Психолого-педагогічні основи розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів на прикладі уроків курсу "Я і Україна"

Який комплекс чуттєвих ознак можна вважати естетичним змістом, скажімо, осені?

Завжди можна відокремити конкретні чуттєві ознаки (світло і колір, форму, звуки, запахи), які надають особливу виразність тому чи іншому стану природи. Для осіннього пейзажу характерна розмаїтість кольорів, весні притаманні особливий динамізм і багатство звукових характеристик. Такий аналіз ґрунтуватиметься на об'єктивних властивостях природи і водночас певною мірою на суб'єктивності індивідуального сприймання природної краси.

Відповідно до цього пропонується і тематика «милування» для початкових класів. Наприклад:

1 клас. «Природа міста (села); природа їх околиць», «Рослини. Різноманітність рослин у природі».

2 клас. «Осінь у природі. Рослини восени», «Весна в природі. Ранньоквітучі рослини».

3 клас. «Різноманітність рослин у природі», «Довкілля рослин», «Довкілля тварин».

4 клас. «Природні угрупування рідного краю», «Рослинництво рідного краю».

До організації та проведення уроків милування висуваються такі вимоги:

головним напрямом уроку є постійне звертання до емоційно-чуттєвої сфери дитини;

процес «милування» значною мірою залежить від культури чуттєвого сприймання. Треба вчасно подбати про активізацію чуттєвих аналізаторів школярів, забезпечуючи належну гостроту кольорового зору, слуху, диференціацію запахів, дотикових і смакових відчуттів;

слід підносити дитяче сприймання на належний емоційно-образний рівень та організовувати оцінну діяльність учнів. У цьому значною мірою допоможуть експресивність учительського слова, а також доречне використання пейзажної лірики, загадок, казок, пісень тощо;

необхідно зважити на те, що молодші школярі за своїми віковими особливостями насамперед відчувають природу в русі, в конкретних діях. Отже, потрібно забезпечити необхідний рівень рухливості учнів у природі, пропонуючи їм різноманітні оцінні та творчі завдання (пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природним матеріалом), а також деякі форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу(ігри, змагання, конкурси).

Сформулюємо загальні правила організації сучасного уроку «Я і Україна. Природознавство»:

Визначити дидактичну, розвивальну і виховну мету.

Підготувати зміст навчального матеріалу.

Визначити дидактичні завдання уроку, послідовність виконання яких зумовить досягнення всіх цілей.

Вибрати найбільш ефективне поєднання прийомів і методів навчання до поставлених цілей, змісту навчального матеріалу і дидактичних завдань.

Забезпечити плановість, цілісність; єдину логіку розгортання діяльності вчителя і учнів, що лежить в основі керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку»Я і Україна. Природознавство» є орієнтація на всебічний розвиток активності й самостійності учня. Зміст, методи й структура уроку мають підпорядковуватись його меті. Необхідно свідомо виділити на кожному занятті виховну спрямованість матеріалу. Мету уроку треба формулювати чітко, зіставляти з результатом, досягнутим наприкінці попереднього заняття. На уроці слід формувати пізнавальні інтереси дітей. І тут вирішальне значення мають інтелектуальні процеси: інтенсивна робота думки при розв'язуванні навчальних завдань, пошуках відповідей на поставлені запитання, вияви волі, спрямовані на подолання неминучих при цьому труднощів.

Твердження, що «викладання повинно бути цікавим», треба вважати принципом методики сучасного уроку природознавства. Проте інтерес не має нічого спільного з розвагою, яка не переслідує пізнавальних цілей. Йдеться про цікаву систему навчання, про постійну копітку й наполегливу роботу з формування стійкого інтересу, а не про каскад цікавих завдань, не про те, щоб перетворити навчальний предмет у «збірник цікавинок», щоб усе зробити цікавим. Показати навчальний предмет не як систему істин, які треба завчати, а як систему міркувань, що вимагають творчого мислення , це важко, але в цьому зміст активізації творчого навчального процесу, підвищення його ефективності. Синтез мислення, мови (слова) і дії на уроці -- найважливіше з погляду забезпечення розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку.

Збудженню й розвитку інтересу учнів початкових класів сприяють такі фактори:

1. Створення проблемних ситуацій під час вивчення теоретичних питань та розв'язування практичних завдань; варіативність у навчанні (різний за структурою виклад матеріалу).

2. Самостійне розв'язання учнями пошукових завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці, в тому числі в зміненій навчальній ситуації.

3. Індивідуалізація навчання в двох напрямах: робота з усунення прогалин у знаннях учнів; робота з розвитку розумової діяльності дітей, їхніх інтересів, із покращання якості знань учнів, розширення їхнього кругозору та поглиблення знань.

4. Розв'язування цікавих завдань, зокрема логічних, головоломок, задач-загадок і задач-жартів.

5. Організація змагань на краще виконання завдань із використанням елементів гри та із застосуванням оцінювання вищим балом оригінальних розв'язань вправ та інші заохочення.

6. Оцінювання оригінальності самостійних творчих робіт.

7. Перспективне висвітлення окремих питань програми.

8. Позакласна робота із широким використанням предметних розваг.

Таким чином, проблему розвитку пізнавальних інтересів учнів на уроках «Я Україна. Природознавство» буде успішно розв'язано, якщо використовуватимуться всі можливості навчально-виховного процесу.

Список використаної літератури

1. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. -- М.: Советская школа, 1976. -- 266 с.

2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпом, 1987. -- 97 с.

3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. -- 400 с.

4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. -- М.: Просвещение, 1986. -- 463 с.

5. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство: Зошит для 4 класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. -- 48 с.

6. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. -- М.: Просвещение, 1988. -- 76 с.

7. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. -- 1999. -- № 11. -- С. 10-13.

8. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. -- М.: Просвещение, 1977. -- 224 с.

9. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. -- К.: Вища школа, 1974. -- 40 с.

10. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. -- Т. 4. -- К.: Радянська школа, 1954. -- С. 367-373.

11. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

12. Размыслов П.И. Интересы младших школьников. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. -- 67 с.

13. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. -- СПб.: Питер, 1999. -- 720 с.

14. Рудакова Т.І. Дидактична гра -- дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. -- 2005. -- № 16. -- С. 7-13.

15. Савчин М.В., Василенко Л.П.Вікова психологія. -- Д.: Відродження, 2001. -- 125 с.

16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. -- К.: Ґенеза, 1999. -- 368 с.

17. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. -- К.: Ґенеза, 1999. --256 с.

18. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 227 с.

19. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов у учащихся в процесе обучения. -- М.:Учпедгиз, 1962. -- 53 с.