Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

Б) Особистісні якості, інтереси та схильності: схильність до роботи з дітьми; вміння зацікавити своїм задумом, повести за собою; висока міра особистої відповідальності; врівноваженість та самоконтроль; терпимість, відношення до людей без оцінювання; інтерес і повага до іншої людини; прагнення до саморозвитку та самопізнання; винахідливість, оригінальність, різносторонність; тактовність; артистизм; цілеспрямованість; вимогливість до себе та інших; спостережливість (здатність побачити тенденції в розвитку дитини, у формуванні її умінь, навичок, зародженні потреб та інтересів).

Якості, які перешкоджають ефективній професійній діяльності: неорганізованість; емоційна та психічна неврівноваженість; агресивність; ригідність мислення; егоїстичність; відсутність організаторських здібностей.

Додаток В

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЮ

1) Організація навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку ґрунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини як носія суб'єктивного досвіду, який у нього накопичується з перших днів його життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку, вибір засобів здійснення навчальної діяльності у межах її цілей.

2) Вчитель, ставлячись до учня як до особистості, надає йому змогу само розвиватися та само реалізовуватися, враховує його особливості, можливості, здібності. Взаємодія між ними має будуватись на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.

3) Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, щоб вони самі могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а у подальшому - виробничими проблемами. Їх слід навчити на оптимальному рівні проявляти свій інтелектуально - вольовий та моральний потенціал.

4) Особистість педагога - лише передумова здійснення навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Трансляція його позитивних якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв'язки з дітьми, створює та збагачує їхній досвід емоційних переживань.

5) Якщо вчитель ставитиметься до учня без справжнього інтересу та поваги, у того не буде жодних підстав сприймати себе як особистість.

6) Щоб зрозуміти учня, його думки, вчинки, почуття, треба брати емоційну участь у взаємовідносинах з ним, навчитися відчувати до нього постійний інтерес. Позиція безпристрасного арбітра - згубна для справи.

7) Вчителю, форми і способи діяльності якого статичні, не змінюються від уроку до уроку, сьогодні нічого робити у класі.

8) Якщо учень не сприймає Ваших дій (способів впливу) щодо нього, то це означає лише одне: ці дії не відповідають його особистісним якостям та особливостям.

9) Якщо вам потрібно висловити зауваження учневі, то зробити це слід дружелюбно і з повагою до нього. Ваше несхвалення його поведінкової ситуації втратить негативний ефект.

10) Якщо виник конфлікт з учнем, не шукайте способів будь - що утвердити свою правоту. Шукайте взаємоприйнятні шляхи його розв'язання.

11) У багатьох своїх учнів вчитель вбачає спільників та однодумців. Досягти професійного успіху він може, лише узгоджуючи свої дії з ними.

Додаток Г

"ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ УЧНЯМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАСАДАХ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ НОВЕ?! ЦІКАВЕ?! ПОТРІБНЕ?!"

Правила ведення дискусії

Дозволяється:

o Сперечатися, не погоджуватися із загальноприйнятою точкою зору

o Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються

o Визнавати можливість помилковості своїх поглядів та просити критично їх осмислити

Забороняється:

o Висловлюватися образливо про будь - кого

o Під час обговорення питання переходити на особистість опонента

o Переривати співрозмовника

o Бути категоричним

o Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду

o Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів

o Використовувати образливі перебільшення, а також слова " усі, ніхто, ніде, ніколи, завжди "

Для більшості з вас термін " навчально-виховна " не є вперше почутим. Однак не зайвим буде, коли ми повернемося до цієї теми.

1. Візитка навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями:

§ Навчання без примусу. Вимогливість на підставі взаємоповаги. Моделювання ситуації успіху., забезпечення свободи вибору. Варіативність пізнання і рішень.

§ Виховання діяльнісно-практичної та морально-ціннісної сфери особистості молодшого школяра.

§ Стосунки " вчитель - учень ": співпраця, діалог, допомога, взаєморозуміння, індивідуалізація, зосередження уваги на потребах учнів, діагностика.

§ Головний напрямок: відмова від інформативної моделі викладання, пріоритет виховної та розвивальної мети (що співзвучне зі словами Камю " Людина освічена, але не вихована, набагато страшніша від людини неосвіченої та невихованої ").

§ Оцінювання: мотивованість, гласність, самооцінка, безконфліктність, взаємооцінка, переконання у можливості самовдосконалення і росту.

§ Особистість педагога: загальна культура, відвертість, тактовність, ерудиція, щирість, емпатія, професіоналізм, співробітництво, діалог.

(Усі студенти об'єднуються у три групи: прихильники, опоненти, експерти)

Питання до прихильників та опонентів:

a) Чи багато з прочитаного для вас нове?

b) Чи згідні ви з думкою, що дитина - особистість від народження і завдання педагога - розвивати цю особистість.

c) Навчання без примусу. Чи можливо це?

Питання до експертів:

a) Чи відчуваєте ви зміни з боку вчителів у ставленні до вас?

b) Хто пояснить, які мотиви вашого навчання? Тобто, чи примушують вас до навчання батьки, чи маєте страх перед вчителем, чи просто любите вчитися, чи є якісь інші причини?

Висновок: Найкращий варіант - вміти поєднати усе те, що є доброго у сучасній, так званій традиційній освіті з тим, що нас чека після реформування.

2. Роль вчителя в організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями

Навчально-виховна робота розглядає вчителя як посередника між учнем та об'єктами пізнання; він організатор самоосвіти учня; забезпечує формування внутрішньої мотивації до самоосвіти та життєдіяльності. Свобода вибору - головне правило вчителя у спільній діяльності з учнем. Як сказав Дістерверг: - " Хороший учитель учить знаходити істину, а не подає її у готовому вигляді".

Навчально-виховна робота з гіперактивними учнями на основі особистісно-орієнтованого підходу включає:

Переконання: " Вчитель - найвища інстанція інтелекту "; " Я знаю все "; " Істина відома тільки мені "; " Вам ніколи до мене не піднятися "; " Думай як я "; " Роби як я".

· Позицію сили, безапеляційність, жорстку субординацію, неприступність, футляр. Персони.

· Вказівні жести, допити біля дошки, моралізуючи коментарі щодо невиконання та якості виконання учнівської роботи.

· Зовнішню мотивацію (залякування контрольною, іспитом, заліком).

Навчально-виховна робота з гіперактивними учнями на основі особистісно-орієнтованого підходу передбачає:

Переконання: " Є багато джерел знань і мудрості, я допоможу тобі їх знайти та ними користуватися", " Я дам пораду, на що звернути увагу передусім, щоб ми разом досягнули мети".

· Позицію співробітництва." Допомога поруч", " Я також можу помилятися "

· Оцінювання роботи учня, а не його особи

· Жести відкритості, запрошення до відповіді за бажанням, різні дистанції контакту

Питання до прихильників та опонентів:

a) Як на вашу думку, що легше: подати істину в готовому вигляді чи навчити знаходити її?

b) Чи готові ми до того, що учень може мати власну думку, що відмінна від загальноприйнятої, та ще й сприяти тому, щоб він міг відстояти її?

c) Чи не применшується роль педагога в системі навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями на основі особистісно-орієнтованого підходу?

Питання до експертів:

a) Як вам краще і цікавіше здобувати інформацію: з пояснення вчителя чи із інших джерел (підручник, довідник, комп'ютер, телебачення)?

b) Хто може поділитися досвідом роботи із самоосвіти?

Висновок: Підтвердженням цього є слова Василя Сухомлинського: " Тільки той стане справжнім вчителем, хто не забуває, що сам був дитиною".

Час вимагає від нас виховання справжніх патріотів із високим інтелектуальним потенціалом, навчити здобувати знання і користуватися ними, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, критично мислити, приймати рішення та відповідати за них, сприяти зростанню учнів як шляхетних людей, глибоко інтелектуальних, котрі вірять в успіх, у себе. І знайте, що мудрий вчитель виховує мудрість учнів, творчий вчитель виховує творчість, а добрий вчитель - доброту.

Додаток Д

В ході організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями на основі особистісно-орієнтованого підходу велика увага надається емоційній культурі вчителя, його голосу, мовленню, інтонації. Тому доцільно використовувати фрази, які педагогу доречно використовувати при проведенні уроку:

Ш Мені здається, тут у центрі уваги перебуває…

Ш Я гадаю, що найзручніше було б зробити…

Ш Досить виконати цю частину - і…

Ш Я знаю, що люди зазвичай починають з …

Ш Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це…

Ш У складних ситуаціях вчителю доводиться більш тонко реагувати …

Ш Я просто не можу дочекатися, коли виявиться ця деталь …

Ш Я сподіваюся, саме це нам неодмінно вдасться …

Ш Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде …

Ш Звичайно, всім подобається, коли виконана саме ця частина роботи …

Ш І це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде - нічого страшного …

Ш Саме ти і міг би зробити таку справу…

Ш Починай же! Ти це зробиш …

Ш Я впевнений, ти пам'ятатимеш про …

Ш Ось ця частина (елемент) вийшла дуже гарно!

Размещено на Allbest.ru