Особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

Після прогулянки вихователь організовує роздягання, стежить за тим, як діти розкладають одяг у шафи. Цей момент дає можливість вихователю провести ігрову вправу «Мій - моя» (вихователь запитує: «Чия шапка мокра?». Кожен, у кого мокра шапка, відповідає: «Моя шапка»). Під час миття рук перед їжею вихователь збагачує словник дітей. Перед обідом з'являється час для проведення з дітьми, які не беруть участі в чергуванні, ігрових вправ типу: «Один - одна» (вихователь уточнює у дітей: «Скільки у тебе тарілок, ложок, виделок?», спонукаючи до відповіді: «Одна»; «Скільки склянок, чайників?». - «Один»). «Один - багато». («У Петі ложка, а на столі лежать ... ложки. У Васі чашка, а на столі стоять ... чашки» і т.д.). Після денного сну вихователь проводить гру «Спав - спала» (мета - навчати дітей відмінювати дієслова минулого часу однини). Вихователь обговорює, хто з дітей як спав; при цьому називає дієслова, не доказуючи їх закінчення: «Катя добре спа(ла), Петя солодко спа (в). Коля швидко засну (в)».

Отже, вихователь логопедичної групи використовує ігри у навчально-виховному процесі, вони мають позитивний результат, але ігри в роботі вихователя повинні використовуватися й надалі щодня. Ігри мають бути спрямовані не лише розвиток звуковимовної сторони мовлення, а й на розвиток навичок взаємодії та спілкування.

логопедичний навчальний ігровий вихователь

2.2 Методичні рекомендації з підвищення ефективності організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

Рекомендації щодо використання дидактичних для мовленнєвого розвитку старших дошкільнят сприятимуть підвищенню результативності діяльності вихователів, за умови, що:

- вони враховуватимуть успіхи й неуспіхи дитини в попередній діяльності.

- визначатимуть обсяг, час, місце, інтенсивність мовлення як фрагментарне самостійного чи як складника інших видів діяльності (пізнавальної, музичної, рухової, образотворчої тощо);

- узгоджуватимуть дозування власної мовленнєвої діяльності дитини з мовленням дорослого;

- забезпечуватимуть взаємовплив та комплексність сфер життєдіяльності дитини, які мають мовленнєве обрамлення чи мовленнєву основу.

Знання особливостей мовленнєвого самовираження вихованців допоможе педагогові правильно спланувати роботу з кожною групою дітей, а в разі потреби -- з конкретною дитиною. Важливо приділити увагу створенню активного мовленнєвого середовища, ефективність якого залежить не стільки від сукупності природних, предметних чи соціальних умов, скільки від створення таких ситуацій, які дають дитині змогу прийняти самостійне рішення, висловити думку, дібрати відповідні слова, від способів та завдань, розв'язання яких стимулюватимуть мовленнєвий розвиток, активність та самостійність кожної дитини. Вихователь має бачити в кожній дитині риси, притаманні саме їй, а не абстрактному представникові певної віково-статевої групи, враховувати досвід організації гуманістичного діалогу, виявляти повагу до знахідок і помилок дітей. Отже, особливу увагу слід звертати на об'єктивні та суб'єктивні аспекти мовленнєвої поведінки дошкільнят, а саме на типові, характерні для середньостатистичної дитини даного віку особливості, новоутворення, що відповідають вікові та індивідуальні особливості дитини (характер, темперамент, здібності, стать, особистий досвід) [18, c. 18].

Організація і керівництво іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів. Готуючись до проведення гри, вихователь повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв'язання ігрового завдання. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей па дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для вихователя -- спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.

Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вихователь правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об'єктивна, обов'язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності, виховання моральної поведінки. Аналіз гри передбачає з'ясування ефективності її підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новим матеріалом.

Здійснення грамотного, ефективного керівництва ігровою діяльністю передбачає високий рівень володіння такими професійно-педагогічними навичками:

- спостерігати гру; аналізувати її, оцінювати рівень розвитку ігрової діяльності;

- проектувати розвиток гри, планувати прийоми, напрямки на її розвиток;

- надавати допомогу у виборі яскравих вражень, які можуть слугувати сюжетом гри;

- проектувати розвиток конкретної гри, передбачити її розвиток;

- широко використовувати непрямі методи спілкування з дітьми у відповідності з рівнем розвитку ігрової діяльності конкретної вікової групи з метою створення сприйнятливих умов для формування готовності для переходу гри на більш високий рівень;

- включаються в гру на головних або другорядних ролях, встановлювати ігрові відносини з дітьми;

- пропонувати з метою розвитку гри нові ролі, ігрові ситуації, нові ігрові дії;

- регулювати взаємовідносини, вирішувати конфлікти, що виникають у процесі гри, використовувати гру з метою створення педагогічне цілеспрямованого мікроклімату у групі, включаючи у ігрову діяльність сором'язливих, невпевнених, «малоактивних» дітей;

- обговорювати і оцінювати з дітьми гру [8, c. 7].

Вихователю необхідно дібрати серію комунікативно-мовленнєвих ситуацій, ігор, які допоможуть сформувати в дітей уміння і навички звертатися з проханням, пропозицією, планувати й коригувати спільні дії, ставити запитання, розвивати вміння виражати свої судження і думки, стимулювати процес мовленнєвого самовираження. Тут стануть у пригоді дидактичні ігри: «Хто я?», «Прийняття свого Я», «Як назвати?», «Чим я хороший», «Відкрити мушлю».

Оптимізації процесу мовленнєвого розвитку дошкільнят в ході гри сприятимуть:

- створення мовленнєвих ситуацій, які спонукатимуть до оптимальної мовленнєвої активності, коли дитина вміє не тільки виразно висловитися, а й правильно сприйняти (зрозуміти) висловлювання іншого. Важливо забезпечити умови, за яких у неї виникне бажання висловитися, поділитися своїми думками, почуттями з однолітками й дорослими;

- входження дорослого в ігрові стосунки з дітьми через використання особливих звернень -- реплік, порад, запитань, нагадувань, опосередкованої активізації дитячого мовлення;

- викликання у дошкільників бажання висловлювати свої судження, наміри, відповідати на запитання, потребу в мовленнєвому самовираженні;

- активізація мовленнєвої діяльності через гуманізацію особистих стосунків дітей, залучення їх до різних видів діяльності та різного мовленнєвого партнерства,

- збагачення власного і дитячого активного та пасивного словників емоційно забарвленими словами та словосполученнями, що слугують засобами мовленнєвого самовираження дошкільника, зокрема тими, що виражають поняття, заявлені Базовим компонентом дошкільної освіти (інтерес, радість, подив, горе, гнів, презирство, страх, сором, провину, байдуже або недружнє ставлення тощо),

- сприяння мовленнєвому самовираженню представників різної статі -- хлопчиків і дівчаток зі збереженням їхньої специфіки та збагаченням,

- утримання від вживання неприємних слів, слів-образ, брутальних слів;

- посилення роботи, спрямованої на виховання позитивного ставлення дошкільника до себе і до тих, хто його оточує (в тому числі й до тих, кого він не любить).

Висновки

В ході написання курсової роботи ми дійшли таких висновків.

Встановлено, що логопедична група у ДНЗ створюється для надання спеціалізованої допомоги дітям з вадами мови. Основними завданнями логопедичної групи є усунення різних порушень усної та писемної мови, запобігання певних відхилень мовного розвитку дітей. навчально-виховний процес у логопедичній групі будується на взаємодії, наступності у роботі вихователя і логопеда. Спільно з логопедом вихователь планує заняття з розвитку мовлення, обмінюється інформацією, обговорює досягнення дітей у мовленні і загалом. Специфіка роботи вихователя в логопедичній групі полягає в організації та проведенні індивідуальних, групових та фронтальних занять. Вони створюють підготовчу, пізнавальну, дослідницьку та мотиваційну базу для спеціальних логопедичних занять. Вихователь логопедичної групи виконує крім загальноосвітніх ряд корекційних завдань, суть яких - в усуненні недоліків в сенсорній, афективно-вольовій, інтелектуальної сферах, обумовлених особливостями мовного дефекту. При цьому вихователь звертає свою увагу не тільки на корекцію наявних недоліків у розвитку дитини, на збагачення уявлень про навколишній світ, але й на подальший розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів. Цим створюється основа для сприятливого розвитку компенсаторних можливостей дитини, що в підсумку впливає на ефективне оволодіння мовою.

Гра посідає чільне місце в системі всебічного навчання і виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. В ході роботи з дітьми в логопедичній групі вихователь використовує рухливі, пісенні, дидактичні, творчі і гри та ігри-драматизації. Працюючи з дошкільниками з логопедичної групи за допомогою ігор, вихователь розв'язує такі завдання: формує вміння виражати свої емоції соціально прийнятними мовленнєвими засобами; потребу в самовираженні; вміння розкрити за допомогою мовлення своє «Я» (виражати свої думки, почуття, бажання, наміри, ставлення), збагачує словник дитини. Методика ігрової діяльності з дітьми в логопедичній групі направлена на формування у дітей умінь і навичок активної поведінки, самостійних форм спілкування. У системі різних ігор діти засвоюють правила поведінки в ігрових, уявних ситуаціях, які відображають реальні, життєві явища і відносини людей. Засвоєні форми взаємин сприяють перебудові поведінки й мови дітей та усунення дефекту.

Згідно результатів дослідження, 30 % дітей у логопедичній групі мають значні порушення у мовленні. У них відзначалася нерівномірність розвитку мовленнєвої системи: фонематичні уявлення та лексико-граматичний лад мовлення розвивалися і відносно швидко досягали норми, вимова ж дітей тривалий час залишалося дефектною і не відповідало загальному рівню розвитку мовлення. У 70% мовлення перебуває на середньому рівні розвитку. У більшості дітей цієї групи відзначалося рівномірне недорозвинення, не грубе вираження відставання лексико-граматичного ладу мовлення, а також фонетико-фонематичної системи мовлення, несформованість фонематичних уявлень. У всіх дітей мала місце моторна недостатність. Нами визначено, що вихователь використовує ігри протягом всього часу перебування дітей у групі. Ігрова діяльність в логопедичній групі має тривати, ігри мають бути спрямовані не лише розвиток звуковимовної сторони мовлення, а й на розвиток навичок взаємодії та спілкування.

Додаток А

Зразки ігор для роботи з дітьми в логопедичній групі

Дидактична гра «Порівняй»

Під час прогулянки вихователь спонукає дітей завершити розпочаті речення, використавши для цього порівняльні звороти.

Наприклад:

Листя у калини восени як ... (Золото, сонечко).

Калинові ягідки блискучі, як ... (Намисто, дорогоцінні камені).

Калина гарна, як ... (красива дівчина, красуня, царівна).

Вихователь. Молодці. Помилуємося прекрасної калиною. Як ми назвемо калину ласкаво, ніжно? (Калинонька)

Калину здавна вважають символом нашого рідного українського краю. Її червоними кетягами прикрашають короваї, які подають дорогим гостям, калину майстрині вишивають на святкових українських рушниках.

Дидактична гра «Подивися і розкажи»

Діти описують особливості погоди та природи під час прогулянки за допомогою питань.

Яке сьогодні небо? (Ясна, високе, синє, яскравий).

Які по ньому пливуть хмари? (Маленькі, білосніжні, пухнасті, схожі на кульки вати).

Яке сонечко в небі? (Ясне, променисте, осіннє).

Хоча й осінь, але як сьогодні сонце світить? (Ласкаво, ніжно, добре).

Чи є вітер на вулиці? Який він? (Легкий, ледь помітний, теплий).

Вихователь. Ще недавно осіннім днем можна було зустріти метелика, муху, жука, павучка або бджолу. Спробуйте зараз знайти когось з комах. (Діти виконують запропоноване завдання). Чи вдалося вам зробити це? (Ні) Чому? Де зараз поділися всі комахи? (Вони поховалися від холодів і заснули до весни). Правильно, молодці.

У цей час набагато менше і птахів в наших лісах і парках. Восени відлітають на південь всі перелітні птахи, а залишаються тільки зимуючі.

Дидактична гра «Все навколо розглядаємо - про пізню осені розповідаємо»

Діти, спираючись на спостереження і запитання вихователя, розповідають про прикмети пізньої осені.

Як виглядають зараз дерева? (Майже з усіх дерев облетіло листя, вони стоять голі, чорні, сумні)

Вдихніть повітря, діти. Яке воно? (Вологе, холодне)

Який дме вітер? (Сирий, холодний, осінній).

Що сталося з травичкою? (Вона вся висохла, пожовкла, покрилася опалим листям)

Яке небо? (Сіре, похмуре, низьке, темне)

Рухлива гра «М'ячик передавай - зимове слово називай!»

Діти стають у коло на відстані приблизно до 1 м один від одного. За командою вихователя малюки починають передавати м'яч по колу. Кожен, хто кидає м'яч, повинен назвати якесь «зимове» слово.

Варіанти слів для гри: сніг, лід, сніжинка, бурулька, мороз, грудень, січень, лютий, холод, хуртовина, ожеледиця, іній, снігопад, сніговик, санки, лижі, каток.

Якщо малюк не знає слова, йому дозволено користуватися допомогою інших - підказкою когось із товаришів чи вихователя.

Гра продовжується, поки м'яч не обійде весь коло.

Размещено на Allbest.ru