Формування у молодших школярів самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою

Простежити вміння учнів .працювати з книжкою, порівнювати власні знання і вміння за вказівкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованих учням експериментального дослідження. (Євгенія Чак "Сподвижники Богдана Хмельницького"):

1. Чи достатньо ти отримав інформації про сподвижників Б.Хмельницького з прочитаного твору?

Чи є різниця між значенням слів подвижник і сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижник без префікса -с-?

Чи погоджуєшся ти з висловленою думкою автора про те, що подвижник-це людина, яка бореться за досягнення поставленої мети?

Для відповідей на поставлені запитання учням експериментальних класів довелось звернутися до довідкової літератури, порівняти свої знання з викладеним матеріалом тексту.

Дані дослідження зображені у таблиці (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Уміння працювати з книжкою (твором)

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШ смт. Залізці	4 - кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Рівень впевненості у власних знаннях	45	47
2.	Здатність учнів логічно думати над твором	61	59
3.	Уміння доводити думку власними знаннями	64	55

Результати дослідження доводять, що в учнів контрольних класів немає впевненості у своїх силах, самостійність проявляється лише за прямої вказівки вчителя, що говорить про обмеження ініціативи. Цього не скажеш про учнів експериментальних класів, які проявили себе людьми з власними думками і вмінням постояти за себе.

Матеріалом для дослідження вміння учнів самостійно працювати з новими творами стала тема: "Золоті зернята народної творчості". Твори готувались самостійно за переліком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка на детальне розуміння прочитаних творів. Така робота була проведена в експериментальних класах ЗОШ смт. Залізці і ЗОШ с. Гаї Розтоцькі, де рівень знань виявився на вищому ступені, ніж в учнів контрольних класів цих шкіл.

Серед запропонованих творів для прочитання були такі: приказки, прислів'я, скоромовки, загадки, байки, легенди, казки тощо. Тому учням необхідно було самостійно зорієнтуватися у особистому виборі творів для прочитання. До цих творів на уроці були поставлені такі запитання:

Чому ці твори відносяться до народної творчості?

Хто автор поданих творів?

Що потрібно знати при виборі творів з народної скарбнички?

На що слід звернути увагу, щоб зрозуміти приховану ідею цих творів?

Чи можеш ти оцінити вчинки героїв поданих творів?

6. Що тобі допомагає в характеристиці цих героїв?

Відповіді учні давали письмово. Ми ж наочно продемонстрували їх у таблиці, (див. таблицю 6)

Таблиця 6

Орієнтування в творах усної народної творчості

№ п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШ смт. Залізці	4 - кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Елементарне узагальнення прочитаних творів	89	72
2.	Розуміння ідей, запропонованих у творі	94	61
3.	Здатність учнів правильно оцінити вчинки головних героїв творів.	91	67

Було відзначено, що при самостійній роботі з текстами народної творчості учні контрольних класів, в основному, розуміють завдання, поставлені вчителем, але не мають вказівки, на що звернути увагу. Діти намагались виконати ці завдання без врахування своїх можливостей і розуміння. Учні ж експериментальних класів чітко визначали приховану ідею твору, виконували завдання з використанням наявної у них суми знань, звертались до додаткової літератури у разі потреби.

Отже, можна зробити висновок, що за допомогою запропонованої системи експериментального навчання у процесі самостійної підготовки учнів до роботи з художніми творами, вдалось сформувати навички самостійності в учнів експериментальних класів, збільшити арсенал засобів впливу на дитячу свідомість та почуття, що підвищило ефективність самого уроку позакласного читання. А, оскільки, сам урок позакласного читання це частина навчального процесу, переконались, що сформувати свідомого читача, обізнаного з широким колом літературного розмаїття, можна за умови повної активності з боку школяра. Для цього необхідно забезпечити можливості для розвитку їх самостійності, як у процесі теоретичного засвоєння знань, вмінь та навичок, так і в правильному їх використання на уроках позакласного читання.

У експериментальних класах більше приділялось уваги конкретним завданням, а також раціональному вибору методів та прийомів роботи для їх досягнення, що дало можливість виділити два завдання, виконання яких у цих класах вимагало чіткої організації майбутньої роботи. Перше і найважливіше - це моральний розвиток учнів на основі розширення кола доступних для читання дитячих книг, а друге - вироблення і засвоєння учнями самостійних прийомів підготовки до роботи з конкретними художніми творами, удосконалення якостей вміння працювати з ними. У такій роботі необхідна послідовність та наступність. Вчитель експериментального класу, враховуючи інтереси своїх учнів, їх можливості, а також різноманітність жанрів, стилів написання творів письменниками, добирав матеріал до уроку позакласного читання за самостійними завданнями до них. Завдання були спільними для всіх учнів класу і записувались на дошці, або ж індивідуальними чи груповими, записаними на окремих картках. Такий підхід сприяв розвитку самостійності учнів, оскільки, кожен виконував завдання індивідуально, відповідаючи перш за все перед собою за виконану роботу. Учні мали змогу продемонструвати свої знання перед класом, а також побачити і відчути на собі результати власної праці. Самі ж завдання були такими, що змушували учнів щоразу спілкуватись з книжкою, порівнювати свої відчуття і судження з авторськими, висловлювати власні думки щодо прочитаного. Все це сприяло літературному розвитку дітей, а також їх мовленнєвій та емоційній активності.

В експериментальних класах учні чіткіше усвідомлювали процес систематичної роботи вдома, у школі, у свій вільний час з художньою книжкою. Спостерігалось зменшення помилок у роботі над творами, чіткіше визначалися явища, події та факти, характеризувались головні герої, визначався стиль написання автора, встановлювались причиново-наслідкові зв'язки у конкретних художніх творах. Це вказує на те, що школярам при цілеспрямованому навчанні вже доступніші засоби опрацювання нового твору. Відповіді учнів у цей період свідчать не тільки про характер розуміння ними тексту твору, але і про формування, ряду необхідних для цього вмінь та навичок. Тому ми дійшли висновку, що при подальшому навчанні учнів за запропонованою методикою, в них будуть формуватися основи самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що в кінцевому результаті приведе до удосконалення самостійності у подальшій читацькій діяльності.

Із запропонованих у попередньому параграфі завдань (див. параграф 2.1.), їх критичної оцінки ми зробили висновок, що вдосконалення самостійності на основному і завершальному етапах роботи з новим текстом, значною мірою залежить від ступеня активності і творчості самих учнів, але допомогти сформувати цю самостійність у них зможе тільки той вчитель, який володіє мистецтвом організації навчання дітей читанню за системою комплексу завдань для самостійної роботи учнів з літературними творами. Тому ми запропонували вчителям-класоводам заповнити цю анкету.

Анкета опитування вчителів початкових класів

1. Чи задовольняють вас теми уроків позакласного читання, запропоновані програмою? Чому?

Чи користуєтесь ви додатковими джерелами при підготовці до кожного уроку?

Якими принципами при відборі навчального матеріалу до уроку позакласного читання ви користуєтесь:

а) жанрова специфіка;

б) конструктивно-оформлювальні особливості книжки;

в) відповідність віковим особливостям учнів;

г) можливість використання матеріалу в якості завдань для самостійних робіт учнів.

4. Яким методам опрацювання творів ви надаєте перевагу (потрібне підкресліть):

а) словесний метод;

б) метод самостійної роботи;

в) самостійна постановка запитань учнями;

г) наочно-ілюстративний метод.

5. Чи враховуєте у своїй роботі взаємозв'язок між класним і позакласним читанням?

6. Чи потрібно це робити вчителю? Напишіть свою думку.

7. Чи потрібно надавати учням можливість самостійно готувати уроки позакласного читання?

Опрацювавши одержані результати, ми дійшли висновків: теми, запропоновані навчальною програмою, не задовольняють опитаних вчителів, оскільки не несуть нового пізнавального матеріалу; вчителі не надають важливого значення самостійній роботі у процесі позакласного читання; зв'язки класного і позакласного читання ними враховуються, але зводяться до прийому: вивчили на класному читанні - повторили на позакласному читанні; додаткові джерела використовуються лише як наочний матеріал. Таким чином, необхідно знайомити вчителів з ефективністю застосування самостійної роботи при підготовці до уроків позакласного читання, що сприятиме підвищенню самостійності в учнів початкової школи.

Для проведення підсумків роботи, визначення результативності експериментального дослідження ми намагались підійти всебічно. Для нас важливо було виявити ті зміни, які проходять в образі мислення, мовлення, практичних діях учнів, вчителів, інших зацікавлених осіб, що брали участь в реалізації формувального експерименту. З цією метою нами використано бесіду з учнями, вчителями. На запитання: "Чи подобаються тобі уроки позакласного читання?", - отримали такі

Кусня Евіта (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Мені подобаються уроки позакласного читання. На них я можу сказати все, що думаю. Не переживаю, що з мене не будуть сміятися".

Ланда Остап (4 клас, ЗОШ с. Гаї Розтоцькі): "Я люблю читати художні книжки і розповідати їх зміст друзям, а на уроках позакласного читання це можна зробити найкраще".

Вапляк Андрій (4 клас ЗОШ с. Гаї Розтоцькі):"Найцікавіше для мене принести в клас і прочитати товаришам нову розповідь, невідому їм".

Відповіді дітей на це запитання свідчать про спрямованість роботи вчителя на самостійну роботу в підготовці до уроку. Самостійний пошук дитячої літератури - важливе завдання роботи вчителя. Разом з тим, це є результат спільної діяльності вчителя і учнів, успіх якої визначається творчістю, ініціативою, наполегливістю останніх. Ось що сказала нам Рудакевич Наталія Григорівна вчитель 4 класу с. Гаї Розтоцькі: "Діти, розуміючи, що завдання, які ставились перед ними, вимагають самостійності, систематичності, зосередження, почали по-іншому ставитись до уроків позакласного читання. На уроках вони сиділи задоволені роботою, яку виконали при підготовці до нього. Їхні очі світилися бажанням розповісти про все, що змогли дізнатися. Прагнули зробити якнайшвидше і найкраще завдання, демонструючи всім свої знання і вміння. Самостійно працюючи з творами, учні мають змогу не тільки дізнатись щось нове, але почерпнути багато цікавого і від інших дітей, йде широкий обмін пізнавальною інформацією. Це дуже важливо".

Таким чином, з наведених вище фактів і проведеного аналізу можна сказати, що прагнення учнів до літературно-пізнавальної діяльності помітно зросли у порівнянні з попередніми показниками. Це досягнулось не одразу: потрібно було зрозуміти зміст навчальної програми, активність при роботі з художнім матеріалом, систему подачі даного матеріалу і вивести весь процес на новий шлях, який допоможе добитися позитивних результатів у роботі учень - самостійна робота - художній твір.

Лише об'єднавши в єдине ціле працю вчителя і учнів, можна говорити про загальні характеристики педагогічного процесу, про кращі результати навчального процесу на уроках позакласного читання, підтвердити дані, отримані в результаті експериментального дослідження про ефективність самостійної роботи у процесі позакласного читання. Тобто, можна вважати, що на ті питання, які ставились до поняття "самостійна робота" у попередньому розділі в певній мірі дано відповіді і така робота має місце у процесі навчання школярів самостійній підготовці до роботи з художніми творами і вмінню орієнтуватися у великому світі літературного мистецтва.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що сучасна школа ставить перед собою завдання - формування духовно багатої особистості, громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральними цінностями. Тому в системі навчання пріоритетного значення набувають загальнолюдські цілі, ідеали, гуманістичні цінності національної та світової культури. Людина, її щастя, здібності, готовність до творчості були і залишаються кінцевою метою нашого суспільства.

Значне місце у цьому надзвичайно складному процесі посідає література, що допомагає формуванню у дітей естетичного і етичного зростання, забезпечення засвоєння багатств художнього слова і цінностей, готує до самостійного знайомства з художніми творами у школі та за її межами, навчає самоосвіті та самовихованню. Глибше пізнаючи книжковий світ, який розширює межі повсякденного життя, знайомить з новими фактами, подіями та явищами, відкриває нові місця, школяр вчиться самостійно працювати з художніми творами, осмислено сприймати та відтворювати прочитане за допомогою ряду специфічних завдань, накопичувати знання, що допоможуть йому організувати своє коло книг для читання.

Сьогодні шкільна програма початкової школи спрямовує вчителя на вміле введення школярів у широкий, привабливий світ літератури. Діти знайомляться з новими творами, у них зростає інтерес до змісту цих творів, розширюється читацький кругозір, посилюється бажання самостійно працювати з ними. Особливо це помітно на уроках позакласного читання, де важливе значення надається вмінню правильно організувати роботу молодших школярів у процесі ознайомлення із новими художніми творами.

Багаточисельні дослідження вчених, практичний досвід роботи вчителів підтверджують, що накопичення знань і набуття учнями необхідних вмінь, відбувається інтенсивніше, якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обов'язковості самостійної роботи. Саме це допоможе учням усвідомити навчальні завдання, знаходити найбільш раціональні способи їх розв'язань.

Експериментальне дослідження, яке проводилось на базі ЗОШ с. Гаї Розтоцькі та ЗОШ смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області показало, що правильна організація, інтенсивне і систематичне впровадження самостійної роботи у позакласне читання є ефективним. Тому спостерігалось значне зростання самостійності, активності і творчості школярів при роботі з художніми книжками, розширювалося вміння працювати з ними у школі і за її межами. По-новому відкрились перспективи використання додаткових книжкових джерел, де самостійна робота, при доборі нових знань, допомагала формувати працьовитого, свідомого, думаючого, творчого читача, який відповідатиме потребам сьогодення у відповідності до нових літературних вимог. У процесі експериментального дослідження ми переконались у важливості правильного добору навчального літературного матеріалу, де кожен з них зміг творчо себе проявити, без вагань висловлювати думки. У цьому їм допомогла література, що є цілющим джерелом пізнання людського життя. Уроки позакласного читання у цьому плані є уроками моральності, людяності, патріотизму.

Але для досягнення виховної мети недостатньо лише читати : книжки. Вчитель повинен всю роботу направляти на самостійне сприймання її учнями. Особиста участь у проведенні дослідження, опитування учнів, вчителів, аналіз самостійних робіт школярів дає підставу зробити висновок про те, що у більшості випадків занижується ініціатива і самостійність при підготовці учнів до роботи з художніми книжками, не враховується емоційно-оцінне сприймання їх дітьми, не робиться акцент на особисте ставлення учнів до книжок. Саме тому, в багатьох випадках, діти розуміють лише факт прочитання книжки, але слабо орієнтуються в засобах оволодіння нового змісту, тобто не мають теоретичної підготовленості в можливостях по-новому розглянути конкретну художню книжку. Під час дослідження з'ясувалось, що учні експериментальних класів мають більше навичок самостійної підготовки до роботи з книжками, по-новому працюють над ними, допускають менше неточностей у розгляді змісту книжок, ніж учні контрольних класів.

Експериментальне дослідження дало змогу переконатися, що книжкове оточення і активна самостійна робота з книжкою формує особистість, яка хоче зрозуміти навколишній світ і змінити його. Ввести дитину у різні сфери цього світу, навчити зрозуміти мову цих сфер, допомогти не запізнившись, визначити ту сферу, що найбільшою мірою відповідає її здібностям, структурі особистості, запитам, і де вона зможе проявляти себе повно і всебічно - ось такою повинна бути мета навчально-виховного процесу на початковій ланці навчання у школі майбутнього. Досягти цього нелегко, але необхідно. Саме тому, ми у нашому дослідженні звертали увагу на проблему самостійної роботи у процесі позакласного читання як на комплекс напрямків, розгляд яких допоможе зрозуміти причини недосконалості цієї роботи і відкрити можливі шляхи розв'язку.

Осмислене читання книжок, роздуми над книжками - це засіб розвитку і удосконалення людського розвитку, почуттів, що керуються розумом. "Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, необхідно ввести її у світ книжок", - рекомендував, аналізуючи свій професійний і життєвий досвід, В.О. Сухомлинський, - оскільки, "школа стане справжнім осередком культури лише коли в ній будуть панувати чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки, культ рідного слова". [59;5] Ось чому обов'язок кожного вчителя по-справжньому оволодіти ідеєю розвивального впливу самостійної роботи на молодшого школяра: пізнати закономірності психології дитячого сприймання і вміння працювати, засвоїти організаційно-методичну систему керівництва даним процесом у позакласному читанні, всебічно використовувати сучасну дитячу літературу для виховання і навчання дітей на рівні вимог сучасної епохи.

Слід зазначити, що учні експериментального класу завдяки правильній організації самостійної роботи з врахуванням зв'язків класного і позакласного читання на завершальному етапі дослідження продемонстрували високе вміння працювати з книжками до і на уроках позакласного читання. Вони достатньо вміло поєднували домашню підготовчу роботу з класними завданнями, де проявили глибші знання з прочитаного раніше. Отже, можна сказати, що в учнів сформувалось вміння самостійно і організовано працювати з художніми книжками, завдяки чому збільшилось коло читання дитячих книг.

Досліджувана проблема дозволяє зробити такі висновки-рекомендації:

Самостійна робота у процесі позакласного читання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, їх розумовому розвитку, дає можливість розгорнутись індивідуальності кожного з них.

При організації самостійної роботи учня з книжками слід врахувати взаємозв'язок діяльності вчителя і учня.

Успіх самостійної роботи визначений такими дидактичними умовами:

а) врахування мотиву учнів при організації самостійної роботи;

б) надання нових завдань, що роблять роботу пошуковою, викликають інтерес учнів;

в) врахування індивідуальних особливостей учнів класу при доборі та опрацюванні нового матеріалу;

г) поєднання самостійної роботи з іншими видами робіт на уроці;

д) самостійна робота обов'язково повинна бути оцінена вчителем (словесно або оцінкою);

При організації самостійної роботи з художніми книжками слід врахувати її раціональне використання та місце в структурі уроку.

Ефективність застосування самостійної роботи у процесі позакласного читання значно підвищиться, якщо навчальний матеріал поєднуватиметься з життєвим досвідом школярів.

Наше дослідження, безумовно, не розв'язує всю повноту поставленої проблеми. Для подальшого дослідження залишились відкритими питання з'ясування взаємозв'язку класного і позакласного читання з наданням пріоритету самостійній роботі; створення організаційно-методичної системи формування у молодших школярів вміння самостійно працювати з книжками взагалі та з окремими творами на уроках позакласного читання у 4 класах, впровадження положень самостійної роботи з книжкою у практику масової початкової школи..

Дипломна робота не вичерпує всіх питань, пов'язаних із самостійною роботою учнів, засобами організації роботи з книжкою, роллю вчителя у процесі підготовки до цієї роботи, а дає можливість сформувати нову сходинку у розкритті цих важливих питань.

Отже, самостійна робота молодших школярів у процесі позакласного читання не може бути самоціллю, вона повинна носити комплексний характер, де б розширювалися знання учнів про навколишню дійсність, виховувались позитивні моральні якості особистості, учні розвивались розумово і естетично, поглиблювалось набуття ними основ самостійного здобування знань тощо.

Духовний світ учнів, їх стійкі моральні позиції, внутрішня дисципліна, вміння відстоювати власні інтереси повинно стати головним прагненням сучасного вчителя, кінцевим результатом його діяльності. Тільки цікавий, змістовний урок з емоційно-насиченим матеріалом, на якому більшу частину часу учні працюватимуть самостійно, викликатиме активне його сприймання, правильне розуміння та інтуїтивне прагнення до пошуку адекватної форми вираження власних думок і почуттів, оскільки особисте, усвідомлене ставлення до художніх творів є основним показником світогляду учнів, їх становлення як особистостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабанський Ю.К.Методы обучения современной общественной школе. - М: Просвещения, 1985. - С.164-180.

2. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. - К.: “Знання”, 1990. - 48с.

3. Васильев В.П. Самостоятельная робота на уроках чтения в начальной школе. - Тула,1959. - С.18.

4. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі. - К.: Радянська школа, 2006. - 112 с.

5. Воробьев Т.В. Всероссийское совещание по дидактике. - М.: Педагогика, 1961. - С.23-24.

6. Габдулханов В.Ф. Подготовка к самостоятельной работе с текстом (на уроках русского языка) // Русский язык в национальной школе.- 1985. - №1. - С.20-21.

7. Гантя И.С. Формирование основ самообразования при обучении младших школьников чтению. - Кишенев: Штиица, 1993. - 160 с.

8. Гаркунова Л.И. Задание по чтению во 2 классе. - М.: Просвещение, 1987 - 64 с.

9. Гаркунова Л.И. Формирование приемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. - 1988. - № 1. - С.33-36.

10. Гаркунова Л.И., Голенкина К.Т. Задания по чтению в 3 классе. - М.: Просвещение, 1991 - 112 с.

11. Глухова Г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. - К.:: Радянська школа, 1984 - 96 с.

12. Глущенко А.Г. Внеклассная работа в начальных классах. - К.: Радянська школа, 1982 - 114 с.

13. Гончаренко Н.М. Самостійна робота з підручником як метод навчання // Українська мова і література в школі. - 1984. - №3. - С.54-60.

14. Збірник художніх творів для позакласного читання 3 клас / Упоряд. М. М. Наумчук, В. І. Наумчук - Посібник для учнів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 132 с.

15. Джежелей О.В., Коваленко О.М., Ємець А.А. Уроки читання і види мовної діяльності //Початкова школа. - 1994. - № 8. - С.9-13.

16. Джежелей О.В. Формирование круга чтения младших школьников // Нач. школа. - 1989. - №3. - С.17-18.

17. Егоров Т.Г. Психология овладения навыками чтения. - М.: Провсещение, 1953. - С.35.

18. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961. - 112с.

19. Кобзарь Б.С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня. - К.: Радянська школа, 1984. - 132с.

20. Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржик Т.Б. Методика читання. - Тернопіль: НК-Богдан, 2008. - 280с.

21. Концепція середньої загальноосвітньої школи // Радянська освіта. - № 65. - С.3-4.

22. Коротов В.М. Самоуправление школьников. - М.: Просвещение, 1981.

23. Книжечка-виручалочка: Збірник художніх творів для позакласного читання 4 клас / Упорядники М. М.Наумчук, В. І. Наумчук - Посібник для учнів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 104 с.

24. Кубасова О.В. Упражнение по ориентировке в книге //Начальная школа. - 1987. - № 10. - С.21-23.

25. Курдюмова Т.Ф. Анализ художественных произведений в курсе литературы 4-7 классов. - М.: НИШ школ, 1977. - 68 с.

26. Купров В.Д. Словарная работа на уроках русского языка //Начальная школа. - 1990. - №3. - С.21-26.

27. Лебідь Г.В., Хмурич Р.М. Дослідження особливостей мислення молодших школярів //Початкова школа. - 1996. - №4. - С.7-9.

28. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М: Педагогика, 1977. - С.237-238.

29. Леонтьев А.Н., Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б. Реформа школы и задачи психологии //Вопросы психологии. - 1959. - №1. - С.16-18.

30. Леонтьев А.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М.: Просвещение, 1976. - С.210-223.

31. Лопушинська Н., Лопушинський І. Самостійна робота школярів на уроках рідної мови //Початкова школа. - 1977. - №5. - С.9-14.

32. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища шк. 1974. - 354 с.

33. Микельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. - М.: Учпедгиз, 1940 - 275 с.

34. Молдавская Н.Д. Воспитание читателя в школе: самостоятельная робота над текстом художественного произведения как условие литературного развития старшеклассников. М.: Просвещение, 1989. - С.127.

35. Молдавская Н.Д. Самостоятельная работа учащихся над языком художественного произведения. - М.: Просвещение, 1984. - 96 с.

36. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1984. - 84 с.

37. Науменко В.О. Формування навичок читання //Початкова школа - 1991.- № 4. - С.13-15.

38. Наумчук М.М. Позакласне читання 1 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. - 64с.

39. Наумчук М.М. Позакласне читання 4 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 96 с.

40. Наумчук М.М. Позакласне читання 4 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 96 с.

41. Никитина И.Т. Самостоятельная работа на уроках русского языка в условиях работы з двумя классами // Начальная школа. - 1987. - №6. - С.59-61.

42. Обучение чтению младших школьников. Сбор статей. /Составители: Гаркунова Л.И., Оморокова М.И. - М.:. Просвещение, 1961. - С.150-163.

43. Панфилова Г.С. Воспитание самостоятельности школьников в учебной работе. - М.:. Учпедгиз, 1960. - 112 с.

44. Первова Г.М. Развитие теории читательской самостоятельности //Начальная школа. - 1996. - № 5. - С.4-9.

45. Пидкатистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся: дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества. - М.: Просвещение, 1980. - 384 с.

46. Пиче-оол Т.С. Возможные пути решения проблемы самостоятельной работы младших школьников с текстом //Начальная школа. - 2006. - № 9. - С.31-39.

47. Пиче-оол Т.С. Самостоятельное чтение младших школьников. - М.: Академія, 2004. - 132с.

48. Програми з середньої загальноосвітньої школи. 1-4класи - К.: Початкова школа, 2006. - 432с.

49. Романовська З.И. Чтение и развитие младших школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 216 с.

50. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр, 1997.- 255 с.

51. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. - К.: Освіта, 2007. - 334с.

52. Савченко О.Я. Читання // Навчання і виховання учнів 4 класу. - К. Початкова школа, 2005. - 432с.

53. Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения. - М.: Просвещение, 1991. - 192 с.

54. Светловская Н.Н. Путь к мастерству //Начальная школа. - 2001. - №10. - С.23-27.

55. Светловская Н.Н. Радость на всю жизнь //Учительская газета. - 1975. - 26 августа.

56. Сидоренко В. Приемы самостоятельной работы с лингвистическим текстом //Русский язык в школе. - 1988. - №6. - С.27-30.

57. Симакова Л.А. Самостоятельная работа учащихся в процессе анализа художественного произведения в 4-8 классах. - К.: Рад. школа, 1984. - С.3-20.

58. Скрипченко Н.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-річних першокласників //Початкова школа, 1998.- №1. - С.43-49.

59. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Вища школа, 1994. - С.191-192.

60. Ткачук Г. Основні вимоги до позакласного читання //Початкова школа. - 1986. - №8. - С.35-41.

61. Ушинський К.Д. Человек как предмет воспитания. - В кн.: Избранные произведения. Выпуск 4. - М.-Л, 1964. - С.181.

62. Яковлева Л.М. Учить вдумчивому чтению //Начальная школа. - 1990. - № 1. - С.20.

ДОДАТОК

ВЕСЕЛІ ВІРШІ ГРИЦЬКА БОЙКА

І. Завдання для самостійної роботи спільні, для всіх учнів

1. Підготуйте до читання вірш, в якому автор, доброзичливо сміється над пригодами своїх героїв.

Навчіться швидко промовляти одну із скоромовок, на яку натрапили в книжках поета.

Підготуйте розповідь про письменника.

Принесіть на урок книжки, в яких є портрет Г.Бойка.

Запишіть на картку, або запам'ятайте дві-три загадки, які захотілося б загадати на уроці.

Підготуйте вірш вдвох з товаришем для читання в особах.

Намалюйте ілюстрації для одного з віршів Г.Бойка.

Складіть картку з назвами віршів поета.

Принесіть книжки з улюбленими віршами на урок.

Підготуйте розповідь про книжку, улюблений вірш.

Оформіть виставку книжок з віршами Г.Бойка.

12. Підготуйтесь до конкурсу на кращого виконавця віршів Г.Бойка.

Подумайте, від чого застерігають вірші Г.Бойка.

Складіть рекомендаційний список з трьох-чотирьох віршів до теми уроку і поясніть, чому саме їм ви надали перевагу.

II. Запитання до прочитаних віршів:

Які книжки Г.Бойка ви підібрали до уроку і прочитали? Які твори в них містяться? Про що вони вам розповіли? Чи траплялись вам раніше прочитані вірші? Ви їх перечитували чи обминали? Чому? Які твори ви підготували для читання в класі? Прочитайте їх.

Що ви довідались про самого автора віршів? Розкажіть, яка книжка посприяла вам у цьому? Покажіть її. Яка з книжок містить портрет поета? Покажіть його. Що цікавого з біографії Г.Бойка ви хотіли прочитати всім? Прочитайте цей епізод.

Хто познайомив вас з вибраними творами поета? Як ви вважаєте, кому вони адресовані? Доведіть свою думку? Чи займався поет перекладацькою діяльністю? Твори яких авторів він перекладав на українську мову? Які з них ви читали? Який настрій вони у вас викликали? До якої книжки увійшли переклади автора? Доведіть. Прочитайте один з віршів іншого поета у перекладі Г.Бойка.

4. Чи притаманне почуття доброго гумору поету? Прочитайте твори, які викликали у вас невимушену усмішку, щирий сміх.

Які скоромовки ви прочитали? Промовте їх швидко і виразно. В яких книжках ви натрапили на них? Хто є героями цих скоромовок? Де відбуваються події у прочитаних скоромовках?

З якими ще жартами у віршованій формі ви зустрічались на сторінках книжок Г.Бойка? Про що автор складав загадки? Хто з вас готовий їх нам загадати? Прочитайте їх з книжки, у якій вони вам зустрілись.

Завдання для самостійної роботи на картках

Картка 1

Яку книжку Г.Бойка ти вибрав до уроку? Назви її.

Хто допоміг тобі у виборі саме цієї книжки?

Які вірші з цієї книжки ти прочитав? Напиши їх назви.

Напиши свої міркування про прочитані вірші.

Картка 2

Які зовнішні прикмети підказали тобі, що ти не помилився у виборі потрібної книжки для уроку?

Який з віршів книжки тебе розсмішив? Напиши його назву.

Який епізод ти рекомендуєш послухати нам? Опиши його.

Картка 3

- Прочитай уважно вірш Г.Бойка.

Розкажи, як в змаганнях шкільних ти з бігу усіх переміг?...

Ну, спочатку, я значить, - побіг,

Ну, а потім я, значить, - прибіг!

- Що ти порадиш юному спортсменові? На що він у першу чергу повинен звернути увагу? Напиши свої міркування.

Картка 4

Прочитай веселий вірш. Назви його персонажів.

Чого тікаєте в розгін?

Ви ж - вчотирьох, а він - один...

- А ми не знаєм, - каже Влас,

За ким він гониться із нас!

- Що можна сказати про дружбу хлопчиків? Чому такий висновок ти зробив? Напиши свої міркування.

ТРИ ДИВО-МАЙСТРИ

(Латиська казка)

Жив колись давно-давно один чоловік. Було в нього три сини, і всіх їх він дуже любив. А був той чоловік уже геть старий, небагато йому лишалось жити. І, знаючи це, він якось сказав своїм синам:

- Любі мої діти! Усі ви мені дорогі, а я все не можу вирішити, котрому з вас своє майно віддати в спадщину, бо жити мені лишилось зовсім мало. Отож, щоб ніхто з вас не був скривджений, зробіть так: ідіть-но ви вчитись ремесла. Кожен хай вибере ремесло, яке йому найбільше до вподоби. А через три роки повернетеся додому й покажете, хто чого навчився. Чиє ремесло виявиться кращим, тому я й залишу в спадщину все, що маю.

Погодились сини з батьком, не перечили йому. Зібралися вони, попрощалися з батьком та й рушили в далеку путь.

Три роки прожили брати на чужині, і кожен вивчав те ремесло, яке здавалось найкращим. Повернулись вони у батьківську хату, розповіли старому батькові про те, якого ремесла навчилися. Старший син навчався у кузні і став вправним ковалем, середній навчився на перукаря, і лише найменший не міг сказати, як називається його ремесло.

Вранці вийшли всі четверо на подвір'я й сіли під хатою. Сини свої інструменти прихопили: старший все, що ковалеві потрібно, середній - що для перукарства, а в найменшого в руках батько побачив лише гарну паличку. Мимо проїжджав багатий пан; карета очей не відведеш, така гарна, четверо коней у неї запряжено. Старший син і каже:

- Зараз я покажу вам, тату, чого навчився. Ви самі зможете побачити й оцінити мою вправність! Узяв свої інструменти, підбіг до четверні, схопив одного коня за ногу, на ходу відірвав стару підкову й прикував нову, а коні мчали собі галопом.

Раптом бачить: полем заєць скаче. Тут середній син схопив свої інструменти й погнався за зайцем. Наздогнав зайця, намилив йому морду й поголив так, що ні разу не порізав. А заєць помчав щодуху далі.

Тут найменший син узяв свою палочку, вийшов на середину двору й став нею над головою крутити. Тільки крутнув паличкою, як у ту ж мить пішов дощ. А перестав крутити, сховав паличку дощ ущух. Побачив це батько, обійняв найменшого сина й каже:

- Кращого за твоє ремесло не може бути! Залишаю тобі спадщину!

Одного літа стояла страшна спека, почалася засуха, все погоріло на пні. А брати не сумували, дощів у них завжди вистачало. Всі дивувалися: звідки у братів такий урожай, та ж довкола все вигоріло!

Дійшли чутки про найменшого брата до короля. Приїхав до нього король зерна купити. А той брат усім продавав, кому тільки треба було: дуже багатий врожай вони зібрали.

- Як це ти зміг такий урожай зібрати, - дивується король, адже дощів зовсім не було.

Отут найменший брат і розповів королю про все: як вони вирушили ремесла вивчати, які ремесла вивчили його брати старші і якого він сам навчився.

Завдання для самостійної роботи спільні для всіх учнів

1. До першого абзацу склади продовження:

"Жив колись давно-давно один чоловік. Було в нього три сини, і всіх їх він дуже любив. А був той чоловік уже геть старий, небагато йому залишилось жити..."

2. Підготуйте два-три запитання до прочитаної казки:

Ким став кожен з братів? Розкажи.

Чиє ремесло тобі сподобалось найбільше?

Чому батько залишив спадщину наймолодшому з синів?

Чому його ремесло виявилось найкращим? Обміркуй свою відповідь.

3. Дайте відповіді на запитання:

В яку пору року відбувались події?

Що сталося з братами після смерті батька?

Як допомогли обрані ремесла братам у житті?

Яке з ремесел ти б вибрав для себе? Чому?

Яке ремесло тобі здалось найдивовижнішим?

Прочитай уважно останній абзац, продовж казку власною розповіддю.

Знайди в казці 6 абзац. Прочитай його і дай відповіді на запитання.

Що взяли брати для роботи?

Чому молодший брат взяв гарну паличку?

Як брати показали батькові своє ремесло?

6. Розгляньте малюнки, вивішені на дошці. Чи можна за ними скласти казку? Як би ви її назвали? Яку розповідь ви склали б до цих малюнків? Які малюнки ви б намалювали? Чи можна за малюнками охарактеризувати героїв казки? Чи можна цю казку назвати чарівною? Доведіть свої міркування.

7. "Впізнай за малюнками"

Учитель демонструє дітям малюнки до казки. Учні розповідають або зачитують уривок, що стосується того чи іншого малюнка.

8. Вікторина "З якої казки?"

- Назвіть казку, уривок з якої я прочитаю.

"...Три роки прожили брати на чужині, і кожен вивчав те ремесло, яке здавалось найкращим..." (Латиська казка "Три диво-майстри")

"...-Оце моя! - зрадів дідусь. За його чесність Мати води віддала усі три сокири: золоту, срібну, просту. Дідусь нарубав дров і повернувся додому..." (Ногайська казка "Дідусь і Мати води")

"...Так вони довго сперечались: що дорожче - коні чи друзі? Хай кожен досягне своєї мрії: кому треба коней - хай купить коней, кому треба друзів - нехай знайде друзів..." (Осетинська казка "Сто коней чи сто друзів")

Подумай, чого вчить тебе ця казка? Чи могли ці події бути насправді? Перекажи казку товаришеві. Перевір за допомогою власних запитань, чи він зрозумів зміст казки.

СОРОКИ-РОЗБІЙНИЦІ

Михайло і Ювеналій Бубнови

Одного теплого травневого дня сидів я біля відчиненого вікна і гортав журнал. Сонячне проміння, віддзеркалившись у шибці, жовтими плямами лягало на папір, сліпило очі. У садку на різні голоси гомоніли птахи - був час гніздування.

Частенько, сидячи біля вікна з біноклем у руках, милувався я метушнею своїх крилатих сусідів - галок -, їх звідси добре було видно.

Галки - птахи миролюбні - мали безліч ворогів, їх навідували пернаті хижаки, турбували бродячі кішки, а то й малі пустуни-хлоп'ята. Щоразу, почувши пташиний крик, я знав, що у галок сталася якась неприємність.

Так було і того травневого дня. До них завітали дві сороки. У галчиних гніздах у цей час сиділи ще голі, але вже чималенькі пташенята. Поява білобоких скрекотух не обіцяла галкам нічого доброго. Вони відчули це й одразу ринули в атаку.

Сорок, як я уже казав, було дві. Мета однієї з них полягала в тому, щоб розлютити галок і відвернути їхню увагу від другої, яка. до пори до часу сиділа, причаївшись за жмутом прілої соломи. Галки, збуджені присутністю небажаної гості, не помічали її. Скориставшись шамотнечею, друга сорока мигцем ускочила у гніздечко і за мить повернулась з галченям. Розтривожені галки, здавалось, нічого не помічали. Втративши від злості й обурення глузд, вони ганялись й ганялись за першою сорокою, а та бавилася ними, як кішка мишею. Тим часом її супутниця, сховавши галченя, знову з'явилась на покрівлі і непомітно шмигнула у гніздо. Друге галченя спіткала доля першого...

"Що то нерозважливість, - з жалем думав я, спостерігаючи за птахами, - усім вона шкодить: і тваринам, і людям!"

Завдання для самостійної роботи спільні для всіх

1. Дайте відповіді на запитання:

- Прочитайте уважно назву твору. Про кого в ньому буде розповідатися?

Подумайте, якими у цьому оповіданні зображено сорок?

Прочитайте уважно перший абзац. Опишіть травневий день своїми словами.

Перегляньте оповідання ще раз. Виберіть персонаж для розповіді про нього. Подумайте, як би ви описали його поведінку, вчинки.

Порівняйте між собою галку і сороку. Розкажіть ситуацію, в якій видно ворожнечу птахів.

2. Пригадай прочитане оповідання. Доповни речення:

Одного теплого травневого дня

Частенько, сидячи біля вікна

Галки - птахи миролюбні

У галчиних гніздах.

Подумай, чи змогли б галки врятувати пташенят, якби знали, як захистити гніздо. Чому? Як сороки перехитрили галок?

Як ти можеш пояснити слова авторів: "Що то нерозважливість, усім вона шкодить: і тваринам, і людям".

Підготуйте ролі галки і сороки, передайте словами їх двобій. Що могли б сказати одна одній пташки?

Підготуйте відповіді на вислови:

"Сорока на хвості принесла"

"Попала пташка в клітку"

"Немає такого дерева, на якому б птах не сидів"

7. "Хто більше"

Учитель називає птаха, а діти повинні за його назвою пригадати лічилку, скоромовку, оповідання, казку, пісеньку, народну прикмету тощо.

Ледідь - Г.К.Андерсен "Гидке каченя"

Качка - Українська народна казка "Кривенька качечка"

Гуси - Українська народна казка "Гуси-лебеді"

Сорока: Горобець:

Хитру сороку Раз, два, три, чотири, п'ять,

Спіймати морока, скрізь сороки стрекотять,

А на сорок сорок - - а горобчики джеркочуть,

Сорок морок. - слухати сорок не хочуть...

Ворон - Як на початку травня ворон в житі ховається, народ на добре жниво сподівається.

Ворони - Якщо ворони біля хат, сівба поспіла в акурат.

Гуси - Дикі гуси відлітають - кінець бабиного літа.

У КРАПЛИНІ ВОДИ

Паола Утевська

Одна країна славиться золотими нивами, інша - високими горами, ще інша - густими лісами. Але найбільше прикрашають рідну землю люди. Наприклад, Голландію вславили майстри скла. Та незвичайного, а того, з якого роблять окуляри й підзорні труби. Послухайте про голландця, який жив понад двісті років тому. Про Антоні Левенгука.

Левенгук був скромний і тихий чоловік. Жив собі у маленькій чепурній хатинці. Десь працював, собі на хліб заробляв. А на дозвіллі майстрував невеличкі збільшувані скельця і робив з них "труби". Та такі хитромудрі, що кожна краплинка, кожна піщинка видавалась у двісті разів більшою.

Якось вирішив глянути Левенгук у свою трубу на краплину води. Мабуть, нічого цікавого я не побачу, - мовив сам до себе. Адже вона зовсім чиста. Але він помилився. Виявилось, що у воді вирує своє, якесь особливе, досі на той час ніким не бачене життя. Неквапливо рухалися в ній круглі неповороткі істоти, їм перетинали шлях інші: довгенькі, схожі на рисочки. Були там і якісь закарлючки, і крапки, і коми.

- Які кумедні звірятка! - здивувався Левенгук. Йому й на думку не спало, що деякі з них були для людей страшніші від найлютіших звірів. Адже серед істоток, які можна побачити у мікроскоп, є такі, що збуджують скарлатину, дифтерит та інші хвороби.

Коли вчені довідались про Левенгукове відкриття, вони почали спостерігати життя цих маленьких істот - мікробів - і поступово вивчали їхні звички: що вони полюбляють, чого бояться. Отак і дізнались, як з. ними боротись, як їх знищити. А борються з ними різними ліками: краплями, мікстурами, порошками.

От як стали людям у пригоді маленькі круглі скельця!

Завдання для самостійної роботи, спільні для всіх

Ви прочитали розповідь "У краплині води". Чи вважаєте ви цю розповідь казкою? Чому? Доведіть свою думку.

Чому письменниця вважає, що найбільше землю прикрашають люди? Висловіть свої міркування.

3. Що вам відомо про живий світ краплини води? Доповніть відповідь власними знаннями.

Які ще способи знищення мікробів вам відомі? Чи потрібно людям дотримуватись правил гігієни?

Як називаються "труби" Левенгука зараз? У яких галузях їх використовують?

З якими новими словами ви познайомилися? Чому ці хвороби вважаються небезпечними?

Подумайте, чи є відкриття Левенгука важливими для людей? Чому? Доведіть свою думку.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи

Поміркуйте і дайте відповіді про те...

що було вчора і що буде завтра;

що вас оточує;

де знайти відповіді на питання, що зацікавили вас;

чому по-різному називаються човни, літаки;

де бере початок будь-який автомобіль, будинок, місто...;

як роблять книжку;

скільки кольорів має веселка;

чи сплять риби у морі;

чому нашу землю називають блакитною;

де діває жираф свою шию, коли спить;

чому вода замерзає;

яка найдовша ріка в Україні;

чому йде дощ…