Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови

Мета, завдання та зміст естетичного виховання, його принципи, методи, засоби та форми організації. Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів. Педагогічні умови та засоби формування естетичної культури школярів на уроках англійської мови.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.08.2015
Размер файла 93,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження
  • 1.1 Мета, завдання та зміст естетичного виховання
  • 1.2 Принципи естетичного виховання
  • 1.3 Методи, засоби та форми організації естетичного виховання
  • 1.4 Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів
  • Висновок до І розділу
  • Розділ ІІ. Здійснення естетичного виховання школярів у процесі навчання іноземної мови
  • 2.1 Педагогічні умови та засоби формування естетичної культури школярів на уроках англійської мови
  • 2.2 Реалізація завдань естетичного виховання учнів засобами іноземної мови
  • 2.3 Твори мистецтва, як засіб реалізації естетичного виховання
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Орієнтація сучасної освіти на особистість передбачає залучення школярів до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою всебічного розвитку особистості. А тому невідкладним на сьогодні є питання естетичного виховання й культурного розвитку підростаючого покоління. У зв'язку з цим також важливого значення набуває осмислення конкретних питань цього напрямку виховання та базових теоретичних засад формування культури особистості.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету, що спрямована на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та художньо-творчих здібностей.

Естетичне ставлення людини до світу формується й розвивається протягом усього життя. Разом з тим, не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури констатують особливе значення цього питання у вихованні дітей шкільного віку. Особливості цього періоду дитини найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури. В естетичному розвитку школяра прогалини найчастіше виявляються невиправними навіть при систематичній роботі у середніх та старших класах.

Формування у школяра естетичної культури забезпечує ціннісне відношення до навколишнього світу, емоційно-образне розуміння реальності, розвиток здатності сприймати красу у всьому її різноманітті і створювати прекрасне в навколишній дійсності. Естетична культура гармонізує емоційно-комунікативну сферу учня, сприяє формуванню соціальної позиції, заснованої на гуманістичних цінностях, оптимізує його поведінку. Сформованість естетичної культури підсилює особистісне відношення до вибору професії, приводить у відповідність власні потреби суспільним ідеалам, уявленням про цінності, активізує внутрішні ресурси, забезпечуючи таким чином самореалізацію особи. Все це ставить перед вчителем школи важливе завдання естетичного виховання учня. Причому в цьому процесі мають бути задіяні абсолютно всі предмети, адже кожна дисципліна має свої можливості щодо реалізації естетичного виховання. Таким чином існує ряд предметів, що дають вчителеві досить широкі можливості щодо виховання естетичного сприйняття та почуттів учнів, зокрема література, музика, образотворче мистецтво. Великий естетичний потенціал несе в собі викладання іноземної мови в середній школі. У цьому аспекті важливим постає питання про засоби реалізації та конкретні шляхи естетичного виховання на уроках іноземної мови. Це зумовлює актуальність даної роботи.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко представлена у спадщині видатних педагогів та діячів освіти: Є. Водовозової, П. Каптєрєва, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Михєєвої. Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю. Борєва, І. Гончарова, М. Киященка, В. Ядова. Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, Б. Теплов.

Видатні вчені, естети й педагоги О. Буров, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, В. Розумний, В. Скатерщиков, Є. Квятковський, М. Лайзеров, А. Макаренко, О. Семашко, В. Шестакова зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання. Важливі питання теорії й методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л. Коваль, В. Передерій, Ю. Фохт Бабушкіна, Т. Цвілих, Г. Шевченко, А. Щербо та ін.

Головна мета роботи - з'ясувати можливості реалізації естетичного виховання під час вивчення іноземної мови.

Об'єкт - естетичне виховання школярів.

Предмет - форми й методи естетичного виховання школярів в процесі навчання іноземної мови.

В якості гіпотези дослідження висунуто наступне:

Вдосконалення процесу формування естетичної вихованості школярів на уроках англійської мови сприяє реалізація наступних педагогічних умов:

· актуалізації в змісті навчального предмета усвідомленого сприйняття і розуміння школярами естетичних цінностей (краса, мир, мистецтво, природа);

· впровадження у навчально-виховний процес активних форм і методів (театралізація, твір віршів, створення ілюстрованих словників, музичні імпровізації, та ін.) художньо-естетичної діяльності;

· стимулювання творчої активності у виконанні завдань, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій.

З цього випливають завдання дослідження:

визначити суть, мету, завдання, зміст та принципи естетичного виховання;

з'ясувати виховний потенціал предмета "іноземна мова" для реалізації естетичного виховання;

проаналізувати шляхи реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови;

зробити висновок про найбільш ефективні засоби формування естетичної свідомості учнів під час вивчення іноземної мови.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб його удосконалення естетичного виховання учнів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і узагальнення результатів дослідження використовувався комплекс таких методів:

· вивчення, аналіз і узагальнення науково-педагогічної, філософської літератури, передового педагогічного досвіду з даної проблеми;

естетичне виховання англійська мова

· методи емпіричного дослідження: (бесіди, педагогічне спостереження, анкетування, опитування та ін.); констатуючий і формуючий етапи експерименту;

· аналіз дослідно-експериментальних даних (статистичні та математичні методи обробки результатів).

Структура дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографії та одного додатка.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження

1.1 Мета, завдання та зміст естетичного виховання

Дорослі і діти у своєму житті постійно стикаються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, в побуті, в повсякденній праці, спілкування з мистецтвом і природою, в міжособистісному спілкуванні - скрізь прекрасне і потворне, трагічне і комічне виконує істотну роль. Краса доставляє нам насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить зустрічі з людьми приємними. Потворне відштовхує. Трагічне учить співчуттю. Комічне допомагає боротися з недоліками.

Ідеї естетичного виховання зародилися ще в глибокій старовині. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завдання, цілі змінювалися починаючи з часів Платона і Аристотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням сутності її предмету. Термін "естета" походить від грецького "aisteticos" (сприйнятий відчуттям). Філософи-матеріалісти (Д. Дідро і Н.Г. Чернишевський) вважали, що об'єктом естетики як науки є прекрасне. Ця категорія і лягла в основу системи естетичного виховання. [1; 69]

У наш час проблема розвитку особистості, естетичного виховання, формування її естетичної культури одна з найважливіших завдань, що стоять перед школою. Вказана проблема розроблена достатньо повно в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Серед них А.С. Макаренко, В.А. Сухомлинський, А.Б. Щербо, Д.Н. Джола, Б.Т. Ліхачов, Д.Б. Кабальовський, Н.І. Киященко, Б.М. Неменський, М.Д. Таборідзе, В.Н. Шацкая та інші.

Естетичне виховання - це формування естетичних знань, ідеалів, смаків, розвиток здібностей до естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в оточуючий світ, зберігати прекрасне; одна з важливих і складних сторін системи всебічного і гармонійного розвитку особистості. Воно залучає людину до світу прекрасного, допомагає повніше відчувати, розуміти прекрасне в оточуючому світі, цінувати твори мистецтва, формує негативне ставлення до бридкого.

Дослідники теорії і методики естетичного виховання школярів Д. Джола та А. Щербо вважають, що сутність естетичного виховання - це цілеспрямоване формування і розвиток підходу людини до світу з потребою в удосконаленні, залучення її до споживання і творення цінностей художньої культури суспільства.

Видатний український педагог Василь Сухомлинський писав: "Краса - могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому ти так чи інакше ставишся сам до себе”. [8, 414]

Д.Б. Ліхачов в своїй книзі "Теорія естетичного виховання школярів" спирається на визначення дане К. Марксом: "Естетичне виховання - цілеспрямований процес формування творчо активної особи дитини, здатної сприймати і оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті і мистецтві, жити і творити "по законах краси" [2; 51]. Автор підкреслює провідну роль цілеспрямованої педагогічної дії в естетичному становленні дитини. Наприклад, розвиток у дитини естетичного відношення до дійсності і мистецтва, як і розвиток його інтелекту, можливий як некерований, стихійний і спонтанний процес. Спілкуючись з естетичними явищами життя і мистецтва, дитина, так чи інакше, естетично розвивається. Але при цьому дитиною не усвідомлюється естетична сутність предметів, а розвиток часто обумовлений прагненням до розваг, до того ж без втручання ззовні у дитини можуть скластися невірні уявлення про життя, цінності, ідеали. Педагоги та психолог, в тому числі і Б. Т Ліхачов, вважають, що тільки цілеспрямована педагогічна естетично-виховна дія, залучення дітей в різноманітну художню творчу діяльність здатні розвинути їх сенсорну сферу, забезпечити глибоке усвідомлення естетичних явищ, підняти до розуміння справжнього мистецтва, краси дійсності і прекрасного в людській особі [2; 42].

Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура - це сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, зберігати природну красу. Рівень естетичної культури виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (переживань, почуттів, потреб, поглядів, смаків, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Змістом естетичного виховання є естетичне сприйняття, естетичне судження, естетичні знання, естетична культура, естетичні почуття, естетичні переживання, естетична насолода, естетичні смаки та естетична діяльність. У комплексі ці категорії розкривають сутність естетичного виховання, розширюють його палітру, становлять його структуру.

Естетична свідомість - це форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.

Для розуміння психологічних особливостей естетичної свідомості як результату естетичного виховання слід розглянути структуру естетичної свідомості:

1. Естетичне сприйняття, яке виявляється у спостережливості, умінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

2. Естетичні почуття - почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

3. Естетичні судження, які передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. У педагогічній практиці є недопустимим нав'язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з'ясуванні естетичної вартості предметів.

4. Естетичні смаки, що постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Вони мають вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.

5. Естетичний ідеал - своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Естетичний ідеал відображає уявлення про красу, її критерії.

Виходячи з наведеної структури естетичної свідомості, можна зробити висновок, що найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття. Більш складні компоненти - судження, смаки, ідеал формуються в учнів на базі естетичних сприйняттів у процесі естетичного освоєння світу.

Зміст естетичного виховання конкретизується в програмах з кожного предмету. Звичайно, деякі предмети, зокрема література, музика, образотворче мистецтво, мають дуже великий потенціал щодо естетичного виховання учнів завдяки специфіці об'єктів вивчення - творів мистецтва. Проте вчителі всіх предметів мають враховувати естетично-виховне навантаження програм та намагатися використати в цьому аспекті кожну можливість, яку дає їх предмет. Окрім уроків, естетичне виховання реалізується у різних самодіяльних об'єднаннях учнів (хори, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки, кіно - і фотогуртки), у роботі студій, під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо. Серед цих шляхів реалізації естетичного виховання учнів важливе місце займає естетичне виховання на уроках іноземної мови, що детально буде розглянуто в даній роботі. [12]

Не слід трактувати мистецтво як єдине джерело естетичного виховання. Безперечно, твори мистецтва як реалізація ідеалу прекрасного у людській діяльності мають величезний естетично-виховний потенціал. Проте поряд із ними джерелами естетичного виховання виступають також природа, естетика побуту, у тому числі естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін.

1.2 Принципи естетичного виховання

Підґрунтя організації системи естетичного виховання учнів становлять як загальні принципи виховання, так і низка специфічних принципів. Так, принцип загальності й обов'язковості естетичного виховання обумовлено тим, що учні усіх вікових груп постійно взаємодіють з естетичними явищами в побуті, міжособистісному спілкуванні старшими та однолітками, спілкуванні з природою та мистецтвом. Повсюди й завжди їх супроводжує прекрасне й потворне, трагічне й комічне. З огляду на це цілеспрямоване збагачення чуттєвого досвіду, естетичних уявлень і понять на уроках, у позакласній та позашкільній роботі, у родині сприяє формуванню у школярів адекватного стійкого емоційно-оцінного ставлення до дійсності. Естетичний розвиток кожної дитини має стати найважливішою умовою пристосування їх до самостійного життя.

Органічний взаємозв'язок естетичного та корекційного впливу педагогічного процесу спричинює актуальність принципу єдності художньо-естетичного розвитку пізнавальної, емоційно-чуттєвої ціннісно-орієнтаційної сфер особистості школярів.

У цьому зв'язку дуже важливо, щоб учитель усвідомлював, що необхідними педагогічними умовами запровадження естетичного виховання у школі є спрямування навчально-виховного процесу на системний розвиток інтелектуальних, емоційно-чуттєвих і ціннісних компонентів свідомості учнів, а також цілеспрямована організація їхньої практично-творчої діяльності.

Принцип постійності зв'язку із життям реалізується через актуалізацію та активізацію особистого емоційного та пізнавального досвіду різних життєвих ситуаціях; організація спілкування школярів з мистецтвом, організацію класних, позакласних, позашкільних занять, різноманітних форм комплексного впливу мистецтв, що посилюють своєю взаємодією художньо-естетичного сприймання.

Принцип естетики всього дитячого життя потребує організації виховної роботи зі школярами за законами краси, що приносить радість та естетичну насолоду. Для учнів виховного значення набуває і оформлення шкільних приміщень, і охайність у одязі, житті, і форма спілкування з однолітками та дорослими, і естетика в організації трудового, фізичного виховання, і характер шкільного та сімейного дозвілля тощо, важливо залучати учня до активної діяльності щодо створення та збереження краси навколо себе й у самому собі.

Система естетичного виховання учнів школи будується також на основі принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Вимоги до естетичних суджень, смаків, почуттів, результатів творчої діяльності мають оптимально співвідноситися з віковими можливостями дитини. Індивідуальний підхід створює найбільш сприятливі умови для розвитку творчих можливостей, нахилів кожного учня.

1.3 Методи, засоби та форми організації естетичного виховання

Метод досягнення навчально-виховної мети - це певна дія педагога і учнів, за допомогою якої педагог озброює учнів знаннями, навичками і вміннями, формує їхні почуття, інтереси, смаки, переконання.

Оскільки матеріал для естетичних оцінок дає сприймання, то першою групою методів є ознайомлення, спостереження, демонстрація. Але розвиток естетичного сприймання полягає не тільки в тому, щоб учні побачили або прослухали те, що вчитель вважає за потрібне. Він повинен забезпечувати якість сприймання. Тобто образи, створювані в свідомості, мають бути глибокими, істинними й естетичними за характером. Вчитель повинен активізувати й концентрувати увагу на тих цілісних характеристиках об'єкта, які допомагають дітям збагнути ступінь його досконалості.

Для цього існують різні методичні прийоми. Наприклад, зіставлення двох предметів. Це обов'язково викличе аналіз, роздуми, активне осмислення побаченого, дасть учням відчути, що для повноцінного естетичного враження важливо врахувати всі елементи форми й створити найповніший образ явища. Якщо учні не вміють виділити головне, демонстрацію потрібно супроводжувати словесним поясненням. Внаслідок цього в учнів складуться психологічні механізми самостійного осягнення будь-яких явищ. У міру формування навичок естетичного сприймання вчитель свої пояснення робить дедалі коротшими, зводячи їх до форми коментаря, підказки. Оціночні поняття (гарне, потворне, трагічне, величне тощо), поєднуючись з чуттєвими образами, можуть впливати на формування в дітей критеріїв оцінки. В естетичних судженнях ми маємо усвідомити для себе, що ми сприймаємо, осмислюємо, як оцінюємо (якою мірою відчуваємо красу, комічність, трагічність тощо), чому так оцінюємо (якими критеріями користуємось).

Естетична освіта здійснюється передачею знань педагогом (розповідь, лекція, бесіда, консультація), самостійним опануванням знаннями (реферування, підготовка повідомлень, доповідей, робота з джерелами знань). Через оцінювання естетична освіта розвиває індивідуальне вміння оцінювати й насолоджуватись - естетичний смак. До практики оцінювання учнів залучають методом бесіди, в якій запитання вчителя спонукають їх висловлювати свої оцінки конкретних явищ (предметів побуту, вчинків, творів мистецтва, оформлення свята тощо), складанням відгуків (коротких описів власного враження) і рецензій (ширших і більш вмотивованих оцінок), які є різновидом методу розповіді, розповіддю про враження.

Щодо завдання формувати активне, творче ставлення до дійсності, тобто прагнення втілювати свої уявлення про красу в життя, створювати для людей нове, досконаліше, то його можна розв'язати, лише залучивши учнів до безпосередньої діяльності. Методом доручень, постановкою практичних завдань, виконанням їх розвиваються творчі здібності учнів.

Методом вправляння людина приходить до майстерності. Якщо це вдалий, оптимальний варіант, в якому органічно поєднано форму й зміст, то людина переживає радість від своїх умінь, радість творця. Завдяки цьому і виникає висока потреба створювати й споглядати досконале, гарне. Тобто краса як результат діяльності сама стає стимулом до нових звершень, нової діяльності. Дітей уже з раннього віку треба свідомо орієнтувати на красу. Методів, якими можна розвивати творчу ініціативу, бажання самим створювати красу, багато: демонстрування зразків, показ (приклад самого виховання), спеціальний інструктаж (на початку роботи, в процесі і в кінці її), суспільна оцінка творчості, заохочення тощо [4].

Отже, усі методи естетичного виховання становлять єдину систему. Основними з них є: бесіда, розповідь, творчі завдання (з використанням прийомів порівняння, зіставлення, контрасту), аналіз, метод аналогій. Знаючи роль кожного методу цієї системи у розв'язанні конкретних завдань, можна уникнути захоплення одним якимось методом і нехтування іншими.

Арсенал засобів естетичного виховання досить вагомий: література, музика, образотворче мистецтво, навколишнє природне середовище, архітектура, театральне мистецтво, кіномистецтво та ін.

Ефективність естетичного виховання забезпечується через єдність та взаємообумовленість національного і загальнолюдського. Естетична культура особистості має формуватися передусім на ґрунті національної культури із залученням до надбань культури світової.

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін.

1.4 Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів

Естетичне виховання на уроках іноземної мови можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для цього вивчення іноземної мови. Сприйняття краси - це перший ступінь у вихованні відчуттів, емоційної чуйності. Тільки на емоційній основі встановлюються міцні зв'язки дитини з навколишнім світом. Лише такий навчальний процес, що приносить учневі емоційне та естетичне задоволення може бути успішним та забезпечити високий рівень навчальних досягнень.

Весь сучасний арсенал навчально-методичних засобів направлений на досягнення цієї мети: барвисті підручники, прекрасна наочна допомога, всілякі кросворди, пазли, ігри, аудіокасети з віршами і піснями, відеоматеріали. Проте самі по собі вони ще не забезпечують сприятливого емоційного клімату на уроці, а яскраві ілюстрації книжок не обов'язково стають джерелами естетичної насолоди. Досить часто трапляється, що без належної роботи вчителя всі ці яскраві елементи просто проходять повз свідомості учнів, які не вміють сприймати прекрасне. І тоді особливої радості в очах дітей не видно, швидше настороженість, переляк, роздратування.

Проблема інтересу, захопленості, мотивації - одна з фундаментальних проблем всієї педагогіки, і її вдале рішення важливе для успішного ведення занять по будь-якому шкільному предмету. Але особливого значення вона набуває в області викладання іноземної мови, де без емоційної захопленості неможливо досягти хоч трохи задовільних результатів, скільки б ні віддавати цьому сил і часу. Адже поза мовним середовищем іноземній мові навчити не можна, їй можна тільки навчитися.

Сучасна методика викладання іноземної мови спрямована переважно на навчання "комунікації”, формуванню в учнів комунікативної компетенції. Акцентується роль мови як "засобу спілкування”, велика увага приділяється створенню ситуацій спілкування, наближених до реальних (написання листів, створення та виконання діалогів тощо). Проте поряд із цим процес навчання іноземній мові позбавляється радості емоційної наповненості, переживання, вражень від сприйняття художніх творів (віршів, пісень та ін.), власної творчості і тим самим у нього віднімається найголовніше - здатність благотворної дії на духовний світ учнів, їх моральність, естетичні переконання, на формування у них естетичного смаку. [14]

Будь-яка мова, як рідна, так і іноземна, - це живий організм, в ньому зосереджений, окрім інформаційного, величезний етичний, естетичний, художній потенціал, тому відношення до мови як формальному набору "видів мовної діяльності" веде до вихолощення самої її суті. Завдання вчителя полягає в тому, щоб викликати в учнів ясне розуміння того, що мова - не просто механічне знаряддя, яким можна користуватися на свій розсуд, а важлива частина самого життя, життя в цілому і життя кожної окремої людини, у тому числі і школяра.

Метою навчання іноземній мові сьогодні є формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. Важко не погодитися з тим, що навіть на рідній мові, де знання лексики і стилістичних особливостей не представляє складності, не завжди вдається переконливо і логічно збудувати мовлення і досягти бажаного результату в спілкуванні. В значній мірі це обумовлено тим, що на уроках, як рідної мови, так і іноземного, всі усні вислови учнів є мовою лише за формою, а по суті такими не є. Адже людська мова (як письмова, так і усна) - продуктивний вид діяльності, тобто плід творчості, самостійний "продукт", неповторний за формою і змістом. На практиці ж часто доводиться зустрічатися з ситуацією, коли відповіді учнів по темі, що вивчається, схожі як близнюки, що є яскравим прикладом репродуктивності, тобто відтворення.

Власне у тому полягає унікальність предмету "іноземна мова", що ці уроки є фактично єдиними, що моделюють реальні і багатообразні ситуації спілкування. Жоден інший предмет не має за мету навчати учнів перш за все спілкуванню А спілкування - це не тільки уміння правильно говорити і грамотно побудувати свою мову, але уміння слухати і чути, переживати і співпереживати. Досягти цього, не зачіпаючи емоційної сфери учнів, неможливо, і в цьому сенсі урок іноземної мови, близький предметам естетичного циклу: музиці і образотворчому мистецтву.

От чому дуже важливо, щоб на уроках звучали не холодні, бездушні, хоча і фонетично та граматично правильні відповіді учнів, а відповіді, що містять власні переживання, враження, забарвлені дитячою емоцією, щирі "сплески" душі і розуму. Саме тоді процес спілкування набуває бажану форму.

Залучаючи школярів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності, треба мати зважаючи на, що в основі всього цього повинне лежати емоційне, активне сприйняття мови. Це поняття у жодному випадку не можна ототожнювати з терміном "аудіювання" (сприйняття мови на слух). Сприйняття мови не можна зводити до одного з "видів мовної діяльності", як це зазвичай робиться. Активне емоційне сприйняття мови - основа мовного виховання в цілому і всіх його ланок. Мова може виконувати свою пізнавальну, виховну, естетичну функцію тільки тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути її і осмислювати її. Всі враження, уявлення і знання, які пройшли через душу і серце дитини, стають його власними знаннями, власною точкою зору, його думками і переконаннями, його відношенням до добра і зла, прекрасного і потворного, що і визначає етичну позицію людини. І тут цінність естетичного виховання, в найширшому тлумаченні, важко переоцінити.

Окрім естетичного потенціалу самої мови широкі можливості для реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови дає культурологічний та країнознавчий компоненти навчання. Адже вивчення іноземної мови передбачає вивчення культури країн, мова яких вивчається. Це дає змогу вчителеві ознайомити учнів із фольклором, літературою, живописом, архітектурою та іншими галузями мистецтва цих країн, розширюючи культурологічні знання учнів, формуючи їх естетичні уподобання.

Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування не тільки допоможе досягти меті навчання іноземній мові, але сформує повноцінну, естетичну розвинену особистість.

Висновок до І розділу

Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Завданням естетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.

Одним з основних завдань школи на сучасному розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв'язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.

Основним структурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організації впливу на учнів різного віку. [23]

Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Розділ ІІ. Здійснення естетичного виховання школярів у процесі навчання іноземної мови

2.1 Педагогічні умови та засоби формування естетичної культури школярів на уроках англійської мови

Для реалізації поставленої мети нами представлені педагогічні умови формування естетичної культури школярів та засоби формування даної культури на уроках іноземної мови.

Формування естетичної культури особистості - це складний багатогранний процес. Педагогічним умовам в даному процесі належить важлива роль. Під педагогічними умовами формування ми розуміємо сукупність заходів, спрямованих на поетапне моделювання та ефективне функціонування процесу формування естетичної культури школярів.

Ми вважаємо, що сукупність заходів повинна являти собою комплекс, оскільки випадкові умови не сприяють ефективному вирішенню цього завдання.

Як показав аналіз літератури, ефективність процесу формування естетичної культури школярів на уроках іноземної мови визначається комплексом наступних умов:

а) організація навчання з урахуванням творчої діяльності, стимулюючої процес вивчення іноземної мови;

б) створення на заняттях ситуації успіху з опорою на допомогу і контроль з боку педагога;

в) організація уроку з урахуванням колективного та комунікативної діяльності учнів. [18]

Слово "творчість" походить від слова "творити", і в загальновідомому сенсі це означає шукати, винаходити і створювати щось таке, що не зустрічалося в минулому досвіді - індивідуальному чи громадському.

Відповідно, і творча пізнавальна діяльність учнів є самостійний пошук і створення або конструювання якогось нового продукту (в індивідуальному досвіді учня - нового, невідомого для нього наукового знання або методу, але відомого, як правило, у громадському досвіді).

Отже, основними критеріями творчості у пізнавальній діяльності учня є: самостійність (повна або часткова), пошук і перебір можливих варіантів руху до мети (в повному або частковому об'ємі); створення в процесі руху до мети нового продукту (в повному або частковому вигляді).

Творча діяльність немислима без усвідомлення мети пошуку, без активного відтворення раніше вивчених знань, без інтересу до поповнення відсутніх знань з готових джерел, до самостійного пошуку без уяви і емоцій.

У процесі спілкування з учнями вчитель може порівняно легко спостерігати і фіксувати прояв всіх цих якостей, давати загальну оцінку ставлення учнів до навчання - є воно творчим і зацікавленим і залежно від цього будувати свою власну діяльність по поступовому розвитку творчого ставлення учнів до навчання.

Як показали аналіз педагогічної і психологічної літератури, в основі будь-якої творчої діяльності лежить прогноз-передбачення її ймовірних результатів. Тому і засвоєння учнями матеріалу на творчому рівні передбачає його прогнозування.

В даний час нам представляється актуальною проблема створення на уроці ситуації успіху з опорою на допомогу і контроль з боку педагога. З педагогічної точки зору, ситуація успіху - це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, при яких створюється можливість досягти певних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і цілого колективу.

Завдання вчителя в тому і полягає, щоб дати кожному зі своїх учнів можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе.

Дослідники вказують, що навіть разове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття дитини, різко змінити ритм і стиль його діяльності, взаємини з оточуючими.

Колективна комунікативна діяльність учнів мовної групи розуміється нами наступним чином. По-перше, перед групою учнів ставиться розумова задача, вирішення якої можливе лише за умови їх колективної роботи. По-друге, загальногрупова за рішенням завдання діяльність має загальний груповий результат, наприклад, висловлювання всієї групи, колективний монолог або полілогічне висловлювання. При цьому індивідуальні висловлювання учнів мають загальний для всієї групи смисловий стрижень. [23]

Розвиваючі резерви іноземної мови як засобу формування естетичної культури школярів найбільш повно розкриваються, якщо:

а) учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчальної діяльності;

б) учні самостійно висувають значущі для них навчальні цілі, а створені на уроках ситуації успіху допомагають їм досягати виконання поставлених цілей;

в) учні виконують навчальні завдання, що мають чіткий, особистісний смисл;

г) на уроках здійснюється рівноправне комунікативну взаємодію з учителем;

д) творчі навчальні завдання моделюють різні аспекти людської діяльності.

2.2 Реалізація завдань естетичного виховання учнів засобами іноземної мови

Мета навчання іноземній мові - формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. На заняттях з іноземної мови можна моделювати реальні різноманітні ситуації спілкування, коли важливо не тільки уміти правильно і грамотно говорити, але і уміти слухати, співпереживати, зачіпаючи при цьому емоційну сферу учнів. Залучаючи учнів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності необхідно пам'ятати, що в основі всього цього лежить емоційне, активне сприйняття мови. Активне емоційне сприйняття мови - основа мовного виховання в цілому, включаючи естетичне виховання, оскільки при спілкуванні на іноземній мові активізується внутрішній духовний світ учнів, їх відчуття і думки. Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування допомагає досягти мети навчання іноземній мові, а також сформує повноцінну естетично розвинену особу.

Для удосконалення процесу естетичного виховання засобами іноземної мови, необхідно організовувати навчання з опорою на грамотно складені підручники, до яких включався б відповідний мистецтвознавчий, літературознавчий та країнознавчий матеріал. З мстою поліпшення естетичного виховання підручники і посібники з іноземної мови повинні включати до змісту автентичні тексти, пісні, вірші, навчально-мовленнєві ситуації, мотиви гри на музичних інструментах.

При навчанні іноземної мови доцільно реалізовувати літературно-країнознавчий підхід до організації навчального матеріалу. Метою такого підходу є розвиток естетичної культури учнів, разом з "організацією діалогу культур, стимулюванням літературно-країнознавчих смаків учнів" [5; 35]. Засобами для втілення даного підходу, на думку О.О. Коломінової, можуть бути наступні прийоми: моделювання ситуацій за участю відомих літературних персонажів творів англомовних авторів, повідомлення інформації літературно-країнознавчого характеру, проведення нестандартних уроків англійської мови із літературно-країнознавчим забарвленням.

Важливо підкреслити, що майже всі практичні задачі занять з іноземної мови мають естетико-виховну спрямованість. Наприклад, завдання ознайомлення учнів з новим фонетичним матеріалом і навчання оперувати ним у мовленні пов'язано зі сприйманням краси звучання правильно вимовлених слів, мелодики, ритму і тембру артикуляції. Завдання організації монологічного чи діалогічного мовлення розвиває культуру мовлення учнів, уяву та образне мислення [9], що відповідно формує естетичну свідомість особистості.

Ще В.А. Сухомлинський писав про важливість виховання чутливості до слова і його відтінків, оскільки це "одна з передумов гармонійного розвитку особи" і, що "закохана в красу слова людина стає більш чутливою і вимогливішою до естетичного і морального буття навколо себе". [8] Вивчення нових лексичних одиниць та їх використання в мовленні спрямовано на розширення активного і пасивного словників учнів, на розвиток їхньої культури мовлення, що також пов'язано з естетичним вихованням. Знання лексики збагачує мовну особистість учня, розширює можливості спілкування добиранням синонімів, притаманних тому чи іншому функціональному стилю. Розуміння тієї чи іншої мовної одиниці, проведення словотворчого аналізу, виявлення мовної мотивації призводить до осмисленні внутрішньої форми слова, що формує філологічну та естетичну культуру особистості. Комунікативний аспект вимагає також від учнів виконання таких задач як складання діалогів на різні теми, проведення дебатів, ролевих ігор. Окрім цього діалог як основа спілкування виступає як діалог культур, розвиваючи лінгвокультурологічний напрямок естетичного виховання. Даний напрямок вимагає автентичних текстів, фразеологізмів, прислів'їв і приказок, фонових знань, особливостей характеру носіїв мови.

Читання на іноземній мові тексту, особливо художнього, розвиває дикцію та культуру виразного читання, і разом з тим, пов'язане з вирішенням завдань естетичного виховання, завдяки інтегрованому характеру вказаної навчальної діяльності. Сприйняття художнього тексту залежить від нього прагматичної вагомості, тезаурусу, особистих уподобань читачів, тобто факторів, пов'язаних з рівнем розвитку читацької компетенції

Першим етапом сприйняття художнього тексту є його включення в контекст епохи, національної традиції, літературного напряму, жанру та автора. Дуже важливо створити на уроці творчу атмосферу, коли учні зацікавленні в отриманні знань не тільки з безпосередньої теми, а й з суміжних сфер, наприклад, літератури, мистецтва, історії, тощо.

Таким чином, естетичне виховання учнів здійснюється вже при реалізації мети мотиваційного етапу читання тексту, а саме активізації фонових знань учнів, усунення змістових, лінгвокраїнознавчих труднощів та стимулювання діяльності мислення та уяви читачів, їхнього інтересу до тексту.

Під час власне процесу читання діти проникають у смисл художнього тексту, осмислюють його як складну структурну єдність, в якій розкривається комунікативний намір автора. Вміння адекватно розуміти естетичний та соціокультурний потенціал сприяє більш глибокому розумінню смислу художнього тексту. Для естетичного виховання учнів необхідне творче використання інформації, що несе художній текст. Творчість виявляється в тому, що учні, в результаті читання та активної переробки змістової інформації тексту самостійно виводять нове, імпліцитне в художньому тексті, знання [6].

Для ефективної реалізації завдань естетичного виховання учнів засобами іноземної мови є поглиблена робота з поетичним текстом, яка забезпечує практичне використання мови, усвідомлення природи поетичної мови та розуміння рідної та іноземної культур. Поглиблена робота з поетичним текстом - це інтегрована форма роботи з поетичним твором, спрямована на вдосконалення механізмів іншомовної мовленнєвої діяльності, пізнавально-когнітивних процесів і творчих здібностей тих, хто навчається, шляхом комплексного опрацювання композиційно-смислових аспектів поетичного тексту [6; 10]. Читання та інтерпретування вірша стимулює розумову діяльність, пов'язану з розпізнаванням, сприйняттям та осмисленням змістової інформації та формуванням власної думки. Поетичний текст допомагає опанувати емоційно-ціннісний досвід спілкування, збагачує їх духовний світ, розвиває уяву, в чому і полягає його естетико-виховна цінність. Отже, читання оригінальних текстів, в тому числі, поетичних, розвиває естетичну свідомість учнів шляхом поглиблення естетичних та соціокультурних знань про культурний та літературний контекст даного твору та шляхом самостійної творчої інтерпретації прочитаного тексту.

Серед засобів естетичного виховання на заняттях з іноземної мови важливе значення має навчання учнів творчого писемного мовлення, тобто "комплексу навичок й умінь коректного в орфографічному, структурному та змістовному планах написанню оригінальних письмових робіт" [7; 15]. Творче писемне мовлення передбачає наявність різних моделей творів, таких як твір-опис, твір-роздум, твір-мініатюра. Твір-опис має великий естетико-виховний потенціал, оскільки він передбачає спостереження, реальне чи уявне, за об'єктом опису, та його інтерпретацію, що зумовлюється рівнем розвитку естетичної свідомості особистості студента. Залежно від характеру опису розрізняють три йот види: об'єктивний, суб'єктивний та об'єктивно-суб'єктивний [22]. Найбільш цінним, з точки зору естетичного виховання, є написання суб'єктивного твору-опису, бо він передбачає найбільший ступінь взаємодії між автором та читачем, оскільки в завдання автора входить не просте відтворення зовнішніх рис об'єкта, що зображується, а відбір цих рис відповідно до особистого ставлення до нього, з метою викликати у читача подібні до власних почуття та емоції. До того ж, саме твір-опис характеризується найвищим ступенем творчості, адже для його написання автор має вдатися до оригінальних способів викладення думки та відтворення дійсності.

У наш час, коли відбувається перехід до креативно-педагогічної системи освіти, виникає гостра необхідність пошуку нових методик естетичного виховання, які спрямовані на розвиток гармонійної і духовної особи.

Метою навчання іноземної мови на основі проектної методики є формування комунікативної компетенції учнів у сукупності лінгвістичного, соціокультурного когнітивного та особистісного компонентів. Особливість проектної методики полягає в тому, що учні вивчають іноземну мову в процесі виконання творчих завдань, наданих їм відповідно до їх інтересів, здібностей та рівня володіння мовою. Під час виконання таких завдань, наприклад, інтерв'ю, листування, читання літератури, завдання лінгвокраїнознавчого характеру тощо відбувається спілкування іноземною мовою з метою отримання певної інформації. Дітям надається можливість на власний розсуд обирати теми спілкування й відповідний мовний матеріал, при чому результат проектної роботи ґрунтується на власному досвіді дитини та його знаннях про навколишній світ. Перевагою проектної методики є і той факт, що вона передбачає не тільки класну, а й активну самостійну роботу учнів [1]. Естетико-виховний зміст проектної методики визначається високим ступенем самостійності та творчим характером діяльності.

Необхідно також зазначити, що у програму англійської мови входить певна кількість тем, безпосередньо пов'язаних з естетичним вихованням. Наприклад, починаючи з 6 і до 11 класу діти вивчають тему "Англомовні країни", з якої вони дізнаються про різні національності, звичаї, традиції, історичні пам'ятки. З 8 класу вводиться тема "Культура", де йдеться про відвідування театру, кіно або музею та тема "Музика", з якої учні отримують різноманітну інформацію про музичні стилі, композиторів, музикантів, виконавці, відвідування концерту. Так, в 11 класі з поглибленим вивченням англійської мови вивчається тема "Painting" ("Живопис"), де обов'язковим є знайомство з живописом Великобританії і США, вивчається діяльність найвидатніших живописців. Це означає, що на цих уроках школярі не тільки засвоюють необхідну лексику, а й ознайомлюються з творами мистецтва, отримують базові знання техніки живопису і пробують оцінити полотна, а також висловлюють свою точку зору і діляться почуттями, викликаними цими творами. Важливо забезпечити безпосереднє ознайомлення учнів з видатними творами зарубіжного образотворчого мистецтва і архітектури, навчити розуміти виразну мову художника, нерозривний зв'язок змісту і художньої форми, виховати емоційно-естетичне ставлення до творів мистецтва.

У темі "Books" ("Книги") діти знайомляться з найвідомішими книгами, діляться своїми враженнями, говорять про свої улюблені книги, авторів, художніх стилях, що дозволяє виявити їх естетичні потреби і при необхідності відкоригувати їх. На одному з уроків діти читають незакінчену розповідь; після прочитання їм пропонується закінчити її самостійно вдома, що дає можливість проявити творчий потенціал в художній літературі. Це завдання спрямоване на виявлення та розвиток творчих здібностей в галузі літератури. Так само в процесі формування естетичної культури важлива роль належить темі "Nature" ("Природа"), під час проходження якої можна проводити різні екскурсії на такі теми як "The beauty of motherland" ("Краса рідного краю"), Flowers of our town ("Квіти нашого міста"), A bunch of autumn ("Осінній букет"). Під час екскурсій і прогулянок на природі в учнів загострюється естетичне бачення її краси, розвиваються уява і образне мислення.

В 10 класі в програму англійської мови входить тема "Theatre" ("Театр"), яка зазвичай дуже подобається школярам. Наприкінці даної теми школярам пропонується самим організувати проект-постановку, а саме поставити самостійно якусь п'єсу, спектакль. При цьому вчитель може допомагати, наприклад, у виборі твору. Це творче завдання - своєрідне тренування літературних здібностей, спосіб виявлення акторських задатків. Тут можна сказати, що деякі класи підходять до цього завдання не формально, а дійсно творчо, намагаючись імпровізувати або трактувати спектакль на свій манер (наприклад, адаптувати п'єсу до нинішніх реалій, зберігши лише основний зміст і ідею твору). [25]

2.3 Твори мистецтва, як засіб реалізації естетичного виховання

Особливе місце у вихованні естетично особистості займає вплив мистецтва, яке втілює в собі естетичну категорію прекрасного. Тому естетичне виховання під час вивчення іноземної мови розглядається найчастіше як використання творів мистецтва та залучення учнів до творчості під час роботи над мовним та лінгвокультурним матеріалом [11, 207].

Використання творів мистецтва з метою естетичного впливу на свідомість учнів, може бути здійснено в рамках традиційних уроків. Для цього вчителю потрібно:

використовувати для роботи над мовним матеріалом тексти, що мають естетичну вагу, наприклад, уривки з творів художньої літератури або інформацію про мистецтво та культуру країни, мова якої вивчається;

реалізовувати країнознавчу спрямованість уроків іноземної мови шляхом ознайомлення учнів із досягненнями мистецтва та культури країн, мова яких вивчається;

створювати ситуації, в яких учні мають висловити своє сприйняття, оцінку тих чи інших творів мистецтва (картини, літературні твори, кінофільми та ін.).

Важливе значення для розвитку естетичних уподобань учнів має також оформлення кабінету іноземної мови, адже естетика побуту, повсякденного життя є важливою складовою естетичного смаку особистості, що формується.

Велику роль у формуванні естетичної особистості учня мають позакласні заходи і так звані нестандартні уроки, що дають можливість вияву творчості, емоційному переживанню подій учнем. Серед моделей таких уроків і заходів слід зазначити різноманітні інсценізації, творчі вечори, рольові ігри. Нестандартність уроку може полягати і в активному використанні вчителем творів мистецтва - музичного, образотворчого, кінематографічного - як засобів емоційного та естетичного впливу, мотивації та розвитку загальної культури учня. [19]

Моделюючи ситуації мовного спілкування мистецтвознавчої спрямованості, корисно заздалегідь відвідати театр, музей, філармонію, подивитися фільм або прочитати оригінальний текст. І що важливо - потім інтерпретувати матеріал англійською мовою. Твори Моема, Бернса, Шекспіра, Уайльда, Уїтмена можна інсценувати і обговорити в театральному кафе. Відвідавши виставку картин, побувавши екскурсоводом, кожен учень стає знавцем живопису, вчиться аналізувати художнє полотно. Школярів цікавить аналіз поетичних текстів, художніх фільмів, мультфільмів, музичних форм. Міжпредметні зв'язки з історією, психологією, філософією, географією, безумовно, збагачують особу, мотивують і оптимізують вивчення мови. Проблемна ситуація на уроці створюється за допомогою афоризмів. Думки великих класиків служать дороговказною зіркою у вирішенні етичних проблем уроку, допомагають учням зробити загальнолюдські висновки про добро і зло. Безумовно, в арсеналі кожного вчителя повинні бути художні зразки світової класики: "Ромео і Джульєта”, "Гамлет”, "Приборкання норовистої”, мультфільми про Русалочку, Білосніжку, Робіна Гуда. Країнознавчі матеріали про Лондон, історію і географію Британії, традиції і свята англійців також створюють ситуацію співпереживання, естетичного освоєння на уроках англійської мови. Розвивають творчі здібності дітей конкурси перекладачів, придворних портретистів, гідів, читців, солістів, любителів карооке [12, 152].


Подобные документы

  • Психолого-педагогічні характеристики естетичного виховання учнів. Вплив іноземної мови на естетичне виховання. Шляхи реалізації естетичного виховання на уроках іноземної мови. Специфіка естетичного виховання на уроках іноземної мови у старших класах.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 14.08.2010

  • Народні погляди на красу та прилучення дітей до прекрасного. Засоби виховання естетичної культури в сім’ї. Методи та засоби естетичного виховання дітей дошкільного віку. Засоби, завдання, основні напрями та проблеми естетичного виховання учнів у школі.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 18.11.2010

  • Поняття "процес навчання", "виховання", "естетичне виховання". Зміст, шляхи, форми та засоби естетичного виховання. Естетичне виховання молодших школярів у Павлиській школі В.О.Сухомлинського. Уроки з музики, образотворчого мистецтва та праці.

    курсовая работа [235,5 K], добавлен 07.05.2008

  • Сутність і теоретичні підходи до проблеми естетичного виховання школярів. Шляхи і засоби естетичного виховання в системі освіти. Втілення методів естетичного виховання в практичній діяльності, розкриття естетичних властивостей в учбово-виховному процесі.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 17.07.2010

  • Естетичне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема. Роль естетичного виховання в розвитку особистості. Виховання культури поведінки молодших школярів на уроках в початкових класах. Методика формування культури поведінки школярів у школі.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 20.12.2010

  • Місце та значення хореографічної діяльності в системі естетичного виховання молодших школярів, аналіз змісту, принципи та прийоми. Педагогічні умови ефективної організації естетичного виховання учнів початкових класів у процесі хореографічної діяльності.

    курсовая работа [73,3 K], добавлен 02.04.2014

  • Естетичне виховання в давнині і в сучасній школі. Проблема формування естетичних почуттів, розвитку особистості. Вплив середовища на систему естетичних цінностей. Рівень художньо-естетичної підготовки особистості. Естетичне виховання у позакласній роботі.

    реферат [18,0 K], добавлен 17.11.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.