12,5%

г) кімната у комунальній квартирі зі зручностями

8,3%

д) кімната в гуртожитку, в бараку без зручностей.

4,1%

5

Дохід сім'ї:

а) можуть практично ні з чим собі не відмовляти;

16,6%

б) грошей в основному вистачає, але для покупки товарів тривалого користування бере кредит чи борг;

33,5%

в) на повсякденні витрати грошей вистачає, але купівля одягу викликає труднощі;

20,8%

г) живуть від зарплати до зарплати г;

12,5%

д) грошей до зарплати не вистачає.

8,3%

6

Рівень соціального благополуччя сім'ї:

а) атмосфера взаємної підтримки, доброзичливості;

-

б) здоровий спосіб життя без емоційного забарвлення: без сварок і без великої прихильності, живуть «за звичкою»;

50%

в) в сім'ї сварки, скандали, один з батьків схильний до випивки;

29,2%

г) судимість батьків, пияцтво, рукоприкладство, виражена форма розумової відсталості одного або обох батьків;

20,8%

д) перебувають на обліку з діагнозом алкоголізм, наркоманія, асоціальна поведінка.

-

7

Поведінка дитини в школі:

а) хороше;

-

б) задовільний;

-

в) незадовільний;

41,6%

г) неодноразово був помічений в асоціальній поведінці;

29%

д) перебуває на обліку в ИДН.

20,8%

8

Позашкільна спілкування з дитиною:

а) на основі постійних спільних занять у гуртках, секціях, на основі загальних позитивних інтересів - 5;

-

б) несистемне дозвіллєве спілкування за інтересами, разові зустрічі для спільного проведення вільного часу - 4;

12,5%

в) спілкування на основі порожнього проведення часу, відсутність позитивних цілей;

29%

г) асоціальні групи з орієнтацією на випивку, дрібне хуліганство, бійки токсичні речовини;

29%

д) криміногенні групи, що складаються на ИДН, зі спрямованістю інтересів на дрібні крадіжки, угони транспортних засобів,

наркотики.

20,8%

9

Життєві цілі

а) чітко визначені;

-

дитини:

б) позитивна орієнтація у формулюванні життєвих цілей, але уявлення про шляхи та засоби їх досягнення розпливчасті, невизначені;

20,8%

в) відсутність певних цілей і планів на майбутнє або наявність нереальних планів;

33,5%

г) орієнтація на цілі носять, швидше, негативне забарвлення, примітивні, бездуховні, референтна група - однолітки з асоціальної спрямованістю інтересів;

25%

д) явно негативні, асоціальні орієнтації на життєві цілі, відсутність установки на суспільно корисну працю. Інтереси обмежені, відзначаються правопорушення, перебуває на обліку ИДН.

20,8%

10

Емоційне ставлення батьків з дітьми:

а) постійна підтримка, розумна вимогливість до дітей, демократизм відносин, атмосфера довіри;

-

б) сліпа любов;

4,1%

в) для батьків первинна власне життя, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене;

37,5%

г) байдужість, відсутність турботи про дітей, бездоглядність, діти, як додатковий тягар, додаткові проблеми;

29%

д) напружено-конфліктні відносини батьків з дітьми, різні форми насильства, застосовувані до дітей.

20,8%

У зв'язку з цим дослідженням особливостей і соціального статусу сімей можна зробити наступні висновки: емоційне ставлення батьків до дітей байдуже, відсутня турбота, діти надані самі собі, що говорить про бездоглядності дітей, чимало батьків ставляться до дітей як до додаткової проблеми. Стосунки між дітьми та батьками настільки напружено-конфліктні, що батьки нерідко застосовують різні форми насильства. Поведінка підлітків у школі незадовільна. Через відсутність дозвіллєвої бази для підлітків, спілкування дітей будується на основі порожнього проведення часу, відсутності позитивних цілей. У зв'язку з цим життєві цілі дітей розпливчасті і невизначені у більшості піддослідних.

Перераховані вище показники дозволяють віднести даних дітей до категорії «групи ризику».

Дітям «групи ризику» характерна специфічна форма дій, що характеризується демонстрацією переваги в силі чи застосуванням сили по відношенню до іншої особи чи групи осіб, яким суб'єкт прагне завдати шкоди. Таким дітям притаманна агресивна поведінка, яка може виражатися в різних формах: від грубої фізичної сили (фізична агресія) до насмішливих і принижувальних слів (вербальна агресія).

Отже, спостерігається велика кількість підлітків з низькою адаптацією, нестійкою поведінкою у стресових ситуаціях та схильністю до агресії чинниками, яких є сім'я.

Висновки до другого розділу

Вивчення методичних джерел з питань соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику» дало змогу зробити такі висновки.

Питання щодо діагностики та корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки досліджували Н.П. Бондарчук, М.О. Докторович, Л.М. Завацька, О.І. Рассказова, С.Я. Харченко, В.М. Шахрай.

Сьогодні профілактична спрямованість є однією з провідних функцій соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено, у першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітків та молоді, посиленням асоціальних рис молодіжної субкультури, зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення. Тому робота соціального педагога - це практично завжди робота в умовах проблемної ситуації.

Ця функція необхідна для уточнення соціальних і психолого-педагогічних особливостей кожної дитини, відомості про який надійшли до банку даних. Для цього педагоги працюють з дитиною, з класним керівником, вчителями, батьками з метою з'ясування ситуації, в якій перебуває дитина.

У сучасному українському суспільстві відбуваються кризові процеси, які негативно впливають на психологію людей, особливо підлітків, породжуючи девіантну поведінку. Про це свідчить наша діагностика школярів, яка доказує, що сучасна молодь схильна до низької адаптації, нестійкості, схильності до швидкої зміни настроїв (лабільності), почутті вини та занепокоєння, заклопотаності, депресивних реакціях, неуважності уваги, нестійкості в стресових ситуаціях. Нейротизму відповідає емоційність, імпульсивність, нерівність в контактах з людьми, мінливість інтересів, невпевненість в собі, виражена чутливість, вразливість, схильність до дратівливості. У осіб з високими показниками за шкалою нейротизму в несприятливих стресових ситуаціях може розминутися невроз. Причиною всьому цьому є байдужість з боку батьків, про що свідчить наша бесіда із соціальним педагогом.

Сім'я відіграє велику роль у можливостях виникненні девіантної поведінки у членів її родини, таких, як: алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління та ін. Тому варто піклуватися про кожен елемент сімейної атмосфери, інакше неминуче в ній з'являється протиріччя, конфлікти, невідповідності і виникає неприємна емоційна напруженість. Саме родина створює високу цінність - радість. І тому сімейна атмосфера повинна бути оптимістичною, побудованою на позитивних емоціях і переживаннях.

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослідження отримано результати, які засвідчують вирішення поставлених завдань і дають підстави зробити такі висновки.

1. У сучасному суспільстві до дітей «групи ризику» відносять дітей з неблагополучних сімей, які залишилися без піклування батьків, дітей з проблемами в розвитку, дітей з виявами соціальної та психолого-педагогічної дезадаптації, а також дітей-сирот, котрі опинилися в дитячому будинку, притулку, школі-інтернаті та інших установах допомоги дітям. Однією з ознак, що характеризує дітей даної групи, є наявність у дітей або підлітків відхилень від норми поведінки.

Під дітьми «групи ризику» зазвичай розуміються школярі, порушення поведінки яких нелегко піддається виправленню. Вони особливо потребують індивідуального підходу з боку вихователів і вчителів. Це не погані, безнадійно зіпсовані школярі, а діти, які потребують особливої уваги та участі навколишніх.

2. Підлітковий вік з його бурхливими нейроендокринними зрушеннями віддавна вважається фактором, що сприяє злоякісному розвитку девіантної поведінки. Це один з кризових етапів у процесі становлення особистості людини. Підлітковому віку характерне відчуття дорослості, емансипація від дорослих, нове ставлення до навчання та ін. Підліток - прагне до «норми», - щоб у нього було «все як у всіх» і «як у інших». Але для цього віку характерна, як раз диспропорція, тобто відсутність «норм».

3. В сучасних умовах відхилення поведінки дітей пояснюється багатьма причинами: спадковість (психофізична, соціальна, соціокультурна), психолого-педагогічний фактор (дефекти сімейного і шкільного виховання), соціальний фактор (соціальні й соціально-економічні умови функціонування суспільства), соціальна діяльність власне індивіда, тобто активно-вибіркове ставлення до норм і цінностей свого оточення, особистості ціннісні орієнтації і здатність до саморегуляції своєї поведінки. Також ученими було доведено, що основними причинами появи дітей «групи ризику» є не тільки несприятливі умови життя і виховання, а й власне державний устрій, який провокує подібні явища.

4. Робота педагогів з девіантними дітьми і підлітками повинна ґрунтуватися як на роботі з конкретними симптомами відхилень, так і на профілактичному підході. Особливе значення в силу негативної вікової динаміки девіантної поведінки набуває рання профілактика відхилень у поведінці дітей та підлітків. Діти і підлітки з поведінкою, що відхиляється, як правило, виявляються важкими у спілкуванні. Щоб встановити з ними контакт для будь-якої подальшої роботи, педагогам потрібно докласти досить багато зусиль, які можуть виявитися марними.

5. У процесі соціально-педагогічної роботи ми продіагностували цю категорію дітей за допомогою діагностичного комплексу тест-опитувальник Г. Айзенка (додаток А).

Проведена нами соціально-педагогічна діагностика поведінки дітей «групи ризику» виявила те, що у зв'язку з соціальними, економічними, побутовими та ін. причинами, поведінка таких дітей супроводжується неадекватною самооцінкою (занижена або, найчастіше, завищена). Підліткам характерна емоційна напруженість, тривожність та неадекватне сприйняття ситуацій, низька здатність до адаптації і навіть схильність до неврозів. Такі діти є нестійкими у поведінці і відповідно, не можуть її контролювати, вони є агресивними по відношенню своїх однолітків, друзів і близьких.

У ході проведеної нами бесіди, щодо показника соціального благополуччя дітей нами був ще раз підтверджений факт, що сучасні батьки недостатньо приділяють уваги своїм дітям, їхнім проблемам, переживанням, що викликає в останніх таке явище, як девіантна поведінка. Крім цього багато, хто з батьків вдається до фізичних покарань, що також негативно впливає на психіку дитини, звідси й виявляються дуже високі показники нейротизму у дітей.

З цього слідує, що найголовнішою причиною появи дітей «групи ризику», як соціального феномена є основний інститут соціалізації - сім'я, яка недостатньо займається з дітьми, будучи зайнятою зароблянням грошей, тим самим виховуючи у дітей споживача лише матеріальних благ і зовсім не приділяючи уваги душевному стані, що також негативно впливає на поведінку дитини.

На нашу думку, категорія діти «групи ризику» все збільшується і збільшується в силу сучасних темпів розвитку в одночасно занепаду моральної свідомості суспільства. Тому сім'я, школа, держава має звертати на це увагу і попереджувати негативні явища у дітей.

ДОДАТКИ

Додаток А

Тест-опитувальник Г. Айзенка

1. Чи любиш ти шум і метушню навколо себе?

2. Чи часто ти потребуєш друзів, які могли б тебе підтримати?

3. Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про щось просять?

4. Чи буває так, що ти роздратований чимось?

5. Чи часто у тебе міняється настрій?

6. Чи правда, що тобі легше і приємніше з книгами, ніж з друзями?

7. Чи часто тобі заважають заснути різні думки?

8. Ти завжди робиш так, як тобі говорять?

9. Чи любиш ти жартувати над ким-небудь?

10. Ти коли-небудь відчував себе нещасним, хоча для цього не було справжньої причини?

11. Чи можеш ти сказати про себе, що ти весела, жива людина?

12. Ти коли-небудь порушував правила поведінки в школі?

13. Чи правда, що ти часто роздратований чимось?

14. Чи подобається тобі все робити в швидкому темпі (якщо ж навпаки, схильний до неквапливості, відповіси "ні"),

15. Ти переживаєш через всякі страшні події, які мало не відбулися, хоча все скінчилося добре?

16. Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

17. Чи можеш ти без особливих зусиль внести пожвавлення в нудну компанію однолітків?

18. Чи буває так, що в тебе без всякої причини (фізичні навантаження) сильно б'ється серце?

19. Чи робиш ти звичайно перший крок для того, щоб подружитися з ким-небудь?

20. Ти коли-небудь говорив неправду?

21. Ти легко засмучуєшся, коли критикують тебе і твою роботу?

22. Ти часто жартуєш і розказуєш смішні історії своїм друзям?

23. Ти часто відчуваєш себе втомленим?

24. Ти завжди спочатку робиш уроки, а все інше потім?

25. Ти звичайно веселий і всім задоволений?

26. Уразливий ти?

27. Ти дуже любиш спілкуватися з іншими?

28. Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу по господарству?

29. У тебе бувають запаморочення?

30. Чи буває так, що твої дії і вчинки ставлять інших людей в незручне становище?

31. Ти часто відчуваєш, що тобі щось набридло?

32. Чи любиш ти іноді похвалитися?

33. Ти найчастіше сидиш і мовчиш, коли потрапляєш в суспільство незнайомих людей?

34. Хвилюєшся ти іноді так, що не можеш всидіти на місці?

35. Ти звичайно швидко приймаєш рішення?

36. Ти ніколи не шумиш в класі, навіть коли немає вчителя?

37. Тобі часто сняться страшні сни?

38. Чи можеш ти дати волю почуттям і повеселитися в товаристві друзів?

39. Тебе легко засмутити?

40. Чи траплялося тобі погано говорити про кого-небудь?

41. Чи правда, що ти зазвичай говориш і дієш швидко, не затримуючись особливо на обдумування?

42. Якщо опиняєшся в дурному положенні, то потім довго переживаєш?

43. Тобі дуже подобаються шумні і веселі ігри?

44. Ти завжди їси те, що тобі подають?

45. Тобі важко відповісти "ні", коли тебе про щось просять?

46. Ти любиш часто ходити в гості?

47. Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

48. Чи був ти коли-небудь грубий з батьками?

49. Чи вважають тебе друзі веселою і живою людиною?

50. Ти часто відволікаєшся, коли робиш уроки?

51. Ти частіше сидиш і дивишся, ніж приймаєш активну участь в загальному святкуванні?

52. Тобі зазвичай буває важко заснути через різні думки?

53. Буваєш ти абсолютно впевнений, що зможеш впоратися зі справою, яку повинен виконати?

54. Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?

55. Ти соромишся заговорити першим з новими людьми?

56. Ти часто спохвачуєшся, коли вже пізно щось виправити?

57. Коли хтось із хлопців кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

Інструкція

Вам пропонується відповісти на 57 питань. Питання спрямовані на виявлення вашого звичайного способу поведінки. Постарайтеся уявити типові ситуації і дайте першу «природню» відповідь, яка прийде вам в голову. Відповідайте швидко і точно. Пам'ятайте, що немає «хороших» або «поганих» відповідей. Якщо ви згодні з твердженням, поставте поруч з його номером знак + (так), якщо ні - знак - .

Обробка результатів:

Ключ

Екстраверсія - інтроверсія:

«Так» (+): 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56;

«Ні» (-): 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.

Нейротизм (емоційна стабільність - емоційна нестабільність):

«Так» (+): 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52 , 55, 57.

«Шкала брехні»:

«Так» (+): 6, 24, 36;

«Ні» (-): 12, 18, 30, 42, 48, 54.

Відповіді, що збігаються з ключем, оцінюються в 1 бал.

Інтерпретація результатів:

При аналізі результатів слід дотримуватися наступних орієнтирів.

Екстраверсія:

більше 19 - яскравий екстраверт,

більше 15 - екстраверт

12 - середнє значення,

менше 9 - інтроверт,

менше 5 - глибокий інтроверт.

Нейротизм:

більше 19 - дуже високий рівень нейротизму,

більше 14 - високий рівень нейротизму,

9 - 13 - середнє значення,

менше 7 - низький рівень нейротизму.

Шкала брехні:

більше 4 - нещирість у відповідях;

менше 4 - норма.

Примітки:

1. Узагальнено за матеріалами: [27].

Додаток Б

Заява про постановку на облік внутрішньо-шкільний

_____________________________________________________________

(Найменування освітньої установи)

Шкільна Рада з профілактики бездоглядності та правопорушень 

Заява 

про постановку на облік внутрішньо-шкільний 

Прошу поставити на внутрішньо шкільний облік учня ______ класу «_____»

______________________________________________________________

______________________________________________________________ 

проживає за адресою

______________________________________________________________ 

^{(Поштова адреса, домашній телефон)}

з родиною

______________________________________________________________ 

^{(Вказати склад сім'ї, ПІБ)} 

у зв'язку з  _______________________________________________________ 

^{(Вказати причину постановки на облік)}

Класний керівник ___________ / ПІБ / 

_________________ 

^{(Дата) (підпис)}

Примітки:

1. Узагальнено за матеріалами: [8].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бовть О.Б. Причини і форми агресивної поведінки дітей О.Б. Бовть // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 5. - С. 14-15.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: «Либідь», 1997. - 560 с.

3. Діагностика і корекція важковиховуваності та девіантної поведінки / під редакцією Н.П. Бондарчук. - Рівне, 2001. - 54 с.

4. Дивицына Н.Ф. Социальная работа с детьми группы риска [краткий курс лекций для вузов] / Н.Ф. Дивицына. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. - 351 с.

5. Докторович М.О. Соціально педагогічна робота з дітьми з неповних сімей: навчально-методичний посібник / М.О. Докторович. - К.: Ленвіт, 2010. - 152 с.

6. Золотова Г. Д. Особливості соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки серед дітей групи ризику[Електронний ресурс] / Г.Д. Золотова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010. - Вип.196. - № 9. - С. 92-101. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2010_9/10.pdf.

7. Зобенько Н. Психолого-педагогічна характеристика детермінант і основних проявів девіантності неповнолітніх [Електронний ресурс] /

Н. Зобенько // Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2008_15/zobenko.pdf.

8. Заява про постановку на облік внутрішньо-шкільний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zastupnik.at.ua/publ/preventivna_robota/zajava_pro_postanovku_na_oblik_vnutrishnoshkilnij/4-1-0-608.

9. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога: навч. Посіб. для ВНЗ / Л.М. Завацька. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - 240 с.

10. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: навч. метод. посіб. / А.Й. Капська. - К.: УДЦССМ, 2001. - 220 с.

11. Кащенко В.П. Асоціальна поведінка школяра / В.П. Кащенко // Питання психології. - 2003. - №5. - С. 43.

12. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: учеб. Пособие для вузов / Ю.А. Клейберг. - М., 2001. - 160 с.

13. Литвинова Н.А. Соціально-психологічний портрет підлітків групи ризику [Електронний ресурс] / Н.А. Литвинова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011. - Вип. 215. - № 4. - С. 80-92. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2011_4_1/10.pdf.

14. Лютий В.П. Соціальна робота з групами девіантної поведінки: навч.посібник / В.П. Лютий. - К, 2000. - 51 с.

15. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічний аспект адиктивної поведінки підлітків та молоді / Максимова Н. Ю., Толстоухова С. В. - К., 2000. - 200 с.

16. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: учеб. для студ. высших пед. Учеб. заведений / Ф.А. Мустаева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Академический проект, 2001. - 416 с.

17. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе / Р.В. Овчарова. - М.: ТЦ «Сфера», 1996. - 240 с.

18. Основы социальной работи: учебник / под общ. ред. П.Д. Павленок. - М.: Инфра, 1999. - 368 с.

19. Олиференко Л.Я. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска: учеб. пособие для студентов высших пед. учеб. заведений /Л.Я. Олиференко, Т.И. Шульга, И.Ф. Дементьева. - М., 2002. - 256 с.

20. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: учеб. пособие для студ./ под ред. И.В.Дубровиной. -М.: Академия, 1999. - 189 с.

21. Професійний довідник соціального педагога / укладач О.І. Рассказова. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. - 208 с.

22. Перешеина Н. В. Девиантный школьник: профилактика и коррекция отклонений / Н. В. Перешеина, М. Н. Заостровцева. -- М. : ТЦ Сфера, 2006. - 192 с.

23. Семенюк Л.М. Педагогические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции / Л.М. Семенюк. - М.: Изд-во «Институт практической педагоги, 1996. - 96 с.

24. Сенько В.Г. Психолого-педагогические подходы в работе с трудними учениками / В.Г. Сенько. - Минск, 1999. - 219 с.

25. Стельмах Н.В. Попередження соціально негативних проявів у підлітків [Електронний ресурс] / Н.В. Стельмах // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. Херсон: Херсонський національний університет, 2011.- Вип. 4. - С. 330-338. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Apdup/2011_1/1-4-53.pdf.

26. Соціально-педагогічна робота з дітьми групи ризику : монографія / С. Я. Харченко, Л. В. Кальченко, Г. Д. Золотова, С. В. Горенко. - Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. - 145 с.

27. Тимченко О.В. Основні форми та чинники делінквентної поведінки неповнолітніх [Електронний ресурс] / О.В. Тимченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - Донецьк: Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, 2011. - Вип. 46. - №3. - С. 205-210. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pppd/2011_3/34Timche.pdf.

28. Тест-опросник Айзенка [Електронный ресурс] // Мир научной и популярной психологии. - Режим доступа: http://psyholog.dp.ua/psixodiagnostika/test-oprosnik-ajzenka.html.

29. Штинова Г.Н. Социальная педагогика: учебник [для студентов вузов, обучающихся по специальности «Социальная педагогика»] / Г.Н. Штинова, М.А. Галагузова, Ю.Н. Галагузова; под общ. ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. - 447 с.

30. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи: навчальний посібник / В.М. Шахрай. - К. Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru