Формування умов інклюзії для розвитку дитини в закладах освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Шановні члени комісії, присутні!

На захист пропоную дипломну магістерську роботу з теми: Формування умов інклюзії для розвитку дитини в закладах освіти.

Метою дипломної роботи є розробити концептуальні, змістові та методологічні засади моделі інклюзивної освіти для дітей шкільного віку у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів;теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити можливості інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в закладах освіти Волноваського району.

Об'єктом дослідження є діти з особливими освітніми потребами шкільного віку.

Предметом дослідження є освіта дітей з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначення науково-методичних засад впровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.

Основними методами обробки інформації, які було використано в роботі, є оцінка ефективності впровадження інклюзивного навчання, моніторингові дослідження, анкетування учасників навчально-виховного процесу.

За результатами дослідження було опубліковано 1 друкована праця загальним обсягом 0,2 д.а., з яких магістранту належить 0,2 д.а.

Останнім часом в Україні значно зріс інтерес до спільного навчання дітей з різними потребами в єдиному освітньому середовищі. На державному рівні приймаються положення та законодавчі акти, які забезпечують і гарантують отримання якісної освіти учнями з особливостями психофізичного розвитку в масових школах за місцем проживання, створення умов для реалізації їхнього творчого потенціалу та розвитку індивідуальних здібностей. Разом з науковим керівником з'ясовані проблемні питання дітей з особливими освітніми потребами, а саме:

відсутня єдина термінологія в нормативно-правових документах, що регламентують освітні послуги,

можливість отримання освіти тільки у спеціальних закладах,

низький відсоток населення обізнані про необхідність впровадження інклюзивної освіти,

недостатня психологічна готовність учнів та педагогів до спільного навчання,

непристосованість будівель загальноосвітніх навчальних закладів для безперешкодного доступу до них учнів із різними нозологіями захворювання,

методичні матеріали для різних нозологій, як з окремих предметів, так і в цілому, фактично відсутні.

Тому обрана тема є на цей час актуальною і експериментально перевірена щодо можливості інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх закладах Волноваського району. На час виконання роботи були поставлені наступні задачі:

1. Узагальнити міжнародний досвід реалізації варіативних моделей інклюзивної освіти.

2. Розробити та апробувати структурно-функціональну модель інклюзивної освіти з урахуванням особливостей діяльності навчальних закладів різних типів для дітей шкільного віку в умовах міста та сільської місцевості.

3. Визначити науково-методологічні засади розроблення варіативних навчально-реабілітаційних програм для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, різних нозологій для навчання за інклюзивною формою.

4. Розробити механізм надання в процесі інклюзивного навчання учням (вихованцям) відповідних психолого-педагогічних, медичних послуг та соціального супроводу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, різних нозологій та сімей, які їх виховують.

5. Дослідити вплив інклюзивного навчання на всіх учасників навчально-виховного процесу, місцеву громаду.

У сучасній світовій освітній політиці за підтвердженням аналізу науково-педагогічних джерел та міжнародних нормативно-правових документів, розрізняють кілька підходів до надання освіти дітям з обмеженими можливостями здоров*я. Основні з них: мейнстримінг, інтеграція, інклюзія. Дана термінологічна лексика в останні роки досить широко використовується і в Україні.

Мейнстримінг. Передбачає розширення соціальних контактів між дітьми з обмеженими можливостями здоров'я та їхніми ровесниками. Здебільшого це позаурочна форма спілкування: участь у спільних масових заходах, перебування в літніх таборах, відвідування клубів за інтересами. Але як показали дослідження, такі стосунки в позаурочний час характеризуються нетривалістю та обмеженістю

Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими

освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.

Інклюзія (включення) -- процес збільшення ступеня участі всіх дітей соціальному житті, у різних програмах. Інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів - як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби.

Звертаю увагу на рисунок 1. ілюстративного матеріалу, де надана класифікація дітей з особливими потребами.

«Діти з особливими освітніми потребами» -- поняття, яке широко охоплює всіх дітей, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема дітей-інвалідів, дітей із соціально вразливих груп та інших.

Систему спеціального навчання застосовують щодо дітей таких категорій:

1. дитина-інвалід - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

2. дитина з незначними порушеннями здоров'я - дитина з порушенням

у психофізичному розвитку внаслідок порушення діяльності одного або кількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовного), а також унаслідок органічного ураження центральної нервової системи.

3. дитина з соціальними проблемами - діти, які залишилися без батьківської опіки й визначеного проживання; діти, які мають сім?ю, але тимчасово втратили з нею зв'язки; мають дім і сім'ю, але перебувають протягом дня на вулиці; які заробляють кошти жебракуванням і крадіжками; схильні до бродяжництва та інших видів асоціальної поведінки. Результати досліджень Державного інституту проблем сім'ї та молоді, проведених на замовлення Державного центру соціальних служб для молоді у 2002 році показали, що до “дітей з соціальними проблемами” в Україні слід віднести наступні групи неповнолітніх:

- безпритульні діти - діти, які не мають постійного місця проживання через втрату батьків, асоціальну поведінку дорослих у сім'ї; діти, котрих вигнали з дому батьки;

- бездоглядні діти - діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частина дня, а іноді й ночі, в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх; наявності психічних захворювань у батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей;

- діти-втікачі з навчально-виховних закладів - діти, яких не влаштовують умови життя й виховання у цих закладах, які зазнали психологічного,

фізичного або сексуального насилля у закладах інтернатного типу або притулках;

- діти-втікачі із зовні благополучних сімей - діти з високим рівнем конфліктності, патохарактерологічними особливостями, відхиленнями у психічному й особистісному розвитку;

- діти, які за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці;

- діти, позбавлені систематичної батьківської турботи, аутсайдери шкільних колективів;

- діти з яскраво вираженими ознаками важковиховуваності, схильні до безцільного проведення часу.

4. обдарована дитина - дитина, яка значно випереджує своїх ровесників у розумовому розвитку; яка демонструє загальну (здібності до різних галузей діяльності) або спеціальну (музичну, художню, технічну, психомоторну, соціальну та ін.) обдарованість.

Упродовж багатьох років в Україні більшість дітей з особливими фізичними потребами здобували освіту у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах, які мали і мають певні недоліки, головними серед яких є проблеми здобуття подальшої освіти та адаптації у соціумі здорових людей. Новий підхід до системи спеціальної (корекційної) освіти відповідно до демократичних цінностей громадянського суспільства полягає у зміщенні смислового акценту спеціальної освіти у бік особистісного, соціально - емоційного аспекту, розвиток самосвідомості, свідомої регуляції поведінки в соціумі, формування життєвої концепції дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей і потреб.

Інклюзивна освіта - найбільш передова система освіти дітей з особливими потребами.

В основі інклюзивної освіти лежать ідеї рівного ставлення до всіх членів суспільства незалежно від їхньої національності, статі, раси, культури, соціального стану, релігії, індивідуальних можливостей і здібностей.

Спільне навчання має не лише гарантувати право дитини з порушеннями психофізичного розвитку не бути ізольованою від інших, а й забезпечити їй можливість відвідувати ту школу, яку б вона відвідувала, коли б була здоровою. Школа виконує не лише освітні функції, але і є основною сферою життєдіяльності дитини. Через повагу і прийняття індивідуальності кожного з них відбувається формування особистості, яка має свою власну освітню траєкторію.

В рамках проекту «Реаліїї інклюзивної освіти в Україні» у 2011-2012 роках у 8 областях країни (АР Крим, Донецька, Луганська, Київська, Харківська, Вінницька, Чернігівська, Чернівецька) проводилося опитування громад про реалії впровадження інклюзивного навчання в Україні. Відповідну роботу проводилася спеціалістами у відділі освіти Волноваської районної державної адміністрації, які здійснили дослідження громадської думки у районі. В анкетуванні у 2011-2012 роках прийняли участь 1750 чоловік. До вибіркової сукупності ввійшли чотири категорії респондентів - батьки здорових дітей, батьки дітей з особливими потребами, керівники і працівники загальноосвітніх закладів. Результати дослідження структуровані за 4 змістовними блоками - відношення до проблем батьків здорових дітей, батьків дітей з особливими потребами, відношення до проблеми працівників закладів освіти,відношення до проблеми приватних підприємців. Частка опитаних від загальної вибіркової сукупності склала-53,7 % батьків здорових дітей; 24,5% батьки дітей з особливими освітніми потребами; 13,6 % працівники закладів освіти. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та вчителям, які брали участь у дослідженні, було запропоновано визначати ступінь перешкод зазначених факторів для запровадження інклюзивного навчання.

Найбільшу ступінь перешкод, на думку респондентів, щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання мають наступні фактори:

- відсутність стимулювання педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами (зазначає 68% респондентів);

- недостатня підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з особливими

потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому недостатня кількість фахівців для роботи з такими учнями (67%);

- неврахування навчальними програмами потреб дітей з обмеженими можливостями (58%);

- велика наповнюваність класів (50%);

- непристосованість навчальних приміщень до потреб учнів з обмеженими можливостями (36%).

Факторами, що на думку респондентів, не є перешкодою щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання виступають:

- опір батьків здорових учнів тому, що поряд з їх дітьми навчатимуться учні з особливими потребами;

- неприйняття здоровими дітьми дітей з особливими потребами.

Проведене анкетування серед учнів 9-11 класів дозволило дати оцінку ставлення підлітків до дітей з особливими потребами та виявити їх готовність до соціальної інтеграції з дітьми-інвалідами. Більшість учнів-респондентів (76%) добре, зі співчуттям відносяться до дітей з обмеженими можливостями, проте 15% опитаних зазначили, що навчатися таким учням було б краще в спеціальних навчальних закладах або вдома (11%). Серед позитивних рис особистості, що притаманні дітям з обмеженими можливостями, учні-респонденти вказали: доброзичливість (39%), наполегливість у досягненні мети (25%) та терпіння (20%); серед негативних - недовіру до інших (42%), брак ініціативи (31%), заздрість (13%).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

інклюзивна освіта шкільний

Про результати відношення здорових дітей до дітей з освітніми потребами свідчить рисунок 5- Позитивні та негативні риси особистості дітей з обмеженими можливостями

Позитивно ставляться до того, щоб дитина з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями була їх сусідом, родичем, однокласником, другом - 57% учнів, а зазначають, що таким учням потрібні пільги під час вступу до ВНЗ - 23% респондентів, лікуванні - 64%, у транспорті - 36%.Більшість учнів (74%) впевнені, що для повноцінного, активного розвитку дітей з особливими потребами необхідно залучати їх до суспільно-корисної діяльності, тому при школах потрібно створювати спеціальні центри, де діти-інваліди мали б можливість спілкуватися зі здоровими дітьми.

Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні чи психічні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими.

Напрямки розвитку особистості дитини з особливими потребами

Аналізуючи рівень навчальних досягнень зазначених учнів з різних циклів предметів (таблиця 1) можна зробити висновок, що найбільш вдало ними засвоюється матеріал естетично-практичного напрямку. Діти навчаються на середньому (45% респондентів), достатньому (33%) та високому (22%) рівнях, що цілком підтверджує вищезазначене. Проте, навчальний матеріал природничо-математичного циклу предметів засвоюється учнями з обмеженими розумовими можливостями значно гірше, переважно на початковому рівні (89% учнів). Учні з обмеженими фізичними можливостями, які брали участь у дослідженні, із задоволенням відвідують школу і впевнені, що саме в звичайному класі масової школи їм найкраще навчатися.

Таблиця 1- Рівень навчальних досягнень учнів з обмеженими розумовими та фізичними можливостями

На питання

« Що, на Ваш погляд, стримує впровадження інклюзивної освіти у Вашому населеному пункті» основна маса респондентів серед основних причин, стримують розвиток інклюзивної освіти в Україні назвали брак педагогів і кваліфікованих фахівців (24,4%) та не досконале законодавство(5%). Ці тенденції цілком зрозумілі, але заклопотаність викликають прояви байдужості, незацікавленість чиновників відповідних структур до проблеми інклюзивної освіти, так вважають 8% респондентів і негативного ставлення здорових дітей та їх батьків до дітей з обмеженими освітніми потребами. Решта респондентів 62 % вказали на об'єктивні причини саме: не вистачає інформації про даному явищі в їх місті;. незацікавленість і деяку апатичність до проблеми, не змогли відповісти на дані питання, зазначаючи при цьому, що не знають, що таке інклюзивна освіта і не цікавляться цією проблемою.

Розподіл відповідей респондентів на питання « Чи вважаєте Ви можливим навчання в одному класі Вашого здорової дитини з дітьми, які потребують особливої освітньої потреби?» (рисунок 8 ілюстративного матеріалу)свідчить про неоднозначне відношення до даної проблеми.44,3% респондентів вважають таке навчання можливим. 40,3% навчання можливе при наявності умов, з них 6%- наявність умов для дітей - інвалідів(пандуси, кнопки-виклику);3%- наявність спеціальних викладачів для дітей з особливими потребами;1%- за наявності умов відсутності загрози життю дитини.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та вчителям, які брали участь у дослідженні, було запропоновано визначати ступінь перешкод зазначених факторів для запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання. Найбільшу ступінь перешкод, на думку респондентів, щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання мають наступні фактори:

- відсутність стимулювання педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами (зазначає 68% респондентів);

- недостатня підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому недостатня кількість фахівців для роботи з такими учнями (67%);

- неврахування навчальними програмами потреб дітей з обмеженими можливостями (58%);

- велика наповнюваність класів (50%).

- непристосованість навчальних приміщень до потреб учнів з обмеженими можливостями (36%).

Факторами, що на думку респондентів, не є перешкодою щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання виступають:

- опір батьків здорових учнів тому, що поряд з їх дітьми навчатимуться учні з особливими потребами;

- неприйняття здоровими дітьми дітей з особливими потребами.

Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні чи психічні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими:

- спільну колективну працю та навчання зі здоровими однолітками (32% респондентів);

- розвиток комунікативних здібностей (28%)

- можливість соціальної адаптації (28%);

- можливість творчого самовираження (12%)

Аналізуючи результати опитування батьків, які виховують дітей з особливими потребами, слід зазначити, що вони глибоко переконані, що їх діти мають навчатися зі своїми здоровими ровесниками (всі батьки «цілком погоджуються» з ідеєю інклюзії). Перебування дитини в такому середовищі сприяє покращенню знань і навичок, збагаченню досвіду спілкування та знаходженню нових друзів (91%). Самі ж батьки, як учасники процесу інтеграції, мають змогу постійно отримувати інформацію про сильні та слабкі сторони своєї дитини, а також її навчання вдома (82%). Переважна більшість батьків (91%) відчувають себе активними учасниками процесу інтеграції дитини в загальноосвітню школу та вважають освітнє середовище навчального закладу безпечним для своєї дитини. Батьки дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями переконані, що найсприятливішими умовами для виховання і навчання їхніх дітей є звичайні школи, де діти зможуть успішно покращувати свої уміння та навички, товаришувати з ровесниками і почуватися в безпеці.

На підставі анкетування разом з науковим керівником дійшли до висновку, що, з метою створення доступних умов для отримання інклюзивної освіти дітьми з особливими потребами, необхідно виконати певні вимоги.

1. Налагодити співпрацю з батьками.

2.Створення позитивної атмосфери в дитячому середовищі.

3.Пристосування шкільних приміщень до потреб дітей із особливостями психофізичного розвитку.

На сьогодні однією з найпоширеніших форм інклюзивного навчання є спеціальні класи в загальноосвітніх школах, в яких учні здобувають освіту, маючи можливість проживати в сім'ї. З цією метою розроблена модель інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна модель освіти, яку ми пронуємо, охоплює систему послуг, зокрема:

адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих в громаді ресурсів, залучення батьків;

співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;

створення позитивного клімату у шкільному середовищі.

Зверніть увагу на рисунок 9, який ілюструє складові моделі інклюзивної освіти.

Модель інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами це командний підхід, який спрямований на задоволення індивідуальних потреб дітей; співпрацю з батьками; створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі. Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів за умови відповідної підготовки педагогів та надання підтримки сім?ям.

Рисунок 9- Складові інклюзивної моделі

З метою впровадження моделі інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами у Волноваському районі була проведена відповідна робота. З метою наближення до цих проблем сприяння їх вирішенню у відділі освіти Волноваської райдержадміністрації створено і функціонує творча група педагогів, які займаються проблемою інклюзивної освіти. Колектив відділу освіти вважає, що результативність впровадження інклюзивної форми навчання в експериментальних закладах освіти дасть можливість зазначити такі позитивні зрушення: краща підготовленість молоді з особливими потребами до життя в суспільстві, а також готовність самого суспільства враховувати потреби своїх громадян; підвищення мотивації дітей з особливими потребами до навчання. З метою визначення проблем упровадження інклюзивної освіти через слабку підготовку педагогічних кадрів, які ще не готові працювати з дітьми з особливими освітніми потребами, відділом освіти проведено анкетування, з результатами якого я ознайомила раніше.

Важливою умовою ефективності освітнього інтегрування є підготовка педагогів, тому для постійно-діючого семінару педагогів району визначено тему: “ Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання ”

З метою впровадження розробленої моделі інклюзивного навчання у Волноваському районі був розроблений районний проект «Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей в умовах школи» на 2011-2015 роки.

Основна мета даного проекту:

Розробка і реалізація механізму інклюзії дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади і в соціальне середовище з урахуванням їх типологічних та індивідуальних особливостей.

Стратегічна мета:

Формування нової філософії щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, реалізація та поширення моделі інклюзивного навчання цих дітей у загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечення нормативно-правової та навчально-методичної бази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини.

Об'єкт дослідження:

Навчання дітей з освітніми особливостями в умовах загальноосвітніх навчальних закладів при забезпеченні відповідної психолого-педагогічної підтримки з боку дорослих (фахівців, батьків).

Предмет дослідження:

Ступінь та умови компенсаторно-корекційного впливу на дитячу особистість, результативність цього впливу; динаміка соціально-психологічної інклюзії; наявність позитивних зрушень у розвитку ціннісних орієнтацій здорових дітей; динаміка становлення особистості (діти з особливими потребами та їхні здорові однолітки), здатність долати труднощі та досягати успіху.

Завдання дослідження:

- вивчити соціально-психологічне підґрунтя організації спеціальних, інтегрованих класів - інклюзивного навчання;

- вивчити та встановити стартові індивідуальні показники розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку та їхніх здорових однолітків;

- дослідити вплив інклюзивного навчання на дітей з особливостями психофізичного розвитку та їхніх однолітків;

- дослідити ефективні шляхи залучення дорослих до роботи в інклюзивних класах;

- розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників інклюзивних класів з питань змісту та технологій навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку та для батьків;

- розробити та реалізувати механізм забезпечення командного підходу для забезпечення навчально-виховного процесу;

- систематично висвітлювати результати експериментальної діяльності для ознайомлення з ними широкого кола громадськості, отримання зворотного зв`язку, внесення коректив у науково-дослідну роботу.

Програмно-методичне забезпечення:

Навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в інклюзивних класах здійснюється на основі типових навчальних планів і програм для загальноосвітніх навчальних закладів та індивідуальних програм, розроблених навчальним закладом.

Забезпечення індивідуальних психофізичних особливостей дитини, її функціональних і потенційних можливостей і потреб реалізується за допомогою компенсаторно-корекційних заходів, які частково реалізуються у процесі шкільного навчання, частково в сім'ї.

Роботу цього проекту було розраховано на чотири роки навчання дітей з особливими потребами в закладах освіти, вона складається з чотирьох етапів:

1) аналітико-діагностичний (2011-2012 рр.) - вивчення й аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду інклюзивного навчання, сучасного стану навчально-виховного процесу, його методичного забезпечення; специфіка організації навчального процесу на основі використання інклюзивної освіти;

2) проектно-організаційний (2012-2013 рр.) - створення навчально-методичного забезпечення навчального закладу; розробка моделі інноваційного закладу на основі інклюзивного навчання;

3) формувально-експериментальний (2013-2014 рр.) - оцінка впровадження інклюзивної освіти у навчальний процес засобами психолого-медико-педагогічної реабілітації школярів із особливими освітніми потребами, написання учасниками проекту навчальних посібників та методичних рекомендацій на електронних носіях;

4) апробаційний (2014-2015 рр.) - експериментальна апробація застосування моделі інноваційного закладу на основі інклюзивного навчання, апробація створених навчальних посібників та методичних рекомендацій, упровадження сучасних засобів інклюзії у закладах освіти м. Волноваха і району.

Реалізація проекту розпочалася на базі Волноваської загальноосвітньої школи 1-111ступенів №7.

З початку реалізації проекту сталися такі зміни:

- залучено спеціалістів: психолога та соціального педагога, які створили електронний банк даних про неповносправних дітей Волноваського району та їх освітні потреби;

- проведено навчання персоналу загальноосвітньої школи №7 на тренінгах з таких тем: «Інклюзивна освіта», «Фізична доступність загальноосвітніх закладів», «Рекреаційні забави»;

- облаштований зал фізичної реабілітації для проведення інтегрованих занять та рекреаційних забав із здоровими та дітьми з особливими освітніми потребами;

- школа отримала статус опорної школи, завдяки чому напрацювання проекту «Інклюзивна школа» поширюються серед інших шкіл Волноваського району, у педагогічних колективах, серед батьків та дітей.

Завдяки виконаній діяльності у школі сталися зміни, які привели до позитивного результату: педагоги, батьки і діти стали з кращим розумінням ставитися до дітей з неповносправністю. Адміністрація школи, за фінансової підтримки Волноваської райдержадміністрації, побудувала пандуса.Вчителі спільно з персоналом районної ПМПК та представниками громадських організацій приймали участь у підготовці та проведенні благодійної акції «Добре серце - умілі руки», виставці ? ярмарці дитячих виробів, презентації залу фізичної реабілітації, пройшли навчання на тренінгах з таких тем, як «Інклюзивна освіта», «Забезпечення доступності для людей з інвалідністю в закладах освіти», «Рекреаційні забави».

Враховуючи вищезазначене, тема дипломної магістерської роботи: Формування умов інклюзії для розвитку дитини в закладах освіти, розкрита в повному обсязі. Про це свідчить довідка про впровадження результатів дослідження, відгук наукового керівника, рецензії на магістерську роботу.

І в завершенні своєї доповіді слід зазначити, що у процесі впровадження інклюзивної школи діють певні правила: всі учні в школі рівні, всі діти впродовж дня мають рівний доступ до процесу навчання; у всіх учнів повинні бути рівні можливості для встановлення і розвитку важливих соціальних зв'язків. Інклюзія спрямована на формування позитивної громадської думки, законодавчого, нормативно-правового, наукового та навчально-методичного забезпечення й термінової підготовки кадрів, підвищення фахового рівня педагогів саме в цьому напрямі. Інклюзія враховує потреби, а також і спеціальні умови та підтримку, необхідну учням і вчителям для досягнення успіху.

Дякую за увагу!

Размещено на Allbest.ru