Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Етап І. Підготовка педагога і учнів до активної і науково доцільної дослідницької роботи. Цей етап вміщує два основних пов'язаних між собою види діяльності. По-перше, вибір теми дослідження у відповідності із загальною ;мою науково-експериментальної роботи школи нового типу і її замовленням певному дослідницькому колективу (групі, гуртку); розробка мети, завдань, гіпотези, календарного плану, методів і засобів виконання, розподіл видів діяльності і; творчими групами і окремими виконавцями. По-друге, освоєння теорії і технологій дослідження, що йде дещо випереджаючи перший напрямок і поруч з ним. Успішне здійснення такого етапу забезпечується певними умовами: наявністю концепції, програми, плану наукового дослідження у гімназії чи ліцеї, готовністю педагога кваліфіковано вести керівництво дослідженням, наявністю дослідницької групи, сформованої на засадах спільності професійно зорієнтованих інтересів і референтності. Організаційними і психолого-педагогічними механізмами виконання намічених завдань виступають: а) чіткий план дослідницької діяльності і періодична звітність про конкретні здобутки; б) наявність замовлення шкільною адміністрацією теми, змісту дослідження, терміну виконання, встановлення перспектив запровадження результатів роботи заохочення учасників творчого пошуку; в) забезпечення групи дослідників кваліфікованим науковим керівництвом, мінімально необхідним обладнанням, матеріалами тощо; і) виділення у рамках загального навчального плану певного для виконання роботи.

Таким чином, на першому етапі вирішувались конкретні завдання мотивації учасників дослідницьких груп і гуртків до творчого пошуку, забезпечувались іонізаційні заходи, уточнювався план діяльності, її науково-методичне забезпечення. На цьому етапі розв'язуються складні суперечності між завданнями інноваційної школи нового типу вести науково-експериментальне дослідження нарівні з освітнім процесом і сталими, досі ще сильними традиціями школи обмежуватись виключно навчально-виховною роботою за готовими, наданими ззовні зразками.

Етап 2. Побудова проекту дослідницького експерименту з конкретизацією обґрунтуванням його теми, проблеми, предмета, мети, завдань, з накресленням календарних строків виконання окремих констатуючих і перетворюючих станів експериментальною роботи. Ще раз підкреслимо, що ми розглядаємо згідно з темою тільки таку дослідницьку роботу учнів шкіл нової інформації, яка підпорядкована загальній науковій проблемі цих закладів і виконується в її рамках. Тому це перш за все - вибір і виконання певної експериментальної роботи як частини загального експерименту. У зв'язку з таким розкладом сил і завдань ми стикаємося з об'єктивною суперечністю між )необхідністю для учнів і їх наукових наставників виконувати певне суспільне замовлення (у даному випадку замовлення школи чи через неї іншої установи органів освіти, МАН, вищого навчального закладу), з одного боку, і правом вільного вибору теми такої роботи, способів діяльності, з іншого. Розв'язання сої суперечності вимагає високої професійної культури педагогів, активного діалогу з учнями, знаходження розумних компромісів. Практика реального експерименту показала, що вказана суперечність при компетентному її розв'язанні не тільки не перешкоджає процесу індивідуальної самореалізації старшокласників, але й, навпаки, сприяє активному пошуку, вибору найбільш національних способів і особистісного, і соціального розвитку людини. Відомо ж, справжня самореалізація, за дослідженнями А. Маслоу і К. Роджерса, та й за іншими інших авторів, відбувається як потужне зростання соціально значущих якостей індивіда під час постійних занять творчістю. А технологічною сутністю творчості і є постійне розв'язання виникаючих суперечностей між вимогами суспільства і особистості. Не випадково, що видатні люди-творці відзначаються своєю спрямованістю на інтереси іншої людини, на покращення життя всього суспільства.

Далі на конкретних прикладах ми покажемо варіанти діяльності на цьому її, тепер же лише зауважимо, що процедури формулювання окремої теми ;експерименту і її завдань починаються з усвідомлення загальної наукової )проблеми школи і того вкладу, який можуть внести до її розв'язання члени даного невеликого дослідницького гурту. Поступово у керівників таких осередків складалося переконання, що навчити учнів за порівняно короткий час всім деталям дослідництва немає змоги. Та й потреби такої об'єктивно не виникає. Учні виконують не масштабні, а досить обмежені за обсягом досліди, часто - тільки їх фрагменти, спираються на точно визначений педагогом список уривків з першоджерел, на запитання до них. Тільки поступово окремі з юних дослідників оволодівають більш складною і досконалою технікою наукового експериментування. Переконались ми і в тому, що на початковій стадії виправданим є застосування готових і перевірених методик діагностичних процедур. Введення власних діагностичних методів і систем відбувається поступово і дуже обережно.

Етап 3 - це безпосереднє виконання плану дослідницької роботи як процесу творчої взаємодії наукового керівника з учасниками наукового пошуку і останніх - між собою. Цей етап - основний у всій структурі, і йому присвячено окремий підрозділ. Тут же лише зазначимо , що ефективність цього етапу : залежить і від якості попередніх, а, головне, від основних педагогічних умов науково-професійної компетентності керівника, його комунікативної культури, якості того дослідницького кругозору, що надала школа своїм вихованцям (спеціально виділений час, діалектичне поєднання свободи вибору теми і конкретного замовлення школи, поєднання інтересів дослідження з інтересами майбутньої професії, гласність результатів і заохочення учасників та інші позиції, викладені вище).

Етап 4 - підсумковий - завершує певний і достатньо тривалий період підготовки і виконання дослідницької роботи гуртківців. Підсумки діяльності підводяться, як правило, у кінці навчального року на засіданні гуртка, а потім на засіданні науково-методичної ради школи. Завершальною ланкою є звіти заступників директорів з науково-дослідницької роботи на науково-методичній раді міського відділу освіти, порівняльний аналіз досягнень окремих шкіл нового типу і постанова ради щодо оцінки такої роботи та заходів її подальшого удосконалення.

Таким чином, створена модель (табл. 1) педагогічної підтримки самореалізації творчих сил здібних та обдарованих учнів шкіл, що обрали інноваційний аспект свого розвитку, поступово була перетворена у комплексну систему дій завершеного характеру. У структурі цієї системи можна виділити такі головні компоненти, як мотиваційний блок, соціально-педагогічні та психологічні умови, операційний та контрольний блоки. Кожний з названих елементів системи супроводжували певні організаційно-педагогічні механізми реалізації.

Успіх операційного (виконавського) етапу наукової роботи, як показало дослідження, в основному залежить від загальної і професійної культури педагога-дослІдника, що включає його наукову, методичну і комунікативну компетентність, розвинуті творчі здібності і гуманістичну спрямованість.

Контрольний блок є природним і необхідним завершенням всього циклу науково-дослідницької діяльності взагалі та учнівської зокрема. Ефективність контролю, як з'ясовано в даній роботі, залежить не тільки від його своєчасності, об'єктивності, комплексного характеру, а, головне, від наявності стрункої системи оперативного управління, на чолі якої стоїть керівник науково-дослідної служби у школі нового типу - заступник директора. Введення такої посади у всіх без виключення школах нового типу міста - гімназіях - було складною, але, як показав час, конче необхідною справою. Саме заступник директора з науково-дослідної роботи, якщо він досяг достатнього рівня науково-педагогічної культури, став ключовою постаттю у ствердженні справжнього дослідництва педагога і учня-старшокласника як важливого і незамінного компонента всієї освітньої системи.

Таблиця 1 - Модель педагогічної підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у науково-дослідницькій роботі школи нового типу

Мета, завдання	Педагогічні умови	Механізми виконання.
Самореалізація творчого потенціалу старших школярів:	Наявність комплексної Програми розвитку творчого потенціалу учнів:	Співтворчість учителів і науковців, звітність заст. дир-ра, наукових керівників
Креативні здібності і вміння: Бачення і формулювання наукової проблеми; потужні мотиви до творчої діяльності Висока працездатність, енергетична потужність. Готовність займатись дослідництвом; творче мислення; творче ставлення до професії; адекватна самооцінка	Наявність індивідуальної програми самореалізації. Навчання методам і прийомам дослідження, створення умов для самостійної праці, публікація результатів Розвиток творчих здібностей як провідна мета уроку, творчого гуртка, факультативу, виховного заходу	Ситуації успіху Система заохочень Спеціальний час для поглибленої творчо-дослідницької роботи. Неперервність дослідницької роботи у системі "Школа-вуз"
Здібності до гуманістичного спілкування Організаторські здібності	Формування наукових гуртків за принципом референтних груп із спільними проф. уподобаннями зі змінами лідерів і чіткою відповідальністю, комунікативний тренінг	Реалізація наскрізної програми "Культура спілку вання" на рівнях: школа - клас - гурток - особистість; включення її в освітній процес
Творча Ініціатива як здібність виходити за межі заданої ситуації і реалізувати власне ціле покладання	Надання можливості вільного обрання теми, змісту дослідження, корекції спільного проекту	Можливості і вміння захисту власних здобутків; поєднання керівництва і самоуправління
Спроможність створити творчі продукти	Конкурси, огляди, олімпіади, конференції, публікації	Детальний план-календар, інструктаж, контроль

1.2.2 Підготовка вчителя до науково-дослідницької діяльності й керівництва творчими дослідницькими гуртками школярів

Вивчення готовності вчителів шкіл нового типу вести певну експериментально-дослідницьку роботу і керувати науковими гуртками учнів виявило неоднозначну картину. Частина педагогів (приблизно 15-17%) була в основному готова вести невелику за обсягом дослідницьку роботу з свого предмета, залучаючи до цього здібних і обдарованих учнів. Одночасно переважна частина вчителів з вищою освітою (у різних закладах вона коливалась від 79 до 88 %) виявилась непідготовленою до будь-якої науково-дослідної роботи як в індивідуальній формі, так і в формі роботи з малими групами учнів.

Застосовувались методи анкетування, інтерв'ю, тестування , аналізу результативності роботи гуртків, наукових досягнень вчителя і учнів. Вивчалися мотиваційні установки, організаторські, комунікативні, креатині, дослідницькі, конструктивні здібності і вміння вчителя

У своєму дослідженні ми спробували з'ясувати питання, чи потрібно вчителю школи особливо нового типу, займатись, крім навчальної і методичної роботи, дослідницькою діяльністю, тобто оволодівати теорією і методикою інновацій, експерименту, освоювати різні методи наукового передбачення, прогнозування, тестування, конструювання нових педагогічних моделей тощо. Може, це не місія вчителя, а обов'язок академічних інститутів і вищих навчальних закладів? То й розбиратися у тонкощах наукових процедур - це функція не вчителя, а виключно науковця?

Здавалось би, ці запитання, що ставлять під сумнів доцільність ґрунтовної дослідницької роботи шкільного вчителя цілком природні, але вивчення живої практики сучасних шкіл, особливо гімназій , що стрімко народжують новий зміст, нові форми, нові технології діяльності, дає підстави впевнено сказати: вчителю, що приходить сьогодні у нову школу, вчителю, що обрав творчість не тільки знаменом, але й щоденним знаряддям своєї праці, такому вчителю дослідження у вигляді творчого експерименту, тривалого пошуку свого творчого стилю, своїх технологій навчання й виховання, ніяк не минути

Як доводять наші спостереження за діяльністю вчорашніх випускників вузу, найчастіше їх хвилюють такі проблеми:

- Проблеми спілкування з підлітками і молодшими юнаками, що породжені незрозумілими мотивами поведінки останніх, їх негативійською

- Проблеми інтересу до навчання, до інтелектуальної праці, до думки вчителів : гаряча захопленість предметом, закохане ставлення до кожного.

І молодих, і зрілих педагогів однаково хвилюють сьогодні проблеми розвитку і самореалізації творчих здібностей здібних і обдарованих школярів.

Нерозв'язність цієї проблеми помітно гальмує розвиток інноваційних процесів у школах нової формації. Розв'язати їх без глибокої наукової освіченості педагогів, без розвинутих і доскональних здібностей і вмінь вчителя-дослідника неможливо

У концепції нової моделі підготовки вчителя-дослідника для школи нового типу наголошується на необхідності комплексу інноваційних підходів до неперервної освіти вчителя, де органічно поєднується обов'язковий стандарт вишколення сучасного педагога і його творчий, вільний вибір джерел, форм, методів, строків фахового навчання.

Провідна мета розробленої і апробованої в останні роки моделі підготовка сучасного вчителя-дослідника, тобто такого спеціаліста, який спроможний вести навчальний і виховний процес з широким і вмілим використанням не тільки інформаційних і контрольних функцій, але й функцій дослідження педагогічного середовища, учнів, причин їх активного чи пасивного ставлення до своїх обов'язків. На цій науково-діагностичній основі вчитель такої кваліфікації спроможний створювати нові моделі і технології освітнього процесу, планувати і здійснювати науково-дослідницькі проекти, керувати науковими гуртками, групами, об'єднаннями.

У відповідності з такими завданнями зміст післядипломної підготовки вчителя включає сучасну філософську, педагогічну і психологічну освіту. Ці три складові безперечно складають фундамент професійної зрілості і компетентності вчителя, вихователя, викладача.

Учитель - дослідник як мета запропонованої концепції - це сучасний професіонал, який досконало володіє творчими методами і прийомами навчання, виховання і дослідження, що складають міцну діалектичну єдність освітньої діяльності, взаємно підсилюють одне одного і виступають в єдиній системі педагогічних дій та операцій.

Учитель - дослідник будує свою активну творчу діяльність на принципах свідомого гуманізму, духовності, дієвої любові до вихованців.

гуманізм - взаємозалежні складові особистості вчителя - дослідника, основа його індивідуального стилю діяльності та відносин.

Учитель - дослідник постійно оволодіває науковими основами сучасної філософії освіти, психології навчання й виховання, новими педагогічними теоріями і технологіями, різноманітними методами наукового дослідження (діагностичними, формуючими, аналітичними, узагальнюючими тощо). Він постійно перебуває у стані активної творчої самореалізації, вдосконалюючи свою особистість, її моральний, інтелектуальний, естетичний, фізичний потенціал, творчі здібності і вміння. Тільки така основа дозволяє йому активно виховувати і навчати учнів, розвиваючи їх дослідницькі, евристичні, креативні, гуманістичні здібності і вміння.

Важливо враховувати критерії готовності вчителя до науково-дослідної роботи, які являють собою достатньо завершений комплекс діагностичних характеристик і теоретичної, і практичної спроможності педагога вести індивідуальне і колективне ( разом з учнями) дослідження, а, з другого, і дають можливість за певних умов провести досить оперативну, не ускладнену зайвими умовностями експертну атестацію вчителя і кваліфіковано встановити його науково-дослідницький рівень.

Треба відзначити, що процедури діагностування готовності вчителя до науково-дослідницької роботи зі здібними і обдарованими старшокласниками вились досить складними і вимагали чимало такту, терпіння, обачливості, високої наукової і методичної кваліфікації членів

На нашу думку, рівень знань учнів, яких навчає вчитель-майстер, має бути не нижчим від достатнього і високого, причому зі значною перевагою високого - рівня та набутих понад державний стандарт знань.

Якщо навчальні досягнення учнів не задовольняють їх передусім як споживачів освіти, вчителя, керівників школи і батьків учнів, то в такому разі слід вивчати ступінь професійно-фахової підготовки, творчості та професійно-особистісних якостей учителя.

1.2.3 Роль керівника навчального закладу в створенні умов щодо організації науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Умова в словнику С.І. Ожегова - це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'єктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два підходи до дослідження умов. Критерієм першого підходу є відношення умов до суб'єкта: виділяють зовнішні умови (у меншому ступені залежні від суб'єкта) і внутрішні умови (належать суб'єктові). До зовнішніх умов організації науково-дослідницької роботи з учнями можна віднести стан суспільства, соціальний статус педагога в ньому, родиний стан, доступ до культурних і наукових цінностей. До внутрішніх умов відносяться задатки, загальні й спеціальні здібності, психологічні механізми (компенсаторні, механізми зняття внутрішньої конфліктності, індивідуалізації, персоналізації, інтеграції тощо), які дозволяють вчителеві продуктивно працювати з даною категорією дітей, та задатки й здібності самих дітей.

Другий підхід до дослідження умов зорієнтований на виділення напрямів оптимізації. Тут розглядаються матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні та педагогічні умови.

Морально-психологічні умови продуктивної організації наукової роботи з дітьми передбачають створення умов для розвитку як особистості вчителя, так і особистості дитини, їх мотиваційної сфери, формування готовності до позитивної зміни, спрямованості на самовдосконалення, саморозвиток, реалізацію творчого потенціалу; системи морального й матеріального стимулювання вчителів та учнів до науково-дослідної роботи, встановлення певних пільг, облік участі учнів у наукових заходах, облік результативності наукової роботи, рейтингове оцінювання вчителів, надання права пільгового користування науковими бібліотеками тощо.

Педагогічні умови продуктивної організації даного напряму роботи пов'язані в першу чергу з веденням посади заступника директора з науково-методичної роботи, до функціональних обов'язків якого входить саме організація даного напряму діяльності школи як самостійного, з удосконаленням процесу науково-методичної роботи з вчителями, змісту підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації вчителів з питань організації наукової роботи з дітьми, вивчення перспективного педагогічного досвіду з означеної проблеми, особливостей обдарованих дітей, які навчаються в закладах нового типу тощо.

Інформаційні умови передбачають збір, обробку та подальше використання інформації щодо організації наукових досліджень школярів, можливість широкого знайомства вчителів та учнів з теми дослідження, які визначені кращими, складання інформаційного банку даних з проблеми організації науково-дослідницької роботи учнів.

Матеріально-технічні умови передбачають наступне: наявність предметних кабінетів, де вчителі й учні працюють над науковою проблематикою, використовуючи для цього засоби, які не можна використати в домашніх умовах - прилади, устаткування, роздатковий матеріал тощо; наявність відповідного бібліотечного фонду й матеріалів у методичному кабінеті з питань наукової роботи (методологія наукових досліджень, теми наукових робіт, оформлення тощо); наявність засобів комп'ютерної техніки, кабінету психологічного розвантаження, де на базі гарних матеріальних та естетичних умов можна проводити автогенні тренування, заняття з фахівцями і т.д.

Санітарно-гігієнічні умови передбачають організацію гарного, повноцінного шкільного харчування, в тому числі й у другій половині дня; організацію спортивно-оздоровчої роботи, групи здоров'я, загартовування; забезпечення нормального температурного, світлового, повітряного режимів.

Вище визначені різновиди умов щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями ефективні в комплексі. Тому дослідження в цьому напрямку необхідно систематизувати й розробити програму супроводу даного напряму роботи. Таким чином, створення перелічених умов дозволяє оптимізувати процес організації науково-дослідницької роботи з учнями в школах нового типу.

Адміністрація освітнього закладу повинна створити необхідні умови щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями та науково-методичної роботи з вчителями задля розвитку компетентностей та здібностей учнів, підвищення рівня їхньої самостійності, творчості, розвитку педагогічної майстерності вчителів, їхніх здібностей, підвищення їхньої методичної, рефлексивної культури. Пропонуємо цю роботу проводити на засадах системного та програмно-цільового підходу, що передбачає:

розуміння наявності взаємозв'язку системи освітньої установи із зовнішнім середовищем - загальноосвітніми навчальними закладами, вищими навчальними закладами, науковими товариствами та установами тощо;

поділ цілого на складові елементи; визначення компонентів системи науково-дослідницької роботи - мети, змісту, засобів, діяльності керівників, вчителів, учнів;

виділення суттєвих (системоутворюючих) зв'язків, які існують між елементами системи;

формування уявлення про структуру й організацію власне науково-дослідницької роботи з учнями, яке ґрунтується на дослідженні елементів системи та зв'язків між ними;

управлінську діяльність керівника з впорядкування, вдосконалення зв'язків між елементами системи.

З'ясуємо основні дії керівника навчального закладу щодо організації науково-дослідної роботи учнів:

визначення мети і конкретних завдань діяльності адміністрації закладу щодо організації науково-дослідної роботи учнів та науково-методичної роботи вчителів;

системне і систематичне управління даним напрямом діяльності на діагностичній основі;

управління на демократичних засадах із залученням учителів до всіх етапів роботи - планування, організації, контролю, коригування, аналізу і т.д.;

розвиток зовнішньої мотивації вчителів та учнів - створення такого насиченого освітнього середовища, яке збуджує вчителя до розкриття його дійсних професійних можливостей та учня до прояву самостійного, творчого початку; наявність у цьому середовищі подій, що зможуть підштовхнути до кульмінацій у професійному та особистому розвитку; соціально-психологічне забезпечення організації науково-дослідницької роботи, яке виявляється у створенні системи моральних та матеріальних заохочень, наявності системи підвищення кваліфікації та педмайстерності вчителів, спеціально організованих методичних заходів з проблем вдосконалення наукової праці в школі, врахуванні психологічних особливостей та можливостей учасників навчально-виховного процесу при складанні плану наукової діяльності, оптимізації діяльності шкільних психологічних служб;

розвиток внутрішньої мотивації педагогів і учнів - мотивації досягнення, підвищення пізнавальної активності учнів та професійної активності педагогів; професійне цілепокладання та побудова свого професійного зростання за висхідним вектором; прагнення людини досягти максимального рівня на всіх стадіях розвитку; мотивація самореалізації; здібність сконцентруватися на цілі, самовідновлюватися в умовах морального і психологічного виснаження, прагнення до збереження й примноження своїх досягнень;

виявлення умов, що заважають оптимальній організації наукової діяльності учнів; консультування педагогів про можливі психолого-педагогічні технології, які сприятимуть розвитку компетентностей учнів, професійному зростанню самих педагогів; організація роботи вчителів з обміну досвідом роботи та різноманітних конкурсів науково-дослідницьких робіт;

координація планів роботи всіх структурних підрозділів і ланок навчально-виховного процесу: педагогічної і методичної ради, науково-дослідного товариства учнів і методичних об'єднань та творчих груп учителів, психологічної й медичної служб, науково-практичних семінарів, консультаційних пунктів тощо;

визначення показників оцінювання результативності управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів;

визначення шляхів доведення отриманих результатів діяльності до відома учнів і педагогів, стимулювання їх до самоаналізу та подальшого проектування власної діяльності в обраному напрямку;

стимулювання цілеспрямованого розвитку в педагогів інтрагенної активності [25], завдяки якій учитель активно працює, прагне до прийняття рішень та їх здійснення.

Директор та його заступники глибоко та всебічно аналізують підсумки роботи навчального закладу за попередні роки, виявляють нерозв'язані проблеми, знайомляться з елементами перспективного досвіду, проводять робочі наради з керівниками методичних об'єднань, викладачами-методистами, керівниками творчих груп. Ця робота продовжується під час індивідуальних бесід, які проводять з викладачами керівники і досвідчені педагоги. Головне в організації науково-дослідницької роботи школи з учнями - робота на діагностичній основі.

Діагностика - це оціночна процедура, яка направлена на з'ясування ситуації, дійсного рівня розвитку вчителя та учня. Дані діагностичного дослідження спвіввідносяться з вихідними характеристиками, різниця між початковим та кінцевим результатом визначає ефективність процесу оптимізації науково-дослідної роботи з учнями.

При вивченні вчителів та учнів треба дотримуватися наступних принципів [27]:

1) принцип цілісного вивчення особистості, який означає намагання зрозуміти своєрідність кожної людини в цілому, спостерігати за нею у максимально широкому діапазоні занять, як колективних, так і індивідуальних - освітня діяльність, суспільна діяльність, самовдосконалення, самовиховання тощо;

2) порівняння успіхів та недоліків особистості з її особистим досвідом, а не з досвідом іншої людини (різні типи темпераменту, фізичне здоров'я, здібності, темпи індивідуального розвитку - все це не може привести до об'єктивної оцінки особистості, якщо її порівнювати з іншою людиною);

3) принцип урахування вікових особливостей педагога та учня.

Діагностування включає в себе аналіз шкільної документації, записи відвіданих уроків і позакласних заходів, засідань наукових товариств, результатів попередньої діяльності вчителя та учнів з підготовки наукового дослідження тощо.

Складаються діагностичні карти-анкети викладачів з різних предметів, в яких визначається все те, що заслуговує на поширення в колективі як перспективний досвід. Також указуються недоліки в професійній сфері викладачів, їхні утруднення, питання, з яких вчителі потребують допомоги.

Аналіз наслідків діагностування дає змогу адміністрації закладу: 1) виявити рівень професійної підготовки викладачів до науково-дослідницької роботи з учнями, рівень практичної діяльності, рівень майстерності, 2) спланувати раціональні форми науково-методичної роботи, оформивши це наказом по навчальному закладу, 3) визначити основні змістовні напрями діяльності педагогічною колективу щодо організації відповідного напряму діяльності в річному та перспективному планах навчального закладу.

Велику увагу слід приділити організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка сприяє підвищенню рівня розвитку педагогічної майстерності вчителя. Визначаючи зміст методичної роботи в педагогічному колективі, директор повинен мати на увазі: поточні й перспективні завдання, які стоять перед навчальним закладом; результати діагностування вчителів, зокрема, виявлені при цьому труднощі в їхній роботі; кількісний і якісний склад педагогічного колективу; традиції навчального закладу; форми, методи і напрями методичної роботи, їх поєднання; наявність часу для здійснення наміченого; матеріальні, морально-психологічні та інші умови (технічні засоби, психологічний клімат, зацікавленість викладачів тощо); професійний та інтелектуальний потенціали для виконання програми дій з педагогічним колективом.

На цій основі визначається поточний і перспективний зміст науково-методичної роботи з колективом. Зрозуміло, що адміністрація закладу має бути добре обізнана з рівнем підготовленості колективу з важливих питань теорії і практики науково-дослідницької роботи. Діагностичний підхід у визначенні змісту методичної роботи дає змогу виявити слабкі сторони у навчально-методичній підготовці кожного вчителя, причини, що їх породжують, намітити на цій основі у кожному конкретному випадку індивідуальні заходи щодо їх усунення; визначити значущі для більшості членів педагогічного колективу питання вдосконалення професійного рівня; позбутися формалізму планування змісту й організації науково-методичної роботи.

Використання діагностики в значній мірі позначається і на структурі методичної роботи, зокрема стосовно оптимального вибору й поєднання різних форм організації методичної роботи, в яких реалізується її зміст.

Т.І. Шамова зазначає, що впровадження науково-педагогічних досягнень у практику - справа творча, пов'язана із складанням плану, його регулюванням, аналізом і контролем [95].

Розглянемо основні етапи організації науково-дослідницької роботи з учнями:

1. Попередня підготовка - моральна, психологічна. Паралельно уточнюються педагогічні рекомендації, усвідомлюються ідеї і суть того, що впроваджується, здійснюється порівняльний аналіз практики. Вчитель оволодіває прийомами і методами подальшої роботи тощо. Завдання керівників полягає в конкретній допомозі педагогам порадами, зокрема щодо планування науково-дослідницької роботи, вибору тем наукових досліджень, самоосвітньої діяльності, рекомендаціями.

2. Визначення і постановка цілей і завдань на основі аналізу існуючої практики та її зіставлення з накресленим для впровадження. Проаналізувати існуючу практику і виявити невідповідність з тим, що запроваджуватиметься, - складне і важливе завдання. Такий аналіз проводить як керівник закладу, так і вчитель. Аналіз існуючої практики, зіставлення її з новим досвідом, досягненнями науки дають змогу визначити мету впровадження і конкретні завдання для її реалізації.

3. Планування роботи з розвитку науково-педагогічних здібностей вчителів, визначення програми дій, відповідальних, прогнозування майбутніх результатів. Це здійснюється в довільній формі, може бути проспект або схема. Найчастіше ж такій роботі присвячується розділ у річному плані закладу, де зазначаються етапи, строки впровадження, відповідальні особи, а також конкретні справи і заходи щодо реалізації програми дій.

4. Складовою в організації науково-дослідницької роботи з учнями є регулювання, тобто коригування, виправлення процесу (як прямо, в особистому контакті, так і через накази, інструкції, рекомендації тощо). Регулювання доповнюється стимулюванням: моральним та матеріальним заохоченням педагогів і учнів, які досягли певних результатів у науковій діяльності.

5. Завершальним етапом є аналіз результатів діяльності навчального закладу з організації науково-дослідницької роботи з учнями: 1) поточний аналіз (відвідування занять, засідань наукового товариства, бесіда з учнями і викладачами і т. ін.), що регулює реальну практику; 2) підсумковий аналіз, коли наслідки зіставляються з цілями і визначаються перспективи подальшої роботи в обраному напрямі.

Управлінський цикл на цьому закінчується. Новий цикл - повторне впровадження на вищому рівні.

Серед умов, які сприяють удосконаленню наукової праці в школі, є створення консультаційних пунктів, у яких можна було б одержати необхідну довідку - від більш загальної (як організувати таку роботу), до конкретних питань про вибір окремої теми і правилам оформлення готового дослідження. Формально такі пункти й люди є - в ОблСЮТурі, Палаці дитячої творчості й інших закладах. Але мова йде про більш широку мережу - у ВНЗ, окремих НДІ, школах, куди може звернутися вчитель, батьки, інші зацікавлені особи. Тобто наукові дослідження, особливо в школах нового типу, повинні бути поставлені на таку ж основу як навчальний процес у цілому. Сучасний керівник повинен мати чіткі знання - які існують форми наукової роботи і як її організувати в своїй школі.

Також саме в школах нового типу можна було б спробувати організувати проведення в невеликому обсязі занять - факультативного курсу “Наукові дослідження в школі” (робочу програму такого факультативу наводить О.М. Микитюк). При його проведенні, однак, потрібно прагнути не розтягти на багато годин розмову про історію науки, структуру наукового пошуку або зайнятися вивченням наукової термінології. Такі відомості повинні бути поданими лише в необхідному мінімумі. Головне ж на практиці, на конкретних прикладах показати - які питання можуть бути предметом таких досліджень, чим відрізняється наукова праця від твору й реферату, як підвищити доказовість певних положень та ін. І слухачами такого факультативу повинен бути не весь клас або педагогічний колектив, а загалом ті учні й вчителі, які займаються або могли б займатися такою роботою та її організацією.

Узагальнення наукових досліджень з означеної проблеми дало змогу визначити зміст управлінської діяльності керівника навчального закладу щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями:

на основі вивчення досвіду і тенденцій його розвитку з'ясувати потреби практики в науково обґрунтованих рекомендаціях, організувати впровадження наукових досягнень і практичного досвіду інших навчальних закладів в роботу свого навчального закладу на основі закріплення зв'язку в системі: навчальний заклад - міський методичний центр - вищі навчальні заклади міста;

вивчати стан і перспективи розвитку діяльності навчального закладу з питань організації науково-дослідної роботи вчителів та учнів і на цій основі розробити перспективний і річний плани роботи закладу освіти;

контролювати впровадження в практику теоретичних рекомендацій наукових установ, методичних центрів тощо, надавати допомогу викладачам у вивченні досвіду з даної проблеми;

забезпечити навчальний заклад рекомендаціями з питань організації визначеного напряму діяльності, використовувати у роботі з різними групами викладачів різноманітні форми науково-методичної роботи, а саме лекції, інтерактивні методики, консультації, педагогічні мости, семінари, видання методичного журналу тощо;

проводити проблемні семінари, а також науково-практичні конференції й педагогічні читання, створювати творчі групи для узагальнення кращого досвіду та його впровадження з проблеми наукової роботи в школах нового типу;

систематично обговорювати на методичній раді та засіданнях інших структурних підрозділів звіти вчителів про стан науково-дослідницької роботи з учнями, результативність даної роботи;

здійснювати на базі ІПО ХНПУ та інших установ перепідготовку педагогічних кадрів;

систематично виявляти, узагальнювати кращий досвід навчальних закладів нового типу, методкабінетів з означеної проблеми;

створювати матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні та педагогічні умови для оптимізації науково-дослідницької діяльності вчителів та учнів.

Отже, організація науково-дослідницької діяльності з учнями в школах нового типу передбачає колегіальну роботу з питань визначення мети і завдань такої діяльності, планування, прогнозування, контроль і координацію для надання дієвої допомоги вчителям з удосконалення наукової роботи, своєї діяльності з самоосвіти, саморозвитку. Головне - уникнути механічного впровадження в практику рекомендацій науки і педагогічного досвіду.

Виходячи з вищезазначеного, можна стверджувати, що вивчення теоретичних питань організації науково-дослідницької роботи з учнями дозволить розробити і впровадити в практику роботи навчального закладу комплексно-цільову програму щодо вдосконалення означеного напряму діяльності як самостійного.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ

2.1 Аналіз стану проблеми в Харківській гімназії № 43

творчий дослідницький діяльність учень школа

Дослідження №1.

Мета: визначення оцінки якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями в школі.

Відповідно до мети дослідження, нами було розроблено кваліметричну модель (табл. 3) оцінки якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями на підставі робіт Г.В. Єльнікової, О.М. Касьянової [30, 31, 43, 44, 45].

Суть моделі, зокрема, зводиться до такого:

на основі загальної структури діяльності визначаються характерні фактори цієї діяльності, які становлять основу картки;

після декомпозиції загальних цілей діяльності необхідно встановити критерії цієї діяльності;

після декомпозиції кожного критерію за допомогою визначення часткових цілей конкретної управлінської структури необхідно визначити показники;

визначення ваги факторів і показників встановлюється методом експертної оцінки або ранжування ( метод Дельфі );

оформлення моделі діяльності у вигляді окремих карток [37, 38].

На підставі сказаного, ми визначили такі фактори в структурі кваліметричної моделі: інформаційне забезпечення організації науково-дослідної роботи, системність організації науково-дослідної роботи в закладі, організація роботи науково-дослідного товариства учнів, організація науково-дослідної роботи вчителів, організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідницької діяльності учнів, психологічний супровід науково-дослідної роботи з учнями, результативність науково-дослідної роботи. Кожен з цих факторів, у свою чергу, вміщує критерії, які розкриваються показниками.

Наступний крок - визначення ваги факторів, показників управлінської діяльності керівника щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Саме кваліметричний підхід забезпечує кількісну оцінку якості діяльності.

Основний метод кваліметрії - експертний. Для проведення групової експертної оцінки залучаються кваліфіковані управлінці, вчителі - експерти. Для них створюються умови для індивідуальної роботи. Експерти виставляють бали (бальну оцінку або ранг). Потім проводиться статистична обробка результатів, оцінювання. Завершується цикл повторним пред'явленням анкет експертам для остаточного узгодження за результатами обробки. Цикл експертизи повторюється 3 - 4 рази. Результати експериментів підтверджують велику надійність колективної експертної думки порівняно з індивідуальною [43].

У кваліметрії прийнято, що закон розподілу експертних оцінок наближається до нормального закону розподілу, якщо виконуються такі умови:

1) число експертів N >10;

2) значення показників експертної вірогідності сумарне для кожного експерта;

3) опитування проводиться упродовж одного туру без обговорення. Тобто індивідуальні експертні оцінки незалежні [43,44].

Визначення ваги факторів та критеріїв нами було здійснено за методом, який запропонувала О.М. Касьянова (табл. 2). В експертизі взяло участь 25 чоловік. Оскільки факторів 7, то експертам було запропоновано за 7-бальною шкалою проранжувати вказані фактори моделі.

Таблиця 2 - Розрахунок ваги факторів кваліметричної моделі

Ранг Фактор	1	2	3	4	5	6	7	?	m
Фактор 1	6	7	1	-	6	2	3	86	0,12
Фактор 2	3	5	4	1	2	3	7	106	0,15
Фактор 3	4	2	5	3	6	2	3	98	0,14
Фактор 4	4	3	-	8	2	4	4	104	0,15
Фактор 5	2	5	6	6	2	3	1	89	0,13
Фактор 6	4	2	3	5	3	5	3	103	0,14
Фактор 7	2	1	6	2	4	6	4	114	0,17

Як бачимо із таблиці 2, за першим фактором 6 експертів виставили 1 бал, 7 експертів - 2 бали, 1 експерт - 3 бали, 6 експертів - 5 балів, 2 експерти - 6 балів, 3 експерти - 7 балів. Далі підраховується загальна кількість балів для першого фактору: 6Ч1 + 7Ч2 + 1Ч3 + 6Ч5 + 2Ч6 +3Ч7 = 86. В аналогічний спосіб підраховується сума за кожним фактором (2 - 7). Далі підраховується загальна кількість балів за всіма факторами: 86+106+98+104+89+103+114=700. Потім визначається вага (V1) кожного фактора. Для цього кількість балів за фактором ділиться на загальну кількість балів:

m1 = 86 : 700 = 0,12; m2 = 106 : 700 = 0,15; m3 = 98 : 700 = 0,14;

m4 = 104 : 700 = 0,15; m5 = 89 : 700 = 0,13; m6 = 103 : 700 = 0,14;

m7 = 114 : 700 = 0,17.

Далі в такий самий спосіб підраховано було вагу кожного критерію, а також визначено показники.

Наступний крок - визначення ступеня показників управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Коефіцієнт відповідності визначається за кожним критерієм за наступною шкалою:

0 - показник відсутній,

0,25 - показник слабо виражений,

0,5 - показник недостатньо виражений,

0,75 - показник достатньо виражений,

- показник оптимально виражений.

Обчислювання значення кожного фактору здійснюється за формулою:

Фi = mi (V1K1 +…ViKi), де i - порядковий номер.

Загальна оцінка якості управлінської діяльності за означеним напрямом визначається за формулою:

О заг. = Ф1 + Ф2 + Ф3 + Ф4 + Ф5 + Ф6 + Ф7, де Озаг. 1,

при цьому рівень управлінської діяльності визначається за наступною шкалою:

0 О заг. 0,5 - рівень критичний,

0,5 О заг. 0,65 - рівень недостатній,

0,65 О заг. 0,7 - рівень допустимий,

0,7 О заг. 0,85 - рівень достатній,

0,85 О заг. 1 - рівень високий.

Оцінку якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями за кваліметричною моделлю здійснювала група з 5 експертів, до складу якої входили:

Ковальова С.М.- директор Харківської гімназії № 43 (Е 1);

Шептур Г.Є - заступник директора гімназії з науково-методичної роботи (Е 2);

Верба Л.П. - завідуюча методичним кабінетом управління освіти Московської районної ради (Е 3);

Руднєва І.Д. - практичний психолог гімназії (Е 4);

Черновол-Ткаченко Р.І. - к.п.н., доцент кафедри наукових основ управління та психології ІПО ХНПУ ім. Г.С.Сковороди (Е5)

Узагальнену експертну оцінку представлено в таблиці 3 та графічно зображено на рис.2.

Таблиця 3 - Кваліметрична модель оцінки якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями

Фактори	Вага	Критерії	Вага	Показники	Коеф. відпов.
1.Інформаційне забезпечення організації науково-дослідницької роботи з учнями Ф1=m1(V1K1+V2K2+V3K3)	m1=0,12	1.Наявність зовнішньої та внутрішньої інформації щодо організації науково-дослідної роботи з учнями. 2.Рівень систематизації інформації з питань організації науково-дослідної роботи з учнями. 3.Ступінь володіння адміністрацією закладу інформацією щодо забезпечення аспектів організації науково-дослідної роботи (організаційного, змістовного, діяльнісного, управлінського).	V1=0,3 V2=0,2 V3=0,5	1.Інформаційний банк даних, журнали вхідної й вихідної інформації. 2.Інформаційний банк даних, протоколи педагогічних рад, нарад при директорі, методичних рад, науково-дослідного товариства тощо. 3.Бесіда з керівниками навчального закладу, впорядкованість нормативної бази з питань науково-дослідної роботи з учнями.	К1=0,75 К2=0,5 К3=0,75
2.Системність організації науково-дослідної роботи в закладі освіти Ф2=m2 (V4K4+V5K5+ V6K6+V7K7+V8K8)	m2=0,15	4.Бачення керівником цілісної системи організації науково-дослідної роботи з учнями. 5.Оптимальність обраної моделі організації науково-дослідної роботи з учнями. 6.Наявність чітко визначених організаційних взаємозв'язків у системі науково-дослідної роботи. 7.Визначення мети і завдань науково-дослідної роботи з учнями. 8.Підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення НЗ щодо організації науково-дослідної роботи.	V4=0,3 V5=0,23 V6=0,11 V7=0,2 V8=0,16	4.Бесіди, аналітичні матеріали, довідки, плани науково-дослідної, науково-практичної, науково-експериментальної діяльності. 5.Організаційна модель науково-дослідної роботи з учнями. 6.Форми і методи наукової роботи з учнями. 7.Чіткий розподіл обов'язків щодо керівництва даним напрямом діяльності. 8.Наявність циклограм діяльності. 9.Положення про структурні одиниці в системі науково-дослідної роботи. 10.Плани робіт структурних одиниць. 11.Виокремлення наукової роботи як самостійного напряму діяльності НЗ. 12.Обладнання навчальних кабінетів. 13.Поповнення бібліотечного фонду. 14.Обладнання методичного кабінету.	К4=0,5 К5=0,5 К6=0,25 К7=0,5 К8=0,25
3.Організація роботи шкільного науково-дослідного товариства учнів Ф3=m3(V9K9+V10K10+ V11K11+V12K12+ V13K13+V14K14)	m3=0,14	9.Наявність Положення про шкільне науково-дослідне товариство учнів (НДТ). 10.Розробленість мети, завдань, структури роботи НДТ. 11.Наявність різноманітних напрямів секційних занять НДТ, які задовольняють потреби учнів. 12.Спвіпраця з науковцями ВНЗ, керівництво науковими дослідженнями учнів та вчителів. 13.Обмін досвідом та використання кращих наробок в означеному напрямі діяльності. 14.Організація науково-практичної роботи учнів.	V9=0,08 V10=0,16 V11=0,21 V12=0,2 V13=0,12 V14=0,23	15.Положення про НДТ та інші нормативні локальні акти, які регламентують науково-дослідну роботу. 16.План роботи НДТ, наявність структурної схеми організації НДР. 17.Плани робіт наукових секцій НДТ. 18.Договори з ВНЗ, кадрове забезпечення керівництва науково-дослідною роботою. 19.Картотека ППД з питань науково-дослідної діяльності. 20.Навчальні екскурсії школярів. 21.Наукові практики школярів.	К9=1 К10=0,75 К11=0,5 К12=0,5 К13=0,5 К14=0,5
4.Організація науково-дослідної роботи вчителів Ф4=m4(V15K15+V16K16+ V17K17)	m4=0,15	15.Творча співпраця з науковцями щодо підвищення науково-теоретичного рівня вчителів. 16.Проведення конкурсів-захистів освітніх науково-дослідних робіт вчителів. 17.Створення творчих груп учителів для участі в науково-дослідній та науково-експериментальній роботі.	V15=0,24 V16=0,29 V17=0,47	22.Наявність системи проблемних семінарів, практикумів, науково-практичних заходів із залученням науковців ВНЗ. 23.План роботи навчального закладу. 24.Плани наукової роботи закладу.	К15=0,75 К16=0,75 К17=0,5
5.Організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідної діяльності учнів Ф5=m5(V18K18+V19K19+ V20K20+V21K21)	m5=0,13	18.Цілеспрямованість навчання педпрацівників з питань науково-дослідної діяльності учнів. 19.Вивчення досягнень перспективного педагогічного досвіду з проблеми організації науково-дослідної роботи учнів. 20.Забезпечення освіти й самоосвіти вчителів з проблеми організації власної науково-дослідної та експерим. діяльності. 21.Реалізація творчого потенціалу вчителів, які мають педагогічні звання, в організації науково-дослідної роботи з учнями.	V18=0,23 V19=0,19 V20=0,12 V21=0,2	25.Плани робіт структурних підрозділів. 26.Протоколи педрад, методичних рад, методичних об'єднань і творчих груп вчителів тощо. 27.Теми самоосвітньої діяльності вчителів. 28.Узгодженість тем самоосвіти і теми НЗ 29.Керівництво науковою діяльністю учнів вчителями, які мають педагогічні звання.	К18=0,25 К19=0,75 К20=0,5 К21=0,5
6.Психологічний супровід науково-дослідницької роботи з учнями Ф6=m6(V22K22+V23K23+ V24K24+V25K25)	m6=0,14	22.Діагностико-корекційна основа організації науково-дослідної роботи з учнями. 23.Вивчення психологічної готовності вчителів та учнів до здійснення науково-дослідницької діяльності. 24.Вивчення психологічного клімату в педагогічному і учнівському колективах. 25.Наявність чіткої системи морального та матеріального стимулювання учасників НВП до науково-дослідницької роботи.	V22=0,26 V23=0,17 V24=0,3 V25=0,27	30.Діагностичні матеріали досліджень учнів, учителів, батьків. 31.Анкетування, спостереження, тестування. 32.Діагностика психологічного клімату колективів. 33.Розробленість та дієвість системи морального та матеріального заохочення.	К22=0,25 К23=0,25 К24=0,75 К25=0,5
7.Результативність науково-дослідницької роботи Ф7=m7(V26K26+V27K27+ V28K28+V29K29)	m7=0,17	26.Апробація учнями результатів наукових досліджень. 27.Апробація та впровадження вчителями наукових досліджень. 28.Наявність науково та практично обгрунтованої системи організації науково-дослідницької роботи в закладі. 29.Підвищення науково-методичного рівня вчителів та рівня науково-дослідницької діяльності учнів.	V26=0,42 V27=0,15 V28=0,24 V29=0,19	34.Участь учнів у Міжнародних науково-дослідницьких заходах (олімпіади, турніри, конкурси тощо). 35.Участь учнів у Всеукраїнських (олімпіади, турніри, конкурси тощо) науково-дослідницьких заходах. 36.Участь учнів у науково-дослідницьких заходах обласного та міського рівнів (олімпіади, турніри, конкурси тощо). 37.Наукові розробки вчителів, публікації. 38.Інформаційні та діагностичні матеріали. 39.Атестаційні матеріали. 40.Здобуття вчителями наукових ступенів та звань, педагогічних звань. 41.Наявність призових місць учнів та вчителів у науково-дослідницьких заходах.	К26=0,5 К27=0,25 К28=0,5 К29=0,5

Рис. 2 - Узагальнена експертна оцінка критеріїв за кваліметричною моделлю

Розрахунки за кваліметричною моделлю представлено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Результати розрахунків за кваліметричною моделлю

№ з/п	Коефіцієнт відповідності критерію Ki	Вага критерію Vi	Оцінка критерію ViKi	критеріїв Фi	Вага фактору mi	Оцінка фактору Фi
1.	К1=0,75 К2=0,5 К3=0,75	0,3 0,2 0,5	0,225 0,1 0,375	0,7	0,12	Ф1=0,084
2.	К4=0,5 К5=0,5 К6=0,25 К7=0,5 К8=0,25	0,3 0,23 0,11 0,2 0,16	0,15 0,115 0,0275 0,1 0,04	0,43	0,15	Ф2=0,064
3.	К9=1 К10=0,75 К11=0,5 К12=0,5 К13=0,5 К14=0,5	0,08 0,16 0,21 0,2 0,12 0,23	0,08 0,12 0,105 0,1 0,06 0,115	0,58	0,14	Ф3=0,081
4.	К15=0,75 К16=0,75 К17=0,5	0,24 0,29 0,47	0,18 0,22 0,235	0,635	0,15	Ф4=0,095
5.	К18=0,25 К19=0,75 К20=0,5 К21=0,5	0,23 0,19 0,12 0,46	0,0575 0,1425 0,06 0,23	0,49	0,13	Ф5=0,064
6.	К22=0,25 К23=0,25 К24=0,75 К25=0,5	0,26 0,17 0,3 0,27	0,065 0,0425 0,225 0,135	0,47	0,14	Ф6=0,066
7.	К26=0,5 К27=0,25 К28=0,5 К29=0,5	0,42 0,15 0,24 0,19	0,21 0,0375 0,12 0,095	0,46	0,17	Ф7=0,078
Загальна оцінка якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями	О заг. = Ф1 + Ф2 + Ф3 + Ф4 +Ф5 + Ф6 + Ф7 = 0,53
Рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями в НЗ	недостатній

За шкалою визначаємо рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Отже, коефіцієнт відповідності дорівнює 0,53. Можемо зробити висновок, що якість організації означеного напряму роботи в Харківській гімназії № 43 відповідає недостатньому рівню; організація науково-дослідницької роботи з учнями потребує вдосконалення, особливо такі її складники, як системність організації науково-дослідної роботи, організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідної діяльності учнів, психологічний супровід даного напряму роботи (рис. 3).

Рис. 3 - Внесок кожного фактору з урахуванням ваги

Дослідження № 2. Саморозвиток в професійно-педагогічній діяльності.

Мета: діагностика рівнів прагнення до саморозвитку в професійно-педагогічній діяльності.

За основу оцінювання було взято діагностику рівня саморозвитку Л.Н. Бережнова, яка передбачає 7 рівнів прагення педагогів до саморозвитку - від найнижчого до найвищого (додаток А). Викладачам було запропоновано відповісти на 18 питань, вибираючи тільки один варіант відповідей. Спираючись на отримані результати, які занесені до таблиці 5 та зображені на рис. 4, можна стверджувати, що в педагогічному колективі немає вчителів з дуже низьким та низьким рівнем саморозвитку, більшість педагогів (близько 63%) мають вище за середній, високий та дуже високий рівень прагнення до саморозвитку, тому цей потенціал треба оптимально використовувати в організації науково-дослідницької роботи з учнями. А з 37% вчителів, що виявили середній та нижче за середній рівні, слід організувати індивідуальну роботу, стимулюючи та заохочуючи їх до саморозвитку в професійній діяльності.