Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б - контрольні.

Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:

1. Пояснити значення стійких словосполучень.

2. У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.

3. Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.

Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:

1. Золоті руки;

2. зарубати на носі;

3. ні живий ні мертвий;

4. кіт наплакав;

5. кури не клюють;

6. строчити як з кулемета;

7. наламати дров;

8. дерти носа;

9. пекти раків;

10. взяти ноги на плечі.

Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:

1. Золоті руки - вміти все робити;

2. зарубати на носі - запам'ятати;

3. ні живий ні мертвий - злякатися;

4. кіт наплакав - мало;

5. кури не клюють - багато;

6. строчити як з кулемета - швидко говорити;

7. наламати дров - зробити щось погане;

8. дерти носа - бути гордим;

9. пекти раків - червоніти;

10. взяти ноги на плечі - втекти.

У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:

1. Золоті руки - працелюбні;

2. зарубати на носі - добре запам'ятати;

3. ні живий ні мертвий - ніби вмер;

4. кіт наплакав - мало;

5. кури не клюють - не хочуть їсти;

6. строчити як з кулемета - стріляти;

7. наламати дров - зробити щось;

8. дерти носа - гордувати;

9. пекти раків - пекти на вогні;

10. взяти ноги на плечі - _____________.

Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.

Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.

Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.

Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.

Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).

Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.

Фразеологічний зворот	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Золоті руки	98	96	2	3	-	1	99	97	-	1	1	2
2	Зарубати на носі	93	93	6	4	1	3	94	90	6	9	-	1
3	Ні живий ні мертвий	42	43	17	13	41	44	37	38	41	35	22	27
4	Кіт наплакав	98	99	2	-	-	1	97	96	3	2	-	2
5	Кури не клюють	60	54	14	18	26	28	51	48	19	19	30	33
6	Строчити як з кулемета	6	6	3	1	91	93	18	11	4	8	78	81
7	Наламати дров	29	33	38	38	33	29	9	7	15	13	76	80
8	Дерти носа	96	95	4	2	-	3	95	94	1	-	4	6
9	Пекти раків	17	15	7	9	76	76	63	61	14	13	23	26
10	Взяти ноги на плечі	26	26	63	58	11	16	29	28	38	37	33	35
	Середній показник(%)	56,5	56	15,6	14,6	27,9	29,4	59,2	57	14,1	13,7	26,7	29,3

На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.

Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов'язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.

Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.

Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».

На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:

1. П'яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.

2. За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.

3. Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.

4. «Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.

5. Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.

Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.

Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.

У таблиці №2 показані кількісні показники виконаного завдання (%).

Таблиця №2

Фразеологічний зворот	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
1	Березова каша	-	-	-	-	100	100	-	-	-	-	100	100
2	Пекти раків	38	29	33	44	29	27	37	43	41	36	22	21
3	Ловити гав	93	90	7	2	-	5	100	100	-	-	-	-
4	Слухати з розкритим ротом	31	31	51	48	18	21	43	40	49	49	8	11
5	За два кроки	11	14	63	53	26	33	33	29	50	44	17	27
	Середній показник(%)	34,6	32,8	30,8	29,4	34,6	37,2	42,6	42,4	28	25,8	29,4	31,8

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).

Фразеологічні звороти були взяті з переліку тих, які пропонувалися учням у завданні № 1 для пояснення.

На початку виконання завдання оголошувалося, що учні можуть включати фразеологічні одиниці у невеликий зв'язний текст (в тому випадку, якщо учень виходить за межі одного речення).

Для цього завдання були обрані такі фразеологічні одиниці:

1. зарубати на носі;

2. ні живий ні мертвий;

3. кіт наплакав;

4. кури не клюють;

5. наламати дров.

Виконання цього завдання дало невтішні результати. Його виконала менша половина учнів (20%). Більша половина учнів не склала речення із жодним із словосполучень (56%). 24% учнів склали речення неправильно, вживаючи фразеологізми як вільні словосполучення (розуміючи їх в прямому значенні).

Наприклад: «Кури не клюють зерна»; « Батько взяв сокиру і пішов ламати дрова»; «Я завжди прибираю те, що кіт наплакав» та інші.

Подаємо кількісні показники виконаного завдання.

Таблиця № 3. Складання речень з фразеологізмами учнями 3 і 4 класів.

	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	Загальна кількість (%)
Виконали повністю	23,1	19,3	18,2	18,2	20
Виконали частково	23,1	23,1	27,2	22,8	24
Не виконали	53,8	57,6	54,6	59	56

Із наведених у таблиці показників можна зробити висновок про те, що введення фразеологізмів у речення становить для учнів більшу складність, ніж розпізнавання їх у реченні чи пояснення їх значень.

Лише небагато учнів, які правильно пояснили значення фразеологічних одиниць, вміло ввели їх у речення.

Наприклад: «Моя подруга була ні жива ні мертва від страху»; «Ми повинні поважати старших - зарубай це собі на носі»; «Брат приніс у відрі води, ніби кіт наплакав».

Подібні приклади трапляються в учнівських роботах дуже рідко. Більшість складених учнями речень не багаті за змістом, елементарні за формою.

Наводимо типи мовленнєвих помилок, які були допущені учнями під час виконання завдань.

Інколи учні стараються відобразити своє знання фразеології при складанні речень, вживаючи поряд із фразеологічними одиницями їх пояснення. В результаті виникає свого роду плеоназм: «Я так злякалася, що була ні жива ні мертва від страху».

Поширеною помилкою, якої допускалися учні, є вживання фраезологізмів в прямому значенні.

Мовленню молодших школярів не властиві фрази з переносним значенням. Учні вживають близько 4 % фраз з переносним значенням (по відношенню до загальної кількості фраз їхнього мовлення), так як їх застосування пов'язане з аналітико - синтетичною діяльністю, достатньо високим рівнем розвитку мислення.

Відомо, що багато фразеологічних одиниць виникли на основі метафор і порівнянь, розуміння яких досліджувалося психологами. Так, деякі психологи справедливо вважають, що дітям властиво спочатку використовувати пряме (конкретне) значення, а на наступних етапах розвитку вони усвідомлюють переносне значення виразів і починають використовувати їх у своєму мовленні.[6, 20].

Названі помилки, яких допускалися учні у використанні фразеологічних одиниць, у мовленні пов'язані, головним чином, з незнанням або з неточністю розуміння їх семантики.

Це пояснюється відсутністю семантичної роботи по засвоєнню фразеологічних одиниць. Така ситуація може бути змінена тільки в тому випадку, якщо вчителі будуть цілеспрямовано працювати над активним словником молодших школярів.

На основі результату проведеного констатувального зрізу була складена таблиця якості знань учнів (у %).

Таблиця № 4

Завдання №	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
		%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%
	1.	56,5	56	15,6	14,6	27,9	29,4	59,2	57	14,1	13,7	26,7	29,3
	2.	34,6	32,8	30,8	29,4	34,6	37,2	42,6	42,4	28	25,8	29,4	31,8
	3.	23,1	19,3	23,1	23,1	53,8	57,6	18,2	18,2	27,2	22,8	54,6	59

На основі проведеного констатувального зрізу ми склали таблицю, в якій у відсотковому співвідношенні представлений рівень знань, умінь і навичок учнів.

Оцінювання здійснювалось за такими критеріями: високий, середній та низький рівні.

Високий рівень: учень правильно визначає фразеологічні одиниці в реченні чи тексті, проводить диференціацію між фразеологічними зворотами і вільними словосполученнями; правильно пояснює значення усіх поданих фразеологічних одиниць; володіє навичкою продукування речень з використанням стійких словосполучень, усвідомлюючи при цьому образність їх значень.

Середній рівень: учень знаходить і підкреслює більшість фразеологічних одиниць, поданих у реченні чи тексті; розкриває лексичне значення більшості стійких словосполучень, враховуючи їх образність; вводить фразеологічні одиниці у речення.

Низький рівень: учні з низьким рівнем знань відзначаються невмінням визначити в реченні стійке словосполучення, відрізнити його від вільного; відсутністю навичок використання фразеологізмів у своєму мовленні; невмінням пояснити значення фразеологічних одиниць.

Таблиця № 5.

Клас	Кількість учнів з	Загальна кількість
	Високим рівнем знань (%)	Середнім рівнем знань (%)	Низьким рівнем знань (%)	%
3-А (е)	38	23	39	100
3-Б (к)	36	23	41	100
4-А (е)	40	23	37	100
4-Б (к)	39,4	21	39,6	100

На формувальному етапі нашого дослідження ми здійснили відбір і реалізацію змісту навчання. На основі проаналізованої навчальної і наукової літератури, досвіду роботи вчителів з даної проблеми, ми запропонували вправи, які б сприяли формуванню вмінь сприймання і розуміння, а також навичок вживання фразеологічних одиниць у мовленні учнів, були спрямовані на розвиток їх пізнавального інтересу.

Як зазначалося у розділі 1, виховання стійкого інтересу - процес тривалий і залежить від певних умов. Однією з умов є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного, а також наявність оптимальної системи тренувальних вправ та пізнавальних завдань до відповідного виучуваного матеріалу.

Запропонована система включає такі типи вправ:

· вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;

· вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;

· вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;

· вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;

· вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;

· ігри;

· вправи у формі тестових завдань;

· вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.

Детальніше у питанні 2.4.

2.4 Система вправ із фразеологізмами як дієвий засіб розвитку пізнавального інтересу до вивчення рідної мови

Сьогодні, коли практичне оволодіння мовними засобами визнається найголовнішим завданням шкільного курсу мови, до системи вправ ставляться значно вищі вимоги, їх роль вже не зводиться до закріплення матеріалу уроку, до розпізнавання й аналізу мовних фактів. Все частіше використовують вправи для синтезу відомостей, набутих учнями на різних уроках, для систематизації широких, комплексних теоретичних питань і для зв'язку граматики з різними аспектами вивчення рідної мови -- формуванням правильного мовлення, виробленням уміння аналізувати літературні тексти, удосконаленням стилю усних і писемних висловлювань учнів.

Важливо, щоб учитель добре орієнтувався в тім, які бувають типи і види вправ, у чому полягає їх навчальний ефект, бо тільки в такому разі він зможе на кожному конкретному етапі навчального процесу обирати ті форми роботи, що забезпечать поступове, але неухильне поглиблення знань і підвищення мовної вправності учнів [44, 59].

Результати експериментального дослідження показали, що вправи, які спрямовані на активізацію фразеологічних одиниць, подаються в недостатній кількості.

Для практичного оволодіння фразеологією учні повинні знати не лише семантику, але і форму фразеологізмів.

Як показав експеримент, під час вживання фразеологізмів у мовленні учнів допускаються мовні та мовленнєві помилки. Відповідно, це говорить про те, що при розробці системи вправ потрібно виділяти два їх види - мовні та мовленнєві.

Так, І. Рахманов, висловлює свою думку щодо мовних та мовленнєвих вправ, яка обумовлена їх призначенням.

Основна мета мовних вправ - засвоєння конкретного мовного матеріалу, його форми, значення, вживання; формування уявлення про мовну систему. Мета мовленнєвих вправ - відтворення мовного явища в мовленні, розуміння на слух, тренування спонтанного вживання вивчених явищ, без усвідомлення їх суті на момент мовлення [61, 81].

Зважаючи на те, що ознайомлення учнів початкових класів з фразеологічними одиницями відбувається практично, то мовні вправи займають невелику частку. Засвоєння теоретичних відомостей про фразеологізми не є самоціллю; одночасно необхідно формувати вміння вживати фразеологізми у мовленні. Операції з мовним матеріалом вже на початковому етапі можуть бути реалізовані з врахуванням їх мовленнєвої спрямованості і співвідноситися із ситуацією спілкування.

Зміст програм з української мови для початкової школи орієнтує на активізацію мовленнєвих вправ, які пов'язані із формування певних навичок.

Для розробки системи вправ важливою є класифікація, яка враховує відмінності процесів формування навичок розуміння і навичок продукування мовлення, що передбачає два типи вправ - рецептивні і продуктивні.

Такий поділ вправ розкриває різноманітні прийоми для формування вмінь і навичок аудіювання, говоріння і письма.

На рівні фразеології, мета рецептивних вправ - формування і розвиток умінь сприймати одиниці мовлення як структурно - семантичне ціле в процесі читання і аудіювання, що є важливим у плані адекватного розуміння фразеологічних одиниць. Призначення продуктивних вправ - формування навичок вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні [62, 78].

Крім названих класифікацій, у лінгводидактиці виділяють і інші. Так, виходячи з характеру навчальної діяльності, виділяють імітаційні, оперативні, продуктивно - творчі, механічні і творчі вправи.

П. Шубін розглядає повторювальні, підстановчі, конструктивні, трансформаційні, перекладні і творчі вправи [87, 307].

Ю. Пассов -- мовні, трансформаційні, перекладні, підстановчі, типу «питання -- відповідь», мовленнєві [55, 58].

М. Дем'яненко, К. Назаренко, С. Кисла -- рецептивні, рецептивно-продуктивні (різного роду заміни, трансформації, заповнення пропусків, складання планів за готовим текстом, завершення розповіді та ін.) і продуктивні (від «назвіть предмети» до «складіть розповідь»).

І. Салістра -- підготовчі та мовленнєві.

Не випадково В. Скалкін, описуючи типи вправ, не обмежується одним терміном, а наводить по декілька, якщо вони відповідають одному видові навчальної роботи: перший тип (ті, що мають метою актуалізацію певних форм) -- тренувальні, некомунікативні, первинні і т. д.; другий тип (нерегульована активізація мовного матеріалу в умовах практики мовлення)--власне мовні, комунікативні, ситуативні, творчі, синтетичні, мовленнєві і т. д. Як бачимо, навіть такий перелік термінів не є вичерпним [69, 13].

Проте, розгляд фразеологічної роботи в якості особливого аспекту розвитку пізнавального інтересу, визнання фразеологізму одиницею навчання, оволодіння якою передбачає процес формування фразеологічних умінь і навичок, стали відправною точкою для розробки комплексу вправ, в основі якого лежить формування фразеологічних умінь і навичок.

Як вже зазначалося, завданням вивчення фразеології на початковому етапі є оволодіння фразеологічними одиницями на практичному рівні. Виходячи з цього, запропонований комплекс вправ спрямований на практичне засвоєння одного з рівнів мови, що передбачає формування пізнавального інтересу як до вивчення фразеологічних зворотів, так і до оволодіння українською мовою в цілому.

Беручи до уваги специфіку початкової школи щодо вивчення фразеологічних одиниць, а також характер фразеологічних вмінь і навичок, ми виділяємо умовно два комплекси вправ.

Перший комплекс вправ має на меті формувати навички сприйняття фразеологічних одиниць при аудіюванні та читанні. Сприйняття фразеологічних одиниць у процесі читання і аудіювання являє собою складну дію, яка передбачає не тільки сприймання, але і розуміння почутого чи прочитаного. Даний комплекс включає такі різновиди вправ:

· пояснення значення підкреслених словосполучень;

· запам'ятовування і вживання фразеологізму як одного слова;

· заміна виділених словосполучень близькими за значенням (користуючись довідкою);

· заповнення пропусків відповідними словосполученнями;

· знаходження відмінностей у значеннях підкреслених словосполучень;

· вживання словосполучень як фразеологізмів, і як вільних;

· знаходження відмінностей у близьких за структурою фразеологізмах (тримати себе - тримати себе в руках);

· знаходження у тексті фразеологічних одиниць;

· вправи з використанням фразеологічних словників.

Призначення другого комплексу - формування навичок вживання фразеологічних одиниць в усному і писемному мовленні, навичок ситуативно - спрямованого вживання фразеологічних одиниць.

Сюди входять вправи на відпрацювання вживання фразеологічних одиниць спочатку у вузькому контексті, а потім у складі речень з використанням на початковому етапі опор - запитань, які допоможуть зорієнтуватися учням у визначенні ситуації мовлення.

Особливе місце в даному комплексі займають вправи, які формують навички вживання фразеологічних одиниць, що мають відмінні синтаксичні зв'язки від зв'язків між компонентами у вільному словосполученні. Також сюди входять вправи на розрізнення близьких за значенням фразеологізмів, синонімічних фразеологізмів; на вживання фразеологічних одиниць однієї семантичної групи в переказі тексту; складання творів з використанням фразеологічних одиниць, продукування діалогів та інші.

Отже, запропоновані комплекси вправ передбачають формування вмінь сприймання і розуміння (рецептивних вмінь), а також навичок вживання фразеологічних одиниць у мовленні учнів (продуктивних вмінь).

Як показує експериментальне дослідження, основні труднощі розуміння і вживання фразеологічних одиниць носять семантичний характер. Виходячи з характеру труднощів та спрямованості (спрямована на формування пізнавального інтересу учнів), запропонована система вправ включає такі типи:

· вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;

· вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;

· вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;

· вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;

· вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;

· ігри;

· вправи у формі тестових завдань;

· вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.

Наводимо приклади вправ кожного типу.

1. Вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень та вільних

1. Прочитай вірш. Знайди у ньому фразеологізм і поясни його значення.

В цирку був я з дідусем -

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді.

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав?

Аж піднявся я із лави:

- Та які ж у цирку гави?!

2. Випишіть словосполучення у дві колонки: у першу - фразеологізми, а у другу - вільні словосполучення.

Зелений гай, зелена вулиця, нагріти руки, піймати облизня, бити чолом, бити на сполох, гріти воду, бити молотом, взяти за горло, взяти за руку, піймати злочинця, заварити кашу, заварити чай, скакати в гречку, сіяти гречку.

3. Визначте з - поміж даних словосполучень фразеологізм:

а) накивати п'ятами;

б) розбити вазу;

в) пекти картоплю.

4. Яке з цих словосполучень є стійким, а яке - ні?

Пекти картоплю душа радіє

пасти задніх дзвонити зубами

замилювати очі крутити парасолькою

замовити товар накрити ковдрою

мама радіє пекти раків

крутити носом пасти корів

накрити мокрим рядном замилити пляму

дзвонити дзвоником замовити словечко.

5. Прочитайте текст і знайдіть у ньому стійкі словосполучення.

Моя подруга Оксана - золота людина. Вона усім допомагає. Ми з нею часто разом готуємо домашнє завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку. Оксана завжди радіє моїм успіхам. Коли я одержую високу оцінку вона на сьомому небі. Важко розповісти про гарну людину двома словами.

6. Які словосполучення зайві? Чому?

Клювати носом, заливатися сміхом, намилити голову, золоті руки, купити книжку, сусідня школа, за тридев'ять земель, дерти носа, темний ліс.

2. Вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів

1. Замініть вислів одним словом.

Зарубати на носі, дати драла, рукою подати, розбити глека, місця собі не знаходити, мотати на вус.

2. Розгляньте малюнки і прочитайте вислови під малюнками. Подумайте, який вислів відповідає малюнку.

Кіт наплакав З'їсти разом пуд солі Тягнути за язик

Пекти раків Сніг на голову

3. Подумай і скажи, про яку людину так говорять у народі?

Ні за холодну воду не візьметься.

Палець об палець не вдарить.

4. Що об'єднує прислів'я кожної групи? Добери узагальнене слово до кожної з груп.

1. Праця годує, а лінь марнує.

Хто не робить, той не їсть.

Така робота ні в тин, ні в ворота.

Що посієш, те й пожнеш.

Маленька праця краща за велике безділля.

Дружно працювати - втоми не знати.

2. Дерево сильне корінням, а людина знаннями.

Знання людині як крила пташині.

Хто багато читає, той багато знає.

Людина без знань як риба без води.

Великі знання починаються з малої книжки.

Вік живи, вік учись.

5. «Обернений диктант».

Заміни диктовані слова відповідними фразеологізмами.

Гарний, безліч, сумний, щезнути, загордитися, утекти, перестаратися.

6. Замініть вилови правого стовпчика словосполученнями з лівого.

Дружно жити душа в душу

привертати увагу збитися з ніг

дуже втомитися ні живий ні мертвий

цілодобово ламати голову

дуже переляканий зелена вулиця

напружено думати зачепити за живе

вільний шлях впадати в око

дуже хвилюватися ні вдень ні вночі.

7. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення.

Від випадку до випадку; за два кроки; без року тиждень;кривити душею; за холодну воду не братися; ніколи й угору глянути; ні слуху ні духу.

8. Замініть підкреслені вирази одним словом.

1. Ходімо додому, бо там мати місця собі не знаходить.

2. Я ліг на ліжко і заснув як убитий

3. Усю Десну знав як свою долоню.

4. Сергій ходив як осіння хмара.

5. Вони росли як горох при дорозі.

9. Відновіть прислів'я і поясніть їх зміст. Скористайтеся довідкою.

1. Літо забирає….

2. Якщо не навчив батько, ….

3. Краще без вечері лягати, ….

4. Хто багато читає ….

5. Як голова сивіє, ….

6. Діти плачуть, ….

Довідка: а у матері серце болить; то чоловік мудріє; а зима з'їдає; то не навчить і дядько; той багато знає; але без боргів уставати.

3. Вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів

1. До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшись довідкою.

Довідка:

Золоті руки лікоть в лікоть

заплющувати очі майстер на всі руки

плечем до плеча дивитись крізь пальці

одним словом кіт наплакав

один на один сам на сам

крапля в морі ганяти вітер вулицями

бити байдики коротше кажучи.

2. До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.

Закачувати рукави у найгіршому випадку

у кращому випадку в останню чергу

в першу чергу спустивши рукави.

3. Замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?

Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка (важка)задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким)серцем, міцне (слабке)здоров'я.

4. Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.

Брати за душу (хвилювати), тримати у голові (пам'ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), покласти голову (загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п'ятами (втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).

5. Замініть підкреслені вислови близькими за значенням словами і словосполученнями.

Знати як своїх п'ять пальців дуже темно

не бачити як своїх вух повільно

надворі хоч в око стрельни ніколи

працює як віл у ярмі невідомо коли

дав як кіт наплакав добре

говорить як сонна муха багато

прийде як рак свисне мало.

6. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.

Зразок. Бити байдики (ледарювати) -- гнути спину (працювати).

Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.

Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою.

7. Випишіть фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми, а наприкінці -- фразеологізми-антоніми.

Рано чи пізно; рано -- пізно; зима одягає, а літо роздягає; вести перед -- пасти задніх; перемога -- поразка; не ти перший, не ти останній; працьовитий -- лінивий; кидає то в жар, то в холод; гладити за шерстю; гладити проти шерсті; білий -- чорний; ні назад, ні вперед; дивитись вперед -- оглядатися назад; не за життя, а на смерть.

4. Вправи на визначення джерела походження фразеологізмів.

Заповніть таблицю, користуючись довідкою.

Джерело фразеологізму	Приклади
1. Рибальство
2. Явища природи
3. Ті, які позначають дії людини
4. Ті, що пов'язані з тваринним світом

Довідка: пійматися на гачок, як грім серед ясного неба, радий сонце прихилити, хапатися за соломинку, ґедзь укусив, заманити в сіті, водити за ніс, як вітром здуло, битися як риба в сітці, мотати на вус, мокра курка, як кіт наплакав.

5. Вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників

1. З'ясувати значення виразів, скориставшись фразеологічним словником.

Кинути на поталу, берегти як зіницю ока, сім п'ятниць на тиждень, на швидку руку, крутитися дзиґою, взяти ноги на плечі, в дальньому коліні, яблуку ніде впасти, піти в широкий світ.

2. Знайти і виписати із словника словосполучення зі значенням нічого не робити.

3. Пояснити за допомогою словника фразеологізми і замінити їх одним словом.

Робити з мухи слона, зарубати на носі, тримати язик за зубами.

4. Виписати із словника значення словосполучень: стрімголов, повісити носа, податися світ за очі, поміняти шило на мило, гострий на язик.

6. Ігри

1. «Згрупуй фразеологізми -- синоніми».

Брати близько до серця; птах високого польоту; дати жару; жити розкошуючи; порожня голова; важливий птах; давати по шапці; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; узяти за душу; жити, лихо покотивши; без сьомої клепки в голові; завдати бані; жити не по кишені; давати прикурити; набитий дурень; брати за живе: велика ияия; всипати гарячих; полатати боки.

(1 ряд. Брати близько до серця; узяти за душу; брати за живе. 2 ряд. Важливий птах; велика цяця; птах високого польоту. 3 ряд. Дати жару; давати по шапці; завдати бані; давати прикурити; всипати гарячих; полатати боки. 4 ряд. Жити розкошуючи; жити не по кишені; жити, лихо покотивши. 5 ряд. Порожня голова; набитий дурень; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; без сьомої клепки в голові.)

2. Гра «Будь уважним і кмітливим».

На картках записано початок фразеологізмів, і учням потрібно дописати їх, а також розподілити за тематичними групами, користуючись довідкою.

Не терши, не м'явши, не....

Без труда....

Гора з горою не сходиться, а....

Працювати не розгинаючи....

Грошей мало -- не біда, як....

Щоб рибу їсти, треба....

Не краса красить, а....

Близько лікоть, та....

Діло майстра....

Не май сто кіп у полі, май....

Наука в ліс не веде, а з....

Печені голуби не....

Хто знання має, той і...

Без роботи день....

Над друга старого нема....

Довідка: нема плода, є друзів череда, спини, лісу виводить, в світі нікого, в воду лізти, людина з людиною зійдеться, мур ламає, роком стає, летять до губи, друзів доволі, не вкусиш, величає, розум, їсти калача.

3. Гра «Склади та поясни фразеологізми».

Учням роздаю по одному конверту, у якому на окремих аркушах записані слова. Із цих слів потрібно скласти фразеологізми. Записати в зошити й пояснити лексичне значення цих фразеологізмів, а також дібрати синоніми.

Зразки фразеологізмів

Ні в тин, ні в ворота (Невдало).

Очі на мокрому місці (Тонкосльозий).

3. Серед села дороги не знайти (Не розібратися в простому).

4. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти (Докладати зусиль).

5. Як в око вліпив (Точно сказав).

4. Гра-пошук «А де ж моя пара?»

Відшукайте потрібні слова до першої колонки, щоб утворилися фразеологізми.

Ахіллесова	Точити
Кліпати	носа
богатирський	голівонька
задирати	слід
Робота	очима
Брехні	сон
Буйна	шлях
вигравати	кипить
Гарячий	вік
життєвий	п'ята
Золотий	час

Відповідь: ахіллесова п'ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, робота кипить, брехні точити, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік.

7. Вправи у формі тестових завдань

1. Визначте, яке слово потрібно поставити замість крапок у словосполученні тримати камінь за …:

а) спиною;

б) пазухою;

в) душею.

2. Яке з - поміж запропонованих словосполучень не є фразеологізмом?

а) гнути спину;

б) як сніг на голову;

в) піймати злочинця.

3. Встановіть, у якому варіанті правильно подано значення фразеологізму брати на кпини.

а) критично висловлюватися;

б) насміхатися;

в) примушувати щось виконувати.

4.Який з поданих фразеологізмів є антонімом до фразеологізму ні світ ні зоря?

а) Ще й на світ не зоріло;

б) коли рак свисне;

в) у свинячий голос.

5. Знайдіть синонім до вислову надибав свій свого:

а) не з нашої парафії;

б) нашому тинові двоюрідний брат;

в) одним миром мазані.

6. Визначте, який фразеологізм не може бути членом синонімічного ряду?

а) Ні жарене ні парене;

б) ні риба ні м'ясо;

в) не з того десятка.

8. Вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні

1. Прочитайте речення. Доповніть його записаним на дошці словосполученням.

1. Ми з товаришами дуже любимо слухати діда Григорія. Він так цікаво розповідає! А ми слухаємо і …. (на вус мотаємо).

2. Щодня виходжу за село і любуюся золотими ланами пшениці - … їм нема. (ні кінця ні краю).

2. Доповніть речення одним із висловів.

1. Вже пізно, ходімо додому, бо там мама ….

2. Ми так боялися покинутого будинку на нашій вулиці, що обходили його ….

3. Поки хлопці вирішували, хто дрова рубатиме, Іванка як ….

4. Я дуже хочу, щоб батьки купили мені велосипед, як у сусідки Олі, Але він нам ….

5. Я цілий день нічого не роблю, а так ….

Довідка: десятою дорогою, вітром здуло, не по кишені, місця собі не знаходить, переливати з пустого в порожнє.

3. Придумати ситуацію з такими висловами: зі всіх сил, засукавши рукава.

4. Скласти діалог на основі значення фразеологізму згоріти зі стиду.

5. Скласти діалог, використавши прислів'я (за вибором): Сон мати ледарів; Хто як дбає, так і має; Не спіши - скоріше зробиш.

6. Запишіть кілька зворотів, які відображають стан людини.

7. Уважно розгляньте малюнки. Які фразеологізми на них проілюстровано? Відгадавши, введіть їх у самостійно складене речення.

8. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Дайте відповіді на запитання, використовуючи подані вислови.

1. Твій товариш живе близько від тебе?

(Так, за два кроки від мого будинку).

2. Ти давно вивчаєш англійську мову?

3. Думаю, твій товариш добре попрацював.

4. Ти регулярно відвідуєш спортивну секцію?

5. Скажи, Марійка вигадувала, розповідаючи про побачене?

6. Чи далеко хата діда Омелька?

7. Ти зараз дуже зайнятий?

8. Ти знаєш, де тепер живе твій товариш?

Довідка: від випадку до випадку, за два кроки, без року тиждень, кривити душею, за холодну воду не братися, ніколи й угору глянути, ні слуху ні духу.

9. Як ви розумієте вислови: як дві краплини води, був на сьомому небі? Завершіть діалог одним із цих висловів.

1. - Що ти подарував своєму товаришеві на день народження?

- Фотоапарат.

- Чи сподобався йому подарунок?

- Він ….

2. - Мамо, чи подобається тобі моя нова подруга?

- Так.

- Правда, вона дуже схожа на свою маму?

10. Використовуючи вислови ні живий ні мертвий, серце обірвалося, мороз по шкірі побіг, опишіть ситуацію.

Ситуація. Дівчатка пішли у цирк. Особливо їм сподобалися виступи гімнастів під куполом цирку і дресировані тигри.

Вправи з фразеологічними одиницями можна добирати найрізноманітніші, важливо тільки підпорядковувати їх головній меті: підвищувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення та вживання фразеологічних зворотів в їх усному і писемному мовленні, прищеплювати учням бажання і вміння працювати зі словником, збагачувати фразеологічний запас учнів.

2.5 Результати експериментального дослідження

Основними завданнями експерименту були:

1. перевірити ефективність запропонованої системи вправ;

2. виявити рівень знань, умінь і навичок учнів, щодо засвоєння та вживання фразеологічних одиниць.

Запропоновані вправи були введені у зміст навчання української мови 3 і 4 експериментальних класів.

Після цього учням всіх чотирьох класів (експериментальних і контрольних) були представлені такі ж типи завдань, як і на констатувальному етапі, проте, з дещо зміненим змістом.

Це, зокрема, такі:

1. Пояснити значення стійких словосполучень:

1. розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. дати драла;

4. сидіти в печінках;

5. ні за цапову душу;

6. мотати на вус;

7. поміняти шило на мило;

8. накивати п'ятами;

9. замилювати очі;

10. викинути з голови.

2. У поданих реченнях підкреслити стійкі словосполучення (фразеологізми).

1. Моя подруга вміє тримати язик за зубами.

2. Вона в житті багато досягне: має дівка голову на плечах.

3. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою.

4. Воно зрозуміла, що наговорила сім мішків гречаної вовни і прикусила язика.

5. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову.

3. Скласти речення з поданими (зворотами) висловами.

1. Розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. сидіти в печінках;

4. мотати на вус;

5. накивати п'ятами.

Робота кожного з учнів була перевірена. Як і після констатувального зрізу, була складена таблиця якості знань умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця № 6.

Завдання №	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали	Виконали повністю	Виконали частково	Не виконали
		3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	3-А (е)	3-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)	4-А (е)	4-Б (к)
		%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%	%
	1.	72	54	23	18	5	28	70	52	25	14	5	34
	2.	80	33	15	35	5	32	81	46	19	24	-	30
	3.	65	19	28	25	7	56	68	20	23	21	9	59

На основі якісних показників знань учнів, щодо вивчення фразеологізмів, була складена таблиця для визначення рівня знань, умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця №7

Клас	Кількість учнів з	Загальна кількість
	Високим рівнем знань (%)	Середнім рівнем знань (%)	Низьким рівнем знань (%)	%
3-А (е)	70	25	5	100
3-Б (к)	35	26	39	100
4-А (е)	73	22	5	100
4-Б (к)	38	21	41	100

Одержані результати свідчать про те, що запропонована нами система вправ сприяє кращому засвоєнню фразеологічних одиниць, розвитку в учнів пізнавального інтересу, що виявляється у зростанні якості знань учнів експериментального класу.

Помилки та недоліки у виконанні робіт учнів контрольних класів пов'язані передусім з нерозумінням образного змісту фразеологізмів, виведенням їх значень з буквальних (прямих) значень слів - компонентів, з відсутністю навичок використання їх у мовленні. Причинами помилок та недоліків у роботах учнів експериментального класу можуть бути визнані ті самі помилки. Але, разом з тим, учнями експериментального класу показані більш стабільні та високі якісні показники.

Слід наголосити, що кількість дітей обох класів була взята однакова. Якщо порівнювати дані таблиць після констатувального експерименту, то можна помітити, що рівень знань контрольного і експериментального класів приблизно одинаковий, розбіжність невелика.

При порівнянні даних таблиць після констатувального і формувального експериментів видно, що якість знань контрольного класу залишилася на тому ж рівні, що і була після першого констатувального експерименту, а якість знань експериментального класу стала набагато вищою.

Проведене дослідження дозволило:

проаналізувати стан фразеологічної роботи на уроках української мови в початковій школі;

виявити види вправ, які пропонуються в навчальній літературі для засвоєння фразеології української мови;

визначити вміння і навички, якими повинні оволодіти учні початкової школи під час вивчення фразеології;

описати фразеологічний мінімум для вивчення учнями початкових класів, за основу якого пропонуємо брати ті фразеологічні одиниці, які трапляються учням на сторінках шкільних підручників;

визначити ефективність вправ, поданих у підручниках, щодо рівня знань, умінь і навичок учнів з фразеології;

розробити систему вправ, яка б сприяла розвитку пізнавального інтересу учнів, а також була спрямована на формування фразеологічних вмінь та навичок;

перевірити ефективність запропонованої системи вправ.

З огляду на результати експериментального дослідження можна стверджувати, що запропоновані вправи передбачають систематичну роботу з фразеології у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов'язують вивчення питань граматики та орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширюють та збагачують словниковий запас учнів фразеологічними сполученнями.

Пізнавальний інтерес до фразеологічного багатства сприяє нормальному спілкуванню українською мовою, забезпечує знання та розуміння творів художньої літератури.

Висновки та рекомендації

У теорії і практиці навчання рідної мови проблема збагачення мовленням учнів лексичними та фразеологічними одиницями, на змісті яких формується і удосконалюється пізнавальний інтерес молодших школярів, займає значне місце. Необхідність її розробки та рішення обґрунтована у працях українських, російських та зарубіжних методистів, мовознавців, педагогів, психологів. Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі.

Розглянувши історію та сучасний стан проблеми збагачення мовлення учнів фразеологізмами української мови, ми прийшли до висновку про необхідність побудови методики, яка буде допомагати систематично та цілеспрямовано виробляти в учнів уміння та навички фразеологічної роботи, розвивати правильне, образне емоційне мовлення молодших школярів, творчу думку, кмітливість. Така спеціальна система вправ із фразеології дає можливість тісніше пов'язати уроки мови і читання, цілеспрямованіше використовувати лексико-фразеологічний матеріал текстів, що вивчаються, планомірно збагачувати словник учнів, активізувати фразеологічний запас, зацікавить народними скарбами української мови дітей молодшого шкільного віку.

Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.

Навчальний експеримент дозволив визначити ефективні методи та прийоми, які сприяють формуванню пізнавального інтересу на матеріалі фразеології. При використанні фразеологічного матеріалу, який увійшов у приблизний фразеологічний мінімум, створена та запроваджена у практику викладання система вправ. Вона дозволяє проводити фразеологічну роботу у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов'язує вивчення питань граматики і орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширенням та збагаченням словникового запасу учнів фразеологічними сполученнями.

Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного матеріалу у початковій школі не передбачається, то й фразеологічний мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму ми пропонуємо фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися протягом навчального року на сторінках підручників. Аналіз чинних підручників з української мови та читання для початкових класів дав можливість виділити усі фразеологічні одиниці, які слід вважати фразеологічним мінімумом для певного класу. На відображеному матеріалі побудовано систему вправ для розвитку пізнавальних інтересів.

У результаті цілеспрямованого методичного спостереження над процесом проведення фразеологічної роботи у 3-х і 4-х класах була запропонована, а у результаті констатувального та контрольного зрізів підтверджена правомірність висунутої нами гіпотези про те, що, якщо фразеологічну роботу на уроках рідної мови та читання у початковій школі підпорядкувати закономірностям системного функціонування фразеологічних зворотів у мові (мовленні), багатоаспектній взаємодії фразеологічних одиниць з одиницями інших рівнів мови, то це забезпечить міцніше засвоєння учнями фразеології мови та оволодіння навичками роботи з фразеологічним матеріалом як основою розвитку пізнавального інтересу до вивчення мови.

Вищезазначене дозволило укласти методичні рекомендації для роботи із фразеології у початкових класах:

1. Формування комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не є самоціллю і повинно бути спрямоване на розвиток усного та писемного мовлення учнів.

2. Робота над фразеологізмами має здійснюватись, починаючи з 1-го класу на всіх етапах філологічної освіти.

3. Проведення системної фразеологічної роботи необхідно здійснювати з урахуванням принципів наочності та доступності викладеного матеріалу для дітей кожної вікової групи.

4. Процес збагачення фразеологічним матеріалом повинен будуватися на основі приблизного фразеологічного мінімуму, який потрібно укладати з урахуванням наступних критеріїв: комунікативної цінності і семантико-тематичної обумовленості.

Список використаної літератури

1. Авксентьев Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. -Харків: Вища школа, 1988. -- 134 с.

2. Актуальне вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 128с.

3. Аліфіренко М.Ф. Взаємодія мовних рівней у сфері фразеології. Навчальний посібник по спецкурсу. -- Полтава, 1990. -- 62 с.

4. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская енциклопедия, 1996. - 607с.

5. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови.--Чернівці, 1978.--ч. 1.--2196с.

6. Барабаш В.Г. Елементи фразеології у навчанні російської мови. // Початкова школа. - 1986. - №11. - С. 18-22.

7. Баклицький І. Формування пізнавальних інтересів школярів як психологічна проблема // Людина, становлення, розвиток. Філософські пошуки. - Львів - Одеса, 1997.

8. Батюк Н.О. Фразеологічний словник. -- К.: Радянська школа, 1966.-- 235 с.

9. Бистрова О.А. Теоретичні основи навчання фразеології у національній школі. - М.: Педагогіка, 1985. - 136с.

10. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навчально - методичний посібник для вчителів початкових класів. - К.: І - т змісту і методів навчання, 1997. - 90с.

11. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підр. для 2 кл..- 8-ме вид.. - К.: Освіта, 2000.- 272с.

12. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возросте // Психология. Исследования. - М.: Просвещения, 1968. - 342с.

13. Буряк В.К. Пізнавальний інтерес та способи його формування. // Радянська школа. - 1984. - №1.

14. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підр. для 3 кл..- К.: Освіта, 2003.- 126с.

15. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Дубовик С.Г., Скуратівський Р.М. Рідна мова: Підр. для 4 кл..- К.: Освіта, 2004.- 128с.

16. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник.- К.: Освіта, 2006. - 270с.

17. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке.- М.-Л.: «Академик Шахматов», 1967. - 268с.

18. Виноградов В.В. Основние понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. - М. - Л.: «Академик Шахматов», 1967. - 312с.

19. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. - М.: Просвещения, 1987. - 243с.

20. Волох А.Т. Сучасна українська літературна мова. - К.: «Вища школа», 1986. - 198с.

21. Гаврин С.Г. Проблемы систематизации устойчевих сочетаний современного русского языка в функцыональном аспекте. - Учен. запис./ Моск. обл. пед. ин-т им. Крупской Н.К., 1966, т. 160.

22. Галицько-руські народні приповідки. / Зібрав, упорядкував і пояснив / І. Франко: У 3 т. -- Львів, 19 01 -- 1910.

23. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1966. - 360с.

24. Гнатюк І. С. Деякі особливості використання фразеологізмів у мові сучасної художньої прози. //Укр. мова і літ. в шк. -- 1981. --№ 9 -- С.62 -- 64.

25. Гольдберг А.М. Особливості оволодіння учнями початкових класів лексикою рідної мови. - К.: Радянська школа, 1959. - 123с.

26. Гордон Л.А. Психологія і педагогіка інтересу. - К., 1940. - 32с.