Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді Старопочаївської школи. Контрольні заміри рівнів навчальних досягнень учнів третіх класів з математики по темі "Усне додавання і віднімання в межах 1000".

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.08.2012
Размер файла 800,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Завдання на евристичну аналогію мають бути на різних уроках. Особливо доцільно використовувати їх на уроках математики, природознавства, української мови.

Самостійне ознайомлення з новим матеріалом. Розвивальні функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання учнями у взаємозв'язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

Що може бути орієнтиром учителя у визначенні матеріалу для самостійної пошукової роботи? Це:

1) міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал;

2) можливість актуалізації опорних знань виконанням підготовчих вправ; 3) доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику;

4) рівень сформованості вмінь працювати з підручником, картками, достатній темп письма і читання.

Форми самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб залучати до сприймання різні види пам'яті: зорову, слухову, моторну. Важливо уникати перевантаження якогось одного виду сприймання. (Це стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання.)

Результативність самостійної роботи залежить і від того, чи зуміє вчитель поєднати завдання: усні - з письмовими, фронтальні - з індивідуальними, і від способу постановки завдання (маємо на увазі розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв'язування задачі, схема морфологічного й фонетичного розбору тощо), бажано оформити їх у вигляді пам'ятки (настінної таблиці), яка в потрібний час вивішується на дошці.

Молодші школярі найчастіше відчувають потребу в керівництві, коли опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно в індивідуальних картках чи на дошці записати рекомендований план міркування.

Приклад картки з планом послідовності міркування для учнів 3-го класу, які опановують новий вид задачі:

1. Позначаю шукане число ...

2. Складаю вираз...

3. У задачі сказано, що...

4. Складаю рівняння ...

5. Розв'язую рівняння ...

6. Відповідь...

7. Перевіряю відповідь за умовою задачі...

Для заощадження часу уроку треба звести до мінімуму ті пояснення вчителя, які можна записати на дошці або позначити в картках для самостійної роботи.

Добираючи завдання для самостійної роботи, вчитель прискіпливо зважує можливості кожної форми завдання відповідно до мети уроку. Так, коли учням пропонується робота з тренувальними вправами, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; коли ж ідеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, в пригоді стануть звукопис, картина, підготовчі вправи з дошки тощо.

Тривалість самостійної роботи зумовлюється рядом чинників. Насамперед - складністю та обсягом завдання: воно може бути і невеликим, але учні тільки-но почали засвоювати цей матеріал і, отже, техніка виконання вправ опрацьована ще недостатньо. У такому разі на самостійну роботу потрібно відвести більше часу, ніж на етапі повторення матеріалу. Буває, що робота нескладна (наприклад, прийом обчислення, добре засвоєний учнями), але, щоб здобути результат, доводиться робити багато записів. Це також слід враховувати, визначаючи час.

Наведемо приклади завдань. Так, для самостійного ознайомлення учнів з новим математичним матеріалом доцільно пропонувати той, який не містить у собі нічого принципово нового порівняно з вивченим.

У другому-третьому класах діти спостерігають різноманітні факти, що характеризують кількісну зміну результатів залежно від зміни компонентів дій. Тому в четвертому вони вже можуть самостійно узагальнювати знання, потрібні для сприймання нового матеріалу з теми "Зміна суми залежно від зміни одного з доданків (якщо другий доданок постійний)".

У третьому класі, як показують наші спостереження, можна запропонувати учням для самостійної роботи з використанням підручника такі теми: "Множення п'яти і ділення на п'ять", "Додавання суми до суми", "Прийом додавання розрядами", "Розв'язування задач, у яких відомі сума й один із доданків, а треба порівняти доданки" та ін.

Четвертокласникам, наприклад, доступна для самостійної роботи тема "Додавання й віднімання багатоцифрових чисел в межах мільйона", бо алгоритми додавання й віднімання великих чисел їм уже відомі з третього класу. До речі, в третьому класі, коли учні вивчають письмове додавання у межах 1000 (після того, як, працюючи з учителем, засвоїли додавання з переходом через перший і другий розряди), можна запропонувати самостійно ознайомитися з новим для них випадком - додаванням з двома переходами через розряд.

Визначаючи матеріал для самостійної роботи, учитель має бути переконаний, що попередні знання, на яких тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового, діти засвоїли добре. Так само треба дуже уважно поставитися до способу постановки завдання. Інструкція до завдання має бути лаконічною, але точною і повною. Зміст її повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислювального прийому. Доречно, скажімо, у процесі оволодіння учнями третього класу прийомом виконання прикладів з повним поясненням вивісити на дошці інструкцію з такими вказівками:

1. Запиши зменшуване.

2. Заміни від'ємник сумою розрядних доданків.

3.Прочитай пошепки знайдений вираз (від числа ... відняти суму ... і ...).

Згадай правило віднімання суми від числа.

Подумай, який спосіб розв'язання тут найзручніший.

Обчисли приклад і зроби перевірку.

Для самостійного ознайомлення з новим матеріалом у третьому-четвертому класах цілком доступні й нові види задач. У методичній літературі підкреслюється, що сучасна програма початкових класів ставить вимогу формувати в дитини вміння розв'язувати не певний вид задач, а будь-які. Саме тому система добору й розміщення їх у підручниках спрямована на забезпечення сприятливих умов для узагальнення способів дій.

У визначенні змісту і характеру допомоги під час розв'язування задачі звичайно класовод орієнтується на загальні вимоги до роботи над нею. Готуючись до уроку, корисно продумати, який вид короткого запису найдоцільніше застосувати під час розв'язку: починати розбір від шуканого чи від даних, орієнтуючись на основне питання задачі; чи допускає задача різні способи розв'язку і, якщо так, то який з них раціональніший; як оформити розв'язок. Роботу краще будувати так, щоб ініціатива вчителя не стримувала думки учнів, щоб вони вчилися самостійно міркувати. А для цього слід також передбачити, які питання можуть виникнути в учнів.

Однак у будь-якому випадку, щоб самостійно розв'язати задачу, дитина повинна усвідомити її умову (значення числових величин, окремих слів і виразів); виділити з умови дані й шукане; знайти зв'язки між шуканим і даними.

Найскладніше для учнів - навчитися самостійно аналізувати задачу. Кращому розумінню важкодоступного під час самостійного розв'язування задач нового виду сприяють допоміжні засоби. Ними можуть бути: схема, малюнок, короткий запис, вказівка, що, як правило, подаються на індивідуальних картках або на переносних дошках.

Наведемо деякі формулювання для самостійної роботи над задачею:

частково самостійно розв'язати задачу (аналізують з учителем до з'ясування основного пункту в розв'язуванні, а закінчують роботу самостійно);

придумати запитання до кожної дії повного розв'язування. Виконати дії;

скласти задачу за коротким записом, схемою (без чисел і з числами);

придумати запитання до задачі, щоб замість двох дій розв'язати однією (або навпаки);

перебудувати задачу так, щоб відповідь не змінилась, але задача розв'язувалась двома діями;

розв'язати задачу і визначити, з якою задачею її не можна плутати;

знайти на схемі розв'язок задачі;

яка зі схем показує розв'язання даної задачі;

змінити умову задачі чи запитання до неї: а) щоб розв'язати двома діями...; б) щоб у запитанні були слова "більше на..." ("менше в..."), ...; в) щоб задача розв'язувалась спочатку додаванням, потім відніманням... та ін.; г) щоб задача стала оберненою;

10) знайти на сторінці підручника задачу, яка подібна до щойно розв'язаної, і розв'язати її.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим природним матеріалом дітям здебільшого пропонують текст описового характеру з підручника. Перед читанням учитель за хвилину повідомляє мету роботи, називає статтю, яку слід опрацювати, та обов'язково ставить контрольні запитання, на які треба підготувати відповіді в процесі читання.

Іноді (наприклад, перед читанням статей "Рослини - частина живої природи", "Як тварини готуються до зими", "Рослини взимку", "Птахи взимку") доцільно поставити перед учнями й проблемне запитання, вислухати міркування, а потім запропонувати прочитати статтю і зробити правильний висновок.

Не завжди потрібно (особливо в третьому класі) пропонувати для самостійного опрацювання весь текст. Якщо самостійна робота розрахована на 5-7 хв, можна обмежитися лише певною, логічно завершеною частиною. Нерідко статті в підручнику побудовано так, що спочатку подаються фактичні відомості, а узагальнення завершують їх. Залежно від рівня підготовки дітей для самостійного читання з певною настановою вчитель може запропонувати лише ту частину статті, яку діти спроможні зрозуміти й без особливої допомоги, а решту її залишити для читання й усвідомлення під керівництвом учителя. Перед самостійною роботою, звичайно, слід пояснити незрозумілі слова.

У третьому класі можливе самостійне ознайомлення з такими текстами:

"Початок осені", "Плоди і насіння", "Рослини влітку і восени", "Як тварини готуються до зими", "Яблунева плодожерка", "Дбайливо ставтеся до хліба!", "Настала зима", "Дятлова кузня", "Шишкарі", "Охорона тварин узимку", "Праця людей узимку", "Весна прийшла", "Білан капустяний", "Сонечко", "Праця людей весною".

У четвертому класі учні можуть самостійно опанувати зміст статей: "Горизонт" (після екскурсії), "Яри", "Гори", "Природний газ", "Джерело", "Дніпро", "Море", "Цукровий буряк", "Картопля", "Соняшник", "Льон", "Бур'яни поля", "Шкідники поля", "Луки", "Риби", "Птахи водойм", "Хутрові звірі водойм", "У Чорному морі", "Київ", "Праця людей у степу", "Заповідники".

Важливо, щоб у процесі виконання самостійної роботи вчитель пропонував дітям пошукові завдання: сортування навчального матеріалу за певними критеріями; порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів, що вивчаються; підготовку висновків за аналогією; класифікацію; виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, доведення. (Висновки з досліджень Н. С. Коваль.)

Дослідницькі завдання. Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Нерідко вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, потребує від них розвинених пошукових умінь. Дослідження педагога Т. М. Байбари показало, що виконання учнями третіх-четвертих класів елементарних дослідницьких завдань - не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом початкової школи учні спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.

Аналіз результатів експерименту показав, що за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки учні цілком спроможні виконувати тривалі дослідницькі завдання. Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним встановленням причинно-наслідкових зв'язків, засвоєння властивостей об'єктів шляхом експериментального "відкриття" під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти самостійно на деяких етапах разом з учителем планують хід роботи, відбирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, у дослідницькому методі працює увесь діапазон пошукових умінь.

Щоб захопити школярів дослідженнями, бажано прищепити їм смак до вдумливого нагромадження і осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об'єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а може, й місяць). Формування досвіду пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби.

Ще одним методом активізації творчого мислення є методи навчання, які сприяють організації та реалізації проектної діяльності, які допомагають виробити вміння вирішувати нові проблеми та спонукають до більш продуктивної розумової діяльності, цілеспрямованого пошуку вирішення проблеми.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

Можна, наприклад, провести дослідницький проект з природознавства (див. Додаток А).

Творчі проекти - не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Ігрові проекти - учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

Практико-орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду).

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові. За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців). На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Долучаючись до проектної діяльності, її учасники працюють над навчальним проектом, пов'язаним із вирішенням певних проблем. При цьому вони набувають знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмета, а за своїм особистісним сенсом - за межі звичного шкільного середовища, пов'язуючи учнів з реальними соціальними проблемами. Розглянемо зміст діяльності учасників проекту на кожному його етапі.

І етап. Організація проекту

Етап визначення вчителем стратегії діяльності, яка полягає у виборі виду й теми проекту; формулюванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі не долучаються.

Вибір теми навчального проекту

Вибір учителем теми навчального проекту залежить від навчальної ситуації з певних предметів, власних професійних інтересів, можливостей та здібностей учнів. Якщо проектна діяльність уже стала зрозумілою та прийнятною для учнів, вони можуть запропонувати свої теми, керуючись при цьому не лише пізнавальними, а й творчими або прикладними потребами. Наприклад, вивчаючи тему "Складові їжі" з навчального курсу "Основи здоров'я", в учнів може виникнути питання: "Цукор приносить більше шкоди (псування зубів, ожиріння) чи користі (додаткова енергія для організму)?". Щоб вирішити цю проблему, вчитель пропонує виконати проект "Цукор - друг чи ворог?" Таке формулювання теми, насамперед, зацікавить учнів, оскільки вони не байдужі до солодощів; потім змусить замислитись над правильністю однозначної відповіді; можливо, проблема спричинить суперечку серед дітей і викличе бажання колективно її дослідити. Якщо навчальний проект буде парним або індивідуальним, можна виділити підтеми з такими робочими назвами (творчі назви власних проектів учні добирають самостійно): "Детективи цукру", "Хто живе вічно солодким життям?", "Як виготовляють цукор?", "Історія цукру", "Чому цукор називають "білою смертю"?", "Чи існують солодощі без цукру?", "Як визначити вміст цукру в продуктах?" та інші.

При виборі теми проекту вчителю варто орієнтуватись на такі критерії:

чи дійсно серйозно захопить учнів пропонований проект;

чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;

чи буде мати практичний, особистісно чи соціально значущий результат;

чи зумовить виконаний проект у процесі його реалізації подальшу серію проектів.

Формулювання провідної проблеми та дидактичної мети

Як уже зазначалося, в основу кожного навчального проекту покладене вирішення певної проблеми. З її формулювання, у свою чергу, випливають мета й завдання проектної діяльності учасників. Визначаючи проблему проекту, вчитель має усвідомлювати, чи вона буде актуальною для учнів, стане стимулом їхньої активної пізнавальної діяльності, а її вирішення зумовить утворення нових Постановка проблеми передбачає створення проблемної ситуації. Зауважимо, що постановка проблеми не завжди призводить до проблемної ситуації. Проблема не цікава учням, якщо вона не пов'язана з їхнім життям, має загальний характер або не адекватна рівню знань і вмінь (є занадто простою чи складною).

II етап. Планування проекту

Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку підпроблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає в її плануванні.

Після такого "занурення" в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників, утворюються робочі групи й обирається напрям діяльності, який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення результатів.

На цьому етапі ініціатива переходить до учнів.

Вибір учнями напряму діяльності та шляхів вирішення проблеми

Ставлячи перед учнями проблему, учитель передусім має заінтригувати їх, по-перше, важливістю її подолання в конкретній ситуації; по-друге, показати власну зацікавленість у цій проблемі та виявити готовність брати участь у її вирішенні. Така емоційно забарвлена атмосфера стимулює учнів до активної взаємодії в процесі розробки проекту. Водночас учитель дає зрозуміти, що відповідний результат можна отримати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького характеру діяльності тощо.

Під час формулювання проблеми індивідуальних проектів учні мають насамперед з'ясувати, що їх цікавить у певному об'єкті або що вони хочуть про нього дізнатися.

Після визначення провідної проблеми колективно обговорюються можливі шляхи її вирішення. У цьому випадку характер діяльності учасників залежить від виду проекту за предметно-змістовою галуззю. Розглянемо її на прикладі загальної теми "Вода - основа життя".

Таблиця 3

Технологічні

елементи

Монопредметний

проект

Міжпредметний

проект

Надпредметний проект

Підтема проекту

"Перетворення води на сніжинку"

"Значення води в природі"

"Вода - стихія Всесвіту"

Об'єкт пізнання

Краплина води, сніжинка

Вода як об'єкт пізнання в природознавстві

Позапредметний освітній об'єкт - вода як стихія Всесвіту

Проблема

Які причини перетворення води в сніжинку?

Яким є значення води в природі?

Яку роль відіграє вода в побудові світу? Яким є її зв'язок з іншими природними стихіями?

Формулювання задачі

Дослідити сніжинку

Проаналізувати природні властивості води, порівняти їх з тими, що відображені в прислів'ях, казках, легендах, міфах

З'ясувати значення води для природи, людини, всього світу

Способи

вирішення

задач

Спостереження, досліди, вимірювання, пошук фактів про форми сніжинок

Гуманітарні, художні методи дослідження води і поняття про неї

Роздуми про природу води, ознайомлення з науково-популярними публікаціями

Представлення результатів

Демонстрація дослідів з краплиною води, сніжинкою

Повідомлення про подібність тлумачення ролі води в науковій та художній літературі

Написання творчої роботи про значення води в природі Всесвіту

Формування робочих груп

Кількість учасників проекту визначається залежно від складності та масштабу передбачуваної діяльності, а також від бажання учнів. Якщо проект груповий, потрібно об'єднати учасників у групи, визначити функції кожного учня, чітко окреслити проблемне поле діяльності, цілі та задачі. Важливим моментом організації груп є формування учасниками правил спільної роботи, наприклад:

* придумати (підібрати) девіз команди;

працювати дружно, злагоджено, разом;

усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно;

викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати;

радитись із товаришами, приймати рішення спільно;

висловлюватися по суті справи, не відволікатися на стороннє;

"запозичати" ідеї в інших груп з їхнього дозволу;

бути доброзичливими, старанними, відповідальними;

доводити свою справу до кінця та ін.

Якщо хтось із учнів виявив бажання працювати окремо, учителю варто зайняти позицію консультанта й коректно скеровувати діяльність школяра.

Визначення виду майбутнього результату та форми представлення

Вид продукту, який буде отримано в результаті розробки навчального проекту, залежить від теми та характеру провідної діяльності. Це може бути малюнок, плакат, газета, сценарій, літературний твір, макет, модель, ескіз, побутовий виріб, костюм, wеb-сайт, відеосюжет тощо. Продукт проектної діяльності засвідчує підсумок вирішення поставленої проблеми.

Таблиця 4

Отриманий результат презентується у відповідній формі: урок-проект, класне свято, вистава, екскурсія, конкурс, виставка творчих робіт, фотогалерея, веб-сторінка тощо.

Складання учнями плану роботи над проектом

Учні за допомогою вчителя визначають послідовність питань, на які потрібно буде відповісти в ході самостійного дослідження, тобто складають індивідуальний план; між учасниками проекту розподіляються обов'язки щодо пошуку та обробки інформації

Планування пошукової діяльності учасників проекту залежить від об'єкту дослідження. Якщо таким об'єктом є певний предмет (орієнтовні теми проектів: "Вирощування квітів до Дня матері", "Чому висихає річка Либідь?"), учасники проекту обмірковують:

що з цим предметом можна робити, як використовувати;

як його пізнавати;

яку інформацію про нього потрібно зібрати, як її обробити й узагальнити;

як цей предмет можна змінити, покращити;

в який спосіб презентувати результат проекту.

Якщо об'єктом дослідження є інформація (орієнтовні теми проектів: "Народні традиції рідного села", "Історія школи"), учасники знаходять відповідь на головне питання: що ми хочемо дізнатися про певний об'єкт? Така діяльність має переважно пізнавальний характер.

Якщо об'єктом дослідження є проблема (орієнтовні теми проектів: "Як із старого паперу зробити новий?", "Як покращити екологію міста?"), обирається ситуація або об'єкт, з якими вона пов'язана. Під час дослідження спочатку з'ясовується сутність проблеми, а потім розробляються варіанти її вирішення. Учасники проекту знаходять відповіді на такі питання:

що нас не задовольняє?

що нам заважає?

що хотіли б покращити?

якою є позиція інших людей щодо цієї проблеми?

Якщо предметом дослідження є конкретна справа (орієнтовні теми проектів: "Ремонт книжкової полички", "Виготовлення фіточаю", "Видання гумористичної газети"), з'ясовується насамперед її корисність. Не занурюючись у дослідження проблеми, плануються дії щодо виконання цієї справи. Така діяльність має переважно організаційний характер.

Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників

На другому етапі також визначаються критерії оцінювання проектної діяльності учасників. Орієнтовні критерії оцінювання проектної діяльності можуть бути такими:

· активність кожного учасника проекту відповідно до його можливостей;

· характер спілкування та взаємодопомоги;

· глибина розкриття проблеми;

· використання інформації з різних галузей знань;

· естетика оформлення результату;

· соціальна (практична) значущість результату;

· вміння презентувати проект тощо.

ІІІ етап. Реалізація проекту

Етап відрізняється інформаційно-операційним характером діяльності учасників. Учні за допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідні матеріали, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби - координатора; він спрямовує пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі. Етап завершується виготовленням освітнього продукту, визначеного на попередньому етапі діяльності.

Визначення джерел потрібної інформації

Значні труднощі в учнів у процесі проектної діяльності викликає робота з інформацією, адже розробка проекту потребує вмінь, що виходять за межі шкільної програми. Оскільки в молодших школярів недостатньо досвіду роботи з інформаційними джерелами, учитель має координувати означений процес.

Розглянемо цей етап пошукової діяльності на прикладі проекту за темою "Зелена аптека". У контексті сформульованої проблеми учні мають знайти таку інформацію: які рослини можуть бути ліками; що ними лікується; де вони ростуть; які умови необхідні для їх росту; які з них можуть вирощуватись на території школи; де взяти насіння; як виростити; кому ці рослини можуть допомогти тощо. Джерелами інформації в такому випадку можуть бути підручники "Основи здоров'я" та "Я і Україна", енциклопедія лікарських рослин, публікації у фаховій періодиці, телепередачі, спеціалісти (лікарі-фітотерапевти, фармацевти), родичі, вчителі. Спочатку діти з'ясовують, до яких із названих джерел вони мають доступ, після цього між учасниками розподіляються обов'язки щодо збору інформації за визначений проміжок часу. Отримані матеріали аналізуються; відбираються ті, які безпосередньо стосуються сформульованої проблеми проекту; з ними ознайомлюються всі учасники.

Самостійна пошукова робота учнів

Однією з визначальних складових проектної діяльності є самостійна робота дітей. Вона дає змогу на основі наявних знань, умінь та здібностей учнів ставити перед ними творчу пошукову задачу.

У процесі самостійної пошукової роботи для розв'язання поставленої проблеми учень застосовує елементи свого формалізованого досвіду. Проте відповідні знання переважно використовуються із суттєво новою функцією, завдяки чому виникає продуктивний процес отримання нової інформації, засвоєння раціональних способів діяльності. Отже, під час виконання такої роботи в учня накопичується новий досвід діяльності на рівні засвоєння творчих дослідницьких методів пізнання. Цей досвід може бути перенесений не лише на розробку проектів іншого виду, а й на навчальний процес у цілому.

Самостійна пошукова робота підпорядкована певній логіці та здійснюється за таким алгоритмом:

усвідомлення проблеми власного пошуку;

з'ясування незрозумілих питань;

спостереження, збір фактів, доказів;

аналіз та узагальнення зібраних даних;

узгодження виконаної роботи із запланованою;

висновки.

Виготовлення освітнього продукту

Проведене учнями дослідження завершується застосуванням здобутих знань у практичній роботі. Її результатом має бути реальний освітній продукт, наділений суб'єктивною або об'єктивною цінністю. Отримавши його, учні мають дати відповідь на такі питання:

– Які знання знадобилися в практичній роботі?

– Який особистий досвід змогли використати? Який новий досвід отримали?

– Що змінилося в результаті виконання проекту?

– Що покращили для себе чи для інших людей?

IV етап. Підсумок проекту

На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз й оцінка проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

Педагогічна цінність проектної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. На підсумковому етапі учителя передусім цікавить, як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонстрацією зростання своєї компетентності.

Презентація результатів навчального проекту

Під час публічного представлення проекту його учасники ознайомлють присутніх із поставленими завданнями: розповідають, що нового дізналися та навчилися; демонструють результат своєї діяльності; доводять його цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє.

На цьому етапі проходить оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні дають оцінку внеску кожного учасника творчої групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому. Важливо, щоб підсумок роботи над навчальним проектом відбувався в урочистій атмосфері, адже це посилить радість пошуку та активізує набуття нових, незвичних для повсякденного навчального процесу знань та умінь, дозволить учням відчути їх соціальну значущість.

При підготовці до презентації проектів слід врахувати такі моменти:

· визначення дати й місця презентації;

· складання сценарію захисту;

· визначення переліку гостей (за бажанням учнів);

· оформлення запрошень;

· підготовка приміщення;

· запрошення гостей;

· стендова інформація про захід.

Велике значення для молодшого школяра має стимулювання його роботи. Для цього можна використати грамоти чи пам'ятні подарунки, але обов'язково для кожного учасника. Якщо одночасно відбувається презентація кількох проектів, не варто влаштовувати змагання і присуджувати місця. Краще виділити кожен проект окремо та визначити його в одній із номінацій, наприклад: "Пізнавальний проект", "Корисний проект", "Пам'ятний проект", "Яскравий проект", "Веселий проект", "Оригінальний проект" тощо.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.

Ще однією формою пошукової діяльності може стати інтерактивне навчання.

Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету ? створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процесс відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Головна риса інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань.

Інтерактивні технології навчання залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів поділяють на чотири групи:

· Інтерактивні технології кооперативного навчання.

· Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

· Технології ситуативного моделювання.

· Технології опрацювання дискусійних питань.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Робота в парах

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Урок математики, 3-й клас.

Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння.

Учитель готує картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки, він пропонує за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свій висновок. За сигналом учителя упродовж 30 с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто висловлюватиметься перед класом. Представник пари робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівняння показує, "на скільки" більша чи менша одна величина від іншої, а кратне - "у скільки разів" вони відрізняються.

Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два - чотири - всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Вода. Властивості води. Підсумковий урок.

Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу "Вода", і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди.

Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці.

Працює весь клас, діти вилучають "слабкі ланки", залишаючи основні.

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

· для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

· для збирання інформації з якої-небудь теми;

· для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів);

· для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Акваріум

Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Урок математичної логіки, 4-й клас.

Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2-4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3-5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.

Мікрофон

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми.

Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.

Передаючи символічний "мікрофон", охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Пропонуємо розглянути детальніше інтерактивну технологію "Незакінчене речення".

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.

Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка "Мої думки".

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).

2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).

Мозковий штурм

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета "мозкового штурму" чи "мозкової атаки" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Урок математики, 4-й клас.

Тема. Площа прямокутника.

Запитання вчителя:

- Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?

На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, дозволяється розвивати попередні ідеї.

Можливі відповіді дітей:

- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр.

- Необхідно знати довжину всіх сторін.

- Необхідно знати довжину двох сторін.

- Необхідно знати перетворення іменованих чисел.

- Необхідно знати таблицю мір довжини.

Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації", використовують для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об'єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом.

В цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення - творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним.

1.3 Стан проблеми формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді

Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.

Щоб з'ясувати стан розвитку в молодших школярів пошукової діяльності на уроках у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів пошукової діяльності на уроках. Констатуючим експериментом було охоплено вчителів початкової школи Старопочаївської ЗОШ I-III ступенів та Будецької ЗОШ I-II ступенів. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

У процесі експериментального дослідження нами проведено анкетне опитування вчителів початкових класів (див. додаток Б). Результати анкетного опитування показали, що більшість вчителів (75%) періодично формують пошукову діяльність. 20% - часто формують, а 5% - практично не формують взагалі.

Відповідаючи на друге запитання (З якого класу, на вашу думку, доцільно формувати у дітей пошукову діяльність?), усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над формуванням пошукової діяльності учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.

На питання "На яких уроках найчастіше ви формуєте пошукову діяльність?" 65% відповіли, що на уроках природознавства, 25% - на уроках математики, 10% - на уроках трудового навчання, рідної мови, основи здоров'я та ін.

На наступне запитання (Які способи ви використовуєте для формування пошукової діяльності на уроках?) 75% учителів назвали використання проблемних ситуації та дослідів.

Щодо відповіді на запитання "Які завдання ви використовуєте для цього?", то вчителі вказали такі завдання: доведи, порівняй, проведи дослід та ін.. Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.

Відносно питання "Чи є у підручниках завдання для формування пошукової діяльності?", то вчителі відповіли, що є, але в недостатній кількості.

У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи - на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально-пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних способів формування пошукової діяльності дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз 40 відвіданих уроків засвідчив, що педагоги використовують різноманітні способи формування пошукової діяльності у молодших школярів.

Аналіз публікацій [], присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо даної проблеми засвідчив, що вчителі - практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б формуванню пошукової діяльності учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь.

Зокрема, Галузінська М.Г., директор середньої загальноосвітньої школи № 1, м. Чернівці, говорить, що процес мислення виникає із спроб знайти вихід із складного становища, а ускладнення виникає в тому випадку, коли той, хто пізнає, побачив суперечність, яка є основою ускладнення і стимулом до пошуку.

Першим етапом пошуку є відтворення наявних знань, фактів, які лежать поруч з новим явищем і під час співставлення з'ясовується їх схожість та відмінність.

Другий етап пошуку - накопичення фактів доказу, встановлення нових зв'язків і закономірностей, які дозволяють дати вичерпне пояснення об'єкта, що вивчається, і вирішити суперечність. На початковій стадії проблемного навчання учні повинні одержати від вчителя точні вказівки, де вони зможуть знайти додаткові відомості. Ні в якому разі не повинна знижуватися активність пошуку учнів. Організовуючи пошук, вчитель повинен чітко уявляти, з якими труднощами в засвоєнні матеріалу зіткнуться слабкі, середні й сильні учні, і надати їм диференційовану допомогу.

Спостереження свідчать, що найсильніші учні активно включаються в пошук додаткового матеріалу для вирішення поставленого завдання, намічають і застосовують різні підходи. Учні з середньою успішністю здатні повністю включатися в пізнавальний пошук з даної проблеми. На відміну від сильних учнів вони потребують допомоги збоку вчителя. Слабких учнів у процесі пізнавального пошуку спочатку слід навчити процесу доказовості, підтвердження вже відомого. Важливо також озброїти їх умінням контролювати хід самостійного пошуку, звіряючи його з кінцевим результатом.

Третій етап - це створення системи дій для добору і групування фактів, обґрунтування доказів, виділення принципів і головної ідеї, формування узагальнень і висновків. Це - найважливіший етап пізнавального пошуку на уроці. Тут розкривається і вдосконалюється рівень аналітико-синтезуючої діяльності учнів, їх здатність до зосередженої уваги, прагнення самостійно розкрити і зрозуміти невідоме.

На наш погляд, заслуговують на увагу подані Л. Хоритоновою рекомендації щодо використання на уроках природознавства навчальних проблем як засобу створення проблемних ситуацій, а саме:

- При побудові проблемних уроків необхідно дотримуватися дидактичних принципів, таких як науковість та наступність, систематичність і послідовність, свідомість і активність учнів при розв'язані навчальної проблеми;

- Плануючи уроки, учитель обирає найефективніше місце навчальних проблем у процесі навчання;

- Навчальна проблема повинна зацікавлювати учнів у навчальному матеріалі своєю незвичністю, яскравістю та емоційністю;

- На уроці вчитель повинен бути уважним до емоційного стану дитини при розв'язані навчальних проблем, вчасно з'ясувати причини ускладнень у вирішені проблемної ситуації і надавати своєчасну допомогу.

З метою вивчення досліджуваного питання нами проаналізовано підручники для початкової школи щодо наявності завдань, що сприяють формуванню пошукової діяльності учнів.

У підручнику з курсу "Я і Україна" [19] вміщено 27 завдань пошукового характеру. Проте у підручнику з математики [18] цих завдань лише 11.

Аналіз підручників засвідчив, що у їх змісті є завдання, які можуть забезпечувати формування пошукової діяльності у молодших школярів. До таких завдань ми відносимо завдання, які представлені у рубриках: "Поміркуй", "З'ясуй",, "Досліди", "Спостерігай", "Практична робота", "Порівняй".

У підручнику з природознавства для 3 класу пропонується проведення учнями дослідів: з дослідження властивостей води, ґрунту, повітря, умов росту і розвитку рослин. У підручниках передбачено проведення практичних робіт та дослідів.

Такими чином, аналіз підручників показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пошукової діяльності учнів.

Нами проаналізовано відображення питання способів формування пошукової діяльності у молодших школярів у методичних посібниках для вчителів.

Таблиця 5 Результати аналізу посібників для вчителів щодо наявності завдань, що сприяють формуванню пошукової діяльності

п/п

Назва посібника

Всього уроків

К-сть уроків, на яких викорис. завдання для форм. пошук. д-сті

Пізнавальні завдання

Евристична бесіда

Метод аналогії

Самост. ознайомл. з матеріалом

Елементарне дослідницьке завдання

Інтерактивна вправа

1

Бабовал Т. І., Рябова С. І. Я і Україна. Уроки громад. Освіти. 3 клас

34

21

2

15

2

4

1

2

Жаркова І.І., Мечник Л.А. уроки з курсу "Я і Україна. Я і природа". 3 клас

34

22

5

9

9

-

10

3

Шандрівська Г. Я і Україна. Природознавство. 3 клас

35

26

3

9

6

2

7

4

Кизим О.П. Математика. 3 клас

140

43

15

9

21

4

1

5

Федорченко Т.А. Усі уроки математики. 3 клас

136

37

13

11

17

1

0

6

Козак М.В., Корчевська О.П. Уроки математики. 3 клас

147

48

17

13

19

3

0

У посібниках для вчителів з математики недостатньо звернуто увагу на способи формування у дітей пошукової діяльності.

Таким чином, аналіз передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів, навчально-методичної літератури для вчителів показав, що проблема формування у дітей пошукової діяльності знайшла в основному належне відображення. Проте у масовому педагогічному досвіді ця проблема не знайшла належного розв'язання.

Тому, узагальнюючи сказане про роль пошукової роботи у засвоєнні матеріалу, слід зробити висновки, що вона за своїм характером наближається до реальних умов життя і готує дітей до творчої участі в ньому, сприяє пробудженню в учнів прагнення до нових знань, активізує їхній пізнавальний інтерес, формує прийоми і вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності [7, 7].

Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти переживають радість творчості, відчуття перемоги [7, 7].

Розділ II. Технологія формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження

пошуковий педагогічний учень математика

На основі матеріалів констатувального експерименту розроблена методика формувального експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі Старопочаївської загальноосвітньої школи. Було охоплено 34 учні 3 класу Старопочаївської школи та Будецької загальносвітньої школи.

Експериментальний та контролбний класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів.

У експериментальному класі навчання проводилося за методикою запропонованою нами. Дослідження велося на матеріалі предметів математики та курсу Я і Україна (3 клас), зокрема при вивченні таких тем:

– З математики "Усне додавання і віднімання в межах 1000",

– З курсу Я і Україна "Спостерігаю за живою природою".

На етапі формуючого експерименту, який проводився на уроках математики та курсу Я і Україна, нами використовувалися різні шляхи та засоби формування міцності знань.

Покажемо в розрізі окремих тем з Я і України та математики ті засади, прийоми, види роботи, які використовувалися з метою формування міцності знань, умінь і навичок молодших школярів.

Таблиця 6 Усне додавання і віднімання в межах 1000. Математика, 3 клас

Тема уроку

Завдання для формування пошукової діяльності

1

Додавання і віднімання круглих сотень. Додавання і віднімання круглих десятків із переходом через десяток. Задачі на дві дії першого ступеня.

Творча робота над задачами (№№ 554-563).

· Метод "незакінчене речення"

Продовжте думку:

- Задача розв'язується дією додавання, якщо в умові сказано про…

- Задача розв'язується дією додавання, якщо в запитанні запитують про…

- Задача розв'язується дією віднімання, якщо в умові сказано про…

- Задача розв'язується дією віднімання, якщо запитання звучить так…

2

Додавання і віднімання круглих сотень та десятків. Розширена задачі на зведення до одиниці (перший вид) (№№ 564-570).

3

Усне додавання трицифрових чисел виду 520 + 340.

Розширені задачі на зведення до одиниці (перший вид) (№№ 571-579).

4

Усне віднімання трицифрових чисел виду 470 - 320. Задачі і вправи на застосування прийомів обчислень. Складені задачі, що передбачають суми двох і трьох доданків (№№ 580-587).


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.