Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:

«Особливості навчання монологічного мовлення у старших класах загальноосвітньої школи»

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Характеристика поняття монологічне мовлення

1.1 Суть і характеристика монологічного мовлення

1.2 Психологічні та педагогічні особливості навчання монологічного мовлення на уроках іноземної мови

1.3 Мовні особливості монологічного мовлення

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Методика формування вмінь монологічного мовлення у загальноосвітній школі

2.1 Етапи навчання монологічного мовлення

2.2 Система вправ для навчання монологічного мовлення

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

У програмі з англійської мови зазначено, що основною метою вивчення іноземних мов є оволодіння мовленням. Перед вчителем англійської мови стоять відповідальні завдання, оскільки в умовах розширення міжнародних зв'язків підвищуються вимоги до рівня практичного володіння англійською мовою, навичками спонтанного монологічного мовлення зокрема, що проявляється у здатності учнів правильно і послідовно викладати свої думки. Це складає актуальність представленої роботи, присвяченої теорії і практиці навчання монологічного мовлення англійською мовою.

Відповідно, метою даного дослідження є виявлення та аналіз раціональних прийомів та форм роботи для розвитку умінь монологічного мовлення у школярів.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- виявити сутність монологічного мовлення;

- проаналізувати етапи навчання монологічного мовлення;

- запропонувати систему вправ для цього навчання;

Матеріалом дослідження послужили методичні розробки та підручники, наукові праці методистів, досвід роботи вчителів у школі.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона робить певний внесок у методику викладання англійської мови у середній школі.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її основних положень та результатів у процесі навчання монологічного мовлення.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатку та списку використаної літератури.

Розділ І Характеристика поняття монологічне мовлення

монологічний мовлення навчання

1.1 Суть і характеристика монологічного мовлення

Монолог - це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. [6; 242]

Монологічне мовлення виконує такі комунікативні функції:

- інформативну - повідомлення інформації про предмети чи події навколишнього середовища, опис явищ, дій, стану;

- впливову - спонукання до дії чи попередження небажаної дії, переконання щодо справедливості тих чи інших поглядів, думок, дій, переконань;

- експресивну - використання мовленнєвого спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить, для зняття емоційної напруженості;

- розважальну - виступ людини на сцені чи серед друзів для розваги слухачів;

- ритуально-культову - висловлювання під час будь-якого ритуального обряду.

Кожна з цих функцій має свої особливості мовні засоби вираження думки, відповідні психологічні стимули та мету висловлювання.

З погляду психології монологічному мовленню властиві такі риси [3; 102]:

- однонаправленість, яка не розрахована на відповідну реакцію у вигляді мовлення вголос;

- зв'язність, яка відрізняє монологічне мовлення від випадкового набору речень;

- тематичність як співвіднесеність висловлювання з будь-якою досить загальною темою;

- контектуальність, яку, однак, не слід протиставляти ситуативності, як рисі, властивій діалогічному мовленню. Монолог теж може бути ситуативним (наприклад, спонтанне висловлювання - розгорнута репліка (мікро-монолог у діалозі)).

- відносно безперервний спосіб мовлення. Монологічне висловлювання не обмежується однією фразою і триває протягом певного часу.

- послідовність і логічність. Ці якості реалізовуються в ідеї основної фрази шляхом уточнення думки, доповнення до неї.

Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв'язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум. [3;104]

Монолог - опис є констатуючим типом монологічного висловлювання, в якому стверджується наявність будь-яких ознак в об'єкті, описується людина, природа, погода тощо.

Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій. Дійсність сприймається у процесі її розвитку та зміни в хронологічній послідовності.

Монолог-міркування спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідної тези робиться висновок.

Основними якісними показниками сформованості загального вміння укласти зв'язне монологічне висловлювання є такі спеціальні вміння:

- уміння з'єднувати декілька мовленнєвих зразків, наприклад: Хто це і який він? Що робить? тощо;

- уміння досить повно висловлюватись відповідно до запропонованої комунікативної ситуації;

- уміння відносно правильно оформити своє висловлювання мовними засобами англійської мови;

- уміння оптимально використовувати мовний матеріал певної теми;

- уміння залучати для викладу певної теми матеріал сумісних тем.

Мовленнєві завдання для реалізації різних типів монологу передбачають здійснення таких мовленнєвих дій [7; 65]:

а) для монологу-повідомлення:

- повідомити фактичну інформацію (Хто? Що робить? Який? Навіщо?), поєднуючи речення в логічній послідовності;

б) для монологу розповіді:

- розповісти про себе (свого друга, школу…);

- висловити при цьому свою думку;

в) для монологу-опису:

- описувати природу, місто, зовнішність…, використовуючи слова і словосполучення, що означають якості (добрий/злий тощо);

г) для монологу-міркування:

- переконати співрозмовника в чомусь;

- навести докази за чи проти певної дії;

- спонукати співрозмовника до певних дій.

Монологічне висловлювання можна класифікувати залежно від комунікативних умов, протяжності, ступеню оригінальності, характеру змісту, мотивації та ін.[5;28]

Одним із завдань курсу англійської мови в школі є навчання непідготовленого (спонтанного) мовлення. Використання попередньо відібраних учнями повідомлень слід розглядати як ефективний засіб розвитку вмінь спонтанного монологічного висловлювання.

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювання, розгорнутістю та різноструктурністю фраз. Крім того, йому властиві також досить складний синтаксис, а також зв'язність, що передбачає володіння мовними засобами.[7;73]

Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу, артиклі тощо.

Наприклад, адвербіалії часу та послідовності: later that; адвербіалії причин та наслідку: why, that's why, so, at first, so that …

Як сполучні засоби в монолозі вписуються також усно-мовленнєві формули, які допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання: to begin with, well, let's leave it at that; а також показують ставлення того, хто говорить; to my mind, there is no doubt, people say, because of that, in short.

Мінімальною структурною одиницею монологу є переважно повне речення.

Дослідження монологічного мовлення дозволяють говорити і про окремі його лексичні особливості. Перш за все мова йде про набір окремих усно-мовних формул, за допомогою яких розповідачі починають, продовжувати чи закінчують свою розповідь (to begin with; well; to continue; let's leave it at that; I would like to tell you this); «вплітають» свою монологічну репліку в діалог (that reminols me; by the way); вводять в свій монолог елементи особистого ставлення до того, про що розповідають (fortunately; strange enough but; it seems to me).

Ціла група слів і словосполучень дозволяє розповідачеві систематизувати роздуми, що містяться в його розповіді (therefore; that's why; because of that; in short).

Для навчання англійської мови в умовах середньої школи актуальним є лише два стильові регістри усної мови: нейтрально-розмовний та інформативний. Інвентар лексико-граматичних засобів, які відбираються для шкільного курсу і складають повний зміст комплексу шкільних підручників, практично задіяний саме в цих стильових реєстрах усної мови. [21; 98]

Функціонально-смислові типи монологічних висловлювань рідко зустрічаються в чистому вигляді. В описі, наприклад, може бути роздум, у розповіді -- опис тощо. Найтісніше переплетені між собою повідомлення, розповідь та оповідь. Так, монологічне висловлювання учнів за темою "Свята", як правило, складатиметься з трьох взаємопов'язаних частин: повідомлення про одне із свят, розповіді про його історію та оповіді про святкування у школі (класі, сім'ї).

Основними якісними показниками сформованості загального вміння укласти зв'язне монологічне висловлювання є такі спеціальні вміння (наводяться в порядку наростання труднощів) [21; 105]:

а) уміння з'єднувати декілька мовленнєвих зразків, нанизуючи їх, на основі, певної логічної схеми, наприклад: Хто це? Який він? Що робить? тощо;

б) уміння досить повно висловлюватись відповідно до запропонованої комунікативної ситуації;

в) уміння відносно правильно, згідно з принципом комунікативної достатності, оформити своє висловлювання мовними засобами виучуваної іноземної мови;

г) уміння оптимально використовувати мовний матеріал (лексичний, граматичний) певної теми, збагачуючи мовлення з урахуванням рівня навченості, року навчання тощо;

д) уміння оптимально використовувати раніше вивчений матеріал даної теми, свідомо здійснюючи перенесення набутих знань, навичок і вмінь на нову ситуацію;

е) уміння залучати для викладу певної теми матеріал суміжних тем, розширюючи і поглиблюючи її, комбінуючи і варіюючи матеріал за формою та за змістом.

Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) передбачає оволодіння такими типами монологу [17;3]:

1) коротке повідомлення,

2) розповідь,

3) опис,

4) розмірковування/переконання.

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювання, розгорнутістю та різноструктурністю фраз. Крім того, монологічному мовленню властиві досить складний синтаксис, а також зв'язність, що, як було вже згадано, передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку. Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу (так звані адвербіалії), артиклі тощо. [19; 35-37]

Як сполучні засоби в монолозі вживаються також усні мовленнєві формули, які допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання.

Нагадаємо, що за характером логіко-синтаксичних зв'язків розрізняють такі типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум.

1.2 Психологічні та педагогічні особливості навчання монологічного мовлення на уроках іноземної мови

Говоріння є видом мовної діяльності, за допомогою якого (спільно зі слуханням) здійснюється усне вербальне спілкування.

Говоріння може мати різну складність, починаючи від вираження ефективного стану за допомогою простого вигуку, назви предмета, відповіді на питання й закінчуючи самостійним розгорнутим висловлюванням.

Перехід від слова і фрази до цілого висловлювання зв'язаний з різним ступенем участі мислення і пам'яті. [3;146]

Монологічне мовлення - це, як відомо, мовлення однієї особи, що виражає в більш-менш розгорнутій формі свої думки, наміри, оцінку подій і т.д. Однією з задач, що висуває програма середньої школи з іноземній мови, є навчання монологічному мовленню. Метою навчання є формування умінь монологічного мовлення, під яким розуміється уміння комунікативно-мотивовано, логічно послідовно і складно, досить повно і правильно в мовленнєвому відношенні викладати свої думки в усній формі. У даний час у масовій середній школі навчанню монологічному висловлюванню не завжди приділяється досить уваги. Навчання монологічного мовлення в загальноосвітній школі є одним з найважливіших аспектів, оскільки саме цей аспект навчання дисциплінує мислення, учить логічно мислити і відповідно будувати своє висловлення таким чином, щоб довести свої думки до слухача. Монолог є такою формою мовлення, коли його вибудовує одна людина, самостійно визначаючи структуру, композицію і мовні засоби. Монологічне мовлення може носити репродуктивний і продуктивний характер. Репродуктивне мовлення не є комунікативним. Перед школою ставиться задача розвитку непідготовленого продуктивного мовлення учнів. Монологічне мовлення повинно бути ситуативно обумовленим і, як стверджують психологи, мотивованим, тобто в учня повинно бути бажання, намір повідомити щось слухачам іноземною мовою. Ситуація для монологу є відправним моментом, потім він якби відривається від неї, утворює своє середовище - контекст. Тому монолог є контекстуальним. У силу контекстності монологічного мовлення до нього пред'являються особливі вимоги: воно повинно бути зрозумілим «із самого себе», тобто без допомоги немовних засобів, що часто відіграють велику роль у ситуативному діалогічному мовленні. Як відомо, монологічне мовлення має наступні комунікативні функції [9; 112]:

- інформативна ( повідомлення нової інформації у виді знань про предмети і явища навколишньої дійсності, опис подій, дій, станів);

- функція впливання ( переконання кого-небудь у правильності тих або інших думок, поглядів, переконань, дій; спонукання до дії або запобігання дії);

- емоційно-оцінна.

Спираючись на базовий документ освіти, а саме на програму загальноосвітніх навчальних закладів, можемо встановити, що для середньої школи найбільш актуальної є інформативна функція монологічного мовлення. Для кожної з перерахованих вище функцій монологічного мовлення характерні свої мовні засоби вираження й особливі психологічні стимули. У психологічній літературі відзначається, що в порівнянні з діалогічним мовленням монологічне мовлення є більш складним і важким. Воно вимагає уміння говорити складно і послідовно викладати свої думки, виражати їх у ясній і виразній формі. При оволодінні монологічним мовленням іноземної мови ці труднощі значно ускладнюються в зв'язку з тим, що ті, яких навчають, не володіють вільно мовними засобами, що необхідні комуніканту для вираження думки. З лінгвістичної точки зору монологічне мовлення характеризується повноскладовістю речень, на відміну від еліптичності речень і діалогічного мовлення і, як правило, розгорнутим викладом думок. [17;5] Що ж стосується навчання монологічного мовлення, то планомірне і систематичне навчання починається вже в початкових класах і продовжується протягом усіх навчальних років. Навчальний монолог на початковому етапі навчання являє собою просте і дуже коротке логічно побудоване висловлювання, що містить один або кілька мовних зразків. Учні повинні вміти без попередньої підготовки логічно і послідовно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, робити усні повідомлення за темою, передавати своїми словами основний зміст прослуханого або прочитаного в межах мовного матеріалу. Від учнів вимагається уміння не тільки повідомляти про факти, але і виразити своє відношення до викладеного. Обсяг висловлення - не менш 15 фраз, правильно оформлених у язиковому відношенні.

Монологічне висловлювання - це особливе і складне уміння, яке необхідно спеціально формувати. У лінгвістичному плані зусилля вчителя й учня повинні бути спрямовані на відпрацьовування правильності структурно-граматичної, лексичної і стилістичної побудови, в екстралінгвістичному - на відповідність мовного висловлення комунікативної мети, заданої ситуації, теми. [18; 57]

Продуктивність монологічного мовлення припускає уміння вибірково користуватися мовними засобами адекватно комунікативному наміру, а також деякими немовними комунікативними засобами вираження думки (насамперед інтонацією).

Так той, хто говорить повинен уміти відобразити у своїй мові, наприклад, різну градацію твердження, прохання, запрошення, згоди, різних видів відмовлення, питання і різних емоцій.

Будь-яке монологічне висловлювання повинне мати у собі такі якості [12;150]:

1. Цілеспрямованість. Вона виявляється у тому, що у комуніканта є визначена мета - вирішити визначену мовну задачу, причому задачу, спрямовану на співрозмовника.

2. Логічність. Під нею розуміється така властивість висловлювання, що забезпечується послідовністю викладу, тобто думок, фактів, зв'язаних внутрішньо за рахунок змісту.

3. Структурність/зв'язок як послідовність викладу, забезпечуваний зовнішніми ( стосовно логіки) спеціальними засобами.

4. Відносна завершеність у змістовному, тематичному плані.

5. Продуктивність. Будь-яке висловлювання рівня понадфазової єдності завжди нове ( якщо це не цитата), завжди нова комбінація мовних одиниць, тобто продукція, а не репродукція заученого.

6. Безперервність, тобто відсутність непотрібних пауз, осмислена синтагматичність висловлювання.

7. Самостійність. Це одна з найважливіших якостей висловлювання, що виявляється у відмові від всіляких опор - вербальних, схематичних, ілюстративних.

8. Виразність - наявність логічних наголосів, інтонацій, міміки, жестів і т.п.

Навіть цей далеко неповний перелік якостей монологічного висловлювання надає багато можливостей для формулювання задач навчання такому висловлюванню:

1. навчити висловлюватися, звертаючись до конкретної особи, у конкретних умовах спілкування;

2. навчити передавати закінчену думку, що має комунікативну спрямованість;

3. навчити висловлюватися логічно і складно;

4. навчити висловлюватися з достатньою швидкістю, що забезпечує відсутність необґрунтованих пауз між фразами, що може порушити взаєморозуміння.

Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів. Кожен віковий період відрізняється особливою характеристикою, він підготовляється попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу основою для настання наступного періоду.[8; 54]

Старший шкільний вік - період цивільного становлення людини, його соціального самовизначення, активного включення в громадське життя, формування духовних якостей. У старшому шкільному віці завершується характерний для підліткового віку період бурхливого росту і розвитку організму, настає відносно спокійний період фізичного розвитку. Навчальна діяльність старшокласників пред'являє набагато більш високі вимоги до їх розумової активності і самостійності. [9; 66]

Учні дорослішають, збагачується їхній досвід. Росте їхнє свідоме відношення до навчання. Саме в цьому віці юнаки і дівчата звичайно визначають свій специфічний стійкий інтерес до тієї або іншої науки, галузі знання. Такий інтерес у старшому шкільному віці приводить до формування пізнавально-професійної спрямованості особистості, визначає вибір професії. Наприкінці старшого віку учні опановують своїми пізнавальними процесами( сприйняттям, пам'яттю, уявою, а також увагою), підкоряючи їхню організацію визначеним задачам життя і діяльності. Розумова діяльність старшокласників характеризується в порівнянні з підлітковим віком більш високим рівнем узагальнення й абстрагування, що наростає тенденцією до причинного пояснення явищ, умінням аргументувати судження, доводити істинність або хибність окремих положень, робити глибокі висновки й узагальнення, зв'язувати досліджуване в систему. Розвивається критичність мислення. [11; 186]

1.3 Мовні особливості монологічного мовлення

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується [6; 245]:

а) структурною завершеністю речень,

б) відносною повнотою висловлювання,

в) розгорнутістю та різноструктурністю фраз

г) досить складний синтаксис,

д) зв'язність, передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку.

Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу (так звані адвербіалії), артиклі тощо. Наприклад,

- адвербіалії часу та послідовності: later, then, after that;

- адвербіалії причин та наслідку: why, that's why, so, at first, firstly, in the second place, secondly, so that, though;

Як сполучні засоби в монолозі вживаються також усномовленнєві формули, які:

- допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання:

to begin with, well, I'd like to tell you this, let's leave it at that, that reminds me, by the way, speaking of;

- а також показують ставлення того, хто говорить, до висловлювання:

to my mind, there is no doubt, it's quite clear, I am not sure, people say, therefore, that's why, because of that, in short;

За характером логіко-синтаксичних зв'язків розрізняють, такі типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум. [15; 39]

Синтаксичною особливістю монологу-опису є:

- переважне використання простих і складносурядних речень з переліково-приєднувальним і послідовно-приєднувальним зв'язком, граматичних структур із зворотом: there is (there are); таких видо-часових форм як Present Continuous, Present Indefinite, Past Indefinite.

Реальність явищ в описі передається дійсним способом.

Головним засобом вираження часової послідовності подій у монолозі-розповіді є [15; 57]:

- такі видо-часові форми дієслова як Past Indefinite, Past Perfect;

- сполучники, сполучникові прислівники та адвербіалії when, since, one day, then, the other day, in the afternoon, yesterday, first, after that.

Для монологу-розповіді характерні прості і складнопідрядні речення з підрядними часу.

У розповіді про минулі події (дії, випадки) в основному вживаються Past Indefinite, Past Perfect.

У розповіді про те, що відбувається звичайно в тих чи інших ситуаціях, вживається Present Indefinite.

У розповіді про майбутні події-- Future Indefinite.

У монолозі-повідомленні переважають прості розповідні речення з дієсловами в Present Indefinite, Present Perfect, оскільки для повідомлення характерна часова невизначеність.

Для монологу-роздуму характерний причинно-наслідковий зв'язок між реченнями. В ньому переважно вживаються складнопідрядні речення з підрядними причини і наслідку, підрядними означальними і додатковими, а також інфінітивні звороти.

Висновки до розділу 1

Навчання монологічного мовлення є одним з головних завдань у вивченні іноземної мови у загальноосвітній школі.

Навчання монологічного мовлення - це послідовна робота по формуванню в учнів вмінь будувати зв'язне висловлювання іноземною мовою із застосуванням таких прийомів, які сприяють розвитку розумової діяльності учня. Монолог - це підвищене навантаження на пам'ять, мислення і мовленнєві навички людини. Для ефективного процесу навчання необхідно враховувати вікові особливості учнів.

Розділ 2. Методика формування вмінь монологічного мовлення у загальноосвітній школі

2.1 Етапи навчання монологічного мовлення

У методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування монологічних умінь. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов'язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем. [4; 124]

Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об'єднувати зразки мовлення рівня фрази в одну понад фразову єдність. Наприклад, за темою «Погода» учні можуть з'єднувати такі зразки мовлення:

It's cold today.

It isn't snowing now.

The sky is blue.

The sun is shining.

Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформленні у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним. [7; 117]

На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих.

Важливим видом є підстановча таблиця, яка здатна забезпечити логічний зв'язок речень, їх граматичну правильність, належний вибір усіх необхідних мовних засобів для побудови власного висловлювання.

Наприклад, опишіть одного з членів своєї сім'ї, користуючись таблицями:

1. My mother's My father's My brother's My sister's	name is …
2. He She	is isn't	small tall
3. He She	has	an oval a round	face
4. His Her	eyes	are	Grey Blue Green

У навчанні монологічного мовлення широко використовується така ефективна вербальна опора, як логіко-структурна схема, яка забезпечує послідовність висловлювання. Наприклад,

Учитель: Розкажіть про себе, користуючись схемою.

My name is …

My surname is …

I am … years old

I am a pupil of the … form.

Поряд з такими таблицями і схемами застосовуються також ілюстративні невербальні опори, які лише підказують тематику, певний зміст і послідовність висловлювань.

Різновидом повної вербальної опори може слугувати висловлювання-зразок у звуковому (фонограма, мовлення учителя) чи зоровому (друкований текст) варіанті.

З метою навчання усного мовлення доцільніше використовувати звуковий зразок (фонограму), в якому після кожної фрази передбачена пауза для висловлювання учнів за аналогією. Проте слід пам'ятати, що поступово опори обов'язково усуваються. [17; 233]

Учитель: Ти береш участь у конкурсі гідів для навколосвітньої подорожі. Підготуйся до виступу перед членами міжнародного журі. В паузах за диктором, який описує Україну, опиши одну із країн світу (Англію, США, Німеччину, Францію, Іспанію).

Англійська мова.

Sp: Ukraine is situated in Europe.

P: ... is situated in ...

Sp: It is washed by the Black Sea and the Sea of Azov.

P: It is washed by ...

Sp: It has an area of more than 603 thousand square kms.

P: It has an area of...

Sp: Ukraine borders on Poland, Slovakia, Hungary, Romania, Moldova, Belaruss and Russia.

P: ... borders on ...

Sp: Its capital is Kyiv,

P: Its capital is ...

Головне завдання третього етапу -- навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу.

Третій етап навчання монологічного мовлення характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень; формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення. Включення подібних словосполучень до монологічного висловлювання дає можливість учням передати своє особисте ставлення до обговорюваних подій та фактів. [18; 39]

Завдання на цьому етапі формулюються таким чином, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад, учитель говорить:

Якщо ви згодні з таким твердженням, наведіть свої докази, які підтверджують його справедливість.

Київ -- дуже красиве місто.

Літо -- найкраща пора року.

Теніс -- найбільш захоплюючий вид спорту.

Виконуючи такі завдання, учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами іноземної мови, доводити правильність своїх тверджень.

2.2 Система вправ для навчання монологічного мовлення

Згідно з трьома етапами формування умінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ для навчання цього виду МД [20; 77]:

І група -- вправи на об'єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність (ПФЄ);

II група -- вправи на створення власного монологічного висловлювання понадфразового рівня;

III група -- вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).

Вправи І групи

Мета вправ І групи -- навчити учнів об'єднувати засвоєні раніше ЗМ рівня фрази у висловлювання понадфразового рівня. При виконанні цих вправ учні мають оволодіти також засобами міжфразового зв'язку, характерними для того типу монологу, який є метою навчання в даному циклі уроків.

Вправи І групи можна віднести до умовно-комунікативних продуктивних вправ. Ї

Це вправи на приєднання, коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем, диктором чи іншим учнем, а також вправи на об'єднання структурно однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в Режимах "учитель-учень" (учень 1, 2, 3 ...), "фонограма-учень", "учень-клас". Наприклад: тема "Школа" (підтема "Класна кімната").[17]

Завдання: Діти, давайте опишемо з вами наш кабінет іноземної мови. Я почну, а ви допомагайте мені, будь ласка.

Англійська мова.

Т: Our English study-room is large and light.

P1: There are three windows in the study-room.

P2: The windows are large.

P3: There are twelve pupils' desks in the room.

P4: The desks are blue.

P5: There are books, exercise-books, pens and pencils on the pupils' desks.

P6: There is a pen and a pointer on the teacher's table.

P7: The teacher's table is brown. Etc.

Це вправа на приєднання. Висловлювання кожного учня залишається на рівні фрази, але, приєднуючись до попереднього, воно стає понад фразовим. Учитель спрямовує висловлювання учнів, домагаючись з'єднання речень, логічно пов'язаних між собою.

Вправи II групи

Мета вправ II групи -- навчити учнів будувати висловлювання понадфразового рівня, так звані мікромонологи. Це продуктивні комунікативні вправи першого рівня, в яких допускається використання різних опор. Режими роботи: "учень-клас", "учень-група учнів", "учень-учень". [21; 98]

У вправах II групи мовлення учнів не детермінується, а лише спрямовується та мотивується комунікативним завданням. Для забезпечення логічної зв'язності висловлювання слабшим учням пропонуються різні опори, які поступово усуваються. Вибір опори визначається учителем в кожному конкретному випадку в залежності від типу монологу, на оволодіння котрим спрямована вправа, а також від рівня навченості групи та окремих учнів.

Розглянемо деякі найефективніші для навчання монологічного мовлення опори у послідовності від найповніших до недостатньо повних. [19; 43]

Підстановча таблиця, з кожної частини якої учень вибирає мовленнєві одиниці згідно з навчально-мовленнєвою ситуацією. Її можна використати для навчання монологу-опису, монологу-розповіді та монологу-повідомлення.

Логіко-синтаксична схема, визначає логічну послідовність висловлювання, дає можливість варіювати зміст в залежності від реальних подій та інтересів учнів.

Завдання: Sports Day isn't the only day when sports events take place at school. Tell your British friend about sports events at your school which took place last week. Make use of the skeleton given below. Work in pairs.

Last week there were many sports events at our school.

Our ... team won/lost the game with the score ... to ....

The... match ended in ....

До часткових вербальних опор можна також віднести план висловлювання та ключові слова.

Завдання: Now you've got full information about each country on our list. Practise describing them in small groups. Follow the outline.

1. The country's position on the map.

2. Its seas and oceans.

3. Its population and area.

4. Its capital.

5. The language/languages spoken.

У багатьох випадках, зокрема при оволодінні монологом-описом, доцільно використовувати змішані вербально-зображальні опори. [14; 198]

Це може бути, наприклад, план квартири з назвами кімнат, план школи з позначенням кабінетів, схематичний план частини міста тощо. При цьому важливим є те, щоб це були плани та схеми знайомих учням місць.

Зображальними опорами на цьому етапі навчання монологічного мовлення можуть бути окремі малюнки, слайди тощо. Проте часто буває так, що висловлювання учня в опорі на малюнки не мотивується: він не знає, для чого він описує малюнок та до кого звернене його висловлювання. Відповідно мовлення втрачає одну з найважливіших властивостей -- зверненість. Для кого і навіщо, наприклад, описувати погоду за вікном, якщо усі бачать, яка вона? Необхідно створити навчально-мовленнєву ситуацію, яка б мотивувала опис погоди за вікном.

Вправи III групи

Мета вправ III групи - навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, який передбачений програмою для певного класу. Вправи III групи належать до продуктивних комунікативних вправ другого рівня. Вони складаються з комунікативного завдання вчителя та висловлювання учня. Комунікативне завданні мотивує висловлювання учня, спонукає його до участі в мовленнєвій іншомовній діяльності та визначає межі висловлювання. [20; 131]

При виконанні вправ III групи опори, як правило, не використовуються. Проте в окремих випадках застосування їх є доцільним: можна записати власні імена, географічні назви, цифри на окремих картках для кожного учня чи дошці для всієї групи.

Використання зображальних опор у вправах III групи має бути природним. Так, коли описується географічне положення країни, мова якої вивчається доцільним буде використання географічної карти з написами іноземною мовою.

Завдання: Ви - учитель географії в англійській (французькій, німецькій, іспанській) школі. Розкажіть вашим учням про географічне положення вашої країни її площу та населення, користуючись географічною картою Західної Європи.

Тематичні малюнки з багатьма деталями (наприклад, зображення магазинів з різноманітним товаром) доцільно використовувати при введенні нових лексичних одиниць чи граматичних структур, а не в процесі навчання монологічного мовлення, оскільки деталі "прив'язують "до себе висловлювання учнів, гальмують їх мисленнєву діяльність.[2; 211]

Усі наведені вище вправи мають відповідати певним вимогам:

- бути посильними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів мовленнєвого матеріалу, умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності,

- залучати різні види пам'яті, сприймання і мислення: бути цілеспрямованим та вмотивованими;

- активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.

Висновки до розділу 2

Найважливішим в методичному плані висновком є положення про диференційований підхід, в якому максимально враховуються мовна форма та мовні монологічні вміння учнів, які необхідно розвивати. Система навчання монологічного мовлення сприяє формуванню в учнів навиків та вмінь виражати свої думки за допомогою невеликих і чітких за структурою речень, розвиває в них навички консервації та актуалізації інформації.

Пропонуючи систему вправ для навчання монологічного мовлення, ми звичайно не охоплюємо всього переліку тих вправ . які розроблено в методиці, а лише намагаємося вказати загальний напрямок роботи, використавши для цього конкретний ілюстративний матеріал.

Для досягнення високих результатів, робота у процесі навчання спонтанного монологічного мовлення повинна проводитись послідовно і методично правильно.

Висновки

У даній курсовій роботі були розглянуті різні підходи до формування умінь монологічного в загальноосвітній школі. На початку роботи було поставлено три основних задачі, виходячи з яких можна зробити наступні висновки.

Перш за все, навчання монологічному мовленню неможливе без урахування психолого-педагогічних особливостей учнів загальноосвітньої школи. Центральними характеристиками у психофізіологічному плані виступають мислення, пам'ять, увага та емоції. Усі ці психологічні процеси перебувають у постійному взаємозв'язку. Так успішність роботи пам'яті залежить від емоцій, а джерело емоцій - це дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності, що пов'язана з потребами особистості. Отже у навчанні іноземної мови учнів усіх вікових груп необхідно враховувати потреби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи.

Таким чином, знання вікових психолого-фізіологічних і психологічних особливостей учнів усіх ступенів дає вчителю можливість визначити саме ті прийоми, форми та засоби навчання, які приведуть до успішного вирішення практичних завдань.

Монологічне мовлення характеризується деякими лінгвістичними особливостями. У монолозі той, хто говорить висловлює в розгорнутій формі своє розуміння навколишніх подій, своє бачення світу, свої думки, наміри, свою оцінку подій, іноді передає думки інших.

Отже, проаналізувавши методично-дидактичні фактори і взявши до уваги психофізіологічні та психологічні особливості учнів, вчитель повинен обрати найбільш раціональний підхід до формування вмінь монологічного мовлення. Але, як вже було зазначено, навчання мовленню тільки одним шляхом не є ефективним, тому в процесі формування вмінь монологічного мовлення мають бути елементи комбінування обох підходів.

У практичній частині роботи були розглянуті етапи формування монологічного мовлення та засоби забезпечення цього процесу. Вивчивши вікові особливості учнів старшого ступеня навчання було визначено найбільш раціональний та ефективний підхід, а також прийоми, форми та засоби навчання, які призведуть до успішного вирішення завдань, поставлених перед вчителем.

Таким чином, для систематизації роботи з формування вмінь монологічного мовлення необхідно методично правильно підібрати комплекс вправ, використовувати та поєднувати нетрадиційні та традиційні форми організації учбової діяльності, безперервно та послідовно викладати матеріал. Дуже важливо, щоб учні усвідомили реальну можливість користування мовою як засобом спілкування.

Список використаної літератури

1. Алхазшивили А.А. Психология обучения устной речи на иностранном языке. - М.: Просвещение, 2011.- 125с.

2. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам - М.: Просвещение, 2009. - 279с.

3. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. - М.: Просвещение 1965.-227с.

4. Бим И.Л. Теория и практика обучения немецкомцу языку в средней школе. - М.: Просвещение, 2008.- 256с.

5. Будих И.В. Приемы обучения устной речи во взаимосвязи с развитием мышления. - М.: Высшая школа, 1969.с.27-32.

6. Гез Н.И., Лиховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Высш.школа, 1982, с 242-263, 373с.

7. Зимина Г.Я., Маркелова Л.К. Обучение монологическому высказыванию на старшем этапе средней школы. - М.: Просвещение, 1989.-177с.

8. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке.- М.: Просвещение, 1985-160с.

9. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе.-М.: Просвещение, 1991.-220с.

10. Крутецкий В.А. Психология.-М.: Просвещение, 2009 - 352с.

11. Корутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. М., Просвещение, 1976.-287с.

12. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Колект. автор. під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К., 1999. - с.142 -186, 318с.

13. Основы методики преподавания иностранных языков. /Под ред.В.А.Бухбиндера, В.Штраусса. - К.: Вища школа, 1986. - с.227-263, 323с.

14. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках. К.: Изд-во при Киевском ун-те, 2010, с.11-32; 68-78; 191-201.

15. Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе.-К.: Рад.шк., 1989.-144с.

16. Пассов С.И. Урок иностранного языка в средней школе. - М.: Просвещение, 1988.-223с.

17. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл Іноземні мови. 5-11 класи / Іноземні мови.- 1997.-№1.

18. Рахманов И.В. Обучение устной речи на иностранном языке. М.: Высш. шк., 1980.120с.

19. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Просвещение, 1991. с.123-138, 287с.

20. Скалкин В.Л. Обучение монологическому высказыванию. - К.: Рад. шк., 1983. - 119с.

21. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. - К.: Радян. Школа, 1988 - 150с.

Додаток

Навчання монологічного мовлення на базі тексту

1. Визначте тематичну належність тексту. Скажіть кому адресований текст.

2. Визначте характер тексту (опис, розповідь, репортаж, міркування, згадування, повідомлення або монтаж різних структурних типів тексту (діалог з читачем).

3. Визначте стиль тексту (політичний, науковий, науково-популярний, художній, документальний, розмовний, інструктивний і їх варіанти).

4. Прочитайте текст і визначте, чим цікавий текст для складання монологічної розповіді з вивченої теми по певному плану, з певною напрямом, орієнтацією на певного співбесідника або певну аудиторію.

5. Прочитайте текст і знайдіть речення, в якому визначена тема.

6. Дайте відповіді на питання до тексту.

7. Розбийте текст на змістовні частини, і дайте їм заголовки.

8. Розкладіть пункти плану, даного на дошці, в відповідності з логікою викладення матеріалу в тексті.

9.Сформулюйте основну думку тексту.

10.Сформулюйте і запишіть тему, головні думки (думку кожної змістовної частини) і головну думку (головний зміст) даного тексту.

11.Прочитайте текст і назвіть слова, які вживаються для обґрунтування сказаного або вказують на висновок.

12.Випишіть із тексту слова, які вказують на перехід від однієї закінченої думки до іншої.

13.Знайдіть в тексті і виберіть ключові слова які вказують на авторські відношення до повідомлюваних фактів і дій.

14.прочитайте текст і виберіть ключові слова для передачі його основного змісту.

15.Випишіть з тексту речення, які передають основний зміст тексту.

16.Складіть тези, які передають основні думки тексту.

17.Розкладіть на дошці дані речення з тексту в певній послідовності і використовуйте про цьому необхідні поєднуючи засоби.

18.Прочитайте план і підберіть матеріал з тексту, який розкриває пункти плану.

19.Прочитайте наведені ствердження і підберіть ілюстрації з тексту.

20.Виберіть з тексту ключові слова до кожного пункту плану.

21.Співставте групи слів з пунктами плану.

22.Підберіть до кожного пункту плану речення з ключовими словами.

23.Сформулюйте пункти плану, які можна було би включити до плану.

24.Скажіть, які основні думки не виражені в тезах до тексту.

25.Скажіть, яка інформація необхідна для вашого висловлення, є в тексті, а яку необхідно знайти.

26.Співставте план монологічного висловлення за допомогою даного тексту.

27.Відмітьте інформацію, яка для вас відома, і нову інформацію в тексті.

28.Продивіться список речень і фраз які формують монологічне мовлення (вхідні фрази, засоби звернення до адресата, засоби зв'язку) і підберіть висловлення, які підходять до кожного пункту плану або тези.

29.Розгорніть дану на дошці тезу (пункт площі, найдіть для цього змістовний і мовний матеріал в тексті).

30.Розширте дані на дошці висловлення, використовуючи текст.

31.Прочитайте два перших абзаци тексту і коротко розкажіть про…

32.Скажіть, що ви знаєте про… використовуючи план, даний на дошці.

33.Розкажіть тільки про те що підтверджує подальшу думку.

34.Складіть план до оповідання про… використовуючи матеріал прочитаних. Подумайте де можна прочитати свідчення про… щоб не порушити логіки висловлення.

35.Розкажіть про… використовуючи при цьому робочі матеріали (замальовки майбутнього висловлення план, також слова, словосполучення і цілі речення, які служать для зв'язку, як окремих речень, так і цілих змістовних частин).

36.Розкажіть про поведінку героя і виразіть своє відношення до приведених в тексті фактів і дій.

37.Скажіть як вчинив би герой А, якщо би герой Б, вчинив наступним чином…

38.Складіть оповідання по картинці, (картинка зв'язана з темою тексту).

39. Складіть письмовий переказ до тексту. Виберіть для цього 7-8 речень, які передають основний зміст тексту. Додайте до них фрази мовного оформлення монологічного висловлення.

40.Складіть стислий переказ основного змісту тексту своїми словами.

41.Перекажіть зміст тексту. Використовуйте для цього заміни слів і перефразування.

42.Доведіть висновки, викладені в тексті, своїми словами, приведіть докази з тексту і додайте свої.

43.Перекажіть викладену в тексті інформацію, додаючи знайому вам раніше.

44.Складіть відбірний переказ те6ксту, виразивши одну або ряд взаємо поєднаних думок.

45.Складіть послівний, портретний переказ тексту, адресуйте його певній групі людей, і оформляйте засобами монологічного мовлення.

46.Складіть план монологічного висловлення з певної теми, підберіть до неї інформацію з тексту. Недостатню інформацію підберіть з додаткових текстів.

47.Доповніть оформлення матеріалу одного і того ж тексту необхідними мовними засобами монологічного характеру для повідомлення його змісту різним людям з врахуванням їх інтересу до подібної інформації, з урахуванням віку, досвіду, характеру, професії.

48.Підготовте монологічне висловлення з використанням текстових матеріалів для даної ситуації спілкування.

49.Використовуючи тексти і інформаційні матеріали, підготовте цільову тематичну (проблему) доповідь організації учбово мовного спілкування (дискусії, прес-конференції, «круглого столу»).

Размещено на Allbest.ru