Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів

Молодші школярі як об’єкт дослідження педагогів та психологів. Пізнавальні інтереси як важлива складова розвитку особистості у молодших школярів. Система роботи вчителів початкових класів. Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.04.2012
Размер файла 83,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Тема 4. Велика буква. Власні іменники.

1. Згадайте письменників, твори яких читали. Запишіть їх прізвища в алфавітному порядку.

2. Назвіть прізвище свого улюбленого письменника. Про кого він пише у свої творах. Які імена вам запам'яталися. Запишіть їх.

3. Запишіть в алфавітному порядку прізвища учнів нашого класу з буквою а. Підкресліть трискладові слова.

4. Які вулиці нашого села ви знаєте? Запишіть їх. Чому вони так називаються?

5. Запишіть назви сіл, міст нашого району. Які знаєте. У яких селах, містах ви бували? Складіть і запишіть про це кілька речень.

Тема 5. Слово - назви ознак (Прикметники)

1. Назвіть слова - ознаки предметів, які ви можете побачити в шкільній бібліотеці. Запишіть їх разом з словами, назвами предметів.

2. Доберіть назви взуття до деяких ознак (спортивні, великі, гарні, малесенькі, зручні, тісні).

3. До назв дерев, що ростуть біля нашої школи, доберіть ознаки, введіть ці слова в речення.

4. Опишіть свою вулицю, річку, сад, вживаючи ознаки предметів за розміром, кольором, матеріалом.

Тема 6. Слова - назви дій. (Дієслова)

1. Запишіть слова - назви дій, які ми виконуємо на уроці фізкультури, читання, математики, малювання. Побудуйте речення за схемою.

2. Запишіть слова - назви дій, які виконують у полі, на фермі, будівництві. Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть 2-3 речення. Слова - назви дій підкресліть.

3. Що робить учитель у школі (лікар у лікарні, фермер у полі)? Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть речення.

4. Доберіть слова - назви дій до теми “Весняна сівба”, “Навчання в школі”, “Будується будинок”.

Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей.

Стародавня китайка приказка стверджує: “Я слухаю - і я забуваю, я бачу - і я запам'ятовую, я роблю - і я розумію”.

Сьогодні у школі в основному реалізується перше, дуже мало другого, на жаль майже відсутнє третє.

В навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи - тобто все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти самостійно.

Активність думки вчитель збуджує тим, що створює умови для дозрівання думки. Найперші помічники для вчителя у цьому добре сформульовані пізнавальні завдання на доведення судження вчителя, власної думки учня.

Необхідно навчити дітей розрізняти поняття “Причина” і “наслідок”. Причина - це те явище, яке призвело до іншого, наступного за ним; наслідок - явище, яке виникло через причину.

На уроках ознайомлення з навколишнім світом, а згодом природознавства я даю учням добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення. А потім критично аналізувати їх і відбирати правильні відповіді.

Головне - не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти прийомів досягнення результату.

Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання “як”, “чому”, виявити допитливість.

Ось зразки таких завдань.

1. Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

2. Поясніть, чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

3. Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?

4. Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж улітку? (Взимку повітря густіше, отже в однаковому об'ємі більше кисню, який і підтримує горіння).

5. Коли утворюються крижані бурульки: к відлигу чи в мороз?

6. Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?

7. Які комахи мають такі ж назви як і ссавці?

(Жуки-носоріг, олень, слоник, метелик-ведмедиця).

8. Павук не комаха. Чому?

9. Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?

10. Моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води не зменшується. Чому?

11. Які тварини ростуть протягом усього життя? (Риби).

12. Чи п'є жаба воду?

13. Які зайці добре плавають? (морські зайці - тюлені).

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у моїй роботі є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. В різній методичній літературі описано чимало засобів і прийомів. Я намагаюся використовувати їх комплексно, щоб уникнути монотонного й одноманітного розв'язування вправ і задач, яке може викликати в учнів відразу до предмета.

Для вдосконалення обчислювальних навичок стараюся підбирати цікавий і пов'язаний з життям матеріал.

Наприклад:

1. За день з погано закритого крана витікає 14 л води. У школі 25 країв. Скільки води може витекти з усіх цих кранів? Як позбутися втрат води?

2. Ліс росте довго, Посаджені сьогодні дерева стануть великими лише тоді, коли підростуть онуки тих, хто їх саджав. Зрізати джерела можна буде через 85-95 років. У яких роках це буде?

Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії “Цікава математика ”, “У царстві геометричних фігур ”, в яких передбачається оригінальне розв'язування нестандартних задач, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення. Великий ефект дають уроки з використанням казкових сюжетів, уроків-подорожей, уроки-звіти, уроки-конкурси, уроки-спектаклі.

Такі види завдань стимулюють емоційні почуття учнів, удосконалюють їх навчальні можливості. Така систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, перенести опрацювань самостійно на урок, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів.

§2.2 Розвиток пізнавальних інтересів школярів в позаурочній діяльності

Навчальна екскурсія (лат. excursio -- прогулянка) -- форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45--90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологічні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, історичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь у межах урочного часу (екскурсії з виховною метою належать до позакласних заходів, їх проводять в позаурочний час).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомленні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби -- накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії -- усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.

Проводять у післяурочний час або в групі подовженого дня. їх призначення -- компенсувати відставання окремих учнів. Додаткові заняття з відмінниками проводять під час їх підготовки до предметних олімпіад, вступу до вузів. Спеціальним видом таких занять є уроки вдома з прикутими до ліжка хворими дітьми. Вчитель сам обирає методику проведення таких занять, їх періодичність і тривалість, готує до них матеріали. Єдиною методичною вимогою до додаткових занять є їх ефективність, тобто завершення лише після того, як остаточно ліквідоване відставання, а ті, що додатково займались, увійшли в нормальний робочий ритм.

Предметні гуртки -- науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо.

Вони посідають важливе місце серед позаурочних форм навчання. Створюють їх у школі відповідно до навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та ін.), керують ними учителі на громадських засадах. Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів у школі: готують і проводять тематичні вечори, конкурси, олімпіади, тижні та місячники знань, випускають стінну, радіогазету, альманахи.

До різних видів практичної діяльності прилучають дітей технічні гуртки. У них є можливість проводити певну профорієнтаційну роботу з учнями і виховувати в них любов до праці. Фізичному розвитку дітей сприяють організовані в школах різноманітні спортивні секції (волейбольна, футбольна, легкої атлетики, гімнастична тощо), їх мета -- досягнення високих результатів і перемог у спортивних змаганнях водночас із зміцненням здоров'я та загальним фізичним розвитком дітей. Учнів поділяють на вікові групи, перед кожною з яких ставлять свої навчально-виховні завдання.

Під час занять у гуртках педагог не повинен забувати про громадянське, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання учнів. Слід також дбати про організованість і дисципліну, активність і самостійність учнів. Всі гуртки працюють двічі на місяць. Очолюють їх ентузіасти-педагоги, батьки.

Домашня робота -- самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.

Їх виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня. Тому її ще називають самопідготовкою. Необхідність домашніх завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в домашній роботі учень може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі.

Домашні завдання -- це не лише виучування поясненого на уроці, виконання вправ, розв'язання задач тощо. Вони передбачають і самостійне вивчення нового матеріалу, особливо в середніх і старших класах. Для того, щоб домашня навчальна робота була ефективною, учні повинні бути уважними і спостережливими, вміти запам'ятовувати, користуватися мисленнєвими операціями, цінувати і розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотацію, рецензію та ін.), писати твори, виготовляти наочні посібники та ін.

Домашня навчальна робота учнів вимагає передусім чіткого і правильного нормування. Перевантаження шкодить фізичному і розумовому розвитку школярів, негативно впливає на їх навчання і виховання. Визначаючи обсяг домашньої роботи, виходять із загальних положень щодо терміну її виконання: 1 клас -- до 1 год.; 2--3 класи -- до 1,5 год.; 4--5 класи -- до 2 год.; 6--7 класи --до 2,5 год.; 8 клас -- до 3 год.; 9--12 класи -- до 4 год. Цей обсяг не повинен перевищувати третини від того, що зроблено на уроці у 1--7 класах і половини -- у 8--12 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають.

На практиці використовують різні види домашньої навчальної роботи: робота з текстом підручника (читання, відтворення матеріалу, ознайомлення з новим текстом, виписування незрозумілих виразів, зворотів); виконання письмових і графічних робіт (написання переказів, творів, виготовлення креслення, малюнків, заповнення контурних карт та ін.); виконання усних вправ (підбір прикладів на правила, вивчення хронологічних таблиць та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); виконання різноманітних вправ і розв'язання задач; читання статей, науково-популярних журналів; проведення дослідів; заучування напам'ять правил, цитат, віршів.

Домашні завдання мають бути чітко сплановані, своєчасно повідомлені на уроці (завдання дається при зосередженні уваги всіх учнів). Вчитель повинен визначити зміст домашнього завдання (воно має бути зрозумілим усім учням), провести інструктаж щодо його виконання (що і як робити вдома), систематично перевіряти, оцінювати їх виконання. Він має забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх запитів та інтересів; використовувати творчі завдання, які приваблювали б учнів новизною і цікавістю, стимулювали до пошукової діяльності.

§2.3 Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Правильне виховання - це наша щаслива старість,

погане виховання - це наше майбутнє горе, це наш сльози,

це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

А.С. Макаренко

молодший школяр пізнавальний інтерес

Amor vincit omnia - любов перемагає все. Цей вираз дійшов до нас з часів існування Стародавнього Риму. З любові народжується все прекрасне на землі. Любов, як високе моральне почуття, надихає не тільки поетів. Вона є життєдайною силою, яка робить людину здатною стійко і самовіддано протягом всього життя віддавати все найкраще предмету своєї любові.

Родина - природний осередок найглибших людських почуттів: тут народжуються і поглиблюються любов до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана до рідної мови, історії, культури. З перших годин появи дитини на світ, з перших місяців і років її життя батьки, родичі. Всі, хто поряд, ставляться до неї лагідно і ніжно, щиросердно й чуйно, і в дитячому серці зароджуються, вкорінюються відповідні моральні почуття - любов до людей, милосердя, доброта, що є сутністю вихованої людини.

Наше суспільство здавна визнає очевидну істину: батьки - головні природні вихователі дитини. Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей, “коронувавши” їх як найперших і незамінних на вчителів у житті кожної дитини. Про сину виховного впливу батьків красномовно свідчать українські народні прислів'я та приказки: “Які мама й татко, так й дитятко”, “Яка мама - така й сама ”, “Хороші діти - то честь батька і матері”.

В усі часи зневажливо ставилися до тих, хто не виконував покладених відповідальність за виконання своїх батьківських обов'язків.

Сьогодні, лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло виховання своєї дитини, отже, потребує допомоги фахівців. Такою допомогою повинна бути діяльність педагогів, які сприяють всебічному розвитку дітей, та допомагають сім'ї у їх вихованні. Розуміння того, що саме в сім'ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім'ї, тобто, до тісної взаємної ДНЗ і родини.

Співдружність з сім'єю - одне з першочергових завдань, мабуть, у кожному дошкільному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність - запорука успішної взаємодії ДНЗ і родини. Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім'ї. Тільки тоді батьки йтимуть до дитячого садка зі своїми радощами і сумнівами, стають єдиним колективом, завжди допоможуть і підтримають педагога.

В нашому дошкільному закладі ми використовуємо такі форми роботі з батьками:

- індивідуальні (анкетування, попередні візити батьків з дітьми, співбесіди, консультації, телефонний зв'язок, відвідування вихованців удома).

- наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, виставки, родинні газети, скринька ідей та пропозицій).

- групові (консультації, збори, практикуми, школа молодих батьків, зустрічі з цікавими людьми).

- колективні (батьківські конференції, зустрічі за круглим столом, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, перегляд ранків, спортивних загань).

Співбесіди, як найбільш поширена форма індивідуальної роботи з сім'єю проводимо під час приходу та відходу дітей з дошкільного закладу. Вони допомагають педагогам та батькам ближчі познайомитись, тримати один одного в курсі життя дитини, слідкувати за його успіхами та невдачами, змінами в поведінці. Хоча ці бесіди короткочасні, вони дають змогу зрозуміти окремі вчинки і переживання дітей. А також дозволяють дати батькам деякі організаційні педагогічні і методичні питання. Тематика бесід диктується життям дитини вдома та в дошкільному закладі. (“Чим хворіє ваша дитини?”, “Як краще звертатись до дитини”, “Режим роботи ДНЗ”).

До співбесід близькі консультації (групові та індивідуальні). Вони дають нам можливість глибоко висвітлити більш вузькі питання. Вибір теми для консультацій визначається спостереженням за дітьми або завданнями виховання (“Про що читати і розповідати дітям”, “Як привити дитину до охайності”, “Як виявити і розвивати здібності дитини”).

До консультації педагоги готуються напередодні, підбираючи потрібну літературу, наочний матеріал, повідомляють батьків про день і час проведення.

Однією з сучасних форм роботи з батьками ми використовуємо анкетування. Анкети складаємо різного напряму.

Опитування можемо проводити з метою виявлення загальних відомостей про дитину, особливостей виховання дітей в сім'ї. (“Чи добре ви знаєте свою дитину?”, Які виховні методи застосовуєте для виховання?”, “Які ваші побажання для вихователів вашої дитини?”).

Інколи, щоб вияснити умови життя дитини, її інтереси, познайомити батьків з найбільш ефективними прийомами виховання, наші вихователі відвідують своїх вихованців вдома. В такому випадку педагог повинен бути толерантним, щоб батьки відчули, що їхній дитині бажають добра. Для цього потрібно досконало продумати свою поведінку, ідеї та пропозиції при звертанні до батьків.

Куточки для батьків ми організовуємо з ціллю інформації батьків та знайомства їх з педагогічними питаннями. Це можуть бути книги, журнали, фотографії, дитячі роботи, пам'ятки для батьків, оголошення. Тематика матеріалів міняється в залежності від завдання виховання на даний період.

Виставки для батьків проводимо з ціллю пропаганди педагогічних знань. Їх присвячуємо до батьківських зборів, конференцій або консультацій (“Книга для малюка - зробили тато, мама й я”, “А в садочку нашому добре жити”).

Головна ціль батьківських конференцій - обмін досвідом виховання.

До виступів залучаємо батьків. Тему вибираємо наперед. (Моральне виховання дітей в сім'ї). Готуємо декілька виступів “Про виховання чесності та правдивості”, “Виховання працелюбства у дітей”, “Батько як вихователь”, “Батьківський ринг”).

До конференцій часто присвячуємо виставку дитячих робіт, виступи дітей.

Двері дошкільного закладу повинні бути завжди відкриті для батьків.

Дні відкритих дверей - дієва форма педагогічної просвіти батьків у нашому ДНЗ, яка взаємно збагачує батьків і педагогів досвідом вивчення особливостей дітей та мистецтвом їх виховання. Безпосереднє ознайомлення з життям дітей в д/з дозволяє батькам переконатися, що виховання знаходиться в умілих і надійних руках.

Проводячи зустрічі за “круглим столом”, батьки мають можливість дістати відповіді на численні запитання у бесідах з психологом, логопедом, лікарем і з конкретної теми. (“Запитуйте - відповідаємо”, “Школа здорової дитини”, “Як навчити дитину правильно вмовляти звуки”, “Сімейні традиції”).

Багато задоволення отримують малюки, і коли їхні мами проводять з ними роботу. Ця форма організації занять повинна змістом новизни, відкриття особистості своїх батьків. В “День здоров'я”, наприклад, тато-лікар вихованця д/з розповідав і пояснював, чому треба любити воду, мило, зубну щітку і гребінець. А потім малюки переглянули виставу за участю вихователів і батьків.

Зрозуміло, що не всі батьки проведуть заняття у дитсадку, але пограйтеся з хлопчиками та дівчатками, підклеїти разом книжки, розповісти про свою професію зможе майже кожен. Присутність батьків допомагає вихователям організувати різні види діяльності, наближує умови в групі до домашніх.

Батьки свою чергу, бачать дитину серед однолітків, об'єктивно оцінюють її сильні слабкі риси. Спільні емоції і спільна діяльність дарують радість і батьками і дітям. (“Мама, тато і я - спортивна сім'я”, “Моя сім'я”, “День добрих справ”).

Практика роботи показала, що правильно користуватись педагогічними знаннями, узятими з літератури або бесід, вміє не кожен. Тому, започаткували “Клуб молодих батьків” - як дієву форму педагогічної просвіти. Сьогодні, найважливіше - це переконати батьків не порівнювати свою дитину з іншими дітьми, а порівнювати її наступні досягнення з попередніми.

Важливим моментом у роботі з батьками є батьківські збори. Загальні (для батьків цілого садка) збори проводимо раз і квартал, де обговорюємо підсумки навчально-виховної роботи та шляхи її покращення, поєднуємо з поглядом занять. А також знайомимо батьків з конкретними завданнями на навчальний рік, роботою батьківського комітету (“Вечір великої сім'ї”, “Дискусійний клуб з проблем виховання”, “Клуб послідовників сім'ї Нікітіних”).

За ціль групових зборів беремо знайомство батьків з конкретними педагогічними питаннями. Проводимо їх нетрадиційно “за круглим столом та часткою чаю”, так, щоб батьки почували себе вільно та невимушено. При виборі теми зборів і підготовці до них беремо до уваги вік дітей та період відвідування дитиною дошкільного закладу. Найчастіше тематику підказує саме життя, інтереси і потреби групи. (“Ми вже великі”, “Особливості дитини раннього віку”, “Як підготувати малюка до школи”).

Проведення батьківських зборів допомагає згуртувати всіх батьків, підвищити відповідальність кожної сім'ї за свій вклад та отримати позитивний досвід виховання дітей.

Адже найпершим обов'язком педагогів є поширення педагогічних і психологічних знань кращим сімейним вихованням, збагачення батьків новими освітніми та виховними технологіями.

Педагоги нашого дошкільного закладу намагаються якомога тісніше співпрацювати з батьками кожної дитини, спрямовуючи свої зусилля на охорону та зміцнення здоров'я малят. Батьки не повинні виступати в ролі експертів чи спостерігачів роботи педагогів. Ми - рівноправні партнери і союзники. Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків, якщо поставлені проблеми не розв'язуються разом з ними - першими і найавторитетнішими вчителями.

Актуальними й сьогодні є слава В.Сухомлинського про те, що процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових станах неможливий без постійного взаємозв'язку родинного та суспільного виховання.

Усе суще, що живе на Землі, має свій початок і свій кінець. Сім'я у цьому одвічному циклі - початок, що витворює саму людину. І хоча минають тисячоліття людської цивілізації, роль сім у вихованні особистості не змінилась. Навіть у наше сьогодення, таке тривожне, економічно і соціально нестабільне, сім'я, хоч і зазнає значного негативного впливу, але й далі є тим єдиним острівцем у бурхливому життєвому морі, де людина може знайти свій прилисток, розраду і надію. І залежить це від нас самих, наших взаємин один з одним, наших уподобань і прагнень, від того, що найбільше цінуємо у людському бутті. Головне -Ф рівень психолого-педагогічної культури батьків і педагогів, а вже потім усе інше.

Висновки

Багато психологів та педагогів працюють над темою «Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів», а саме: Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С.Костюк, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, Н.Ф.Скрипниченко, О.В.Скрипниченко та ін. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз досліджень, які проводять психологи та педагоги, свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання.

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мова), необхідність яких пов'язана зі вступом до школи. З «натуральних» ці процеси наприкінці молодшого шкільного віку повинні стати «культурними», тобто перетворитись у вищі психічні функції, пов'язані з мовою, довільні та опосередковані. Цьому сприяють основні види діяльності, якими переважно зайнята дитина цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра та праця.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель повинен:

- ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою для них;

- дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи;

- чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання;

- найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку;

- викладання повинно бути захоплюючим - таким є один з принципів методики сучасного уроку.

Систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, перенести опрацювань самостійно на урок, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів.

Список використаної літератури

1. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. -- М.: Советская школа, 1976. -- 266 с.

2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпом, 1987. -- 97 с.

3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. -- 400 с.

4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. -- М.: Просвещение, 1986. -- 463 с.

5. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство: Зошит для 4 класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. -- 48 с.

6. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. -- М.: Просвещение, 1988. -- 76 с.

7. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. -- 1999. -- № 11. -- С. 10-13.

8. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. -- М.: Просвещение, 1977. -- 224 с.

9. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. -- К.: Вища школа, 1974. -- 40 с.

10. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. -- Т. 4. -- К.: Радянська школа, 1954. -- С. 367-373.

11. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

12. Размыслов П.И. Интересы младших школьников. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. -- 67 с.

13. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. -- СПб.: Питер, 1999. -- 720 с.

14. Рудакова Т.І. Дидактична гра -- дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. -- 2005. -- № 16. -- С. 7-13.

15. Савчин М.В., Василенко Л.П.Вікова психологія. -- Д.: Відродження, 2001. -- 125 с.

16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. -- К.: Ґенеза, 1999. -- 368 с.

17. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. -- К.: Ґенеза, 1999. --256 с.

18. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 227 с.

19. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов у учащихся в процесе обучения. -- М.:Учпедгиз, 1962. -- 53 с.

20. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

21. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.-96 с.

22. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982.-128 с.

23.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

24.Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів. -К.: Рад. Школа, 1982. - 176 с.

25.Скрипниченко О.В. Зміна динаміки розумового розвитку учнів 1-2 класів залежно від змісту навчання // Психологія: Респ. наук. мет. зб. - К.: Рад. шк., 1967. Вип.А -c.3-20.

26.Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000. - 100 с.

27.Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. - К.: Выща школа, 1998. - 292 с.

28.Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.

29.Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Частина І. Психологія суб'єкта діяльності. - К.: КНЕУ, 1999. - 244 с.

30.Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 288 с.

31.Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.

32.Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь,1996. - 632 с.

33.Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

34.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - СПб.: Питер, 1999. - 720 с.

35.Щукина Г.И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988. - 208 с.

36.Кислюк О. Співвідношення понять "мотив", "стимул", "потреба" та інтерес до навчання // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.109-118

37.Гордон Л.Д. Психологія і педагогіка інтересу. - К.: Радянська школа, 1940. - 123 с.

38.Киричук 0.Б. Виховання в учнів інтересу до навчання. - К.: “Знання”, 1986. - 48 с.

39.Ананьин С.А. Интерес: по учению современной психологии и педагогики. - К., 1915. - 500 с.

40.Иванов В.Г. Развитие и воспитание познавательных интересов старших школьников. - Л.: ЛГУ, 1959. - 82 с.

41.Рубинштейн М.М. Воспитание читательских интересов у школьников. - М.: Учпедгиз, 1950. - 214 с.

42.Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 1986. - 223 с.

43.Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1986. - 208 с.

44.Аза Л.О.,Лавриненко Н.В.Батьків авторитет.-К.:Політвидав України 1986.-92с.-(Сер. «Сім'я і суспільство»).

45.Азаров Ю.П. Семейная педагогика.-2-е узд.,переработ. и доп.- М.:Политиздат,1985с.,-238с.

44.Будз П.Виховання характеру//Шлях виховання й навчання.-1928.-Ч. 11.-С.1-8;Ч.12.-С.4-9.

45.Ващенко Г.Виховання волі і характеру.-Лондон:Вид-во Спілки української молоді,1952.

46.Ващенко Г.Виховний ідеал.-Полтава:Полтавський вісник,1994.

47.Вишневський О.Сучасне українське виховання.-Л.,1996.

48.Горохович А.Плекаймо в дитині і розум,і душу.-Дрогобич:Бескид 1992.

49.Диалоги о воспитании:Кн.для родителей.Пер.со 2-го рус.изд./Сост. О.Г.Свердлова;Редкол.:В.М.Столетов и др..-К.:Рад.шк.1985.-304с.

50.Кравець В.Психологія сімейного життя:У 2 т.-Тернопіль,1995.-Т.1.

51.Паращин П.Дайте дітям характер//Авангард.-1980.-Ч.5.-С.297-300

52.Соловейчик С.Педагогика для всех.-М.:Детская лит.,1989.

53.Стельмахович М.Виховні цінності традиційної української родини// Цінності освіти і виховання.-К.-:Либідь,1997.

54.Стельмахович М.Українська родинна педагогіка.-К.:ІСДО,1996.

55.Цимбалістий В.Родина і душа народу//Українська душа.-К.,1992.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.