Використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі

Маріанна Матішак

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

НМЦ «Українська етнопедагогіка і

народознавство», доцент кафедри

педагогіки і психології Івано-

Франківського ОІППО

Національний характер, національна самосвідомість української молоді формується засобами сучасної системи освіти, яка повинна ґрунтуватися на народному виховному досвіді в поєднанні з сучасними досягненнями педагогічної науки та доцільному використанні світових тенденцій розвитку педагогіки. Від того, наскільки органічно будуть поєднуватися ці три аспекти у навчально-виховному процесі сучасної школи, залежить його ефективність.

За Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”), національною Доктриною, Державним стандартом початкової загальної освіти важливим аспектом організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй.

Зміст навчання в початковій школі включає елементи краєзнавства, засвоєння яких створює умови для: інтелектуального, морального, соціального і фізичного розвитку молодших школярів; патріотичного виховання; формування екологічного світогляду учнів.

Краєзнавча діяльність загальноосвітньої школи та керівництво нею розглядаються у дослідженнях Л. Волкова, М. Костриця, В. Обозний. Вивчення рідного краю в початковій школі досліджують Т. Байбара, В. Ільченко, Т. Люріна, В. Молодиченко, Т. Олексенко.

Метою статті є визначення дидактичних умов використання елементів краєзнавства у навчально-виховному процесі початкової школи.

Формування національної самосвідомості дитини випадає на дошкільний та молодший шкільний вік, з участі дитини у сімейних звичаях та обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості. У цьому віці формується культ рідного дому, сім'ї, рідного міста чи села, що є основою щодо подальшого усвідомлення дитини себе як частини нації. Навчання в початковій школі має значний потенціал для застосування етнопедагогічних принципів, засобів, методів у навчально-виховному процесі.

Вивчення краєзнавства у початковій школі може бути ефективним за таких дидактичних умов:

· Забезпечення інтеграції краєзнавчих відомостей з програмовим матеріалом освітніх галузей в початковій школі;

· Добір краєзнавчого матеріалу з урахуванням вікових індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів;

· Поєднання навчальної та позанавчальної діяльності у процесі вивчення краєзнавства.

Краєзнавча складова у змісті початкової освіти реалізується через ознайомлення учнів з основами наукового світогляду, різноманітними видами й жанрами художніх творів, вивчення рослинного і тваринного світу та сезонних змін в природі, традиціями й ремеслами українського народу тощо.

Аналіз програм і підручників для початкової школи переконує в тому, що різні напрями краєзнавства відображені у змісті навчальних галузей. Крім того, вважаємо доцільним доповнення навчального матеріалу краєзнавчими відомостями.

Краєзнавче вивчення рідного краю включає такі напрями: географічне, біологічне, етнографічне, літературно-мистецтвознавче, господарське, екологічне, історичне, музеєзнавство, організацію краєзнавчо-туристської діяльності [4, с.6].

Географічне краєзнавство на уроках у початковій школі здійснюється під час вивчення предмета “Я і Україна”. Зважаючи на те, що найдоступнішим для учнів початкових класів є матеріал місцевої природи, в основу вивчення природознавчого матеріалу покладено краєзнавчий принцип та принцип сезонності. До прикладу, під час уроків серед природи, передбачених курсом “Я і Україна. Довкілля” молодші школярі вивчають сезонні зміни у природі рідної місцевості, визначають характерні кліматичні умови, форми рельєфу земної поверхні, типи водойм, які зустрічаються на даній території.

Елементи біологічного краєзнавства також використовуються на уроках у початковій школі. Вчитель ознайомлює учнів з рослинним світом рідного краю, тваринами, які проживають у лісі, в полі, водоймах тощо. Наприклад, для розвитку зв'язного мовлення варто запропонувати учням описати квітково-декоративні рослини, птаха чи тварину, які характерні для цієї території і діти мають змогу спостерігати їх у природі. Крім того, цікаві відомості про рослин і тварин місцевості, легенди про їх походження активізують пізнавальну діяльність учнів. Такі історії доцільно використовувати на уроках позакласного читання, а також для виховних бесід на інших уроках.

Етнографічне краєзнавство - до такої діяльності варто залучати батьків молодших школярів, їхніх дідусів та бабусь, які можуть поділитися характерними для рідного міста чи села народними звичаями, традиціями.

Значна увага на уроках у початковій школі приділяється традиціям, звичаям і обрядам народного календаря, які комплексно діють на особистість, всебічно розвивають її. Великий виховний зміст дат, подій, урочистостей народного календаря полягає в тому, що в основі - трудова діяльність людей, її різноманітні види в залежності від пори року [3, c.206]. У процесі підготовки і відзначення народних свят, урочистостей в учнів виховуються почуття господаря рідної землі, працьовитість, дбайливість, ініціативність і підприємливість, якості турботливого сім'янина, охоронця природи.

Використання народних прикмет дозволяє реалізувати прогностичні функції народного календаря. В учнів формується творче мислення: вони аналізують, зіставляють географічні, біологічні, метеорологічні і астрономічні чинники, відшукують між ними взаємозв'язки і взаємозалежності, роблять узагальнення, доходять самостійних висновків, які збігаються з народними спостереженнями, прикметами [5, c.159].

Проведення виховних заходів у початковій школі також дуже часто супроводжується зверненням до зразків народної творчості, демонстрацією народних обрядів. До плану виховної роботи пропонуємо включити такі виховні заходи: «Традиції та реліквії моєї родини» «Бабусина скриня», «Берегиня», «Скриня народної мудрості», «Рушник моєї бабусі», «Дерево міцне корінням, а людина - родом».

Літературно-мистецтвознавче краєзнавство передбачає ознайомлення учнів з творчістю митців рідного краю. Наприклад, урок позакласного читання може бути проведений у формі зустрічі учнів з письменником, знайомство з його творами для найменших читачів; на один з уроків образотворчого мистецтва можна запросити художника і запропонувати йому провести майстер-клас для молодших школярів на відповідному рівні. Також вчитель може доповнити програмовий матеріал віршами, оповіданнями, піснями про рідний край відомих письменників минулого.

Народна музична творчість також повинна бути представлена в достатньому обсязі. Автори програми з музики зазначають, що підпорядкування матеріалу уроку основній темі дозволяє його змінювати (у межах 10%), використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал з аналогічними художньо-педагогічними якостями. У програмі зазначено: «Усі уроки мають бути пройняті думкою, що музична творчість українського народу - нев'януча окраса його духовної культури. Нехай народна музика увійде до свідомості учнів як безпосередньо живе, хвилююче мистецтво, а не як романтична спадщина, якій тільки слід вклонятися» [2, с.348]. Знайомство з народними музичними інструментами, мелодіями та наспівами рідного краю викликають у молодших школярів цікавість і захоплення.

Господарське краєзнавство включає знання про народні промисли, стародавні знаряддя праці, господарську діяльність людей в різні пори року та ін. На уроках трудового навчання учні вивчають народні промисли, отримують навички вишивання, в'язання, писанкарства тощо. Уроки природознавства передбачають ознайомлення з притаманними даному регіону видами господарської діяльності населення в різні пори року.

Екологічне краєзнавство є актуальним, адже стан навколишнього середовища є надзвичайно проблемним. Під час уроків серед природи необхідно вказати учням на проблеми, які притаманні даному регіону і окреслити шляхи їх вирішення, продемонструвати, що навички збереження природи рідного краю починають формуватися в ранньому дитинстві (у першу чергу, на прикладі бережливого ставлення до природи батьків та оточуючих дорослих). Учитель повинен створити умови для залучення молодших школярів до посильної природоохоронної діяльності (підтримка порядку і чистоти навколишнього середовища, охорона зелених насаджень, підгодовування зимуючих птахів тощо).

Історичне краєзнавство - учнів доцільно залучити до збору інформації про походження, історичні пам'ятки рідного міста чи села. Для цього формувати в школярів навички обробки періодичних та довідкових видань про населений пункт, в якому проживають: перші згадки, визначні події, видатні люди, участь у воєнних діях, народно-визвольних змаганнях тощо. Учням 3-4 класів доцільно запропонувати створити проект на тему «Моє село», «Легенди рідного міста», «Визначні історичні пам'ятки нашого міста».

Музеєзнавство - відвідування музеїв, ознайомлення з їх видами, особливостями функціонування. Крім краєзнавчих музеїв, учням цікаво відвідати музеї під відкритим небом, де презентовані зразки будинків, в яких жили наші предки, стародавній одяг, відтворено умови життя пращурів. До прикладу, в Івано-Франківській області функціонує Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, розташований поблизу села Крилос. Поїздку до цього музею доцільно організовувати спільно з батьками учнів.

Презентовані напрями краєзнавства, їх елементи повинні стати органічною складовою навчально-виховного процесу в початковій школі. Такі відомості доповнюють програмовий матеріал для початкової школи, збагачують його. Крім того, спостерігаємо беззаперечний виховний потенціал - в учнів формується ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей, природи, праці, мистецтва, держави.

Отож краєзнавча діяльність у початковій школі дозволяє вирішити такі завдання: відродження духовності, національної культури; дослідження природних особливостей (географічні характеристики, рослинний та тваринний світ) рідного краю; засвоєння учнями народного світогляду, культури та менталітету; дослідження нерозкритих сторінок історії рідної землі; формування екологічної культури учнів; вивчення народних традицій, пісенної культури, архітектури і побуту.

краєзнавство початкова школа традиція

Література

1. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання: Концептуальні положення. - Умань, 1993 - 109 с.

2. Програми для середньої загальноосвітньої школи: 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 380 с.

3. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. - К., 1996. - 228 с.

4. Тімець О.В. Підготовка майбутніх учителів географії і біології до краєзнавчо-туристської роботи з учнями. Ареф... канд. пед. наук. - К., 2001. - 23 с.

5. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. Павлюка С.П., Горинь Г.Й., Гонтар Т.О., Глушко М.С. - Київ: Знання, 2004. - 570 c.

Размещено на Allbest.ru