Зміст і послідовність педагогічної (асистентської) практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою й об'єднує всі вимоги щодо рівня знань, умінь і навичок, яких студенти мають досягти під час цієї практики. Програма педагогічної (асистентської) практики та методичні рекомендації є основними навчально-методичними документами практики, що спираються на попередні знання студентів з фахових дисциплін, які вивчалися в теоретичному, методичному й практичному аспектах. Завдяки цьому студенти мають можливість інтегрувати й накопичувати інформацію з різних курсів та успішно використовувати її під час практики і в подальшій професійній діяльності.

Готовність магістранта до проходження педагогічної (асистентської) практики визначається рівнем його фахової освіченості (наявністю професійно значущихособистіснихякостейіздібностей,морально-етичнихнастанов, професійних знань, умінь і навичок) і психологічної готовності до самостійної практичної роботи (позитивним ставленням до психологічної роботи, педагогічної та наукової діяльності, відповідним чином зорієнтованими особливостями сприймання, уваги, мислення, па'мяті, динамікою та стійкістю емоційно-вольових процесів тощо).

При націленості на формування готовності майбутніх психологів до застосування нетрадиційних форм навчання під час проходження педагогічної практики студенти набувають додаткових професійних умінь:

· визначати і застосовувати найдоцільніші нетрадиційні форми навчання, які будуть ефективними саме в цiй освітній ситуації (вибір найефективнішого виду нетрадиційних форм навчання, залежно від теми заняття, цілей, завдань, рівня підготовленості аудиторії, готовності до роботи в інтерактивному середовищі, рівня володіння майстерністю в застосуванні нетрадиційних форм та методів навчання викладачем-практикантом);

· організовувати і застосовувати індивідуальну, групову та колективну форми організації навчання на нетрадиційних заняттях;

· вибудовувати навчання з опорою на суб'єктний досвід кожного, допомогати у встановленні очікуваних навчальних результатів;

· визначати форми, види контролю, показників, способу, шкали оцінювання на нетрадиційному занятті;

· створювати комфортні умови для навчання, атмосферу доброзичливості, співпраці, взаємної підтримки, стимулювання пізнавальної, творчої активності на нетрадиційних заняттях;

· виготовляти і застосовувати наочні, роздаткові та інші види дидактичних матеріалів до занять із застосуванням нетрадиційних форм навчання;

· організовувати роботу з рефлексії результатів діяльності після виконання нетрадиційних завдань, під час підведення підсумків нетрадиційних занять.

Педагогічна (асистентська) практика складається з чотирьох етапів:

1 -й етап - настановна сесія (очна). Під час настановної лекції викладач- керівник асистентської практики знайомить студентів з метою, завданнями і програмою практики; забезпечує їх необхідними навчально-методичними матеріалами; проводить інструктажі, консультації; знайомить з вимогами до атестаційних робіт звіту про проходження педагогічної (асистентської) практики.

2 етап - підготовчий (дистанційний). Під час підготовки до педагогічної (асистентської) практики студенти повинні:

1. Розробити робочу навчальну програму обраної дисципліни.

2. Підготувати навчально-методичну розробку лекції нетрадиційної форми.

3. Підготувати навчально-методичну розробку практичного заняття нетрадиційної форми.

4. Оформити звіт з практики, згідно з вимогами.

Підготовку лекції та практичного заняття доцільно здійснювати за таким планом.

1. Вибір теми лекції та практичного заняття. Теми студенти обирають самостійно. Вдалий вибір теми є одним із найсуттєвіших моментів якісного проходження педагогічної практики. Студентам варто враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим і практичним інтересам, існуючим розробкам, можливостям підготовки первинної інформації та специфіку обраної дисципліни.

2. Добір та аналіз літератури. На стадії добору літератури студент складає бібліографію. Поглиблений аналіз дібраної літератури доцільно починати з розгляду найновітніших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення у сфері теорії та практики. Вивчення літератури слід робити за двома напрямами: тема лекції та практичного заняття; методи та прийоми навчання.

Перший напрям містить визначення мети занять, формулювання пунктів плану лекції та практичного заняття, наочних матеріалів, завдань для самостійної роботи з обраної теми тощо. Другий напрям спрямований на добір доцільних методів і прийомів навчання. Дуже важливо з усього розмаїття обраної літератури відібрати потрібний навчальний матеріал і скласти план лекції.

3. Написання лекції та розробка практичного заняття. Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та структурується відповідно до пунктів плану лекції та практичного заняття, обирається форма і пишеться конспект.

На етапі написання конспекту формується текст, формулюються висновки, добираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування.

Найефективніше писати розгорнутий план-конспект, який містить визначення, приклади, цитати. План поширюється за рахунок схем, діаграм, графіків, коротких висновків, що резюмують основні ідеї лекції. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряється орфографія та пунктуація.

3 -й етап - основний етап (очний). Протягом відведеного навчальним планом на педагогічну (асистентську) практику терміну студенти мають довести, що вони здатні виконати основні завдання програми практики.

Робочий день практиканта окреслюється правилами трудового розпорядку та режимом роботи установи, де проходить практика. Згідно з розкладом, студенти самостійно проводять лекцію та практичне заняття, відвідують заняття інших студентів, здійснюють їх критичний аналіз.

Ефективне викладання ґрунтується на вдалому поєднанні вмінь щодо врахування індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, вікових особливостей суб'єктів навчальної діяльності з уміннями, що пов'язані з використанням різноманітних методів і форм навчання, педагогічною майстерністю.

Обговорення лекційного та практичного занять відбувається після їх проведення за методикою системного аналізу й оцінювання ефективності навчального заняття, з детальним аналізом позитивних рис, зауважень і побажань щодо удосконалення професійних навичок.

Основний етап завершується оформленням звіту. Труднощі, які виникають у практиканта під час проходження педагогічної (асистентської) практики, з'ясовуються на групових та індивідуальних консультаціях з керівником практики. Варто також здійснити самоаналіз проведених занять, проаналізувати власний психологічний стан на занятті, охарактеризувати ступінь задоволеності чи незадоволеності певними аспектами роботи з аудиторією, визначити шляхи вдосконалення своєї педагогічної діяльності.

4 -й етап - захист асистентської практики. Під час захисту студент повинен стисло обґрунтувати зміст розробленої робочої навчальної програми, доцільність запропонованої теми лекції та практичного заняття. Пояснити доцільність обраних нетрадиційних форм проведення лекції та практичного заняття.

Після закінчення педагогічної (асистентської) практики проводиться підсумкова конференція, на якій наголошуються її позитивні і негативні моменти, підсумовуються результати. Кожен студент характеризує свою роботу, позначає проблеми, з якими зіткнувся під час підготовки та проведення нетрадиційних занять, намічає шляхи удосконалення навчально-педагогічної діяльності.

На підсумковій конференції готується виставка матеріалів педагогічної практики: тематичні стенди, фотографії із зображенням різних форм організації навчально-виховної роботи, надаються розгорнуті плани, конспекти занять, різних видів наочності тощо.

Висновки

Проведене нами теоретичне й експериментальне дослідження довело, що ефективному використанню майбутніми психологами нетрадиційних форм навчання у подальшій професійно-педагогічній діяльності сприятиме виконання таких психолого-педагогічних умов:

· організація навчального процесу в очно-дистанційній формі, що дасть змогу врахувати індивідуальні особливості та навчально-пізнавальні можливості студентів;

· орієнтація цілей, мотивів майбутньої професійної діяльності, змісту навчання, завдань педагогічної практики на теорію і практику застосування нетрадиційних форм навчання; забезпечення вивчення студентами на заняттях дисциплін професійно-орієнтованого циклу всього поліваріантного комплексу нетрадиційних форм навчання; засвоєння майбутніми психологами нового теоретичного та практичного досвіду із застосування нетрадиційних форм у навчальному процесі в системі післядипломної педагогічної освіти;

· використання нетрадиційних форм навчання при навчанні майбутніх психологів на заняттях дисциплін професійно-орієнтованого циклу; методична підготовленість викладачів вузу до управління процесом підготовки майбутніх психологів до застосування нетрадиційних форм навчання (володіння викладачами вузу знаннями про сутність, принципи, зміст нетрадиційних форм навчання, вміннями організації роботи із застосуванням нетрадиційних форм навчання та особливостями підготовки майбутніх психологів до застосування нетрадиційних форм навчання);

· організація інтерактивного освітнього середовища в університеті зі створенням суб'єкт-суб'єктних взаємин викладачів і студентів, а також організація навчання з опорою на суб'єктний досвід кожного студента, навчання у взаємодії, із застосуванням нетрадиційних форм навчання;

· уведення оновленої робочої навчальної програми «Методика викладання психології у вищій школі» й експериментальної програми педагогічної практики «Програма асистентської практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», розроблених з урахуванням засад особистісно-орієнтованої підготовки психологів у системі післядипломної педагогічної освіти;

· спрямованість науково-дослідної роботи студентів, самостійної роботи студентів, роботи дискусійного клубу на формування знань, умінь і навичок студентів із застосування нетрадиційних форм навчання;

· використання майбутніми психологами нетрадиційних форм навчання під час проходження асистентської (педагогічної) практики.

школа професійний нетрадиційний вчитель

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи: курс лекцій: модульне навчання / А. М. Алексюк. - К., 1998. - 260 с.

2. Бекирова Л. Э. Технологии обучения. Психолого-педагогические основы интерактивных технологий обучения / Л. Э. Бекирова. - Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ». - 2008. - Вип. 2(133). - С. 80-89. - Серія «Педагогіка, психологія і соціологія».

3. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: Изд-во Института проф. обр. Мин. обр. России, 2005. - 336 с.

4. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора / Н. В. Борисова. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2010. - 145 с.

5. Брюховецька О. В. Методика викладання психології: навч.-метод. комплекс / О. В. Брюховецька, Н. М. Дембицька; АПН України, Ун-т менедж. освіти, фак. менедж. та психології. - К., 2009. - 72 с.

6. Брюховецька О. В. Педагогічна майстерність викладача вищої школи: навч.-метод. комплекс / О. В. Брюховецька, О. С. Снісаренко; АПН України, Ун-т менедж. освіти, фак. менедж. та психології. - К., 2009. - 56 с.

7. Брюховецька О. В. Основи психології та педагогіки вищої школи: навч. прогр. / О. В. Брюховецька ; НАПН України, Ун-т менедж. освіти, Ін-т. менедж. та психології. - К., 2011. - 60 с.

8. Брюховецька О. В. Методика викладання психології у вищій школі: робоча навч. програма для студ. освітньо-кваліфікац. рівня «Магістр» зі спец. «Психологія» / О. В. Брюховецька ; НАПН України, ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти». - К., 2013. - 84 с.

9. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. - М: Высшая школа, 2001. - 206 с.

10. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи / С. С. Вітвицька. - К., 2003. - 276 с.

11. Герасимова В. С. Методика преподавания психологии: курс лекций / В. С. Герасимова. - М.: Ось-89, 2004. - 111 с.

12. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандибович. - Мин.: БГУ, 2006. - 176 с.

13. Задоя Є. С. Використання можливостей нетрадиційних технологій у підготовці майбутнього вчителя / Є. С. Задоя // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 2002. - С. 92-95.

14. Колеченко А. К. Энциклопедия педагогических технологий: пособие для преподавателей / А. К. Колеченко. - СПб.: КАРО, 2012. - 368 с.

15. Котикова О. П. Методика преподавания психологии: УМК / О. П. Котикова. - Мн.: МИУ, 2007. - 183 с.

16. Семиченко В. А. Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід /В. А. Семиченко//Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. - К.: Віпол, 2000. - С. 176-203.

17. Семиченко В. А. Психологічна структура педагогічної діяльності: навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 230 с.

18. Семиченко В. А. Плекаємо педагогічну майстерність: навч. посіб. / В. А. Семиченко, О. С. Снісаренко, О. В. Брюховецька та ін. - Вінниця: Планер, 2010. - 674 с.

19. Формирование учебной деятельности студентов / под ред. В. Я. Ляудис. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - 482 с.

Размещено на Allbest.ru