Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів

Мотиви природоохоронної діяльності молодших школярів як психолого-педагогічна проблема. Сутність та структура мотиваційної сфери. Особливості природоохоронної діяльності учнів початкової школи, експериментальне дослідження формування її мотивів.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2009
Размер файла 110,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для розвитку індивідуальності кожної дитини необхідна її особиста взаємодія з матеріальним і духовним світом, соціальним та культурним довкіллям, коли створюються умови, за яких виникають можливості для реалізації духовного, інтелектуального, фізичного потенціалу.

Вивчаючи й аналізуючи довкілля, учні виявляють факти його забруднення, моделюють ситуації і знаходять можливий шлях позитивного їх вирішення у формі предметних, ігрових, ситуаційних уроків, на яких кожний учень має змогу одержувати первинні результати в пізнанні навколишнього світу. Практична діяльність формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку знання в переконання. Саме за таких умов відбувається єднання емоційних, прикладних чинників, інтенсивно формується світогляд дитини.

Без знань закономірностей сезонного розвитку природи наші предки не могли обійтися в багатьох галузях народного господарства. Ці знання базувалися на безпосередніх спостереженнях за фенологічними індикаторами в природі, які показували синхронний зв'язок між окремими сезонними явищами і явищами, що вказують на необхідність виконання тих чи інших господарських робіт. Наприклад, побутують такі народні прикмети: "Овес сій, коли березовий лист стане розвиватись" або "Сій овес до розпускання осики" і т.д. Перевірку наведених прикмет краще організовувати в формі практичної роботи. Для здійснення її вчитель може запропонувати учням самостійно зібрати народні прикмети, пов'язані зі спостереженнями за фенологічними факторами своєї місцевості, або ж дібрати їх з літературних джерел та усної народної творчості.

Основна мета проведення спостережень - вивчити вплив антропогенних факторів на мікроклімат і сезонний розвиток природи, характер цього впливу (позитивний, негативний) та використовувати зібрані дані для розробки можливих заходів з охорони природи, створення банку даних. А також навчитися відрізняти нормальні цикли розвитку природи від порушених діяльністю людини. Наприклад, можуть спостерігатися зміщення часу сезонного розвитку дерев, кущів, трав поблизу промислових підприємств під дією забруднення повітря і ґрунту тощо.

Результати проведеного учнями аналізу фенологічних спостережень варто використати для можливих розробок заходів з охорони довкілля, визначеної інтенсивності впливу місцевих умов.

Аналіз наукової педагогічної літератури, присвяченої екологічному вихованню молодших школярів, а також практики роботи початкових шкіл показав, що проблема методів екологічного виховання, як і проблема методів навчання і виховання в цілому, у дидактиці і теорії виховання залишається недостатньо розробленою. Тому доцільно буде, на наш погляд, дати рекомендації вчителям початкових класів щодо основних методів екологічного виховання засобами народних традицій ставлення до природи.

Аналіз практики роботи початкової школи дозволив зробити висновок, що переважна більшість учителів ознайомлюють учнів з народними традиціями спілкування з природою. Проте, в основному це інформативне ознайомлення. Виявлено також, що учні більше цікавляться народними традиціями саме свого регіону. Практично ця робота в школах України проводиться в різноманітних організаційних формах ("зелені" й "сині" патрулі, клуби, гуртки юних друзів природи, шкільні лісництва, екологічні стежки, олімпіади і т. ін.).

Практика підтверджує, що найбільшої різноманітності форм екологічного виховання учнів можна досягти в позакласній та позашкільній навчально-виховній роботі. Нині відбувається інтенсивний процес становлення позакласної та позашкільної виховної роботи на національній основі в школах нашої області та ін. У них проводяться виховні заходи у формі свят: "Без верби і калини нема України", "Українські обереги", "Українська хата, піч і хліб", "Бабусині казки", "Зелений барвінок", "Мамин рушник", "Бабуся - берегиня роду" і т.д.

В основі їхнього змісту - легенди, перекази, загадки, які відображають надзвичайно широке використання рослин у народній обрядовості, побуті, фольклорі, дають змогу виділити одну з провідних ідей - надзвичайно шанобливе і дбайливе ставлення народу до природного середовища, розуміння своєї органічної єдності з ним, відчуття позитивного впливу природи на людський організм, тобто його етичні і правові норми.

Підтвердженням сказаному можуть бути приклади використання народом рослин з лікувальною метою, знання про благотворний їх вплив на людський організм, зображення на побутових речах та в оздобленні одягу орнаментів, запозичених у природи (рослини, тварини та ін) як оберегів від усього злого. Завдяки природженій допитливості й спостережливості, характерній нашим предкам, було помічено сприятливий і заспокійливий вплив рослин на людський організм, що на сьогодні одержало наукове підтвердження та визнання. Символами ж української землі завжди були верба і калина, які висаджували в пам'ять про різні видатні події.

Народна заповідь "Не нашкодь!" навчала наш народ давати рослинам точні назви відповідно до їхньої дії. Народні цілителі уміли визначати позитивну дію рослини на людський організм за її зовнішнім виглядом. Так, рослини, які мали звивисту або заокруглену форму (полин, вероніка, родовик тощо), вважалися прекрасним засобом проти головного болю, а ті, що мали тонке волосоподібне листя (заячий холодок, кріп) - засобами, що зміцнюють волосся. Квітки, що нагадують форму ока, - троянди, маргаритки, очанка, вважалися в народі ліками для очей. Чебрець і аконіт (трохи схожі на вуха) використовувались від захворювань органу слуху; кропива, вкрита жалкими волосинками, вважалася чудовим засобом від кольок.

Отже, народні традиції та знання про природу є тим розвивальним середовищем для кожної дитини, якому існуватимуть необхідні умов для формування її екологічної культури. Моральні норми й цінності, закладені в народних традиціях, стають регуляторами життя та діяльності особистості, її активною внутрішньою позицією, яка виявляється у процесі дій, що вимагають здійснення реального вибору у стосунках з природою.

2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

З метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей формування мотивів природо-охоронної діяльності молодших школярів.

Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2006/07 н. р), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів 3-4 класів, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.

Практичний етап експериментального дослідження (2007/08 н. р) був пов'язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв'язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 3 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики екологічного виховання молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі Червоненької ЗОШ І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Формуючим експериментом було охоплено 23 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 24 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

Плануючи процес формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів, ми враховували необхідність наступних дій:

визначення місця і функцій природоохоронної діяльності у структурі уроку;

передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;

визначення змісту, обсягу та форми екологічно спрямованих завдань;

планування природоохоронної діяльності через подачу навчальних завдань невеликими, логічно завершеними частинами;

підбір наочного дидактичного матеріалу природоохоронного змісту (гербаріїв, колекцій, роздаткових та інструктивних карток), таблиць, схем, слайдів тощо;

обґрунтування раціональних способів перевірки, оцінки та контролю природоохоронної діяльності учнів.

Характеризуючи результати контрольного зрізу, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів сформованості мотивів природоохоронної діяльності учнів:

а)"високий рівень"

учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст та завдання охорони природи;

розуміє на доступному рівні основні терміни та поняття природо-охоронної діяльності;

висловлені твердження на теми природоохоронної діяльності ілюструє прикладами з власних спостережень;

без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання з природоохоронної діяльності;

легко робить необхідні висновки про необхідність і доцільність охорони того чи іншого природного об'єкта чи явища.

б)"достатній рівень"

Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня", але учень:

при викладі матеріалу з проблем природоохоронної діяльності припускається незначних помилок;

йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;

переважає інколи поверхнева обізнаність у сфері природоохоронної діяльності;

робить неповні узагальнення та висновки у галузі охорони навколишнього.

в)"низький рівень"

уміння природоохоронної діяльності поверхневі, формальні;

учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами з життя;

відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

неспроможність самостійно дати відповідь на запитання з галузі природоохоронної діяльності.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень розвитку мотивів природоохоронної діяльності учнів контрольного та експериментального класів на початку дослідження відповідав достатньому рівню, відповідно 50 та 51% від загальної кількості (див. таблиця).

Таблиця. Рівень розвитку природоохоронних мотивів наприкінці експерименту (у %)

Класи

Високий рівень

Достатній рівень

Низький рівень

ЕК

35

52

13

КК

13

58

29

Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що рівень знань учнів експериментального класу наприкінці дослідження відповідає високому рівню розвитку мотивів природоохоронної діяльності, а контрольного - середньому і лише незначно підвищився - відповідно 84 та 57% від загальної кількості (діаграма).

Діаграма. Рівні розвитку мотивів природоохоронної діяльності наприкінці експерименту

У таблиці наведені результати виконання учнями 3-х класів (експериментального і контрольного) навчально-пізнавальних завдань у галузі природоохоронної діяльності на формуючому етапі експерименту. Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу вищий рівень сформованості мотивів природоохоронної діяльності, ніж в учнів контрольного класу. 35% і 52% учнів експериментального класу продемонстрували сформованість мотивів природоохоронної діяльності відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 22% більше і на 6% менше, ніж у контрольному класі. Проте в експериментальному класі спостерігається закономірність: учні з достатнього рівня сформованості мотивів природо-охоронної діяльності наприкінці експериментального дослідження перейшли на високий рівень, а з низького - у середній. В контрольному класі відчутних зрушень не відбулося.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.

Висновки

Аналіз публікацій засвідчив, що у вчених та практиків відсутня єдність поглядів на сутність природоохоронної діяльності та її спонукання. Для одних ця діяльність полягає в системі заходів, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів і відтворення екологічних умов життя людини, інші розуміють її як систему громадських заходів, спрямованих на відтворення та захист природного середовища.

З різних теоретичних позицій дослідники розглядають і проблему формування мотивів охоронного ставлення школярів до природи. У наукових розробках мають місце твердження, що ця проблема розв`язується виключно за рахунок спілкування школярів з природою, в процесі збагачення їх знань про природу, норми та правила поведінки в ній, під час формування в учнів природоохоронних переконань, становлення екологічної відповідальності.

Поняттям "природоохоронна діяльність" визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. У теоретичних концепціях природоохоронної діяльності школярів та її мотивів недооцінюється підхід до учня як до суб'єкта цієї діяльності, екологічна творчість школярів, їх власна відповідальність за результати практичного ставлення до природи.

У зв'язку з необхідністю практичного впровадження природо-охоронної діяльності у школах вводяться нові альтернативні програми, підручники, посібники, які написані згідно з новими вимогами. Перебудова змісту навчання викликала небувале піднесення творчої активності вчителів, керівників різних типів шкіл, методистів. Викладаючи природознавство, учитель початкових класів має підготувати учнів до свідомого сприймання природничих наук у старших класах. А тому важливе завдання вивчення природознавства в початковій школі - це дати учням елементарні поняття про найпоширеніші предмети та явища природи, сформувати практичні уміння і навички догляду за рослинами, виховати у них наукове розуміння явищ природи.

Розробляючи структуру і класифікацію мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів, ми виходили з науково обґрунтованого положення, що основними джерелами формування екологічної культури молодших школярів виступає пізнавальна діяльність учнів, що пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну природо-охоронну роботу; практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Екологічна робота використовується як засіб розвитку пошуково-пізнавальної активності школярів. При цьому вони стають широко обізнані про навколишню природу, оточуюче середовище, засвоюють досвід поміркованого ставлення людей до довкілля.

Існуюча система екологічної освіти та виховання учнів, яка базується переважно на інформаційній основі, не є достатньо ефективною. Вона не розв'язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів є їх самостійність - здатність приймати і реалізувати рішення із захисту природи без впливу дорослих.

Запропонована методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своїм психолого-педагогічним потенціалом продуктивніша й ефективніша порівняно з традиційною методикою екологічного виховання учнів.

З метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей формування мотивів природо-охоронної діяльності молодших школярів. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.

Авторська методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своєю сутністю є методикою самопізнання та творчості молодших школярів. Тому її основним досягненням є особистісне зростання учнів, прискорення темпів їх дорослішання. Саме такий школяр і мотивований до охоронного ставлення до природи. З таким же успіхом він мотивований і до інших форм практичної діяльності. Це дає підстави для висновку, що запропонована нами методика може бути використана при розв'язанні цілого ряду проблем навчально-виховної роботи в сучасній школі.

Список використаних джерел

1. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: Посібник для вчителів. - К.: Рад. Школа, 1974. - 120с.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - К.: Веселка, 1998. - 554 с.

3. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Почат. шк. - 1990. - № 9. - С.35-39.

4. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: 3 (2) клас. - К.: Веселка, 1996. - 224 с.

5. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий на краеведческой основе // Нач. шк. - 1991. - М 8. - С.48-51.

6. Бирюков С.М. Изучение мотивов учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. - 1999. - №10. - С.31-33.

7. Битянова М. Фантом мотивации // Школьный психолог. - 1999. - №45. - С.14-15.

8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч. - метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 124 с.

9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Віконечко: 1 кл. - К.: Освіта, 1995, 1996, 1997. - 124 с.

10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Ознайомлення з навколишнім світом у 1-му класі. - К.: Рад. шк., 1986. - 84 с.

11. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 20-22.

12. Біда О.А. Довкілля: хрестоматія для початкових класів. - К.: Перун, 1999. - 336 с.

13. Біда О.А. Природничо-екологічний тлумачний словник. - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. - 266 с.

14. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - 400 с.

15. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа - 1999. - № 5 - с.51-53

16. Бурдіян Б.Г., Дерев'янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. - К.: Вища шк., 1993. - 106 с.

17. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.

18. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа - 1999. - № 8. - с.53-56

19. Варганова И.И. К проблеме мотивации учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. - 2001. - №7. - С.13-15.

20. Васильев В. Проектно-исследовательская технология: Развитие мотивации // Народное образование. - 2000. - №9. - С.177-180.

21. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочіна Л.П. Інтегрований підручник для 1-го класу // Почат. шк. - 1996. - № 1. - С 9-12.

22. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

23. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія", 2001. - 576 с.

24. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.42-45.

25. Генсірук С.А. Ліси - багатство і окраса землі. - К.: Наук. думка, 1980. - 124 с.

26. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах. - К.: Радянська школа, 1983. - 96 с.

27. Гончаренко С.І. Гуманітаризація освіти як першооснова розбудови освітньої системи України // Освіта. - 1994. - 30 лист.

28. Горбова Е. Мотивационная (желаемая) диагностика в начальной школе // Школьный психолог. - 1999. - №31. - Вкладыш.

29. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природо-ведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

30. Державна національна програма “Освіта" (Україна ХХІ ст). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

31. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.

32. Дроб'язко П. Мотивація навчання (результати експериментального дослідження) // Директор школи (1 Вересня). - 2001. - №40. - С.5-7.

33. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. шк., 1978. - 114 с.

34. Жесткова Н.С. Возможные виды природоведческой информации в классной и внеклассной работе // Нач. шк. - 1987. - № 12. - С.39-40.

35. Закон України "Про загальну середню освіту" // Почат. шк. - 1999. - №8. - С.2-11.

36. Зимняя А.А. Учебная мотивация // Зимняя А.А. Педагогическая психология. - М.: ЛОГОС, 1999. - С.217-232.

37. Зязюн І.А. Мотивації і мотиви людської поведінки // Початкова школа. - 1994. - №6. - С.6-9.

38. Іванова Л.В. Шляхи підвищення навчальної мотивації проблемних учнів (Проблеми індивідуальної освіти) // Шкільний світ (1 Вересня). - 2000. - №12. - С.4-5. - (Вкладки).

39. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.40-42.

40. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. - 1999. - №4. - С.107-115.

41. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. - 1998. - №9. - С.31-34.

42. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

43. Клименко С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. - 1998. - №9. - С.35-37.

44. Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развития природоведческих понятий в 4 классе. - Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1975. - 143 с.

45. Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Природознавство: 4 (3) кл. - К.: Світ, 1997. - 236 с.

46. Коваль Н. С, Бондаренко Л.С. Навчальні матеріали з природознавства: 3 (2) кл. - К.: Веселка, 1998. - 90 с.

47. Коваль Н. С, Нарочна Л.К. Природознавство: 3 (2) кл. - К.: Освіта, 1998. - 212 с.

48. Коваль Н.С. Резерви підвищення ефективності навчання природознавства // Почат. шк. - 1995. - № 4. - С 38-43.

49. Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Навчання в 3 (2) класах. - К.: Освіта, 1995. - 94 с.

50. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природо-знавства // Початкова школа. - 1977. - № 9. - С.57-62.

51. Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - №10. - С.17-19.

52. Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 19-20.

53. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

54. Леонтьев В.Г. Мотивационная основа учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. - 2001. - №5. - С.37-39.

55. Лукьянова М. Учебная мотивация школьников: Психолого-дидактический аспект // Учитель. - 2001. - №4. - С.18-27.

56. Лусканова Н. Оценка школьной мотивации учащихся начальных классов // Школьный психолог. - 2001. - №9. - С.8-9.

57. Малихіна О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №7. - С.51-54.

58. Маркова А.К. и др. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 192с.

59. Методика "Мотивы учебной деятельности": Анкетирование // Позакласний час. - 2001. - №8-9. - С.72-73.

60. Миронов Л.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Пед. общество России, 2002. - 360 с.

61. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

62. Назарова Я.С. Охрана окружающей среды и экологическое воспитание студентов: Учебно-метод. пособие. - М.: Высш. шк., 1989. - 124 с.

63. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища шк., 1990. - 264 с.

64. Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 2 класі. - К.: Радянська школа, 1980. - 88 с.

65. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. - 2002. - №33. - 23 квітня.

66. Огієнко Н.М. Дидактичні умови ефективного використання краєзнавчого матеріалу // Поч. школа. - 1996. - № 9. - С.41-44.

67. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 200 с.

68. Підзорна Н.І. Пізнавальні завдання для ознайомлення з навколишнім // Почат. шк. - 1982. - № 7. - С.69-73.

69. Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. - 2000. - №3. - С.37-39.

70. Позакласна робота з біології. На допомогу керівникам гуртків юних натуралістів / Будович М.Д. та ін. // К.: Рад. шк., 1967. - 104 с.

71. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2, 3-4 кл. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

72. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

73. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. - К.: Бліц, 1997.

74. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. - К.: Веселка, 1991. - 96 с.

75. Рева М.Л., Краснікова Л.М. Основи екології та охорона природи: Метод. поради до проведення уроків. - К.: ІСДО, 1995. - 90 с.

76. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. - 1999. - №2. - С.44-46.

77. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С.23-24.

78. Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. - 2001. - №2. - С.38-40.

79. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрис, 1997. - 396 с.

80. Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Почат. шк. - 1996. - № 1. - С 4-8.

81. Савченко О.Я. У пошуках нової концепції школи першого ступеня навчання // Почат. шк. - 1990. - № 1. - С 4-6.

82. Сас Н. Педагогічна взаємодія школярів в об'єднаннях за інтересами // Почат. шк. - 1998. - № 8. - С.53-54.

83. Сегенюк Г. Учим познавать окружающий мир // Воспитание школьников. - 1990. - №6. - С.49-51.

84. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. - К.: Мистецтво, 1993.

85. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К.: Вища шк., 1992. - 324 с.

86. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. - С.12-14.

87. Сураева Г.З. Психологическое исследование мотивационно-смысловой сферы младших школьников // Прикладная психология. - 2001. - №6. - С.79-88.

88. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1988. - 220 с.

89. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.30-32.

90. Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів. - К.: Знання, 1988. - 224 с.

91. Ушинский Н.Д. Собр. соч.: В 6-ти т. - М. .: Наука, 1956. - Т.3. - 454 с.

92. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.38-40.

93. Хитяева Л.П. Проблемний підхід до навчання природознавства // Почат. шк. - 1980. - № 6. - С.38-48.

94. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - №10. - С.21-22.

95. Хрестоматія для вчителів початкових класів: Тваринний світ / Упор. М.С. Кутузова. - К.: Рад. шк., 1972. - 224 с.

96. Червона книга України: Рослинний світ / Ред. кол.: М.М. Щербак та ін. - К.: Укр. енциклопедія, 1994. - 336 с.

Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С.39-40.

Додаток

Сценарій природоохоронного заходу

Тема. Вода у житті людини.

Мета. Ознайомити дітей із значенням холодної джерельної води в людському житті, переказами, легендами, віршами, піснями, прислів'ями, приказками, які стосуються народного джерела. Вчити розуміти українське слово. Виховувати любов і пошану до давніх традицій нашого народу, краси гармонії навколишнього світу.

Обладнання. Книги В. Скуратівського "Берегиня", твори Т.Г. Шевченка, вірші Л. Костенко, М. Рильського. Легенди, перекази, прислів'я, книга "Народна мудрість", глек із свяченою водою.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Вчитель. Діти, сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінки великої книги - книги "Народної мудрості". Здійснимо екскурс у країну "Семи криниць". А допоможе нам у цьому маленька моя помічниця - голуба Краплинка джерельної полиці. Крапелька, яка буде нашим екскурсоводом, товаришем, порадником і помічником.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

А он же, бачиш: в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля.

Гори цієї дивна таємниця -

Оця пробита в камені криниця,

Коли рятунку ждать незвідкшя!

(Л. Костенко)

Нехай наша розповідь поведе нас на перехрестя доріг до матінки-криниці, до холодної джерелиці. Заглянемо в легенди і перекази наших дідусів, прадідусів. Прочитаємо рядки поетів, заспіваємо пісні. Ознайомимося з прислів'ями і приказками.

Розповідь Крапельки.

Дорогі друзі, добре що ви мені дозволили вас познайомити з чарівною книгою "Народної мудрості". Я обіцяю вам, що поведу вас цікавою доріжкою від перехрестя доріг, де б'є холодне джерело, до сільської кринички-журавля із села в село, від діда до прадіда.

Розпочнемо.

Відома істина: людина може довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток холодної джерелиці зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотливі жнив які днини, дарує радість пастухам.

Б'є маленьке джерельце. А навколо нього відбуваються дива. Чудодійна сила джерелиці скрізь: на листочках рослин, у чашечках квітів, кінчиках травинки, озерцях калюж, де п'ють воду комахи, тварини, звірі, де купається ясне Сонечко, а вночі пробігає Місяць.

Скрізь, де вода - там життя.

Відправимось на перехрестя чотирьох доріг. І що це за чудодійство? Тут теж джерельце святої криниці. Майже в кожному селі, на перехресті доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їх невгамовну течію прихорошено турботливими руками. Над криничками, колодязями людські руки зводили всілякої форми дашки, тому вода завжди залишається чистою. З особливим смаком оздоблювали зовнішнє цямрини. Кожне обійстя, немов маленькі диво-музейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вироблено зображення голуба. На фонтанчиках різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками. А яка ж криниця без зелені?

Традиційно, обабіч криниць висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов'ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливого господаря ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже з природного каменю пішник, стоятиме чепурненька лавка, відерце, полив'яний кухоль.

І ось настав час перепочити. Матінка-криниця з лісового соснового бору приготувала гостинець - глек із холодною джерелицею із трьох її джерел. Це справжня вода-лікар. Напийтеся, любі, наберіться сили, здоров'я, а я вам в цей час розповім переказ старійшин нашого села.

Переказ.

В одній убогій селянській сім'ї захворіла маленька дитина. Недуг прикував її до поспілі. Тяжко було на неї дивитися. Важка хвороба, вкрадалася в дитяче тіло. Допомогти, порадити в лікуванні йшли всі. Але хвороба трималася. Вночі, серед темряви, війнула в материнське серце прохолода, яка принесла слова порятунку. "Встань, небого, до схід сонця, сходи до трьох джерел-криниць вашого села. Тричі із кожної криниці зачерпни долонею води і ні з ким не розмовляю чи, нікого не бачачи, повернися назад. Напої своє дитинча, почитай молитву. Недуг - як рукою зніме".

Прокинулась жінка і зробила все, що приснилося уві сні. І сталося справжнє диво. Дитина усміхнулася, відкрила знетомлені очі, вигукнула: "Мамо, я хочу жити!"

Тому я вас і пригостила цілющою джерелицею. Будьте здорові і щасливі. Пам'ятайте про чудодійну силу святої води.

III. Робота з прислів'ями, приказками.

Вчитель. Підкріпившись джерелицею, перегорнемо ще одну сторінку книги мудрості і познайомимося з прислів'ями, приказками.

Яка криниця, такий і господар.

Який поріг, така й господиня.

Скільки криниць на землі, стільки зірок на небозводі.

Впаде небесниця, знайте: замулилося джерело.

Не плюй у криницю - прийдеться напитися.

Не їж над колодязем, бо жаби заведуться.

Заглядати в колодязь - затягне водяна баба.

Чепуритися над водою - обсяде на щоках віспа.

Перейде жінка з повними відрами води - на щастя.

IV. Знайомство зі способами відшукування джерел.

Вчитель. Тепер ми з вами познайомимося із способами відшукування нових джерел. Ну що ж, любі друзі, слухайте і вчіться, в житті все пригодиться.

Перший спосіб.

Наші предки вміли дізнаватися про ті місця, де можна викопати нову криничку - знайти прохолодне джерело. Це був дуже відомий спосіб за допомогою вербової гілочки - "палички-гадалочки".

Там, де листочки ворушилися, було слабке джерело, а де листочки стрімко опустилися додолу, наче їх притягнув магніт - тут було добре джерело - гарна криниця.

Другий спосіб.

Ввечері, у тих місцях де хотіли викопати криницю, розкладали курячі яйця, накривали бляшаними відрами, а поруч клали лопухові листя. Вранці, на одному яйці, листку лопуха з'являлися краплинки, на другому - текла патьоками, а на третім - зовсім сухе. Де великі патьоки води були, треба було і копати, там є сильне джерело.

Існують ще й інші способи, але про них ви дізнаєтесь самі, іншим разом.

Пісні, вірші.

Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано у віршах. А чи знаєте ви, дорогі друзі, вірші, пісні?

А он же, бачиш в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля

Гори цієї дивна таємниця -

Оце пробита в камені криниця:

Коли рятунку ждать незвідкіля!

Ліна Костенко

"Криниця в балці, журавель при ній".

Максим Рильський

Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточки

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними.

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край городи.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадились, кого б то їм

Своїм зятем взяти.

Тарас Шевченко

Весільна пісня

Принеси водиці з криниці,

Замісим коровай сестриці.

Як ми коровай місили,

І семи криниць воду носили...

V. Робота з легендою.

Вчитель. Настав час послухати слова легенди. То ж слухайте її.

Розповідь Крапельки.

З далекого вирію повернулися на свою батьківщину журавлі. Облюбувавши собі місце, відпочивши після довгого перельоту, прийнялись будувати житло - пір'я до пір'я, травинку до травинки, гілочку до гілочки. Скільки любові, тепла, душі вони вклали в свою домівку. Аж ось довгожданний ранок - поселення. Молоде подружжя - господарі цього гніздечка. А потім були хвилини клопоту, навчання, бо через деякий час з'явилось безтурботне птаство - м'якенькі безпомічні журавлики - продовжувачі роду журавлиного.

Пролетіло літо. Застукали важкі холодні краплини дощу. Зажурилось літнє сонечко Осінь. Час настав і до вирію. Пора в дорогу далеку. Але біда прийшла неждано-негадано. При останньому прощанні журавлів з полями і луками загинула журавлиха. Із жалібним прощальним криком впала вона на узліссі. Журавель знепритомнів. Горе обрушилось на нього. Не зміг він його пережити, перенести, не зміг полетіти разом із молодої зграєю у теплі краї.

Став дерев'яним пам'ятником на могилі журавлихи. Вклоняючись їй кожного дня, черпає він цеберком воду з лісової криниці, вмиваючись. Так журавель назавжди залишився зі своєю журавлихою.

VI. Підсумок.

Крапелька. Завершується наша розповідь сторінками книги "Народна мудрість". А з нею вичерпались і мої сестриці-краплинки, які полинули з маленького джерела в могутню ріку - голубе море.

Вчитель. Але ми з вами знову і знову будемо звертатися до святого місця - криниці, джерела. То ж нехай у вашому житті завжди загоряються нові небесниці й народжуються все нові й нові джерела.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.