Українські народні традиції та обрядовість у моральному вихованні молодших школярів

У розділі "Зростайте справжніми людьми" на особливу увагу заслуговують такі твори: "їжак і лисиця" (Естонська народна казка), "Коваль щастя" (Казка. А.Саксе), "Помічниця" (М.Конончук).

У казці "їжак і лисиця" розповідається про звірів, які потрапили до вовчої ями. Згодом, лисиця захотіла з'їсти їжака, бо почав їй допікати голод. А їжак запропонував не їсти його, а краще вислухати пораду. Лисиця погодилась та ще й поклялась: "Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди", їжачок запропонував, коли близько буде проходити мисливець, треба прикинутися мертвими. Тоді людина обох викине з пастки. Так і зробили.

Після цього з їжаком кілька разів траплялися всякі прикрощі, а лисиця не поспішала на допомогу, не згадувала про дану клятву. Тоді їжак вирішив провчити лиходійку. Знайшов в лісі пастку на лиса та хитрощами заманив туди лисицю.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Назвіть дійових осіб казки. Які вони?

Що запропонував їжачок лисиці? Чи вдалося їм здійснити свій задум?

Чи справедливо їжак покарав лисицю?

Прочитайте прислів'я, які вживають герої казки. Як ви розумієте їх зміст?

Невдячний, кмітливий, розумний, хитрий, справедливий, сором'язливий, працьовитий. Які з цих слів можна використати, розповідаючи про їжачка?

Як по-іншому передати значення таких слів і виразів: благала, чую дихання смерті, заклякла на кістку, нагода по квитатися.

Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. Можна використовувати і друге питання, але краще його доповнити: "Як це характеризує їжака? А лисицю?". Перше питання доречно ставити дітям ще до читання твору.

У казці "Коваль щастя" розповідається про коваля, який тільки-но відкрив власну кузню.

Але люди до нього не поспішали. Тоді коваль вирішив назвати свою кузню "Коваль щастя".

Першим замовником був селянин. Він попросив зробити коваля такий плуг, за яким би не довелося ходити слідом. Навесні плуг був готовий.

Другим замовником був багатій, який хотів отримати такого ключа, яким би тільки він міг відмикати двері комори. Восени ключ був готовий.

Пройшло немало років, посріблилося чорне ковалеве волосся. Одного разу ковалиха питає в свого чоловіка: "Чому ти іншим викував щастя, а собі ні?". Тому коваль вирішив з'ясувати, як поживає селянин, якому він викував плуга, що сам оре та багатій, який отримав ключ щастя. З'ясувалося, що селянин спився і зовсім перестав працювати, а багатій - з'їхав з глузду.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Прочитайте, які замовлення виконав коваль.

Чи здобули замовники коваля щастя? Чому?

Знайдіть в казці слова, що виражають її головну думку?

Знайдіть у казці прислів'я. Поясніть їх зміст.

Поясніть значення вислову "коваль щастя".

Серед перелічених питань на особливу увагу заслуговують друге, третє та четверте питання. Ми вважаємо, що саме ці питання допомагають формувати моральне виховання у молодших школярів. У методичному посібнику до цієї казки наводиться велика кількість питань морального змісту:

Про що міркував коваль?

Який плуг він викував?

Чому незвичним було прохання найбагатшого господаря округи?

Кого ж автор казки вважає ковалем щастя?

Чому коваль вдався до вигадки? Чи був впевнений молодий коваль, що люди після цього прийдуть до нього?

Як він розмірковував над своїм вчинком?

Який висновок можна зробити про першого замовника? Чи приніс щастя цей виріб ковалю і селянинові?

Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг щастя, що сам оре?

Дружина селянина в у цьому звинуватила виріб коваля. А ви як гадаєте, хто був справжнім винуватцем?

Як допоміг здобути щастя своєму хазяїну інший виріб коваля - "ключ щастя"? Хто його замовив? Для чого йому був потрібний такий ключ?

Як випробовував господар своє замовлення на членах родини?

Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря округи?

Чи можна вважати, що ключ щастя допоміг господареві стати ще багатшим? Чому?

Дружина багача звинуватила коваля в тому, що від "про клятого ключа горе та злидні оселилися в їхній хаті". Ви погоджуєтесь з такою думкою?

Назвіть основну причину горя і злиднів багача.

Селянин, який замовив плуг щастя, і багач, що тримав своє майно під замком, - це позитивні чи негативні дійові осо би?

Як ставиться до них сам автор? З чого це видно?

Що схвалюється в казці?

Що можна сказати про коваля.

Таким чином, ми лише можемо додати, що перше питання, яке наводиться у методичному посібнику, краще ставити учням ще перед читанням твору.

Цінність даного твору полягає в тому, що за допомогою наведених питань можна певною мірою здійснювати моральне виховання.

В оповіданні "Помічниця" змальовується дівчинка, яку попросили принести свіжої води в поле, щоб комбайнери втамували спрагу. По дорозі до криниці Наталка зустрічає хлопців - Василька та Тараса. Дівчина їм пропонує разом сходити до криниці за водою, адже вони теж хочуть пити. Та хлопці відмовляються, кажуть, що в них важливіші справи. "Он у полі мій дядько косить. Може нас покатає" - каже Василько.

У полі Наталку зустрічають з радістю, адже вона принесла холодної води тим, хто її найбільше потребував - робітникам, комбайнерам. За таку допомогу її бере з собою покататися водій вантажівки дядько Степан. А Тарас із Василем теж просяться, тільки їх ніхто не бере.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Назвіть дійових осіб оповідання.

Прочитайте, чому Тарас і Василько відмовились допомогти Наталці.

Що сказала про Наталку тітка Марія? Якою ви уявляєте дівчинку?

Знайдіть у тексті слова, які можна використати для характеристики Наталки.

Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів.

До другого питання можна записати і таке: "Як це характеризує хлопців?". А підводячи підсумок, доречним буде питання: "Що схвалюється, а що засуджується в цьому оповіданні?". У методичному посібнику ми теж знаходимо питання, які сприяють вихованню моральних норм у молодших школярів:

З якою метою хлопці прийшли на поле? А Наталя?

Чи легко було Наталці нести відро з водою?

Як ви вважаєте, про що подумали Тарас з Василем, коли дивились услід машині, в якій їхала Наталка?

У розділі "На світі є одним-одна Вкраїна" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Корінь життя" (Притча), "Дивна дівчина" (Л.Храплива), "Хліба" (Бабусина розповідь), "Плакучий Бук" (А.Хорунжий), "Кам'яний горішок" (Легенда).

У притчі "Корінь життя" розповідається про хлопця - Максима, на честь народження якого посадили навпроти хати молоденький дубок. З літами обидва кріпли, росли. Та не сиділося Максимові в рідному селі - поїхав до столиці. А мати щодня виходила на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався. Буває, притулиться мати до дуба, мов до синочка, сльозу пустить, бо чує недобре материнське серце.

А Максима і справді мучить недуга. Порадили йому до ворожки - планетниці сходити. Прийшов, а вона йому каже: "Єдиний, хто тебе порятує - твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай досвітками і вмивайся щодня росою з його листя". Так і зробив. І справді, трохи полегшало. Ненці каже, що забере дуба у місто. "Що ти, сину, - він же усохне, як тільки підрубаєш його коріння", - занепокоїлась мати. І тоді Максим зрозумів, що "людина, як дерево, без коріння жити не може!".

До твору автори підручника наводять такі питання:

Яким був давній український звичай, коли народжувалась дитина?

Що сказано в тексті про Максима і його зеленого брата?

Чому Максим змушений був звернутися до ворожки? Яку пораду вона йому дала? Як про це сказано у виділених реченнях?

Прочитайте діалог між матір'ю і сином. До якого висновку прийшов Максим?

З наведених вище запитань до тексту ми бачимо, що:

а) перше і друге питання відбивають знання про українські народні традиції, звичаї та обряди; на основі цих питань можна формувати моральне виховання у молодших школярів за допомогою народних звичаїв та обрядів, а це і є метою нашої роботи;

б) за допомогою третього і четвертого питань можна виховувати моральні норми у молодших школярів.

В оповіданні "Дивна дівчина" змальовуються розповідь між бабусею та дівчинкою Лесею. Вони розмовляють про русалок і лісовика, які живуть в лісі, про книги та те, що Леся вміє читати, про сім'ю дівчинки та її родичів.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Прочитайте уважно текст, визначте дійових осіб.

Зверніть увагу, як мудро бабуся дізналася про ставлення Лесі до навколишнього світу, до людей і до рідної мови.

З яких рядків розповіді можна довідатись, що Леся була чуйна, привітна, ласкава і разом з тим стійка розумна, мудра? Прочитайте ці рядки, спробуйте довести ними або за перечити сказане.

Скажіть, у чому ж виявилась незвичайність дівчинки? Які рядки з тексту можуть це підтвердити?

На підставі аналізу вище зазначених питань ми з'ясували, що:

а) друге питання доречно задавати ще перед першим читанням твору;

б) вище зазначені питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів, поширювати знання про моральні норми;

в) доречно доповнити зміст вище зазначених питань такими, які відображають українські народні традиції, звичаї та обряди, наприклад: "Які обряди та звичаї українського народу згадуються в оповіданні?" або "Що бабуся мала на увазі, кажучи "хіба ти лісовика чи русалки не боїшся"?" та інші.

У розділі "Давно це діялось" на особливу увагу заслуговують такі твори: "Харитя" (М.Коцюбинський), "Козацький рід" (О.Паламарчук), "Кармелюк"(Марко Вовчок).

Зміст казки "Козацький рід" ми передамо за допомогою плану:

Випробування для новобранців.

Розповідь отамана:

гра в карти Диявола з Богом;

"Програв - віддавай Україну";

Страх, Брехня, Зрада, Холуйство, Заздрість, Підлість та Лінь на Україні;

Байда Вишневецький.

3) Козацька доля.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Як ви гадаєте, що передають тут вислови: "така воля Божа", "боягузам не місце на Січі", "свята купіль для запорожця", "рятує козацьку душу".

Про що ж основне ідеться в казці? Чи могли б ви розкрити значення назв слуг Диявола: Страху, Брехні, Зради, Холуйства, Заздрості, Підлості, Ліні?

Перечитайте два останні абзаци казки. Як ви гадаєте, вони передають її головну думку? Доведіть.

Проаналізувавши наведені вище питання, ми дійшли до висновку, що:

а) всі питання наповнені моральністю, то ж вони допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів;

б) друге питання доречно задавати учням ще перед першим читанням твору;

в) досить вдало було б додати до першого питання ще й таке: "Які традиції, обряди чи звичаї пов'язані з цими висловами?".

Зміст оповідання "Кармелюк" ми передамо за допомогою плану:

Характеристика Кармеля.

Смуток Івана Кармелюка.

Зникнення Кармеля.

Дива коло Чорного гаю.

Кармель - отаман в Чорному лісі.

6) Рішення панів.

Ув'язнення Кармеля.

Сила Кармелюка.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Прочитайте оповідання за частинами. Перекажіть зміст кожної з них близько до тексту, придумайте заголовки.

Знайдіть у першій частині опис зовнішнього вигляду Кармелюка, його ставлення до друзів, пригноблених.

Які слова перепливати, забиратись, спускатись, візьметься, дістане, вдовольнить, прийняти допомагають підкреслити головні риси характеру Кармелюка?

Що змусило Кармелюка і його друзів виступити проти багатіїв?

Як про це сказано в останньому абзаці першої частини? Прочитайте.

Про які дивні розбої почали говорити люди з навколишніх сіл?

Як мати і молода невістка сприйняли чутку про те, що Кармель став отаманом народних месників?

Як ставилися до месників багатії?

Що вирішили зробити багатії з ватажком месників?

Яких поневірянь зазнали Кармелюк і його побратими, борючись з багатіями?

Від яких вістей убогі люди раділи, здоровішали? Про що це свідчить?

Таким чином, наведені вище питання допомагають нам формувати моральне виховання у молодших школярів. В цьому також допомагає і методичний посібник, в якому наведено такі питання:

Ще раз перечитайте виділені у першій частині речення. Скажіть, які риси характеру Кармеля вони розкривають.

Що, на вашу думку, було причиною постійного смутку Ка рмеля? Як про це сказав сам автор?

Чи ставив Кармель перед собою якесь завдання?

Ви помітили, що в родині Кармелюка його дії і вчинки були сприйняті по-різному. А як до них поставились люди, що жили в навколишніх селах і містах, багатії і бідні?

Визначте головну думку кожної частини?

Про що головне ви дізналися з цього твору.

У розділі "Святе слово - рідна мати" на особливу увагу заслуговують твори: "Життя і смерть" (Народна казка), "Легенда про матерів" (І.Паньків), "Як Івась шукав синьої квітки" (Казка), "Образливе слово" (В.Сухомлинський), "А серце тобі нічого не наказало?" (В.Сухомлинський).

У казці "Життя і смерть" розповідається про сім'ю, в якій було двоє діток - дівчинка і хлопчик. Одного разу хлопчик захворів. Батько не може дивитися на муки своєї дитини. Виходе надвір і зустрічає Смерть, яка прийшла за хлопчиком. Чоловік пропонує " Смерті взяти його замість сина та в останній момент передумує.

Вийшла надвір сестричка, побачила, що хтось у саду стоїть, чекає. Дівчинка підійшла ближче, а Смерть їй каже: "Не бійся мене. Я маю забрати твого братика". Дівчинка почала благати забрати краще її. Та коли Смерть простягнула їй руку - без слова втекла до хати.

А над ранок надвір вийшла мати. Смерть до неї: "Я прийшла забрати твого сина". Мати благає забрати її замість синочка, тільки просить попрощатися. А коли вона знову вийшла надвір, довкола нікого не було.

Мати забігла до хати, а син усміхнений, здоровий. До твору автори підручника наводять такі питання:

Як жилося родині? Чому так засумувала вся сім'я?

Передайте близько до тексту розмову батька зі Смертю. Чим вона закінчилася?

Про що подумала сестричка, коли Смерть покликала її з собою? Прочитайте це місце в казці.

Що думала мати, коли прощалася з сином? Якою ви уявили цю жінку?

Визначте головну думку казки.

В ході аналізу вище зазначених питань, ми виявили, що на основі цих питань можна формувати моральне виховання у молодших школярів. А до п'ятого питання можна додати ще й таке: "Що схвалюється, а що засуджується в цій казці?".

В оповіданні "А серце тобі нічого не наказало?" розповідається про хлопчика, в якого тата відвезли в лікарню, бо він занедужав. А вчителька Андрійка наказала всім прийти завтра до школи о сьомій ранку, бо вони йдуть до лісу. "Та й куди ж ти підеш завтра?" - питає мати. "До лісу, - відповідає хлопчик. - Як наказала вчителька". "А серце тобі нічого не наказало?" - спитала мати й заплакала.

До твору автори підручника наводять такі питання:

Чи можна сказати про Андрійка, що він добрий, милосердний? Поясніть свою думку.

Як повинен був вчинити Андрійко, щоб не образити вчительку і виявити синівську доброту? Що йому мало наказати серце?

Чи були у вашому житті подібні випадки? Що вам тоді наказувало ваше серце?

В процесі роботи з даним текстом та питаннями до нього ми виявили, що:

а) за допомогою всіх перелічених питань можна здійснювати формування моральної культури та моральних норм у молодших школярів;

б) цей текст і взагалі всі оповідання В.Сухомлинського пройняті моральністю; на їх основі за допомогою влучних питань можна без ускладнень здійснювати формування морального виховання.

Опрацювання шкільної програми з читання та розвитку мовлення для 4(3) кл., підручника з читання та методичного посібника для 4(3) кл. дозволяє констатувати, що:

в підручнику зазначено велику кількість творів різних жанрів, за допомогою яких ми можемо формувати моральне виховання у молодших школярів;

в підручнику майже немає творів, насичених українськими народними традиціями та обрядами;

наведених у методичному посібнику рекомендацій недостатньо, аби вчитель мав змогу здійснити формування моральної культури чи моральних норм під час проведення уроку з молодшими школярами.

Таким чином, для реалізації даної проблеми необхідно:

наповнювати підручники з читання творами морального змісту та творами, багатими на українські народні традиції та обряди;

випускати більш сучасні і доповнені методичні посібники;

здійснювати моральне виховання не тільки під час навчальної роботи з учнями у школі, але й у повсякденному житті.

2.2. Шляхи підвищення ефективності використання українських народних традицій та обрядів у моральному вихованні молодших школярів

Народна педагогіка беззаперечно ввійшла в наше життя. Засвоєні і примножені не одним покоління, відшліфовані тисячолітнім досвідом, народні традиції та обрядовість несуть у собі духовні та моральні цінності, що мають велике значення для сучасної системи виховання. Тут закладена мудра народна філософія, моральні заповіді, норми поведінки.

Слід наголосити на необхідності широкого впровадження в практику виховної роботи у школі заходів саме на основі народних традицій та обрядів. Це необхідно тому, що в наш складний час стресів та психологічного перенапруження дитини їй необхідно час від часу це напруження якимось чином знімати, а участь у народному святі чи обряді - один з найкращих видів психологічної релаксації.

Ми вважаємо, що доцільно проводити низку свят, які розкривають сутність народних традицій та обрядів, на основі яких відбувається моральне виховання молодших школярів. Наприклад, восени можна провести свято під назвою "Ой обжинки, господарю, обжинки". Майже все свято базується на обжинкових піснях та обрядах, пов'язаних з ними. Під час проведення цього свята, діти дістають уявлення про традиції та обряди, якими українці користувалися в минулому, збираючи врожай.

Взимку доречно провести свято "Водіння кози" та обряд щедрування "Маланка", які приурочені до 13 та 14 січня. Основа і свято, і обряду - інсценізовані дії, які супроводжують щедрівками. В них щедрівники бажають господарям багато врожаю, здоров'я тощо. Ці свята також супроводжуються обрядами, наприклад: продаж кози та вихваляння здібностей Маланки. На прикладі свята "Водіння кози" та обряду щедрування "Маланка" в учнів розвивається кругозір, поширюються знання про, традиції та обряди нашого народу, адже ці свята ще використовуються на Волині, Львівщині та Закарпатті, а щедрування відбувається і зараз майже у всіх регіонах України.

Навесні доречно провести свято "А вже весна, а вже красна". Під час проведення такого свята слід використовувати веснянки, гаївки, жарти, пісні-ігри "Шум", "Воротарчик".

Використання весняних обрядових пісень та народних ігор розвивають в учнів почуття прекрасного, естетичний смак, повагу до традицій минулого.

Доречним буде і проведення свят або використання усних журналів, присвячених народним символам-оберегам. Добирати теми необхідно які більш або менш відомі дітям, наприклад: "Хата моя, біла хата", "Хліб наш насущний", "Рослини - символи та обереги", "Українська писанка", "І на тім рушникові..." тощо. Дуже вдало проілюстровано сценарій усного журналу в журналі "Початкова школа" (1998, №8), який розробила О.Московенко.

Виховну роботу з дітьми можна здійснювати також на основі народних ігор. Характерною особливістю народних ігор є навчальні змісти, який подається в ігровій формі. Так, наприклад, гра "Гуси" вчить спритності, уважності, "В гороховій скрині" - знанню українських пісень, віршів та танців, "Редька" - як треба працювати на городі тощо.

Ми пропонуємо здійснювати виховну роботу з молодшими школярами, яка]включає проведення:

систематичних бесід;

прогулянок;

екскурсій;

вечорів питань та відповідей тощо.

Теми до проведення систематичних бесід слід добирати морально-етичного чи народознавчого змісту, наприклад: "Ми діти твої, Україно!", "Бути вихованим, що це значить?", "Година ввічливих малят", "Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україною!".

Прогулянки краще за все проводити по старим вулицям міста, які відомі своїми архітектурними спорудами чи видатними людьми минулого, які тут колись жили. Вчителю до таких прогулянок слід ґрунтовно готуватися. Необхідно з'ясувати, який маршрут обрати краще, які вулиці в місті найстаріші, які з них виникли першими і чому, яка в них була назва раніше і тепер, які видатні постаті жили на цих вулицях, чим вони займалися в роки життя, який вклад внесли в українську історію тощо.

Екскурсії доречно проводити, відвідуючи музеї. Це може бути і шкільний музей, експозиція якого присвячена українському мистецтву та історії українського народу, чи художній музей, де поряд з відомими витворами мистецтва найвідоміших художників Європи зустрічаються і праці українських майстрів (Т.Шевченка, М.Приймаченко, І.Репіна та інших).Також ми пропонуємо з'їздити до Чугуєва і відвідати музей ім. Репіна.

Це будинок, в якому Репін жив і творив наприкінці свого життя протягом 1876-1877 рр. Тут зібрані особові речі художника, його замальовки, картини та пейзажі Чугуєва.

Ми також пропонуємо відвідати Полтаву, місто - відоме завдяки Полтавський битві, яка відбулася під час Північної війни в 1700-1721 рр. між Швецією і Росією. Зараз це місце є територією заповідника, на якій розташовані Братська могила та музей історії Полтавської битви. Слід відвідати у Полтаві і музей-садибу І.Котляревського - українського генія, автора безсмертної "Енеїди" та "Наталки-Полтавки". А ще Полтава пишається своїми архітектурними святинями, найстарішими з яких є Хрестовоздвиженський монастир та сучасник Полтавської битви - Спаська церков.

Ми вважаємо, що екскурсії не тільки виховній роботі з учнями, вони розвивають у школярів пам'ять, мислення, пізнання навколишнього та історії українського народу.

Буває, що учні цікавляться деякими традиціями та обрядами українського народу, змістом їх проведення чи історією своїх пращурів, тоді доречно проводити вечори питань і відповідей. Вчитель повинене заздалегіть записати всі питання, які цікавлять учнів, та сформувати їх в одну тему. План проведення такого вечора може мати такий вигляд:

Вступне слово вчителя з даної теми.

Питання учнів та відповіді вчителя.

Практична частина (проведення народної гри чи обряду, які відносяться до даної теми).

Підведення підсумків учнями і вчителем.

Ми вважаємо, що проведення таких вечорів сприятиме засвоєнням учнями тих аспектів українських народних традицій та обрядів, які найбільше їх цікавлять.

Отже, на вище зазначених прикладах відбувається формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів. Використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей тощо, необхідно, щоб повною мірою прищепити молодшим школярам любов до українських народних традицій та обрядів.

ВИСНОВКИ

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, ми визначили:

сутність поняття "моральне виховання", структуру морального виховання, розкрили значення понять "моральна культура" та "моральні норми", визначили особливості формування моральної культури та моральних норм у початковій школі, виявили критерії моральної вихованості молодших школярів;

сутність понять "народна педагогіка" та "етнопедагогіка", "народні традиції" та "обряди", визначили, якими бувають обряди, виділили засоби народної педагогіки, класифікацію українських народних пісень і, взагалі, українського фольклору, виділили, що належить до народних промислів і ремесел, які державні символи України і народні символи існують, з'ясували, що українські народні традиції та обряди посідають почесне місце в історії українського народу і тісно пов'язані з моральним вихованням;

доцільність використання українських народних традицій та обрядовості у моральному вихованні молодших школярів;

сучасні підручники та методичні посібники не достатньо приділяють уваги використанню досвіду українських народних традицій та обрядів на засадах народної педагогіки;

формування морального виховання у початковій школі на засадах народних традицій та обрядів здійснюється не тільки у навчально-виховній роботі в школі, але й у повсякденному житті; в цьому допомагає використання українських народних свят, усних журналів, заочних подорожей, проведення систематичних бесід, прогулянок, екскурсій, вечорів питань та відповідей, які при щеплюють молодшим школярам любов до українських народних традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азбука нравственного воспитания / Под ред. И.А.Каирова, О.С.Богдановой. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1979. - 318 с.

2. Андрющенко М.Н. Понятие эффективности и его философский смысл: Философские и социологические исследования. - Л., 1971. - 519 с.

3. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1992. - 398 с.

4. Виноградов Г.С. Народна педагогіка. - Иркутск, 1926. - 263 с.

5. Волков Г.Н. Этнопедагогика. - Чебоксары, 1974. - 396 с.

6. Волков Г.Н. Чувашская народная педагогика. - Чебоксары, 1956. - 416 с.

7. Воропай О. Звичаї нашого народу. - К.: Оберіг, 1993. - 562 с.

8. Вудвуд Л.Ф., Вудвуд І.М. 3 батьківської криниці. Українське народознавство / За заг. ред. А.П. Загнітка. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000. - 256 с.

9. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання учнів // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С. 17-20.

10. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

11. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. - Л., 1967. - 423 с.

12. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М.: Русский язык, 1978. - Т. 2. - 779 с.

13. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. - 1998. - № 7. - С. 54-55.

14. Докутіна О.М. Підготовка батьків до морального виховання дітей // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С. 53-55.

15. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К.: Вид. дім „Ін Юре”, 2003. - 416 с.

16. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С. 35-39.

17. Измайлов А.Э. Народная педагогика. Педагогические воззрения народов Средней Азии и Казахстана. - М., 1991. - 316 с.

18. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с.

19. Ковальчук О.В. Українське народознавство. Книга для вчителя. - К.: Освіта, 1992. - 176 с.

20. Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя / За ред. І.Д. Беха, С.Д. Максименка. - К.: Рад. шк., 1989. - 96 с.

21. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2003. - 448 с.

22. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 1. - С. 13-19.

23. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. - Харків, 1997. - 338 с.

24. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. - К., 1998. - 357 с.

25. Маленкова Л.И. Теория и методика воспитания. - М.: Пед. общество России, 2002. - 480 с.

26. Матвієнко О.В. Основи морального виховання особистості молодшого школяра. - К.: Стилос, 1999. - 154 с.

27. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні. - К.: Вікар, 2003. - 335 с.

28. Мишанич С.В. Усна народна творчість // Культура і побут населення України. - С. 169-174.

29. Монахов Н.И. Изучение эффективности воспитания: теория и методика: (Опыт экспериментального исследования). - М.: Педагогика, 1981. - 144 с.

30. Моковенко О. Народні символи України // Початкова школа. - 1998. - № 8. - С. 57-60.

31. Національна доктрина розвитку освіти України // Освіта. - 11-18 липня 2001 р. - С. 2-6.

32. Нова радість стала (колядки та щедрівки) / За ред. А.С. Лук'яненка. - К.: Веселка, 1991. - 33 с.

33. Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2002. - 255 с.

34. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю.К. Бабанского. - М.: Педагогика, 1984. - 368 с.

35. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. -- М.: Просвещение, 1983. - 608 с.

36. Педагогическая энциклопедия / Под ред. И.А. Каирова, Ф.Н. Петрова и др. - М.: Советская Энциклопедия, 1966. - Т. 3. - 880 с.

37. Пересунько О.О. Виховання любові до рідної мови через народні традиції // Початкова школа. - 1990. - № 6. - С. 15-20.

38. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 400 с.

39. Програми середньої загальноосвітньої початкової школи 1-4 (1-3) класи. - К.: Блиц, 1997. - 205 с.

40. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - Л., 1971. - 519 с.

41. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки. - К.: Центр навч. літ., 2003. - 308 с.

42. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення народознавства в школі // Початкова школа. - 1990. - № 12. - С. 2-8.

43. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., 1985. - 256 с.

44. Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. - М., 1976. - 362 с.

45. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976. - Т. 2. - 670 с.

46. Сявавко С.І. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. - К., 1974. - 241с.

47. Українське народознавство / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. - Львів: Фенікс, 1994. - 608 с.

48. Український дитячий фольклор / За ред. В.С. Шило. - К.: Академія наук УРСР, 1962. - 248 с.

Українські народні прислів'я та приказки. - К., 1963. - 263 с.

49. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер // Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія / Упоряд. З.Н. Борісова, В.З. Смаль. - К., 1990. - 652 с.

50. Художні промисли: Теорія і практика // Зб. наукових праць. - К., 1985. - 603 с.

51. Цимбалюк В. Українська література: Підручник для 7 кл. Пробний. - К.: Освіта, 1995. - 543 с.

52. Читанка: підручник 4(3) класу початкової школи / За ред. Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко, П.Й. Волошина. - 4-те вид. - К.: Освіта, 1995. - 336 с.

53. Читання в 4 кл. чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя / За ред. Л.К. Балацька, М.М. Миронов, Т.Ю. Горбунцова. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Рад. шк., 1979. - 143 с.

54. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. - М., 1998. - 250 с.