Психолінгвістичні основи вивчення дієслова в початкових класах

Вивчається ця тема практично. Спочатку діти засвоюють, що в кінці дієслів може додаватися суфікс -ся (-сь), спостерігають вживання цих дієслів у реченнях, утворюють нові слова, пояснюють значення дієслів на -ся (-сь), звертають увагу на те, що -ся (-сь) завжди пишеться з дієсловами разом.

В окремих місцевостях на території України ще зустрічаються випадки, коли -ся вимовляється окремо від дієслова (я ся спудив). Учитель повинен виправляти діалектну вимову.

Робота за таблицею, вміщеною у підручнику, допомагає засвоїти відмінювання дієслів із -ся (-сь) та їх правопис. Учні переконуються, що у дієсловах на -ся (-сь) такі самі закінчення, як і в дієсловах без -ся (-сь).

Звертається увага учнів, що у дієсловах першої дієвідміни в третій особі однини перед -ся з'являється м'який звук [т^!], який позначається двома буквами -ть. Наприклад:

Однина.

Особа	Дієслова без -ся	Дієслова із -ся
3-я особа	ллє, б'є , хвилює, одягає	ллється, б'ється, хвилюється, одягається

Дієслова теперішнього і майбутнього часів на -ся (-сь) поділяються на дієвідміни, які визначаються за закінченнями третьої особи множини теперішнього часу:

Під час розбору речення встановлюється, що дієслова на -ся (-сь) вживаються в ролі присудка. Наприклад:

Розгораються вогні на всіх вітрах. (М. Пригара).

Синя хвиля горнеться на борт. (П. Воронько).

Ой цвілось життя зелене! (П. Тичина).

Наступним важливим етапом роботи з дієсловами на -ся є розрізнення їх написання та вимови. Написання та вимова цих дієслів різні. Тому насамперед проводиться спостереження за вимовою дієслів на -шся (смієшся, повертаєшся, вчишся, дивуєшся, змагаєшся, наближаєшся, дивишся, зупиняєшся), а потім на -ться (змагається, змагаються,миється, миються, робиться, робляться, підніметься, піднімуться, зігріється, зігріються).

Після цього учні вивчають правило, що у дієсловах другої особи в однині сполучення букв шся позначає два звуки: глухий подовжений м'який приголосний [с^!] та голосний [а] .

Буквосполучення ться у дієсловах третьої особи однини і множини позначає два звуки: глухий, м'який подовжений приголосний [ц'] і голосний звук [а]

Для закріплення щойно вивченого з дієсловами на -ся складаються словосполучення та речення, порівнюється їх вимова і написання в другій і третій особах.

На основі запропонованих методичних рекомендацій до проведення уроків рідної мови з розділу «Дієслово» з урахуванням графічної підготовки, можливостей та особливостей кожного конкретного класу, можна побудувати цілеспрямований навчальний процес з елементами творчості.

Таким чином, застосування запропонованих методичних рекомендацій до проведення уроків рідної мови при вивченні розділу «Дієслово», з врахуванням індивідуальних можливостей учнів, передбачає успішну, цілеспрямовану і творчу побудову навчального процесу у початковій школі.

3.2 Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивченні дієслова

В шкільній практиці граматичній теорії приділяється недостатньо уваги. Тому школярі, знаючи в загальному теоретичний матеріал, відчувають труднощі при виділенні головних (істотних) і другорядних (неістотних) ознак граматичних понять.

Досвід роботи з алгоритмами показав, що вони допомагають глибше вникнути в логічну структуру явища, у встановленні усвідомлених зв'язків між окремими частинами понять. Питання формування операцій приводить до того, що учні швидко виділяють необхідні ознаки, систематизують їх і роблять правильні висновки.

Покажемо методику складання деяких граматичних алгоритмів по дієслову.

Дієслово як частина мови

Систематизуємо раніше вивчені граматичні ознаки дієслова і встановимо можливості його зміни за формами особи, часу, числа і роду.

Співставимо слово з іменними частинами мови (іменником і прикметником), виділимо граматичні ознаки, за якими вони будуть співставлятися (відмінок, число, час і особа). З цією метою на дошці спочатку оформляється ліва частина таблиці 4 (перерахунок граматичних ознак частин мови). Далі аналізуються частини мови за наявністю (+) або відсутністю (-) морфологічних ознак.

Ставиться така граматична ознака:

? Якими граматичними ознаками відрізняються дієслово від іменника і прикметника?

Додамо, що процес аналізу супроводжується використанням дидактичного матеріалу, підібрати який учні можуть самостійно. Робота закінчується складанням правої частини таблиці 4.

Таблиця 4

Систематизація раніше вивчених граматичних ознак частин мови

	Частини мови
	Іменник	Прикметник	Дієслово
Змінюються за	1 . Часом	-	-	+
	2 . Числами	+	+	+
	3 . Відмінками	+	+	-
	4 . Особами	-	-	+
	5 . Родами	+	+	+
	6. Способами	-	-	+

Таблиця допомагає зрозуміти найголовніші ознаки частин мови. В ході її аналізу відзначається, що іменник не змінюється за родами але має його (+) , а дієслова тільки у формі минулого часу однини змінюються за родами (+) .

Таблиця показує, що дієслово відрізняється від інших частин мови наявністю категорій особи, часу і способу.

Час дієслова

При визначенні часу дієслова потрібно показати, що він тісно пов'язаний із завершенням або не завершенням дії. В результаті аналізу дієслів встановлюється, що форма теперішнього часу дієслів, які означають завершену дію, відсутня.

Таблиця 5

Аналіз часових форм дієслів, які означають завершену і незавершену дію

Дієслова, які означають дію:	Час
	Теперішній	Минулий	Майбутній
			Проста	Складна
Завершену Незавершену	? +	+ +	+ ?	? +

Звернемо увагу учнів і на те, що і за формою майбутнього часу можна легко визначити дієслова зі значенням завершеної або незавершеної дії: якщо інфінітив здатний з'єднуватися з особовими формами дієслова бути в майбутньому часі, то це дієслово із значенням незавершеної дії (буду працювати), в іншому випадку маємо справу з дієсловами, що виражають завершену дію.

Але зміст таблиці 5 не враховує спеціальні морфологічні показники форм минулого і майбутнього часу, тому їх необхідно виділити. Для цього вирішуються такі пошукові задачі:

Який морфологічний показник має форма минулого часу?

Яке допоміжне дієслово бере участь в утворенні майбутнього часу?

Ці питання дають можливість вичленити граматичні ознаки різних форм часу і відобразити їх з допомогою таблиці 6.

Таблиця 6.

Граматичні ознаки різних форм часу

Морфологічні ознаки і показники часу	Час
	Теперішній	Минулий	Майбутній
			Проста	Складна
Дієслово із значенням завершеної дії	?	+	+	?
Дієслово із значенням незавершеної дії	+	+	?	+
Допоміжне дієслово бути	?	?	?	+
Суфікс -л-	?	+	?	?

Дана таблиця допомагає диференціювати граматичні ознаки і показники різних форм часу і складати алгоритм такого змісту:

1. Чи має форму часу суфікс -л- ?

Так Ні

Минулий час

2. Чи виражає дієслово завершену дію?

Так Ні

Майбутній час

3. Чи утворюється часова форма з допомогою допоміжного дієслова бути?

Так Ні

Майбутній складний Теперішній час

Виключення: дієслова, які у формі минулого часу не мають суфікса - л (ніс, замерз).

Способи дієслова

При формуванні понять про способи дієслова необхідно розглянути особову форму дієслова як позначення дії по відношенню до реальної дійсності. Спочатку слід дати поняття про реальну дію (як про дію, яка здійснюється, здійснилася або буде здійснюватись) і про нереальну дію (як про дію можливу, бажану, яка позначає прохання, наказ). Пропонуємо від дієслова виконати утворити всі форми часу і охарактеризувати з точки зору протікання в часі. Результати цієї граматичної роботи узагальнюються такими висновками:

Дієслово виконує означає дію, яка проходить в теперішньому часі, зараз.

Дієслово виконував позначає дію, яка здійснювалася в минулому.

Дієслово буде виконувати позначає дію, яка здійсниться в майбутньому.

Ці спостереження систематизуються з допомогою схеми:

Дія

Виконується Виконувалась Буде виконуватись

Теперішній час Минулий час Майбутній час

Реальна дія

Реальній дії потрібно протиставити нереальну. З цією метою використовують такий дидактичний матеріал:

Чергові відкрили вікна.

Чергові, відкрийте вікна!

Якщо б не було вітру, чергові відкрили б вікна.

Розглядаються три форми способу дієслів. Далі аналізуємо речення за такими запитаннями:

· Яку дію позначає дієслово в першому реченні?

· Охарактеризуйте дії, виражені дієсловами в 2--3 реченнях.

· Чи мають ці дієслова форми часу? Чим це викликано?

· Які граматичні значення в речення вносять дієслова відкрийте, відкрили б?

Представимо ці спостереження над граматичними значеннями способів у таблиці 7.

Таблиця 7

Граматичні значення способів дієслова

Значення способу	Характер дії
	Реальна	Нереальна
	Теперішній	Майбутній	Минулий	Можлива, бажана умова	Просьба, порада, наказ, побажання
Дійсний	+	+	+	?	?
Умовний	?	?	?	+	?
Наказовий	?	?	?	?	+

Протиставлення способу дієслова за реальністюнереальністю дії дозволяє не тільки глибше зрозуміти специфіку способу як морфологічної категорії, але і підготувати учнів до засвоєння більш складного матеріалу. Таблиця дозволяє скласти таку частину алгоритму:

1. Чи позначає дієслово дію реальну?

Так Ні

Дійсний спосіб

Умовний, наказовий

Реальна Нереальна

Далі учням пропонується продумати зміст другої частини алгоритму, враховуючи граматичні значення умовного способу. Така послідовність в складанні частин алгоритму дозволяє свідомо протиставити значення дійсного і умовного способів наказовому, яке має найбільшу кількість граматичних значень.

Потім рекомендується поставити перед учнями таке питання:

- Який із способів ви відобразите у другій частині алгоритму і чому?

В ході аналізу встановлюється, що таким способом буде умовний, так як він має одне граматичне значення - дію, можливу при певних умовах. Так складається друга частина алгоритму:

1. Чи позначає дієслово можливу (бажану, умовну) дію?

Так Ні

Умовний спосіб Наказовий спосіб

Запропоновані таблиці і алгоритми дають вчителю можливість розвивати лінгвістичне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.

3.3 Процес і результати експериментального дослідження

Одним із завдань експериментального дослідження було визначити рівень засвоєння граматичних категорій учнями початкових класів і його залежність від рівня розвитку пізнавального інтересу.

Експериментальне дослідження було проведене у 4 класі Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борщівського району і 4-А класі ЗОШ №1 м. Борщева, перший з яких експериментальний, а другий ? контрольний. Всього в експерименті брало участь 23 учні експериментального класу і стільки ж (23) учнів контрольного.

Завдання дослідження: визначення рівня засвоєння учнями граматичних категорій дієслова та його залежності від рівня розвитку пізнавального інтересу як провідного мотиву навчальної діяльності на уроках рідної мови.

З цією метою у 4 класі протягом одного місяця проводився формуючий експеримент, в процесі якого проводилась ґрунтовна і цілеспрямована робота. Вона полягала у виборі та використанні ефективних методів, засобів, прийомів, способів заохочення учнів до навчальної діяльності, які б сприяли удосконаленню знань про дієслово.

Велика увага приділялася змісту навчального матеріалу і забезпеченню позитивної мотивації учіння. Учням пропонувалися цікаві завдання, творчі вправи, прислів'я, ігри, загадки, з допомогою яких здійснювалося вивчення дієслова як частини мови (Додатки А?D). Одночасно зміст завдань збагачував кругозір учнів, їх знання про історію рідного краю, явища природи, про тваринний і рослинний світ, про професії тощо.

На основі спостережень за активністю учнів у процесі навчання ми одержали переконливий матеріал про становлення і характерні особливості пізнавального інтересу школярів при вивченні дієслова. Показниками прояву пізнавального інтересу були запитання дитини, з якими вона зверталася до вчителя, їх зміст, кількість, інтонаційна виразність мовлення, характер активності учнів на уроці.

Як показало дослідження, на перших етапах нашої роботи запитань у школярів майже не було. Включення ж проблемних елементів в різні за складністю навчальні завдання, використання схем та інших прийомів спонукало учнів ставити запитання до учителя. Проте спочатку це були запитання чисто репродуктивного характеру, які вимагали переказування, опису, дублювання запитань підручника. Цілеспрямована робота учителя по формуванню у школярів інтересу до вивчення дієслова призвела до того, що вже на другий тиждень було зафіксовано значно більше запитань, самостійних міркувань, що супроводжувалися позитивними емоціями від пізнання нового, невідомого.

У контрольному класі сама функція запитання була іншою тільки за вимогою вчителя. Тут провідним мотивом була необхідність ("Учитель викликав треба відповідати").

Щоб перевірити рівень засвоєння учнями граматичних категорій дієслова, ми провели констатуючий експеримент, в якому учням було запропоновано такі завдання:

1. Соломія Крушельницька. Перед мистецтвом цієї української співачки, перед красою її душі схилялися люди всього світу. Великій артистці присвячували свої твори композитори, письменники. А виросла дівчина у селі Біла під Тернополем. Завдяки Соломії все село стало широковідомим.

Про що ти дізнався з цього тексту?

Визнач число дієслів.

2. Я лечу з далекої країни Зими. Хмаринка пустила мене краплиною води на землю. Але Мороз викує з мене чарівну зірку. Скоро разом зі мною у веселому хороводі закружляють мої подруги-Сніжинки.

Про кого розповідається у тексті? Доведи, що це текст.

У якому часі вжито дієслова? Розкажи, як відрізнити один час дієслова від іншого.

3. Сонце нес.. (-уть, -емо, -е) тепло. Воно влива..ся (-уть, -ять, -єть) у твою душу. Поділись іскринкою цього тепла і зігрій людину, якій холодно і самотньо. Доброта твого серця розтоп.. (-имо, -іть, -ить) кригу її душі.

Прочитай. Добери правильне закінчення. Поясни зміст речень. Яке за метою висловлювання третє речення? Чи доводилось тобі "зігріти" людину?

Випиши дієслова. Якої особи і числа стосується дія, названа цими дієсловами? Постав дієслова у 3 особі множини, виділи закінчення.

4. Навесні, коли прокидається ліс, на ніжній корі беріз ти побачиш маленькі дірочки. Здається, що їх хтось просвердлив. З них тече солодкий березовий сік. А зробили ці отвори дятли-ласуни. Дуже вже вони люблять смачний сік. А ще ним вони підліковуються. Мине час, і дірочки заростуть. Отож, деревам від цього ніякої шкоди.

* Прочитай. Визнач, які з дієслів означають завершену дію, а які незавершену. Випиши їх у дві колонки.

5. Вам у походи ходити.

І мандрувать, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти. П. Ситниченко

* Спиши вірш. Визнач, до якої дієвідміни належать дієслова.

6. Прочитай групи слів. Вилучи з кожної групи дієслів «зайве» і запиши його.

Несеться, мчить, женеться, побіг.

Запросить, попрохає, позве, покликала.

Журитиметься, уболіватиме, нудьгуватиме, тужитиме, засумувало.

Якісний і кількісний аналіз виконання обстежуваними запропонованих завдань представлений у таблиці 8.

Таблиця 8

Зведені результати в експериментальному і контрольному класах

№ п/п	Характеристика відповідей	Кількість учнів класу	% учнів класу
		Експериментальний	Контрольний	Експериментальний	Контрольний
1.	Повна правильна	6	5	26,1	21,7
2.	Неповна правильна	5	4	21,7	17,4
3.	Частково правильна	10	11	43,5	47,8
4.	Неправильна	2	3	4,3	13
5.	Відсутня	0	1	0	4,3

Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій дієслова учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу ? з іншого.

Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (91,3% учнів експериментального і 86,9% контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, більш сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, визначати число, час, рід, особу, дієвідміну дієслів, ніж в учнів звичайного класу. Проілюструємо це на прикладі. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, дієслова, які означають завершену і незавершену дію, з групи дієслів вилучити "зайве"'. У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3%) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені зі школярами контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовних правил, скільки одноманітністю навчальних вправ, поданих у підручнику, які мають швидше тренувальне значення, однаковими видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. В результаті дітям нецікаво вивчати дієслово. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (мал.1).

Мал. 1

Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах відмінні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то у контрольному класі проходять різкі коливання відповідей при загальній тенденції до пониження. Таким чином кількість повних відповідей є меншою на 6,6%, ніж у експериментальному класі.

З метою визначення місця пізнавального інтересу в системі мотивації вивчення теми «Дієслово» на кінцевому етапі роботи дітям без попередньої підготовки було запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: «Що я знаю про дієслово», «Казка про Дієслово», «Чим цікаве дієслово». Діти придумали досить цікаві і змістовні розповіді. Ми аналізували їх в залежності від вибраної теми. В результаті можна сказати, що у 50% учнів експериментального класу інтерес має широкий пізнавальний зміст (вибрана тема «Чим цікаве дієслово»), 33,3% становили учні, у яких інтерес має розважальний характер, а вивчення дієслова зумовлене іншими мотивами (бажання одержати хорошу оцінку, похвалу батьків), 16,7% інтерес до дієслова викликаний шкільними програмними вимогами (тема «Що я знаю про дієслово»).

У контрольному класі результати дослідження такі:

43,3% тема «Казка про Дієслово»;

30% «Що я знаю про дієслово»;

26,7% «Чим цікаве дієслово».

Зведені результати у експериментальному і контрольному класах представлені на гістограмі (мал. 2)

Мал.2

Рівні розвитку пізнавального інтересу характеризуються такими ознаками:

· Високий:

а) висока самодовільна пізнавальна активність;

б) інтерес до сутності явищ: до їх суттєвих взаємозв'язків і закономірностей. Прагнення розібратися у важких питаннях;

в) інтенсивний і захоплюючий процес самостійної роботи на уроці;

г) прагнення до подолання труднощів у складних задачах;

д) кореляція інтересів і нахилів (вільний час присвячується предмету свого інтересу).

* Середній:

а) пізнавальна активність вимагає спонукання вчителя;

б) інтерес до накопичення інформації, в основі якої лежать факти, опис явищ; розуміння сутності явищ тільки з допомогою вчителя;

в) залежність самостійної роботи від ситуації. Вимагається спонукання ззовні;

г) труднощі долаються при допомозі вчителя;

д) неповна кореляція інтересу і нахилу. Епізодичні заняття предметом інтересу.

* Низький:

а) пізнавальна інертність ;

б) епізодичний інтерес до ефектних і цікавих сторін явищ при повній відсутності інтересу до їх суті;

в) уявна самостійність (списування з дошки, підглядання у підручник), часті відволікання;

г) відсутність бажання долати перешкоди, повна бездіяльність при виникненні труднощів;

д) відсутність нахилу до будь-якого виду пізнавальної діяльності.

До того ж нами виявлено, що нижчий рівень засвоєння школярами граматичних категорій дієслова у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів.

Таким чином, пізнавальний інтерес є найціннішим і найефективнішим мотивом навчальної діяльності учнів на уроці рідної мови. Тому зведені результати свідчать про пряму залежність засвоєння граматичних категорій дієслова від його рівня розвитку у молодших школярів.

Висновки

Проведені теоретичні дослідження і результати дипломної роботи дозволяють сформулювати наступні висновки:

Дієслово ? досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.

Вивчення формальних ознак дієслова поглиблює знання учнів про значення цієї частини мови, сприяє розвитку абстрактного мислення. Системна робота над правилами літературної вимови і написання дає змогу виробити в учнів міцні орфоепічні та орфографічні навички.

Застосування запропонованих методичних рекомендацій до проведення уроків рідної мови при вивченні розділу «Дієслово», з врахуванням індивідуальних можливостей учнів, передбачає успішну, цілеспрямовану і творчу побудову навчального процесу у початковій школі.

Підручники з рідної мови у початкових класах цілком відповідають рівню сучасних вимог, з ними охоче працюють і учні, і вчителі.

Запропоновані таблиці і алгоритми дають вчителю можливість розвивати лінгвістичне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.

Якість вивчення дієслова як частини мови у значній мірі залежить від мотивації навчальної діяльності учня. Молодший шкільний вік це початок становлення мотивації учіння, від якого залежить її доля протягом всього шкільного віку.

Пізнавальний інтерес є найціннішим і найефективнішим мотивом навчальної діяльності учнів на уроці рідної мови. Зведені результати експериментального дослідження ? свідчать про пряму залежність рівня засвоєння граматичних категорій дієслова від рівня розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів.

Отже, завдання дослідження психолінгвістичних основ вивчення дієслова в початкових класах реалізовані. Гіпотеза, яка припускає, що ефективне вивчення дієслова тісно пов'язане з наявністю у школярів навчально-пізнавальних мотивів, знайшла своє підтвердження.

Розглянуті проблеми не вичерпують сутності досліджуваних питань. Залишився поза увагою взаємозв'язок даної частини мови як пропедевтичної ланки до вивчення дієслівних форм - дієприкметника і дієприслівника. Окремим питанням може вивчатися правопис закінчень дієслів І і II особи. Експериментальне дослідження наштовхнуло нас на думку про те, що дієслово слід вивчати дедуктивним шляхом.

Список використаної літератури

1. Александров Г.М., Коротаєв Б. І. Формування в школярів творчої пізнавальної діяльності // Радянська школа. -1980.- № 6.- С.7-14.

2. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: Навчальний посібник. К.: Радянська школа, 1974. - 116 с.

3. Ануфриев А.Ф., Кострагина С.Н. Как преодолеть трудности в обучении детей. Психодиагностические таблицы. Психо-диагностические методики. Коррекционные упражнения. - М.: Ось -89, 1997. - 224 с.

4. Арсірій А. Відмінювання дієслів: лінгвістичні ігри // УМІЛШ. -1990. - № 5. - С.88-92.

5. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности. ? М.: Знание, 1981. ? 64 с.

6. Бардин К.В. Если ваш ребенок не хочет учиться. ? М.: Знание, 1981. ? 96с.

7. Беляева Н. Пути повышения интереса к ученню. Труды IV научн. Конференции, т . II, кн. 1. Новосибирск, 1958. ? 346 с.

8. Берлайн Д.Е. Любознательность й поиск информации // Вопросы психологии. ? 1966. ? № 3. ? С. 28-33.

9. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. ?К. : Освіта, 2002 р. ?221 с.

10. Богоявленский Д.И., Менчинская Н.А. Психология учення. Психологическая наука в СССР. Т.2. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960.

11. Божович Л. Й. Личность й ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968. 464 с.

12. Божович Л.И. Отношение школьников к учению как психологическая проблема / Известия АПН РСФСР, вып.73. М., 1951.

13. Божович Л. Й., Славина Л. С. Психологическое развитие школьника й его воспитание. -?М.: Просвещение, 1979. ? 248 с.

14. Бондаренко С.М. Урок ? творчество учителя. ? М.: Знание, 1974. ? 64 с.

15. Быкова Е. И. Дополняя материал учебника: Метод. рекомендации к изучению темы «Глагол» // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. ?1997. ? № 3. ? С.47-49.

16. Варзацька Л.О., Голокозакова Ж.Г., Паламар Л.М. Рідна мова й мовлення: Підруч. для 1 класу. К. : Бліц, 1996. ?118 с.

17. Варзацька Л.О. та ін. Рідна мова й мовлення: Підручник для 2 класу. К.: Равлик, 1997. 115 с.

18. Вашуленко М.С., Вашуленко В.Ф. Супутник букваря (посібник). К.: Освіта, 2004. 141 с.

19. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. ?К. : Освіта, 2003. 232 с.

20. Вашуленко М.С. та ін. Рідна мова: Підруч. для 4 кл. ?К. : Освіта, 2004. ?254 с.

21. Вивчення української мови в 2--3 класі. Збірник статей/ За ред. Хорошковської О.Н. К.: Радянська школа, 1984. 89 с.

22. Воскресенська Н.О. Використання проблемно-пізна- вальних завдань на уроках рідної мови: Збірник статей. К. , 1984. С.44-49.

23. Гамезо М. В. й др. Старший дошкольный и младший школьный: психодиагностика и коррекция развития: Уч. пос. для студ. пед. уч. завед. М. : Институт практической психологии, Воронеж: МОДЭК, 1998. 256 с.

24. Горпинюк В.П. Ілюстративний матеріал підручника // Педагогіка і психологія. 1995. № 1. С.54-62.

25. Грабал Вл. Некоторые проблеми мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. 1987. № 1. С. 56-59.

26. Давидов В. В. Різновиди узагальнення в навчанні. М.: Педагогіка, 1992. 174 с.

27. Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. К.: Радянська школа, 1978. 126с.

28. Едигей В.П. Думку народжує інтерес // Початкова школа. 1995. № 9. С.24-25.

29. Качан Л.В. Короткий огляд деяких навчальних книг для першокласників // Нові техн. навч.: Наук, метод, зб. К., 1997. Вип.19. 169 с.

30. Киричук О. В. Навчальні інтереси молодших школярів. К.: Радянська школа, 1982. 128 с.

31. Колыбаева А.А. Книжка-опора по теме «Глагол» // Начальная школа. 1997. № 6. С.40-41.

32. Кулагина И. Ю. Возрастная психология (Развитие от рождения до 17 лет): Учебное пособие. М.: Изд-во РОУ, 1996. 180 с.

33. Кулич В. Познавательная регуляция в процессе учения// Вопросы психологии. 1985. №3. С.171-172.

34. Кулько В.А. Взаимосвязь умения учиться с мотивами учебных действий школьников // Советская педагогика. 1980. № 11. С. 66-

35. Лемберг Р.Г. Дидактические очерки. Алма-Ата, 1960. 128 с.

36. Лернер И. Я. Проблемное обучение. М.: Знание, 1974. 64 с.

37. Липкина И.А. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с.

38. Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С. Буквар (підручник). К.: Світ, 2007. 84 с.

39. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. К. : Вища школа, 1974. 386 с.

40. Львов М. С. и др. Методика обучения русскому языку в начальных классах. М.: Просвещение, 2004. 415 с.

41. Маркова А.К. Проблема формирования мотивации учебной деятельности // Советская педагогика. 1979. № 11. С. 63-71.

42. Матвеева А. Глаголом жги сердца людей: Материалы к урокам русского языка по теме "Глагол" // Начальная школа. 1995. № 17. С.4-5.

43. Матюхина М.В. Особенности мотивации учения младших школьников // Вопросы психологии. 1985. № 1. С.43-49.

44. Методика вивчення української мови в школі: посібник для вчителів / О.М.Беляєв та ін. К.: Радянська школа, 1987. 133 с.

45. Онищук В.О. Шлях до глибоких знань. К. :Знання, 1969. 264 с.

46. Передрій А. Дієслово // Дивослово. 1994.№4. С.43-47.

47. Перелік програм та підручників // Початкова школа. - 2005. № 8. С.28-33.

48. Практикум по возрастной й педагогической психологии: Для студ. пед. зав. / Авт. Е.Е.Данилова. 2-е изд. М.: Академия, 1999. 160 с.

49. Програма середньої загальноосвітньої школи 14 класи. К.: Освіта,2006. 432 с.

50. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. К. : Радянська школа, 1968. 482 с.

51. Психология / Под ред. А. Г. Ковалева й др. М.: Просвещение, 1966. 494 с.

52. Развитие интереса к изучению русского языка (у младших школьников) // Начальная школа. 1988. № 11. С.19-26.

53. Руднєва Р. Розвиток інтересу до вивчення української мови // Початкова школа. 1988. № 10. С.21.

54. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. Т. II. М.: Педагогика, 1989. 328 с.

55. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1979. 654.

56. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. К.: Радянська школа, 1977. 151 с.

57. Скаткин М.И. Совершенствование в процессе обучения. Проблемы й суждения. М. : Педагогика, 1971. 206 с.

58. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар (підручник). К.: Освіта, 2007. 143 с.

59. Славина Л.С. Знать ребенка, чтобы воспитывать. М.: Знание, 1976. 64с.

60. Смолянець В. В. Нові підручники для 1--4 класів // Початкова школа. 2005. № 5. С.73-77.

61. Сульниченко Г.М. Составление грамматических таблиц и алгоритмов при изучении глагола // Язык и литература в школе: Украинский вестник. 1995. № 4. С.29-31.

62. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори. У 5-ти т. К. : Радянська школа, 1977. Т.З. 279 с.

63. Сучасній школі сучасні програми // Початкова школа. 2005. № 8. ?С.64.

64. Таращанська О.І. Індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів // Радянська школа. 1977. № 6. С.45-51.

65. Ушинский К.Д. Избранные педагогические произведения. М.: Просвещение, 1968. 234 с.

66. Фенин Д.С. Внимание: глагол // Начальная школа. 1996. № 3. С.15-28.

67. Формування пізнавальних інтересів школярів як психологічна проблема // Людина: становлення. Розвиток. Філософські пошуки. ЛьвівОдеса, 1997. С.154-186.

68. Хомуленко Т.Б. Деякі психологічні аспекти пізнавального розвитку молодших школярів // Психологія: Респ. наук. метод. зб. К., 1991. Вип. 37. С.58-61.

69. Хорошковська О.Н. У світі чарівних букв (підручник). К.: Освіта, 1997. 100 с.

70. Хрущ К.І. Вивчення української мови в 1 класі. Посібник для вчителів. К. : Радянська школа, 1976. 106 с.

71. Чорна М.М., Грабар Д.І. Буквар (підручник). К.: Світ, 2005. 94 с.

72. Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. К.: Вища школа, 1975. 186 с.

73. Шевченко Н.Д. Развитие познавательного интереса // Начальная школа. ? 1988. ? № 4. ? С.73-78.

74. Шевчук Т. Лінгво-дидактичні підходи до вивчення дієслова у початкових класах // Наук, записки ТДПУ. Сер. Лінгво-дидактика. ? 1998. ? № 2(1). ? С.24-28.

75. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. Посібник для вчителів. ? К.: Радянська школа, 1986. ? 136 с.

76. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. ? М.: Просвещение, 1979. ? 160 с.

77. Щукина Г.И. Познавательный интерес ? актуальная проблема современной дидактики // Советская педагогика. ? 1979. ? № 8. ? С.47-53.

78. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в дидактике. ?М.: Педагогика, 1971. ? 174 с.

79. Юркевич В.С. Развитие начальных уровней познавательной потребности у школьников // Вопросы психологии. ? 1980. ? № 2. ? С.83-92.

80. Ющук І. Психологічний аспект у методиці викладання рідної мови // Дивослово. ? 1999. ? № 7. ? С.42-44.

Додаток А

Дієслово. Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях. Роль дієслів у реченнях і текстах. Змінювання дієслів за часами. Неозначена форма дієслова. Дієслова, що означають завершену і незавершену дії

№ 1. Зима подарувала дубам по білій шапці. Б..резам вона спл..ла м..режево з інею. Пр..красила будинки бурульками. Розмалювала нам ши..ки чудернацькими візерунками.

Вислови своє враження від тексту. Вкажи дієслова, вжиті в переносному значенні. Добери заголовок до тексту.

Спиши текст, вставивши пропущені букви. Розбери речення за частинами мови.

Продовж розповідь, придумавши одне-два речення.

№ 2. Довелося вам ходити в той зимовий час,

Коли зірочки-сніжинки падають на вас,

Коли м'яко осідає біла пелена,

Ніби небо розстеляє сувій полотна?

Так приємно огортає сніговий завій.

Світ чарівним виглядає з-під пухнастих вій.

Ані вітру, ні морозу - у природі штиль

І цілує нас в обличчя ніжно заметіль.

* Вислови своє враження від вірша. Назви слова, вжиті в переносному значенні. З якою метою використовує їх автор? Серед заголовків вибери той, який, на твою думку, найбільше підходить до тексту. «Вечірня заметіль»; «В обіймах зимового вечора»; «Чарівний вечір».

* Спиши ту строфу вірша, яка тобі до вподоби. Підкресли дієслова.

№ 3. Усі блага на землі створюються працею. Тільки працьовиті люди заслуговують на повагу. Народ споконвіку вчить: хто не працює, той не їсть. Ти також працюєш, бо твоя праця - це навчання. Ти мрієш про професію вчителя, лікаря, механізатора? Твоя мрія здійсниться, якщо ...

* Визнач тему і головну думку тексту. Закінчи міркування (усно).

* 3 тексту випиши у колонку головні члени речення (крім прислів'я). Запиши через тире, в якому числі вжиті дієслова.

Випиши спільнокореневі слова. Добери синонім до дієслова.

Випиши прислів'я про працю. Пригадай ще прислів'я на цю тему.

№ 4. Ось місяць січень кличе мороза,

Морозить лиця, щипає носа.

А місяць лютий вітрами дує,

На водах з льоду мости будує.

Березень-місяць льоди поломить -

Весняну пісню річка задзвонить. М. Підгірянка

* Випиши спочатку дієслова теперішнього часу, добери до них відповідні слова минулого часу. Потім випиши дієслова майбутнього часу.

№ 5. Мамині золоті руки зв'язали мені шапочку. Мама розповідає сестричці казку. У неділю мама спече смачний пиріг.

* Випиши дієслова у три колонки:

Теперішній Майбутній Минулий

час час час

Запиши у колонки ще й такі слова: вишиває, вишила, вишиватиме, любить, доглядатиме, заспокоїла, приголубила, шепоче, пригорне.

* Склади речення про маму з одним з цих слів.

№ 6.

* Від дієслів співає, сяє, блищить, плаче, сумує утвори дієслова майбутнього часу за зразком:

Що буде робити? Що робитиме? Що зробить?

Буде сяяти сяятиме засяє

Назви серед цих слів синоніми.

Склади речення з одним із дієслів, щоб воно вживалося у переносному значенні.

№ 7.

* Запиши текст, замінивши дієслова теперішнього часу дієсловами минулого.

Сонце пробивається крізь хмари. Воно зігріває маленьких горобчиків, що синіють від холоду. Пташки ніжаться на сонечку і від щастя так цвірінькають, що аж небо привітно посміхається.

№ 8.

* Запиши лише ті прислів'я, де є дієслова в неозначеній формі.

1. Легко втратити, тяжко знайти. 2.Око бачить далеко, а розум ще далі. З. Як їв, то аж упрів, а як працював, то аж задрімав. 4. Грамоти вчиться, завжди згодиться. 5. Щоб других навчати, треба самому вміти.

№ 9.

* Запиши речення, замінивши дієслова теперішнього часу дієсловами неозначеної форми.

Щоб гарно себе почувати і мати гарний настрій, я вчасно приходжу до школи, спокійно заходжу у клас, вітаюся з друзями, посміхаюся всім.

* Скажи, від чого залежить твій настрій?

№ 10.

* Пригадай правило про правопис префіксів с- і ,з-.

За допомогою префіксів с- і з- утвори дієслова, що означають завершену дію.

Шити сипати _

кип'ятити паяти

берегти тримати

№ 11.

* Спиши текст, вставляючи пропущені букви.

Перш ніж залягти в сплячку, ведмеді виб..руть затишне місце. М'якою запашною хвоєю вист..лають вони своє ж..тло. Як тільки вдарять морози, зас..нають вони в барлогах.

* Підкресли дієслова, що означають незавершену дію.

Додаток B

Змінювання дієслів за особами і числами. Перша і друга дієвідміни дієслів

№ 1.

* До дієслів неозначеної форми добери дієслова вказаної особи і числа.

Нездужати - 1 особи однини нехтувати -- 1 особи множини

об'єднати -- 2 особи однини

везти - 2 особи множини від'їжджати -- 3 особи однини зав'язувати -- 3 особи множини

* Поясни правопис дієслів. Виділи особові закінчення. Склади речення з одним із цих дієслів.

№ 2.

* Спиши, слова, що в дужках, постав у формі теперішнього часу.

Весняним ранком я (прокидатися) і (дивитися) у вікно. Сонечко весело (визирати) з-за хмаринки і привітно (усміхатися) мені. Повітря п'янок (пахнути) весною. Голосно (цьвірінькати) горобці. Краса! А ти (любити) весняний ранок?

* Вкажи особу і число дієслів.

№ 3.

* Визнач тему і головну думку тексту.

Спиши, підкреслюючи дієслова в неозначеній формі.

Не можна бігти через вулицю. Особливо обережно ми переходимо шосе, адже машини тут мчать швидко. Коли переходиш вулицю, де автомобілі рухаються в один бік,звичайно, зупиняєшся на тротуарі й уважно дивишся, чи нема поблизу транспорту. Коли вибираєте маршрут до школи, необхідно планувати його так, щоб якомога менше вулиць доводилось переходити.

№ 4.

* До поданих дієслів добери усі можливі форми майбутнього часу.

Зеленіє -- дзвенять -- сяє --

Летять гріє --

* Склади невеличкий твір про весну, використовуючи дієслова майбутнього часу. Можеш скласти вірш, відшукавши серед утворених тобою дієслів рими.

№ 5.

* Спиши текст, вставляючи пропущені букви. Підкресли дієслова майбутнього часу. Вкажи їх особу і число.

Весно! Ми з нетерпі..ям ч..каємо тебе. Ти пр..йдеш і розбудиш сонну землю. І ро..цвіте вона зеле..ю трав. Ти покличеш птахів. І звеселять вони рідний край чарівним співом. Ти посміхнешся - і сні., заплаче. І пот..чуть гомінкі струмочки.

№ 6.

* Поділи текст на речення. Постав розділові знаки. Підкресли однорідні члени речення, виражені дієсловами. Вкажи особу і число дієслів майбутнього часу.

Мама завжди для нас найдорожча і найрідніша її материнська ласка зігріває нас дає спокій і затишок мамині теплі руки приголублять втамують біль тоді ти забудеш всі образи та невдачі як я тебе люблю моя матусю.

* Розкажи про свою маму, про те, як ти турбуєшся про неї.

№ 7.

* Прочитай текст. Відгадай, про якого птаха йдеться в ньому.

Нас можна побачити раненько в полі. Ми одні з небагатьох птахів, що співаємо на льоту 10-15 хвилин. Ми поїдаємо дуже багато комах, а також насіння бур'янів, їмо зерна пшениці, жита, ячменю, але ніколи не видзьобуємо їх з колосся, а збираємо на землі, що впало. Чим більше насіння ми з'їмо, тим менше залишимо мишам.

* Визнач, до якої дієвідміни належать дієслова першої особи.

№ 8.

* Відгадай загадки.

Ріжуть мене ножакою, б'ють мене ломакою,

За те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять.

Мене просять, мене чекають, а як іду - всі тікають.

* Випиши дієслова 3-ї особи множини, визнач дієвідміну. Добери до них відповідні дієслова 2-ї особи однини і множини. Виділи особові закінчення.

№ 9.

* Пояни зміст перших п'яти висловів.

Хто пізно ход..., той сам собі шкод....

Він нічого не роб..., тільки язиком мел....

Він і сам тон..., і інших топ....

Він не бач... далі свого носа.

Він кле... із себе дурня.

Сонячний промінь буд... мене на світанку

Моя мама буд... сьогодні пізно.

* Запиши висловлювання, виставляючи особові закінчення дієслів третьої особи однини.

Додаток С

Правопис ненаголошених особових закінчень. Змінювання дієслів минулого часу за родами і числами. Дієслова на -ся. Не з дієсловами

№ 1. 1. На уроках української мови діти вчать, пишуть, читають, розповідають, пояснюють, тлумачать, повторюють, творять, придумують, складають, міркують, порівнюють, мислять.

2. На уроках праці діти клеять, ріжуть, виготовляють, майструють, малюють, ліплять, фантазують.

* Запиши перше речення від 1-ї особи множини. Другу речення від 2-ї особи множини. Виділи особові закінчення. Назви дієслова-синоніми. Скажи, який твій улюблений вид роботи на цих уроках.

№ 2. Приходити в театр треба за 15 хвилин до початку вистави. Тоді ти спокійно роздягаєшся, приводиш себе в порядок. Не кваплячись, заходиш у зал, знаходиш своє місце. Номерок ховаєш у кишені. Якщо вертітимеш його у руках, обов'язково загубиш.

Розкажи, як себе треба поводити в театрі. Продовж розповідь усно.

Поясни правопис особових закінчень дієслів 2-ї особи однини. Запиши текст з голосу.

№ 3.

* Від дієслів неозначеної форми утвори дієслова за зразком:

3-я ос. мн. 2-а ос. мн.

Покращити -- покращать покращите підходити --

носити -- мовчати -- важити -- в'язати --

№ 4.

* Заміни вислів дієсловом-синонімом, дібравши його з правої колонки. Запиши речення, вставляючи пропущені букви.

Роб..ш з мухи слона замовка..ш

Набира..ш в рот води перебільшу..ш

надува..ш губи обманю..ш

вод..ш за ніс серд..шся

№ 5.

* Прочитай групи слів. Вилучи з кожної групи дієслів "зайве" і запиши його. Що об'єднує ці дієслова? Як ти назвеш кожну групи слів?

Несеться, мчить, женеться, побіг.

Запросить, попрохає, позве, покликала.

Журитиметься, уболіватиме, нудьгуватиме, тужитиме, засумувало.

* Вкажи рід і число дієслів. Склади речення з одним із дієслів, щоб воно вживалося у переносному значенні.

№ 6.

* Прочитай текст. Яку помилку ти у ньому помітив?

Багато різних пташок було біля годівниці. Прилетіли горобці-розбишаки у їдальню поласувати гостинцями. Прилетіли синиці і з насолодою нумо клювати насіння. Прилетіли і сороки. А ось і красень-голуб прилетів на гостину. Ось така весела компанія!

Запиши текст без помилок. Уникнути їх тобі допоможуть дієслова прибули, зібрались, завітав.

Випиши два дієслова минулого часу, розбери їх за будовою.

№ 7.

* Від дієслів неозначеної форми утвори дієслова теперішнього часу 2-ї особи однини.

Милуватись -- котитись --

Ображатись митись

дивитись -- трудитись

№ 8. * Прочитай текст. Визнач тип тексту. Поясни правопис дієслів на -ся. Напиши текст з голосу.

Якщо ти випадково знайдеш гніздо пташки, зразу ж тихенько відійди від нього. Річ у тому, що коли з'являється біля гнізда людина, пташка вилітає з нього і не повертається, поки людина не відійде. Якщо ти довго знаходитимешся біля гнізда, то пташенята у яйцях можуть загинути.

Особливо небезпечно брати яйця в руки, бо після цього птахи, можливо, зовсім не повернуться до гнізда.

№ 9. * Відгадай загадки. Поясни правопис не з дієсловами та особових закінчень.

Де не ступ...ш, всюди ма...ш, хоч не бач...ш -- а вжива...ш. Не гавкає, не кусає. А в дім не пускає.

* Запиши першу загадку, встав пропущені букви. Вкажи дієвідміну дієслів.

№ 10. * Спиши, розкриваючи дужки.

(Не)навидіти, (не)забруднювати, (не)працював, (не)допрацював, (не)вивчив, (не)довчив, (не)красивий, (не)года, (не)правда, (не)хтувати, (не)розповісти.

ЗАПАМ'ЯТАЙ:

ненавидіти, нездужати (хворіти) , нехтувати, непритомніти, неволити, незчутися пишемо разом, бо без не ці слова не вживаються;

недочувати, недобачати не у префіксі недо-.

№ 11. Пробуджуються від сну дерева. Зігріті сонцем, вони поволі наповнюються соком. Днів через десять після початку руху соків помітне набухання бруньок. На всіх деревах вони швидко наливаються, ростуть. Незабаром на них розгорнуться маленькі листочки.

Ти ще не посадив свого дерева? Кожна людина у своєму житті має це зробити. Воно прикрасить землю, зробить повітря, яким ти дихаєш, чистішим, свіжішим. Тож поспішай!

Ми зробимо нашу планету красивою! Перетворимо її у квітучий сад!

Напиши текст з голосу.

Випиши дієслова (за вказівкою вчителя) й розбери їх: Початкова форма, час, особа (рід), число, дієвідміна.

Додаток D

Картки оперативного контролю

Визнач час дієслів

1. Надійшла весна весела.

Стоїть гора високая.

Зелений гай шумить.

Заквітне скоро сад.

Я іду рідною землею.

Випало багато снігу.

Петрик любить зиму.

Жито в полі налилося зерном.

Діти посадили кущі та дерева.

Заспіваймо пісню веселеньку.

2. Заспівав у гаю соловейко.

Зацвіла у гаю калина.

Ми любимо землю свою.

Річка ллється і шумить.

Розуму чоловік вчиться цілий вік.

Скоро повернуться з вирію птахи.

Андрійко написав листа другові.

Влітку ми поїдемо до моря.

Оля знає багато пісень.

Густа зелень вабить око.

Визнач особу і число дієслів

1. Бережуть

Ідемо

Стоять

Дружите

Малюєш

Читаю

Живу

Складає

Дрімаємо

Думаєш

2. Розмовляємо

Сиджу

Працюю

Плаче

Сумуєш

Кричите

Плещеш

Лічить

Бродять

Плетемо

Постав дієслова у другій особі множини теперішнього часу

Ходити

Брати

Будувати

Мести

Казати

Плести

Шкодувати

Класти

Встав пропущені букви

Ріж ш

Бач те

Береж мо

Запрос те

Ход мо

Перемага те

Ід те

Чита те

Грі ш

Кле ш

Визнач дієвідміну поданих дієслів

1. Хилить

Мріє

Полечу

Змінюю

Йдуть

Пахне

Сплю

Полину