CLIL – фахове та мовне інтегроване вивчення німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

CLIL - фахове та мовне інтегроване вивчення німецької мови



Вступ

викладач німецький учбовий

Курсової робота написана на тему «CLIL - фахове та мовне інтегроване вивчення німецької мови».

Предметно-мовне інтегроване навчання (англ. Content and language integrated learning) - це дидактична методика, що дозволяє сформувати в учнів лінгвістичну та комунікативну компетенції нерідною мовою у тому ж навчальному контексті, у якому в них відбувається формування загальних знань та умінь. Таким чином, використання методики передбачає вивчення немовних предметів іноземними мовами. В данному дослідженні буде приділятися увага застосуванню цієї методики при вивченні німецької мови.

В умовах активної інтеграції України у європейське економічне, освітнє та інформаційне поле, все більше виникає потреба суспільства в підготовці висококваліфікованих фахівців. Сучасне суспільство прагне до вдосконалення, в тому числі і за рахунок реформування однієї з найбільш головних галузей нашого життя - освіти. Система освіти наразі зазнає дедалі більших змін у різних напрямках. У зв'язку з цим слід звернути особливу увагу на актуалізацію ролі іноземних мов, а навчальним закладам створити сприятливі умови для їх успішного вивчення. Саме тому виникає потреба впровадження інноваційних методик в процес навчання. Застосування методики CLIL у навчальному процесі дає можливість вчителям інтегрувати вивчення іноземної мови з іншими навчальними предметами, а цікавий зміст мотивує учнів до вивчення німецької мови та надає лінгвістичну базу, з якою вони зможуть самостійно працювати надалі, наприклад, під час навчання.

На сьогодні вже існує багато прикладів успішної реалізації методики CLIL в багатьох європейських країнах. Необхідність вивчення та набутя досвіду щодо новітніх розробок в інтеграції фахово-мовного навчання обумовлює актуальність данної курсової роботи.

Методика досліджується як вітчизняними, так і зарубіжними фахівцями. В основу данної роботи були взяті наукові доробки таких фахівців з інтегрованого навчання і методики (CLIL) як Фольмер, П. Хатчингс, А. Токарєва, Л. Мовчан, Я. Руднік, О. Гандабура, О. Шмирко, Є. Клімова, В. Франчук та інших.

Об'єктом дослідження цієї курсової роботи є сучасні інноваційні методики вивчення німецької мови.

Предметом - застосування фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови (CLIL).

Мета роботи полягає у дослідженні особливостей впровадження методики CLIL - фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови.

Для вирішення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

визначити основні риси та принципи методики CLIL;

виявити переваги та недоліки методики;

з`ясувати вимоги до викладача, який практикуватиме фахове та мовне інтегроване вивчення німецької мови;

- розглянути міжнародний досвід використання методики.

Робота написана на 28 сторінках та складається з вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків, списку використаних джерел та додатку.

В першому розділі роботи будуть проаналізовані основні принципи фахового та мовного інтегрованого вивчення іноземної мови та вимоги до викладача та навчальних матеріалів.

Другий розділ курсової буде присвячений аналізу досвіду використання фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови в інших країнах та перспективи методу в Україні.

В третьому розділі роботи буде розглянута критика методу CLIL, визначені його переваги та недоліки.

У додатку надані дидактичні матеріали для проведення уроку з німецької мови за методикою CLIL.

1. Основи та принципи методики CLIL

Як відзначають дослідники, кожен учень може заявити на певному етапі навчання про свої інтелектуальні здібності, але тільки лише на рідній мові. Багато учні відчувають великі труднощі в процесі комунікації іноземними мовами, і застосування отриманих знань в різного роду дисциплінах, таких як фізика, хімія, математика, література, географія, суспільствознавство. Для того щоб реалізувати фахові потреби використання іноземної мови, був необхідний функціональний підхід до її викладання, який дозволить досягти ще більшої ефективності за рахунок застосування широкого загальноосвітнього простору в якості навчального контексту. Таким функціональним підходом може бути застосування елементів методики CLIL. CLIL являє собою такий метод навчання, при якому частина предметів викладається іноземною мовою. Таким чином, навчання учнів рідною і іноземною мовами становлять одне ціле. Специфіка цього підходу полягає в тому, що знання мови стає інструментом вивчення змісту предмета. Особлива увага приділяється як змісту спеціальних текстів, так і необхідній предметній лексиці. Таким чином, мова інтегрується в програму навчання, а необхідність занурення в мовне середовище для можливості обговорення певного матеріалу підвищує мотивацію використання мови в рамках досліджуваної тематики.

Інтеграція предметних і мовних компетенцій вперше стала використовуватися в білінгвальному навчанні у 70-х рр. минулого століття в Квебеку (Канада), при реалізації освітньої програми французькою мовою для англомовних дітей. Навчання було націлене на консолідацію суспільства та збільшення професійних шансів англосаксів за рахунок розвитку здатності до адекватної взаємодії з представниками французької культури [5]

Термін був придуманий Девідом Маршем (Університет Ювяскюля, Фінляндія) в 1994 році «CLIL має відношення до ситуацій, в яких навчальні предмети або частина навчальних предметів, вивчається на іноземній мові і має подвійну мету вивчити предмет, вивчаючи при цьому іноземну мову». Це призвело до загальноєвропейської дискусії, експертами в якій виступили представники Фінляндії та Нідерландів. Обговорювалося питання про те, як використовувати досвід передового навчання іноземним мовам, який був знайдений в певних типах приватних шкіл, в навчальній програмі державних шкіл і коледжів.

У той час інтерес до методики навчання CLIL був також пов'язаний з політичною ситуацією в Європі та європейськими освітніми стандартами.

Як зазначає Девід Марш: «Політичним поштовхом послужило те, що міграція між європейськими державами вимагає більш високого рівня мовної компетенції щодо внутрішніх мов, що було актуальним в той період часу.». Тепер, через більш ніж двадцять років, концепція CLIL стала не тільки способом для отримання доступу до додаткових мов, а й залучення інноваційних практик в навчальний план в цілому. CLIL як підхід поступово набирає визнання в європейських країнах. Здається, що тенденція в навчанні через методику CLIL буде все більше і більше використовуватися в майбутньому в більшості країн Європи [15].

Марш продовжив свої дослідження, і в 2001 році була сформульована сутність методики: CLIL розглядає вивчення іноземної мови як інструменту для вивчення інших предметів, формуючи в учня потребу в навчанні, що дозволяє йому переосмислити і розвинути свої здібності в комунікації, в тому числі рідною мовою. [15]

Зараз найбільш поширеним вважається наступне визначення: CLIL - це дидактична методика, яка дозволяє сформувати у студентів лінгвістичні та комунікативні компетенції нерідною мовою в тому ж навчальному контексті, в якому у них відбувається формування і розвиток загально-навчальних знань і умінь.

Дослідник в області інтегрованого навчання, професор До Койл виділяє три моделі CLIL [12]:

Модель С1: Багатомовне навчання. В даному випадку, при викладанні різних предметів використовуються кілька іноземних мов в різні роки навчання. Така модель навчання дозволяє студенту після закінчення цілого курсу придбати професійні знання на декількох мовах. Крім того, дана модель покликана привернути найбільш цілеспрямованих і обдарованих студентів з різних країн.

Модель С2: Допоміжне / додаткове інтегроване навчання предмету і мови. Дана модель навчання передбачає паралельне викладання предметів. При цьому акцент робиться на розвиток знань і вмінь для використання мови з метою забезпечення розумових процесів вищого порядку. Викладання мови пов'язане зі спеціальними областями, таким чином, викладачі іноземної мови, що входять до структурних підрозділів з викладання спеціальностей, здійснюють зовнішню підтримку під час навчання фахівців. В процесі предметно-мовного інтегрованого навчання студенти набувають вміння використовувати іноземну мову для роботи з їх спеціальності.

Модель С3: Предметні курси з включенням мовної підтримки. Програми навчання спеціальності розробляються з точки зору не тільки розвитку професійних, а й мовних навичок. При такій моделі навчання проводиться як викладачами-предметниками, так і фахівцями в галузі навчання мовам. Навіть з поганим знанням мови студент може отримати підтримку протягом всього процесу навчання, що робить можливим оволодіння як предметом, так і мовою, на якому викладається предмет. За цією моделлю можуть навчатися студенти з різним мовним рівнем.

Модель С1 реалізується тільки в вузах певної спеціалізації (наприклад, бізнес і управління), а моделі С2 і С3 є найбільш поширеними.

Методика CLIL виникла в гуманітарних дисциплінах, але набуває все більшого поширення в предметах, що об'єднуються абревіатурою MINT (математика, інформатика, природничі науки, техніка).

CLIL використовується в різних освітніх контекстах - від старшої групи дитячого садка до вищої освіти. Так, в додатку до цієї курсової роботи надані дидактичні матеріали з уроку німецької мови за методикою CLIL, який розрахований на учнів 8-12 років. (с. 29-32)

В даний час ця освітня технологія широко використовується не тільки в школах і вишах країн Європи, а й в освітніх установах південно-східній Азії і Африки.

1.1 Ключові елементи методики

CLIL - термін, що описує навчальні методики, де предмети викладаються на іноземних мовах. CLIL переслідує дві мети, а саме - вивчення предмета за допомогою іноземної мови, і іноземної мови через той предмет, що вивчається.Відправною точкою для сприйняття методики є визнання того факту, що кожен студент або учень є розумною і освіченою особистістю, але продемонструвати свій інтелект він може тільки рідною мовою.

Потрапляючи в ситуації спілкування німецькою мовою, учні виявляються нездатними показати свої знання в професійних областях. А без знання іноземної мови необхідної для своєї спеціальності, вони не мають можливості спілкуватися в професійному контексті. Крім цього, студенти можуть бути обмежені в доступі до необхідних інформаційних ресурсів та не мати можливості для ефективного професійного зростання.

Профілізація викладання німецької мови дозволить відійти від звичних контекстів типу «Meine Familie», «Hobby», «Jahreszeiten» і звернутися до комунікативних ситуацій, типових для майбутнього професійного і загальнолюдського спілкування. Таким чином, функціональний підхід до викладання німецької мови дозволяє досягти ще більшої ефективності за рахунок надання широкого загальноосвітнього простору як навчального контексту.

Урок по CLIL включає наступні компоненти, що складаються з так званих чотирьох C:

* CONTENT (Зміст) - розвиток знань, умінь, навичок предметної області;

* COMMUNICATION (Спілкування) - використання іноземної мови при навчанні, при цьому вивчаючи як нєю користуватися;

* СOGNITION (Пізнання) - розвиток пізнавальних і розумових здібностей, які формують загальне уявлення;

* CULTURE (Культура) - подання себе як частини культури, і так само усвідомлення існування альтернативних культур. Сюди входять міжпредметні зв'язки і виховання громадянства.

Методика CLIL дозволяє учням використовувати знання з одного контенту, в якості бази для іншого, а це в свою чергу сприяє розвитку навичок переносу знань, розвиває критичне мислення.

На предметних уроках по методиці CLIL лексичний підхід важливіше граматичного. При роботі з текстом важлива наявність ілюстрацій для візуалізації прочитаного. Тексти можуть бути представлені схематично, що допомагає учням визначити ідею тексту і представлену в ньому інформацію. Після прочитаного, бажано, щоб учні змогли передати ідею тексту своїми власними словами, в той же час вчителю необхідно звернути увагу учнів на певні лексичні звороти, які підходять по темі і предмету. Також вчитель повинен звертати увагу на спеціальну лексику, а також на якісь універсальні мовні одиниці: фразові дієслова, стійкі вирази, порівняння, які стануть в нагоді незалежно від теми уроку або предмета. Після прочитаного бажано, щоб учні змогли передати ідею тексту своїми власними словами, в той же час вчителю необхідно звернути увагу учнів на певні лексичні звороти, які підходять по темі і предмету. Також вчитель повинен звертати увагу на спеціальну лексику, а також на якісь універсальні мовні одиниці: фразові дієслова, стійкі вирази, ступеня порівняння, які стануть в нагоді незалежно від теми уроку або предмета.

На уроках по CLIL вчителі та учні повинні володіти мовою навчання. Учні повинні обов'язково знати мову, якою пояснюється предмет (це словник, граматичні структури), щоб мати можливість зрозуміти предмет і пояснювати свої ідеї, спілкуватися. Наприклад, для вивчення географії учні повинні мати словниковий запас, щоб описати карту і те, як інтерпретувати позначки на карті. Вони, можливо, вже знають, як використовувати граматичні структури, які вони можуть використовувати при вивченні навчального матеріалу предмета. Учні, як правило, вивчили мову на уроках німецької мови. Наприклад, при читанні карти на уроці учні можуть використовувати основні дієслова, такі як «тече» і «протікає», щоб описати маршрут річки. Вони можуть також використовувати умовну форму, щоб висловити причину і наслідок.

CLIL застосовує знання граматичних структур і використовуваних в функціональній мові, але це не перевіряє знання з конкретних тем лексики. CLIL дає учням можливість розвивати мовні здібності під час уроків, і дає можливість набуття лексичних і граматичних навичок. Проте, в центрі уваги уроку CLIL розуміння предметного змісту, а не граматична структура мови. Дослідження CLIL показують, що більшість викладачів не вчать граматику в процесі викладання матеріалу, оскільки зміст і мова інтегровані.

При складанні завдань повинен враховуватися рівень підготовки учнів і завдання навчання. Наприклад, можна використовувати такі завдання: складіть або заповніть діаграму, таблицю, карту і т.д., Знайдіть конкретну інформацію (дата, місце, час), розставте абзаци у правильному порядку, щоб встановити порядок дій (наприклад, інструкція), заповніть пропуски в тексті, постановка проблеми: питання-відповідь, термін-визначення, частина-ціле; завдання на пошук конкретної інформації; гри, в яких потрібно вгадувати слова, анкетування класу, задайте питання по тексту (при цьому існує наочна схема різних видів питань), усна презентація роботи, підкріплена візуальними матеріалами Тексти повинні бути тільки ті, що стосуються предмета, тільки в цьому випадку відбувається розвиток предметної та мовної компетенції. Від вчителя потрібно систематично планувати, вчити, контролювати і оцінювати.

1.2 Вимоги до викладача німецької мови та до учбового матеріалу

Актуальним питанням фахової підготовки сучасного учителя іноземної мови є формування нового типу фахівця, здатного розвиватися як професіонал та як особистість, швидко реагуючого на виклики сьогодення та на актуальні суспільні запити і світові освітні тенденції. Майбутній учитель іноземних мов повинен не лише оволодіти мовою на високому практичному і теоретичному рівні, але розвинути стійку педагогічну спрямованість, інформаційну культуру, навички самоосвіти, самооцінки та самоконтролю. У конкурентоспроможного на сучасному ринку праці викладача іноземних мов потрібно перщ за все сформувати іншомовну комунікативну, інформаційну та аутопсихологічну компетентності, що забезпечить розвиток креативної особистості, яка здатна свідомо реалізувати свою життєву стратегію та брати на себе відповідальність за свою професійну діяльність, постійно працювати над професійно значущими якостями власної особистості, вдосконаленням професіоналізму а отже бути готовим систематично займатись професійно-особистісним саморозвитком.

Як зазначає О. Шмирко, проблема професійного та особистісного розвитку майбутніх учителів іноземної мови пов'язана з новітніми тенденціями розвитку світового співтовариства, оскільки змінюється соціокультурний контекст вивчення іноземних мов, а завданням учителя іноземної мови стає не тільки допомогти оволодіти іноземною мовою з прагматичних міркувань (мова як засіб для спілкування), але й формувати особистісне ставлення учнів до культури іншого народу, його менталітету, цінностей, пріоритетів, особливостей організації життя [9]

До вчителя іноземної мови, який вже працює або бажає працювати в форматі методики CLIL, висуваються підвищені вимоги. Як показує практика, йому недостатньо добре володіти мовою або відмінно знати граматику німецької мови. В даних умовах необхідні викладачі, які володіють ще і іншими предметними знаннями, здатні висловити все це іноземною мовою. Більш того, можлива та бажана співпраця вчителів рідної та німецької мов.

До завдань вчителя німецької мови входить якомога цікавіше організувати заняття, використовуючи різноманітні форми подачі матеріалу, роблячи акцент на індивідуальну і творчу діяльність учнів.

Методисти вказують на те, що особливі вимоги пред'являються і до підбору навчального матеріалу, і до розробки завдань до нього.

При проектуванні навчального курсу вчитель повинен враховувати такі фактори, як: вік учнів, їх соціально-лінгвістичне оточення, ступінь знайомства з вивченням предметів і розділів іноземною мовою.

Проведення занять у форматі методики CLIL передбачає, з одного боку, підвищені вимоги до вчителя іноземної мови. З іншого боку, учні відзначають, що заняття з іноземних мов часто набагато цікавіше занять з інших предметів, так як викладачі використовують різноманітні форми подачі матеріалу, організації роботи, роблять акцент на індивідуальну та творчу діяльність учнів. Це означає, що вивчення основних предметів стане для учнів набагато цікавішим й ефективнішим, якщо буде відбуватися в рамках діяльнісного та комунікативного підходу, властивого для занять з іноземної мови.

Тож, перед учителем ставляться наступні завдання:

· Матеріал з навчального предмета повинен бути автентичним і підібраний на рівні складності трохи нижче актуального рівня знань учнів з цього предмету на рідному мовою. Дуже важливий при цьому ретельний відбір текстів. Вони повинні містити достатню кількість завдань для розуміння і засвоєння навчального матеріалу.

· Завдання для роботи з текстом повинні бути побудовані з акцентом на предметний зміст, залучаючи учнів в процес розуміння та обговорення головної думки тексту, перевірки завдання, повинні показувати особливості лінгвістичних форм, відпрацьовувати вміння їх створювати і вживати, використовувати різні види перевірки і оцінки, такі як самоконтроль і взаємоконтроль.

· Завдання повинні стимулювати самостійну, групову та творчу діяльність учнів, містити комунікативні завдання для усного та письмового спілкування іноземною мовою.

Проблема вибору контенту або змістового наповнення пов'язана не лише з оволодінням знаннями та навичками, але і з тим, що учні самостійно формують свої знання, навчаються розуміти і розвивати свої навички, адже контент тісно пов'язаний з механізмами пізнання та мислення.

Що стосується вибору дисциплін, яки будуть викладатися німецькою мовою, треба зазначити, що це може бути будь-який предмет. Всі предмети можуть викладатися засобами іноземної мови, хоча різні дисципліни мають різні переваги і краще підходять для конкретних груп учнів. Є дисципліни, які в основному базуються на вербальній комунікації і такі, в яких невербальна комунікація, візуальні і графічні матеріали використовуються для уточнення матеріалу, поданого в усній формі. У першій групі знаходяться такі дисципліни, як історія, етика; у другій групі, є такі предмети, як фізичне виховання, біологія та географія.

Учнів з будь-яким рівнем лінгвістичної компетенції можна навчити предметам з другої групи засобами іноземної мови. У цих випадках вчитель може доповнити лінгвістичний матеріал більш доступними засобами.



2. Досвід використання CLIL в країнах світу

Різноманітні методи та підходи до вивчення іноземної мови набувають все більшої актуальності в умовах глобалізації та інтеграції. Сьогодні важливо не просто оволодіти іноземною мовою, а набути інтегративних комунікативних навичок, які дозволять єфективно вести професійно-ділове спілкування з представниками інших культур. Саме тому методика фахового та мовного інтегрованого навчання використовується майже в усьому світі.

Ідея використання принципу предметно-мовного інтегрованого навчання виникла в результаті збільшених вимог до рівня володіння іноземною мовою при обмеженому часі, відведеному на його вивчення. З цією проблемою стикаються вчителі практично у всіх країнах.

Найближчими аналогами вищезазначеної методики можна вважати канадську практику навчання ІМ через занурення (immersion), або американські програми вивчення іноземноїмови з опорою на зміст предмету.

На сьогодні використання методики CLIL найбільш поширене у країнах Західної Європи (Бельгія, Франція, Німеччина і інші). Крім того, вищезазначену методику використовують в таких країнах як Іспанія, Естонія, Росія, Польща, Фінляндія, Чехія та інших країнах світу.

За словами вченої Колумбійського центрального університету Рози Муноз-Луна заємозв'язок змісту та вивчення мов став загальноприйнятою практикою європейської вищої освіти. CLIL є наслідком нещодавньої європейської політики, спрямованої на вивчення інших мов у природних умовах. У цьому загальноєвропейському контексті кожна країна ЄС зазнала різних історичних факторів, що спричинили формування сучасних навчальних ситуацій у мові. На думку вченої, CLIL є природним і необхідним наслідком парадигматичної та педагогічної еволюції у навчанні іноземної мови. Мовні форми та структури поступилися місцем контексту, ставлячи комунікативні цілі в основу мовного викладання [8].

Особливості реалізації методу CLIL у кожній країни залежить від обраної моделі. Відомі три моделі CLIL: soft (language-led), hard (subject-led), partial immersion.

Перша модель спрямована на лінгвістичні особливості спеціального контексту, друга - означає, що 50% навчального плану предметів зі спеціальності вивчаються іноземною мовою, а третя займає проміжне положення, і використовується, коли деякі модулі з програми зі спеціальності вивчаються іноземною мовою.

В Угорщині вже давно існують білінгвальні школи, в яких навчальні предмети вивчаються іноземною мовою. У Болгарії використання методики фахового та мовного інтегрованого вивчення іноземної мови здійснюється вже близько 50 років і досі становить інтерес для спеціалістів, що працюють у цій галузі. За методикою CLIL в білінгвальних школах Болгарії здійснюється навчання таких предметів як, історія, географія, філософія, а для реалізації навчального процесу використовуються англійська, німецька, французька, іспанська та інші мови [8].Після вдалих експериментів з впровадження методики CLIL у деяких країнах почались серйозні дискусії щодо подальшого поширення використання вищезазначеного методу. Наприклад, у Франції після успіху 1992 року постало питання про необхідність розширення методики, або використання її лише з окремою групою мотивованих учнів. У Бельгії (фламандській общині), Литві, Швеції, Ісландії та Норвегії також з'явились важливі питання для обговорення. Так, у цих п'яти країнах дебати стосуються викладання, а саме чи може від інтенсивного вивчення іноземної мови, тобто застосування методики CLIL, постраждати рідна мова. У Швеції переймаються проблемою можливого зниження рівня знань з предмету, який викладають іноземною мовою.

У Нідерландах спостерігається зацікавлення щодо можливості впровадження методики CLIL у неповну середню професійну освіту та початкову школу. Проте головний виклик полягає у недостатній кількості кваліфікованих учителів. У Болгарії влада має справу з тиском від вчителів, які вимагають підвищення зарплатні та зменшення навантаження. Усі інші випадки, що обговорюються стосуються питань, які предмети мають викладатись за методикою CLIL та скільки часу на це має бути відведено [12].

Незважаючи на той факт, що методика CLIL в різних країнах була запроваджена з урахуванням специфіки кожної з них, коло проблем можна чітко узагальнити і звести до проблем людських ресурсів, законодавчих, матеріальних та фінансових аспектів та таких, що пов'язані власне з навчальним процесом. [9].

Проте, можна говорити і про успіхи, щодо впровадження методики CLIL у деяких країнах. Так, у Болгарії був підтриманий проект, основною метою якого стало створення курсів CLIL для підвищення кваліфікації учителів - предметників, а також розробка навчальних матеріалів для вчителів та учнів.

У багатьох ВНЗ Росії проводять заняття з іноземної мови з вчителями, надають консультації при підготовці навчально-методичних матеріалів.

Впровадження методики CLIL у практику спеціалізованих шкіл пострадянських країн, зокрема України не знайшла розвитку і поширення у ВНЗ, на відміну від інших країн. Хоча такі фактори як впровадження інтеграційних процесів та орієнтир України на вдосконалення рівня володіння іноземною мовою, зумовлюють необхідність повернутись до питання впровадження методики CLIL у школах та ВНЗ країни.

Не зважаючи на спільні проблеми, що виникають у процесі апробації методики CLIL, досвід Росії, Польші, Болгарії та інших країн засвідчує ефективність і можливість використання методики фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови. В майбутньому питання можливості впровадження методики CLIL у ВНЗ в Україні є цілком перспективним.

Часткове викладання предметів іноземною мовою вже практикується в українських середніх загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземних мов. Що стосується запровадження методики у вишах, то до переваг, які приносе університетам використання методики CLIL можна назвати залучення іноземних студентів, викладачів і науковців, конкурентоспроможність, досягнення більш високого рівня в міжнародних рейтингах. [3]. Сучасний виш повинен виділяти (резервувати при плануванні) ресурси для залучення іноземних фахівців, створюючи тим самим передумови для розвитку мовного середовища в університеті і привчаючи студентів до спілкування іноземною мовою. Збільшення подібних практик і мотивація їх генерування дозволять з часом виробити більш чіткі концепції, що враховують специфіку освітньої системи як такої.

Поступово умова володіння іноземною мовою на рівні, достатньому для здійснення міжнародної професійної діяльності, має стати безальтернативною при отриманні вищої професійної підготовки.



3. Переваги та недоліки використання методики CLIL

З педагогічної точки зору, зубріння та повторення поступово замінюється змістовними мовними взаємодіями, в яких студенти або учні мають знаходити і будувати свої власні повідомлення. У такому конструктивістському оточенні завдання викладачів неминуче розширюються. На сучасному етапі їх відповідальність полягає у визначенні потреб студентів або учнів та стратегій навчання, щоб забезпечити їх контекстною та змістовною інформацією. З боку студентів вони є автономними, а це означає, що вони використовують пізнавальні стратегії для того, щоб мати можливість модифікувати свої власні ритми навчання.

У таких умовах метод CLIL набуває все більшого поширення при вивченні іноземних мов, у тому числі і німецької. Варто розглянтути переваги та недоліки застосування методу фахового та мовного інтегрованого вивчення іноземної мови більш детально.

Вчені Софія Іоанна-Джорджія (Sophie Ioannou-Georgiou) і Павлос Павлу (Pavlos Pavlou) стверджують, що серед особливостей методики CLIL можна виділити три основні:

а) Вивчення іноземної мови, інтегрованої в зміст самого предмета, такого як наука, історія, географія. Студенти вивчають іноземну мову за допомогою полегшеного змісту предмета.

б) CLIL має своє походження в різних соціально-мовних і політичних контекстах і відноситься до будь-якої мови, віку та рівня освіти: від дошкільної, початкової до вищої, професійного навчання. У цьому сенсі CLIL відповідає всім європейським освітнім програмам, призначеним для всіх громадян, де вважається, що багатомовність і мультикультурність сприяють інтеграції, розумінню і мобільності серед європейців.

с) CLIL є підхід, який передбачає розвиток соціальних, культурних, пізнавальних, лінгвістичних, академічних та інших навичок навчання, які в свою чергу сприяють досягненню в області вивчення, як самого предмета, так і мови.

Використання методики CLIL на практиці дозволило дослідникам виділити її плюси, а також зазначити деякі проблеми її впровадження в навчальний процес. Одним з основних плюсів даної методики є підвищення мотивації до вивчення іноземної мови в учнів. Вивчення мови стає більш цілеспрямованим, так як мова використовується для вирішення конкретних комунікативних завдань. Потрапляючи в ситуацію спілкування іноземною мовою, студенти виявляються нездатні показати свої знання в профільних областях, наприклад таких як будівництво, педагогіка, медицина, культура мистецтво і т.д. без знань іноземної мови. Таким чином, вони не мають можливості спілкування в професійному контексті. Тож уміння спілкуватися, іноземною мовою в професійному контексті стає пріоритетним. Крім того, студенти мають можливість краще пізнати і зрозуміти культуру мови, що вивчається, що в свою чергу веде веде до формування соціокультурної компетенції учнів.

В межах методики CLIL учень пропускає через себе досить великий обсяг мовного матеріалу, що представляє собою повноцінне занурення в природне мовне середовище. Необхідно також відзначити те, що робота над різними темами дозволяє вивчити специфічні терміни, визначені мовні конструкції, що сприяє поповненню словникового запасу з предметної термінології і готує його до подальшого вивчення і застосування отриманих знань і умінь.

На думку Ф. Болл, існують об'єктивні причини, завдяки яким ідея предметно - мовного інтегрування в процесі реалізації білінгвальних освітніх програм має вищий мотивуючим потенціалом у порівнянні з іншими підходами в навчанні іноземних мов. Особливого значення набуває зміст навчальної дисципліни, в той час як в інших методиках навчання іноземної мови, зміст навчальної дисципліни служить ілюстрацією досліджуваних мовних структур.

Д. Граддол [13] вважає, що використання CLIL дозволить учням і студентам, в першу чергу, значно підвищити рівень володіння іноземною мовою. Він також розглядає використання іноземної мови в процесі навчання, зокрема, англійської, як основне вміння, яке дозволяє студентам розвивати комунікативні навички. Подібне розуміння CLIL є важливим в контексті змін, що відбуваються в сфері освіти і в суспільстві, в цілому, внаслідок швидкого розвитку Інтернет технологій і процесу глобалізації.

До переваг методу CLIL відносять те, що у центрі уваги - тривала перспектива роботи з іноземною мовою: високий рівень оволодіння іноземною мовою підвищує інтерес до її вивчення. За останні роки було чітко сформульовано, що білінгвальне викладання предметів ґрунтується на принципах дидактики викладання цих предметів оволодіння змістом цих предметів не менш важливо, ніж оволодіння іноземною мовою емпіричні дослідження показують, що від застосування методики CLIL виграє як навчання іноземної мови, так і навчання фахових предметів.

Використання методики CLIL у різних країнах дозволило визначити її плюси, але також певні проблеми її впровадження в навчальний процес.

Серед проаналізованих позитивних сторін вищезазначеної методики слід відзначити підвищення мотивації до вивчення іноземної мови, цілеспрямованість до оволодіння іноземною мовою для вирішення конкретних комунікативних задач, пріоритетність надбання умінь для спілкування іноземною мовою у професіональному контексті, занурення у штучно створене мовне середовище, засвоєння специфічних термінів, певних мовних конструкцій і розширення словникового запасу.

Стисло переваги CLIL можна сформулювати наступним чином:

• Підвищує мовну компетентність і впевненість в собі

• Піднімає мотивацію викладача і учнів

• Мотивує і заохочує незалежність і власну думку

• Покращує грамотність першого і другого мови

• Розвиває навчальні навички, концентрацію

• Позитивне ставлення до гендерних питань

• Розвиває навички мислення

• Розвиває культуру і міжкультурні знання

• Збільшує лексику навчання

• Не вимагає додаткових годин навчання.

Проте дослідники методики CLIL відзначають і багато складнощів її впровадження: недостатня кількість постійних викладацьких ресурсів, невідповідна підготовка і відсутність підвищення кваліфікації фахівців, складнощі у підборі матеріалів для викладання, необхідність подолання батьківського спротиву до вищезазначеного підходу [6].

Критикуючи методику CLIL вчений М. Хайєрвисловлює припущення, що фахове інтегроване навчання призводить до зниження предметної компетентності або недосконалого розуміння предмету студентами, оскільки викладачі заздалегідь спрощують зміст навчальної програми [8]. З цього приводу дослідниця О. Ходаковська висловлює іншу думку і зазначає, що вивчення мови стає більш цілеспрямованим, оскільки мова використовується для вирішення конкретних комунікативних завдань. Крім того, студенти або учні мають можливість краще пізнати і зрозуміти культуру мови, що вивчається, що веде до формування соціокультурної компетенції учнів.

Також фахівці зазначають, що в умовах реального навчального процесу викладання іноземних мов у форматі CLIL методики, а також вивчення предмета іноземною мовою можуть викликають певні складності. Високий рівень німецької мови повинен мати викладач певної дісципліни, в той час як викладачеві-лінгвісту необхідно набути навичок володіння певним предметом для викладання тієї чи іншої дисципліни. Тож потрібен інший підхід до проведення занять, розробка робочих програм і підбір навчального матеріалу. Суттєвим є і те, що недостатньо високий рівень володіння учнями німецькою мовою може знизити якість засвоєння самого предмета

Вчений Г. Фолльмер стверджує, що лінгвістичні проблеми, з якими зустрічаються учасники фахового мовного інтегрованого навчання, досить часто активізують творчу розумову діяльність студентів або учнів (за рахунок розробки деталей ситуації та виявлення суперечностей). Саме таким чином може відбуватися глибша семантична обробка слів і більш глибоке розуміння концепцій навчального плану студентами [8].

За словами А. Бонне, студенти цілком можуть переключатися на нeрідну мову, коли постає концептуальна проблема, але ця здатність не призводить до вирішення мовної проблеми. Те, що має бути перешкодою для студента, насправді стає сильним потенціалом для нього, зокрема, для вивчення предметних конкретних понять. Слід зазначити, що студенти або учні, які задіяні у предметно-мовному інтегрованому навчанні, можуть опинитися у невигідному становищі на іспитах з різних предметів, за винятком інтегруючих, таких як іноземна мова і рідна мова й література.

Дослідниця О. Коченкова вважає, що у даному випадку методика CLIL спирається на внутрішню мотивацію, тобто, студенти або учні втягуються у цікаві і значущі види діяльності, використовуючи при цьому мову. Вивчення мови супроводжує все, що відбувається у навчальній аудиторії і задовольняє всі негайні потреби. Іншими словами, CLIL надає масу можливостей для мимовільного вивчення мови; вивчення, що відбувається тоді, коли увага студентів або учнів зосереджена на чомусь іншому, а не на тому, що вивчають. Таке несвідоме вивчення мови виявилося дуже ефективним, глибоким і тривалим. Воно ефективно доповнює навмисне вивчення мови, що, як правило, відбувається на більш традиційному занятті з іноземної мови. Зазначають, що CLIL не призначене для того, щоб повністью замінити собою традиційне вивчення мови, проте використання його елементів є доречним та раціональним в умовах сучасної української освіти [1]. Тому вчена вважає, що методика CLIL є освітнім підходом, що підтримує мовну різноманітність і є потужним інструментом, що може мати сильний вплив на вивчення мови у майбутньому. Вона назіває методику CLIL інноваційним підходом до навчання, динамічною і мотиваційною силою з цілісною структурою, яка являє собою спробу подолати обмеження традиційних програм, тобто вивчення окремих предметів, і схиляється у бік навчальної інтеграції.

Отже, сучасна методика CLIL має очевидні переваги у процесі вивчення іноземної мови. Вона мотивує навчання учнів, активує їх творчу і розумову діяльність, спонукає до осмисленого запам'ятовування нових лексичних одиниць, вивчення граматичних правил, спрямовує на вдосконалення іншомовної компетенції та розвиток знань і навичок окремих навчальних дисциплін з метою практичного їх застосування у майбутній професійній діяльності.

Незважаючи на всі перераховані у розділі складності впровадження методики, вона являє собою функціональний підхід до викладання іноземних мов, що дозволяє вирішувати значно більший ряд освітніх завдань.



Висновки

В курсовій роботі була проаналізована та дослідженна тема «CLIL - фахове та мовне інтегроване вивчення німецької мови».

В ході дослідження були вивчені та проаналізованоі 16 наукових джерел, серед яких праці українських та зарубіжних вчених.

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки: CLIL можна розглядати як освітній підхід, який підтримує мовну різноманітність і потужний інструмент, який може мати сильний вплив на вивчення мови в майбутньому. Це інноваційний підхід до навчання, з цілісною структурою та динамічною і мотиваційною силою. Метод створений, щоб подолати обмеження традиційних шкільних програм - вивчення окремих предметів, і схиляється у бік навчальної інтеграції. Методика фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови може бути реалізоване в різних формах і в різних ситуаціях. Оскільки методика CLIL охоплює різні форми навчання, то може стосуватись як цілий рік викладання, так і як як частина регулярного курсу. ЇЇ можна застосувати як до одного або кількох предметів (наприклад, таких як історія, біологія, або математика), так і до вивчення модуля з конкретної теми.

CLIL спрямоване на вдосконалення іншомовної компетенції і розвиток знань і навичок в окремих навчальних дисциплінах. Для того, щоб це відбулося, необхідно створити належні умови з точки зору організації навчання. Коли в процесс вивчення німецької мови вводиться методика CLIL, можуть бути необхідними деякі перебудови змісту, мови або часу.

Курс вивчення німецької мови, заснований на методиці CLIL, дозволить вирішити наступні навчальні цілі та завдання:

- Підвищити мотивацію учнів до вивчення мови;

- Навчити учнів усвідомлено і вільно використовувати німецьку мову для вирішення повсякденних завдань спілкування;

- Розвивати у учні знання та розуміння інших культур;

- Підготує учнів до можливості продовження освіти та роботи в глобальному контексті і, головне - розвивати лінгвістичні та комунікативні компетенції за допомогою використання німецької мови

Попри чисельні переваги, використання методики CLIL має певні недоліки, які пов'язані з організацією впровадження методики, підбором і застосуванням навчального матеріалу, складностями планування уроків. Найважливішою є проблема недостатньої кількості навчально-методичного матеріалу, як для учня, так і для викладача, також існує проблема відсутності спеціальної підготовки або підвищення кваліфікації викладачів, які працюють у рамках цього підходу.

В курсовій роботі був проаналізован досвід застосуваня методики в інших країнах. Що стосується України, на жаль, реалізація методики фахового та мовного інтегрованого вивчення німецької мови в нашій державі поки що носить стихійний характер, а на рівні шкільної програми представлена лише як окремі інтегровані уроки. Проте використання саме елементів CLIL є найбільш раціональним на етапі становлення впровадження цієї методики. Врахування позитивного досвіду Європейських країн є важливим фактором і створює перспективу використання методики CLIL для розвитку високоосвіченої особистості, здатної проявити себе в різних сферах життєдіяльності.



Список використаної літератури

1. Боброва Н.Е. Инновационные методы преподавания иностранных языков // Интеграция образования. 2013. №4. С. 125.

2. Коваленко О.А. Особливості використання інтегрованого підходу в процесі навчання обдарованих учнів / О.А. Коваленко // Педагогіка формування творчої особистостіу вищій і загальноосвітній школах, 2013. - Вип. 28 (81). - С. 161-168.

3. Кожевникова О.В. Интегрированное обучение специализированным предметам на иностранном языке как фактор включения студентов в международную академическую мобильность / О.В. Кожевникова // Вестник ТвГу. - Серия: Педагогика и психология. - Выпуск 4. - Тверь, 2011. - С. 102 - 111.

4. Мовчан Л.Г. Використання досвіду Швеції у вітчизняній практиці навчання іноземних мов/ Л.Г Мовчан // Гуманізація навчально-виховного процесу - 2011. - Спец. Вип. 7, ч. 2. - С. 214-220.

5. Меркиш Н.Е., Баур Р. Из опыта билингвального обучения в Канаде и Германии // Билингвальное обучение: опыт, проблемы, перспективы. Саратов, 2004. С. 26-36.

6. Руднік Ю.В. Впровадження методики предметно-мовного інтегрованого навчання: за і проти (світовий досвід) [Електронний ресурс] http://elibrary.kubg.edu.ua/2896/1/Y_Rudnik_VOU_13_IMMN_PI.pdf

7. Токарєва А.В. Інтегративне навчання як один з перспективних напрямів розвитку сучасної вищої освіти /А.В. Токарєва // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2014. No 2 (8)

8. Шевченко И.В., Кордюк Е.Н. Методика предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у сучасній методичній і науковій літературі вітчизняних і закордонних авторів/ Шевченко И.В., Кордюк Е.Н // Молодий вчений. 2018. - №4.4 (56.4). - С. 31-34.

9. Шмирко О. Проблема професійного та особистісного розвитку у процесі підготовки майбутніх вчителів іноземної мови / О. Шмирко // Вісник Львівського національного ун-ту імені Івана Франка. ? Серія педагогічна. - Львів: вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - Вип. 24. - С. 145-151

10. Франчук Т.Й. Інтегративні процеси як основа творення цілісного освітнього простору, формування системи професійної підготовки педагога / Франчук Т.Й. // Змістовні засади професійної підготовки соціально-педагогічних працівників: зб. наук. пр. Кам'янець-подільський: Кам'янець - Подільський державний педагогічний ун-т, 1999. ? С. 52-63.

11. Anderson L., Krathwohl D.A. Taxonomy for Learning, Teaching and As-sessing: A Revision of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives. New York: Longman. 2001. 336 p

12. Coyle D. Content and Language Integrated Learning: towards a connected research agenda for CLIL pedagogies // International Journal of Bilingual Education and Bilingualism. 2007. Vol. 10. №5. P. 543-562.

13. Graddol D. English Next, British Council Publications, 2006 [Electronic resource] /D. Graddol. - URL: http://www.britishcouncil.org/learning-research-englishnext.htm

14. Lorenzo F., Casal S., Moore P. The Effects of Content and Language Integrated Learning in European Education: key findings form the Andalusian bilingual sections evaluation project // Applied Linguistics. 2009. Vol. 31. №3. P. 418-442. DOI: http://dx.doi.org/10.1093/applin/amp041

15. Marsh D. Content and Language Integrated Learning: The European Di-mension - Actions, Trends and Foresight Potential. Oxford: Oxford Uni. Press, 2002. 204 p.

16. Wolf, Dieter (2011): Der bilinguale Sachfachunterricht (CLIL): Was dafьr spricht, ihn als innovatives didaktisches Konzept zu bezeichnen. In: Forum Sprache 3/2011/2, Ismaning: Hueber, S.75-83.



Додаток

Дидактичні матеріали з інтегрованого уроку німецької мови на тему «Павутиння»



азмещено на Allbest.ru