В.О.Сухомлинський у своїй практичній діяльності тісно поєднував естетичне та фізичне виховання, вважаючи, що краса людини не може існувати без здоров'я і фізичного удосконалення - красивої постави, ходи, координації усіх рухів. Колектив Павлиської школи прагнув утвердити уявлення про гармонійно розвинуте тіло, про красу в праці, в русі, в подоланні труднощів. З цією метою в школі було запроваджене весняне Свято краси, на якому проводились спортивні змагання з краси рухів.

В.О.Сухомлинський вважав, що почуття бадьорості і активності в результаті фізичних вправ, задоволення й радості від успіхів та усвідомлення власної вправності, відчуття гармонії фізичних рухів, сприймання їх краси, постава, активність і дисциплінованість сприяють вихованню у дітей кращих моральних якостей і естетичних почуттів. Важливим компонентом потреби в заняттях фізкультурою є не лише розуміння їх необхідності для здоров'я і діяльності, а й позитивне емоційне ставлення до них.

В гармонійному розвитку особистості необхідною умовою є не фізична досконалість взагалі, а зв'язок її з трудовою діяльністю, естетичною. Естетичне відношення до фізичної культури - це перш за все об'єктивне відображення притаманне фізичній культурі творчого начала. Фізична культура і спорт об'єктивно прекрасні, але їх краса відкривається не всім і не кожному, тому естетичне відношення до фізкультури є предметом виховання. Для його глибокого органічного засвоєння його особливо важливо емоційне відношення, внутрішня зацікавленість, ставлення до фізичної досконалості як до своєї кровної справи тощо.

Мету фізичних вправ В.О.Сухомлинський вбачав у вихованні почуття краси рухів, сили, гармонічності, спритності, витривалості. На заняттях з фізкультури він рекомендував більше уваги приділяти естетичному вдосконаленню, красі. Самовиховання краси постави - один з головних стимулів, які спонукають учнів щодня робити ранкову гімнастику.

У своїх педагогічних розвідках В.О.Сухомлинський підкреслював: "Естетичне виховання тісно пов'язане з фізичним вихованням. Ми прагнемо утвердити уявлення про гармонійно розвинене тіло, про красу в праці, в русі, в подоланні труднощів" [61, с.377].

З досвіду В.О.Сухомлинського нами виділено найбільш ефективні шляхи реалізації завдань естетичного виховання засобами фізичної культури:

- чіткість організації занять, точність, дисциплінованість, порядок, виразність команд і культура їх виконання;

- вимоги до зовнішнього вигляду учнів (спортивні костюми, взуття, зачіски, бадьорий вигляд, настрій);

- формування позитивних мотивів до занять фізичною культури, чекання цих уроків, естетичне задоволення від уроку;

- постановка перспективи перед учнями, як власної, зв'язаної з красою тіла і здоров'ям, так і підготовкою до змагань, олімпіад, ігор, шкільних і міських свят тощо;

- художнє (музичне, літературне, хореографічне) оформлення фізкультурних хвилинок на уроках і перед уроками, на перервах;

- широке використання різних видів мистецтва на уроках фізичної культури (музики, хореографії поетики).

Не менше уваги приділяв В.О.Сухомлинський створенню естетичного середовища і в самій школі. Так, ним були розроблені та впроваджені цілий ряд правил, які стали основою і чітко виконувалися. Так, наприклад:

- краса облагороджує людину тільки тоді, коли вона працює, створюючи красу;

- естетичність обстановки досягається такою гармонією нерукотворного і створеного людиною, яка збуджує почуття радості;

- праця дітей є створенням потрібних речей і водночас естетичною творчістю.

Василь Олександрович відзначав, що чим яскравіший елемент естетичної творчості в суспільне корисній праці, тим глибше поєднується естетична оцінка речей - результатів праці з моральною оцінкою людини, яка створила ці речі. Естетична оцінка праці, на його думку, це джерело моральної гідності трудівника [61, с.387].

Всю педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського пронизує ідея цілісності формування особистості. Всі аспекти виховання - моральний, розумовий, трудовий, естетичний, фізичний - за його переконанням, становлять нерозривне ціле духовного світу дитини. Упущення хоча б у одній із цих сфер негативно позначається на вирішенні комплексного завдання. Видатний педагог любив повторювати, що у вихованні немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки серед багатьох пелюсток, що становлять красу квітки. Він обґрунтував принцип гармонії педагогічних дій і назвав його корінною закономірністю виховання. Сутність цього принципу, на нашу думку, добре ілюструють викладені у творах В.О.Сухомлинського такі положення:

- між виховними впливами існують десятки, сотні, тисячі залежностей і зумовленостей. Ефективність виховання зрештою визначається тим, як ці залежності і зумовленості враховуються, точніше, реалізуються на практиці:

- немає і не може бути єдиного і всесильного методу, який би міг забезпечити успіх виховання і компенсувати недоліки в інших сферах виховного впливу;

- педагогічний ефект кожного засобу впливу на особистість залежить від того, наскільки продумані, ціленаправлені, ефективні інші засоби впливу. (див. додаток В.).

В.О. Сухомлинський вважав, що виховання моральних, інтелектуальних, естетичних почуттів у їх тісному взаємозв'язку має практичну цілеспрямованість: "навчити молоду людину керувати своїми бажаннями, свідомо обмежувати їх, бути володарем бажань, виховувати в собі благородні людські потреби" [58, с.500].

Отже, естетичне виховання, як складова частина формування гармонійно розвиненої особистості, тісно взаємодіє з розумовим, трудовим, моральним та фізичним вихованням. Взаємозв'язок, взаємодія і взаемообумовленість зазначених вище сторін настільки велика, що вчителі, торкаючись однієї якоїсь грані, неминуче зачіпають інші.

Таким чином, заслуга видатного педагога в тому, що він всебічно розкрив значення естетичного розвитку, естетичної культури дитини в цілісному процесі формування особистості, впевнено показав діалектичний взаємозв'язок між естетичним розвитком дитини: розумовою діяльністю, моральними уявленнями, вчинками, а також дав ряд цінних рекомендацій стосовно застосування різноманітних засобів естетичного впливу на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

2.3 Творче використання досвіду В.О. Сухомлинського в умовах діяльності сучасного дошкільного закладу та початкової школи

На зламі століть в умовах трансформації українського суспільства здійснюються активні пошуки нових перспективних підходів до удосконалення системи освіти як інтелектуальної основи духовного, соціального, економічного, культурного розвитку України.

Стратегічні завдання розбудови системи освіти визначені Законом України "Про освіту" та Державною національною програмою "Освіта. Україна XXI століття." "Метою освіти, - як підкреслюється в Законі, - є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями" [100].

Школа покликана навчити мистецтву жити, сформувати вміння проектувати і конструювати свій життєвий шлях, визначати свою громадянську позицію. "Зрозуміло, що реалізація стратегічних напрямків, які визначатимуть обличчя нової школи XXI століття, - стверджують автори науково-методичного посібника "Мистецтво життєтворчості особистості",- значною мірою залежатиме від інноваційної культури педагогічних кадрів, рівня їх компетентності, вміння продукувати перспективні ідеї, реалізувати їх у практичній діяльності".

Першочергового значення набуває впровадження у шкільну практику досягнень психолого-педагогічної науки і перспективного педагогічного досвіду. В становленні освіти важко переоцінити значення педагогічної спадщини видатного педагога XX століття Василя Олександровича Сухомлинського. Його науково-педагогічна спадщина, розкриваючи найважливіші проблеми навчання і виховання, є нині надійним підґрунтям розбудови національної освіти України. «У визначенні теоретичних засад розбудови національної школи, - вважає академік АПН України, заступник Міністра освіти О.Я.Савченко, - слід використовувати спадщину В.О.Сухомлинського на рівні не широкого цитування, а повного і послідовного запровадження його дидактико-методичної системи розвитку дитини» [160, с.22-24].

В творчості В.О.Сухомлинського широко представлені проблеми проектування і розвитку особистості, ефективного використання народної педагогіки, удосконалення розумового виховання, формування моральної і естетичної культури, піднесення ефективності трудового виховання, зміцнення співдружності школи, сім'ї і громадськості, формування психолого - педагогічної культури вчителя, удосконалення управління школою та інші. Читаючи твори В.О.Сухомлинського, неважко помітити, якими сучасними й актуальними є нині ідеї, думки, досвід видатного педагога, набувши нового звучання в умовах реформування освіти незалежної України. І не випадково з роками не згасає, а навпаки, зростає інтерес до педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського. Переконливим свідченням цьому є створення Міжнародного товариства послідовників В.О.Сухомлинського з центром в Марбурзі /Німеччина/.

В листопаді 1990 року заснована Українська асоціація Василя Сухомлинського, яка покликана досліджувати й поширювати, впроваджувати в життя творчу спадщину вченого, а також педагогічний досвід, сприяти підготовці й підвищенню кваліфікації педагогічної громадськості [161].

В 1994 році з метою ґрунтовного системно-цілісного дослідження, поширення, практичного освоєння та дальшого творчого розвитку педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського започатковано науково-практичний проект "Василь Сухомлинський і сучасність". Реалізація проекту здійснюється у формі щорічних Всеукраїнських педагогічних читань, які вже проведені на Волині, Чернігівщині, Черкащині, Вінниччині, Харківщині, Луганщині. Раз у п'ять років /до ювілеїв В.О.Сухомлинського/ проводяться у Кіровограді міжнародні і обласні науково - практичні конференції.

Чітка система вивчення, пропаганди і впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського склалася впродовж багатьох років на Кіровоградщині - батьківщині видатного педагога, а саме - в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка. Тут з цією метою ефективно використовуються різноманітні форми і методи роботи з педагогічними кадрами: педагогічні лекторії, проблемні курси, теоретичні семінари, семінари - практикуми, проблемні столи, дискусії, ділові ігри, конференції, методичні фестивалі, естафети передового педагогічного досвіду, педагогічні виставки -ярмарки, педагогічні читання, написання та захист курсових, дипломних робіт, періодичні науково-практичні конференції студентів та інші.

Так, в планах курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників області введені спецкурси, в яких передбачено лекції та практичні заняття про життя та педагогічну діяльність В.О.Сухомлинського; про носіїв передового педагогічного досвіду впровадження ідей педагога в навчально - виховний процес з дітьми [див. додаток Г.].

Кабінетом дошкільного виховання та початкового навчання узагальнено досвіди роботи педагогічних колективів, які реалізовують ідеї вченого-педагога в сучасних умовах, видано серію буклетів.

Членами творчої групи підготовлено та випущено методичний посібник для вихователів дошкільних закладів щодо використання у роботі з дітьми художніх творів В.О.Сухомлинського.

Розроблено цілий ряд семінарів - практикумів для вчителів початкових класів, вихователів, учнів, дітей підготовчої групи.

Проблеми творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського постійно в полі зору районних /міських/ і шкільних методичних об'єднань, постійно діючих семінарів керівників шкіл та дошкільних закладів, широко обговорюються в ході серпневих конференцій педпрацівників, знаходять відображення в змісті конкурсу "Учитель року".

З кожним роком розширюється мережа опорних шкіл, дитячих закладів, шкіл передового педагогічного досвіду, педагогічних майстерень з даної проблеми. В ряді районів і шкіл працюють клуби В.О.Сухомлинського. Систематично проводяться творчі звіти рай /міськ/ методкабінетів, педколективів і керівників опорних шкіл, дошкільних закладів, творчих груп, вчителів, вихователів з питань творчого використання і розвитку педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в умовах сьогодення.

В навчальних закладах створені кімнати, куточки В.О.Сухомлинського: "Золоті розсипи педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практиці роботи педколективу", "Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського і актуальні проблеми сучасної школи", "Спадщина В.О.Сухомлинського і практика реформування школи". "Вчимося у В.О.Сухомлинського", "Творчо використовуючи ідеї В.О.Сухомлинського" та ін.

Велику роль у пропаганді й поширенні педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського відіграє педагогічно-меморіальний музей, створений в Павлиші.

Всі форми пропаганди ідей В.О.Сухомлинського знаходяться у тісному взаємозв'язку. Ефективне їх використання дає можливість:

- прилучити освітян до глибокого вивчення життєдайних джерел педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського;

- ознайомити педагогів з його провідними педагогічними ідеями;

- переконати педагогів в актуальності цих ідей, в умовах реформування сучасної школи, в їх співзвучності сьогоденню;

- викликати і стимулювати бажання творчо впроваджувати педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського в практику перебудови й оновлення школи, дитячих закладів, розвивати їх в контексті сьогодення.

Василь Олександрович, як відомо, категорично засуджував сліпе копіювання, механічне перенесення досвіду. Він радив керівникам шкіл ретельно "готувати ґрунт для запозичення передового досвіду, створеного майстрами педагогічної праці", бо "ідеї без конкретних справ перетворюються в пустоцвіт" [66, с.405].

Наш досвід виховної роботи, - писав він, - не є чимось застиглим, непорушним, таким, що повторюється з року в рік без зміни; ми безперервно збагачуємо її новим творчим досвідом, ретельно, крихта за крихтою відбираючи все найцінніше, що дала за минулий рік чия-небудь ініціатива [61с.390]. Педагогічні працівники враховують поради вченого-педагога, творчо використовуючи його педагогічні ідеї і досвід в умовах становлення сучасної школи.

Поради і досвід В.О.Сухомлинського щодо естетичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку живуть і творчо розвиваються в умовах діяльності сучасної школи та дошкільних закладів.

Багато педагогічних колективів дошкільних закладів Кіровоградщини взяли на озброєння і керуються рекомендаціями видатного вченого-педагога.

Так, взявши за основу надбання великого педагога з питань естетичного виховання, педагогічний колектив дошкільного закладу №5, .поставив перед собою завдання: естетичний розвиток дитини вести через усі види діяльності, використовуючи художню літературу, музику, природу, працю, образотворче мистецтво. Розпочали цю роботу з оформлення предметного середовища, намагаючись створити таке оточення для малюків, щоб кожна річ, кожна дрібничка викликала у дітей позитивні емоції. У дитячому садку активно діє художня рада, девіз якої - «Естетика у всьому, естетика - завжди», до складу якої увійшли творчі, ініціативні, цілеспрямовані працівники. Творчо працюючий педагогічний колектив послідовно реалізує поставлені перед ним завдання.

Знаючи про те, що в дошкільному віці велике знання має сприймання дітьми художніх цінностей та дотримуючись порад В.О.Сухомлинського, педагоги дошкільного закладу № 5 роблять все для того, щоб з самого дитинства їх вихованці відчували красу слова в художньому творі, щоб їх хвилювали і опис природи, і зображення духовного світу героя, задоволення від краси, прагнути зустрічі з нею. А головне в роботі всього педагогічного колективу дошкільного закладу № 5 - домогтися, щоб діти не залишалися байдужими до краси природи, оточуючого середовища, всього живого і неповторного, керуючись мудрими словами В.О.Сухомлинського про те, що "естетична цінність речей, які оточують нас, не збігаються з їх ціною, вираженою у вартості" [61, с. 385].

Як показують наші дослідження, цінним досвідом впровадження ідей В.О.Сухомлинського з питань естетичного виховання дошкільників знаходить своє втілення в роботі дошкільного закладу №23 м.Кіровограда. Педагогічний колектив дошкільного закладу /завідуюча О.В.Захарченко/ взяв на озброєння і розвинув на практиці своєї роботи положення Василя Олександровича про те, що естетичне виховання шляхом прилучення дітей до скарбів духовної культури може бути успішно розв'язане лише за умови, якщо ця робота послідовно здійснюватиметься, починаючи з раннього дитинства.

В дошкільній установі вже стало традицією влаштовувати її свята: Свято Матусі, свято квітів, свято птахів, учасниками яких є батьки, педагоги, діти. Працюючи творчо, колектив дошкільного закладу робить все для того, щоб діти йшли в життя з відкритими серцями, щоб утверджувалося у них почуття любові до людей, бажання творити добро на землі.

Над реалізацією педагогічної концепції В.О.Сухомлинського впродовж 20 років творчо працює педагогічний колектив Кіровоградського дошкільного закладу №24 /завідуюча Т.В.Васютинська/. Головним завданням творчого пошуку колективу є естетичне виховання дошкільників засобами казки, природи, зображувальної діяльності. Розпочали роботу з творчої співпраці дошкільної установи та батьків. За допомогою батьків у дитячому садку була створена "Кімната казок", де кожний наочний посібник, кожна картина загострює сприймання художнього слова, викликає у дітей інтерес. Кімната Казки відображає чотири пори року. На стінах розміщені панно з зображенням улюблених казкових героїв, зібрано велику кількість м'яких іграшок для складання казок, опису персонажів улюблених мультфільмів тощо.

Надаючи великого значення естетичному оточенню, в якому діти повинні слухати і складати казки, педагогам довелося багато попрацювати, щоб створити таке оточення, яке б навіювало дітям спогади про казку. Ось житло Баби Яги - казкова хатка, оточена пеньками, поряд з хатою фігури казкових персонажів. Там далі - Хитра Лисиця, Сірий Вовк, Розумна Сова, Колобок... Все це пробуджує фантазію, емоції, розвиває естетичні почуття.

Педагогічний колектив дошкільного закладу прагне до того, щоб через усі сфери духовного життя дитини: розумову і фізичну працю, творчість, морально-естетичні відносини, дружбу проходила червоною ниткою думка: Красу треба цінувати, берегти. А допомагає їм у цьому природне оточення, відчуття краси природи. Вихователі навчають своїх вихованців бачити глибину синього неба, багряний захід сонця перед дощем, журавлиний клин; прислухатись і чути музику поля, лісу, галявини; переносять цю роботу на музичні заняття, коли діти навчилися відчувати красу музики в природі.

Так, в дитячому садку працюють студії за інтересами: вокальна Соловейко, танцювальна, дитячий оркестр. Створені в дошкільному закладі умови дають можливість зрозуміти, що все тут зроблено для дітей і в ім'я дітей.

Педагоги дитячого садка завжди у творчому пошуку. Щоб навчати дітей, треба знати самому - девіз методиста. Працює в дитячому садку творча група з проблеми "Естетичне виховання дітей дошкільного віку у творчій спадщині В.О.Сухомлинського" [див. додаток З]. Вже традиційними стали «Педагогічні середи», на яких у центрі уваги -дитина: її здоров'я, духовний світ, умови виховання в сім'ї. Постійно поповнюється методичними порадами "педагогічна скарбничка", де є все необхідне для роботи з дітьми, підвищення професійного і культурного рівня педагогів.

В своїй роботі, методист керується порадами В.О.Сухомлинського: якщо хочете виховати сильних і досвідчених педагогів, починайте разом з ними вивчати проблеми, щодо сприйняття дітьми явищ природи, навколишнього світу; якщо ви хочете духом творчого пошуку збагатити життя колективу, будьте самі шукачем і дослідником. Не буде вогника у Вас вам ніколи не запалити його в інших.

Однак, яким би згуртованим, освіченим і захопленим не був педагогічний, колектив, він не досягне успіху у вихованні дітей, якщо його працівникам бракує міцних, систематичних, доброзичливих контактів з сім'єю. Для цього треба передусім озброїти батьків психолого-педагогічними знаннями. В.О.Сухомлинський стверджував, що педагогіка - повинна стати наукою для всіх - і для вчителів, і для батьків. Педагоги дошкільного закладу №24 скористалися цією думкою для організації предметної, систематичної педагогічно - психологічної освіти батьків. Ефективно працює "Школа молодих батьків", для батьківського всеобучу розроблені лекції на ряд важливих тем: «Використання казки, як засобу естетичного виховання», «Гра та її роль у естетичному розвитку дітей», «Значення дитячої літератури, творів фольклору в розвитку пізнавальних інтересів дітей», «Визначна роль сім'ї в моральному вихованні дитини», «Читання і духовний розвиток дитини у поглядах В.О.Сухомлинського» та інші.

З кожним роком зростає і поширюється інтерес педагогів всього світу до вчення В.О.Сухомлинського, але колективу Павлиської школи тут належить особлива роль: в цій школі працював Василь Олександрович, саме в стінах цієї школи народжувалась і розвивалась наукова думка педагога. Школа дбайливо зберігає і продовжує традиції свого земляка. Вчителі, які працювали разом з педагогом, і ті, що прийшли вже після нього, не тільки наслідують, а й творчо розвивають ідеї В.О.Сухомлинського. Це - Т.М.Свистун, С.М.Лідкова.

Тетяна Михайлівна Свистун - колишня учениця Василя Олександровича, а нині вчителька початкових класів Павлиської школи, яка понад 35 років віддає тепло свого серця дітям. Зі своїми майбутніми учнями Тетяна Михайлівна знайомиться задовго до того, як вони приходять до неї в клас: відвідує дитячий садок, розмовляє з вихователями, спостерігає за малюками, знайомиться з батьками своїх майбутніх вихованців. Вона ніколи не рахується з часом, витраченим на цю роботу, тому що розуміє: наслідки її неоціненні в майбутньому. Найголовніше, чого Тетяна Михайлівна досягає цим - знімається психологічний бар'єр душевної стислості, настороженості і вже першого вересня діти приходять до вчительки як до знайомої, рідної людини. Вона ж вивчила їх настільки, що вже має до кожного з них «ключик»-підхід, який дасть змогу дитячій душі розкритися повністю. І ще один головний «ключик» має вчителька для всіх - ДОБРО. Та Тетяна Михайлівна твердо впевнена в тому, що формувати в дітях знання можна тільки на позитивних емоціях. Тому її початкова школа - це ШКОЛА РАДОСТІ.

Радісними й окриленими йдуть діти вранці в школу, бо знають, що зустрінуть привітну посмішку вчительки, а перше запитання після привітання буде таким, - «Що цікавого ви побачили на шляху до школи?». І розповідатимуть про те, як привітно світить сонце, чи, навпаки, сховалося за хмарки, який вигляд має в цей день школа, як цікаво спостерігати за лелечиним подружжям, що розташувалося на сусідньому даху. Непомітно втягуючи дітей у розмову, вчитель переходить до теми уроку і поступово і баченої дітьми сім'ї лелек народжується казка, з розповіді про бездомне собача - оповідання про вірного друга людини. Створивши позитивний доброзичливий мікроклімат, в класі дуже легко розв'язувати навчальні задачі уроку - вважає Тетяна Михайлівна, - і дуже важко працювати з дітьми, коли вчитель намагається встановити дисципліну окриком, надмірною суворістю. Велику увагу приділяє вчителька формуванню в учнів творчих здібностей. Враховуючи індивідуальні особливості, Тетяна Михайлівна дає завдання виконати ілюстрації до казки, продовжити розповідь, змінити її початок або кінець. З великим захопленням навчаються діти складати казки, словесні мініатюри до літературних творів. «Казка, - вважає вчителька, - це новий етап пізнання навколишнього світу» (див. додаток Ж).

В.О.Сухомлинський підкреслював, що казка продовжує розвивати дитячу допитливість. Але діти не складуть казку, якщо не створити умов для розвитку їх мислення, не навчити їх спостерігати за навколишнім світом, любити природу, відчувати її звуки, бачити фарби, образно передавати словами свої почуття.

За 15 випусків школярів у Т.М.Свистун накопичилося чимало творчих робіт, об'єднаних в шкільному збірнику під назвою "Павлиські казки". Проходять роки - і ось за партами сидять вже інші малюки і читають казки, які складали їхні батьки. Вчителька ж, знайомлячи дітей з батьківськими творами, добре усвідомлює, що цей місточок в минуле є чудовим стимулом для розкриття творчих здібностей учнів. А з яким захопленням беруть участь діти в інсценізаціях своїх казок, які проходять в шкільній КІМНАТІ Казок.

Дуже вдало проходять в школі уроки мислення в природі, методичну основу яких заклав В.О.Сухомлинський. Тетяна Михайлівна систематично проводить такі уроки і має вже багато розробок з теми "Природа жде зими", "Куди поспішали мурашки", "Кульбабка", "У квітучому саду", "Сад восени", "Сонце - джерело життя на Землі" та ін. Такі уроки проходять творчо і дуже цікаво для дітей, тому що об'єктом їх уваги є не складні абстрактні поняття, а природа, яка їх оточує все їхнє життя. Отже, вчителька, робить все для того, щоб йшли в життя її вихованці щирими, мудрими людьми, щоб "Школа радості" стала для них точкою відліку творіння краси і добра на землі.

Лідкова Світлана Михайлівна дуже любить природу, тому своїх учнів навчає бачити в природі красиве, захоплююче. Впроваджуючи в свою роботу ідеї В.О.Сухомлинського, вчителька перш ніж запланувати уроки мислення в природі, звертається до його порад про два типи уроків мислення серед природи - пізнавальний і художній.

На уроках мислення серед природи художнього типу головним завданням Світлана Михайлівна ставить забезпечення емоційного світосприймання, тому і спостереження підсилює використанням пейзажної лірики, прози, творів музики і живопису. Немаловажне значення, на її думку, має і слово вчителя: українські народні прислів'я і приказки, загадки, метафори, епітети, багатозначні слова - все це засоби, з допомогою яких діти вчаться висловлювати свої почуття, описувати бачене.

Вчителями початкових класів Павлиської школи розроблена ціла серія уроків естетичного циклу, тематика уроків мислення серед природи.

Проблема естетичного виховання молодших школярів знайшла своє відображення в творчому доробку вчительки початкових класів В.Г. Годлевської.

Виховуючи у дітей любов до природи, педагог керується настановами В.О. Сухомлинського про те, що розумна, діяльна любов до природи - одна із граней любові до рідного краю. Світлана Іванівна разом з дітьми організувала клуб друзів природи "Журавлик", тематика яких досить різноманітна: "Відлітають журавлі", "Весну-красну вітаймо", "Плачуть берези", "У нашому куточку краси" тощо. Форма їх проведення і зміст тісно поєднані з практичною діяльністю, коли учні самі визначають коло завдань відповідно до пори року. Виробляючи уміння і навички у цій справі, вчителька пропонує дітям ситуації морального вибору:

- Як вчинити, коли бачиш пташеня, яке випало з гнізда?

- Як ти вчиниш, побачивши, що діти ламають гілки дерев?

На кожній зупинці маршруту діти знайомляться з цікавими мешканцями: мурашками, пташками, жабами та ін. З першого класу педагог навчає не тільки спостерігати за природою, а й допомагати їй. А для цього треба багато знати і вміти. Тож і проводять учні дослідження на шкільній ділянці, де кожен клас має свій куточок - хто зернові культури вирощує, хто - овочеві, хто - квіти. А в класній кімнаті теж є "город на вікні": учні "ставлять" досліди - вплив світла, вологи, на ріст і розвиток цибулі, квасолі, гороху.

У кінці навчального року проводяться екологічні екскурсії-операції. Операція "Джерело" - це мандрівка до байраку, де б'є з-під землі цілюща вода. Тут діти вітаються з своїм старим другом - джерелом, розчищають його, співають йому пісню вдячності, а потім діляться своїми мріями і на їх здійснення дарують один одному по ковтку життєдайної вологи з "келиха дружби" - дитячих долонь.

Операція "Земля в цвіту" має на меті прикрасити рідну землю, виплекати свій "куточок краси". Дитячі руки з любов'ю доглядають територію школи, села, екологічної стежки, вирощують дерева й квіти біля будинків, пам'ятників. І у всьому педагог навчає дітей бачити корисне, красиве, виявляти своє ставлення до всього живого, впливаючи різноманітними засобами на емоційно-чуттєву сферу вихованців Валентина Георгіївна впевнена в тому, що сьогоднішні діти - це майбутнє нашого народу. Від їхньої освіченості, переконаності залежить, якою буде Земля через кілька десятиліть, чи залишиться її повітря, вода, ліси, ґрунти чистими, придатними до життя. Ось так, крок за кроком, звертаючись до дитячих творів В.О.Сухомлинського, вихованці В.Г.Годлевської вчаться розуміти природу, берегти її багатства.

Вчителька початкових класів середньої школи №7 Логвін Наталія Анатоліївна, творчо впроваджуючи ідеї В.О.Сухомлинського в навчально-виховну роботу з дітьми, особливу увагу приділяє естетичному розвитку на основі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського, прищеплюючи їм почуття прекрасного. Досвід її роботи переконує, що сприймання краси творів живопису збуджує в дітей прагнення передати у фарбах, лініях поєднання відтінків своїх думок, почуттів, ставлення до навколишнього світу. Тому час від часу педагог проводить виставку дитячих малюнків на теми: "Спогади про літо", "Золота осінь", "Весна", "Зима", "Мальовнича Україна" тощо.

На уроках Наталія Анатоліївна веде виховну роботу над проблемою позакласного читання. Це не тільки розвиває мову, але й самовиховує почуття. Діти емоційними словами передають прекрасне, словесно малюють природу, читають вірші і поетичну прозу. Беручи на озброєння досвід В.Сухомлинського, багато уваги надає складанню дітьми казок. Спостерігаючи за комахами, рослинами, тваринами, вони наділяють їх різними рисами характеру казкових героїв, спочатку ведеться робота по складанню колективної казки, потім дітям пропонується тема або початок казки для дальшого розвитку фантазії, мислення, думок. Діти підбирають дійових осіб, втілюючи в їх образах добро, зло, висловлюють своє особисте ставлення до поганого і хорошого. Отже, кожна дитина на основі своїх спостережень, життєвого досвіду складає свою казку. Дуже цікавими були такі казки: «Казка про котика Марсіка», «Казка про білокуру берізку», «Казка про зелений гай», «Казка про пустотливе жабеня», «Казка про чарівні цифри», та інші. Частіше діти самі малюють ілюстрації до своїх казок, а найкращі казки інсценуються на виховних годинах, в групах продовженого дня, на батьківських зборах та шкільних святах.

Під час екскурсій діти пильно вдивляються в обличчя перехожих і словами намагаються описати емоційний стан людини, в якому вона перебуває; за виразом обличчя та рухами визначають характер людей, яких вони зустрічають і висловлюють припущення про те, куди можуть поспішати ці люди /на роботу, дачу, магазин, рибалку тощо/. Діти визначають у кого сумний, у кого веселий, у кого радісний, а у кого безтурботний погляд, що розвиває спостережливість, збуджує джерело творчої думки.

Великого значення творчості В.О.Сухомлинського надає вчителька початкових класів Світлана Панасівна Логачевська. У своїй роботі вона поєднує естетичне виховання з трудовим.

Процес формування у молодших школярів любові до праці, Світлана Панасівна починає з виховання поваги до людей, до людської праці. Форми здійснення цієї роботи різноманітні: знайомство з роботою батьків, організація екскурсій, зустріч з кращими трудівниками рідного села. З особливою гордістю слухають учні розповіді про трудові подвиги їхніх батьків. Діти замислюються над тим, що герої живуть поруч з ними, навколо них. Потім учні уявно мандрують за межи свого району, області. Діти захоплюються красою людини-трудівника, їх хвилює почуття гордості за людину. Ще глибше це почуття стає тоді, коли під час "подорожей" у світ праці діти зустрічаються зі своїми батьками. Після таких зустрічей оформляють альбом "Професії наших батьків". Продовжуючи подорожі у світ праці, діти пишуть "Книгу праці" - це також великий альбом, у якому учні на окремих сторінках записують матеріали екскурсій і зустрічей з передовиками виробництва ("Тваринницька ферма", "Швейна майстерня", "Магазин", "Пошта" і т.д.). Все це ілюструється фотознімками, власними малюнками.

За переконанням С.П. Логачевської порадами В.О.Сухомлинського користуються не тільки вчителі, батьки а й учні.

Сьогодні сфера активного життя окремих видів народного мистецтва все більше розширюється у зв'язку з процесами національного відродження. Особливого поширення набуває орнаментальна культура, бо в ній відбиті віковічні надбання художній геній українського народу. Виховує дітей на народних мистецьких традиціях, прилучає їх до національної культури через гурток декоративного розпису і Світлана Василівна Стороженко. Головна мета її роботи - навчити молодших школярів естетично насичувати і перетворювати навколишнє середовище. Водночас естетизовані предмети побуту і навчання виступають важливими засобами виховання в учнів потреби бачити і створювати красиве у щоденному житті.

Близькі Світлані Василівні думки В.О.Сухомлинського про те, що образотворче мистецтво в естетичному розвитку школярів має виключно велике значення. Бо саме цей вид мистецтва, завдяки своїй універсальності, відчутно впливає на емоційно-чуттєву сферу особистості, поглиблює знання, формує загальну та естетичну культуру, що цілком відповідає основним завданням естетичного виховання.

Більше 20 років працює вона викладачем образотворчого мистецтва, маючи певні професійні та творчі здібності в галузі художнього розпису. Інтерес до цієї справи вона прищеплює шляхом створення на заняттях творчої емоційно-піднесеної атмосфери, заохоченням учнів до різноманітних цікавих завдань; організацію систематичних учнівських творчих виставок, екскурсій до музею. Паралельно із навчанням дітей розпису педагог дає навички ліплення, розвиваючи при цьому просторову уяву, відчуття. Тому на своїх заняттях рекомендує споглядати і виготовляти керамічні іграшки, оскільки вони не тільки розвивають естетичний смак, а й несуть інформацію про культуру свого народу.

Окремим учням пропонує розмальовувати глиняні фігури домашніх і диких тварин, птахів. Так, на початкових етапах навчання в гуртках, Світлана Василівна кладе в основу такої роботи фольклор - прислів'я, потішки, заклички. А засвоюючи складніші образотворчі засоби мистецтва, учні переходять до систематичного вивчення історії мистецтва. Як і радив В.О.Сухомлинський, вона прагне, щоб твори образотворчого мистецтва утверджували в юній душі почуття величі й краси людини, підносили особистість в її власних очах.

Розроблена В.О.Сухомлинським система естетичного розвитку дітей, спрямована в наше сьогодення і майбутнє, становить велику цінність, збагачує теорію і практику виховання підростаючого покоління. В умовах розбудови української державності і широкої демократизації суспільства ще актуальніше, ніж за життя вченого, відчувається актуальність і життєвість його ідей.

Широкий громадський інтерес до педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського набуває останнім часом, можна сказати, геополітичного значення. Він динамічно поглиблюється і розширюється, охоплює все нові сфери суспільної свідомості і соціальної практики, набуває більш змістовного, цілеспрямованого і, головне, творчого характеру. І це закономірно. Адже педагогіка В.О.Сухомлинського - це педагогіка створення людської особистості, особистості як носія і суб'єкта формування загальнолюдських цінностей, особистості вільної і відповідальної, вимогливої і милосердної, активної, радісної і благородної в своїх діях, думках, почуттях.

естетичний сухомлинський діти виховний

Висновки до другого розділу

Практика естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у педагогічному досвіді В.О.Сухомлинського становить цілісну, логічно завершену методичну систему, яка передбачала розробку основних засобів, методів, форм виховання у дітей естетичних почуттів, розгляд проблеми взаємозв'язку естетичного, розумового, морального, трудового та фізичного виховання дітей, а також використання досвіду В.О.Сухомлинського з даної проблематики в умовах сучасних освітніх закладів.

Нашим дослідженням встановлено, що у своїй педагогічній творчості В.О.Сухомлинський проявив глибоке розуміння діалектики педагогічного процесу, причинно-наслідкових зв'язків у ньому, взаємозалежності і взаємопроникнення цих сторін, елементів, складників виховання - його завдань, змісту, форм організації, засобів, методів, прийомів.

Із педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського нами виділені такі засоби виховання у дітей естетичних почуттів: музика, казка, гра, природа, розгляд картин, художнє слово, навколишнє середовище. Системний підхід вченого до естетичного виховання виявився в послідовному ускладненні завдань, змісту, форм з віком дітей: від сприйняття краси природи до складання казок і віршів; від сприймання творів мистецтва - до їх аналізу; від простих спостережень - до активної творчої діяльності. В.О.Сухомлинський ефективність емоційно-естетичного виховання розглядав у прямій залежності від умілою підбору і використання естетичних засобів, від того, як педагог уявляє собі їх систему, уміє враховувати їх специфіку.

Наше дослідження дає можливість пересвідчитись, що всю педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського пронизує ідея цілісною формування особистості. Всі аспекти виховання - моральний, розумовий, трудовий, естетичний, фізичний - за його переконанням, становлять нерозривне ціле духовного стану дитини. Упущення хоча б у однієї із цих сфер негативно позначається на вирішенні комплексного завдання. Вчений широко розкрив значення естетичного розвитку, естетичної культури дитини в цілісному процесі формування особистості; показав діалектичний взаємозв'язок між естетичним розвитком: розумовою діяльністю, моральними вчинками, дав ряд цінних рекомендацій стосовно застосування різноманітних засобів естетичного впливу на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Аналіз науково-практичного досвіду В.О.Сухомлинського, а також досвіду вчителів, працівників дошкільних закладів, які використовують ідеї видатного педагога з питань естетичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у практиці своєї роботи, дає підставу стверджувати, що при їх умілому використанні зростає ефективність виховного процесу, забезпечується готовність дітей до майбутнього життя.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведене нами дослідження показало, що система освіти, яка склалася в нашій країні, потребує суттєвого аналізу з метою виявлення істинно цінного досвіду, безумовно корисного для побудови освіти нового типу. Основним принципом побудови освіти майбутнього може стати збереження і творче використання надбань минулого з гармонійним доповненням, ефективними підходами та методами, відомими сучасній педагогіці, та з урахуванням сучасних соціально-економічних умов, певних завдань, які поставлені перед освітою в умовах становлення і розвитку незалежної України.

1. В ході нашого дослідження було виявлено, що до В.О.Сухомлинського питання естетичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в педагогічній науці та практиці спеціально не розроблялися. Вивчення і аналіз опублікованих праці, та архівних матеріалів фонду В.О.Сухомлинського, які зберігаються в ЦДАВО України, шкільної документації та інших матеріалів Педагогічного - меморіального музею дозволяють стверджувати, що він, продовжуючи прогресивні традиції педагогіки, відстоював необхідність глибокого проникнення в світ дитинства, розуміння його законів, бо ми маємо справу з найбільш тонким, ніжним і чутливим у природі - мозком дитини. Дитячий мозок може нормально працювати, якщо об'єкт сприйняття можна бачити, чути, доторкнутися до нього, коли перед дитиною - наочний, реальний або настільки яскравий словесний образ, що він ніби-то бачить те, про що розповідає учителі, виражаючи естетичні переживання. Крім того, у дитинстві нервові клітини повинні постійно тренуватися в активній психічній діяльності, основою якої є сприймання, спостереження. І особливого значення у цьому В.О.Сухомлинський надавав красі. Він зауважував, що перш ніж навчитися глибоко проникати в сутність причинно-наслідкових зв'язків оточуючого світу, дитина повинна навчитися емоційно сприймати і реагувати на предмети та явища, створювати їх у своїй уяві. Чуттєва природа організму дитини - це перша ланка, що з'єднує її з світом.

2. Заслуга В.О.Сухомлинського в тому, що він, розуміючи і обдумуючи складність навчальних і виховних завдань, наполегливо шукав такі шляхи їх вирішення, які відповідають закономірностям розвитку людини в один із найбільш важливих періодів життя - в дитинстві. Він підкреслював, що складність роботи по естетичному розвитку молодих школярів - в умінні правильно визначити, чи це завдання під силу дитині чи ні, що від неї можливо і неможливо, що найбільш ефективно буде розвивати її в естетичному напрямку. Емоційність навчання і виховання - це не просто данина "дитячої природи", це вимога закономірного розвитку дитячої психіки. Життєвий шлях від дитинства до юності повинен бути, як вважав педагог, шляхом радості, бадьорості. Це одне із найбільш важливих правил всієї системи його виховної роботи. Радість як джерело енергії є для В.О.Сухомлинського умовою того багатства реального становлення до оточуючого світу, без якого неможливий духовний розвиток, особливо розвиток природних даних, здібностей.

3. В.О.Сухомлинський удосконалив систему естетичного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, науково обґрунтував і перевірив на практиці форми й методи її організації, показав можливість, доцільність її реалізації в умовах конкретного педагогічного колективу. Він одним із перших довів, що правильно організований естетичний розвиток дітей молодшого віку закладає передумови гармонійного розвитку, забезпечує психолого-педагогічну готовність дітей до майбутнього життя.

4. Вивчення і аналіз спадщини В.О.Сухомлинського щодо естетичного розвитку дають можливість зробити висновок, що це актуальне питання по праву займає в його теоретичній і практичній діяльності одне із провідних місць. В його працях міститься не тільки аналіз окремих питань, а системний, комплексний підхід до вирішення проблеми естетичного розвитку дітей як цілісного процесу, який складає один із важливих і невід'ємних компонентів всебічного гармонійного розвитку особистості.

5. Аналіз основних ідей, на яких була побудована педагогічна система В.О.Сухомлинського, переконує в тому, що ми маємо справу з видатним явищем в історії освіти і школи. Його теоретичну спадщину не можна розглядати поза часом.

6. Цінним вкладом в педагогічну науку є теоретична розробка і перевірка безпосередньо в умовах дошкільного виховного закладу та загальноосвітньої школи змісту, завдань, форми і методів естетичного розвитку дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

7. У період відродження української державності, коли перед нею постають якісно нові і складні завдання, творча спадщина В.О.Сухомлинського допомагає у розв'язанні багатьох актуальних педагогічних проблем, зокрема, естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, викликає великий інтерес до її більш глибокого вивчення і використання у надзвичайно сприятливий для цього час - становлення української національної школи.

Нами проаналізовано деякі важливі аспекти його педагогічної діяльності, певний вагомий внесок у теорію і практику педагогіки. Серед перспективної тематики подальшого дослідження у зв'язку із Законом України «Про загальну середню освіту», де визначено дванадцятирічний термін навчання дітей у школі, а саме перехід до навчання дітей з шестирічного віку, ми бачимо такі аспекти: більш детальне вивчення поглядів педагога на проблему підготовки дітей дошкільного віку до шкільного життя, наступність в роботі дошкільного закладу та школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Архівні джерела

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Фонд В.О.Сухомлинського /ф.5097/

Опис 1.

1. Бесіди з батьками. Вашій дитині через рік іти до школи //Спр.566.-6 арк.

2. Верьте в ребёнка //Cnp.301.-16 арк.

3. Воспитания эстетического чувства красоты труда//Спр.304.-59арк.

4. Воспитание без наказания //Cnp.608.-22 арк.

5. Воспитание чувств /из записной книжки учителя//Спр.515.-9арк.

6. Воспитание чувства красоты советской жизни на уроках русской литературы в 10 классе //cnp.298.-28 арк.

7. Главные задачи учителей начальной школы //Cnp.713.-9 арк.

8. Директор школы - руководитель учебно-воспитательной работы школы Спр.3,-353 арк.

9. Емоційне і естетичне виховання підлітків //Cnp.204.-56 арк.

10. Эстетический елемент всестороннего развития человека /Материалы и хактеристика всестороннего развития человека/ //Cnp.839.-34 арк.

11. Заповеди детства и отрочества //Cnp.l39.-230 арк.

12. Зв'язок школи з сім'єю //Спр.238. - 4 арк.

13. Заметки с духовном воспитании //Спр. 883. - 23 арк.

14. Руководство эстетическим воспитанием в школе //Спр. 12. -23 арк.

15.Сказки под голубым небом (Советы воспитателям) //Cnp.665.-2 арк.

16.Система, форми й методы работы с родителями //Cnp.289.-l 7арк.

17. Советы учителю начальной школы (Наброски к книге) //Спр. 757.-13арк.

Твори В.О.Сухомлинського

18. Батьківська педагогіка. - К.: Радянська школа, 1978.- 263 с.

19. Верьте в человека. - М.: Молодая гвардия. 1960. - 112с.

20. Вибрані твори у 5-ти томах. Т.1.-К.: Радянська школа, 1976. 653 с.

21. Виховання почуттів //Вибр. твори: У 5-ти т. - Т.5. -К., 1977р.

22. Людина - найвища цінність //Вибр.твори: У 5-ти т. - Т.5.-К.; 1977.-С.446-472.

23. Людина неповторна. -К.: Молодь, 1962. - 209 с.

24. Методика виховання колективу //Вибр. твори: У 5-ти Т. -T.l -K., 1976.-С.403-613.

25.Ми продовжуємо себе в дітях //Вибр.твори: У 5-ти Т. - Т.5.-K., 1977.-C.578-584.

26.Могутній вихователь //Вибр.твори: У 5-ти т. - Т.5.- К., 1997.- С.495.

27.Моя педагогічна віра //Вибр.твори: У 5-ти Т.-Т.5.-К..1977.- С.392-401

28.Мудрая власть коллектива - М.: Молодая гвардия, - 1975. - 236с.

29.Мудрость родительской любви. - М.: Молодая гвардия, 1988.-304с.

30. "He только разумом, но и сердцем.." -М.: Молодая гвардия,1990.-141с.

31. Не бійтесь бути ласкавими //Вибр.твори: У 5-ти Т.-Т.5.-К., 1977.-С.347-359.

32. Народження добра //Вибр.твори: У 5-ти Т.- Т.5.-К.,1977.-С.217-223.

33.На нашій совісті - людина //Вибр.твори:У 5-ти -Т.-Т.5.-К., 1977.-

С.203-217.

34. На трьох китах //Вибр.твори:У 5-ти- Т.-Т.5.-К. ,1977.- С.339-343.

35.Народження громадянина //Вибр.твори:У 5-ти -Т.-Т.3.-К.,1977.-

С.283-581.

36.Народний учитель //Вибр.твори: У 5-ти -Т. -Т.5. -1С.,1977.-С.249.

37. О воспитании //Сост. С. Соловейчик. -М.: Политиздат, 1982.- 270с.

38. Павлиська середня школа //Вибр .твори: У 5-ти -Т.-Т.4.-К., 1977. С.7-385.

39. Педагогіка серця //Вибр.твори:У 5-ти Т.-Т.5.-К.,І977. с.316-321.

40. Праця і моральне виховання - К.: Радянська школа, 1962.-15ІС.

41. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості //Вибр.твори: У 5-ти т.-Т.1.-К., 1976.- С.2-202.

42. Родина в сердце - М.: Молодая гвардия, 1980.- 173 с.

43. Розмова з молодим директором //Вибр.твори: У 5-ти Т.-Т.4.-К.,1977.-С.393-625.

44. Серце віддаю дітям //Вибр.твори: У 5-ти т.-Т.З.-К.,1977.-С.7-278.

45. Сто порад учителеві // Вибр.твори: У 5-ти т.-Т.2.-К.,1976.-С.419-654.

46.Трудные судьбы /очерки/. -М.: Знание, 1967.-79с.

47. Як виховувати справжню людину //Вибр.твори: У 5-ти Т.-Т.2.-К..1976.-С.146-415.

48. Як ми виховуємо мужнє покоління - К.: Радянська школа. І960.-185с.

Філософсько-педагогічна література

49. Аркин Е. Дошкольный возраст. М.: Учпедгиз, 1948. С.49

50.Артеменко М.М. Природа, естетичне виховання учнів. К.: - Радянська школа, 1984.-С.79.

51. Аристотель. Метафизика. О душе // Сочинения: в 4-х т. /Ред. В.Ф.Асмус. - М.: Мысль. 1976. - T.1. -550с.

52.Антонець М.Я. Гуманізм педагогічних нововведень В.О.Сухомлинського Початкова школа.-1997.-№ 9.-С.35-38.

53. Бык А.С. Воспитание гражданственности старшеклассников в педагогическом наследии В.А. Сухомлинского. K., 1982. - 193с.

54. Бондар Л.С. Педагогічна майстерність учителя у спадщині В.О.Сухомлинського //Європенська педагогіка і Василь Сухомлинський як / сучасний педагог-гуманіст.-К.,І993.- С.64--67.

55. Бондар Л.С. Шкільно-сімейне виховання в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського //В.О.Сухомлинський і сучасність: Наук.метод. збір. /За упр. і ред. М.Я.Антонця / - К.: 1994. - Випуск 1 C.106-113.

56. Бодалев А.А. Психология о личности.- М.: Изд-во МГУ. 1988.-187с. 57. Василенко В.А. Проблемы совершенствования урока в педагогическом наследии В.А. Сухомлинского. K.: 1982.- 193с.

58. Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К.: Ватра, 1997.-415с.

59. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини - К.: Музична україна., 1978.-252с.

60. Ветлугіна Н.О. Система естетичного виховання в дитячому садку. К.: Радянська школа, 1977.-255с.

61.Выготский Л.С. Собр. соч. в 6-ти т. - М.: Педагогіка, 1983, Т.3. - 368. 62.Выготский Л.С. Педагогическая психология /Под ред. В.В.Давыдова - М.: Педагогика, 1991.- 479 с.

63.Воеводина Л.П. Формирование целостного музикального восприятия у студентов педагогических университетов. К., 1986.-с187.

64.Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие для студентов под. ин-тов / М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Прохина и др.. Под ред. М.В. Гамезо и др. - М.: Просвещение, 1984 - 256 с.

65.Все життя школі: Спогади сучасників про В.О.Сухомлинського /Ред.кол. А.І. Постельняк, А.Я.Розенберг та ін. Упоряд. і підг. Л.А.Терлецький. - Кіровоград, 1991.- 88с.

66.Дарвин Ч. О выражении ощущений у человека и жевотных /Пер. с англ. под ред. А.Ковалевского. - СПб.: Тип. Сущенского, 1872.-335с.

67.Державна національна програма "Освіта /Україна ХХІ століття/".- К.: Райдуга, 1994.-62с.

68.Джемс В. Научные основы психологии /Под ред. Л.Е.Оболонского - СПб. Петербургская электропечатная, 1902.-37ІС.

69.Джола Д.Н. Эстетическое отношение человека к действительности как предмет эстетического воспитания: Автореф. - К.,1974.-28с.

70.Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат, 1987.-139с. 70а.Дубовис Д.М. Формирование у учащихся младших классов понимания главной мысли рассказов //Начальная школа. -1955. - № 1. - 11с.

71.Дубовис Д.М. Понимание сказки дошкольником //Дошкольное воспитание. - 1955.-№ 10.С14- 16.

72.Дубіпка М.М. Розвиток пізнавальною інтересу в молодших. школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського Автореф. - Кіровоград, 1998.-16с.