Самостійна робота учнів професійно-технічних навчальних закладів

Сутність, структура та організація самостійної роботи учнів, як засобу розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ. Дослідження організації самостійної роботи учнів будівельного профілю як засіб формування кваліфікованого робітника.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2014
Размер файла 116,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ I. Організація самостійної роботи учнів ПТНЗ

1.1 Сутність і структура самостійної роботи учнів

1.2 Самостійна робота як засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ

Розділ II. Експериментальне дослідження організації самостійної роботи учнів будівельного профілю як засіб формування кваліфікованого робітника.

2.1 Організація та проведення експериментального дослідження організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю

2.2 Педагогічні рекомендації по організації самостійної роботи під час уроку виробничого навчання

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Входження України в єдиний освітній простір Європи вимагає модернізації освітньої діяльності ПТНЗ у контексті європейських вимог. Вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема самостійної роботи учнів була актуальною в різні періоди розвитку професійної освіти. Але якщо на етапах становлення професійної освіти самостійна робота учнів розглядалась як важлива форма організації навчального процесу, що поступалася за обсягом аудиторним заняттям, то сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають її основним видом навчально-пізнавальної діяльності учнів. Навчальний час, відведений на самостійну роботу, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу учня, відведеного на вивчення конкретного предмету.

Новою парадигмою освіти визначається якісно новий етап удосконалення самостійної роботи учнів у ПТНЗ, якій присвячена велика кількість наукових праць, у яких розкриваються різні аспекти даної проблеми: сутність самостійної роботи та її значення; види робіт та методика їх організації; ефективність самостійної роботи та ін. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили A. Алексюк, В.Бондар, Б. Єсіпов, В. Козаков, О.Мороз, П. Підкасистий, М.Солдатенков.

Однак слід відзначити, що у сучасній педагогіці не існує однозначного визначення поняття «самостійна робота учнів». Сутність самостійної роботи розглядається як метод навчання, як форма організації пізнавальної діяльності, як засіб залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності і, нарешті, як вид навчальної діяльності учнів. Неоднозначність у визначенні сутності, завдань, методів, форм і засобів організації самостійної роботи не тільки несприятливо позначається на теоретичному аспекті дослідження проблеми, а й має негативний вплив на практику навчального процесу.

Розглядаючи систему організації самостійної роботи, ми у своєму дослідженні дотримуємося погляду, що самостійна робота - це складне багатомірне педагогічне явище, яке включає систему взаємопоєднаних структурних і функціональних компонентів, що утворюють цілісну єдність, підпорядковану цілям виховання, освіти і розвитку в умовах її опосередкованого управління та самоуправління.

Сучасні підходи до самостійної роботи як до провідної, а у найближчому майбутньому й основної форми навчання, в умовах інформаційного суспільства вимагають розробки нового змісту, принципів, методів, форм і засобів реалізації процесу організації самостійної роботи учнів.

Необхідність організації самостійної роботи обумовлена все вищими вимогами до рівня загальнокультурної і спеціальної підготовки випускників ПТНЗ, зміною професійно-технічних парадигм, підготовкою майбутніх фахівців до професійного, компетентного входження в ринок праці з міцно сформованими потребами у постійній професійній самоосвіті та саморозвитку, що обумовило вибір теми нашого дослідження: «Організація та нормування самостійної роботи ПТНЗ».

Мета дослідження теоретично обґрунтувати, розробити та частково експериментально перевірити запровадження методики організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.

Об'єкт дослідження ? самостійна робота учнів ПТНЗ.

Предмет дослідження - процес організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність навчальної діяльності учнів значно підвищиться, якщо в начальний процес буде включена розроблена модель організації самостійної роботи учнів.

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

1) проаналізувати стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково методичній літературі та практиці;

2) обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність моделі організації самостійної роботи учнів;

3) виявити педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи учнів.

Методи дослідження. Відповідно до мети та поставлених завдань дослідження було використано систему методів, що включала:

теоретичні - аналіз наукової літератури з теми дослідження для розкриття поняття «самостійної роботи учнів ПТНЗ»;

емпіричні - методи масового збору інформації (опитування, тестування, бесіди, педагогічні спостереження), що сприяло вивченню стану проблеми;

методи обробки результатів дослідження - порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики (для вивчення процесу організації самостійної роботи учнів).

Розділ І. Організація самостійної роботи учнів ПТНЗ

1.1 Сутність і структура самостійної роботи учнів

Зміни, які відбуваються нині в організації навчальної діяльності учнів ПТНЗ, свідчать про посилення ролі самостійної роботи у підготовці майбутніх фахівців.

Питання організації самостійної роботи учнів у системі професійно-технічної освіти постійно знаходяться в сфері інтересів дослідників. Протягом багатьох років навкруги цієї проблеми виникають наукові суперечки, в результаті яких народжуються різноманітні погляди і формуються методичні та методологічні позиції. Ці погляди не мають антагоністичного характеру, а відображають просто різні точки зору, які в цілому ряді випадків відрізняються одна від одної непринциповими якісними характеристиками.

Вивчення спеціальних наукових робіт і публікацій свідчить про досить детальний розгляд в педагогічних дослідженнях питання організації самостійної роботи в середній школі, у вищих навчальних закладах, але недостатньо досліджена проблема організації та нормування самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.

Є чимало підходів до визначення сутності самостійної діяльності, яка спрямована на формування творчої особистості.

Відомі науковці, а саме: Астахова О.В., Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І., Підкасистий П.І., Харламов І.Ф. [3, 54, 23, 53, 60] надають великого значення самостійній роботі в процесі формування особистості, розглядають основні принципи, форми, методи організації, а також облік і контроль цієї діяльності.

Так, І.Ф. Харламов підкреслює, що «…на уроках, як би гарно вони не проводились, має місце концентроване запам'ятовування, і завдання переводиться лише в оперативну пам'ять … а потрібне розосередження запам'ятовування» [60. с. 67]. Для досягнення цієї мети автор пропонує суттєво покращити самостійну роботу учнів за рахунок вдосконалення домашніх завдань. Навіть, якщо самостійна робота обмежується тільки домашнім завданням, вона повинна мати дидактичний зміст у вигляді завдання, яке формує вчитель відповідно навчальної дисципліни.

Особливої уваги заслуговують розміркування дослідників щодо місця і ролі самостійної роботи у навчальному процесі. В літературі зустрічаємо спори про те, чим же є самостійна робота: це форма організації навчального процесу, метод чи засіб навчання? За якими показниками слід визначити, відноситься той чи інший вид діяльності учня в навчанні до самостійної роботи? Автор формує своє розуміння на ці питання. Зокрема підкреслюється, що в переважній більшості визначень і підходів до розкриття поняття «самостійна робота» учителю приділяється відповідне місце в керівництві цією роботою: відмічається, що вона здійснюється, якщо це необхідно, допомагає учням і контролює її результати, в той час підкреслюється, що з його сторони не повинно бути точного, сковуючого ініціативу учнів інструктування [41. с.10].

Самостійна робота учнів - це складний комплекс взаємодій педагога і учнів в навчально-виховному процесі. Діяльність педагога має внутрішній характер - організаційні функції.

Самостійні роботи учнів мають психологічно педагогічний характер, а організація і проведення їх потребують особливої підготовки майстра і учнів.

Самостійні роботи повинні:

- мати відповідний комплекс нових умінь, знань й навиків, які учень повинен засвоїти;

- базуватись на педагогічних принципах доступності;

- мати відповідну структуру, включаючи організацію планування і самоконтролю;

- мати конкретну ціль;

- виконуватись з використанням практичних дій;

- мати можливість майстру дістати інформацію про розумові операції учня і якості виконаної роботи;

- забезпечуватись методами самоконтролю для того, щоб перед тим, як здати їх майстер міг самостійно перевірити правильність їх виконання;

Найбільш високий рівень самостійності - це стремління до самостійної постановки проблем і їх рішення. Пізніше починають мати значення такі мотиви як працювати самостійно, діставати самостійну оцінку, зрівнювати свою роботу з роботою інших.

Виконання самостійної роботи потребує від учнів напруги, пізнавальних і практичних способів діяльності, творчого мислення. Найбільш кращий з методів самостійної роботи - робота з навчальним посібником, вирішення задач виконанням вправ, лабораторні роботи, конструювання моделювання виконаних трудових завдань. Практичне формування професійної самостійності учнів виконується в процесі виробничого і теоретичного навчання, активної участі в життю колективу.

Самостійні роботи учнів можуть бути в виді вправ, питань, задач, виконання відповідних робіт. Для самостійних завдань можуть бути заплановані такі питання:

- планування учнями наступної діяльності;

- раціональна організація робочого місця;

- роботі з документацією, кресленням, складання ескізів, технологічних карт;

- участь в організаційному і економічному процесі виробництва.

Професійна самостійність має свої специфічні особливості. В її складній системі основними компонентами є професійні уміння і навики, мотивація діяльності учнів.

Дивлячись за практикою організації самостійних робіт учнів бачимо. Що в їх методиці немає єдиного наукового підходу. Безсистемність самостійних робіт часто буває причиною нерозуміння учнів до їх виконання.

Дуже важливо, щоб майстер виробничого навчання твердо знав коли, на якому етапі, при виготовленні якої продукції починати формувати в учнів творчі способи роботи.

Розглянемо особливості структури самостійності учнів.

Перший рівень характеризується конкретною наглядністю, ознайомлення з інструментами, приспосібленням, прийомами, діями.

Другий рівень більш ширший по діапазону і характером виконаних робіт, Учні мають технічні знання, краще використовують їх на практиці. Вони досягають виконання робіт з заданими технічними умовами.

Третій рівень є завершальним. Іде закріплення знань, умінь і навиків. В організації праці проявляється професіональна самостійність учнів, росте їх активність.

Під час практичних занять важливо не допускати, щоб учень виконував монотонну роботу, а також різні завдання. які не мають відношення до навчальної діяльності.

При виробі вправ необхідно, щоб:

1) Кожна вправа мала чітко виражену направленість;

2) Зміст вправі повинна бути вибрана структура, для чого потрібно знати ціль, спосіб і умови дій.

1.2 Самостійна робота як засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ

У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої історії, без перекручувань і фальсифікацій. На сторінках преси з'являється ряд альтернативних думок на певні історичні проблеми і, навіть, цілі періоди, обсяг знань надзвичайно швидко збільшується.

Сучасним учням будівельного профілю дуже важко розібратися, правильно оцінити ряд подій виходячи з того потоку інформації (часом досить суперечливої), яка виплескується на нас з боку преси, радіо і телебачення. У зв'язку з цим виникає необхідність вирішення ряду проблем. Однією з таких проблем, яка потребує негайного вирішення є проблема формування в процесі навчання активної, самостійної, творчої діяльності учнів. Учням потрібно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства. ПТНЗ повинен виховувати у учнів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань.

Проявляти такі якості мислення як самостійність, активність, гнучкість, швидкість і інші. Щоб виявити, на скільки учні володіють цими якостями, як у них розвинута здатність до аналізу, уміння виділяти істотне, здійснювати порівняння.

Проблемі організації самостійної роботи учнів у ПТНЗ, присвячено багато посібників, монографій і статей, але часто дане питання розглядається вузько, з позиції якоїсь однієї риси, якості, яка протиставлялась іншим. Одні вчені твердили, що самостійність визначається тільки мислительною діяльністю учнів, другі тільки мотивами її діяльності, її добровільністю, треті тільки рисами характеру, поведінки тощо. Але не треба забувати, що діяльність людини багатогранна і тому треба формувати самостійність людини в цілому, у всіх її проявах.

Наше дослідження показало, що в організації самостійної роботи слід розрізняти:

1) самостійність мислення проявляється при розгляді суті явищ (подій, процесів) і веде до формування переконань; з нею тісно пов'язана і самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання;

2) самостійність характеру, поведінка особистості, яка виражається в умінні поступати у відповідності зі своїми поглядами, в тому чи іншому відношенні до оточуючого;

З) самостійність поштовху до діяльності, її мотивів; для неї важливі прояви інтересу, ініціативи, творчості;

4) самостійність в практичній діяльності.

Не треба забувати, що існує принципова різниця між пізнавальною діяльністю: а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам'ятовування, при слабкому прояві мислительної активності і самостійності.

На початку 50 х років був запропонований пізнавальний процес, при якому знання формуються на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Учень без сторонньої прямої допомоги повинен розібратися в явищах суспільного життя, розкрити їх суть. Пізнання рухається від явища до суті, а від суті знову до явища, але тепер це явище усвідомлюється повніше, глибше. Самостійне розкриття суті явищ органічно пов'язане з використанням знань, умінь, життєвого досвіду учнів.

Аналіз літератури показав, що для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її посильність, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів дотримуючись дидактичних вимог.

Самостійна робота на уроках ПТНЗ будівельного профілю має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, копи вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею; працює в тісному контакті з учителями інших предметів, особливо гуманітарного циклу.

В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

Дані дослідження підтверджують думку про те, що розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:

- відношення вчителя до проявів самостійності;

- уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;

- уміння виділяти головне і другорядне;

- оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;

- наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається;

- самостійне застосування засвоєних знань;

- оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність учителя, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов'язаної з подоланням учнями певних труднощів і підведення підсумків виконання і об'єктивна оцінка роботи.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв'язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв'язок класної і домашньої самостійної роботи.

Необхідно організовувати класну роботу так, щоб домашня самостійна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід уроку тісно зв'язані і залежать від якості самостійної роботи учнів удома. Мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, подальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, різноманітними ілюстраціями, схемами. Учні, виконуючи домашнє завдання, привчалися писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати різні тематичні таблиці, працювати з матеріалами, готувати невеликі повідомлення, реферати на історичні і суспільно політичні теми.

Домашня робота носить творчий характер, будить думку учня. Вчитель на уроці має максимально застосовувати прийоми стимуляції активного самостійного мислення, щоб творчий дух не залишав учня і вдома, спонукав його до самостійності і активності.

Часто учень не засвоює той чи інший матеріал через невміння самостійно виконувати навчальні завдання, зокрема домашні. Дуже важливо навчити учня складати план і тези прочитаного. Спочатку вчитель навчає учнів на уроці цієї роботи. На такому уроці діти працюють колективно, після дворазового читання тексту підручника учні старалися проаналізувати його, при допомозі вчителя виділити головне.

Потрібно контролювати роботу учнів через фронтальне опитування. Дуже важливо у процесі навчання окремим учням роздавати картки для самостійної роботи з подібними завданнями, скласти план прочитаного тексту, скласти тези прочитаного; а потім збирати і перевіряти зошити окремих учнів. Таким чином стає зрозуміло, на скільки учні вміють виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють учні лаконічно і суттєво виражати свої думки. Не всі учні володіють належним темпом читання, і цей недолік негативно позначається на успішності. Для того, щоб виправити становище треба більше уваги приділяти самостійній роботі над текстом підручника, застосовувати систему вправ на читання і аналіз тексту підручника, а також давати додаткові завдання додому.

Дуже важливо навчити учня працювати з книжкою і в школі, і вдома, виробляти в нього звичку «копатися в книжках». Добре ілюстрований підручник дає можливість набагато краще організувати найрізноманітніші види роботи з ним, активізувати розумову діяльність учнів, розвивати в них активність, самостійність, творчу уяву.

Ілюстрації підручників діляться на композиційні, схематичні, фотоілюстрації.

Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями є вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнком.

Майже в кожного учня є потреба проявити свої творчі нахили, цю потребу учень може задовільнити в процесі виробничого навчання, адже процес роботи є процесом творчого уявлення. Щоб успішно керувати цим процесом, розвивати творчі здібності учнів, необхідно знати їх індивідуально психологічні особливості, ставлення учнів до навчання, особливості їх знань, умінь і навичок, вольових якостей.

Ще одним з важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усної й писемної мови, творчості, активності й самостійності учнів є ведення словника. Під час виконання самостійної роботи учням доводиться мати справу з великою кількістю слів і виразів, без правильного розуміння яких не можна засвоїти відповідний матеріал.

Розуміння навчального предмету неможливе без уявлення його в хронологічних рамках. Хронологія приводить весь багатий історичний матеріал у відповідно визначений порядок, фіксує події в часі у такій послідовності, в якій вони відбувалися. Розвитку логічного мислення сприяють хронологічні картки.

Дуже важливо навчити учнів користуватися «лінією часу». В ПТНЗ більше уваги приділялося таким видам самостійної роботи як складання плану роботи робітника, який передбачає не тільки стислий виклад головних положень, їх доказів, але й наведення фактів, які ілюструють ці положення. Ефективність роботи по складанню плану великою мірою залежить від наявності в учнів міцних знань з професії.

Важливою є робота учнів над висновками як по окремому уроці, так і по темі в цілому. Вивчаючи різноманітні предмети, учні узагальнювали вивчене і складали короткі висновки. Спочатку висновки робилися ними по одному з якихось уроків, потім, коли учні оволодіють певними навичками складали висновки по всій темі. Активізація пізнавальної діяльності учнів, сприяє формуванню в них самостійності по складанню порівняльних таблиць і схем.

Наочність у викладанні предметів також має важливе значення. Використовуючи на уроках навчальний кінофільм, вчитель більш активно діє на пізнавальну діяльність учня. Важливо самих учнів навчити читати відповідні матеріали і робити висновки, використовуючи багаж знань по даній епосі. Працюючи над розкриттям змісту теми учні розширюють свої набуті знання по даній темі, роблять свої маленькі «відкриття», а це підвищує інтерес до уроку і допомагає краще засвоїти нові терміни. Одним із видів активного використовування самостійних завдань є прийом складання учнями усної, а потім і письмової розповіді про прослухане.

Як показав аналіз експериментальних даних, що для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватись певних умов:

1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

3)завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);

5)повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6)важливо дотримуватись взаємозв'язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;

7)повинен існувати взаємозв'язок класної і домашньої самостійної роботи.

Дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів ПТНЗ у процесі вивчення предметів є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів педагог щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру навчання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Навчальний процес розкривається все повніше й глибше. У зв'язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам'ятати, що самостійна робота не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Розділ II. Експериментальне дослідження організації самостійної роботи учнів будівельного профілю як засіб формування кваліфікованого робітника

2.1 Організація та проведення експериментального дослідження організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю

Під експериментом розуміють «активне вміщування у предмет для точного вивчення окремих частин та відношень у предметі». Також визначають експеримент Данілова М.А. та Болдирєва М.І. На їх думку, сутність педагогічного експерименту характеризується ціленаправленим внесенням принципово важливих змін у педагогічний процес по відношенню з задачею дослідження та його гіпотезою. Організація експерименту дозволяє роздивитись відношення між вивчаючими явищами, провести глибокий якісний аналіз та по можливості чітку кількісну оцінку результатів дослідження.

Як правило, ціль експерименту складається в понятті ефективності спеціально організованого педагогічного впливу на розвиток у учнів якостей, здібностей, вмінь та навичок, необхідних у майбутній професійній та керуючій діяльності.

Об'єктами педагогічного експерименту можуть бути:

- зміст навчального матеріалу;

- методи навчання,

- засоби навчання,

- організаційні форми навчання.

У відношенні цих об'єктів можуть здійснюватись данні дії, виступаючи іноді як інновації, а саме:

- у відношенні змісту навчального матеріалу: модернізація або розробка нового змісту;

- у відношенні методів навчання: розвиток, розробка нового методу, взаємовикористовування з іншими методами;

- у відношенні засобів навчання: розробка нового засобу, використання засобу у нових педагогічних умовах, спільне використання з іншими засобами;

- у відношенні організаційних форм навчання: розробка нових форм, розвиток певної організаційної форми навчання.

Більшість спеціалістів сходяться до того, що в логічно завершеному експерименті можна виділити три етапи: діагностичний, основний та зрівнювальний.

Діагностичний етап. Мета діагностичного етапу - установити базовий рівень деяких показників, наприклад, сформованості знань, сформованості вмінь, середнього балу та т.д. на цьому етапі: вибираються контрольні та експериментальні групи; проводиться аналіз їх однорідностей.

Етап здійснюється або в один період (в одному місяці, в одному семестрі), або у два періоди (у різних семестрах, у різні навчальні роки).

Основний етап відноситься до констатуючого та формуючого експериментам. Саме на цих етапах проводиться те, що вище названо, внесенням принципово важливих змін у педагогічний процес у відношенні з задачею дослідження та його гіпотезою.

Зрівнювальний етап. На цьому етапі аналізуються зміни, здійснюючи під впливом формуючого експерименту з об'єктами експерименту, та створюються виводи про ефективність інновацій. На цьому етапі: зрівнюються рівні сформованості деяких засобів; проводиться аналіз достовірності неоднорідностей в рівнях цих засобів [1, с.65, 66].

Дане експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки ефективності використання в навчальному процесі методики організації самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю на прикладі вивчення дисципліни «Технологія штукатурних робіт» за професією - 7133.2 Штукатур.

Базою для проведення педагогічного експерименту був обраний Глухівський професійний ліцей.

Для вивчення ситуації з питань організації самостійної позааудиторної роботи учнів було проведено анкетування ІІ курсу учнів за професією «Штукатур» Глухівського професійного ліцею. Анкетування дозволило виявити: відношення учнів до традиційної організації самостійної роботи.

Учням запропонували анкету (додаток А). У анкетуванні брало участь 34учні ІІ курсу з правом на анонімні відповіді. Це дозволило учням бути більш об'єктивними при відповідях на поставлені питання.

Аналіз анкетних даних виявив, що 80 % учнів готуються до уроків лише перед практичними та семінарськими заняттями, систематично - 14 %, епізодично - 6 %. Дані по першому питанню показують, що далеко не кожний учень регулярно займається, поповнює свої знання щодня, учні самостійно працювати не привчені, бракує часу та інше.

Аналізуючи ставлення учнів щодо їх позааудиторної роботи, ми бачимо, що лише 50 % учням необхідно самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, тільки 37 % учні використовують самостійні роботи, у 58 % учнів труднощі виникають не завжди. Труднощі виникають тому, що завдання не самостійне опрацювання має великий обсяг - 57 % учнів, 25 % учнів зазначили, що не розуміють матеріал на теоретичному занятті.

68 % учнів зазначили, що найбільш продуктивно вони працюють вдома, але 49 % учням потрібна допомога викладача чи майстра при організації самостійної роботи.

На питання «До яких дисциплін ви готуєтесь в першу чергу і чому?», 90 % учнів відповіли, що виконують у першу чергу ті завдання, які посильні для виконання.

100 % учнів відповіли, що їх самостійна робота включає тільки в конспектуванні прочитаного, підготовці до виступів на семінарах, доповіді, реферати, виконання вправ за зразком.

74 % вказали, що їм потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання самостійної роботи та 80 % учнів зазначили, що необхідно, щоб викладач коригував самостійно отримані знання.

Проведене анкетування з питань організації самостійної роботи учнів у Глухівському професійному ліцеї дає нам підстави зробити такі висновки:

- у ПТНЗ приділяється увага організації самостійної роботи учнів, але учні ще не придбали достатніх навиків самостійної роботи, не вміють раціонально розподіляти бюджет свого часу;

- у практичній навчальній роботі недостатньо використовуються різноманітні види самостійної роботи. Широке поширення одержують роботи практичного і репродуктивного характеру.

Констатуючий експеримент було проведено серед груп І курсу за професією «Штукатур» Глухівського професійного ліцею, метою якого було визначення у учнів, що брали участь в експерименті, вихідного рівня засвоєння знань, умінь, навичок, сформованості інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати), самостійності та пізнавального інтересу до предмета «Технологія штукатурних робіт».

У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

- контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення рівня знань, умінь, навичок та усвідомлення необхідності вивчення дисципліни; рівня сформованості інтелектуальних умінь (виділення головного, порівняння, аналіз, узагальнення); рівня сформованості самостійності;

- анкетування, з метою пізнавального інтересу до предмета.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:

1. Якість засвоєння знань, умінь, навичок.

2. Якості особистості:

- сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, порівнювати).

За результатами І семестру 2012-2013 навчального року за професією «Штукатур» було виділено дві групи 20-12 та 21-12, які мають приблизно однакові показники успішності.

Спираючись на результати атестації та результати І семестру 2012-2013 навчального року, було визначено середні показники успішності учнів, їх наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Середні показники успішності учнів

групи

Кількість учнів

Атестація жовтень-листопад 2012-2013 навчального року

Результати І семестру 2012-2013навчального року

абсолютна успішність, %

якісна успішність, %

середній бал

абсолютна успішність, %

якісна успішність, %

середній бал

20-12

18

100,00

51,05

3,64

100,00

52,00

3,64

21-12

21

100,00

51,00

3,64

100,00

52,00

3,64

Аналіз даної таблиці свідчить, що за показниками успішності група 20-12 та група 21-12 є близькими, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь і навичок. За базу порівняння вирішили взяти результати успішності цих груп за І семестр 2012-2013 навчального року. Далі будемо їх розглядати як експериментальна Е1 (група 20-12), та контрольна К1 (група 21-12).

Отже, за результатами проведення констатуючого експерименту можна зробити такий висновок,що на І курсі навчання за професією «штукатур» існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь і навичок. За результатами І-го семестру 2012-2013 навчального року для проведення формуючого експерименту було вибрано групу 21-12 як контрольну (К1), а групу 20-12 як експериментальну (Е1).

Метою формуючого експерименту є порівняння навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми:«Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання». У групі К1 (група 21-12) заняття з теоретичного та виробничого навчання було проведено у традиційній формі згідно з навчальною програмою. Викладач розповів про сутність штукатурних робіт, про його види, форми. Учні конспектували навчальний матеріал у зошити. На протязі всього заняття тільки 6 учнів проявили активність, решта слухали викладача та конспектували навчальний матеріал.

У групі Е1 (група 20-12) заняття теоретичного навчання та виробничого були проведені згідно із запропонованою методикою організації самостійної роботи учнів на прикладі теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання». Учні експериментальної групи працювали самостійно не тільки в позааудиторний час (робота з додатковою літературою, нормативними джерелами, підготовка до виступів на семінарах), але й в аудиторії. Для активізації самостійної роботи використовувалися такі нетрадиційні форми, як вирішення педагогічних ситуацій.

Після проведення занять в контрольній та експериментальній групі, були проведені контрольні опитування з метою з'ясування якості розробленої методики та на якому рівні знаходяться знання учнів та готовність до професійної діяльності, наскільки змінився характер зацікавленості в майбутній професії.

За результатами опитування виявлено, що учні експериментальної групи тепер мали більш ґрунтовні знання, вони знають, як розв'язувати поставлені перед ними завдання щодо підготовки бетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання. На 17,32% зросли знання про етапи, форми та методи обштукатурювання. Також за результатами зрізу було визначено, що кількість бажаючих працювати надалі за професією штукатура збільшилось на 10,5%. На початку експерименту цей показник був нижчим і складав 82,3% бажаючих. На нашу думку, зниження інтересу до професії сталося внаслідок наднизького рівня професійно-педагогічної спрямованості в учня, яскраво вираженим, негативним ставленням до професії штукатура, яке учні отримали під час проходження виробничої практики.

У ході формуючого експерименту було зроблено порівняння результатів навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та при використанні запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі викладання теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання» є ефективним за таких педагогічних умов:

- включення у навчальний процес завдань, що моделюють майбутню професійну діяльність учнів;

- постійне підвищення рівня самостійності учнів шляхом включення у навчальний процес завдань підвищеної складності;

- своєчасний контроль з боку викладача, поступове виховання потреби та навичок самоконтролю;

- різноманітність у формах та методах проведення занять;

- створення позитивного мікроклімату на заняттях, атмосфери співробітництва між учнями та викладачем.

Аналізуючи відповіді учнів можемо прослідкувати, як змінився багаж знань учнів, з розглянутої дисципліни, експериментальної групи в порівнянні із учнями контрольної групи.

Таким чином, при втіленні методики організації самостійної роботи учні раціонально використовують час, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал шляхом практичних завдань, підвищити пізнавальну активність учнів, формувати навички аналізу, розвивати мислення.

Отже, експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки ефективності використання в начальному процесі методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми: «Підготовка бетонних,шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання».

2.2 Педагогічні рекомендації по організації самостійної роботи під час уроку виробничого навчання

Експериментальні дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів ПТНЗ у процесі навчання є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів педагог щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру навчання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Навчальний процес розкривається все повніше й глибше. У зв'язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам'ятати, що самостійна робота не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Самостійна робота учня є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Мета самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок.

Зміст самостійної роботи учня над конкретною дисципліною визначають навчальна програма дисципліни, методичні матеріали, завдання та вказівки педагога.

Самостійну робота учня забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум, навчально-методичний комплекс дисципліни тощо.

За результатами нашого експерименту ми розробили низку рекомендацій щодо якісного використання самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.

1. Методичні матеріали для самостійної роботи учнів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку учня.

2. Для самостійної роботи також рекомендують відповідну наукову та фахову монографічну і періодичну літературу.

3. Самостійну роботу над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни учні повинні виконувати у бібліотеці професійно-технічного навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

4. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу учня до потрібних дидактичних засобів. Графік самостійної роботи доводять до відома учнів на початку поточного семестру.

5. При організації самостійної роботи учнів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

6. Самостійну роботу учнів має організовувати педагог через систему домашніх завдань, виконання яких має оцінювати викладач, і ця оцінка має входити до семестрової оцінки учня.

7. Завдання самостійної роботи учні мають виконувати індивідуально або групою по 2-5 осіб.

8. Види завдань для самостійної роботи учнів залежать від особливостей курсу або спецкурсу.

Це можуть бути:

- реферування наукової літератури; пошук наукової літератури за певною темою; розв'язування задач; написання есе;

- розв'язування проблем; виконання певної практичної роботи; аналіз ситуаційних вправ;

- створення ситуаційних вправ; опрацювання певного матеріалу за навчальною літературою та створення структурної (візуальної) схеми прочитаного матеріалу.

Реферування наукової літератури полягає у тому, що викладач пропонує учням наукову літературу (книгу, її розділи, декілька книжок, наукові статті тощо) і учні самостійно їх опрацьовують і представляють короткий звіт у вигляді невеликого реферату (2-3 стор.) про свої враження від прочитаного. Реферат варто пропонувати робити писаним, а не друкованим на комп'ютері, щоб запобігти запозичення з системи Internet.

Пошук наукової літератури за певною темою.

Викладач готує теми за курсом або його частиною та подає їх учням, які мають в бібліотеці та в системі Internet підібрати адекватну літературу. Варто визначити певну кількість позицій або провести змагання, хто знайде більше літературних джерел,перший варіант доцільно використовувати, якщо учні шукають літературу за індивідуально визначеними темами, другий - коли подана одна тема для всіх учнів.

Розв'язування задач. Викладач підбирає (розробляє) задачі за певними розділом курсу і пропонує їх розв'язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи над конкретним завданням можна пропонувати одну або декілька задач кожному учню, або групі учнів (2-5 осіб). Звітувати про розв'язання учні можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед загальною групою учнів. Можна давати всім учням однакові задачі і порівнювати, як кожен учень (група) їх розв'язала. Можна кожному учню (групі) дати різні задачі.

В такому випадку обговорення розв'язання задач доцільно проводити на практичному занятті перед загальною групою учнів, щоб всі учні отримали більше інформації.

Есе (реферат). Викладач визначає тему або індивідуальні теми для есе. Теми для есе варто давати проблемні, пропонувати учням писати своє власне бачення і не послуговуватися навчальною або науковою літературою. Відповідно варто пропонувати писати есе від руки, а не друкувати на комп'ютері, щоб запобігти запозиченням з системи Internet.

Підготовка есе ( реферату) по одному з питань програми (на вибір учня) є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есе є такі його параметри:

- виразно сформульована проблема;

- обґрунтування її актуальності; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми;

- логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есе;

- наявність власної (авторської) позиції;

- пов`язаність змісту есе із сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними);

- наявність висновку і посилань на джерела.

Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

Розв'язування проблем. Викладач пропонує учням проблемну ситуацію. Вони мають сформулювати проблему, перевести її в задачу та розв'язати. Організовувати цю роботу можна аналогічно до розв'язування задач.

Виконання певної практичної роботи. Відповідно до курсу або спецкурсу учні отримують практичне завдання, виконують його і подають короткий письмовий звіт або відповідний результат роботи викладачу.

Аналіз ситуаційних вправ.

Викладач розробляє (підбирає ) ситуаційні вправи за певними розділом курсу і пропонує учням їх розв'язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи можна пропонувати аналіз ситуаційного завданням окремо кожному учню, або групі учнів (2-5 осіб). Звітувати про аналіз ситуаційної вправи учні можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед загальною групою учнів. Можна давати всім учням однакові ситуаційні вправи і порівнювати, як кожен учень (група) їх розв'язала. Можна кожному учню (групі) дати різні ситуаційні вправи. Обговорення аналізу ситуаційних вправ доцільно проводити на практичному занятті перед загальною групою учнів, щоб всі учні брали участь у роботі. Коли всі учні аналізували одну ситуаційну вправу доцільно провести дискусію за результатами її аналізу.

Створення ситуаційних вправ. Кожному учню індивідуально або групі учнів можна запропонувати розробити ситуаційні вправи з певної теми курсу.

Самостійне опрацювання певного матеріалу за навчальною літературою та створення структурної (візуальної ) схеми прочитаного матеріалу. Викладач дає учням навчальний матеріал (певний розділ підручника), пропонує його опрацювати і зміст розділу представити у вигляді візуальної схеми, малюнку тощо. Схеми і малюнки, створені учнями слід представити та обговорити на практичному занятті або лекції.

9. За кожним конкретним курсом або спецкурсом має бути розроблена система самостійної роботи учнів, яка відповідає особливостям курсу. Завдання до самостійної роботи є необхідною частиною навчально- методичного комплексу дисципліни, який розробив викладач. Завдання до самостійної роботи викладач розробляє разом із навчально-методичним комплексом дисципліни і подає його на кафедру до початку навчального року або семестру. На початку семестру необхідно ознайомити учнів із організацією роботи з певної дисципліни, з формами контролю, з організацією самостійної роботи, з критеріями оцінювання.

10. Контроль за виконанням самостійної роботи повинні здійснювати згідно з вимогами і критеріями, описаними у навчально-методичному комплексі дисципліни. Формами контролю за самостійною роботою може бути усне опитування на семінарі, перевірка письмових робіт (здійснених самостійно дослідних, індивідуальних, творчих завдань, есе, рефератів), опитування на іспиті (якщо питання чи теми для самостійної роботи не входили до розглянутих на семінарі).

самостійний учень будівельний пізнавальний

Висновки

У курсовій роботі обґрунтовано теоретичні та методичні основи організації самостійної роботи учнів ПТНЗ під час виробничого навчання, запропоновано методичну розробку плану уроку виробничого навчання. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки.

Доведено, що в умовах ПТНЗ існує реальна можливість для ефективної організації самостійної роботи учнів. Виробниче навчання у майстерні (полігоні) як найкраще сприяють даним процесам, оскільки учень відчуває себе в умовах реального виробництва. В результаті роботи йому доводиться на практиці використовувати свої знання та приймати самостійні рішення у відповідності до умов. Виявлено, що найбільш вдалою педагогічною моделлю для реалізації самостійної роботи учнів є модель створення умов реального виробництва, що підкреслює важливість організації виробничого навчання на підприємствах

Проведене дослідження не претендує на повноту вирішення всіх питань організації самостійної роботи учнів при проведенні виробничого навчання, але дозволяє розширити можливості майстра виробничого навчання щодо охоплення максимальної кількості навчального матеріалу, не втрачаючи внутрішніх зв'язків теми та зовнішніх, міжпредметних зв'язків.

В силу недостатньої розвинутості матеріально-технічної бази професійно-технічних закладів вбачається розширення самостійної роботи учнів за рахунок упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Література

1. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. М., 1981.

2. Гольдин И.И. Проблемное обучение в ПТУ. М., 1979.

3.Жиделев М.А. Современные требования к методам производственного обучения. М., 1979.

4. Зубенко П.Н. Активизация познавательной деятельности учащихся средних ПТУ. М., 1978.

5. Кочетов С.И. Основы применения средств обучения в ПТУ. М., 1986.

6. Маленко А.Т. Задачи по профессиональной педагогике. М., 1982.

7. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навч. метод. посібник. Ничкало Н.Г., Зайчук В.О., Розенберг Н.М., та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало.--К: Вища школа, 1994. 334 с.

8.Поташник М.И. Освоение методики оптимизации учебно воспитательного процесса в среднем ПТУ. М., 1984.

9. Психолого педагогические основьі формирования личности учащихся профтехучилища. Гейжан Н.Ф., Андреева М.К., Мороз О.М. й др. М.: Высшая школа, 1991. 136с.

10. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и спец, предметов в училищах профтехобраз. М: Высш. шк., 1980. 232с.

12. Скакун В.А. Методика производственного обучения. 4.1. М.: А.П.О.,1992. 204с.

13. Скакун В.А. Методика производственного обучения 4.2..2 М.: А.П.О., 1992. 204с.

14.Скакун В.А. Введение в профессию мастера производств обучения: Метод, пособия. 2 е изд. перераб.и доп.--М.: Высш.шк., 1988. 239с.

15. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для учнів вищих педагогічних закладів освіти.--К: Академія, 2002. 528с.

16. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения. М., 1981.

17. Шматков Є.В., Коваленко О.Е. Методика професійного навчання.Ч.2. Харків, 2002. 214с.

18. Шыряев В. В. Организация и методика производственного обучения. М: Высш. шк., 1980. 304 с.

Додатки

Додаток А

АНКЕТА

З метою виявлення відношення студентів до поза-аудиторної самостійної роботи. Уважно прочитайте кожне питання та виберіть тільки один варіант відповіді, даний варіант підкресліть. Якщо серед запропонованих варіантів відповідей вірної немає, наведіть свою.

Анкетування проводиться анонімно.

1. Чи виникають у Вас труднощі під час виконання самостійної роботи:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Якщо ви відповіли «так» на питання №1, то вкажіть:

2. В яких випадках виникають труднощі під час виконання самостійності роботи:

а) відсутність мети, питань завдання;

б) недостатньо навчальної літератури;

в) ___________________________________________

3. Чи потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання позааудиторної самостійної роботи:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

4. Чи використовуєте Ви самостійно вивчений матеріал на заняттях:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

5. Чи потребуєте Ви допомоги викладача при позааудиторній самостійній роботі:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

6. Якому із видів джерел Ви віддаєте перевагу при самостійному вивченні теми:

а) використання навчальної літератури;

б) використання періодичних видань;

в) використання опорних конспектів, логічних схем;

г) ____________________________________________________.

7. В яких умовах Ви працюєте самостійно більш продуктивно:

а) вдома;

б) у читальній залі бібліотеки;

в) __________________________________.

8. Чи потрібно Вам, щоб викладач корегував самостійно отримані знання:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

9. До заняття Ви готуєтесь:

а) систематично;

б) епізодично;

в) тільки до семінарських занять та практичних занять.

Надайте, будь ласка, про себе наступні дані:

10. Ваша стать:

а) чоловіча; б) жіноча.

11. На якому курсі Ви навчаєтесь:

а) І курс; в) ІІІ курс;

б)ІІ курс; г) IV курс.

Дякуємо за участь в анкетуванні.

Додаток Б

«Підготовка бетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання»

Тема: Підготовка бетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних поверхонь під обштукатурювання.

Мета:

Навчальна: формувати уміння, навички учнiв при виконаннi робiт з пiдготовки поверхонъ пiд обштукатурювання;

Розвиваюча: розвивати логічне мислення, самостiйнicтъ i творчicтъ учнiв;

Виховна: прищепити почуття дбайливого ставлення до інструментів та пристосувань;

Обладнання:

Молоток - 15 шт;

Металева щітка - 15 шт;

Бучарда - 15 шт;

Зубило - 15 шт;

Скребачка - 15 шт;

Електродриль із свердлами - 15 шт;

Відбійний молоток - 15 шт;

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина: 5 хв.

перевірка наявності учнів;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.