Туристсько-спортивна підготовка майбутніх організаторів туризму у вищих навчальних закладах

Формування професійної туристсько-спортивної підготовки організаторів туристської роботи у вищих навчальних закладах України. Спортивні тренування організаторів туристської роботи. Зміст моделі підготовки студентів спеціальності "Фізичне виховання".

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 116,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Принцип свідомості і активності - це розуміння цілей і завдань тренування, свідоме і активне використання засобів навчально-тренувального процесу майбутніх фахівців з туризму.

Якщо фізичні вправи і технічні прийоми, що виконуються студентами-туристами із захопленням, активністю, розумінням користі від цих занять, то засвоєння матеріалу буде глибшим. Уміння тренуватися самостійно і активно, з відчуттям особистої відповідальності необхідно кожному майбутньому фахівцю з туризму.

Принцип свідомості особливо важливий при виконанні прийомів, пов'язаних з технікою страховки. На тренуваннях студенти-туристи отримують завдання від тренера, проте контролювати дії, самостійно виявляти і виправляти свої помилки повинен навчитися кожен [106,25,32].

Принцип повторності і систематичності передбачає закріплення і розвиток отриманих знань в процесі регулярних тренувань впродовж тижня, місяця, року, багатьох років. Тренування при цьому повинні проводитися по системі "від легкого до важкого", "від простого до складного" "від відомого до невідомого". Перерва в заняттях негативно позначається на спортивних результатах. Падає працездатність і втрачаються придбані навички. Особливо швидко забуваються найбільш складні елементи техніки страховки і скелелазіння. Тому в системі фізвиховання є загальне правило підтвердження спортивних розрядів кожні два роки. Альпініст, що не зробив протягом двох років сходження відповідної категорії трудності, розглядається як той, що втратив свою кваліфікацію на один розряд і не допускається до сходження без певного тренувального циклу [67,69].

Функціональний стан організму після тренувального заняття можна розділити на три фази. Перша - стомлення зі всіма властивими йому ознаками виражається в зниженій працездатності. Друга - відновлення працездатності організму до початкового рівня. Третя - підвищення працездатності до рівня вище початкового. Тривалість кожної фази залежить від міри тренованості, інтенсивності і тривалості. Якщо подальше заняття збігається з першою фазою, тобто з періодом стомлення, то в організмі розвивається хронічне стомлення, так звана перевтома. Якщо подальше заняття збігається з другою фазою, то перевтома виключається, але і не створюються передумови для підвищення працездатності. Найбільший ефект дають повторні заняття в третій фазі [64].

Педагогічні спостереження і експериментальні дослідження фізіологів дозволили рекомендувати спортсменів третього і другого розрядів у спортивному туризмі проводити 2-3 тренувальних заняття в тиждень з тривалістю кожного тренування від 1,5 до 2,5 год. Спортсменам старших розрядів пропонується тренуватися частіше, 4-6 разів на тиждень і приділяти триваліший час окремим заняттям. Тренувальні заняття з максимальними навантаженнями треба чергувати із заняттями, що мають невелике навантаження, а також з туристськими походами різної складності. Проводити їх слід в кінці тижневого, місячного і тривалішого циклу тренувального процесу.

Принцип поступовості відображає науковий погляд на основні принципи життєдіяльності людини.І.П. Павлов підкреслював, що багато завдань, які спочатку можуть здаватися абсолютно нездійсненними, врешті-решт при поступовості і обережності виявляються задовільно вирішеними.

Рівномірне наростання навантаження в період тренування, збільшення об'єму і інтенсивності виконуваної роботи, поступове ускладнення завдань і дій - всі ці положення засновані на принципі поступовості.

Органи і системи організму на фізичних тренуваннях включаються в посилену роботу не відразу, тому на кожному занятті необхідно передбачати розминку. Весь тренувальний процес повинен будуватися з врахуванням поступового підвищення навантажень, досягається це за рахунок ступінчастого переходу від одного циклу занять до іншого [39].

У одному тренувальному циклі (тижневому, місячному або річному) зберігаються приблизно однакові рівні середньої інтенсивності і тривалості занять, а в наступному циклі вони збільшуються.

Принцип поступовості в спортивному туризмі враховується не лише в процесі підготовки до змагань з видів туризму, але і до походів. Суддівська колегія змагань на кращий туристсько-спортивний похід враховує поступовий набір труднощів під час подорожей. Команда спортсменів-туристів отримує штрафні бали за побудову маршруту, який почався з граничних технічних складнощів і фізичних навантажень.

Принцип доступності показує залежність системи тренувальних занять від підготовленості учасників. Доступність тісно пов'язана з принципами систематичності і поступовості. Судити про доступність занять слід по діях тих спортсменів, що тренуються. Технічний прийом, який виконується більшістю спортсменів - туристів несвідомо, з грубими помилками, а деякими взагалі не виконується із-за складностіі означає, що цей прийом для тих, що займаються зараз не доступний. Важко освоїти стрибок в кішках з льодорубом через тріщину, якщо спортсмен-турист ще не уміє ходити на кішках і здійснювати самостраховку льодорубом [106,88].

Принцип колективності у поєднанні з індивідуалізацією дає найкращі результати в тренувальному процесі при підготовці туристських команд до змагань з різноманітних видів спортивного туризму. Спортивний туризм - колективний вид спорту. Команда складається з різних людей. Кожен спортсмен-турист має свої особливості фізичного розвитку та рівень технічної підготовленості. Облік індивідуальних особливостей необхідний для колективних тренуваннях. Індивідуальні особливості виявляються на підставі співбесід, тестів та контрольних вправ на силу, прудкість, витривалість, техніку. При побудові тренувального процесу і плануванні тренувань індивідуальні особливості членів команди зі спортивного туризму враховуються шляхом певного дозування фізичного навантаження.

Принцип наочності полягає в тому, що тренер не лише пояснює як виконати той або інший технічний прийом, але і показує його виконання вцілому і по частинах. Показ технічного прийому виконує тренер або навчений цьому прийому спортсмен-турист. У спортивному туризмі з успіхом використовуються для наочності фотографічний матеріал, кінострічки, плакати, малюнки. Наочність підвищує якість і прудкість навчання. Наочність у спортсменів туристів використовується на всіх етапах навчально-тренувального процесу. На початку навчання - показ прийому, виконаного досконало; далі - показ прийому в тому вигляді, як його роблять спортсмени туристи на тренуваннях; після виявлення і виправлення помилок - порівняльний аналіз різних особливостей виконання прийому. Все це можна зробити за допомогою технічних засобів, проте сила прикладу робить набагато більший вплив. Непідготовлений спортсмен-турист довіряє, перш за все, своїм товаришам, в чому і полягає особливість колективних тренувань.

Принцип міцності визначає стійкість накопичених знань і рівня фізичної і технічної підготовленості. Психологи розрізняють 4 рівні засвоєння заданого матеріалу:

Перший рівень (знайомства) характеризується умінням розрізняти вивчений об'єкт серед решти, вибирати його із сукупності об'єктів.

Другий рівень (репродукції) характеризується умінням відтворювати вивчений матеріал, але не виходячи при цьому за рамки вивчених відомостей.

Третій рівень (уміння) характеризується умінням вирішувати практичні завдання за вивченим матеріалом, застосовувати відомі загальні методи в конкретних умовах.

Четвертий рівень (творчості) характеризується умінням створювати нові підходи і методи вирішення проблем у своїй сфері діяльності.

Стійкість 3-го рівня - необхідна вимога до туристсько-спортивної підготовки туристів. Четвертий рівень досягається спортивним вдосконаленням. Він свідчить про високу туристську майстерність [106,30,27].

Стійкість рівнів фізичної і технічної підготовленості досягається правильним плануванням та проведенням тренувань. Потрібно враховувати всі названі принципи і "не забруднювати" тренування безліччю спеціальних вправ і прийомів. Слід приступати до вивчення нового прийому тоді, коли створена достатня основа для його засвоєння та закріплювати і удосконалювати їх під час проведення спортивних туристських походів.

Методи і засоби тренування повинні забезпечувати виконання завдань учбово-тренувального процесу. Відповідно до цих завдань методи і засоби можна розділити на групи:

- всебічного фізичного розвитку;

- навчання техніці виду спортивного туризму та вдосконалення в ній;

- навчання тактиці та вдосконалення в ній;

- етичного виховання;

- психологічної підготовки і виховання вольових якостей;

- теоретичної підготовки

Основні засоби фізичного розвитку: природні чинники (повітря, сонце, вода); гігієнічні умови праці і побуту; фізичні вправи. Перераховані засоби у спортивному туризмі потрібно використовувати комплексно.

Під час фізичних тренувань спортсмени-туристи, отримують певні фізичні навантаження. Фізичні навантаження у спортивному туризмі складаються з об'єму і інтенсивності виконання фізичних вправ. Об'єм навантаження визначається кількістю виконаних фізичних вправ за одне тренування або тренувальний цикл. Інтенсивність фізичного навантаження визначається швидкістю виконання певного об'єму фізичних навантажень.

Методи виконання вправ бувають: рівномірними, змінними, контрольними, інтервальними, повторними, змагальними, ігровими, кругами [6,44].

Рівномірний метод характеризується певним рівнем інтенсивності навантаження, яке зберігається постійно в основній частині тренування. Рівномірний метод у спортивному туризмі використовується протягом всього тренувального процесу. В основному періоді річного тренувального циклу він потрібен для втягування організму в роботу після змагань, походів, в підготовчому періоді для розвитку загальної витривалості.

Змінний метод характеризується зміною рівня інтенсивності навантаження при виконанні безперервної роботи. Цей метод можна вважати універсальним, оскільки він представляє широкі можливості для тренера і спортсменів-туристів, особливо при самостійних тренуваннях. Зміну фізичного навантаження виробляють поступово відповідно до самопочуття спортсмена-туриста. Тут можна використовувати "рваний" біг або "фартлек", тобто змінні швидкості при бігу на довгі дистанції.

Контрольний метод зв'язаний із застосуванням контрольних нормативів в тренувальному циклі для визначення рівня туристсько-спортивної підготовки і внесення змін в хід подальших тренувань. Контроль проводиться по загальнофізичній і технічній підготовці.

Інтервальний метод застосовується для вирішення специфічних завдань, наприклад, розвитку в короткий термін максимальних можливостей серцево-судинної системи. Метод полягає в багатократному чергуванні фізичного навантаження з невеликим відпочинком після серії фізичних вправ та повторенням цієї серії.

Повторний метод полягає у повторних, максимальних по інтенсивності фізичних навантаженнях з відпочинком між ними. При цьому об'єм навантажень може бути різним.

Метод змагання заснований на використанні фізичних навантажень (типових для змагань) в тренувальному процесі. При цьому, з видів спортивного туризму, відтворюються специфічні умови змагань на тренуваннях.

Метод обтяжень передбачає виконання вправ з додатковим навантаженням (рюкзаком), у спортивному туризмі цей метод використовується при вдосконаленні майстерності подолання природних перешкод.

Метод максимального виконання вправ повністю характеризується високим рівнем навантаження. Фізична вправа виконується до граничного стану, при якому виконати вправу вже практично неможливо [91,16, 20].

Ігровий метод заснований на поєднанні різних ситуацій і відповідних самостійних дій гравців. Метод стимулює прояв активності, рухової творчості, спритності, відрізняється емоційністю і комплексним характером фізичної і розумової діяльності. Метод застосовується переважно в перехідному періоді річного тренувального циклу при відновленні сил спортсменів та в підготовчому періоді у поєднанні з іншими методами для розвитку координації рухів і швидкості.

Круговий метод полягає у виконанні спеціально підібраних комплексів фізичних вправ, в їх чергуванні з метою розвитку різних груп м'язів та фізичних якостей. Круговий метод в тренуваннях спортсменів-туристів має бути переважаючим, оскільки дозволяє найефективніше використовувати переваги кожного методу виконання вправ в певному поєднанні. При цьому методі тренування чергуються фізичні вправи, технічні прийоми, що замінюються грою. При правильно підібраному чергуванні фізичних вправ досягається висока інтенсивність навантаження [89,6].

Використання різних методів в навчально-тренувальному процесі дозволяє найефективніше розвивати у спортсменів туристів такі фізичні якості, як витривалість, силу, швидкість, спритність та ін.

Висновки по першому розділу

1. За останні роки розвиток туристського ринку України перебуває у стані підйому, особливо бурхливо іде розвиток оздоровчого та спортивного туризму.

2. Український ринок спортивно-оздоровчого туризму розвивається швидкими темпами, але щоб він став цивілізованим потрібні досвідчені фахівці. При достатній кількості ВНЗ в Україні з підготовки туристських кадрів спостерігається недостатність рівня знань випускників, які б відповідали вимогам сучасного ринку подорожей з активними засобами пересування.

3. Аналіз навчального-педагогічного процесу туристсько-спортивної підготовки організатор туристської роботи у ВНЗ України дає змогу встановити, що зміст туристсько-спортивної освіти визначається за:

а) видами спортивного туризму (пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, авто-, мото-, спелео - і парусний);

б) специфікою знань студентів, щодо техніки і тактики подорожей з видів туризму;

в) видами підготовки фахівців з туризму (професійна та громадська);

г) змістом навчальних програм, механізмом випуску фахівців, безперервністю навчання, обсягом знань, умінь і навичок, виконанням розрядних вимог.

4. Аналіз науково-методичної літератури показав, що у ВНЗ України програми туристсько-спортивної підготовки організатор туристської роботи різні і це потребує створення державних стандартів для підготовки кадрів зазначеного напрямку.

5. Згідно змісту туристсько-спортивної підготовки її методика отримує обов'язковий досвід участі керівництва походами вищих різних ступеней та категорій складності. На підставі поетапного оволодіння туристсько-спортивним досвідрммайбутніми фахівцями з туризму будується поетапна професійнатуристсько-спортивнапідготовка.

6. Дослідження з питань професійної підготовки організатора туристської роботи у ВНЗ показало, що доцільно вести професійну туристсько-спортивну підготовку у двох напрямках:

а) менеджерів-організаторів туристських подорожей з активними засобоми пересування;

б) інструкторів туристського супроводу;

7. Основною невідємною частиною туристсько-спортивної підготовки є фізична підготовка організаторів туристської роботи, на якій і будується знання, уміння та досвід з різних напрямків діяльності та видів туризму.

Розділ 2. Методи та організація достідження

2.1 Методи досліджень

Для вирішення мети та завдань досліджень нами використовувалися такі методи:

1. Вивчення й аналіз науково-методичної літератури.

2. Вивчення досвіду практичної роботи шляхом опитування спортсменів, які займаються спортивним туризмом.

3. Педагогічні спостереження.

2.1.1 Вивчення й аналіз науково-методичної літератури

Вивчення, аналіз і узагальнення наукової літератури та нормативно-правової документації з організації навчально-тренувального процесу з фізичної підготовки у вищих навчальних закладах зі спортивного туризму дало можливість виділити проблему фізичної підготовки студентів з видів спортивного туризму, виявити невирішені питання, визначити наукову задачу для власних досліджень. Аналіз наукових джерел дозволив розкрити зміст фізичної підготовки зі спортивного туризму у вищих навчальних закладах, розкрити основні підходи до її оптимізації. На основі аналізу і узагальнення літературних джерел було визначено об'єкт, предмет, гіпотеза, сформовані мета і завдання дослідження [46,17].

2.1.2 Вивчення досвіду практичної роботи шляхом опитування та анкетування спортсменів, які займаються спортивним туризмом

Перед тим, як приступити до розв'язання поставлених завдань, проводилось анкетування студентів, які займаються спортивним туризмом, з метою вивчення туристсько-спортивної підготовленості.

В анкетуванні взяли участь 80 спортсменів-туристів віком від 17 - 22 років, які займаються спортивним туризмом в Інституті фізичної культури СумДПУ ім.А.С. Макаренка. Анкетування - це метод одержання інформації шляхом письмових відповідей респондентів на систему стандартизованих питань анкети. Нами використовувалося особисте анкетування. Цей спосіб анкетування порівняно з іншими має дві переваги: по-перше, гарантує повернення анкет, а по-друге - дозволяє контролювати правильність їх заповнення [93,8,63].

Анкетування проводилося з метою визначення туристсько-спортивної підготовки студентів. Зміст анкети передбачав отримання інформації від студентів про рівень їхньої туристсько-спортивної підготовленості, про участь в змаганнях з видів спортивного туризму та туристичних походів, що впливало на організацію та зміст навчально-тренувального процесу з туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи.

2.1.3 Педагогічні спостереження

Педагогічне спостереження проводилося з метою визначення впливу на туристсько-спортивну підготовку майбутніх організаторів туристської роботи впровадженого в моделі підготовки, уточнення змісту туристсько-спортивної підготовки, відповідність об'єму та інтенсивності навантажень, інтервалів відпочинку в процесі спортивного тренування та під час проведення спортивних категорійних походів і змагань. Під час дослідження зверталась увага на індивідуально-типологічні особливості студентів, реакцію організму на задані фізичні навантаження, підбір оптимальних навантажень відповідно до туристсько-спортивного досвіду студентів. Узагальнені результати наших педагогічних спостережень пропонується використати при впровадженні у навчальний процес майбутніх організаторів туристської роботи розробленої моделі туристсько-спортивної підготовки.

2.1.4 Педагогічний експеримент

Педагогічний експеримент включає в себе методику, що спрямована на визначення туристсько-спортивної підготовленості майбутніх організаторів туристської роботи з туризму в процесі однорічного навчання студентів V курсу - спеціальності "фізичне виховання".

Педагогічний експеремент проводився в рамках впровадженої в ІФК моделі професійної туристсько-спортивної підготовки спеціалістів з "Фізичного виховання". Протягом одного навчального року проводилась апробація методики з туристсько-спортивної підготовки студентів спеціалізації "ОРТ".

Згідно змісту туристсько-спортивної підготовки майбутніх фахівців з туризму, були проведені спортивні походи І-ІІІ категорій складності у кількості 12 та 8 відповідно по території Карпатських, Кримських гір та Сумської області.

Також в рамках річного експеременту студенти протягом цього терміну брали участь в змаганнях з пішохідного, водного, лижного туризму та спортивного орієнтування і у суддівстві змагань з видів спортивного туризму.

2.2 Організація дослідження

Дослідження були проведені в Інституті фізичної культури Сум ДПУ ім.А.С. Макаренка. У дослідженнях взяли участь 14 студентів 5 курсу спеціальності "ФВ" і спеціалізації "ОРТ".

Перший етап - вивчення та аналіз науково-методичної і спеціальної літератури, побудова програми досліджень.

Другий етап - педагогічний експеримент дослідження впровадженої методики туристської підготовки на п'ятому курсі студентів "фізичне виховання" спеціалізації "ОРТ".

Третій етап - обробка експериментальних даних, теоретико-методичне обґрунтування основ методики туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристсько роботи.

На четвертому етапі - оцінка ефективност впровадженої моделі туристсько-спортивної підготовки в начальний процес студентів 5 курсу спеціальності "ФВ" та узагальнення результатів дослідження [94,18,38].

Базою нашого експериментального дослідження був навчально-педагогічний процес професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в Інституті фізичної культури СумДПУ ім.А.С. Макаренка.

Дослідженням була охоплена одна академічна група п'ятого курсу спеціальності "ФВ", спеціалізації "ОТР".

Висновки до другого розділу

1) Педагогічний експеримент показав, що студенти які поступили на спеціальність "ФВ" спеціалізацію "ОРТ" кваліфікованої туристсько-спортивної підготовку мали лише 4 студенти, а 11 приймали участь в походах вихідного дня.

2) Підсумки експерименту дали позитивний туристсько-спортивний досвід студентам, який дозволив одній частині студентів бути керівниками пішохідних походів І категорії складності, іншим - учасниками походів І - IІІ категорій складності. А за підсумком експеременту одна частина студентів отримала кваліфікацію керівників пішохідних походів І - IІІ категорій складності інша - учасників цих походів.

3) За результатами експерименту студенти також виконали спортивні розряди зі спортивного туризму та здобули суддівські звання.

4) В результаті споріднення професійної та громадської системи підготовки фахівців з туризму студенти отримали громадські звання ”Організатор туризму”, ”Інструктор дитячо-підліткового туризму" та "Інструктор туризму".

5) Туристсько-спортивний досвід учасників експерименту досягався за принципом спіралі: повертаючись до вже відомих тем, студенти вдосконалювали набуті знання та навички але вже більш вищому рівні.

Розділ 3. Обговорення експеременту та аналіз результатів дослідження

3.1 Побудова методики професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в інституті фізичної культури

На основі досліджень наукової та методичної літератури нами була розроблена моделі туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в ІФК.

В основу цієї моделі покладено споріднення громадської системи підготовки кадрів зі спортивного туризму та професійної вузівської.

У навчально-виховний процес підготовки "ФВ" в Інституті фізичної культури впроваджена методика професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи на освітньо-кваліфікаційному рівні спеціалістів. (Додаток А).

Запропонована модель визначає основні принципи та вимоги до майбутніх фахівців сфери туризму України, які залучаються до організації та проведення туристсько-спортивних заходів: спортивних походів та змагань, подорожей на авто, пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного видів активного туризму [80,30].

Туристсько-спортивна підготовка майбутніх організаторів туристської роботи фахівців з туризму в інституті фізичної культури здійснюється з метою:

ефективного розвитку туристсько-спортивного руху в Україні;

посилення соціального значення, змістовності та екологічної культури туристсько-спортивного руху;

підвищення безпеки спортивних походів, змагань і подорожей;

підготовки людини до виживання в складних умовах природного середовища та в екстремальних ситуаціях;

створення правових умов розвитку туристсько-спортивного руху;

розвитку туризму з різноманітними активними формами пересування.

Модель туристсько-спортивної підготовки майбутніх "ОРТ", включають спортивну підготовку студентів з обов'язковим виконанням розрядних нормативів із наступних видів спортивного туризму: пішохідного, гірського, лижного, водного, велосипедного та спортивного орієнтування. Можливість займатися декількома видами спортивного туризму підвищує мотивацію студентів до знань і дає можливість використовувати досвід, набутий під час теоретичних та практичних занять у майбутній професійній діяльності фахівців з активного туризму [87,59].

Технічна підготовка передбачає оволодіння прийомами техніки руху та страховки у різних видах спортивного туризму.

Тактична підготовка - це раціональне використання можливостей людини при подоланні природних перешкод під час походів, змагань та подорожей.

Психологічна підготовка - це розвиток морально-вольових якостей майбутнього фахівця з туризму, вдосконалення психічного стану його особистості, навичок міжособистісного спілкування та регулювання емоційних станів подорожі туристів.

Теоретична підготовка - це розширення світогляду в галузі туризму, спорту, оздоровлення і краєзнавства.

Туристсько-спортивна підготовка студентів як майбутніх фахівців з туризму має такі завдання:

- зміцнення здоров'я студентів і розвиток масовості туризму;

- розвиток рухових якостей майбутніх фахівців з туризму;

- підвищення надійності та безпечності туристських походів;

- відпрацювання надійних навичок виконання дій та прийняття правильних рішень в умовах різноманітних походів та змагань;

- забезпечення ефективності управління туристських груп, створення сприятливого морально-психологічного клімату в туристичних групах [49,33,66].

Для початкового туристсько-спортивного рівня, нами розроблена методика оволодіння знаннями

3.2 Зміст моделі туристсько-спортивної підготовки студентів спеціальності "Фізичне виховання" спеціалізації "ОРТ"

Особливості змісту туристсько-спортивної підготовки майбутніх "ОРТ" характеризується за наступними критеріями:

за рівнем підготовки - це модель туристсько-спортивної підготовки зі спортивного туризму студентів-спеціалістів, який розрахований на однорічний термін навчання.

за змістом підготовки - це єдиний, обов'язковий об'єм знань, вмінь і навичок для якісної туристсько-спортивної підготовки студентів першого та п'ятого курсу спеціальності "ФВ" з чітко визначеними вимогами щодо їх туристсько-спортивного досвіду.

за контролем підготовки студентів - це двісеместрові індивідуальні атестації (іспити та заліки).

за організаційними формами навчання - це очні стаціонарні та очні виїзні навчальні та змагальні заходи.

Структура туристсько-спортивної підготовки у інституті побудована за терміном навчання студентів. Сутність та зміст цієї підготовки виражається в однорічному навчальному процесі, який в свою чергу складається з річного навчального плану.

Зміст навчально-тренувального процесу з туристсько-спортивної підготовки майбутніх "ОРТ" побудований на основі вивчення студентами на першому та п'ятому курсі навчальних теоретично-практичних дисциплін:

- "Організація та проведення туристських походів";

- "Спортивно-педагогічне вдосконалення;

- "Спортивний туризм";

- "Діяльність самодіяльної туристської організації";

- "Природа та преродничо - туристські ресурси";

- "Основи альпінізму, скелелазіння, спортивного орієнтування та мультиспорту";

- "Організація і методика спортивно-масової роботи".

Рівень знань, умінь та навичок з туристсько-спортивної підготовки у студентів досліджувались під час змагань з пішохідного, водного, велосипедного, лижного туризму і спортивного орієнтування та пішохідних походах першої і другої та третьої категорії складності в Кримських та Карпатських горах.

Модель туристсько-спортивної підготовки студентів спеціальності "ФВ", як майбутніх "ОРТ" передбачає виконання студентами спортивних розрядів з різних видів туризму та присвоєння їм відповідних звань: "Організатор з туризму", "Інструктор дитячо-юнацького туризму", "Суддя змагань зі спортивного туризму" (Додаток А).

Категорія "Організатор спортивного туризму" присвоюється студентам, які мають досвід участі у спортивних походах не нижче І категорії складності, досвід участі у спортивно-туристських масових заходах та суддівстві у змаганнях міського масштабу.

Звання "Інструктор дитячо-юнацького туризму" присвоюється студентам, які виконали нормативи на категорію "Організатор спортивного туризму", мають досвід керівництва походами першої категорії складності та участь у походах другої категорії складності, а також мають звання "Суддя III категорії" і участь у змаганнях з техніки різних видів спортивного туризму на рівні міста та області.

3.3 Результати дослідження

Зміст дворічного педагогічного експерименту, з туристсько-спортивної підготовки майбутніх фахівців з туризму був наступний:

а) участь в спортивних походах І і ІІI категорії складності;

б) участь у змаганнях з видів спортивного туризму (пішохідного, водного, велосипедного, скелелазіння і спортивного орієнтування);

в) суддівство з різних видів спортивного туризму.

На початок педагогічного експерименту студенти, які прийшли на п'ятому курсі навчання на спеціальність "ФВ" спеціалізації організатор туристичної роботи, мали наступні результати з туристсько-спортивної підготовки:

а) мали І розряд зі спортивного туризму - 1 чоловік;

б) мали ІІ розряд зі спортивного туризму - 0 чоловік;

в) мали ІІІ розряд зі спортивного туризму - 2 чоловіки

г) участь у спортивних походах першої та другої категорії складності - 0 чоловік.

За результатами впровадженого у навчальний процес модельтуристсько-спортивної підготовки отримані по її закінченні наступні експериментальні дані:

- виконали норматив учасника першої категорії складності спортивного походу - 15 студентів;

- виконали норматив учасника другої категорії складності спортивного походу - 12 студентів;

- виконали норматив учасника третьої категорії складності спортивного походу - 7 студента;

- виконали норматив керівника першої категорії складності спортивного походу - 5 студентів;

- виконали норматив керівника другої категорії складності спортивного походу - 3 студентів;

- виконали норматив керівника третьої категорії складності спортивного походу - 1 студент;

- здобули звання "Організатор спортивного туризму" - 15 студентів;

- здобули звання "Інструктор дитячо-юнацького туризму" - 5 студентів;

- здобули звання "Суддя ІІІ категорії" - 15 студентів.

- отримали ІІІ спортивний розряд - 14 студентів.

- отримали ІІ спортивний розряд - 2 студента.

- отримали І спортивний розряд - 4 студента.

Як показують результати проведеного експерименту, що запропонована модель туристсько-спортивної підготовки є ефективною методикою професійної туристсько-спортивної підготовки.

Підсумки методики туристсько-спортивної підготовки говорять про те, що студенти, майбутні "ОРТ" на протязі експерименту отримали початковий та базовий туристсько-спортивний досвід, який дає їм право бути керівниками туристсько-спортивних походів І та ІІI категорії складності.

Висновки

1) Дослідження навчально-методичної літератури показали, що насьогодні в інститутах фізичної культури та вищих педагогічних навчальних закладах України відсутня підготовка "ОРТ".

2) У деяких ВНЗ спостерігається курсова підготовка фахівців зі спортивного, самодіяльного та оздоровчого туризму.

3) Затверджена Постановою Виконкому Федерації спортивного туризму України "Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму", як багаторічна система підготовки кадрів спортивного туризму в Україні працює епізодично і не дає тієї туристсько-спортивної підготовки, яку вимагає на сьогодні ринок подорожей з активними засобами пересування.

4) Нами розроблена та впроваджена модель туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в ІФК, яка має теоретичну, фінансову та матеріально-технічну основу її реалізації.

5) Модель туристсько-спортивної підготовки фахівців з туризму побудована за спіраллю: повертаючись до вже відомих тем, студенти поглиблюють набуті знання, вдосконалюють практичні навички та уміння.

6) Займаючись одночасно декількома видами спортивного туризму, студенти отримали туристсько-спортивну підготовку з водного, пішохідного, гірського, лижного та велосипедного туризму.

7) Основою, на якій будується туристсько-спортивна підготовка майбутніх "ОРТ" є фізична підготовка студентів.

8) Модель туристсько-спортивної підготовки споріднена з громадською системою підготовки кадрів зі спортивного туризму, в чому і проявляється научна новизна запропонованої методики.

9) Практична значеність методики туристсько-спортвної підготовки полягає в тому, що студенти в ході експерименту здобули туристський досвід (керівників походів та учасників) і спортивний досвід (виконали спортивні розряди та суддівські звання).

10) Вцілому модель туристсько-спортвної підготовки "ОРТ" є ефективною професійної туристсько-спортивної підготовки студентів спеціальності "ФВ" спеціалізації "ОРТ" у ВНЗ України.

11) Запропонована в ході експерименту методика, може бути використана при підготовці фахівців з спортивного туризму в інших ВНЗ України фізкультурної спрямованості, або в туристсько-спортивних клубах Федерації спортивного туризму України. Як первинний ефективний рівень отримання туристсько-спортивного досвіду.

12) За підсумками дослідження модель туристсько-спортивна підготовка є ефективною методикою по оволодінню майбутніми вчителями фізичної культури професійним туристсько-спортивним досвідом.

Список використаної літератури

1. Абрамов В.В. Методические рекомендации инструкторам физкультуры по организации туристской работы на предприятии/ В. Науменко - Харьков, 1978. - 20 с.

2. Абуков А.Х. Туризм на новом этапе: Социальные аспекты развития туризма в СССР/ - М.: Профиздат, 1983. - 295 с.

3. Алексеев А.А. Тактика, физиология и безаварийность в горном походе. Ветер странствий/ М. - ФиС, - 1981. - 95-100 с.

4. Алексеев А.А. Горообразование и горный рельеф/ - М., 1999. - 40 с.

5. Амосов Н.М. Физическая активность и сердце/ Я.А. Бредет - К.: Здоровья, 1989. - 213 с.

6. Аппенянский А.И. Туризм и здоровье: содержание работы, кадровое обеспечение, научно-организационные проблемы. Роль и задачи спортивно-массового туризма в физическом воспитании и оздоровлении населения/ - М.: Турист, 1990. - 42-45 с.

7. Аппенянский А.И. Физическая тренировка в туризме/ Метод. рекомендации. - М.: ЦРИБ Турист, 1989. - 76 с.

8. Бабико І. Шляхи удосконалення програми з фізичної культури у загальноосвітніх школах з позиції вчителів / Т.І. Свенцицкая, Т. Свенцицька - (Фізичне виховання, спорт і культура здоров`я у сучасному суспільстві: Зб. наук. пр. ВДУ ім. Лесі Українки). - Луцьк: Волин. обл. друк., 2005. - 9-12 с.

9. Балабин М.А. Порядок организации туристского клуба и планирование его работы/ Метод. рекомендации. - М.: ЦРИБ Турист, 1978. - 52 с.

10. Бафья Лех. Структура массовой спортивно-физкультурной работы в центрах рекреационного туризма/ Автореф. дис. … к. п. н. - Л., 1985. - 21 с.

11. Берлянт А.М. Картографический метод исследования/ - М.: Изд-во Моск. у-та, 1978. - 255 с.

12. Бояршинов Е. Природные условия окрестностей Хабаровска для целей отдыха и туризма/ Автореф. дис. … к. географ. наук. - Пермь, 1972. - 15 с.

13. Булашев А.Я. Туристско-географическое районирование Украины/ - Харьков, 1998. - 25 с.

14. Булашев А.Я. Спортивный туризм/ Учебное пособие. - Харьков, 1999. - 211 с.

15. Булашев А.Я. Спортивно-оздоровительный туризм/ В.И. Нечаев, А.С. Ровный, Учебное пособие. - Харьков, 2003. - 191 с.

16. Булашев О.Я. Теорія і методика спортивного туризму для студентів першого курсу (за кредитно-модульною системою) / - Харків: ХДАФК, 2007. - 7-8 с.

17. Варламов.В.Г. Физподготовка - специальная и общая / Турист. - 1983. - № 4. - 142 с.

18. Варламов.В.Г. Основы безопасности в пешем походе/ - М.: ЦРИБ Турист, 1983. - 62 с.

19. Васильев О.К. Методические рекомендации по технике спелеотуризма/ - М.: ЦРИБ Турист, 1978. - 70 с.

20. Васильева И. Социально-экономические аспекты использования природных рекреационных ресурсов в США/ Автореф. дис. … к. экон. н. - М., 1974. - 25 с.

21. Ведина О.И. Социально-географические факторы формирования рекреационной среды/ Автореф. дис. … к. географ. н. - М., 1992. - 23 с.

22. Винокурова В.Т. Рекреационная специализация физико-географических районов /Районирование для целей организации отдыха и туризма. - М.: Наука, 1986. - С.23-31.

23. Власов А.А. Туризм: Учебно-методическое пособие/ А.Г. Нагорный - М., 1977. - 95 с.

24. Волков Б.Н. Методические рекомендации по обеспечению лыжных путешествий. - М.: ЦРИБ Турист, 1980. - 64 с.

25. Волков В.К. Современные и традиционные оздоровительные системы/ Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 12. - С.45-47.

26. Волков Н.Н. Спортивные походы в горах/ - М.: ФиС, 1974. - 160 с.

27. Воловик В.М. Ландшафтознавчий аналіз з рекреаційних умов та ре-сурсів Східного Поділля/ Автореф. дис. к. геогр. н. - К., 1997. - 24 с.

28. Востоков И.Е. Классификация пешеходных маршрутов/ - М.: ЦРИБ Турист, 1980. - 30 с.

29. ГанопольскийВ.И. Туристско-классификационное районирование СССР для целей спортивного туризма / Районирование для целей организации отдыха и туризма. - М.: Наука, 1986. - С.117-127.

30. Генсірук С.А. Ліси - багатство і краса Землі/ - Київ: Наукова думка, 1980. - 211 с.

31. Гиренко Г.Т. Туризм как средство для оздоровления трудящихся/ - Киев: Госмедиздат УССР, 1963. - 52 с.

32. Граевская Н.Д. Влияние спорта на сердечно-сосудистую систему/ - М.: Медицина, 1975. - 272 с.

33. Гранильщиков Ю.В. Методические рекомендации по организации горного путешествия/ - М.: ЦРИБ Турист, 1979. - 72 с.

34. Григорьев В.Н. Подготовка туристов-водников. Метод. рекомендации/ Л.Н. Дубровский - М.: ЦРИБ Турист, 1975. - 30 с.

35. Горбунова Н.Н. Туристская секция коллектива физкультуры/ - Киев: Здоровья, 1972. - 78 с.

36. Дрогов И.А. Организация работы федерации туризма/ Е.Н. Кодыш Методические рекомендации/ - М.: ЦРИБ Турист, 1990. - 53 с.

37. Дрогов И.А. Подготовка и повышение квалификации кадров самодеятельного туризма/ Фадеев Б. Г Учебное пособие. - М.: ЦРИБ "Турист", 1987. - 4 с.

38. Дрогов И.А. Подготовка спортсменов-разрядников по туризму/ - М: ЦРИБ "Турист", 1990. - 3 с.

39. Евдокименко В.К. Региональная политика развития туризма: методология, формирование, практика, реализация/ Автореф. дис. … д. э. н. - Львов, 1997. - 51 с.

40. Зорин И.А. Энциклопедия туризма/ В.А. Квартальнов - М.: Финансы и статистика, 2000. - 368 с.

41. Зорин И.В. Туризм и охрана окружающей среды: Учебное пособие/ Ю.А. Штюрмер - М.: ЦРИБ Турист, 1986. - 102 с.

42. Зорин И.В. Территориальные рекреационные системы (исследование социально-экономических факторов формирования и свойств) / Автореф. дис. … к. географ. н. - М., 1973. - 31 с.

43. Истомин П.И. Огранизация массового самодеятельного туризма/., В.И. Симаков Уч. пособ - М.: ЦРИБ Турист, 1986. - 55 с.

44. Крылов Г.В. Умей отдыхать и беречь природу/ Б.С. Юдин - Новосибирск: Западно-Сибирское кн. изд-во, 1970. - 238 с.

45. Кротова Е.Л. Рекреационно-туристский комплекс региона: Теория и практика реформирования/ - Екатеринбург, 2001. - 236 с.

46. Кряжев В.Д. Биохимический и биоэнергетический принципы оздоровления организма человека / Теория и практика физ. культуры. - 1990.

47. № 1. - С.22-30.

48. Кряжев В.Д. Исследования эффективности методов естественного оздоровления человека. Теория и практика физ. Культуры/ О.Д. Павлова - 1994. - № 5-6. - С.15-18.

49. Кудинов Б.Ф. Из истории развития туризма/ - М., 1986. - 64 с.

50. Кузин П.П. Туризм - отдых, спорт, познание/ - Киев: Изд-во "Реклама", 1983. - 87 с.

51. Логинов Л.М. Организация и содержание работы туристской секции коллектива физкультуры. Метод. Рекомендации/ - М.: ЦРИБ Турист, 1979. - 38 с.

52. Лиханов Б.Н. Туризм и рекреационная география. Ветер странствий/ - М.: ФиС, 1973. - С.33-34.

53. Лиханов Б.Н. и соавт. Рекреационное районирование. География рекреационных систем СССР/ - М.: Наука, 1980. - С.37-45.

54. Луговьер Д.А. В поход пешком. Турист/ - 1967. - № 4. - С.26.

55. Лукоянов П.И. Зимние спортивные походы/ - М.: ФиС, 1988. - 190 с.

56. Лукоянов П.И. Методические рекомендации по подготовке туристов-лыжников. Техника и тактика/ - М.: ЦРИБ Турист, 1979. - 64 с.

57. Лясота Е.Л. Ландшафтно-географические основы формирования территориально-рекреационных систем/ Автореф. дис. … к. географ. н. - К., 1988. - 15 с.

58. Ма Цзиньган. Организационно-методические основы развития спортивно-оздоровительного туризма в Китае. Дис. на соиск. канд. н. физ. восп. и спорта: / Харьковская государственная академия физической культуры - Харьков, 2004. - 143-144 с.

59. Мацола В.И. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплек-су Закарпатської області/ Автореф. дис. к. екон. н. - Львів, 1996. - 26 с.

60. Медовый В.В. Методические рекомендации по организации плановых велосипедных маршрутов/ - М.: ЦРИБ Турист, 1986. - 92 с.

61. Мелик-Пашаев А.И. Принципы территориально-планировочной организации рекреации территорий. Градостроительство/ И.С. Марьяхина - М., 1980. - Вып.28. - С.69-79.

62. Милонова Е.В. Географические аспекты охраны природы/ А.М. Рябчиков - М.: Мысль, 1979. - 300 с.

63. Мироненко Н.С. Рекреационное районирование в странах членах СЭВ. География рекреационных систем СССР/ В.Б. Нефедова - М.: Наука, 1980. - С.61-68.

64. Мирский М. Физиологические перегрузки в сложных походах. Ветер странствий/ - М.: ФиС, 1970. - Вып.5. - С.126-129.

65. Муравьев И.В. Оздоровительные возможности средств физической культуры и потребности общества. Теория и практика физической культуры/ М. - 1990. - № 6. - С.6-8.

66. Мухина Л.И. Опыт разработки методики рекреационной оценки природных комплексов. Географические проблемы организации туризма и отдыха/ - М.: ЦРИБ Турист, 1975. - Вып.2. - С.3-13.

67. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек. - М.: Высшая школа, 1980. - 424 с.

68. Общественно-полезная работа самодеятельных туристов/ - М.: ЦРИБ Турист, 1990. - 86 с.

69. Официальные документы по самодеятельному туризму/ - М.: ЦРИБ Турист, 1979. - 47 с.

70. Пасечный П.С. Массовый туризм - средство патриотического воспитания/ - М.: Знание, 1979. - 36 с.

71. Пасечный П.С. Туристская работа в трудовом коллективе/ - М.: Профиздат, 1983. - 159 с.

72. Пасечный П.С. На туристской тропе/ - М.: ФиС, 1986. - 95 с.

73. Пасечный П.С. Основы организации и управления самодеятельным туризмом/ Б.Г. Фадеев Уч. пособие. - М: ЦРИБ Турист, 1980. - 63 с.

74. Петросян С.А. О нормировании физических нагрузок в туристских пешеходных походах школьников 12-15 лет. Теория и практика физической культуры/ М. - 1990. - № 6. - С.53-56.

75. Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму. - Затверджено Постановою Виконкому Федерації спортивного туризму України від 11.03.2002 р., протокол № 18, п. № 2.

76. Попова Н.Р. Природные рекреационные ресурсы горных ландшафтов районов НРБ (принципы и методы изучения) / Автореф. дис. … к. географ. н. - М., 1988. - 28 с.

77. Преображенский В.С. Физико-географические аспекты и проблемы организации отдыха. Географические проблемы организации туризма и отдыха/ - М.: ЦРИБ Турист, 1975. - Вып.1. - С.5-16.

78. Путрик Ю.С. Туризм глазами географа/ В.В. Свешников - М.: Мысль, 1986. - 157 с.

79. Пушкова Л.М. Климат и туризм. Рекреационные ресурсы и методы их изучения/ - М., 1981. - С.78-85.

80. Рыжков А.Ф. и соавт. Методические рекомендации по подготовке и проведению спелеопутешествий/ - М.: ЦРИБ Турист, 1982. - 52 с.

81. Рожко И.М. Рекреационная оценка горных природно-территориальных комплексов для потребностей туризма (на примере Украинских Карпат) / Автореф. дис. … к. географ. н. - Львов, 2000. - 15 с.

82. Рубис Л.Г. Физическая рекреация молодежи средствами самодеятель-ного туризма/ Автореф. дис. … к. пед. н. - СПб., 1995. - 24с.

83. Русский турист/ - М., 1998. - Вып.2. - 240 с.

84. Русский турист/ - М., 2001. - Вып.7. - 92 с.

85. Рутинський М.І. Організація спортивно-оздоровчого туризму/ - Львів: Фенікс, 2002. - 34 с.

86. Рутинський М.І. Геогафія туризму України: Навч. - метод. Посібник/ - Львів: Фенікс, 2002. - 107 с.

87. Сватов Н.М. и соавт. Оценка туристских ресурсов для укрупненной системы организации зон отдыха и туризма в СССР. Проблемы территориальной организации туризма и отдыха/ - Ставрополь, 1978. - С.102-103.

88. Свешников В. В Картографические методы исследования туристских ресурсов. Рекреационные ресурсы и методы их изучения/ - М., 1981. - С.35-42.

89. Селуянов В.Н. Биологические основы оздоровительного туризма/ А.А. Федянин - М.: Академ-Пресс, 2000. - 123 с.

90. Селуянов В.Н. и соавт. Классификация физических нагрузок в теории физической подготовки. Теория и практика физической культуры/ - 1990. - № 12. - С.2-8.

91. Скробова Н.В. Изучение природы родного края/ - М.: Учпедгиз, 1960. - 114 с.

92. Усыкин Г.С. Век Российского туризма 1885-1895. (Летопись истории). Актуальные вопросы теории и практики туризм/ - СПб., 1997. - 225 с.

93. Федотов Н.Г. Методические рекомендации по круглогодичной подготовке туриста-водника/ - М.: ЦРИБ Турист, 1982. - 46 с.

94. Федотов.Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм: Учебник/ - М.: Сов. спорт, 2002. - 361 с.

95. Филипкович Л.С. Картографическое моделирование при изучении территориальных рекреационных систем/ Автореф. дис. … к. географ. н. - М., 1980. - 21 с.

96. Фрадкин Н.Г. Географические открытия и научное познание Земли/ - М., 1972. - 135 с.

97. Шальков Ю.Л. Здоровье туриста/ - М.: ФиС, 1987. - 144 с.

98. Шальков Ю.Л. Первая медико-туристская. Ветер странствий/ - М.: ФиС, 1979. - С.144-145.

99. Шаповал Г.Ф. История туризма/ - Минск: Экоперспектива, 1999. - 303 с.

100. Ширгазин О.Р. Закономерности формирования территориальных рекреационных систем в зонах влияния городов/ Автореф. дис. … к. географ. н. / Ин-т географии АН СССР. - М., 1989. - 21 с.

101. Шитова Н.А. Формирование территориальной системы удовлетворения рекреационных потребностей населения/ Автореф. дис. … к. географ. н. - М., 1980. - 16 с.

102. Штюрмер Ю.А. Туризму - научное обоснование. Ветер странствий/. - М.: ФиС, 1972. - Вып.7. - С.5-12.

103. Экологическое воспитание туристов в туристской секции и клубе: Метод. Рекомендации/ - М.: ЦРИБ Турист, 1990. - 75 с.

104. Энциклопедия туриста/ - М., 1993. - 607 с.

105. Юньев И.Б. Краеведение и туризм/ - М., 1974. - 104 с.

106. Юшманов Е. Безопасность туристских путешествий. Ветер странствий. - М.: ФиС, 1968. - Вып.3. - С.66-67.

107. Яковенко И.М. Атласное картографическое моделирование в географических исследованиях Крымской территориальной рекреационной системы/ Автореф. дис. … к. географ. н. - Л., 1982. - 18 с.

Додатки

Додаток А

Модель туристсько спортивної підготовки майбутніх організаторів туризма у інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім.А.С. Макаренка.

Рівень туристсько-спортивної

підготовки

Термін

навчання

Вимоги туристсько-спортивного досвіду

Кільк.

навч.

годин

на рік

Виконання

спортивних

розрядів

Отримані

звання

На початок навчального року

На кінець навчального року

Базовий

(есперементальний)

Один рік

1. Участь у категорійних походах та вихідного дня.

2. Участь у змаганнях з техніки спортивного туризму (ТСТ)

1. Участь у туристських походах “І - III" кат. складності

2. Участь у міських змаганнях та суддівстві з ТСТ.

216

ІІІ-I розряд зі спортивних походів та ІІІ, по КМС з техніки спортивного туризму

Організатор спортивного туризму;

Інструктор дитячо-юнацького туризму;

Інструктор туризму

Додаток Б

Тижневий макроцикл по туристсько-спортивній підготовці.

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

Субота

Неділля

14.20-15.40

Зал единоборств

15.40-17.00

Басейн

14.20-15.40

Гімнастичний зал

15.40-17.00

Басейн

12.00-14.20

Гімнастичний зал

Лижі, плавання, легка атлетика, футбол.

Теоретично-практична підготовка

Силова підготовка

Інтегральна підготовка

15.40-17.00

Методичний кабінет

16.00-17.20

Зал атлетизму

16.00-17.20

Зал атлетизму

Трьохденні походи вихідного дня. Змагання з видів спортивного туризму та орієнтування.

Додаток В

Місячні мезоцикли по туристсько-спортивній підготовці майбутніх фахівців з оздоровчого туризму.

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

Березень

Похід І категорії складності “Вода”.

Чемпіонат міста та області.

1

Крос-1 г.

ЗФП - 1 г.

Плавання-1 г.

Крос - 1 г.

Крос і ЗФП

Плавання

крос

Крос

Силова підготовка

2

ЗФП

ЗФП

ЗФП

СП

СФП

3

СП

СП

СП

СП

СП

4

ЗФП

ЗФП

ЗФП

ЗФП

ЗФП

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

1

ЗФП

ЗФП

ЗФП

ЗФП

ЗФП

Квітень

Чемпіонат ІФК, гори.

2

СТП

СТП

СТП

СТП

СТП

3

ЗФП

ЗФП

ЗФП

СП

СФП

4

ЗФП

ЗФП

ЗФП

СП

СФП

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

1

ІП

ІП

ІП

ІП

ІП

Травень

Туристичні походи І-ІІ КС по Кримськиму, черемош і змагання по скелелазінню

2

ІП

ІП

ІП

ІП

ІП

3

СП

СП

СП

СП

СП

4

ІП

ІП

ІП

ІП

ІП

Додаток Г

Річний тренувальний макроцикл 2008-2009 навчального року

Види туристської підготовки

Підготовчо-змагальний етап №1

Перехід №1

Підготовчо-змагальний етап №2

Похіднозмагальний етап

Перехід №2

Зміст

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

Макроцикли

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1-4

1.

2.

3.

4.

Загально-теоретична

Фізична:

ЗФП

СФП

Спеціальна:

Технічна

Топографічна

Тактична

Психологічна

Техніка безпеки

Інтегральна:

Змагання

суддівство

Змагання з видів спортивного туризму згідно календаря змагань і запланована походів

Похід по Карпатах І-ІІ КС

Похід вихідних дня (С) І КС

Змагання з ТСТ “Меморіал”

Чемпіонат України з пішохідного туризму

Відпочинок, відновлювальні функції організму, здача сесії

Підготовка до кубку України з

Лижного туризму.

Орієнтування

Сплав на байдарках

Гори

Сплав на байдар байдарках

ТПТ

Похід І КС по Кримських горах

Кубок ім.П. Вернидуба

Побужжя

Чемпіонот України з ТВТ

Молодіжний туристичний зліт

Відпочинок

Додаток Д

МодельТуристсько спортивної підготовки майбутніх організаторів туризма у інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім.А.С. Макаренка.

Рівень туристсько - спортивної

підготовки

Термін

навчання

Вимоги туристсько-спортивного досвіду

Кільк.

навч.

годин

на рік

Виконання

спортивних

розрядів

Отримані

звання

На початок навчального року


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.