Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

Теоретичні аспекти контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства. Об’єкти, функції і види контролю та оцінювання навчальних досягнень. Методика проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2009
Размер файла 364,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.3 Педагогічні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Як зазначає Т.А. Ільїна, організація контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів має відповідати основним педагогічним вимогам:

Ш систематичність і регулярність здійснення контролю знань як кожного окремого учня, так і класу в цілому;

Ш використання контролю в інтересах всіх учнів та з метою їх навчання, виховання і розвитку;

Ш всебічність контролю, що передбачає як контроль засвоєння знань, так і сформованість необхідних умінь і навичок;

Ш об'єктивність, пов'язана із створенням під час контролю рівних для всіх учнів умов, що підтверджується розумінням учнів і прийняттям ними форми контролю і виставленої оцінки;

Ш оптимальність контролю, який має бути так організований, щоб за мінімальний час за допомогою достатньої кількості перевірних завдань можна було б виявити знання у більшості учнів [27].

На думку В.І. Бондаря, контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів регулюється рядом принципів, а саме: об'єктивності, систематичності, гласності, диференційованості та індивідуального підходу [13].

В.І. Лозова і Г.В. Троцко додають до перелічених вище вимог ще етичність контролю, підготовку школярів до здійснення контролю і самоконтролю знань, а також різноманітність форм і методів контролю [38].

Розглянемо детальніше педагогічні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Об'єктивність контролю полягає у запобіганні вчителем суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об'єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є:

а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета

б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета

в) обґрунтоване виділення об'єктів контролю (перевірки й оцінювання)

г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам навчальних програм та методик

ґ) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень [32].

Успішність кожного учня повинна бути оцінена з максимальною точністю й об'єктивністю. Учитель повинен дати справедливу оцінку досягненням кожного учня за тією чи іншою частиною вивченої програми. Оцінка в очах учня мусить бути справедливою і переконливою. З цією метою необхідно вилучити випадки суб'єктивних помилкових суджень, які перекручують дійсну успішність учня і тим самим знижують виховне значення оцінювання. Суб'єктивне ставлення до учня може знайти вияв: у надмірній суворості або лібералізмі, симпатії чи антипатії до учня (не можна мати «улюбленців», слід бути об'єктивним до відмінника і їм встигаючого) [32]. Ось деякі приклади необ'єктивності оцінювання. Ю. Азаров розповідає про ефект Розенталя: «Експеримент зводився до того, що психологи обманули вчителя, коли сказали, що п'ятеро його невстигаючих учнів володіють видатними математичними здібностями. Учитель почав по-іншому ставитися до цих дітей, і через деякий час ці учні стали вчитися набагато краще. Що сталося? Дітей позбавили страху, недовіри» [1, с. 134].

Таким чином, визначення рівня навчальних досягнень не може бути випадковим, його треба забезпечити даними для оцінювання, об'єктивність якого міститься у науково обґрунтованому змісті питань, завдань, вимог, неупередженому ставленні вчителя до учнів, додержанні критеріїв оцінювання навчальних досягнень із конкретного предмета.

Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності учнів та оцінювання їхніх досягнень, порушує «психічну рівновагу» дітей, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Індивідуальний підхід у процесі перевірки упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повного виявлення їхніх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі [32].

Тому необхідно враховувати рівень знань кожного окремого учня, його досягнення й труднощі роботи, що дозволяє виявляти фактичний стан знань і умінь учня, а також характер індивідуальної допомоги, що повинна бути йому надана.

Диференційованість оцінювання передбачає врахування специфіки програмового матеріалу, предмета, індивідуальних особливостей учнів (боязкість, заїкання). Залежно від особливості школярів, їх нервової системи, стану здоров'я під час контролю можна дати учням можливість заздалегідь подумати біля дошки перед відповіддю, зробити замальовки, скористатися наочністю, планом відповіді, що був складений у школі або вдома, вчасно підбадьорити, поставити додаткове запитання. Інколи можна відкласти виставляння певного балу, якщо вчитель бачить бажання учня покращити своє навчання, тобто вчитель повинен враховувати, що перед ним особистість з її особливостями, які треба враховувати, але при цьому дотримуватися об'єктивності, вимогливості, яка стимулює активність учнів. Учні повинні знати, що для всіх них завжди відкрита дорога до успіху [38].

Диференційованість та індивідуальний підхід вимагають по-різному (з урахуванням максимальних можливостей кожного учня) підходити до вибору контрольних завдань за їх складністю, пам'ятаючи, що оцінка має велике виховне значення, виконує стимулюючу функцію. При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхній характер, здібності, інтереси, особливості мислення й мовлення, пам'яті, уваги, уяви, емоцій тощо.

Гласність оцінювання полягає в залученні до нього учнів із метою вироблення в них уміння дотримуватися єдиних вимог та критеріїв оцінювання знань і вмінь, формуванні у них досвіду само оцінювання, інформуванні класу про відповідність оцінки встановленим критеріям оцінювання результатів навчальної діяльності [13].

Тобто учням необхідно повідомляти результати оцінювання, пояснювати ту чи іншу оцінку, вказуючи на сильні й слабкі сторони в їхній роботі з тим, щоб школярі могли самі аналізувати свої знання. Отже, оцінку необхідно мотивувати. Ця вимога спонукає до виховання у школярів навичок самоконтролю й самооцінки. «Розуміння дитиною оцінки, -- зазначає Д.Б. Ельконін, -- виставленої учителем, потребує досить високого рівня самооцінки, а це відбувається не одразу. Без цього діалог учителя з учнем шляхом оцінок схожий на розмову двох глухих» [67].

Ш.О. Амонашвілі закликає вчителів націлювати учня на те, яким він може стати при витраті певних зусиль, ніж повідомляти, яким він не став. Більш важливо навести як приклад не стільки встигаючого у навчанні товариша, скільки його ж особисті поки що окремі досягнення [3]. Така стратегія найбільшою мірою відповідає теорії перспективних ліній розвитку дитини А.С. Макаренка і досвіду В.О. Сухомлинського про залучення дитини до радості пізнання світу.

В.Ф. Шаталов для реалізації принципу гласності пропонує використовувати метод відкритого обліку знань [63].

У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо.

Систематичність полягає в необхідності здійснювати педагогічний аналіз та оцінювання в межах повного дидактичного циклу -- від первинного сприймання до практичного застосування знань із кожної навчальної теми [13]. Вона зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв'язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці [48].

Всебічність оцінювання полягає в тому, що воно повинно охоплювати всі розділи програми, щоб не перекривати позитивною оцінкою з одного розділу програми незадовільну -- з іншого, що, зрештою, породжує прогалини в знаннях учнів. Важливо оцінювати всебічно знання й уміння школярів із різних розділів програми як у теоретичному плані, так і в плані застосування набутих знань на практиці, оволодіння навичками самостійної роботи, що знайшло відображення в документі «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів» [32].

Різноманітність форм та методів контролю створює умови реалізації функцій контролю, підвищення інтересу учнів до його проведення та результатів.

Сутність вимоги етичного ставлення до школяра, повага до нього розкрита в роботах Ш.О. Амонашвілі [2; 3], німецького дидакта X. Века [17], в працях В.О. Сухомлинського [57].

Реалізація вимоги передбачає:

1) віру в можливості й перспективи кожного школяра, що може виявлятися в тому, щоб:

Ш переконувати клас у цілому і кожного учня окремо, що всі Попи здібні і можуть подолати складності навчання;

Ш перед поясненням нового матеріалу попереджувати школярів про можливі труднощі й висловлювати надію, що всі вони можуть їх подолати, але одночасно показати, як діяти, на що особливо звернути увагу, як упоратися з труднощами, що виникли;

Ш оптимістично ставитися до навчальних успіхів і невдач [2, с. 178];

2) педагогічний такт, делікатність учителя, що виключає із практики роботи вчителя крик, лайку, неувагу, зарозумілість, гордовитість, погрозу, приниження гідності учня. Про характер цих стосунків писав ще Я.А. Коменський: «Якщо вчителі будуть привітними, не будуть відштовхувати від себе дітей своїм суворим зверненням, а будуть привертати їх своєю батьківською прихильністю, манерами та словами,... якщо вчителі будуть ставитися до учнів з любов'ю, тоді вони легко завоюють їхні серця так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж вдома» [62, с. 142-143].

Етичність педагога впливає на загальну атмосферу взаємоповаги, на виховання моральної поведінки учнів у суспільстві, сприяє підвищенню авторитету школяра серед товаришів, у сім'ї.

Важливою вимогою є підготовка школярів до здійснення контролю і самоконтролю знань, що передбачає навчання учнів прийомам роботи з підручниками, посібниками під час повторення, узагальнення навчального матеріалу (визначення головного; ведення записів: опор, цифр, схем, графіків; підбір аргументів м ін.) [38].

Щоб навчати школярів таким прийомам, Д. Хамблін дає наприклад, такі рекомендації:

вчитель протягом 10 хвилин говорить на вільну тему, а учні записують конспект. У кінці заняття школярі порівнюють свої конспекти і в парах обговорюють їх;

учні слухають протягом 10 хвилин магнітофонний запис на певну тему. Вчитель ставить питання, на яке учні відповідають письмово, але не розгорнуто. Вони фіксують лише головні думки та порядок їх викладу [61].

У книзі В.О. Сухомлинського «Сто порад учителю» наведено інші прийоми ведення записів школярами: «всі учні III-X класів використовують зошити-чернетки … Досвід доводить, що така перевірка привчає до стислого, економного відбиття думки, застерігає від зубріння» [57, с. 495].

Як зазначають В.І. Лозова і Г.В. Троцко, в педагогічних дослідженнях, шкільній практиці часто не вирішується таке важливе для індивіда питання, як запобігання страху, тривоги перед контролем, що призводить до зниження результатів навчання [38].

Як свідчать опитування учнів, перед контрольною роботою вони відчувають занепокоєння, яке не можуть подолати; невпевненість у своїх силах; їм здається, що вони нічого не пам'ятають, у них немає своїх думок у голові; що не встигнуть виконати за відведений час усі завдання; не можуть визначити головне і другорядне тощо. Такий стан учнів може відбиватися на рівні знань, а також сприяти негативній реакції, що може знайти відбиття в байдужості до наслідків контролю, в імітації відповідального ставлення до підготовки, щоб батьки співчували їм. Можна спостерігати в цей час і агресивну поведінку дітей, коли почуття незадоволення, образи переноситься на вчителів, батьків, і вони звертаються до інших осіб у пошуках співчуття, щоб перекласти відповідальність і провину на інших тощо.

Все це вимагає від учителя конкретної допомоги учням, що передбачає вивчення індивідуальних особливостей, позитивних і негативних сторін підготовки школярів до контролю навчальних досягнень [22].

Виявлення факторів, що зумовлюють успішність учіння школярів, позбавляє їх від почуття страху, тривоги, сприяє об'єктивності виявлення навчання, успіхів навчання, підкреслює Д. Хамблін [61].

Знання особливостей учнів допомагає вчителю оптимально вибирати способи впливу на них, серед яких -- проведення так званих «пробних контрольних робіт», які дозволяють учням побачити недоліки своєї підготовки, з'ясувати, з чим вони пов'язані, і внести відповідні корективи. Аналіз відповідей учнів на запропоновані вчителем запитання може дати можливість педагогу провести необхідну роботу з учнями [38].

Велике значення має спонукання особистості до самонавіювання. Для цього необхідно не лише пояснювати причини, закономірності стану тривоги, а й дати можливість учням самим шукати шляхи подолання напруження (тут може мати місце і групова робота, і складання гумористичних оповідань, малюнків), обирати самостійно способи підготовки (час, тривалість занять, форми підготовки).

Ці способи спрямовані на спонукання школярів до самоконтролю, що дозволить їм аналізувати причини своїх успіхів або невдач. В.О. Сухомлинський зазначав, що саме поняття «успіху в навчанні» -- річ відносна: в одного показником успіхів є «п'ятірки», а для іншого й «трійка» -- велике досягнення. Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в подальшому -- це надзвичайно важлива частина педагогічної мудрості... Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці» [57, с. 437-438].

Реалізація визначених вимог сприяє гуманізації оцінювання навчальних досягнень школярів, яка передбачає:

1. Встановлення гуманних взаємовідносин між педагогом і учнем та між школярами, що вимагає:

об'єктивності оцінювання, але одночасно врахування реальних навчальних можливостей учнів, вивчення причин невиконання завдань, запобігання негативних оцінок;

віри у можливості кожного школяра засвоїти необхідний зміст освіти на більш високому рівні;

допомоги окремим учням у досягненні поставленої ними мети;

-формування норм і правил моральних взаємовідносин школярів у процесі спілкування.

Здійснення взаємозв'язку: вчитель -- діти -- батьки, спрямованого на створення доброзичливої атмосфери життєдіяльності школяра.

Підготовку школярів до контролю, самоконтролю.

Оптимальний вибір засобів здійснення контролю, які б відповідали потребам дитини, сприяли формуванню позитивної мотивації.

Єдність у вимогах учителів.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІЗ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи

Для з'ясування стану організації та проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства у шкільній практиці ми провели констатувальний експеримент. Його метою було проаналізувати сучасні нормативні документи щодо оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці початкової школи.

Згідно із сучасними вимогами до організації контролю навчальних досягнень молодших школярів, зазначеними у нормативних документах Міністерства освіти і науки України, об'єктами контролю у процесі навчання природознавства в 3-4 класах є:

· знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв'язки і залежності між ними;

· уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об'єктів природи та інформації про них;

· уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

· уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об'єктами природи;

· уміння оцінювати об'єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі [35].

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів із природознавства визначено:

· якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

· рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;

· рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

· рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

· рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі [35].

За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній і високий (див. табл. 1). Цим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: початковий рівень -- 1-3 бали; середній рівень -- 4-6 балів; достатній рівень -- 7-9 балів; високий -- 10-12 балів.

Таблиця 1

Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів із природознавства в 3-4 класах

Рівень навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учень називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень.

Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки в окремих діях та послідовності їх виконання.

Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками.

2

Учень називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень.

При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією з допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки.

Повторює частину найпростіших оцінних суджень.

3

Учень засвоїв природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об'єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об'єкти і розпізнає їх серед інших.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя.

Спостереження проводить за окремими знайомими об'єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості.

Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює.

Повторює найпростіші оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі.

Середній

4

Учень називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді затрудняється навести приклади з підручника.

В окремих діях способу діяльності та в послідовності їх виконання допускає помилки.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об'єктів та окремі прості зв'язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результати й способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторенні загальних висновків -- помиляється.

Повторює окремі прості оцінні судження.

5

Учень називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника.

При виконанні окремих дій в способах діяльності допускає помилки.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об'єктів і простих зв'язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. В основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних висновків.

Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх.

6

Учень засвоїв знання у формі загальних уявлень про об'єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв'язки між окремими об'єктами природи.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах.

Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об'єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їх спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв'язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні -- повторює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів.

Повторює прості оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення.

Достатній

7

Учень називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв'язки. Приклади переважають із підручника.

В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи розв'язання проблеми із значною допомогою учителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. При формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки.

Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду.

8

Учень називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв'язки і більшість з них пояснює. Наводить приклади як із підручника, так і нові.

При виконанні окремих дій способів діяльності допускає помилки. Окремі етапи розв'язання проблеми виконує із незначною допомогою учителя.

Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках допускає незначні помилки.

Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання.

9

Учень засвоїв природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об'єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв'язки.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах Бере участь у частково-пошуковій діяльності.

Спостереження проводить за групою об'єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв'язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення.

Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду.

Високий

10

Учень називає більшість понять в межах навчальної програми. Розпізнає частину конкретних об'єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родо-видові зв'язки між поняттями, окремі з них пояснює.

Допускає помилки в окремих діях способів діяльності та послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв'язує за аналогією із допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних класів та зв'язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. При формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає незначні помилки.

Висловлює оцінні судження, частину із них пояснює та ілюструє прикладами.

11

Учень називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об'єктів охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родо-видових зв'язків і пояснює їх.

При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв'язує за аналогією із незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних груп і зв'язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. Загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками.

Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами.

12

Учень володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об'єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення. Розуміє і може встановити родо-видові зв'язки між поняттями, що передбачені програмою. Пояснює їх.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми розв'язує за аналогією.

Спостереження проводить за групою об'єктів різних класів. Цілеспрямовано визначає їх загальні ознаки і зв'язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення.

Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою і інших в природі, ілюструє прикладами.

Із метою вивчення проблеми організації домашньої роботи в початкових класах у масовому педагогічному досвіді нами було проведено анкетування вчителів початкової школи (додаток А).

Ми опитали 37 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл м. Тернополя та Тернопільської області. Аналіз результатів анкетування свідчить, що 86,5 % учителів на запитання: «З якою метою Ви проводите контроль та перевірку навчальних досягнень учнів?» -- відповіли: «Щоб дізнатися, що діти не знають, який матеріал не засвоїли, де допускають помилки найчастіше і т. ін.». Разом з тим, більшість педагогів і методистів стверджують, що в процесі контролю та перевірки навчальних досягнень учнів вчитель повинен показати учневі, що він правильно виконав, що вийшло, що зрозумів, тобто де він «молодець», а потім, разом розбиратися, де «не молодець». Наслідком такої роботи є те, що учні не бояться контролю [33].

Щодо видів контролю та перевірки навчальних досягнень учнів, які вчителі використовують на уроках «Я і Україна», то ми отримали такі результати (див. табл. 2):

Таблиця 2

Види контролю та перевірки навчальних досягнень учнів, які вчителі використовують на уроках «Я і Україна»

Види контролю навчальних досягнень учнів

Попередній контроль

Поточний контроль

Тематичний контроль

Підсумковий контроль

К-сть учителів (у %)

5,4

100

100

45,9

За способом організації перевірки навчальних досягнень вчителі початкової школи надають перевагу фронтальному та індивідуальному контролю (відповідно 86,5 % і 91,8 %). Жоден із опитаних учителів не використовує групову форму контролю, і лише 8,1 % іноді використовує парний контроль.

Також у процесі анкетування ми з'ясували, які види методів контролю навчальних досягнень учнів використовують учителі на уроках природознавства та яким із них надають перевагу (див. табл. 3 і табл. 4).

Таблиця 3

Види методів контролю навчальних досягнень учнів, що використовують учителі на уроках природознавства

Види методів контролю навчальних досягнень учнів

Методи усної перевірки результатів навчання

Методи письмової перевірки результатів навчання

Методи практичної перевірки результатів навчання

Методи програмованої перевірки результатів навчання

К-сть учителів (у %)

100

100

0

45,9

Таблиця 4

Співвідношення методів контролю навчальних досягнень учнів, які використовують учителі на уроках природознавства

з/п

Методи контролю
навчальних досягнень

Кількість
учителів

%

1.

Фронтальна бесіда

33

89,2

2.

Індивідуальна розповідь

29

78,4

3.

Відновлення і читання деформованого тексту

-

0,0

4.

Читання географічних карт

2

5,4

5.

Читання планів місцевості

2

5,4

6.

Контрольна робота

37

100

7.

Природничий диктант

6

16,2

8.

Реферат

2

5,4

9.

Тестування

26

70,3

10.

Проведення досліду

-

0,0

11.

Виконання практичної роботи

-

0,0

12.

Створення моделей

-

0,0

13.

Використання перфокарт

5

13,5

14.

Використання сигнальних карток

9

24,3

15.

Використання посібників із друкованою основою

17

45,9

16.

Використання машин-контролерів (комп'ютерів)

-

0,0

Дані таблиць свідчать, що всі вчителі використовують методи усної та письмової перевірки, в той час як методи програмової перевірки використовує лише 45,9 % опитаних учителів. Методи практичної перевірки вчителі не використовують взагалі, хоча на уроках природознавства до цих методів слід вдаватися досить часто, особливо тоді, коли школярі вивчають істотні ознаки і властивості об'єктів неживої та живої природи.

2.2 Вибір та оптимальне поєднання різних видів, методів і форм контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в 3 класі

Перевірка і оцінювання знань, умінь та навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання і відповідно до принципів систематичності, послідовності й міцності мають здійснюватися протягом усього періоду навчання. Це дозволяє виявити рівень успішності школярів, тобто ступінь засвоєння навчального матеріалу, повноту, глибину, осмисленість і міцність знань на різних етапах навчання, і забезпечує, таким чином, накопичення інформації, необхідної для діяльності вчителя, спрямованої на усунення невідповідності між заданим і дійсним рівнем знань, для керівництва процесом навчання. Суттєве значення має також те, як ставиться той чи інший учень до навчання, чи працює він із необхідним напруженням постійно чи ж «ривками» і т. ін. Все це обумовлює необхідність застосування сукупності методів контролю та оцінювання знань учнів.

У зв'язку з тим, що ефективність процесу навчання залежить від частоти й оперативності, з якою вчителем контролюється хід та рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, слід значну увагу приділяти удосконаленню форм і методів контролю. Адже без добре налагодженої перевірки і своєчасної оцінки результатів не можна говорити про ефективність навчання.

На нашу думку, якщо вчитель буде систематично, всебічно використовувати різні види, методи і форми контролю навчальних досягнень учнів, то буде підвищуватися зацікавленість молодших школярів у вивченні предмета, а отже, буде підвищуватися і якість навчання загалом.

Дане припущення ми перевіряли в процесі експериментального дослідження на матеріалі курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі.

Експериментальна робота проводилась протягом 2008-2009 навчального року на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ……………. Тернопільської області та спеціалізованої початкової школи з поглибленим вивченням іноземних мов міста Тернополя. У педагогічному експерименті взяли участь 47 учнів третіх класів. Серед них визначено експериментальний клас (23 учні) і контрольний клас (24 учні).

Упродовж навчального року в експериментальному класі на уроках природознавства систематично використовувалися у сукупності різні види, методи і форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Розглянемо фрагменти уроків природознавства в 3 класі, на яких ми використовували різноманітні види, методи і форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

На різних етапах навчання контроль і оцінювання знань учнів мала різне цільове призначення. Найважливішою була систематична поточна перевірка стану успішності, при раціональній організації якої вчитель отримує у своє розпорядження цінні дані про рівень знань, умінь та навичок учнів та використовує ці дані для усунення прогалин і недоліків у знаннях дітей.

Одним із найпоширеніших методів, що використовується вчителями під час перевірки й оцінювання знань учнів є усне опитування. Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель ставить учням запитання по змісту вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей, виявляючи таким чином якість і повноту його засвоєння. Оскільки усне опитування проводиться за принципом «запитання -- відповідь», то його ще іноді називають бесідою. Усна перевірка знань учнів може застосовуватися на різних етапах уроку, в тому числі і при перевірці засвоєння домашнього завдання. При усному опитуванні вчитель розділяє матеріал, що вивчається, на окремі смислові одиниці (частини) і по кожній із них задає учням запитання.

У процесі експериментального дослідження ми використовували такі різновиди усного опитування -- індивідуальне, фронтальне та ущільнене.

При індивідуальній усній перевірці протягом певного часу опитується тільки один учень. Під час опитування можуть бути перевірені достеменно знання даного учня з усіх точок зору: повноти, глибини, осмисленості і міцності, уміння й правильності висловити їх в усному мовленні і т. ін.

Наведемо зразки завдань для індивідуального усного опитування, які ми використовували в експериментальному класі.

Тема. Сонячне світло й тепло, його значення в природі.

-- Розкажіть, як залежить нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі?

-- Розкажіть, як змінюється нагрівання земної поверхні протягом року? Чому?

-- Розкажіть, як змінюється нагрівання земної поверхні протягом доби? Чому?

-- Розкажіть, яке значення має сонячне світло і тепло в природі?

Тема. Склад повітря. Охорона повітря.

-- Розповісти про кисень, як складову повітря.

-- Розповісти про вуглекислий газ, як складову повітря.

-- Розповісти про водяну пару, як складову повітря.

Тема. Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода -- розчинник.

-- Розповісти, де знаходиться вода у природі та її значення.

-- Розповісти про три стани води у природі, навести приклади води у різних станах.

-- Розповісти про властивості води-рідини.

Тема. Перетворення води. Кругообіг води в природі. Охорона води.

-- Користуючись таблицею, розказати, як відбувається кругообіг води в природі.

-- Чому на Землі стає все менше чистої води? Чим небезпечна забруднена вода?

-- Що робиться для того, щоб зберегти воду чистою? Яку допомогу у збереженні чистоти водойм можуть надавати діти?

Тема. Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі і трав'янисті рослини.

-- Показати на малюнку дерево і назвати його істотні ознаки. Яким за розмірами листків є це дерево? Якими за тривалістю життя є дерева?

-- Показати на малюнку кущ і назвати його істотні ознаки. Яким за розмірами листків є цей кущ? Якими за тривалістю життя є кущі?

-- Показати на малюнку трав'янисту рослину і назвати її істотні ознаки. Якими за тривалістю життя можуть бути трав'янисті рослини?

-- Вибрати серед ілюстрацій однорічну трав'янисту рослину, назвати її. Довести, що це однорічна трав'яниста рослина.

-- Вибрати серед ілюстрацій дворічну трав'янисту рослину, назвати її. Довести, що це дворічна трав'яниста рослина.

-- Вибрати серед ілюстрацій багаторічну трав'янисту рослину, назвати її. Довести, що це багаторічна трав'яниста рослина.

Тема. Види тварин. Тварини -- живі організми.

-- Описати тварин, які є вдома, розказати, для чого їх тримають вдома, про їхню поведінку, про те, як за ними доглядаєте, за що любите.

Тема. Різноманітність тварин у природі.

-- Хто такі комахи? Які істотні ознаки властиві комахам? Хто належить до комах?

-- Хто такі риби? Які істотні ознаки властиві рибам? Хто належить до риб?

-- Хто такі земноводні? Які істотні ознаки земноводних? Хто належить до земноводних?

-- Хто такі плазуни? Які істотні ознаки властиві плазунам? Хто належить до плазунів?

-- Хто такі птахи? Які істотні ознаки властиві птахам? Хто належить до птахів?

-- Хто такі звірі? Які істотні ознаки звірів? Хто належить до звірів?

Тема. Організм людина. Шкіра -- захисник організму. Гігієна шкіри.

-- Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.

-- Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?

-- Яке значення для організму людини має шкіра?

-- Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?

-- Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?

-- Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкіри? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри?

Досить важливо в ході індивідуального опитування не допустити бездіяльності інших учнів. Вони повинні уважно слухати відповіді своїх товаришів, слідкувати за правильністю викладу матеріалу, повнотою відповіді і бути готовими при потребі доповнити або виправити помилки, неточності.

Будучи ефективним і найпоширенішим методом перевірки та оцінювання знань учнів, усне індивідуальне опитування має, проте, і свої недоліки. З його допомогою на уроці можна перевірити знання не більше 3-5 учнів. Тому під час експериментального дослідження на уроках природознавства ми використовували різні модифікації цього методу, зокрема, фронтальне та ущільнене опитування, а також «поурочний бал».

Сутність фронтального опитування полягає в тому, що вчитель розділяє виучуваний матеріал на відносно дрібніші частини для того, щоб таким чином перевірити знання більшої кількості учнів. Цей вид перевірки знань учнів може також застосовуватися на різних етапах уроку, але краще його застосовувати для активізації пізнавальної діяльності учнів, мобілізації їхніх розумових і вольових зусиль на оволодіння навчальним матеріалом у процесі його викладення. Характерним для фронтальної усної перевірки знань є те, що запитання, як правило, ставляться до всього класу. У звичних умовах на ці запитання відповідає хтось один, проте застосування різних засобів зворотного зв'язку, наприклад: «світлофорчиків», «перфокарт», а в деяких школах можливе і використання обладнання комп'ютерних класів, дає змогу вчителю сприйняти відповіді всіх учнів одночасно.

Наведемо зразки запитань для фронтального опитування, які ми використовували в експериментальному класі.

Тема. Повітря навколо нас. Властивості повітря.

-- Що нас оточує всюди, де б ми не знаходились?

-- До якої природи належить повітря?

-- До яких тіл належить повітря?

-- Чому живі організми не можуть жити без повітря?

-- Як довести, що у порожній посудині є повітря?

-- Що таке атмосфера?

-- Чому ми не бачимо і не відчуваємо повітря?

-- Який сніг краще захищає рослини від вимерзання: пухкий чи щільний? Чому?

-- У якому одязі буде тепліше: у трьох сорочках чи в одній потрійної товщини? Чому?

Тема. Розмноження квіткових рослин. Умови росту і розвитку рослин.

-- З якого органу рослини утворюються плід з насінням?

-- Що має відбутися, щоб із квітки утворився плід із насінням?

-- За допомогою чого у природі відбувається запилення?

-- Які квіти запилюються комахами?

-- Назвіть рослини, які запилюються комахами.

-- Які квіти запилюються вітром?

-- Назвіть рослини, які запилюються вітром.

-- Яке значення мають плоди для рослин?

-- Які пристосування мають плоди до поширення вітром?

-- Які пристосування мають плоди до поширення тваринами?

-- Яке значення має насіння?

-- Які умови потрібні для проростання насіння?

-- Як відбувається розвиток рослини з насінини?

-- Які умови потрібні для росту і розвитку рослин?

-- За допомогою яких органів, крім насіння, розмножуються рослини?

-- Назвіть рослини, що розмножуються живцями (вусами, кореневими паростками, бульбами, цибулинами, кореневищем).

Тема. Гриби. Дроб'янки.

-- На які царства поділяються живі організми?

-- Які царства ви вже вивчали?

-- Які ознаки є спільними для рослин і тварин як живих організмів?

-- За якими ознаками відрізняються рослини і тварини?

-- Які царства живої природи ви ще не вивчали?

-- Сьогодні на уроці ви познайомитеся із представниками царств гриби і дроб'янки, дізнаєтеся, як вони живляться, розмножуються, де живуть, яке їх значення у природі та житті людини.

Тема. Нервова система. Зміцнення нервової системи.

Фронтальне опитування за допомогою сигнальних карток:

-- Якщо твердження, в якому йдеться про значення нервової системи в організмі людини, правильне, то ви підносите картку зеленого кольору, а якщо ні -- червоного.

Ш Нервова система забезпечує перетворення їжі на поживні речовини.

Ш Нервова система забезпечує злагоджену роботу всіх органів.

Ш Нервова система сприймає сигнали і реагує на них.

Ш Нервова система є опорою організму.

Ш Нервова система забезпечує рух крові в організмі.

Ш Нервова система об'єднує організм у єдине ціле.

Ш Нервова система забезпечує організм киснем, виводить вуглекислий газ.

Проте при фронтальному опитуванні, його також називають «біглим», не завжди легко виставляти учням оцінки, оскільки відповідь на 1-2 невеликих запитання не дає можливість визначити ні обсяг, ні глибину засвоєння пройденого матеріалу.

Сутність ущільненого опитування полягає в тому, що вчитель 3-5 учням пропонує дати письмові відповіді на запитання, підготовлені заздалегідь на окремих листках (карточках), а решта учнів залучаються до усного фронтального опитування. Ущільненим це опитування називається тому, що вчитель замість прослуховування усних відповідей переглядає (перевіряє) письмові відповіді учнів і виставляє за них оцінки, дещо «ущільнюючи», тобто економлячи час на перевірку знань, умінь і навичок.

Наведемо зразки запитань і завдань для ущільненого опитування, які використовувалися в експериментальному класі.

Тема. Що таке природа. Охорона природи.

1) На дошці накреслена таблиця. Троє учнів отримують картки з індивідуальними завданнями.

Нежива природа

Жива природа

Речі, виготовлені людиною

Картка 1. Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до неживої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Хмара, дуб, людина, телевізор, Сонце, вода, окунь, морква, повітря, Місяць, ручка, пісок, лисиця, каміння, черевики.

Картка 2. Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до живої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Сонце, хмара, береза, людина, телевізор, вода, курка, суниці, повітря, Місяць, гадюка, ручка, соняшник, пісок, черевики, вовк, ящірка.

Картка 3. Впиши в таблицю на дошці лише назви речей, виготовлених людиною. Усно доведи правильність свого вибору.

Цегла, дуб, людина, книжка, Сонце, вода, олія, окунь, морква, цукор, повітря, Місяць, сорочка, пісок, лисиця, стіл, склянка, олівець.

2) Поки учні виконують завдання на дошці, решта приймають участь у фронтальному опитуванні:

-- Що таке природа?

-- Що належить до природи?

-- Якою буває природа?

-- Чим жива природа відрізняється від неживої?

-- Що природа дає людям?

-- Якої шкоди людина завдає природі?

-- Що потрібно робити, щоб не завдавати шкоди природі?

-- Який внесок у справу охорони природи можуть зробити діти?

Тема. Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів.

1) Чотири учні отримують індивідуальні завдання на картках:

1. Спинний мозок захищений від пошкоджень:

а) черепом;б) хребтом;в) грудною кліткою.

2. Підкресли правильне твердження.

· У дітей кістки гнучкі, тому легко викривляються.

· У дітей кістки тверді, тому легко ламаються.

· У дітей кістки гнучкі, тому легко ламаються.

3. Встав пропущені слова.

Людина рухається завдяки ___________ м'язів. Робота м'язів -- це ___ ___________ і __________. Щоб м'язи розвивалися, їх потрібно __________.

2) Решта учнів класу приймають участь у фронтальному опитуванні:

-- Назвати і показати на таблиці частини скелета людини.

-- З яких частин складається скелет тулуба? Показати їх на таблиці.

-- З чого складається хребет? Що знаходиться в каналі, утвореному хребцями?

-- Яке значення має скелет в організмі людини?

-- Яких правил потрібно дотримуватися, щоб бути струнким?

-- Яке значення в організмі людини мають м'язи?

-- Які м'язи є в організмі людини?

-- Яку роботу виконують м'язи?

-- Що відбувається, коли м'язи скорочуються? Продемонструвати на прикладі м'язів руки.

-- Що відбувається, коли м'язи розслаблюються? Продемонструвати на прикладі м'язів руки.

-- Який орган керує роботою м'язів?

-- Як потрібно тренувати м'язи?

-- Яку користь дає тренування м'язів?

Відомою модифікацією усного опитування є також виставлення окремим учням так званого поурочного балу. Поурочний бал виставляється за знання, які окремі учні проявляють протягом всього уроку. Зокрема, поурочний бал виставлявся учням, які систематично доповнювали, уточняли або поглиблювали відповіді товаришів, що відповідали усно, наводили приклади і брали участь у відповідях на запитання вчителя під час викладення нового матеріалу, проявляли активність на етапі закріпленні знань, демонструючи, таким чином, хороше засвоєння теми, що вивчається. Виставлення поурочного балу дозволяє підтримувати пізнавальну активність і мимовільну увагу учнів, сприяє виробленню осмисленого ставлення до регулярної праці, а також робить більш систематичною перевірку їхніх знань.

Для перевірки та оцінювання успішності учнів велике значення має також систематична перевірка виконання ними домашніх завдань. Вона дозволяє учителю вивчати ставлення учнів до навчальної роботи, якість засвоєння вивченого матеріалу, наявність недоліків у знаннях, а також рівень самостійності під час виконання домашніх завдань. Перевірка домашніх робіт в тій чи іншій формі здійснювалася в експериментальному класі на кожному уроці.

Зокрема, ми перевіряли виконання учнями домашніх завдань такого типу:

Тема. Тіла. Речовини. Молекули.

Дібрати загадки про тіла природи і тіла, зроблені людиною. Позмагаємося, яка команда дібрала більше загадок.

Тема. Сонячне світло і тепло, його значення в природі.

Скласти фантастичне оповідання про те, що сталося б на Землі, якби Сонце почало згасати.

Тема. Гірські породи. Корисні копалини.

Підготувати повідомлення про використання однієї із корисних копалин, яку видобувають у рідному краї.

Тема. Значення рослин у природі. Види рослин.

Визначити, скільки видів кімнатних рослин є у вас вдома.

Тема. Довкілля рослин. Охорона рослин.

Намалювати малюнок на тему «Рослини в небезпеці».

Тема. Види тварин. Тварини -- живі організми.

Порахувати, скільки видів тварин ви зустріли дорогою від школи до дому.

Тема. Способи живлення тварин.

Дізнатися, які ще тварини належать до хижих, рослиноїдних і всеїдних.

Тема. Гриби. Дроб'янки.

Виліпити з пластиліну один із отруйних грибів, правильно відобразивши його істотні ознаки.

Тема. Організм людина. Шкіра -- захисник організму. Гігієна шкіри.

Скласти пам'ятку про правила особистої гігієни.

Тема. Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів.

Скласти правила щодо запобігання викривленню хребта.

Тема. Органи травлення. Догляд за зубами. Гігієна харчування.

Скласти пам'ятку про правила догляду за зубами.

Крім того, вчитель регулярно збирав зошити із друкованою основою з роботами учнів для спеціального перегляду та перевірки.

Ще одним засобом оперативного контролю та перевірки навчальних досягнень учнів на уроках природознавства є короткочасні письмові самостійні роботи. Застосування цього виду перевірки дає змогу вчителеві отримати значну інформацію про успішність та рівень засвоєння матеріалу кожним учнем на даний момент часу. Такі роботи краще проводити за декількома варіантами, які складаються заздалегідь, варіанти роздаються всім учням у класі. Письмове опитування дозволяє на одному уроці оцінити знання всіх учнів. Це важлива позитивна сторона даного методу. Такі роботи можуть проводиться на початку уроку -- для мобілізації уваги і залучення знань учнів до сприймання нового матеріалу, але краще проводити їх наприкінці уроку -- на етапі закріплення вивченого матеріалу.

При підборі запитань і завдань для письмової перевірки слід враховувати рівень розвитку кожного учня; запитання формулювати так, щоб на них дитина могла дати відповідь конкретно. Даний метод дає можливість здійснювати диференційований підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Розглянемо зразки завдань для короткочасних письмових самостійних робіт, які використовувалися на уроках під час закріплення вивченого матеріалу в експериментальному класі.

Тема. Термометр.

1 варіант

2 варіант

1. Постав «+» чи «-» перед показами термометра.

Дуже жарко: 30°

Дуже холодно: 30°

Холодно: 10°

Жарко: 25°

Прохолодно: 7°

Тепло: 16°

Жарко: 28°

Холодно: 5°

Тепло: 17°

Дуже холодно: 20°

Прохолодно: 5°

Дуже жарко: 32°

2. Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

Три градуси морозу.

Двадцять градусів тепла.

Десять градусів вище нуля.

П'ять градусів тепла.

Мінус сім градусів.

Двадцять п'ять градусів вище нуля.

Тема. Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі і трав'янисті рослини.

1 варіант (середній рівень)

1. З'єднай стрілками.

Кущ

має одне міцне дерев'янисте стебло.

Дерево

має м'яке соковите стебло.

Трав'яниста рослина

має кілька міцних дерев'янистих стебел.

2. Впиши у таблицю назви рослин.

Подорожник, малина, черешня, ромашка, бузок, каштан.

Дерева

Кущі

Трав'янисті рослини

2 варіант (достатній рівень)

1. Підкресли назви листяних дерев і кущів.

Липа, яблуня, ялина, смородина, береза, клен, модрина, верба, сосна, тополя, ялівець, калина.

2. Заповни таблицю.

Дерева

Кущі

Трав'янисті рослини

3 варіант (високий рівень)

1. Допиши речення.

Калина -- це кущ, тому що …

2. Розподіли перелічені назви рослини на три групи. Дай назву кожній групі і заповни таблицю.

Кульбаба, часник, мак, капуста, квасоля, петрушка.

Тема. Способи живлення тварин. Ланцюги живлення.

1. Заповни таблицю.

Рослиноїдні тварини

Хижі тварини

Всеїдні тварини

2. Користуючись малюнками, склади і запиши ланцюги живлення.

Тема. Органи травлення. Догляд за зубами. Гігієна харчування.

1 варіант (середній рівень)


Подобные документы

  • Психолого-педагогічні засади контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, види методів. Організація контролю навчальних досягнень та перевірка ефективності формування знань у школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні.

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 10.11.2014

  • Суть контролю навчання як дидактичного поняття. Сутність принципу наочності. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Рівні навчальних досягнень. Стратегічні пропозиції та різновиди зовнішнього оцінювання.

    курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.10.2010

  • Обґрунтування сутності диференційованого контролю навчальних досягнень школярів та експериментальної перевірки технології його здійснення. Рекомендації для вчителів з питань використання різнорівневих завдань на етапі контролю навчальних досягнень.

    автореферат [44,1 K], добавлен 27.04.2009

  • Основні поняття контролю знань та навчальних досягнень учнів, його сутність, види та функції. Методи, форми організації і педагогічні вимоги до контролю та оцінювання знань учнів. Ефективність тестового контролю як сучасної форми контролю знань учнів.

    курсовая работа [53,4 K], добавлен 23.12.2015

  • Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.

    курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010

  • Об'єктивна оцінка учбових досягнень учнів як найбільш важливий показник якості освіти. Тестова форма проведення тематичного оцінювання з фізики. Диференційні та узагальнювальні тести. Рекомендації щодо проводення перевірки знань з використанням тестів.

    курсовая работа [43,8 K], добавлен 06.04.2011

  • Тестова форма проведення тематичного оцінювання учбових досягнень учнів з фізики. Особливість фізики як навчального предмета. Правила складання тестів, характеристика їх видів. Приклади складення тестів з теми "Постійний струм" по курсу "Фізика".

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.04.2011

  • Мета вивчення зарубіжної літератури. Моніторинг і оцінювання результативності навчання як найважливіші аспекти навчального процесу. Критерії та види оцінювання навчальних досягнень учнів. Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 08.09.2012

  • Поняття, предмет, мета, категорії і функції педагогічної діагностики. Історія її розвитку. Тестування як метод і результат вимірювання рівня знань. Принципи діагностування і контролю навчальних досягнень учнів. Критерії діагностичних тестів навченості.

    презентация [1000,4 K], добавлен 18.11.2016

  • Сутність та переваги модульно-рейтингової системи контролю знань і умінь учнів. Ознайомлення із національною шкалою оцінювання успішності студентів. Розгляд дидактичних умов ефективної організації комплексної діагностики компетентностей школяра.

    контрольная работа [25,4 K], добавлен 01.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.