Психолого-педагогічні умови сенсорного розвитку дітей раннього віку

3 завдання.

Дітям давали червоний і синій бруски. Спочатку дитині пропонувався вибір за зразком. Однак при цьому вводилися слова-назви кольору. Показуючи червоний брусок, пояснювали: «Це червоний», - потім давали синій брусок і теж пояснювали: «Це синій». Після того як дитина розглянула предмети, назви повторювалися ще раз. Далі по пред'явленню наочного і словесного зразка дитина знаходила таку ж і давала його дорослому.

4 завдання .

· Показуючи дитині жовтий брусок, казали, що це лисичка.

· При показі червоного слід було пояснення, що це білочка.

· Потім дорослий показував дитині жовтий чи червоний брусок і пропонував знайти таку ж «лисичку» або «білочку» у себе. Вибір за зразком пред'являвся дітям по 4 рази.

· Для запобігання вироблення реакції напевне місце розташування предмета зверталася увага на те, щоб об'єкти одного і того ж кольору лежали в різних місцях.

· Якщо при першому пред'явленні завдання червоний брусок лежав праворуч, то при повторному пред'явленні він повинен був знаходитися ліворуч.

· Завдання вважалося виконаним, якщо дитина у всіх 4 випадках вирішувала його вірно.

· Якщо вона 1 раз помилялась і 3 рази давала правильні відповіді, їй знову надавалася можливість виконати завдання 4 рази.

· Якщо при повторному пред'явленні завдання малюком допускалася одна чи більше помилок, результат вважався негативним.

· Наступні завдання припускали елементарні конструктивні дії.

5 завдання.

Дитина будував башточку з двох кубиків, відтворюючи заданий у зразку розташування червоного і жовтого предметів. Завдання давалося 4 рази, щоразу за новим зразком (одному з двох можливих). При розміщенні матеріалу дорослий прагнув попередити можливість випадкового правильного рішення завдання, розміщуючи той об'єкт, який повинен лежати знизу, далі від дитини.

6 завдання.

Чергування об'єктів за кольором. Педагог розміщував 2 зелених і 2 червоних бруска «доріжкою», чергуючи їх за кольором: червоний, жовтий, червоний, синій. Увага дитини фіксувалося на колір предметів. Взявши руку малюка, дорослий доторкався нею до брусків, примовляючи: «Один, другий, один, інший». Різниця в кольорі підкреслювалася інтонаційно. Потім дитині давали 2 червоних і 2 синіх бруска і пропонували зробити таку ж «доріжку». Завдання повторювалося 4 рази і вважалося виконаним в тому випадку, якщо дитина, хоч один раз розміщувала предмети правильно.

При вирішенні завдань різних видів (конструктивного характеру, кольору, форми) у дітей раннього віку виявляються різні рівні сформованості знань властивостей предметів і об'єктів. Кожен з 3-х рівнів має свою характеристику:

I. Вищий рівень-характеризується тим, що дитина виконує завдання правильно, тобто завдання поставлене дорослим вирішується їм успішно, самостійно; допомога дорослого мінімальна

II. Середній рівень-передбачає також позитивне рішення малюком поставленої дорослим завдання; дитина робить менш 2 помилок і справляється із завданням самостійно; пояснення дорослого носять спрямовує характер

III. Низький рівень-характеризується пасивним поведінкою дитини при вирішенні завдання; при повторному поясненні дорослим завдання малюк

допускає більш 3-х помилок, він «втрачає» завдання і переходить до простого маніпулювання предметами (об'єктами).

Обробка результатів: показники активності оцінюють за наступною шкалою: 3 бала - висока вираженість, 2 бала - середня вираженість, 1 бал -низька. Відповідно 1 рівень прояву активності - 14 - 18 балів, 2 рівень - 7 - 14 балів, 3 рівень - 0 - 7балів.

Аналіз результатів дослідження оформлено в таблицях № 2.1 і № 2.2.

Таблиця № 2.1 (контрольна група)

І'мя, вік дитини	Показники активності
	1	2	3	4	5	6	Показники активності
1.Буряк Лера 3р.2м	3	3	3	3	3	3	Високий
2. Рогоза Михайло 3р.	3	3	3	2	2	3	Високий
3.Рогоза Маргарита 3р.	3	2	2	2	2	3	Середній
4.Шевцов Денис 2р.7м	2	1	1	1	1	1	Низький
5.Блажко Дмитро 2р.6	1	1	1	1	1	1	Низький

Таблиця № 2.2. (експериментальна група)

І'мя, вік дитини	Показники активності
	1	2	3	4	5	6	Показники активності
1.Якименко Настя 3р.1м	3	3	3	3	3	3	Високий
2.Путілова Поля 2р.6м	2	1	1	1	1	1	Низький
3. Галіч Маша 2р.7м	2	2	3	2	2	3	Середній
4.Хирний Дмитро 2г.9м	1	1	1	1	1	1	Низький
5. Сало Кирило 2р.11 м.	1	1	1	1	1	1	Низький

Отже, в результаті діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку були виділені наступні показники, які представлені в діаграмах № 2.1 і № 2.2.

Контрольна група (діаграма № 2.1)



Експериментальна група (діаграма № 2.2).

До високого рівня розвитку були віднесені Буряк Л., Рогоза М. з контрольної групи і Якименко Н. з експериментальної групи. Діти виконували завдання правильно, тобто завдання поставлене дорослим вирішувалася успішно, самостійно. До виконання завдання малюки поставилися з живим інтересом.

До середнього рівня розвитку належать Рогоза Р. з контрольної групи і Маша Галіч з експериментальної групи. Ці діти в більшості випадків справлялися із завданнями самостійно, але робили помилки. Була потрібна допомога педагога направляючого характеру.

До низького рівня розвитку належать Шевцов Д., Блажко Д. з контрольної групи і Путілова П., Хирний Д. і Сало К. з експериментальної групи. Ці діти ніяк не вирішували поставлені завдання, допускали багато помилок і переходили до елементарної гри з предметами. Наприклад, Шевцов Д., приступивши до виконання завдання став грати з предметами, на запитання вихователя: «Що трапилося? Чому ти так робиш? ", Він відповідав: «Я не хочу робити. Я буду грати».

Отже, грунтуючись на результатах діагностики, яка показала невелику кількість дітей з високим рівнем розвитку, і велику кількість дітей з низьким рівнем розвитку, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для сенсорного розвитку дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів.

2.5 Організація процесу формування сенсорної сфери у дітей раннього віку

Метою другого етапу (формуючого) була цілеспрямована робота з формуванням сенсорного розвитку у дітей раннього віку.

Ознайомлення дітей раннього віку з властивостями предметів починається з їх безпосереднього обстеження, в процесі якого малюки вчаться розрізняти такі властивості предметів і явищ, як величина, форма, колір. Знайомлячись з основними властивостями і їх словесними позначеннями дитина легше орієнтується в навколишньому світі.

Накопичення сенсорного досвіду відбувається на систематичних заняттях, які побудовані на використанні дидактичних ігор і вправ.

Потрібно зазначити, що опановуючи еталонною системою, дитина отримує як би набір мірок, еталонів, з якими він може зіставити будь-яку знов сприйняту якість і дати йому належне визначення. Нам належало з'ясувати коли, як і в якій послідовності починають діти розрізняти властивості предметів? Чи залежить практичне орієнтування в якостях предметів від їх словесного позначення, перш за все від слів-назв величини, форми, кольору, від характеру діяльності дитини з цими предметами?

Грунтуючись на результатах діагностики, що показала невелику кількість дітей з високим рівнем розвитку дітей (Якименко Н.), і велика кількість дітей з низьким рівнем розвитку (Путілова П., Хирний Д. і Сало К.) в експериментальній групі дітей, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для розвитку сенсорного розвитку дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів. Цінність дидактичної гри полягає ще й у тому, що завдяки закладеному в ній елементу самоконтролю, вона дозволяє організувати більш-менш самостійну діяльність маленьких дітей, розвивати уміння грати поруч з іншими, не заважаючи їм.

У ході даної роботи з'ясувалося, що запам'ятовування назв кольору протікає у більшості дітей надзвичайно повільно і зі значними труднощами. Індивідуальні відмінності у швидкості засвоєння назв кольору, так само як і форми предметів, залежать значною мірою від віку дітей та асоціативних зв'язків з особистого досвіду дитини.

При вирішенні завдань різних типів діти виявляють різний рівень орієнтування на колірні властивості об'єктів. Так наприклад, для дітей експериментальної групи більш доступними є завдання на угрупування предметів ідентичного кольору. Значно гірше вони орієнтуються на колірні властивості при виборі за зразком (завдання № 3). Рішення найелементарніших конструктивних завдань здійснюється без всякого орієнтування на сенсорні властивості предметів.

Завдання на вибір за зразком успішно виконується тільки тими дітьми, які систематично виробляють зіставлення кольору об'єктів з кольором зразка. Таке зіставлення представляє для дітей значні труднощі. Наприклад, одні діти (Путілова П. і Хирний Д.) продовжують виявляти виборче ставлення до кольору, вказуючи щоразу предмет одного й того ж кольору, безвідносно до кольору зразка. Інші (наприклад, Сало К.) виявляють реакцію на місце розташування предмета. Нерідко після першого правильного вибору малюк «втрачає» завдання і переходить до простого маніпулювання предметами.

Спостерігається і випадкове вживання слів - назви кольору, коли дорослий, запитавши у дитини: «Навіщо ти береш сумку?» - Отримує відповідь: «На всяк випадок». Подальші розпити дорослого: «На який випадок?» - Призводять до роз'яснення дитини: «На блакитний» (Наприклад, Шевцов Д. з контрольної групи).

При виконанні завдань конструктивного типу дітям складно здійснити одночасно орієнтування на дві ознаки: просторове розташування і колір. Наприклад, діти контрольної групи (Шевцов Д. і Блажко Д.) і діти експериментальної групи (Сало К. і Хирний Д.) не змогли впоратися із завданням № 6 бо, відтворюючи просторове розташування, визначене в зразку, вони як правило не звертали увагу на колір об'єктів, а наполегливі вказівки дорослого приводили їх до дезорганізації діяльності (діти починали грати з предметами, абсолютно не орієнтуючись на зразок).

Зміна колірної тональності об'єктів, з якими діє дитина (в тих межах, в яких воно описано в наведених завданнях), не має значення для орієнтування на колір. Це свідчить про високий рівень кольорового розрізнення у дітей другого-третього року життя.

Сприйняття кольору удосконалюється з віком. Це підтверджується рішенням всіх типів завдань, що вимагають орієнтування на колірні властивості предметів. Найбільш яскраво це демонструють завдання на вибір кольору за зразком без назви кольору (завдання № 4): їх майже не вирішують діти до 3-х років (Сало К., Шевцов Д.), вирішують приблизно діти віком 2р.6 міс. - 3роки (Хирний д., Блажко д.) і старше 3 років (Якименко Н., Буряк Л.,Рогоза М.). Перевага одного з кольорів характерно в основному для дітей молодшого віку; діти ж старшої підгрупи виконують усі завдання, як правило, шляхом ретельного звірення об'єктів між собою і зі зразком.

Якщо говорити про особливості сприйняття форми, то слід зазначити, що вибір за зразком однорідних предметів заданої форми для дітей складніше, ніж співвіднесення різнорідних предметів, що здійснюється в основному шляхом проб і помилок. Особливе значення в практичній орієнтуванні дітей раннього віку має оволодіння способами обстеження форми. Основна роль при цьому відводиться таким методам, як співробітництво з дорослим, обведення контуру предмета рукою дитини, що спрямовується дорослим, з наступним переходом до самостійного обведення контуру предмета і потім чисто зоровому аналізу властивостей.

Отже, для розвитку сенсорного розвитку дітей раннього віку, нами була проведена систематична робота з допомогою наступних дидактичних ігор в експериментальній групі дітей від 2-х до 3-х років (див. Додатки).

Так само з дітьми проводилася запланована робота практичного характеру: здійснювалися заняття з продуктивної діяльності - таких як ліплення, конструювання, малювання, а так само ігри та вправи у вільний час.

У процесі практичного дослідження ми переконалися, що дидактичні ігри змістом, формою організації, правилами і результативністю сприяють формуванню у дітей умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти, виділяючи ознаки предметів. В результаті використання дидактичних ігор сенсорного характеру було відмічено, що багато малюків навчилися розпізнавати кольори предметів, виділяти їх характерні ознаки.

Також було відзначено, що в результаті проведеної роботи з дітьми раннього віку підвищилася сенсорна культура дітей: малюки стали більш зосередженіше ставитися до виконання завдань і намагатися аналізувати свої практичні дії. Використання дидактичних ігор стимулювало і розвиток психічних процесів: багато дітей стали більш спостережливими й уважними.

На заключному етапі дослідження була проведена повторна діагностика з метою вивчення динаміки формі роботи з розвитку сенсорної культури дітей раннього віку в експериментальній групі дітей.

Мета даного (третього) етапу - підведення підсумків формує роботи. Аналіз результатів дослідження надано в таблицях № 2.3 і № 2.4.

Таблиця № 2.3 (контрольна група)

І'мя, вік дитини	Показники активності
	1	2	3	4	5	6	Показники активності
1.Буряк Лера 3р.2м	3	3	3	3	3	3	Високий
2. Рогоза Михайло 3р.	3	3	3	2	2	3	Високий
3.Рогоза Маргарита 3р.	3	2	2	2	2	3	Середній
4.Шевцов Денис 2р.7м	2	2	2	1	1	1	Середній
5.Блажко Дмитро 2р.6	1	1	1	1	1	1	Низький

У контрольній групі до дітей високого рівня розвитку віднесені Буряк Л., Рогоза М.; до середнього рівня - Рогоза М. і Шевцов Д.; до низького рівня- Блажко Д.

Таблиця № 2.4 (експериментальна група)

І'мя, вік дитини	Показники активності
	1	2	3	4	5	6	Показники активності
1.Якименко Настя 3р.1м	3	3	3	3	3	3	Високий
2.Путілова Поля 2р.6м	2	2	2	2	2	3	Середній
3. Галіч Маша 2р.7м	3	3	3	3	3	3	Високий
4.Хирний Дмитро 2г.9м	3	3	3	2	2	3	Високий
5. Сало Кирило 2р.11 м.	2	2	2	2	2	2	Середній

В експериментальній групі дітей до високого рівня розвитку сенсорної культури відносяться Якименко Н., Маша Галіч і Хирний Д.; до середнього рівня - Пугілова П. і Сало К. Дітей з низьким рівнем не виявлено. Отже, в результаті контрольної діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку контрольної та експериментальної груп були виділені наступні показники, які представлені на діаграмах № 2.3 і № 2.4.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що процес виховання сенсорного розвитку у дітей раннього віку проходить успішно при використанні системи дидактичних ігор і вправ.

В результаті дослідження були вивчені особливості процесу виховання та формування сенсорного розвитку дітей раннього віку. Експеримент проводився з 10 дітьми ранньої групи (від 2,6 до 3,2 років) - контрольної та експериментальної груп ДНЗ № 8 м. Краматорська.



Контрольна група після проведення формуючих заходів

(діаграма № 2.3).

Експериментальна група після проведення формуючих заходів

(діаграма № 2.4).

У ході констатуючого експерименту була проведена діагностика розвитку рівня розвитку сенсорної культури дітей раннього віку. Дані діагностики виявили необхідність проведення спеціальної роботи з формування у дітей уявлень про властивості предметів: величиною, кольору, форми. Формування уявлень еталонної системи у малюків експериментальної групи проводилося з використанням дидактичних ігор.

У ході експерименту була відзначена висока пізнавальна активність дітей, інтерес до вивчення властивостей предметів.

На третьому етапі була проведена контрольна діагностика та підбито підсумки проведеної роботи. В ході контрольної діагностики була відзначена позитивна динаміка у розвитку уявлень у дітей експериментальної групи раннього віку про колір, форму, величину завдяки використанню спеціально підібраних дидактичних ігор.

В процесі даного дослідження було вивчено процес використання дидактичних ігор у сенсорному освіті дітей раннього віку. У теоретичній частині була дана загальна характеристика проблеми виховання сенсорної культури, вивчено значення дидактичної гри в розвитку дитини раннього віку, визначена можливість вирішення завдань сенсорного виховання при використанні дидактичних ігор.

Дидактичні гри необхідні для розвитку пізнавальних процесів (уяви, пам'яті, спостережливості, сприйняття, кмітливості, швидкості мислення і т.д.). Дитину приваблює в дидактичній грі не повчальний характер, а можливість проявити активність, виконати ігрове дію, домогтися результату, виграти. Можливість навчати маленьких дітей за допомогою активної, цікавої для них діяльності - відмінна особливість дидактичних ігор. Організація і проведення таких ігор здійснюється під керівництвом педагога.

У практичній частині даного дослідження ми переконалися, що дидактична гра сприяє розвитку уявлень у малюків про властивості предметів.

Сучасна теорія сенсорного виховання включає в себе все різноманіття сенсорних характеристик навколишнього світу, а також узагальнені способи обстеження предметів, їх якостей, властивостей, відносин, тобто перцептивні дії, систему дослідницьких дій, систему еталонів, якими оволодівають діти.

Тому завдання сенсорного виховання - своєчасно навчити дитину цим діям є актуальною і дієвою. А узагальнені способи обстеження предметів мають важливе значення для формування операцій порівняння, узагальнення, для розгортання розумових процесів.

ВИСНОВКИ

Вивчивши літературу з проблеми сенсорного розвитку дітей раннього віку, ми з'ясували, що сенсорне виховання є цілеспрямованим удосконаленням, розвитком у дітей сенсорних процесів (відчуття, сприйняття і уявлення); сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх формі, кольорі, величині.

Сенсорні еталони - уявлення, які склалися в суспільстві про основні якості предметів (колір, форма, величина, висота звука і т.д.). Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація-- одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

Паралельно дитина засвоює слова, що означають основні різновиди властивостей предметів. Слово-назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше й усвідомленіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви вводяться на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних еталонів.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.

Дії сприймання формуються залежно від оволодіння тими видами діяльності, що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розвиток зорового сприймання пов'язаний передусім із продуктивними видами діяльності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвивається у процесі мовного спілкування, а звуковисотний слух -- на музичних заняттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання звуковисотних відношень). Поступово сприймання виділяються у відносно самостійні дії, спрямовані на пізнання предметів та явищ навколишнього світу, виконання перших перцептивних завдань.

Готуючи дитину до сприймання матеріалу, треба враховувати її попередні знання, йти від відомого до невідомого, від близького до далекого. Ці дидактичні вимоги мають значення вже при виділенні форми, величини, просторового розміщення предметів і сприяють більш успішному навчанню дітей - конструюванню, ліпленню, малюванню, лічбі, орієнтації в навколишньому середовищі.

В дипломній роботі ми висвітлили теоретичні аспекти сенсорного розвитку дітей ранньного віку. За допомогою констатуючого експерименту виявили ступінь сформованості перцептивних дій, здатність сприймати предмети за формою у дітей раннього віку, підібрали ігри та вправи, які сприяють розвитку сенсорної сфери дитини.

Отримані дані показують, що у дітей в експериментальній групі підвищився рівень знань з сенсорному розвитку. Контрольний етап експерименту дозволив зробити висновок: для формування сенсорних уявлень дітей раннього віку необхідно систематично проводити спеціально організовані заняття. Цілі і завдання нашого дослідження виконані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Альтхауз Д. Колір, форма, кількість: досвід роботи з розвитку пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку / Укр. пер. з нім. під редакцією В.В. Юршайкіна. - М.: Просвещение, 1994 - 64 с.

2. Бауер Т. Психічний розвиток немовляти. Пер. з англ. А.Б. Леонової. - 2-е вид. - М.: Прогрес, 1989. - 319 с.

3. Башаевой Т.В. Розвиток сприйняття в дітей. Форма, колір, звук. Попул. посібник для батьків та педагогів. - Ярославль: Академія розвитку, 1997. - 237 с.

4. Біне А. Вимірювання розумових здібностей / Пер. з франц. - СПб.: Дельта, 1999 - 431 с.

5. Венгер Л.А. Виховання сенсорної культури дитини від народження до 6 років: Кн. для вихователя дит. саду / Л.А.Венегеров, Е.Г. Пілюгіна, Н.Б. Венгер. Під ред. Л.А. Венгера. - М.: Просвещение, 1995. - 144 с.

6. Виховання дітей раннього віку: Посібник для вихователів дитячого саду і батьків / Є.О. Смирнова, М.М. Авдєєва, Л. Н.Галігузова и др. - М.: Просвщеніе, 1996. - 158 с.

7. Виховання і навчання дітей раннього віку: Кн. для вихователя дит. саду / Т.М. Фонарьов, С.Л. Новосьолова, Л.І. Каплан та ін: Під ред. Л.М. Павлової. - М.: Просвещение, 1996 р. - 176 с.

8. Виховання та розвиток дітей раннього віку: Посібник для вихователя дит. саду / В.В. Гербова, Р.Г. Казакова, І.М. Кононова та ін; / Под ред. Г.М. Ляміній. - М.: Просвещение, 2000. - 224 с.

9. Виготський Л.С. Педагогічна психологія / За ред. В.В. Давидова. - М.: Педагогіка, 1991 - 480 с.

10. Галанова Т.В. Розвиваючі ігри з малятами до 3-х років. Популярне посібник для батьків та педагогів. - Ярославль: Академія розвитку, 1996. - 240 с.

11. Галігузова Л.М., Смірнова Є.О. Сходи спілкування: від року до семи років. - М.: Просвщеніе, 1992 - 142 с.

12. Гальперін Л.Я. Навчання та розумовий розвиток у дошкільному віці / / Психологія як об'єктивна наука - М.: 1998. - С. 357-389.

13. Дидактичні ігри і заняття з дітьми раннього віку: Посібник для вихователя дит. саду / Є.В. Зворигіна та ін; під ред. С.Н.Новосьолової. - М.: Просвещение, 1995. - 144 с.

14. Дубровіна І.В. та ін Психологія: Підручник для студ. середовищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 464 с.

15. Дьяченко О. Дошкільний вік: психологічні підстави освітньої роботи з розвитку здібностей / / Дошкільне виховання - 1995 - № 1 - с. 46-50.

16. Жічкіна А. Значущість гри в розвитку людини / / Дошкільне виховання. - 2002 № 4. з 2-6.

17. Забрамная С.Д. Від діагностики до розвитку: матеріал для психолого-пед. вивчення дітей в дошкільному закладі і поч.класах шкіл. - М.: Нова школа, 1998 - 64 с.

18. Ільїна М.Н. Розвиток дитини від першого дня життя до шести років: тести і розвиваючі вправи. - СПб.: Дельта, 2001 - 159 с.

19. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкільна педагогіка: Учеб. посібник для студентів середовищ. пед. навч. закладів. - 3-е вид., Справність. і доп. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 416 с.

20. Котлевская В.В. Дошкільна педагогіка. Розвиток мови і інтелекту в іграх, тренінгах, тестах. Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2002 - 247 с.

21. Кроха: Посібник з виховання, навчання і розвитку дітей до трьох років / Г.Г. Григор'єва, Н.П. Кочетова та ін - 3-е изд., Перераб. - М.: Просвещение, 2000. - 256 с.

22. Крутецкий В.А. Психологія: Навч. для учнів пед. училищ - вид. 2-е, перероб. і доп. М.: Просвещение, 1986. - 336 с.

23. Хто він - цей малюк. Психічне життя немовляти / / Популярна психологія для батьків: 2-е вид. испр. / Под ред. А.С.Співаковського. - С.-Петербург, 1997. - С.67-87.

24. Математика для навчання дітей у дитячому садку і будинку. "У-Факторія" Єкатеринбург, 1998, 135 с.

25. Мухіна В.С. Іграшка як засіб психічного розвитку дитини / / Вікова психологія. Дитинство. Отроцтво. Юність. Хрестоматія: навчальний посібник для студентів пед. вузів / Упоряд. Мухіна В.С., А.А. Хвостов. - М.: Академія, 1999 - с. 211-218.

26. Немов Р.С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів: У 3 кн. - 4-е вид. - М.: Гуманіст. вид. Центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Загальні основи психології. - 688 с.

27. Пере-Клерман О.М. Роль соціальних взаємодій в розвитку інтелекту дітей / Пер. з фр. А.Л. Шаталова - М.: Педагогіка, 1994 - 284 с.

28. Пілюгіна В.А. Сенсорні здібності малюка: Ігри на розвиток сприйняття кольору, форми, величини у дітей раннього віку: Кн. для вихователів дит. саду і батьків. -М.: Просвіта: АТ "Учбов. Мет.", 1996. - 112 с.

29. Плеханов А., Писарєв Д.І. Поважати людську особистість у своїй дитині / / Дошкільне виховання № 1, 1991, Москва, Просвещение с. 54-57.

30. Подд 'яков Н. Дитина-дошкільник: проблеми психічного розвитку і саморозвитку / / Дошкільне виховання - 1998 - № 12 - с. 68-74.

31. Пізнавальні процеси і здібності в навчанні: Навч. посібник для студентів пед. ін-тів / За ред. В.Д. Шадрикова, Н.П.Анісімова та ін; М.: Просвещение, 1990 - 142 с.

32. Попова С.В. Виховання та розвиток дітей раннього віку: Учеб. метод. посібник з дошкільної педагогіки для студентів-заочників фак. дошколят. виховання пед. інститутів. - М.: Просвещение, 1994. - 64 с.

33. Психологія дошкільника. Хрестоматія для середовищ. пед.учеб.заведеній / Под ред. Урунтаева Р.А. - М.: Изд. Центр "Академія", 1997. - 337 с.

34. Веселка: Програма та керівництво для вихователів 1-й молодшої групи дитячого саду. - М.: Просвещение, 1993. - 224 с.

35. Розвиток сприйняття в ранньому дошкільному дитинстві / Під ред. А.В. Запорожця, М.І. Лісіна. - М.: Просвещение, 1996 - 302 с.

36. Розвиток мислення та розумове виховання дошкільника / Под ред. М.М. Подд'якова. - М.: Педагогіка, 1993 - 200 с.

37. Розвиток пізнавальних і вольових процесів у дошкільнят / Под ред. А.В. Запорожця, Л.З. Неверович. - М.: Просвещение, 1992 - 420 с.

38. Розвиток пізнавальних здібностей у процесі дошкільного виховання / За ред. Л.А. Венгера. - М.: Педагогіка 1989 - 224 с.

39. Ранній вік (від року до трьох) / / Смирнова Е.О. Психологія дитини від народження до семи років. - М.: Школа-прес, 1997 - с. 145-237.

40. Рогов Є.І. Загальна психологія. - Москва.: Владос, 2002.

41. Сенсорне виховання в дитячому садку: Посібник для вихователів / Под ред. М.М. Подд'якова, В.М. Аванесова. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Просвещение, 2001. - 192 с.

42. Сенсорне виховання дітей раннього віку через сприйняття кольору / / Перші кроки: (Модель виховання дітей раннього віку). - М.: 2002 - с. 303-310.

43. Столяренко Л.Д. Основи психології. Видання п'яте перероблене. Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2002.

44. Субботский Є.В. Дитина відкриває світ. Кн. для вихователя дит. саду - М.: Просвещение, 1991 - 207 с.

45. Тихомирова Л.Ф. Розвиток пізнавальних здібностей дітей: Популярне посібник для батьків та педагогів. - Ярославль: Академія розвитку, 1996. - 192 с.

46. Толлінгерова Д. та інших Психологія проектування розумового розвитку дітей. - М.: Прага, 1994. - 48 с.

47. Уайт Б. Перші три роки життя. Перши. з англ. - М.: Педагогіка, 1993 - 176с.

48. Урунтаева Г.А. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для середн. пед. навч. закладів. 2-е вид. - М.: вид. центр "Академія", 1997 - 335с.

49. Формування сприйняття у дошкільника / Под ред. А.В. Запорожця, Л.А. Венгера. - М.: Просвещение, 1990 - 280 с.

50. Чуприкова Н.І. Розумовий розвиток і навчання: Психологічні основи розвиваючого навчання - М.: АТ "Сторіччя", 1995 - 192 с.

51. Шаграева О.А. Дитяча психологія: Теоретичний та практичний курс: навч. посібник для студентів вищ. навч. Зведений. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2001 - 368 с.

52. Ельконін Д.Б. Психологія гри - 2 изд. М.: Владос, 1999 - 359 с.

сенсорний розвиток діти гра

ДОДАТОК № 1

Методи, які сприяють вихованню сенсорного розвитку в ранньому дитинстві

1) Гра «Знайди квітку для метелики»

Мета: вчити розрізняти кольори; збагачувати мова словосполученнями:«однакового кольору», «такого ж кольору ».

Матеріал: чотири квітки, виконаних з картону (червоний, синій, жовтий), чотири плосткостні фігурки метеликів такою ж забарвлення, як квіти

Хід гри: Запропонувати дітям допомогти метеликам знайти такого ж кольору квітку, щоб їх не видно було і ніхто не зміг їх зловити. В кінці гри діти називають колір метеликів і квіток.

2) Гра «Сховай мишку»

Мета: продовжувати навчати дітей розрізненню кольорів,шляхом підбору за зразком(накладення); вправляти у виділенні заданого кольору і правильно називати ці кольори.

Матеріал: плосткостні будиночки-норки червоного, синього, жовтого кольорів з картону з зображенням мишки; картонні прямокутники - «двері» відповідного кольору.

Хід гри: Дітям роздаються будиночки з зображенням мишки, у педагога «двері» різних кольорів упереміш. Педагог просить дітей заховати свою мишку від кішки і пропонує підібрати «двері» такого ж кольору, щоб її врятувати.

3) Гра «Чудо-паровоз»

Мета: вчити дітей конструювати з урахуванням кольору; виділяти і називати частини паровоза: колеса, вагони; розвивати дрібну моторику.

Матеріал: плосткостні зображення паровоза і вагонів червоного, синього, жовтого; пробки від пластмасових пляшок таких же кольорів (по 2 шт. кожного кольору)

Хід гри: Запропонувати дітям допомогти паровозику-полагодити його (подарувати йому нові колеса)

Варіанти виконання завдання:

а) підібрати колеса такого ж кольору, як колір паровоза і вагонів;

б) підібрати колеса контрастного кольору (на прохання дорослого)

в) підібрати колеса такого кольору, якого хоче дитина, але попросити його назвати колір вагонів, паровоза і колес.

4) Гра «Склади картинку» (см.Приложение № 2)

Мета: вправляти дітей у складанні цілого предмета з його частин з опорою на колір; вчити аналізувати елементарну контрольну схему: розвивати просторове мислення, волю, посидючість.

Матеріал: картки з аплікацією гусениці, курчати, будиночка, гриба, сніговика. Деталі зображень цих предметів таких же кольорів.

Хід гри: Діти розглядають картинку і орієнтуючись на колір, складають таке ж зображення із запропонованих деталей

5) Гра «Пірамідка»

Мета: вчити співвідносити величину кілець в заданій послідовності: вчити аналізувати результат; розвивати посидючість, наполегливість.

Матеріал: пірамідка середнього розміру з кільцями різного діаметру червоного, синього, жовтого, білого кольорів.

Хід гри: педагог розбирає пірамідку і просить дитину зібрати її заново.

6) Гра «Знайди друга»

Мета: продовжувати навчати дітей вибору кольору за зразком, діям по звуковому сигналу, розвивати увагу.

Матеріал: прапорці чотирьох кольорів: червоного, зеленого, синього, жовтого; бубен

Хід гри: педагог роздає дітям по одному прапорця. За сигналом бубна діти спочатку розбігаються по кімнаті, потім зупиняються і шукають кожен свою пару: друга, у якого прапорець такого ж кольору. Діти з однаковими прапорцями беруться за руки, уточнюють, наприклад: «У нас прапорці червоні». В ході гри педагог змінює прапорці.

7) Гра «Фігурки»

Мета: вправляти дітей у розрізненні і в порівнянні фігур за кольором і формою, знаходженні тотожності у виборі фігур з декількох; формувати увагу, зосередженість.

Матеріал: картка з контурним зображенням геометричних фігур: кола, квадрата, прямокутника; набори геометричних фігур червоного, синього, жовтого, зеленого кольорів відповідної форми

Хід гри: розглянути картку з геометричними фігурками, назвати їх форму.Відібрати необхідні фігури серед безлічі різнокольорових, пояснити свої дії

8) Гра-вправа «« Вузька і широка доріжка »

Мета: Закріплювати вміння прикладати цеглинки довгою стороною один до одного, розподіляючи споруду по поверхні; знати і позначати словом величини: широка, вузька.

Матеріал: дерев'яні цеглинки червоного, жовтого; іграшки - машини жовтого, червоного кольорів

Хід гри: Педагог пропонує побудувати різні доріжки: вузьку жовту доріжку для жовтої машини, широку червону доріжку для червоної машини, і навпаки.

ДОДАТОК № 2

Гра «Склади картинку» (зразок картинки)



ДОДАТОК № 3

Вправи для сенсорного розвитку дітей 2-3 років

1. Завдання виконання предметних дій.

1.1 .Раскладивание однорідних предметів на дві групи залежно від їхнього розміру, форми, кольору.

Метою навчання фіксація уваги дітей на властивості предметів, формування в них найпростіших прийомів встановлення тотожності й гендерні відмінності величини, форми, кольору, матеріалом служать однорідні предмети двох величин, п'яти форм, восьми квітів. У результаті навчання дітям повідомляють слова, необхідних виконуваних ними дій: колір, форму такої, такою, великий, маленький.

1.2. Розміщеннявкладок різного розміру, форми у гніздах.Втикание кольорових грибків в отвір дошки такої ж кольору.

Мета навчання - вироблення в дітей віком умінь співвідносити властивості (колір, форму, величину) різнорідних предметів. Матеріалом служать великі та малі вкладки дерев'янний і рамки з відповідними отворами, вкладки п'яти форм і грати їхнього розміщення. Використовуються також дерев'янігрибочки і дерев'яні столики з отворами.Грибочки вирізняються у вісім квітів. Відповідно ті ж кольори включає й забарвлення столиків.

2. Елементарні продуктивні дії.

2.1.Викладивание мозаїки різного розміру, форми, кольору на зразок у поєднанні зі словесним завданням.

Мета навчання - фіксувати увагуде6тей у тому, що обсяг, форма, колір може бути ознакою різноманітних предметів і використовуватися їхнього позначення, навчити дітей усвідомлено використовувати властивості при відтворенні особливостей зразка. Матеріалом служить мозаїка різного розміру, форми, кольору. Діяльність з дітьми використовується прийомопредмечивания зображення тієї чи іншої предмета з допомогою елементів мозаїки різного розміру, форми, кольору. Використовується мозаїка двох величин, п'яти форм, восьми квітів.

2.2. Малювання фарбами.

Мета навчання - закріпити в дітей віком ставлення до властивостями предметів як до характерних ознаками, підвести їх до вибору кольору, форми, величини передачі специфіки добре знайомих предметів. Матеріалом є фарби восьми кольорів та різнобарвні самі аркуші паперу.

Щодо кожного з чотирьох типів завдань слід провести кілька занять, у яких змінюються умови виконання завдання. Таке варіювання дозволяє включити в завдання об'єкти нової величини, форми, кольору, підтримати інтерес дітей до виконання завдання, а більшості випадках і ускладнити дію, необхідне освіти досконаліших і узагальнених способів орієнтування в властивості предметів.

У результаті дітей виконання завдань використовуються назви величин, форм, квітів, але від дітей непотрібен їх повторення й активна відтворення.

Зразкові заняття для дітей 2-3 років (рік навчання).

1.Розклад однорідних предметів різного розміру на дві групи

Мета. Фіксувати увагу дітей розмірі предметів, формувати вони найпростіші прийоми встановлення тотожності й гендерні відмінності величини. Вчити дітей розуміти слова такий, такою, великий, маленький.

Матеріал. Дерев'яні кола, квадрати, прямокутники, овали і трикутники великими й малими розмірів. Кожній дитині на занятті одночасно необхідні 5 більших коштів та 5 маленьких предметів однієї різновиду: однаковою форми, фактури і кольору.

Хід заняття. Вихователь показує дітям 5 великих коштів і 5 маленьких кіл і пояснює, що він багато різних гуртків. Показує дітям спочатку великі, та був маленькі кола, він пояснює, що предмети різного розміру: такі (великі) і ті (маленькі).Перемешав кола, пояснює, що треба покласти в такий спосіб, щоб у одному боці були великі, а інший - маленькі предмети.

Вихователь запрошує до свого столу когось із дітей, пропонує взяти на уроках різного розміру й покласти відповідний місце. Кожен розкладає по 1 парі предметів різного розміру відповідно до зразком (групою предметів той самий величини). Дорослий роздає індивідуальний матеріал для самостійного виконання завдання. У цьому різні діти одержують для угруповання предмети різної форми: одні сортують за величиною кола, інші - квадрати, треті - овали, четверті - трикутники, п'яті - прямокутники. Кожен одночасно оперує з п'ятьма предметами однієї й 5 предметами інший величини однаковою форми.

Виконавши завдання на угруповання великих та малих кіл, вона може тренуватися в угрупованню інших постатей. В одному занятті малюк може згрупувати 2-3 різновиду великими й малими предметів.

У результаті заняття педагог надає індивідуальну допомогу інфікованим дітям, які відчувають труднощі. Легкість сенсорних завдань для дітей даного віку відносна. Це різними рівнями підготовленості хлопців, які з вдома,незакончившейся адаптацією до нових умов, відсутність навичок організованого поведінки під час занять.

У занятті беруть участь 8-10 дітей. Заняття проводиться 1 разів, і триває 10-12 хвилин.

2. Розклад однорідних предметів різної форми на дві групи

Мета. Фіксувати увагу до формі предметів, формувати в дітей віком найпростіші прийоми встановлення тотожності й гендерні відмінності форми однорідних предметів, вчити зіставляти форми на зразок, орієнтуючись на свої слова така, не така, різні, однакові.

Матеріал. Дерев'яні кола, квадрати, овали, трикутники, прямокутники однакового розміру, кольору, фактури. Кожній дитині щоб займатися необхідно 5 предметів однієї й 5 предметів інший форми.

Хід заняття. Вихователь показує дітям перемішані довільно 5 кіл і п'яти квадратів. Звертається на той факт, що предмети різної форми. Потім пояснюють дітям, що їхні треба розсортувати, відклавши предмети однієї форми до однієї бік, а інший форми - до іншої. Вихователь показує дітям гурток у відповідь: «Такі іграшки я буду класти до однієї бік, ось сюди». При показі квадрата йде пояснення: «А іграшки я буду класти сюди, у бік». Запрошуючи до свого столу почергово всіх малюків, вихователь надає можливість покласти відповідно до зразком по 2 предмета різної форми.

Потім роздає всім індивідуальний матеріал для самостійного виконання завдання. Різноманітним дітям лунає для угруповання різний матеріал. Спочатку дітям пропонують предмети різко різної форми. Ті отримують кола і квадрати, інші оперують з квадратами і овалами, третім пропонують овали і трикутники. Той, виконав завдання, робить її повторно, але з предметами ближчою форми: колами - овалами, квадратами - прямокутниками тощо.

На даному занятті діти можуть розсортувати предмети різноманітної форми 2-3 разу.

Заняття триває 10-12 хвилин, здійснюється з дітьми 1 раз.

3. Розміщення вкладишів різного розміру у отворах. (Співвіднесення за величиною.)

4. Розміщення вкладишів різної форми у отворах. (Співвіднесення формою.)

5.Раскладивание однорідних предметів різного кольору на 2 групи. (Угруповання за кольором.)

6. Розміщення грибків 2 квітів у отворах столиків відповідного кольору. ( Співвіднесення за кольором.)

7. Співвіднесення предметів 2 заданих форм і величин під час виборів з 4. (Співвіднесення за величиною і за формою.)

8. Співвіднесення предметів 2 заданих форм і величин під час виборів з 4. (Співвіднесення формою.)

9. Розміщення грибків зі зміною поєднань кольорів під час виборів 2 квітів з 4. ( Співвіднесення за кольором.)

10. Малювання фарбами на теми «Вогники

Размещено на Allbest.ru