Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів

Практичні завдання

1) Познайомтесь із партитурою тексту байки Л. Глібова «Коник-стрибунець» і завданнями до неї у підручнику (2 кл.- С. 45-47). Поділіть текст на частини, дайте їм назву, визначте мету читання кожної частини.

Проаналізуйте сюжет і композицію байки.

Дайте стислу характеристику дійовим особам байки.

У степу, |в траві пахучій, |

коник. вдатний молодець, |

і веселий,| і співучий. ||

і проворний стрибунець,|

чи в пшениченьку, | чи в жито. |

досхочу розкошував, |

і цілісенькее літо. |

не вгаваючи, спІвав;||

розгулявся на всі боки, |

все байдуже, | все дарма... |||

Коли гульк - | аж в степ широкий|

суне злючая зима. |||

Коник плаче, | серце мліє; |

кинувсь він| до Мурав'я: ||

- Дядьку, | он зима біліє!|

От тепер же згину я! |

Чуєш -| в лісі ворон кряче,|

вітри буйнії гудуть? ||

Порятуй, | порадь, земляче,|

як це лихо| перебуть! |||

– Опізнився, небораче,-|

одказав земляк йому,- |

хто кохав життя ледаче, |

непереливки тому. |||

- Як же в світі| не радіти? |

Все кругом тебе цвіте.-|

каже Коник, |- пташки, | квіти. |

любе літечко на те;|

скочиш на траву шовкову -|

все співав би та співав |||

На таку веселу мову|

Муравей йому сказав: |

-Проспівав ти| літо боже,-|

вдача вже твоя така,-|

а тепер| танцюй, небоже,|

на морозі гопака! |||

А. Глібов

Уважно прочитай байку. Зверни увагу на слова: вдатний, молодець, проворний, стрибунець, досхочу, розношував. Подумай, яку рису Коника вони передають. Простеж, як і від чого змінювалася поведінка Коника. Передай ці зміни голосом.

З яким проханням звернувся Коник до Мурав'я? Що відповів йому Муравей? Прочитай.

Як ти поставився до поведінки Мурав'я? Чому? Яким тобі видався тут Муравей? А Коник?

Чи можна з тексту байки зробити висновок про те, кого в ній автор засуджує? Доведи свої міркування

Як ти гадаєш, кого мав на увазі байкар, розповідаючи про Коника та Мурав'я?

(Читанка.- 3(2) кл.~- С. 45-47.;

2) Прочитайте оповідання В. Кави «Він живий!» і завдання до нього у підручнику (2 кл.- С. 307-309). Складіть повний план підготовки цього тексту до виразного читання за поданим у даному розділі зразком.

У кінці городу, за густо-зеленою картоплею, за стіною золотоголових погордливих соняшників сховалася під похилими вербами копанка. Ой, вабить туди Славу! Надто літнього спекотливого дня, коли сонце роздмухує в небі величезне горно.

Але за копанкою зелено-червоним муром стоять верболози. Там, казала мама, живе дід Шило. У нього в руках аж тисяча голок-циганок, і ними він штрикає не слухняних дітей, котрі наближаються до копанки...

Слава сидить на призьбі, зорить туди, де дихає прохолодою копанка, і ноги його нетерпляче тупають. Але перед очима весь час крутяться оті довгі-довгі й гострі-гострі голки-циганки і не дають ногам зірватися з місця й щодуху побігти стежкою між соняхів.

Раптом від копанки лине пронизливий хлоп'ячий крик. Слава перелякано здригається: невже дід когось схопив і безжалісно штрикає голками? Наступної миті знов лунає крик, але немає в ньому страху, тільки нетерплячий запал.

Слава незчувся, як ноги кинули його на стежку. І вже тільки вітер свистить у вухах та соняхи здивовано похитують важкими головами десь у синьому небі.

Хлопці стояли так тісно, що Слава ледь проліз між ними. Він хутко глянув на темнувату воду, помережану тінню від вербових листочків, і йому забракло повітря.

Посеред копанки безпорадно борсався їжак, а хлопці наввипередки кидали в нього грудки, не даючи пристати до берега.

У Слави самі собою бризнули сльози з очей. Все навколо нього пойнялося туманом. 1 малюк, стиснувши кулачки, щосили крикнув туди, де невиразно коливалися в тумані хлопці:

- Він же... він... живий!

Опам'ятався Слава у воді. Схопив нещасного їжака, притис до грудей.

Він зовсім не відчув, що на їжаку повнісінько гострих-прегострих, як голки, колючок...

В. Кава

Прочитай правильно слова: золотоголових., погордливих., спекотливого, наввипирсдки.

Навіщо мати страхала сина дідом Шилом? Яким уявляв його собі Слава? Чому Слава все-таки побіг до копанки? Що його там вразило? Чому він не відчув їжакових колючок? Чию поведінку ти схвалюєш? А кого осуджуєш? Яке місце в цьому оповіданні тобі найбільше сподобалось? Прочитай його. Як ти розумієш значення висловів: «сонце роздмухує в небі величезне горно», «дихає прохолодою копанка», «щодуху побігти»?

Використовуючи виділені речення, склади вдома розповідь «Маленький рятівник»

3)Розробіть орієнтовний план аналізу вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце» (Читанка.- 1 кл.- С. 276-277) для підготовки його до виразного читання. Підготуйтесь його прочитати.

Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду, бо чекають на городі помідори й огірки.

Цілу ніч вони не спали - раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити, та не вміють говорити.

Ні очей, ні вух не мають, та мене вони впізнають, їх щоранку напуваю, їм я пісеньку співаю.

Помідори червоніють, бо подякувать не вміють. А зелені огірки тулять листя до руки.

Г. Чубач

Чому дівчинка поспішає на город⁵ Прочитай, як овочі їй «радіють». Звертаючись до вірша, прослідкуй, що з чим зв'язано: «біжу мерщій по воду, бо...», «не спали -...», «впізнають -...». Які рядки вірша тобі особливо сподобались?

4)Запишіть на магнітофон власне читання зазначених вище байки або вірша. Прослухайте записаний текст і дайте письмову оцінку виконання згідно поданих ре комендацій. (Орієнтовні критерії пропонуються у Додатках )

2.3 Використання логіко-емоційних засобів у читанні творів різних жанрів

Прислів'я - один із видів усної народної творчості. Можна виділити такі особливості прислів'їв: узагальнення народного досвіду, повчальність, стислість і ємкість висловленої думки, влучність і поетичність, використання в прямому і переносному значеннях.

Прислів'я відображають глибокі й складні зв'язки різноманітних явищ життя і промовляються для того, щоб у чомусь переконати слухачів, закликати до чогось, що-небудь схвалити чи засудити, висміяти тощо. Під час читання прислів'їв важливо сформувати уміння виражати судження і своє ставлення до життєвого явища, що викликало це судження.

У процесі підготовки до читання необхідно згадати факти із життя, висновком до яких є. прислів'я, сформулювати своє ставлення до них. Після цього потрібно про мовити прислів'я так, аби передати відтінки почуттів, щоб всім було зрозуміле ставлення того, хто висловлюється.

На прислів'ях у школярів легко формувати поняття підтексту, не використовую чи самого терміна. Так, наприклад, в процесі аналізу прислів'я «Голова без розуму, як ліхтар без свічки» (Первоцвіт. - С. 17) вчитель підводить першокласників до висновку, що воно може бути використано (відповідно і прочитане) з різною метою: за судити (сердито), висміяти або поспівчувати.

Залежно від змісту і особливостей вираження думки інтонація може бути розповідна, спонукальна, питальна, оклична.

Велике значення під час читання прислів'їв мають логічний наголос і паузи, що допомагає передати зміст.

Практичні вправи і завдання

1)Проаналізуйте прислів'я і прочитайте відповідно до позначок і рекомендацій.

Добрий початок - | половина діла. (Розповідна, спокійно.)

Не біда,| як є хліб і вода! (Оклична, бадьоро.)

Землю поважай - | вона дасть урожай. (Спокійно, лагідно.)

Де таке бачено, | щоб родила нива ледачому? (Запитально, насмішкувато.)

2)Проаналізуйте зміст прислів'їв («Первоцвіт») і визначте їх підтекст. З якими різними почуттями можна прочитати кожне з них?

Лінивого й ноги не носять.

Носить голову тільки для шапки.

Хоч би три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Це було за царя Горошка, як було людей трошки.

Жодний ще вченим з неба не впав.

З осла не буде коня.

Хто співає, той журбу проганяє.

3)Проаналізуйте зміст і підготуйтесь до читання прислів'їв. Визначте паузи, логічний наголос, особливості інтонації та емоційного забарвлення.

Умій сказати, умій змовчати.

Давши слово - держись, а не давши - кріпись.

Слово - не горобець, вилетить - не піймаєш.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Гостре словечко коле сердечко.

Більше діла - менше слів.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

(Читанка.- 3(2) кл.- С. 11.)

Відберіть 3-4 прислів'я на одну з тем (про працю, дружбу, поведінку, пори року тощо) з різним емоційним забарвленням і інтонацією. Підготуйтесь до читання.

Загадка - невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, що його слід назвати. Особливість загадок полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно. Розглянемо основні способи створення загадок, тобто приховування задуманого предмета, з якими поступово необхідно познайомити учнів.

Найпростіший спосіб - опис зовнішнього вигляду, дій або властивостей предмета:

Уминається часто, але рушником не витирається.

Зимою біле, восени чорне, літом зелене, восени стрижене.

У загадках може використовуватися порівняння предмета з іншим, чимсь на нього схожим; з цією метою може вживатись і протиставлення:

Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, рогом їсть.

Часто задуманий предмет названо іншим, чимось на нього схожим (метафоричні загадки та їх різновид - на основі уособлення). Ознаки, дії, властивості в таких за гадках називаються інакомовно:

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.

У багатьох загадках названо не одну ознаку задуманого предмета, а кілька, використовуються різні способи побудови:

Бідовий хлопчина

В теплій сірячині

По дворах стрибає,

Крихти підбирає.

(Приклади взято з читанки для 1 кл. «Первоцвіт».)

Більшість загадок, особливо авторських, мають ритм і риму, що важливо враховувати під час читання.

Загадки промовляються повільно, щоб слухачі легко сприйняли їхній зміст. В них багато пауз. У загадці кожне слово важливе, тому його необхідно вимовляти чітко та ясно. Логічним наголосом виділяються слова, які допомагають відгадати зaгадку, передають ознаки задуманого предмета.

Під час читання загадок важливо навчитись діяти словом і промовляти їх таємничо, хитрувато і водночас доброзичливо (ану, подумай, здогадайся), зацікавити слухачів незвичайністю предмета загадування.

Практичні вправи і завдання

1)Проаналізуйте загадки і підготуйтесь до читання, враховуючи орієнтовну партитуру.

Рідке, | а не вода, | біле, | а не сніг. (Інтонація протиставлення, хитрувато).

Не гавкає, не кусає | а в дім) не пускає. (Здивування )

Посеред двора | стоїть гора: | спереду вила. | а ззаду мітла. (Таємничо, насмішкувато.)

Хто | малюнок на вікні | уночі зробив мені? (Запитально, хитрувато.)

2)Підготуйтесь до читання народних загадок (Читанка - 2 кл - С. 12) Складіть партитуру, визначте емоційне забарвлення.

Надворі горою, а в хаті водою. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. Біла рілля, чорне насіння, хто вміє - той посіє, хто знає - відгадає. Не чоловік, не звір, а має вуса. Чорне сукно лізе в вікно.

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а навчає. Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг без копит: летить - виє, ся де- землю риє.

3)Підготуйтесь до читання напам'ять наступних віршованих загадок (Первоцвіт.- С. 9, 129, 268), враховуючи партитурні позначки.

а) Я руда.| низького росту.|

хитра я | і довгохвоста. |

На курей я вельми ласа - |

в них таке смачненьке м'ясо...

|| Вовку-брату я | сестриця,|

а зовуть мене...|||

б) Хто з хвостом | і вушками? |

В кого лапки | з подушками? |

Як іде, | ніхто не чує, |

тихо, | крадучись. | полює.

в) То чорна, | то сива |

по небі ходила, |

набив її вітер - |

сльози розпустила. ЦІ

Марійка Підгірянка

4) Підберіть 3-4 загадки, різних за способом побудови, розмітьте і підготуйтесь до читання.

Оповідання для молодших школярів невеликі за обсягом, вони складаються з кількох епізодів, дія розгортається в логічній послідовності. Герої - діти, дорослі, тварини, поведінка і переживання яких завжди носять конкретний характер, - доступні і близькі дітям. Все це визначає специфіку читання оповідань.

Інтонація прозових творів - розповідна, вона є своєрідним зразком усного літературного мовлення. Завдання читця - з самого початку привернути увагу учнів, зацікавити їх розповіддю.

Про події необхідно розповідати просто і природньо, без зайвого пафосу, але яскраво передавати розгортання дії (сюжет).

Вчинки дійових осіб, їх мовлення передаються згідно з їх характерами, відповідними настроями. Важливо уявляти кожного героя, розуміти, що з ним відбувається, мотивувати його вчинки, схвалювати чи засуджувати їх. При цьому вчитель не перевтілюється у своїх героїв, він лише оповідач, який образно і яскраво передає події і розмови.

Потрібно дбайливо ставитись до мови творів, правильно передавати мовлення не лише дійових осіб, а й автора. Необхідно заздалегідь виділити найбільш яскраві вирази і слова

Оповідання для молодших школярів у більшості складаються з кількох епізодів, частин, між якими необхідно робити великі паузи, щоб діти могли обміркувати і пережити почуте, психологічно підготуватись до подальшого слухання.

Практичні вправи і завдання

1 Познайомтесь Із оповіданням В. Нестайка «Руденький» і завданнями до нього у підручнику (Первоцвіт.- С. 112-113). Визначте тему, ідею і головну мету читання. Поділіть текст на епізоди, з'ясуйте мету читання кожного.

Підготуйтесь до виразного читання оповідання за орієнтовною партитурою. Продумайте зміни темпу, особливості читання діалогу.

На дитячому майданчику| гралося двоє хлопчиків| і дівчинка|. Бабуся| дала кожному| по цукерці.| Чорнявий хлопчик) похапливо тицьнув цукерку! до рота. || Тим часом дівчинка| і руденький хлопчикі свої ще тільки розгортали.І Враз чорня вий хлопчик| вихопив у дівчинки цукерку| і дременув у під'їзд. | Дівчинка зойкнула. | скривилась! і заплакала. |||

Руденький| подивився на дівчинку, | тоді на свою цукерку. | тоді знову на дівчинку. | тицьнув їй цукерку| і швидко пішов геть. | Неначе боявся | що вона по верне її. |||

Коли він проходив повз дідуся. | який сидів на лавочці| і все бачив, | дідусь усміхнувся до нього | і сказав: |

- Ти зробив правильної. Ти| хороший хлопчик. ||

Руденький| спинився, | почервонів. | Потім зітхнув: |

--Ні, дідусю, | я не зовсім хороший...|| Мені не хотілося| віддавати...|| Правда!.. ||| Чого поганимі бути легко. | а хорошим| важко? | Мені інколи і хочеться бути поганим.! Але... |але соромно. |||

Дідусь | пильно глянув на нього.||

--Ну, тоді я| помилився. | Пробач.II Ти| не просто хороший хлопчик.) Ти| справжній молодець!) Бо в тебеї є совість. | А совість.І голубе мій,-- | це в людині| головне. ||

І дідусь) ласкаво поплескав його по плечу.|||

Прочитай правильно слова: похапливо, тицьнув, І им часом, дременув, зойкнула, пильно, молодець, поплескав.

Читаючи текст по абзацах, зверни увагу на дії чорнявого хлопчика І руденького Що сподобалось тобі в їхній поведінці, а що ні? Чому

Підготуйся і прочитай розмову руденького хлопчика з дідусем.

Чи можна з поведінки руденького хлопчика зробити висновок, що цін стане справжньою людиною?

Доводь свої міркування словами з тексту.

Зверни увагу на виділені слова і речення. Подумай, що вони передають

2)Познайомтесь з оповіданням «З кого песик приклад бере» Б. Вовк (Первоцвіт.-- С. 91-92) У чому особливість форми викладу u ньому?

Проаналізуйте особливості поведінки героїв, враховуючи зміст прямої мови -- засобу вираження суті характерів персонажів, авторської оцінки, ставлення дійових осіб один до одного. Зверніть увагу на авторський текст, який допомагає зрозуміти внутрішній стан героїв, визначити ставлення автора до них І знайти відповідний тон розповіді.

Підготуйтесь до виразного читання.

Хто це просто із слоїка варення їв і на скатертину наляпав? -- запитала бабуся.

Це не я! -- ніяково кліпнув Олесь.-- Це песик Пушок!

Дивись-но мені! -- насварилася на Пушка бабуся... А за кілька днів нова пригода.

Хто це мої капці пошматував? -- зарюмсав Олесь.

А Пушок з-під лави «Гав-гав!» на Олесеву сестричку Віру.

--Неправда! -- закричав Олесь.-- Віри півдня вдома не було. Вона зі школи недавно вернулася.

--І з кого наш песик приклад бере?--докірливо похитала головою бабуся. І справді -- з кого?

Слоїк -- висока глиняна посудина, схожа на банку.

Яку відповідь ти підготував на це запитання. Доведи свої міркування

3)Підготуйте власну розповідь-спогад про цікавий випадок або розповідь-роздум про якийсь факт, подію, прочитану книжку. Продумайте послідовність розповіді, можливості спілкування з аудиторією (відповідно до характеру розповіді), особливості вираження ставлення до того, про що йдеться.

Казка - один з найважливіших літературних жанрів, з яким знайомляться учні початкової школи. У підручниках переважають казки про тварин І соціально-побутові, є фантастичні (чарівні, героїчні). Кожна з груп має певні особливості. Але всім народним казкам притаманні мудрість, високі ідеали, мрії про щасливе життя і радісну працю. У більшості казок добро перемагає зло. Казки вчать бути чуйними, працьовитими, хоробрими, долати труднощі, прагнути справедливості, боротись зі злом У них завжди є мораль, яку необхідно донести до слухачів. Цим визначається головна мста читання.

Казка складались усно і були розраховані на слухачів, тому манера читання - розповідь, проста, щира, з розмовною інтонацією. Виконавець ніби розповідає про те, що «десь, колись» чув, він ніби звертається до слухачів, спілкується з ними, шукає їхньої підтримки. Під час виконання казки важливо досягти безпосереднього спілкування оповідача зі слухачем.

Казці притаманні динамізм, напруженість, незвичайність ситуації, таємничість, Ідо важливо передавати під час читання.

Більшість народних казок будується за принципом антитези: добро протиставляється злу, працьовитість -- ледарству, розум -- безглуздості тощо. Герої народних казок наділяються певними усталеними рисами, подаються прямолінійно, розвиток характеру у більшості казок відсутній. Під час читання важливо з перших рядків підкреслювати голосом оцінку подій і героїв, передавати ставлення до них. Читання кожного епізоду казки потребує від читця уміння намалювати яскраву завершену картину, дати інтонаційне забарвлення кожному вчинку героя, показати його риси через діалог. Епізоди один від одного відокремлюються великими паузами.

У багатьох казках використовується прийом триразового повторення подій, яким досягається поступове зростання напруження, що необхідно передати під час читання.

Казкам притаманні певні мовні особливості, які надають їм поетичності, підсилюють вилив на слухачів. Необхідно підкреслити голосом, емоційно передати постійні епітети і усталені вирази. Тавтологічні повтори вимагають уповільненого темпу, що надає певної мелодійності, створює ритм. Невеликі римовані пісеньки, що часто вплітаються у казки, читаються співучим голосом або виконуються на нескладний мотив із збереженням інтонації, притаманної характеру і настрою героя казки.

Готуючись до розповіді казки, важливо зберегти її традиційну будову і казкові елементи, передати мовні особливості.

Практичні вправи і завдання

1) Проаналізуйте українську народну казку «Нехайло» і завдання до неї (Читанка -- 2 кл.-- С. 19-20). Визначте Ідею казки, особливості сюжету І характерів героїв Сформулюйте головну мету читання, поділіть казку на епізоди і визначте особливості читання кожного. Підготуйтесь до виразного читання, використовуючи орієнтовну партитуру.

Жив чоловік| на прізвище Нехайло.| Дістав він у спадщину! виноградник.II Весною| пішов Нехайло на виноградник] подивитися,) що там| робити треба.|| Подивився] та й каже: |

--Завтра| візьму сапу| і всю траву| виполю. |-- І пішов додому.|||

А на винограднику, | у траві. | був виводок| маленьких лисенят. | Як почули це лисенята, | перелякалися. | Прийшла стара лисиця. | а лисенята до неї.

--Мамо,!-- кажуть,--| приходив якийсь дядько| і казав, | що завтра| всю траву| виполе. | Тікаймо |||

Лисиця-мати каже: |

--Сидіть спокійно.| Це господар цього виноградника. | Я його знаю.| Він| не скоро прийде. |

Минуло | чимало часу. | Приходить Нехайло на виноградник | із сапою.І Дивиться--|| бур'ян по пояс. | Почухав потилицю.]

--Ех,--| каже,--| тут сапою| нічого не зробиш.! Піду додому. | візьму косу. |||

Лисенята почули -| та до матері:!

- Мамо! -| кричать.-| Тікаймо! | Знову приходив | той чоловік. | Пішов додому по косу.| Поріже нас.||

- Грайтеся| і нічого не бійтеся.-| відповіла лисиця. |||

Минуло | ще місяців зо три. | Приходить Нехайло| вже з косою. | Спробував ко сити, | коса | не 6ере.|| Подумав Нехайлом та й каже: |

- Спалю бур'ян. | Піду візьму сірники. ||

- Тепер | тікаймо,| - сказала стара лисиця,-| це | він зробить! |||

Підготуйся до виразного читання казки в особах; прочитай її.

Чому лисиця і після перших, і після других відвідин Нехайла була спокійна за долю своїх лисенят?

А чому після третього приходу Нехайла на виноградник лисиця вирішила, що їй з дітьми загрожує небезпека?

Як ти гадаєш, чому казка має таку назву.

Хто висміюється в цій казці? А які казки про ледарів ти знаєш?

Перекажи казку близько до тексту.

2)Проаналізуйте українську народну казку «Хитрий півень» (Читанка - кл. - С. 21), складіть партитуру тексту і підготуйтесь до читання в особах Які вимоги необхідно врахувати під час використання цього прийому на уроках».

Півень, тріпочучи крилами, злетів на пліт і почав на все горло кукурікати.

3сусіднього лісочка підкралася лисичка.

-День добрий! - гукнула вона. - Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько.

– А як же співав мій батько?

– Він на одній нозі ходив по плоту і, заплющивши одне око, так гарно ку курікав, що й ну…

- І я зможу! - сказав півень, випрямився, заплющив око і почав кукурікати.

- А чи зможеш ти стояти на одній нозі і, заплющивши очі, співати?

- Зможу! - крикнув півень.

Та тільки заплющив він очі, як лисиця підскочила і схопила його. Понесла лисиця його в ліс і хотіла вже з'їсти, а він і каже:

- Твоя мати не так робила!

- А як же вона робила? - спитала лисиця.

- Схопивши півня, вона, перш ніж розірвати його, мала звичку співати.

- Я вся вдалася в матір! - промовила лисиця. Заплющивши очі, вона почала щось шепотіти.

Півень тільки цього й чекав: змахнув крилами, злетів і сів на дерево.

-Ось тобі й маєш, півень мене перехитрив, - облизавшись, промовила лисиця, зітхнула і голодна подалася в ліс.

Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Поставте за змістом казки 3-4 запитання своєму сусіду по парті.

Проаналізуйте одну Із радіо- або телепередач для дітей («Вечірня казка», «На добраніч, діти» та ін.). Зверніть увагу на вміння ведучого ставати співавтором, «розмовляти» зі слухачами, зацікавити, заінтригувати їх розвитком подій.

Приготуйте розповідь невеликої казки або уривка (орієнтовно - 1 сторінка тексту).

Байка - це короткий алегоричний гумористичний твір дидактичного характеру, частіше віршованої форми Як правило, складається з двох частин: зображення подій або розповідь про них і мораль (повчальний висновок). У багатьох байках велике місце належить діалогу

Байка не читається, а розповідається, їй притаманна інтонація розмовно побутового мовлення. Важливо досягти безпосереднього спілкування з аудиторією, використовувати міміку, жести.

Виконавець байки ніби виступає в ролі свідка подій і є своєрідним коментатором цих подій, виражаючи власне ставлення до них. Для цього важливо з'ясувати ідею байки, зрозуміти думки і наміри автора.

Висловлювання героїв читаються з урахуванням їх Індивідуальних особливостей, зовнішнього вигляду, характеру вчинків. Але під час читання на уроці дійові особи не «граються», а лише зображуються через інтонацію, міміку, окремі жести, позу. Читання учнями в особах включає елементи гри, драматизації.

Важливо звернути увагу на мораль байки, яка підводить підсумок розповіді, вимагає роздумів, розкриває основний задум автора. Ллє мораль не можна нав'язувати, читати неприродньо; виконавець ніби нагадує слухачам відому істину, привертає увагу до неї, примушує ще раз замислитись.

Практичні вправи і завдання

1)Проаналізуйте ідею, сюжет, образи байки Л. Глібова «Лебідь, Щука і Рак» (Читанка.- 3 кл.- С. 38-39) і визначте мету читання. Продумайте емоційне забарвлення, темп читання, власне ставлення до подій, міміку, жести і підготуйтесь до читання напам'ять. Використайте орієнтовну партитуру.

У товаристві лад | - усяк тому радіє. |

Дурне безладдя | лихо діє,|

І діло,| як на гріх, |

не діло | - тільки сміх. ЦІ

Колись-то Лебідь, | Рак | та Щука |

приставить хуру узялись. |

От троє разом | запряглись. |

смикнули 1 - катма ходу... ||

Що за морока!) Що робить? ||

А й невеличка, | бачся, | штука,- |

так Лебідь | рветься підлетіть, |

Рак | упирається. | а Щука | тягне в воду. |||

Хто винен з них,| хто ні | - судить не нам. |

Та тільки хура | й досі там. |||

Безладдя - непорядок, хаос. Морока - клопіт. Катма - тут немає.

2)Зробіть літературознавчий і виконавський аналіз байки Л. Глібова «Чиж та Голуб» (Читанка.- 2 кл.- С. 71). Складіть запитання для бесіди з учнями з метою аналізу тексту і підготовки його до виразного читання. Прочитайте байку напам'ять.

Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав; сердега в клітці рветься, б'ється... А Голуб бачить та сміється: - А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна... Не бійсь, мене б не піддурили, хоч як би не хитрили, бо я не Чижик! Ні... оце! - аж гульк - і сам піймавсь в сільце... Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!

Сильце або сільце - пристрій, яким ловлять птахів.

Виразно прочитай байку. Голосом передай ставлення зарозумілого, насмішкуватого Голуба до Чижика. А як ставиться до Чижика сам автор? З яких рядків байки довідуємось про це? Прочитай. Які рядки байки можуть бути прислів'ям?

3) Підготуйтесь до читання в особах байки Л. Глібова «Коник-стрибунець» (Чи танка.- 2 кл.- С. 45-47). Використайте матеріали посібника (с. 20, розділ III).

«Виразне читання поезії - це своєрідна школа перевірки творчого «я»" кожного читця»,- зазначає А. Й. Капська (4, 89). Майстерно прочитаний учителем вірш відкриває дітям особливий світ художнього образу, багатство інтонацій.

Зміст будь-якого вірша нерозривно пов'язаний з його поетичною формою, певними художніми прийомами, що використовує поет. Важливо, щоб учитель не лише правильно передав під час читання основну ідею твору, його емоційну насиченість, поетичні образи, а й доніс до учнів ритмічність і музикальність тексту Це можливо за умови знання теорії віршознавства, законів віршованого мовлення.

Найбільш типовими помилками читців віршів є монотонне читання; злиття рядків вірша, коли між ними відсутні знаки пунктуації; відривна вимова слів у фразі (скандування); силове виділення останніх слів у рядках; відсутність творчого бачення образів тощо.

Зупинимось на тих особливостях віршованого тексту, що відрізняють його від прози. Віршоване мовлення має ритмічну організацію, яка проявляється у наявності певних ритмічних відрізків - віршових рядків.

Незалежно від того, чи збігається рядок із закінченням речення, у кінці робиться ритмічна пауза, інакше текст буде звучати як прозовий. Якщо думку не завершено, в кінці рядка необхідно підвищити голос (інтонація перенесення), що вказує слухачам на продовження фрази.

Для посилення ритміко-мелодичного звучання вірша може вводитись додаткова пауза - цезура, що ділить рядок па дві частини. Як і будь-який засіб виразності, цезура повинна бути внутрішньо виправдана.

Віршові рядки, як правило, об'єднуються римою - звуковою співзвучністю. В багатьох випадках римуються слова, які мають важливе смислове значення, що не обхідно підкреслити голосом. Але не треба посилювати вимову, якщо римовані слова не несуть особливого смислового навантаження. Це вирве їх із контексту, призве де до втрати плавності, музикальності звучання.

Зазначені вище особливості необхідно враховувати під час читання і так званих білих віршів, у яких відсутня рима.

Народній поезії властива переважно топічна система віршування, у якій вірш будується поділом тексту на рядки, Ідо оформляються за допомогою рим і пауз.

Силабічна - це така система, у якій ритмічний лад спирається на однакову кількість складів у рядках з вільним розміщенням наголосів.

Найбільш розповсюджена силабо-тонічна система віршування (від грец. syllabе - склад і tonos - наголос): рядки мають визначену кількість складів і певне розміщення наголосів. Одиницею ритму виступає стопа - група складів з одним наголошеним. Стопи найчастіше бувають двоскладові (хорей, ямб), трискладові (дактиль, амфібрахій, анапест), що назначає розмір вірша, який важливо передані під час читання.

У більшості випадків рядки вірша об'єднуються у строфи, яким притаманна певна інтонація і чергування рим. Таким чином вірш ніби ділиться на окремі логічно завершені частини, що сприяє його сприйманню. Під час читання одна строфа від іншої відокремлюється паузою.

Вірші ділять на епічні (розповідь про події, героїв, є сюжет або його елементи) і ліричні (основа змісту - думки, почуття).

«При читанні ліричного твору перед нами постає образ людини в її переживаннях, які нас хвилюють» (18, 269). У таких творах діє так званий ліричний герой, який є своєрідним художнім узагальненням і служить засобом вираженням думок і почуттів автора.

У процесі підготовки вірша до читання важливо відчути і розкрити настрій ліричного героя і всього твору, передати розвиток переживань.

Таким чином, читець повинен уміти об'єднати зміст і форму вірша, передати їх єдність під час читання. При цьому уміння передати певний настрій і викликати відповідний у слухачів е однією з основних ознак якості читання твору.

Під час читання лірики необхідно зважати на особливу роль творчого бачення. Своєрідною основою того чи іншого настрою виступає бачення певних образів, картин, подій, про які в тексті ледь згадується. Важливо їх уявити, нафантазувати деталі, що сприятиме виразності інтонації, перетворить слухачів на співтворців.

Ліричні твори розмежовуються за тематичним принципом, що вказує не лише на те, про що розповідається у тексті, а й на те, якого боку життя людини в ньому торкаються. Основними видами лірики є інтимна, філософська, пейзажна, громадянська. Поетичний зміст розкривається в жанрових особливостях (пісня, балада, сонет, ода тощо), композиції вірша, втілюється у ритміці і лексиці тексту, що необхідно враховувати у процесі підготовки до читання.

Однією із загальних вимог щодо виразного читання лірики є використання особливих способів спілкування читця зі слухачами. Як зазначалось, лірика - своєрідний монолог автора (ліричного героя), це роздуми і почуття з приводу побаченого, почутого, пережитого, що досить часто адресуються безіменній особі чи групі людей, рідному краю, природі тощо. Громадянська лірика потребує, в основному прямого спілкування; інтимна, філософська - моноспілкування; пейзажна - спілкування з уявним об'єктом. Працюючи з віршами, іноді доводиться переключатися з одного виду спілкування на інший навіть під час читання одного твору.

Важливо поступово розвивати у молодших школярів сприймання ліричних творів, звертати їх увагу на особливості віршованих текстів, художню майстерність поета.

Слід пам'ятати, що індивідуальне виразне читання учнів є найкращим критерієм у перевірці емоційного сприйняття і розуміння тексту, а підготовка ліричного вірша до читання сприяє його глибокому усвідомленню.

Детальніше про особливості аналізу віршів і вимоги до їх читання розповідається у посібниках О. Г. Олійника, А. Й. Капської, Б. А. Буяльського.

Практичні вправи і завдання

1. Познайомтесь із текстами та їх партитурою. Зверніть увагу на ритмічні (віршові) паузи та інтонацію перенесення. Як це впливає па тсмпоритм звучання вірша? Підготуйтесь до виразного читання.

а)Над старими яворами |

білих буслів І білі діти |

зранку-раночку дзьобами |

вчаться | рідно клекотіти. |[

І рідненько І тьохка в лузі |

соловей І до солов'яти.. ||

А мене | навча матуся |

рідним словом розмовляти.11|

М. Тимчак. Рідне слово. (Читанка.- 2 кл.- С. 287.)

б) То була | тиха ніч чарівниця. | покривалом спокійним. | широким | простелилась вона | над селом. | прокидалась край неба | зірниця, | мов над озером тихим. | глибоким | лебідь | сплескував білим крилом...|||

Леся Українка (Читанка.- З кл.- С. 96.)

2. Прочитайте тексти і завдання до них у підручнику (Читанка.- 2 кл.- С. 120, 144; 3 кл.- С- 69). Зверніть увагу, як через відповідну форму автор передає певний зміст і настрій Читаючи текст, зберігайте тсмпоритм, співзвучний з формою та емоційним забарвленням

Визначте прийоми, які доречно використати у процесі підготовки учнів до виразного читання цих текстів.

а) Що це, сон? Зелені сосни !цвітом зацвіли!

Розцвіли сієї ночі

і вже сиплють цвіт.

Все в квітках!..

Під ними гнуться віти до землі.

Вся земля в сріблястім цвіті,

як душа моя.

О. Олесь. Перший сніг

У якому реченні передано здивування красою природи? За допомогою яких розділових знаків цього досягнуто? Що передають тут слова гнуться, сиплють? Які почуття викликає це в поста? Прочитайте останній рядок вірша. Чи можна сказати, що поета вразила краса першого снігу? А як це довести?

б) Ще вчора сонечко так гріло,

чабан з отарою бродив.

Озиме пишно зеленіло,

і лист у лузі гомонів.

Сьогодні ж степ увесь неначе

заслав сріблястий оксамит,

і вітер жалісливо плаче,

і сонце ллє не той мов світ.

1. Манжура. Перший сн'и

Зверни увагу на виділені слова. Чи передають вони раптовість змін Яких саме? Придумай свої малюнки до кожної строфи. Розкажи, що і як зобразиш на них. Зістав зміст обох текстів. Визнач у них спільне й відмінне.

в) Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, не губіть ви останньої слави.

Гріє здалеку землю усмішка весни,

пробиваються проліски, трави.

Не злякать вам нікого,

холодні сніги, бо розтопче

вас сонце блискуче,

і нечуваний сміх залуна

навкруги, як тікати ви будете в кручі...

О. Олесь

З чим і як звертається оповідач до снігів. Що загрожує останнім снігам? Як ти зрозумів значення висловів: «гріє здалеку землю усмішка весни», «бо розтопче вас сонце блискуче»? Визнач настрій оповідача і його ставлення до описуваного. Доведи свої міркування посиланням на текст.

г) Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця...

Ні, такої ще зими

не стрічали ми.

Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати, й понад садом молодим тане, тане дим...

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній,

проти сонця він - як синій.

Гілля до землі звиса, -

дим же в небеса...

Проти сонця дим,

проти зимнього патлатий,

золотисто-рудуватий, -

понад світом молодим тане, тане дим...

П. Тичина. Зима

2.4 Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання

Експериментальне дослідження умінь і навичок виразного читання молодших школярів проводилося під час проходження переддипломної практики.

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, перевірки техніки читання, які проводилися як у процесі констатуючого експерименту, так і формуючого.

Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити рівень сформованих умінь і навичок виразного читання в учнів початкової школи та розробити, запропонувати систему завдань, вправ, які б покращили вже сформовані уміння і навички.

Дослідження проводилося в 3 етапи:

Iетап - підготовчий - збір даних для отримання необхідної інформації про учнів експериментального та контрольного класів.

IIетап - власне експериментальний, який складався з констатуючого та формуючого експериментів.

Під час констатуючого експерименту проведено діагностику рівня сформованих умінь і навичок виразного читання експериментального та контрольного класів. А також здійснено обробку та аналіз одержаних результатів.

На основі результатів спостережень, проведених анкетувань серед учнів експериментального та контрольного класів було з'ясовано, що вчителі не звертають особливої уваги на формування виразності читання, а всю роботу спрямовують на вдосконалення навички швидкочитання.

Було виявлено, що вчителі для формування умінь та навичок виразного читання пропонують школярам лише вправи га завдання з підручника, майже не використовуючи додаткової літератури, а якщо і запозичають завдання і вправи із додаткових посібників, то вони у них одноманітні та використовуються несистематично.

Проаналізувавши результати роботи вчителів та учнів у 3-х класах Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області ми впевнились, що всім учням подобається виразне, емоційне читання твору вчителем, що таке декламування текстів сприяє кращому розумінню їх змісту.

Учні намагаються наслідувати у читанні вчителя, але вони не знають основ і виразного читання, І це призводить до неправильного відтворення логіко-емоційного змісту творів для дітей.

Гіпотеза дослідження: якщо систематично використовувати вправи та завдання у формуванні умінь і навичок виразного читання, то це сприятиме вдосконаленню навички читання учнів, кращому розумінню змісту творів, а також загальному розвиткові дітей.

У процесі формуючого експерименту розроблено комплекс вправ, спрямованих на формування умінь і навичок виразного читання школярів.

До методики формуючого експерименту входило спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи із завданнями, вправами для формування умінь і навичок виразного читання; анкетування та аналіз усних відповідей для перевірки рівня сформованості навичок читання. Було також продумано методику впровадження системи вправ, що мала сприяти вдосконаленню умінь та навичок виразного читання.

III етап - повторне обстеження рівня сформованих умінь і навичок виразного читання учнів експериментального та контрольного класів. Обробка, аналіз одержаних даних шляхом зіставлених даних первинного та повторного обстеження.

Відповідно до цілей і етапів експерименту ми поставили перед собою такі завдання: 1) виявити в учнів наявний (початковий) рівень сформованості умінь і навичок виразного читання; 2) відповідно до рівня сформованості на початку експерименту в учнів умінь і навичок виразного читання здійснити остаточний відбір змісту системи завдань, вправ для вдосконалення умінь і навичок виразного читання; 3) перевірити ефективність запропонованої методики шляхом виявлення нового рівня сформованості умінь і навичок виразного читання і порівняння з початковим рівнем.

Контингентом обстеження вибрано учнів 3-х класів. У дослідженні взяли участь 28 учнів 3-А класу (ЕК) та 27 учнів 3-Б класу (КК) Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області.

Усі обстежувані на момент проведення експерименту здорові, психічно і фізично нормально розвинуті. В експериментальному класі із 28 учнів З навчаються на 10-12 балів, 6 - на 1-6 балів та 19 учнів, які мають поточні бали 7-Ю.

У контрольному класі 27 учнів. Із них: 4 учні навчаються на 10-12 балів, 7 - на 1-6 балів та 16 учнів, які мають поточні бали 7-10.

Для оцінки рівня сформованих умінь і навичок виразного читання на початку проведення дослідження учням ЕК та КК були запропоновані такі завдання:

Завдання 1.

У поданних реченнях вкажіть на розділові знаки. Де у цих реченнях під час читання треба зробити паузи (короткі зупинки)? Виразно прочитайте речення.

1.А шторми на морі бувають такі великі, що хвилі, як гори, котяться.

2.Бачиш, Стасю, який твій товариш акуратний, ввічливий.

З.Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

Завдання 2.

Визначіть у реченнях головні частини (мовні такти). Прочитайте їх, дотримуючись правильного повного дихання. Якщо є потреба, доберіть повітря.

1. Праця обіймає увесь світ.

2.Праця - це простір, це земля і небо, море і гори, глибини і висоти

3. Собака вирвав у Микити торбу, кинув на землю і знову налетів на хлопця.

Завдання 3.

Прочитайте речення. Подумайте і скажіть, де потрібно зробити паузу, щоб зміст речення був зрозумілий.

1.В пасіці пахло медом.

2.1 тут із діброви нежданно обізвалась музика.

З.Але дідусь із Дениском щільно обв'язали відро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуб

Завдання 4.

Прочитайте про себе прислів'я і приказки. Знайдіть слова, які, на вашу думку, необхідно виділити голосом. Підкресліть їх і прочитайте вирази вголос, виділяючи наголошені слова.

1. Сім синів годую, всім і щастя готую!

2.Розумний батько сина спитати не соромиться.

3.Недогода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.

4. Чия відвага, того й перевага

Завдання 5.

Прочитайте фрази. Поставте до речень такі запитання, щоб кожного разу у них змінювалося головне слово.

І.Далі станція ще.

2.Дощ давно вже перестав.

З.Хіба я тобі бороню робити!

Результати виконаних робіт подаємо у таблиці (у відсотках)

Класи	Повністю справились із завданнями	Справилися із більшістю завдань	Майже не справились із завданнями
експериметальний	76%	20%	4%
конрольний	77%	20%	3%

З таблиці видно, що результати виконаних завдань приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

У ході формуючого експерименту було запропоновано вправи, завдання для підвищення рівня сформованості умінь і навичок виразного читання.

Подаємо кілька завдань, вправ, які пропонувалися учням під час проведення дослідження.

Вправа 1 (на кероване дихання в процесі мовлення).

Після видиху, вдиху і затримки на "раз" читайте прислів'я на одному видиху. Потім знову вдихніть, затримайте повітря і читайте наступне прислів'я.

І. Що посієш, те й пожнеш.

2. Чесне діло роби сміло.

3. Бджола мала, а й та працює.

4. Багато снігу -- багато хліба.

Завдання 2.

Поясніть, як зміниться зміст речень, якщр в них відсутня кома. Визначте, де треба зробити паузи. Прочитайте речення у варіантах зі збереженням потрібних пауз.

1.На галявині, між: кущами, дзюркотіло джерельце. На гаїявині мі.лс кущами дзюркотіло джерельце.

2.Добре, зробимо. Добре зробимо.

3.То як, вирішимо? То як вирішимо?

Завдання 3.

Прочитайте речення, кожного разу змінюючи місце паузи (короткої зупинки).

У мене з сином клопіт..

Дерева, кущі залиті сонцем.

Він просив його ще раз відвідати приятеля.

Завдання 4.

Прочитайте речення, кожного разу виділяйте голосом інше слово. Прослідкуйте як із цим змінюється зміст речення.

1.Жив собі, був собі майстер Золоті Руки, узяв він якось сніпок соломи, виплів солом 'яну ляльку.

2. Ніби притомилось сонечко привітне,

у траві шовковій молочай не квітне...

Облетіло літо листячком із клена,

лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

(Б.Чалий)

3. Заглядає в шибку казка

з сивими очима,

материнська добра ласка

в неї за плечима.

(В.Скуратівський)

Завдання 5. Поставте правильне запитання до кожного варіанта розписаного речення.

виразно прочитайте їх в розповідній, питальній і окличній інтонації.

Копав якось один бідний чоловік край дороги канаву.

Копав якось один бідний чоловік | край дороги канаву.

Копав якось один бідний чоловік край дороги канаву.

Копав якось один бідний чоловік край дороги | канаву.

Копав якось один бідний чоловік край дороги | канаву.

Копав якось один бідний чоловік край дороги | канаву.

Копав якось | один бідний чоловік край дороги канаву.

У ході експерименту порівняння ефективності навчання в експериментальних і контрольних класах здійснювалося за такими показниками: 1) за результатами засвоєння основного матеріалу програми з читання для початкових класів; 2) за наслідками виконання розроблених нами завдань; 3) за рівнем сформованих у них умінь і навичок виразного читання, їхніх інтересах, ставленні до навчання.

У кінці року в експериментальних і контрольних класах були дані завдання, які допомогли виявити рівень сформованих умінь і навичок виразного читання. Подаємо результати їх виконання в таблиці (у відсотках)

Класи	Повністю справились із завданнями	Справилися із більшістю завдань	Майже не справились із завданнями
експериметальний	89%	11%	-
конрольний	83%	14%	3%

Порівняння наслідків виконання завдань свідчить про те, що в експериментальному класі рівень сформованих умінь і навичок виразного читання зріс на 13%, а в контрольному -- на 6%. Ми пояснюємо це цілеспрямованою роботою з формування умінь і навичок виразного читання, яка проводилася відповідно до завдань формуючого експерименту.

Підводячи підсумок усьому сказаному, ми можемо стверджувати, що практична реалізація запропонованої системи дозволить: підвищити загальний рівень знань учнів з усіх предметів; вдосконалити уміння і навички виразного читання; забезпечити умови для розвитку в учнів інтересу до читання та навчання загалом; активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Антипець В.А. Система завдань для формування початкової навички читання // Початкова школа. - 1996. - № 12. - С. 17 -21.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення //. - Львів: Світ - 1990. -С. 140-223.

Бадер В.І. Розвиток інтонаційних умінь першокласників // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 9 - 13.

Бадер В.І. Формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів під час вивчення розділу „ Текст" // Початкова школа. - 1999. -№ 9.- С. 22-25.

Баженов М.М Виразне слово. -К.: Рад школа. 1940ю - С. 22-45.

6.Бандура О.М. Виразне читання в початкових класах // Початкова школа. - 1974. - № 9. - С. 23 - 31.

Блинов И.Я. Выразительное чтение и культура усной речи // Москва, - 1946. - 186 с.

Богдан С.О. Мовлення українських дітей і всесвіт рідного слова // Дивослово. - 1998. - № 4. - С. 4 - 7.

Бурова P.O. Українське читання і види мовної діяльності // Розкажіть онуку. - 1999. - № 10. - С. 26 - 28.

Буяльський Б.А. Поезія усного слова К.: - Радянська школа. 1990. - 256 с.

11. Ващенко Н.С. Виховання у молодших школярів любові до читання // Початкова школа. - 1989. - № 2. - С. 11 - 16.

12.Введенская А.А. Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. - Ростов - на - Дону: Феникс - 1999. - 556 с.

13.Волинський П.К. Основи теорії літератури. - Київ. - 1962. - С. 173.

14.Гарбуз Т. Начерки з методики рідної мови // Посібник для вчителів шкіл І ступеня з українською викладовою мовою. К.: 1968.

15.Гетманчук Н.О. Поетичне слово на заняттях з української мови //Наукові записки ТДПУ. Сер. Педагогіка. - 1999. - № 3. - С. 83 - 87.

16.Гордінюк Н.А. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000. - № 3 - 4. - С. 75 -78.

17.Григорчук А.Г., Власова Р.О. Виразне читання казок // Початкова школа. - 1979. - № 1. - С. 24 - 27.

18.Джелей О.В. Коваленко О.М. Ємець А.А. Навчаємо слухати, говорити, читати // Початкова школа. - 1994. - № 6. - С. 17-23.

19.Єфименкова Л. Н. Корекція усної мови учнів початкових класів //К.: - 1991. - 151 с.

20.Джежелей О.В. Диференційований підхід до формування навички читання у 4 - річній школі // Початкова школа. - 2002. -№ 4. - С. 10-11.

21.Джежелей О.В., Коваленко О.М., Ємець А.А. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. -№7.-С. 16-22.

22. Дика Н.С. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. - 2002. - № 2.-С. 50-51.

23.Добрянська І.О., Царик Л.А. Виразне читання : Лабораторні заняття // Тернопіль: Навчальна книга Богдан, - 2001. - С. - 48.

24.Дорошенко С. І. Основи культури і техніки мовлення. - Х.: ОВС. - 2002. - С. 140.

25.Жаборюк А.П. І слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. -2003. -№1.-С.51-53.

26.Збагачення змісту читацьких умінь // Бібліотечка вчителя початкової школи. - 1998. - № 21 - 22. - С. 9 - 13.

27.Іванова Л.М. Ігрова діяльність молодших школярів як засіб формування літературних понять на році читання // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 4. - С. 31 - 34.

28.Іванова Л. Уроки літературного читання у початкових класах //Початкова освіта. - 2001. - № 37. - С. 2.

29.Іванченко М.П. Сучасна українська літературна мова. К.: - 1960.-200с.

30.Ігнатенко Н.С. Осмислення прочитаного через складання плану // Початкова школа. - 2000. - № 10. - С. 29 - 31.

31.Капська А.Й. Виразне читання // - К.: Вища школа. 1990. - 173 с.

32.Капська А.Й. Як навчити дітей читати // Київ. - 1978.

33.Козярсткий Б.В. Види читання у школі // Язык и культура. - 1998. -№ 5. -С. 39-46.

34.Коренюк Л.Ю., Павлова Л. А. Для чего и как учить детей выразительному чтению // Начальная школа. - 1984. - № 4. - С. 17-19.

35.Корнійчук І.С. Складові майстерності вчителя на уроці читання в початкових класах // Освітянин. - 2001. - № 2. - С. - 8.

36.Коровяков Д. искусство выразительного чтения. - СПб. - 1890. -С. 23.

37.Куцевал О.М. Як навчити дітей читати. Виховання кваліфікованого читача // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001. - № 5. - С. 2 - 6.

З8.Кучеренко Є.М. Проблеми мовної культури і школа // Українська мова і література в школі. - 1989. - № 7. - С. 8-16.

39.Лановик Т. І. Пояснювальне читання як засіб збагачення словникового запасу школярів // Українська література в загально - освітній школі. - 1999. - № 6. - С. 37 - 40.

40.Лапієва Л. М. Читання - віконце освіти // Початкова школа. -- 1997. -№11. -С. 11-13.

41.Лещенко М.І. Шкільне життя, казковий світ і особистість учня //Шлях освіти. - К. - 2002. - № 2. - С. 28 - 32.

42.Лиса О.О. Радість від читання - радість пізнання // Початкова школа. - 2000. - № 1. - С 24 - 28.

43.Лісійчук Т. Реалізація навчальної індивідуалізації в процесі навчання читання // Наукові записки ТДПУ, Сер. Педагогіка. - 1999.-№3.-С. 100-102.

44.Локалова Н.М. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. -1999. -№3. -С. -5.

45.Ляховецький В.П. Як виховувати у дітей культуру читання : за працями 1.1. Огієнка // Відродження. - 1996. - № 4.С. 19 - 20.

46.Мазур О.М Психологічний аспект розвитку мовлення учнів //Рідна школа. - 2003. - № 11. - С. 74.

47.Малькевич Г.С. Уроки культури читання // Початкова школа. - 1997.- №2.-С. 17-18.

48.Марченко А.А. З досвіду проведення уроків читання //Початкова школа. - 1974. - №10. - С. 21 - 24.

49.Мельник В. М. Мистецтво швидкого і інтенсивного читання. -К.: Знання - 1990.

50.Мовчун Л.П. Норми літературної вимови // Початкова школа. - 1999. - №4-С. 43-44.

51.Міщук Г.І. Формування навичок читання молодших школярів //Початкова освіта. - 1999. - №9. - С. 3.

52.Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№4.-С. 34-38.

53.Озаровський Ю. Музика живого слова // СПб. - 1914. - 161 с.

54.Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. // Вища школа. - К. - 1995.-207с.

55.Олійник Г.А. Мелодика - важливий засіб виразності читання //Початкова школа. - 1976. - № 6. - С. 20 - 25.

56. Олійник Г.А. Паузи як засіб розкриття змісту фрази в роботі вчителя над текстом // Початкова школа. - 1974. - № 12. - С. 20 - 26.

57.Олійник Г.А. Позамовні засоби виразності читання і мовлення учнів // Початкова школа. - 1998. - № 5. - С. 44 - 45.

58.Олійник Г.А. Темпи мовлення як засіб емоційного впливу на слухачів // Початкова школа. - 1977. -№1.-С.35-40.

59.Осадченко І.О. Віршований матеріал природознавчого спрямування на уроках мови, читання, художньої праці //Початкова школа. - 2003. - № 5. - С. 7 - 9.