Наочні засоби вивчення географії материків та океанів

Проблема застосування наочних засобів у методиці навчання географії. Картографічні посібники у системі навчання, наочність у підручнику. Навчальні моделі у системі наочних засобів. Застосування навчального моделювання у процесі вивчення материків.

Рубрика Педагогика
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 21.09.2011
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Досягнення даних цілей забезпечується в ході спеціально організованого тренінгу пізнавальних процесів учнів. Такий тренінг проводиться з групами по 5-6 учнів в позаурочний час в невимушеній обстановці 2-3 рази в неділю по 50-60 хв. [7;48].

Матеріалом для роботи слугують географічні карти, на яких досить детально представлена певна територія (це можуть карти рельєфу, рослинності, кліматичних умов тощо).

Виконання завдання включає декілька етапів [7;49]. На початковому етапі всі завдання виконуються в ситуації, коли перед очима кожної дитини знаходиться вихідний матеріал завдання і географічна карта, і все необхідне для виконання завдань дії учень може виконувати при постійній опорі на оглядовий матеріал.

На проміжному етапі, спочатку вихідний матеріал завдання пред'являється на досить довгий час для розгляду, а потім забирається; далі від учнів вимагається уявити уже добре знайому їм карту (при фактичній її

відсутності) і виконати завдання спираючись на це її уявлення; але у випадку необхідності учасник тренінгу має право звернутись безпосередньо до розгляду як самої карти, так і вихідного завдання.

Передбачається, що з виконанням кожного наступного завдання учень все менше звертатиметься до зовнішнім зоровим опорам, а необхідні зорові образи будуть все краще запам'ятовуватись, і все точніше відтворюватися зоровою пам'яттю; необхідні трансформації образи будуть удосконалюватися у внутрішньому плані дій. При цьому будь-яка складність, яка виникне у зоровій пам'яті або у внутрішньому плані дій, може бути легко подолана зверненням до зовнішніх предметах або діях.

На кінцевому етапі завдання виконується майже виключно з опорою на зорову пам'ять, а не на зовнішні об'єкти, останні підключаються лише на етапі перевірки відповідей і підведення підсумків. У випадку виникнення труднощів вводяться підказки у вигляді різноманітних асоціацій або даються вказівки, які звужують зону пошуку (наприклад, верхня ліва частина карти).

Вправи з формою певних регіонів (у нашому випадку - материків), тобто тут основним матеріалом для роботи є особливості форми.

1. Задається у вигляді малюнка форма деякого материка (замкнута крива, що точно або майже точно відповідає його формі, з усіма необхідними виступами, вирізами, кутами), необхідно швидко дати назву даного материка і вказати його місце розміщення на карті. Критерієм успішності відповіді виступають її правильність, швидкість і повнота вказівки орієнтирів.

2. Аналогічно попередньому, але тут задається рисунком не точна, а лише приблизна форма континенту (наприклад, згладжені кути, збільшення якоїсь частини тощо). Учневі швидко необхідно знайти даний материк.

3. Аналогічно до вправи №1 тільки форма континенту задається у повернутому або перевернутому вигляді, тобто поворот може бути на 90, 180, 270 або на будь-який інший градус, при чому учневі перевертати рисунок не можна.

4. Синтез вправ №2 і №3: рисунком задається не точна, а лише приблизна форма і повернута на декілька градусів. Відповідь слід аргументувати, вказавши на материк і: які кути відсутні, які вирізи добавлені тощо.

5. Аналогічно вправі №2, тільки тут задана фігура ще менше схожа на континент, але при цьому чітко вказують трансформації, які потрібно провести з даною фігурою, щоб отримати приблизну форму континенту.

6. Вихідна фігура задається не рисунком, а словесним описом з вказуванням добре відомих предметів з типовою формою або геометричних фігур, також з виказанням їх трансформації.

7. Називається пара орографічних одиниць в межах континенту (бажано, щоб вони були невеликі (озера, вершини гір) і на порівняно невеликій відстані одне від одного) потрібно швидко назвати відстань між ними по прямій в кілометрах. Для засвоєння цієї вправи діти попередньо знайомляться із поняттям «масштаб карти» і навчаються самостійно вимірювати відстань між пунктами за допомогою масштабної лінійки; тим самим у них формуються уявлення про те, яка довжина відрізка на карті відповідає якій приблизно відстані в кілометрах. Після того, як кожен учасник тренінгу, не радячись з іншими, напише на папері свій варіант відповіді, оголошується правильна відповідь. Для розвитку окоміра і образних уявлень відстані в різних напрямах, пункти необхідно розміщувати так, щоб відрізок, який їх з'єднує розміщувався то горизонтально, то вертикально, то навскоси.

8. Називається дві пари пунктів, відстань між якими мало відрізняється один від одного, потрібно швидко назвати, яка відстань є більшою (по можливості на скільки)

Варіантом такої вправи може бути, коли обидві пари виходять з одного пункту, в даному випадку відповідь буде однакова і на запитання: Який пункт знаходиться далі від загального?

9. Аналогічно попередньому, але відстані між пунктами беруться значні. Потрібно швидко і точно вказати пропорцію, що відповідає цим відстаням (наприклад, «один до трьох» або «три з половиною до одного» або «два до трьох»). Після того як кожен учень запише свою відповідь, відстані вимірюються лінійкою і розраховується їх відстань.

Варто відмітити, що попереднє завдання по суті спрямоване на формування уміння встановлювати відношення між двома довжинами. Але виникає питання навіщо учневі необхідне дане вміння? Вони являють велику цінність з точки зору роботи образно-просторової пам'яті, якість якої, як відомо у багатьох людей не висока. Кожен раз, коли нам необхідно точно запам'ятати і відтворити яку-небудь точну конфігурацію, у нас виникають великі труднощі через невміння швидко і точно оцінити відношення величин і розмірів, що призводить до збоїв у роботі пам'яті. Адже точна оцінка таких параметрів - це універсальний і досить сильний мнемічний прийом, який різко підвищує якість аналізу образно-просторової інформації, а тим самим і рівень її запам'ятовування.

10. Спочатку гравець домовляється про те, на який із чотирьох питань буде даватися відповідь: а) який пункт південніше, б) північніше, в) східніше, г) західніше. Потім називають пари пунктів, кожен гравець записує свою відповідь. Після кожних трьох-п'яти відповідей дозволяється їх перевірка по карті.

Результатом такої форми роботи з дітьми є:

Засвоєння в ігровій не вимушеній обстановці більшого обсягу інформації яка при традиційному навчанні залишається або не засвоєною, або при необхідності лише «зазубрюється».

Освоєння навиків практичної роботи з географічною картою з метою вилучення із неї необхідної інформації.

Поява і посилення мотивації до отримання географічної інформації.

Покращення пам'яті: збільшується швидкість запам'ятовування фігур, підвищується точність їх відтворення (зберігається пропорція і розміри кутів), збільшується кількість правильно відтворених фігур.

Отже, застосування картографічного матеріалу та вправ із ним сприяють ефективності навчання, кращому засвоєнню матеріалу. Сприяють просторовому уявленню учнів щодо розміщення тих чи інших об'єктів на карті.

2.5 Експериментальне визначення ефективності застосування наочних засобів навчання

Проблема підвищення пізнавальної активності учнів та ефективності уроку - одна із головних, які на сьогодні існують в методиці навчання географії. Успіх у засвоєнні географічних знань може бути досягнутим лише при гармонійному поєднанні усіх засобів і можливостей наочного навчання.

Одним із його елементів і є навчальна наочність. Оскільки використання приладдя цього виду супроводжує навчання географії на всіх його етапах, то вчитель повинен бути знайомим з усім його різноманіттям, володіти методикою його використання. Адже графічна наочність, перш за все, дає можливість зосередитися на головному - створити географічний образ, що допомагає стійкому, міцному засвоєнню і запам'ятовуванню матеріалу. Засоби графічної наочності допомагають розвивати такі необхідні якості як логічна послідовність мислення, увага, уява і сприяють вірному розумінню просторових взаємовідносин предметів і явищ. Графічна наочність пройшла декілька етапів у своє розвитку. На початковій стадії вона являла собою ілюстративні зображення (малюнки, картографічні ескізи) - спрощені схем які розкривали учням зміст статті підручника чи розповіді вчителя. Малюнком на класній дошці користувалися і дореволюційний час. У радянській школі вони застосовувалися в 20-ті і 30-ті роки, коли наочних посібників у школах було недостатньо. Про велике значення ілюстрацій писали методисти О.О. Половинкін, І.І. Заславський, пізніше Л.М. Кортел П.А. Громов, наголошуючи на їхній динамічності й активізують властивості. І сьогодні цей вид приладдя не втратив свої методичної цінності.

Важливим кроком вперед у навчанні географії було застосування графічно-статистичних матеріалів (графіків, діаграм). М.М. Баранський стверджував, що застосування цих моделей на уроці розвиває пізнавальну активність школяра, самостійність в оцінці географічних фактів і явищ, а також знайомить учнів з прийомами наукового пізнання спостереженням, аналізом, узагальненням, озброюючи їх науковими принципами вивчення певних явищ, являючись у же час опорою для мотивованих висновків.

На наступному етапі важливу роль почали відігравати способи унаочнення географічних явищ та процесів. Ці способи базувались на використанні графічно-сигнальної наочності, на думку ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників є засобом відображення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, узагальнення та систематизації знань. Активізує використання графічних схем для класифікації явищ, зображені зв'язків між ними, розвитку картографічних уявлень і навиків сприяє проведенню логічних операцій, які значно полегшують осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається спонукає до самостійного мислення учнів.

Останнім часом в Україні накопичено позитивний досвід застосування різноманітних структурних графічних сигнальних схем в процесі навчання географії. Вперше графічно-сигнальні схеми були створені в кінці 80-х роках М.С. Винокур та О.Я. Скуратовичем, які працювали вчителями географії в місті Донецьку. Пізніше види графічно-сигнальних схем урізноманітнились. їх структура і зміст визначаються методичними особливостями застосування.

Серед цього різноманіття можна виділити листи опорних сигналів (М.С. Винокур), структурно-логічні схеми (О.Я. Скуратович), опорно інформаційні схеми (С.Г. Кобернік), опорно-узагальнюючі схеми (Л.І. Круглик) та структурно-логічні конспекти (Л.П. Вішнікіна). Вони створені на основі ідей Б.Ф. Шаталова про вивчення учбового матеріалу великими смисловими блоками, в яких логічно поєднуються між собою усі структурні елементи наукового знання певного обсягу з чітко визначеними причинно-наслідковими зв'язками.

Вагомим внесок у розвиток методики використання графічно-сигнальних схем стали метод графів Лілії Костенко і система проблемно-символічних сигналів Павла Барабохи. Вони використовують опорну графіку з метою активізації процесу навчання. Метод графів дає змогу унаочнити великий обсяг інформації, перетворити її у візуальні форми, концентрує увагу на головному, навчає логічно мислити. Система проблемно-символічних сигналів базується на методах проблемного викладання. Засобами графічного моделювання ця методика дозволяє знайомити учнів з логікою розв'язання проблемних ситуацій, створених учителем, сформувати елементарні вміння самостійно порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виділяти головне, наводити приклади впливу і взаємодії, доводити і обґрунтовувати свою точку зору [10].

Різноманіття вище перелічених технологій навчання показує , як стверджують їх автори, що застосування їх у навчальному процесі сприяє ефективності формування в учнів географічних компетенцій.

Отже, на сучасному етапі розвитку географічної освіти доцільно перевірити достовірність та ефективність використання вчителями географії під час уроків навчальних моделей (структурно-логічних схем), як одного з різновидів графічної наочності. Перед даним експериментальним дослідженням на основі проведеного нами аналізу даних про дану методику навчання було сформовано наступну гіпотезу: Навчальні моделі сприяють більш стійкому та якіснішому формуванню географічних компетенцій в учнів, відносно стандартизованих уроків, які на сьогоднішній день проводять більшість вчителів шкіл України. Достовірність даної гіпотези, ми і будемо підтверджувати чи спростовувати в ході дослідження.

Об'єктом даного дослідження є: методика викладання географії.

Предметом дослідження є: застосування навчальних моделей під час формування географічних компетенцій.

Основними завданнями даного дослідження є:

-перевірити ефективність застосування навчальних моделей;

-виявити позитивні сторони застосування методики з використанням навчальних моделей;

-виявити негативні сторони застосування методики з використанням навчальних моделей;

-скласти методичні рекомендації, щодо застосування навчальних моделей;

-узагальнити та систематизувати відомості про ефективність використання даної методики навчання.

Під час проходження пропедевтичної практики на четвертому курсі на базі державної спеціалізованої художньої школи-інтернат «Колегіум мистецтв у Опішні», крім основного навантаження було проведено педагогічний експеримент, щодо ефективності методики формування географічних компетенцій. Предметом якого було - застосування навчальних моделей під час формування географічних компетенцій. Дане дослідження проводилося у 7 класі, курс «Фізична географія материків та океанів». Обрання даного класу не є випадковим. Адже у даному курсі фізичної географії прослідковується чітка закономірність (плановість) у вивченні навчального матеріалу. Тобто весь матеріал вивчається за певним планом, змінюється лише його інтерпретація до певного материка чи океану. Отже, обраний курс відповідає основним вимогам до проведення педагогічного експерименту, а його результати будуть якомога достовірними, відносно проведення його в іншому курсі.

Проведене нами дослідження ефективності використання навчальних моделей складається з кількох частин.

1. Констатуючий експеримент І прядку. Проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням попередньої методики навчання (Яку проводив вчитель-предметник).

2. Формуючий експеримент. Під час якого вводиться в навчальний процес нова методика формування географічних компетенцій, тобто застосування на практиці використання навчальних моделей.

3. Констатуючий експеримент ІІ прядку. Проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням нової методики навчання (Якою раніше не користувався вчитель-предметник).

4. Оброблення та узагальнення результатів.

5. Підбиття підсумків дослідження.

Для реалізації першої складової (Констатуючий експеримент І прядку) було проведено тематичну контрольну роботу з тематичного блоку «Африка». Отримані результати можна оформити як у вигляді таблиці, так і у стовпчикових діаграмах, на яких отримані результати краще аналізувати та систематизувати. У вигляді стовпчикових діаграм ці результати мають такий вигляд:

Для реалізації другої складової нашого дослідження (Формуючий експеримент), під час якого вводиться в навчальний процес нова методика формування географічних компетенцій, тобто застосування на практиці використання навчальних моделей. Знання учнів формуються в такій послідовності: Уявлення - Графічна модель - Вивчення графічної моделі - Виявлення зворотного зв'язку. Під час даної складової було розроблено авторські навчальні моделі до теми «Південна Америка» [Додатки А, Б, В, Г, Д, Ж, З]. Та впроваджено їх використання на практиці.

Для реалізації третьої складової нашого дослідження (Констатуючий експеримент ІІ прядку). Котрий проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням нової методики навчання (якою раніше не користувався вчитель-предметник). Було проведено як і в констатуючому експерименті І порядку тематичну контрольну роботу. Складність і тематика якої майже не відрізняється від попередньої. Для цього як і в попередній раз нами було розроблено тематичний контроль та корекцію знань учнів. Більшість завдань, як говорилося вище носили такий же характер як у завданнях констатуючого експерименту І порядку. Тому про різну складність завдань говорити не можна, адже завдання були подібними до тих котрі були запропоновані раніше, тільки інтерпретовані до нового матеріалу. Провівши тематичний контроль (констатуючий експеримент ІІ порядку), ми отримала такі результати:

Для реалізації четвертої складової нашого дослідження (Оброблення та узагальнення результатів), проведемо аналіз та систематизацію отриманих результатів. Для того, щоб наочно переконатися у ефективності використання навчальних моделей потрібно порівняти результати констатуючого експерименту І і ІІ порядку. Дані яких можна зобразити графічно:

Отже дані стовпчикові діаграми наочно свідчать, що кількість учнів які навчалися на 1-3 бали як у першому так і в другому випадку залишилися незмінними. Кількість учнів які склали тест дорівнює нулю.

Кількість учнів котрі навчалися на 4-6 бали зменшилася. Це пояснюється тим, що ця різниця компенсувалася тією ж кількістю у вищому рівні тобто 7-9 балів.

Як ми бачимо така ж ситуація простежується і в наступному рівні (7-9 балів), де також учні що навчалися раніше на 7-9 балів покращили свої результати і перейшли вже до вищого ступеня.

Найбільше кількість учнів що перейшли з одного рівня до другого це ті, що навчалися напередодні експерименту на рівні 7-9 балів, а під час констатуючого експерименту другого порядку покращили свої результат і перейшли до найвищого рівня.

Отже, вище перелічені факти свідчать про ефективність застосування під час навчального процесу методики використання навчальних моделей.

Для більш детального аналізу ефективності застосування навчальних моделей на уроках географії, розглянемо по рівневі показники успішності учнів (до і після експерименту). Це потрібно зробити для того, щоб перевірити твердження про більш ефективне та стійке формування географічних компетентностей під час використання навчальних моделей на уроках географії. Отже дані успішності учнів класу відобразимо як і попередній раз за допомогою стовпчикових діаграм, на яких можна побачити як змінюються результати як до, так і після проведеного експериментального дослідження.

Отже дані І рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з максимальної кількості балів (сумарної кількості балів за 3 запитання помножених на кількість учнів класу), з завданням найлегшого рівня справились у констатуючому експерименті І порядку приблизно половина класу. А під час констатуючого експерименту з цим завданням вже справилось майже сто відсотків учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій та розширення їх кругозору.

Дані ІІ рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з максимальної кількості балів (сумарної кількості балів за 3 запитання помножених на кількість учнів класу), з завданням найлегшого рівня справились у констатуючому експерименті І порядку менша половина учнів класу. Про цю цифру ми не можемо говорити, як і в першому випадку, адже в полі нашого дослідження е порівняння результатів, котрі ми отримали під час констатуючого експерименту ІІ порядку з результатами попередньої успішності учнів класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось майже сто відсотків учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій. Адже учні вже без затруднень виконують завдання ІІ рівня складності, які до цього не були їм під силу, а це ще раз говорить нам про те, що доцільно використовувати в навчальному процесі різноманітні навчальні моделі.

Дані ІІІ рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок, що максимальну кількості балів під час констатуючого експерименту І порядку отримали більшість учнів класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось менша кількість учнів. Це можна пояснити наступним чином - до експериментального дослідження даний рівень мав найбільші показники, що говорить про недоступність для більшості учнів класу завдань найвищого ступеня складності. Тому як і в попередній раз ці показники мають так само стабільний результат, що у відсотковому порівнянні перебільшує показники констатуючого експерименту ІІ порядку. Адже учні яким в перше було під силу розв'язати завдання творчого рівня більшу увагу на нашу думку приділили зразу чомусь вищому рівню, а попередній розв'язали лише поверхнево. Саме цим і можна пояснити такі парадоксальні результати, що були нами отримані.

Дані ІV рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з завданням найвищого рівня складності справились у констатуючому експерименті І порядку лише кілька учнів класу. Про цю цифру ми не можемо говорити, як і в попередніх випадках, адже в полі нашого дослідження е порівняння результатів, котрі ми отримали під час констатуючого експерименту ІІ порядку у порівнянні з результатами попередньої успішності класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось майже половина учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій. Адже учні вже без затруднень виконують завдання ІV рівня складності, які до цього не були їм під силу, а це ще раз говорить нам про те, що доцільно використовувати в навчальному процесі різноманітні навчальні моделі. Результати ІV рівня складності ще раз переконують у доцільності та ефективності даної методики навчання.

Отже, проведена нами робота дала можливість реалізувати поставлені перед нами завдання, а саме:

Перевірено на практичному досліді ефективність використання у начальному процесі для більш ефективного формування географічних компетенцій методики застосування навчальних моделей;

Було узагальнено та систематизовано методику організації та впровадження в навчальний процес використання навчальних моделей.

Підтверджено гіпотезу про переваги методики використання навчальних моделей серед традиційних форм організації навчального процесу. Тобто під час формування основних географічних компетенцій.

ВИСНОВКИ

Відповідно меті даного дослідження та поставлених перед ним завдань у роботі було досліджено:

в ході проведеного дослідження нами були розглянуті різноманітні класифікації засобів навчання географії та розроблена нова, на нашу думку, найбільш повна класифікація засобів навчання географії;

з'ясовано психолого-дидактичні та теоретичні засади застосування навчальних моделей на уроках фізичної географії. Застосування методу моделювання має виключне значення у формуванні пізнавальної активності учнів. Моделюючи, дитина виходить за межі одного предмету, тобто розглядає його в сукупності з іншими. При цьому вона стикається з предметами, які спочатку виступають як незрозумілі. Ці знання, що виникли як припущення, є важливим стимулом творчої активності. Робота над створенням навчальних моделей має виняткове значення для вироблення у школяра системного мислення, системного підходу до пізнання дійсності, вироблення здатності до рефлексії. Психологи доводять, що звернення діючого суб'єкта до тих чи інших категоріальних схем, узагальнень, абстрагування його від поточних умов процес закономірний. Тут проявляється не тільки раціональне прагнення до розуміння поточних подій, а і підведення їх під більш загальні основи життєдіяльності;

навчальне моделювання необхідно розглядати як особливу форму матеріалізації знань, яка передбачає, що знання не повинні передаватись учням у готовому вигляді, а відкриватись їм у процесі навчального дослідження, яке проводять учні, отримуючи необхідну допомогу з боку вчителя. Для розуміння сутності навчального моделювання необхідно усвідомити, що в його основі лежить модель процесу пізнання, яка відображає та відтворює в простій і схематичній формі структуру, взаємозв'язки та логіку пізнавального процесу;

визначено місце навчальних моделей у системі засобів навчання географії та наведено їх загальну класифікацію. Базовою складовою частиною будь-якої технології є навчальна модель, реалізація якої забезпечує досягнення запрограмованого дидактичного результату. У зв'язку з цим проблеми навчального моделювання стають нагальними і вимагають ретельного дослідження. Сприйняття навчальної моделі як результат дії зорових, слухових та тактильних аналізаторів формує цілісні образи географічних об'єктів та явищ;

проведено експериментальне дослідження ефективності використання навчальних моделей спрямованих на формування географічних компетенцій. В ході якого ми дійшли до наступного висновку, що використання графічних моделей під час вивчення нового матеріалу, а також у процесі його осмислення, допомагають виключати одноманітність у процесі пізнання, що сприяє формуванню та активізації навичок творчої діяльності у дітей.

Графічні моделі - це своєрідні опорні конспекти складені вчителем, за допомогою яких він активізує пізнавальну діяльність в учнів. Вони дають змогу не лише вивчати новий матеріал, а й проводити його корекцію, систематизацію та узагальнення, оцінювати знання, вміння та навички учнів. Отже графічна модель забезпечує ефективне засвоєння географічних знань шляхом активного опрацювання навчального матеріалу учнями. Саме в такому процесі відбувається стиснення та графічне кодування інформації, створення алгоритмів виконання певних дій. А також переробка навчального матеріалу, під час якої відбувається засвоєння логічних зв'язків між структурними частинами географічних знань.

Отже, моделювання - це ефективний засіб навчання, яке повинно зайняти своє місце у навчальному процесі, а тому на перший план у новій педагогічній технології повинні вийти вчителі, які у змозі створювати навчальні групи з певним навчальним модулем, які можуть навчати дітей здобувати інформацію, систематизувати і аналізувати її, робити відповідні висновки.

Результати даної роботи доцільно використовувати вчителями-початківцями, які ще не сформували власної специфіки викладання географії, адже результативність використання навчальних моделей має вагомі результати. Також даний матеріал можна використовувати для проведення різних конференцій, факультативів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Андриянов А.П. Прием моделирования на уроках геоэкологии/ А.П. Андриянов // География в школе. - 2003. - № 3. - С. 69-71.

2. Бабешко О.О. Методика навчання географії/ Олександр Олексійович Бабешко. - Умань «Алмі», - 2005. - С.126-180.

3. Беспалько В.П. Учебник как информационная модель педагогической системы / В.П. Беспалько//Школьные технологи. - 2006. - №23. - С.33-35.

4. Бондар В.І. Дидактика/Валерій Іванович Бондар. - К.: Либідь, 2005.- 264 с.

5. Варкута О. Система роботи з географічними картами/ О. Варкута, Б. Заблоцький // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - №16. - С.1-6.

6. Винокур М.С. Листы опорных сигналов и структурно-логические схемы на уроках географии/ М. Винокур, О. Скуратович. - К.: Радянська школа, 1990. - 47с.

7. Виньков Ю.В. Карта как системообразующая основа и інтегратор знаний/ Ю.В. Винков // География. - 2004. - №35. - С.3-8.

8. Вікова та педагогічна психологія: [навчальний посібник для педагогічних вузів] / [Скрипченко О.В., Волинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. ]-[2-ге вид.]. - К.: Каравела, 2007. - 400с.

9. Вішнікіна Л.П. Використання структурно-логічних конспектів у підготовці вчителів географії/Л.П. Вішнікіна // Проблеми безперервної освіти і картографії: [Зб. наук. праць]. - Харків, 2002. - С. 315-317.

10. Вішнікіна Л.П. Графічне моделювання у навчанні географії. Наукові записки/ Любов Петрівна Вішнікіна. - Вінниця, Серія: педагогіка і психологія. №14, 2005. - С. 12-15.

11. Вішнікіна Л.П. Навчальне моделювання на уроках географії /Л.П. Вішнікіна// Географія та основи економіки в школі. - № 36. - С. 43-45.

12. Вішнікіна Л.П. Психолого-теоретичне обґрунтування використання структурно-логічних схем в навчанні географії. - Міжнародна науково-практична конференція «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища» ХІ Каришинські читання. Збірник наукових праць 27-28 травня/ Любов Петрівна Вішнікіна. - Полтава, 2004. - С. 360-362.

13. Вішнікіна Л.П. Теоретичний аспект застосування навчального моделювання в шкільній географії / Л.П. Вішнікіна // Географія та основи економіки в школі. № 34, - 2007. - С. 31-34.

14. Вішнікіна Л.П. Формування графічно-сигнальних схем та їх класифікація/ Л.П Вішнікіна, Т.М. Заєць [Збірник матеріалів VІІ студентської наукової конференції історичного факультету]. - Полтава, 2004. - С. 105-108

15. Вішнікіна Л.П. Застосування графічних моделей на уроках фізичної географії материків та оканів/ Л.П. Вішнікіна, Р.М. Окань [ Збірник матеріалів ІХ студентської наукової конференції історичного факультету. Квітень 2008 року]. - м. Полтава: АСМІ, 2008.- С. 313-319.

16. Водолазька С.В. Моделювання в школі. - Міжнародна науково-практична конференція «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища» ХІ Каришинські читання/С.В. Водолазька [Збірник наукових праць 27-28 травня]. - Полтава, 2004. - С. 284-285.

17. Вострогова Е. Учебник как средство формирования учебной деятельности, или зачеп нужен ученик в развивающем обучении/Е. Вострогова//Начальная школа : Приложение к газете «Первое сентября».-2006,-№23.-С.36-38.

18. Галалюк Н. Методи й прийоми роботи з географічними картами на уроках географії/ Н. Галюк // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. - №37. - С.11-14.

19. Гузев В.В. Теория и практика интегральной образовательной технологии/Виктор Владимирович Гузев - М.: Народное образование, 2001. - 224с.

20. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження/ Світлана Ульямовна Гончаренко. - Київ,1995. - 47с.

21. Демкович В. Методи й прийоми роботи з географічними картами/В. Демкович // Географія та основи економіки в школі. - 2006. - №5. - С.23-26.

22. Дрига И.И. Технические средства обучения в общеобразовательной школе:[учебное пособие для студ. пед.. ин-тов]/И.И.Дрига, Г.И. Рах. - М: Просвещение,1985. - 271 с.

23. Духовна М.М. Технічні засоби навчання:[Навчальний посібник для студ. пед.. ін-тів та уч. пед.. училищ]/Марія Михайлівна Духовна.-К.: Вища шк., 1982.-239 с.

24. Загальна психологія: [Навчальний посібник 3=14]/[О. Скрипченко, Л. Долинська та інші]. - К. ”А.П.Н.”, 2002. - С. 198-189, 196-201.

25. Заика Е.В. Упражнение с географической картой для развития образных представлений ребенка/Е. В. Заика // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - №4. - С.48-52.

26. Замятин Д.Н. Географические образы: что это такое?/Д. Н. Замятин // География в школе. - 2003. - №4. - С.13-17.

27. Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії/ А.М. Ільїнський//Географія: науково-методичний журнал.-2004.-№23.-С. 15-16

28. Использование средств обучения в преподавании географии/[Ю.Г. Барышева, М.Г. Вестицкий, Т.В. Григорьева и др.]; под. ред. Ю. Г. Барышевой.- М.: Просвещение, 1989.-159с.

29. Камерилова Г.С. Моделирование системы географических понятий на основе принципа многозначной смысловой контекстности/Г.С. Камерилова // Краєзнавство. Географія. Туризм. - липень. 2004. - № 25-28 (366-369). - С. 63-64.

30. Карпов Г.В. Технические средства обучения:[Учеб. пособие для учахчихся пед. училищ и студ. ф-тов нач. шк. пед. ин-тов]/Г.В. Карпов, В.А. Романин. - [2-е узд.,перероб. и доп.]. - М.: Просвещение, 1972.- 384с.

31. Кларин М.В. Модели формирование познавательных ориентиров/М. В. Кларин// Школьные технологии. - 2004. - №3. - С.3-16.

32. Кобернік С.Г. Методика навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах: [Посібник для вчителя] / [С.Г. Кобернік, Р.Р.Коваленко, О.Я. Скуратович]; За ред. С.Г. Коберніка. - К.: Навчальна книга, 2005. - 319 с.

33. Кобернік С. Сучасний підручник з географії та проблеми його використання/С.Г. Кобернік// Географія та основи економіки в школі. -2003.- №5.- С. 11-14.

34. Кодлюк Я. Ілюстративний матеріал як структурний компонент шкільного підручника/Я. Кодлюк//Рідна школа. -2003.- №12.- С.26-29.

35. Корнєєв В.П. Дидактичні вимоги до комп'ютерних програм з географії/В.П. Корнєєв//Комп'ютер у школі та сім'ї .- 2005. -№8.-С.25-27.

36. Корнєєв В.П. Методична система і модель шкільної географії/В.П. Корнєєв//Географія: науково-методичний журнал.-2005.-№19.Вкладка.

37. Корнєєв В.П. Методи навчання географії в школі/В.П. Корнєєв// Український географічний журнал. - 1997. - №4. - С.4-5.

38. Костиря К. Використання комп'ютерів з метою особистісно-орієнтованого навчання на уроках географії/К. Костиря//Рідна школа.-2004.-№10.-С28-31

39. Кудирко В. Методика вивчення властивостей географічної карти в шкільних географічних курсах/В. Кудирко // Географія та основи економіки в школі. - 2001. - №1. - С.42-45.

40. Левада О. Про складові картографічної грамотності в шкільному курсі географії / О. Левада, О. Левада //Рідна школа. - 2006. - №1. - С.51-52.

41. Лушина Э.А. Использование географической карты на личностно ориентированном уроке /Э.А. Лушина// География и экология в школе ХХІ века. - 2006. - №8. - С.62-68.

42. Лушпай І.М. Застосування структурно-логічних схем на уроках географії для формування творчої особистості / І.М. Лушпай // Географія. - №6.- 2006р. - С.27-28.

43. Люхина Н.Г. Использование учебных моделей при обучении географии /Н.Г. Люхіна// География и экология в школе ХХІ века. - 2007. - №4. - С.62-68.

Додаток А

Авторська навчальна модель до теми «Особливості географічного положення материка, елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння Пд. Америки»

Додаток Б

Авторська навчальна модель до теми «Геологічна будова. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір'я, нагір'я

Додаток В

Авторська навчальна модель до теми «Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату»

Додаток Г

Авторська навчальна модель до теми «Води суходолу: головні річкові системи, озера підземні води, їх гідрологічні особливості, значення для природи та населення»

Додаток Д

Авторська навчальна модель до теми «Специфічність грунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Природні зони, закономірності їх поширення»

Додаток Ж

Авторська навчальна модель до теми «Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми»

Додаток З

Авторська навчальна модель до теми «Населення материка Пд. Америка»

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дидактичне значення наочних засобів в розвитку наочно-образного мислення школярів. Проблеми і методичні розробки застосування цих засобів (малюнків, електронних карт, підручників, атласів) у шкільній практиці навчання фізичної географії учнів 6-8 класів.

    дипломная работа [290,7 K], добавлен 25.02.2009

  • Історія виникнення поняття "наочності", суть поняття. Наочність як дидактичний принцип навчання. Класифікація наочних посібників. Методика застосування наочності на уроках біології в сучасній школі. Застосування наочних засобів на усіх етапах уроку.

    курсовая работа [79,3 K], добавлен 23.02.2011

  • Характеристика технічних засобів навчання, як засобів активізації учнів. Наочні посібники для та вимоги до них. Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів. Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 20.09.2010

  • Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність. Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів. Типовий перелік навчального обладнання, наочних засобів для трудового навчання.

    реферат [30,7 K], добавлен 18.10.2010

  • Сутність понять "освітні технології", "педагогічні технології", "технології навчання". Характеристика окремих технологій навчання географії. Методичні рекомендації із застосування інноваційних технологій навчання в процесі викладання географії.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 11.12.2011

  • Сутність і значення використання ігрових технологій в процесі вивчення географії. Ігрова діяльність на різних етапах уроку. Уроки з курсу "Загальна географія" (6 клас), "Географія материків і океанів" (7 клас), "Фізична географія України" (8 клас).

    курсовая работа [51,3 K], добавлен 09.10.2014

  • Інтерактивне навчання - специфічна форма організації пізнавальної діяльності. Використання інтерактивного навчання і інтерактивних методів в системі нових освітніх технологій. Особливості застосування цієї методи і технології на уроках географії.

    реферат [18,3 K], добавлен 20.12.2011

  • Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів. Аналіз активних та інтерактивних методів навчання. Методичні рекомендації вчителям щодо організації пізнавальної діяльності школярів в процесі вивчення географії Південної та Північної Америки.

    дипломная работа [212,2 K], добавлен 21.09.2011

  • Поняття та класифікація електронних засобів навчання. Психолого-ергономічні вимоги до їх застосування та значення. Особливості використання електронних засобів навчання на уроках фізики. Технологія створення та огляд існуючих електронних засобів навчання.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 16.12.2011

  • Роль інноваційної технології у навчанні географії. Можливості застосування елементів релаксопедичної технології. Сучасний стан шкільної практики з використання педагогічної технології на уроках географії. Вплив релаксопедії на якість навчання з географії.

    статья [344,4 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.