Особливості навчання англійської мови на середньому етапі загальноосвітнього навчального закладу

Ситуація 2. Учитель: У нашій школі гості. Це англійські школярі. Ми присутні на зборах нашого дискусійного клубу. Обговорюється питання: “Як краще проводити вихідні дні?”. Звичайно, у всіх вас є своя точка зору. Висловіть її. Намагайтеся переконати інших у своїй правоті. Очікування висловлювання учнів: груповий діалог - дискусія.

Ситуація 3.Учитель: У Києві відбувається міжнародний конгрес юних архітекторів. Завдання першому партнеру: З'ясуйте, які визначні місця хочуть побачити ваші нові друзі - юні архітектори із США. Порадьте їм, як туди дістатися. Нагадайте про правила руху в Україні. Завдання другому партеру: Ви - юний архітектор з США. Скажіть, які визначні місця Києва ви хочете побачити. З'ясуйте, як туди дістатися. Доведіть, що ви знаєте правила руху в Україні. Очікуване висловлювання учнів: діалог-розпитування з елементами пояснення.

Ситуативний підхід використовується у навчанні інтонації. Метою навчання інтонації є формування:

1) рецептивних ритміко-інтонаційних навичок або інтонаційного слуху в аудіюванні;

2) продуктивних ритміко-інтонаційних навичок (в говорінні та при читанні уголос).

На відміну від слухо-вимовних (артикуляційних) навичок, які є мовленнєвомоторними, інтонаційні навички - це мовленнєві навички: мовлення є ситуативним за своєю природою, тому й наша інтонація завжди залежить від мовленнєвої ситуації: з ким ми розмовляємо, де ми знаходимось, який комунікативний намір ми хочемо здійснити за допомогою інтонації. Насамперед це стосується таких компонентів інтонації як логічний наголос і мелодія. Обидва компоненти можуть змінити зміст висловлювання.

Види вправ:

1. Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання. (Або порахуйте, скільки разів батьки звернулися до дітей з проханням). Не забудьте, що прохання передається висхідним тоном.

1) Wash up, please.

2) Feed the cat and the dog, please.

3) Sweet the floor, please.

Etc.2. Попросіть товариша зробити те, про що я прошу вас.

Наприклад: Т: Give me the book.P (звертаючись до товариша): Give me the book, please.3. Послухайте накази і передайте їх товаришеві як прохання. Наприклад: Т: Open the door. P: Open the door.

Виразне мовлення передбачає використання не тільки лексичних та граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі. Одним із типових недоліків мовлення школярів, що вивчають англійську мову, є невміння використовувати звукові засоби мови для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням та читанням уголос у навчальному процесі. Римування та вірші на уроці можуть використовуватись з різною метою: фонетичної зарядки та опрацювання окремих звуків, для опанування англійської інтонації, під час першого представлення теми, під час проведення ігор, фізкультхвилинок, при вивченні граматичного матеріалу тощо. Розглянемо деякі види вправ з використанням віршів та римування.

І. Фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків.

Учитель читає вірш або римівку з опорою на вербальну зорову наочність, перекладає, показує транскрипційний знак. Учні вимовляють звук, потім учні по черзі знаходять його у тексті вірша і називають слова з цим звуком. Варіанти:а) один учень читає вірш/римівку, інший перекладає;б) вчитель показує транскрипційний знак, учні по черзі називають слова з цим звуком, але без опори на текст вірша;в) фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків можуть бути організовані як змагання. Наприклад, хто краще пам'ятає слова з вірша/рисівки, в яких є поданий звук;г) використання транскрипційних знаків за аналогією з лексичними картками миттєвого пред'явлення.

ІІ. Опанування англійської інтонації.

1. Учитель читає вірш/римівку з опорою на вербальну зорову наочність, здійснює інтонування віршованого тексту, тобто позначає наголошені склади, паузи, низхідний чи висхідний тон. Далі має місце відтворення (імітація) інтонації віршованого тексту окремими учнями, а також у хоровому режимі за вчителем або у звукозапису.

Варіанти:

а) в ролі вчителя виступає один з найбільш підготовлених учнів;

б) гра “The Conductor”. Відтворення інтонації учнями відбувається одночасно з показом інтонаційної схеми рукою;

2. Гра “The Conductor of the Оrchtstra”. Рухаючи руками, як диригент, плескаючи в долоні, легко стукаючи рукою або олівцем, вчитель відтворює наголошені і ненаголошені склади, інтонацію, а учні намагаються відгадати цей вірш/римівку. Варіанти:а) “диригентом оркестру” виступає один з учнів;б) ця гра може бути використана для проведення змагання між командами.

ІІІ. Міні-інсценівки та рольові ігри.

1. Minidrama. Як на уроці, так і в позакласній роботі віршовані тексти - це цікавий і нескладний матеріал для міні-інсценізацій з будь-яких тем. Такими є, наприклад, вірші “Going to the shop”, “Where are You Going to?”, “The Cat and the Mouse” та ін.

2. Role-Playing. Учитель читає вірш, наприклад, “How do you do?” і розігрує в ролях за допомогою ляльки міні діалог з теми “Знайомство”: “How do you do Hatty?” “How do you do?” “I hope you are very well, Hatty” “I hope you are too”. Потім цей вірш використовується для побудови власних мінідіалогів у режимах вчитель-учень та учень-учень. Для навчання англійської мови дуже важливо брати до уваги структуру мовної діяльності і її змісту. Це означає, що в навчанні усному спілкуванню важливо перш за все створити мотив, тобто поставити учня в таку ситуацію, щоб у нього виникла необхідність, потреба, бажання долучитися до спілкування на англійській мові. А для цього треба, щоб була мета: щось дізнатися, повідомити, когось спонукати до дій і т.п. Іншими словами, організовуючи навчання усному мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване.

Ефективність занять визначається тим, наскільки успішно здійснюється емоційна підтримка учасників, які відчувають у цьому потребу; створюються умови для безоцінного ставлення учасників групи один до одного; знижуються бар'єри психологічного захисту, що сприяє усвідомленню власної поведінки у звичних і стресових ситуаціях; закріплюються адекватні і раціональні способи реагування на життєві і виробничі ситуації. Існують різні позиції щодо ролі комунікативних вправ. Але у будь-якому випадку вони передбачають досягнення конкретної мети, виникнення певного комунікативного наміру і його успішну реалізацію за допомогою спілкування засобами іноземної мови. Важлива роль при цьому належить розвитку навичок діалогічного мовлення, щоб засвідчувати не лише здатність логічно висловлювати думки, а й вільно їх інтерпретувати адекватно до мовної ситуації. Розвивати такі навички варто поетапно, враховуючи рівень мовної підготовки, сформовану здатність працювати самостійно та внутрішні спонукання щодо професійного самовизначення.

Висновки

В ході написання нашої курсової роботи ми розглянули ступені загальної середньої освіти і навчання іноземної мови, визначили психологічні особливості дітей підліткового віку, що впливають на процес навчання, та, виходячи з цього, визначили найбільш перспективні та ефективні методи навчання, що є актуальними на даному етапі навчання. Також ми дослідили психологічні особливості учнів середнього шкільного віку, що впливають на навчання діалогічного мовлення, та розробили комплекс вправ для розвитку комунікативних навичок.

Проведене нами дослідження допомогло нам зробити висновки, що полягають у наступному:

Система загальної середньої освіти поділяється на три основні етапи. Так, виділяють початковий, середній та старший ступені. В залежності від вікових та психологічних особливостей школярів перед викладачами ставляться певні завдання щодо використання тієї чи іншої методики, яка є найбільш ефективною на певному конкретному етапі навчання.

В ході написання даної курсової роботи ми визначили, що особливості навчання дітей середнього шкільного віку включають збільшення обсягу мовного матеріалу та розширення тематики, в рамках якої вивчається іноземна мова.

На даному етапі школярів також слід залучати до читання різножанрової літератури. Таким чином можна сказати, що учні на даному етапі мають оволодіти таким рівнем іншомовного мовлення, яке передбачається методичними матеріалами та вказівками до середнього етапу навчання іноземної мови.

Проведене нами дослідження допомогло нам прийти до висновку, що на хід навчального процесу у середній школі безпосередньо впливають психологічні зміни, що відбуваються у підлітковому віці. Цей вік характеризується суперечливим характером. Вчителю слід застосовувати дорослий стиль спілкування. Підлітки на цьому етапі націлені на самореалізацію та само актуалізацію, соціальну на пізнавальну активність. Саме тому викладачу іноземної мови слід більше урізноманітнювати методи роботи, включати різне тематичне наповнення, яке цікавить школярів на даному етапі навчання.

В ході проведення дослідження ми визначили основні підходи до викладання іноземної мови. Це біхевіористський, інтуїтивно-свідомий, свідомий пізнавальний та комунікативний підходи.

Ми прийшли до висновку, що не лише на середньому етапі навчання іноземної мови, а і у процесі викладання іноземної мови взагалі, комунікативний підхід є найбільш ефективним у вивченні іноземної мови, оскільки він спрямований на інтенсивний розвиток мовленнєвих навичок. При цьому відбувається таке оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними), яке спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування.

Під час написання даної курсової роботи ми дослідити психологічні особливості учнів середнього шкільного віку для навчання діалогічного мовлення. Виходячи із насиченості навчальної програми різножанровими темами, що мають на меті розвиток комунікативних навичок, доцільно використовувати діалогічне мовлення як один із методів інтенсифікації даного типу навичок.

Саме діалогічне мовлення дає змогу школярам висловлювати свої думки, проявити свою згоду чи незгоду з певними твердженнями, виразити своє ставлення до певного аспекту обговорюваної теми.

Також у підсумку нашого дослідження нами були запропоновані конкретні вправи, що направлені на розвиток комунікативних навичок шляхом використання діалогічного мовлення. Вагома увага також була приділена інтонаційному оформленню діалогічного мовлення як невід'ємної складової даного типу мовлення.

Таким чином можна сказати, що в ході написання нашої курсової роботи ми повністю виконали поставлені завдання та дослідили особливості навчання англійської мови на середньому етапі навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

Список використаної літератури

Активні методи навчання у викладанні іноземної мови: Посібник для викладачів іноземних мов вузів / Під ред. Бельтюковой .- Томськ : У Томського ун-та,1999.- 158с.

Ариян М.А. Варіанти ситуативних ролей для середньої школи // Іноземні мови в школі.-1986.-№6.-С.17-20

Бех П. О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні //Іноземні мови. -- 1996. --№ 2. -- С. 3-8.

Бондар С.О., Висоцька Л.Л., Гавриленко Н.П. Творчий пошук (за ред. К.І. Онищенко).- К.: Рад.школа,1982.-72с.

Вишневський О.І. Робота в парах на уроках англійської мови: Посібник для вчителя: (4-5- ті кл.).- К.: Радянська школа, 1987.- 143с.

Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови: Посібник для вчителів.- К.: Радянська школа,1989.- 224с.

Гаркуша В.В. Формування навичок спілкування і комунікативних здібностей у процесі особистісно-орієнтованого навчання усного іноземного мовлення. Автореферат.- НДІ психології України -К.,1992

Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V-IX класи /керівн. автор. колективу С. Ю. Ніколаєва.-- К.: Ленвіт, 1998. -- 32 с.

Маргулис Е.Д. Колективна діяльність учнів.Проблеми навчання:(Учбово-метод. посібник).К.:Вища шк.-1990.-135с.

Медведєва О.И. Творчість учителя на уроках англійської мови. - М.,1992.-C.102

Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах:Підручник/Кол.авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої.- К.:Ленвіт,2002.- 328с.

Методика интенсивного обучения иностранным языкам /под ред. Бухбиндера и Китайгородской. -- К.: Вища школа, 1988.

Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. -- К.: Ленвіт, 1999.

Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочное пособие/ Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько и др. -- Минск: Вышейш. школа, 1992.

Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. - Николаев; 1998.

Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия /Сост. А. А. Леонтьев. -- М.: Рус. яз., 1991.

Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін., за ред. О.М.Пєхоти. - К.: Видавництво А.С.К., 2003.

Пометун О., Пироженко Л.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2004.

Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Педагогика, 1988.

Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1979.

Размещено на Allbest.ru