективності. Основною умовою реалізації єдиної системи навчання, яка забезпечує поступовий розвиток особистості, є наступність і перспективність. У магістерській роботі обґрунтовано актуальність проблеми реалізації наступності та перспективності у викладанні предметів шкільного курсу, проаналізовано психологічні, педагогічні та частковометодичні засади її розв'язання.

2. Реалізації безперервності в освіті сприяє створення відповідних науково-виробничих комплексів, основна мета яких полягає у забезпеченні підготовки педагогів до здійснення навчання на основі спадкоємності. Спираючись на результати дослідження вітчизнаняних педагогів і психологів, ми дійшли висновку, що готовність майбутнього вчителя до здійснення безперервної освіти є інтегральним особистісним утворенням, яке вміщує в собі оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, психологічну установку на досягнення поставленої мети, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості, адекватні вимогам діяльності.

3. Аналіз чинних програм і підручників з рідної мови засвідчив те, що в процесі їх удосконалення було забезпечено належну орієнтацію на втілення принципів наступності та перспективності між початковою й основною школою (на прикладі вивчення морфеміки і словотвору), а саме:

· поступову наповнюваність понять новими ознаками, наближення їх визначень до наукових;

· ускладнення завдань морфемного і словотворчого розбору шляхом розширення кола граматичних форм, пропонованих для аналізу, а також збільшення кількості морфем у слові й урізноманітнення їх значень.

4. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз стану сформованості в учнів початкової і основної школи (на прикладі морфеміки і словотвору) виявив недоліки традиційної методики, зокрема недостатньо повну реалізацію принципів наступності та перспективності. Також результати анкетування вчителів початкової школи і студентів спеціальності «Початкове навчання» підтвердили те, що частині опитаних бракує спеціальної професійно-методичної підготовки до опрацювання навчального матеріалу з урахуванням зазначених дидактичних принципів.

5. За результатами аналізу теоретичних засад та практики опрацювання навчального матеріалу (на прикладі рідної мови) в початковій і основній школі було розроблено й апробовано технологію підготовки майбутніх учителів 1-4 класів до здійснення безперервної освіти, елементами якої є:

· послідовне розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості в досягненнях у галузі психології, педагогіки і часткових методик щодо запровадження безперервної освіти школярів;

· підготовка студентів до створення умов для перспективного засвоєння учнями теоретичного матеріалу;

· використання сучасних педагогічних технологій (проблемний виклад матеріалу, інтерактивні технології, мультимедійні навчальні програми, групова навчальна діяльність студентів тощо).

6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами забезпечення наступності та перспективності під час організації навчального процесу в ЗНЗ є:

· стикування чинних програм і підручників суміжних класів у завданнях та змісті;

· систематичність і послідовність викладання теоретичних відомостей з опорою на вивчене;

· організація пропедевтичного вивчення способів творення слів у початковій школі;

· підвищення вимог до якості освіти і розвитку учнів - випускників початкової школи;

· єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 і 5-12 класів.

6. Ефективність дослідної технології щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти визначалася сформованістю в них таких компетенцій:

· самостійно здійснювати процес навчання учнів початкової школи на загальнодидактичних і специфічно методичних принципах;

· володіти практичними вміннями організовувати вивчення дисциплін шкільного курсу на основі наступності і перспективності;

· уміти практично реалізовувати пріоритети і принципи освіти;

· володіти важливими професійними вміннями (гностичними, проектувальними, конструктивними, організаційними, комунікативними);

· володіти на належному рівні сучасним інструментарієм, ефективними когнітивними, проблемними, креативними методами навчання, специфічними прийомами, сучасними засобами навчання, які сприяють здійсненню безперервної шкільної освіти.

7. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів контрольного експерименту підтвердив ефективність розробленої технології щодо підготовки бакалаврів до здійснення навчання школярів із урахуванням наступності та перспективності, а, отже, правомірність висунутого нами припущення. Про це свідчить той факт, що студенти, які навчалися за нею, виявили значно вищий рівень сформованості умінь і навичок щодо організації безперервної освіти учнів ЗНЗ (більшість студентів ЕГ уміє виконувати самостійні завдання із незначною допомогою викладача; оволоділа вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовувати їх у співробітництві з педагогом; уміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом викладача; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми тощо). Отже, це є свідченням того, що розроблена нами дослідна технологія формування в четвертокурсників готовності до здійснення безперервної освіти забезпечує позитивну динаміку розвитку навчальних досягнень студентів.

Пропоноване дослідження не претендує на остаточне розв'язання порушеної проблеми. Перспективу подальшого наукового пошуку вбачаємо в удосконаленні професійно-методичної підготовки вчителів початкової та основної школи до реалізації принципів наступності та перспективності у викладанні предметів шкільного курсу.

Список використаних джерел

Айдарова Л.И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку / Л.И. Айдарова. - М.: Педагогика, 1970. - 144, [1] с.

Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі / А.М. Алексюк. - [2-е вид., перероб. і доп.]. - К.: Вища щкола, 1981. - 206 с. - (Педагогічна бібліотека).

Алексюк А.М. Удосконалення навчального процесу в середній школі / А.М. Алексюк. - К.: Вища школа, 1986. - 184 с. - (Вуз - школі).

Ананьев Б.Г. Преемственность в обучении / Б.Г. Ананьев // Советская педагогика. - 1953. - №2. - С. 33-38.

Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.

Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: (методические основы) / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1982. - 192, [1] с.

Баллер З.А. Преемственность в развитии культуры / З.А. Баллер. - М.: Наука, 1969. - 294 с.

Баранов М.Т. Обучение русскому языку в 5-6 классах: Пособие для учителей / М.Т. Баранов. - М.: Просвещение, 1986. - 302 с.

Барташев А.В. Преемственность обучения в общеобразовательной и профіессиональной школе (теоретико-методологический аспект) / Под ред. А.П. Беляевой. - Спб.: Ин-т профтех образ. РАО, 1996. - 198 с.

Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи / М.А. Білецька, М.С. Вашуленко. - [8-е вид.]. - К.: Освіта, 2001. - 272 с.

Білецька М.А., Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання в 2 класі чотирирічної початкової школи: Українська мова. Читання. Русский язык: Навчально-методичний посібник / М.А. Білецька, М.С. Вашуленко, Н.Ф. Скрипченко. - К.: Освіта, 1992. - 414 с.

Біляєв О.М. Сучасний урок української мови / О.М. Біляєв. - К.: Рад. школа, 1981. - 176 с.

Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе / Д.Н. Богоявленский, Н.А. Менчинская. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 348, [2] с.

Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика / А.М. Богуш. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 216 с.

Бондар В.Ф. Дидактика / В.Ф. Бондар. - К: Либідь, 2005. - 264 с.

Бондаренко Н. Концепція підручника української мови для шкіл з російською мовою навчання / Н. Бондаренко, А. Ярмолюк // Дивослово. - 2002. - №4. - С. 66-71.

Вашуленко М.С. Перспективність і наступність у навчанні української мови в початковій і середній школі / М.С. Вашуленко // Українська мова і література в школі. - 1991. - №8. - С. 15-20.

Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 кл.: Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації / М.С. Вашуленко. - К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.

Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання / М.С. Вашуленко // Початкова школа. - 2001. - №1. - С. 11-14.

Вашуленко М. Методичні рекомендації до роботи за підручником «Рідна мова», 3 клас та орієнтовне календарне планування уроків / М. Вашуленко // Початкова школа. - 2003. - №8. - С. 16-22.

Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі / М. Вашуленко // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования / [Г.Н. Шелогурова (упорядник)]. - М.: Лабиринт, 1996. - 416 с. - (Философия риторики и риторика философии).

Глазова О.П. Перспективність і наступність у формуванні текстотворчих умінь в учнів початкових і 5 класів загальноосвітньої школи: дис…. канд. пед. н…. 13.00.02 / Глазова Олександра Павлівна. - К., 1999. - 210 с.

Гнатенко І. С. Наступність в учбово-виховній роботі в 4-5 класів школи-інтернату: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук.: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / І. С. Гнатенко. - К., 1964. - 27 с.

Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения / В.В. Давыдов. - М.: Педагогика, 1986. - 240 с.

Давыдов В.В. Основные вопросы современной психологии детей младшего школьного возраста // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии / В.В. Давыдов, Д.Б. Эльконин, А.К. Маркова. - М.: Педагогика, 1978. - С. 180-205.

Данилов М.А., Есипов Б.Д. Дидактика / М.А. Данилов, Б.Д. Есипов. - М.: Изд-во РСФСР, 1957. - 518 с.

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). - К.: Райдуга, 1994. - 70 с.

Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. - 2000. - Грудень. - №47 (95). - С. 2-31.

Державні стандарти базової і повної середньої освіти // Початкова освіта. - 2003. - 14 січня. - №1-2 (400). - С. 2-14.

Дистервег А. Руководство к образованию немецких учителей: Хрестоматия по истории зарубежной педагогике / Сост. и авт. ввод. ст. А.И. Пискунов. - [2-е изд., перераб.]. - М.: Просвещение, 1981. - 528 с.

Донченко Т. Мотваційне забезпечення навчальної діяльності на уроках мови / Т. Донченко // Дивослово. - №7. - 2001. - С. 24-26.

Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови / Т.К. Донченко. - К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. - 251 с.

Ерастов Н.П. Психологические проблемы рациональной организации учебной работы школьников: (сб. статей) / Н.П. Ерастов и др. - Ярославль, 1972. - 75 с.

Занков Л.В. Пам'ять / Л.В. Занков. - М.: Учпедгиз, 1949. - 176 с.

Запорожец А.В. Психологическое развитие ребенка: Избранные пси-хологические труды: в 2-х т. / А.В. Запорожец. - М.: Педагогика, 1986. -

Т. 1. - 1986. - 320 с.

Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / С.О. Караман. - К.: Ленвіт, 2000. - 272 с.