Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

На високий рівень була виконана лише дві роботи. Зображені об'єкти опрацьовані детально, виглядають яскраво, головний об'єкт викликає позитивні емоції і запам'ятовується глядачеві.

Отже, після аналізу результатів діагностики можна зробити висновок про необхідність цілеспрямованої роботи щодо розвитку рівнів уяви молодших школярів.

2.2 Розробка і особливості циклу занять з розвитку уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів показало, що 35% досліджуваних школярів мають низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий На основі цього було вирішено розробити спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів (додаток В).

В основу цих занять покладено педагогічний досвід дитячого письменника Джанні Родарі. За його рекомендаціями проводяться вправи та ігри пов'язані з мовленням, так як він вважав, що уяву дітей молодшого шкільного віку краще розвивати саме вербальними засобами. Таку ж думку підтримує і Л.С. Виготський [8, 26]. Він стверджує, що діти з затримкою в мовному розвитку виявляються надзвичайно відсталими і в розвитку своєї уяви. Діти, мовленнєвий розвиток яких іде по жахливому шляху, як, скажімо, глухі діти, які в силу цього залишаються повністю або частково німими, позбавленими мовного спілкування, стають в той же час дітьми з надзвичайною бідністю, убогістю, а іноді і позитивно рудиментарними формами уяви.

Заняття розраховані на учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх закладів.

Головна мета таких занять - розвиток уяви молодших школярів. Крім того, вони сприяють збагаченню словникового запасу, активації творчого мислення.

Весь розроблений цикл складається із 10 занять. Виконання кожного заняття триває близько 45 хвилин. В ході занять учням пропонуються вправи та ігри зі словами: вигадування нових осмислених слів, колективне вигадування оповідань, читання казок Джанні Родарі та інші. Такі вправи спрямовані не лише на розвиток уяви молодших школярів, а й розширення словникового запасу, розвиток філологічних здібностей, творчого мислення.

Наприклад, у вправі «Біном» можуть проявлятись творчі можливості. Її можна з успіхом використовувати для розвитку не лише фантазії, а й абстрактного творчого мислення. За умовами кожному учаснику гри необхідно вигадати і записати два стовпчики із чотирьох слів кожен. Можна використати назви будь-яких предметів і явищ, імена людей, тварин. На наступному етапі для кожної пари необхідно вигадати асоціації, які їх можуть пов'язати, і чим більше, тим краще. Наприклад, між словами «кішка» і «лампа» можуть бути такі асоціації: кішка гріється під лампою; очі у кішки горять як маленькі лампи; форма голови кішки нагадує лампу, і т.д. Той, хто вигадає найбільше для всіх чотирьох пар слів, той стає переможцем.

Для впровадження циклу занять з розвитку уяви молодших школярів було складено план послідовної роботи - таблиця 2.2.1. Сам цикл занять представлено в додатку В.

Таблиця 2.2.1.План проведення розвиваючих занять

№	Зміст заняття	Вид діяльності	Орієнтовний час проведення (хвилини)
1	Техніка «фантастичних гіпотез». Вигадування неочікуваних ситуацій.	гра	40-45
2	«Складання осмислених слів з набору букв» «Складання розповіді з використанням окремих слів».	вправа вправа	10-15 30-40
3	«Кола на воді». Визначення типових асоціацій з різними словами.	гра	45
4	«Біном». Пошук зв'язків між різними словами.	гра	40
5	«Довільний префікс». Словотворення, надання нових значень вже відомим словам.	гра	40
6	«Старі ігри». Складання коротких повідомлень із частин різних речень.	гра	40
7	«Винахідник». Вигадування способів дій відомих казкових персонажів у визначених ситуаціях. «Кольорові казки». Вигадування казки, де все повинно бути одного кольору.	гра гра	30 20
8	«Навпаки». Уявлення відомої казки, де все відбувається навпаки. «Казки починаються з кінця». Розповідь подій відомої казки у зворотному напрямку.	гра гра	20-25 30-40
9	«Казкова плутанина». Пропонується спочатку розібрати змішані сюжети казок, а потім вигадати таку ж свою.	гра	40
10	«Записочки». Колективне складання оповіді за схемою: питання-відповіді.	гра	30

Завершити цикл занять пропонуємо зачитавши школярам кілька казок Джанні Родарі. Має особливе значення читання саме його казок, так як основою більшості з них були дитячі розповіді. Значення слухання казок він обґрунтував у своїх літературних працях.

Уява і кмітливість в процесі слухання роблять одну загальну справу, і ми не можемо передбачити, що саме після закінчення розповіді утримається довше: деяка схвильованість або відношення, що визначилося, до дійсності.

Казки складають для дитини особливий світ, якийсь театр, відокремлений від нас щільною завісою. Світ не для наслідування, а лише для споглядання. Але споглядання активного, коли на перший план виступає не стільки вміст казки, скільки інтереси слухача. Примітно, що, коли дитинство вступає в реалістичну пору, коли найважливіше вміст, казка перестає цікавити дітей; і відбувається це саме тому, що її «форми» перестали поставляти сировину для його життєдіяльності. Створюється враження, що в структурі казки дитя бачить структуру власної уяви і що він в той же час його в собі розвиває, створюючи один з необхідних засобів пізнання світу, опанування реальності. Слухання - це тренування. Казка для дитини така ж серйозна і справжня справа, як гра: вона потрібна їй для того, щоб визначитися, щоб вивчити себе, виміряти, оцінити свої можливості.

Уява дитини, спонукувана до придумування нових слів, потім застосує той же метод до всіх інших видів досвіду, що вимагають творчого підходу. Казки потрібні математиці так само, як математика потрібна казкам. Вони потрібні поезії, музиці, утопії, політичній боротьбі. Отже, вони потрібні всякій цілісній особистості, а не лише фантазерові.

Як підкреслював Л.С. Виготський, потужний крок у розвитку уяви відбувається у зв'язку із засвоєнням мови. Спостереження показують, що затримки в мовному розвитку завжди ведуть до недорозвиненості уяви дитини. Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень, сприяє формуванню та фіксації уявлень про предмет; саме мова дає дитині можливість уявити собі той чи інший предмет, якого вона не бачила, мислити про нього і подумки перетворювати його. Дитина може виражати словами те, що не збігається з її реальним сприйняттям; саме це дає їй можливість надзвичайно вільно поводитись у сфері вражень, що створюються і виражаються словами [32, 176].

Розроблений цикл занять було проведено в Новомиколаївській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. З 14.01.2013 до 25.01.2013 було проведено весь цикл занять згідно зі складеним планом. Заняття проводились з досліджуваною групою другого класу. Вся група відвідала повний цикл занять. Заняття проводились щодня, о 16 годині, тривали в середньому 45 хвилин.

Дуже активно школярі працювали на першому занятті. Але довелось обмежитись лише однією вправою - техніка «фантастичних гіпотез», бо всім учням хотілось обов'язково розповісти всі свої ідеї.

Найлегшими завданнями для школярів були «Складання осмислених слів з набору букв» та «Кола на воді», за умовами яких треба було знаходити якнайбільше слів, що починаються з однакового складу, знаходити римовані пари слів, складати слова із набору випадкових букв, тощо.

Вправа «Кольорові казки» виявилась невдалою. Школярі не змогли справитись із завданням - скласти казку, де все було б одного кольору. Тому довелось обмежитись зачитуванням зразка («Жовта казка» латиського письменника Іманта Зієдоніса).

Найвеселішими вправами школярам здались «Казкова плутанина», де вони складали одну казку із різних, і «Записочки». А схожа вправа «Старі ігри» не мала такого ж успіху.

Найбільше часу знадобилось для гри «Перетворення», де школярі за допомогою міміки, пантоміміки, імітації дій з предметами перетворювали звичайний предмет (наприклад, капелюх) в абсолютно інший предмет, з іншими функціями. Вони довго не могли вигадати, як інакше можна використовувати вже знайомі їм предмети.

Підводячи підсумки, можна сказати, що найбільш вдалими вправами виявились саме ті, які використовував в своїй педагогічній практиці Джанні Родарі.

Таким чином, головним засобом уяви, як і мислення, є мова. Уява стає можливою завдяки мові і розвивається разом з нею. Отже, вона є не первинною функцією, спочатку властивою дитині, а результатом її психічного і головним чином мовного розвитку. Виходячи з цього, можна припустити, що розроблена програма може сприяти підвищенню рівня розвитку уяви молодших школярів.

2.3 Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі

Щоб визначити ефективність впровадженого циклу розвиваючих занять, було проведено повторне дослідження за методикою «Малюнок».

Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники.

Для порівняння в таблиці 2.3.1. наведемо показники первинної і повторної діагностик.

Таблиця 2.3.1.Порівняльний аналіз рівнів розвитку уяви молодших школярів до та після впровадження циклу розвиваючих занять (за результатами повторної діагностики)

	Результати первинної діагностики	Результати повторної діагностики
Рівні	Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький	Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький
Відсотки (%)	0	10	55	35	0	0	25	60	15	0

За даними таблиці для наочності побудовано графік динаміки розвитку уяви молодших школярів.



Рис. 2.3.1. Динаміка розвитку уяви молодших школярів (за результатами первинної та повторної діагностики)

Порівнюючи дані діагностик, бачимо, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем - всього на 5%. На підставі результатів повторної діагностики можна зробити висновок, що розроблений цикл занять є ефективним щодо підвищення рівнів розвитку уяви молодших школярів.

В першому дослідженні було помітно, що учні не надто переймались виконанням заданої роботи, їм було важко зібратись і вигадати щось незвичне. Багато хто дивився малюнок сусіда і використовував чужу ідею для своєї роботи. Малюнки були передбачувані: хлопчики зображували машини, а дівчата - квіти чи звірів.

Повторне дослідження показало, що проведені з учнями розвиваючі заняття мали значний вплив. Малюнки покращились за всіма показниками, заданими в методиці дослідження. Щодо головних об'єктів малюнків можна сказати, що вони стали різноманітнішими, цікавішими, більш незвичними і детально опрацьованими, без повторень. Спираючись на спогади про проведені заняття, учні використовували те, що вигадували, виконуючи завдання. Наприклад, один хлопчик намалював крилатий замок у хмарах. До того ж, у них більше не було потреби підглядувати чужі ідеї, бо завдяки виконаним вправам у кожного було достатньо своїх нових вигадок, або тих, що запам'ятали в процесі колективних занять. Тобто, за результатами дослідження можна сказати, що покращились показники відтворюючої уяви.

Дослідження підтвердили, що уява може розвиватися не тільки завдяки індивідуальним здібностям дитини, а й при цілеспрямованій роботі з ними щодо розвитку уяви. Отже, необхідно проводити подібні вправи, вносити розвиваючі моменти в повсякденну діяльність. Крім того, для розвитку уяви необхідне збагачення досвіду дитини, насичення його новими знаннями та відомостями про навколишній світ.

Таким чином, проведене дослідження повністю підтвердило висунуту в курсовій роботі гіпотезу: впровадження розвиваючих занять дає позитивну динаміку в розвитку уяви молодших школярів. Тому можна говорити про ефективність циклу занять, розробленого за порадами Джанні Родарі.

ВИСНОВКИ

В молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання, а уява є важливою передумовою для засвоєння знань, які потребують вміння уявити те, що в даний момент неможливо сприйняти безпосередньо, тобто засвоєння знань залежить від уяви. В молодшому шкільному віці уява досить активна, отже, її можна якнайширше використовувати у навчальній діяльності.

1. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою обґрунтування поняття «уява», виявлення видів та специфіки уяви.

Дослідженням розвитку уяви займались такі психологи та педагоги: А.Я. Дудецький, В.А. Крутецький, В.В. Давидов, В.С. Мухіна, Дж. Родарі, Д.Б. Ельконін, Л.М. Фрідман, Л.С. Виготський, О.М. Дьяченко, Р.С. Нємов, С.Л. Рубінштейн та інші.

Уява - це психічний процес, який полягає у створенні нових уявлень, думок і образів на основі минулого сприйняття, набутого досвіду, наявних знань.

Уява - це особлива форма організації психіки людини, яка проявляється у створенні нових образів і думок, на основі яких виникають нові дії та предмети. Основне завдання уяви - спрогнозувати очікуваний результат до його здійснення.

Проаналізовано вікові особливості розвитку уяви молодших школярів. Згідно з періодизацією психічного розвитку дитини Д.Б. Ельконіна, молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1 - 4 класах сучасної школи. Цей період характеризується інтенсивним розвитком уяви, що зумовлюється процесом отримання різносторонніх знань і їх використанням на практиці. Молодший шкільний вік характеризується як найбільш сприятливий для розвитку уяви. Уява в молодшому шкільному віці - це один з найважливіших психічних пізнавальних процесів. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливе без активної діяльності уяви, без уміння уявити те, про що пишеться в підручниках, про що говорить вчитель. У молодших школярів вже розрізняють кілька видів уяви. Розвиток уяви в молодшому шкільному віці проходить дві основні стадії. На першій стадії особливістю уяви є опора на конкретні предмети і їх властивості. Відтворювані в даному випадку образи характеризуються незначною переробкою чуттєвого матеріалу і уявлень. Вони носять схематичний, фрагментарний характер і відображають лише зовнішні найбільш яскраві ознаки предметів. Інакше кажучи, на першій стадії переважає відтворююча уява. Друга стадія розвитку уяви характеризується збільшенням кількості розкритих ознак і властивостей. Уява стає все більш керованим процесом. До кінця молодшого шкільного віку, поряд з відтворюючою уявою, важливу роль у психічній діяльності учнів починає грати творча уява, посилюється реалізм уяви.

Молодший шкільний вік має найбільше можливостей для розвитку уяви. Активна уява - це ефективний спосіб пізнання навколишнього світу, можливість вийти за межі особистого практичного досвіду, важлива психологічна передумова розвитку творчого підходу до світу. Успішний розвиток уяви можливий при створенні певних умов, які сприятимуть цьому процесу. До таких умов можна віднести:

- ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей;

- самостійне вирішення дітьми завдань, які вимагають максимального використання творчих здібностей;

- надання дітям свободи у виборі діяльності, чергуванні різних її видів, тривалості заняття однією справою;

- допомога дорослих, але не підказки;

- комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнень дітей до творчості.

Ми ознайомились із загальними аспектами розвитку уяви в молодшому шкільному віці. Уява дуже важлива для загального розвитку молодших школярів, для становлення особистості, формування життєвого досвіду. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності. Цьому сприяють наведені в курсовій роботі методи, які є достатньо простими у виконанні та доступними дітям і дорослим. В запропонованих методах можна змінювати умови, модифікувати завдання, ускладнювати їх для розширення «поля гри уяви». В молодшому шкільному віці найкращим методом для розвитку є ігрова діяльність. Ігри можна використовувати і під час відпочинку, і в навчальному процесі. Слід також пам'ятати, що розвиток уяви в молодшому шкільному віці можна стимулювати також читанням художньої літератури, переглядом картин, кіно, відвідуванням театрів та ін. Завдяки знайомству з мистецтвом образи уяви стають більш повними і яскравими.

2. Виявлено рівні розвитку уяви молодших школярів. Було проведено дослідження серед учнів другого класу Новомиколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. Для діагностики обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. Спосіб оцінювання розвитку уяви молодших школярів через малюнки вибраний не випадково. Даний вибір відповідає наглядно-образному і наглядно-дієвому видам мислення. Фантазія молодших школярів найповніше проявляється саме у відповідному виді творчої діяльності. Проаналізувавши отримані дані, дізнались, що 35% досліджуваних школярів має низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий. Це свідчить про необхідність цілеспрямованого розвитку уяви молодших школярів.

3. Розроблено спеціальний цикл занять щодо підвищення рівня розвитку уяви молодших школярів.

Було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблем розвитку уяви молодших школярів. Виявлено зв'язок уяви з іншими психічними процесами. Зокрема, уява тісно пов'язана з мовленням. Таку думку підтримують Дж. Родарі і Л.С. Виготський.

Як підкреслював Л.С. Виготський, потужний крок у розвитку уяви відбувається у зв'язку із засвоєнням мови. Спостереження показують, що затримки в мовному розвитку завжди ведуть до недорозвиненості уяви дитини. Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень, сприяє формуванню та фіксації уявлень про предмет; саме мова дає дитині можливість уявити собі той чи інший предмет, якого він не бачив, мислити про нього і подумки перетворювати його. Дитина може виражати словами те, що не збігається з її реальним сприйняттям; саме це дає їй можливість надзвичайно вільно поводитись у сфері вражень, що створюються і виражаються словами. Таким чином, головним засобом уяви, як і мислення, є мова. Уява стає можливою завдяки мові і розвивається разом з нею. Отже, вона є не первинною функцією, спочатку властивою дитині, а результатом її психічного і головним чином мовного розвитку.

Італійський дитячий письменник Джанні Родарі також вважав, що уяву дітей молодшого шкільного віку краще розвивати саме вербальними засобами. «Уява дитини, спонукувана до вигадування нових слів, потім застосує той же метод до всіх інших видів досвіду, що вимагають творчого підходу.»

Було розроблено спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів. В основу цих занять покладено педагогічний досвід Джанні Родарі.

Заняття розраховані на учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх закладів.

Головна мета таких занять - розвиток уяви молодших школярів.

Весь розроблений цикл складається із 10 занять. Виконання кожного заняття триває близько 45 хвилин. В ході занять учням пропонуються вправи та ігри зі словами: вигадування нових осмислених слів, колективне вигадування оповідань, надання нових значень словам, дослідження можливостей слів, складання коротких оповідань із різних, ніяк не пов'язаних словосполучень, читання казок Джанні Родарі та інші.

4. Розроблений цикл занять було проведено в Новомиколаївській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. Заняття проводились з досліджуваною групою другого класу. Незважаючи на те, що всі вправи та ігри були обрані відповідно до рекомендацій Джанні Родарі, на практиці найбільш вдалими виявились вправи, запозичені саме з його особистого педагогічного досвіду.

5. На основі порівняння даних первинної та повторної діагностик доведено ефективність розробленого циклу занять.

Проведено повторну діагностику рівнів розвитку уяви молодших школярів. Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники. Порівнюючи дані первинної і повторної діагностик, визначили, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем - всього на 5%. Дослідження підтвердило, що уява може розвиватися не тільки завдяки індивідуальним здібностям дітей, а й при цілеспрямованій роботі з ними щодо розвитку уяви. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності.

Таким чином, проведене дослідження повністю підтвердило гіпотезу: впровадження розвиваючих занять дає позитивну динаміку в розвитку уяви молодших школярів. Тому можна говорити про ефективність циклу розвиваючих занять, складеного за порадами Джанні Родарі. Таким чином, гіпотезу курсової роботи було доведено.

«Специфічна функція уяви полягає в здатності бачити дійсність так, як вона не може бути побачена при звичайному сприйнятті. Уява ставить своєю за мету виразно побачити те, що від нас далеко, те, що зараз відсутній, те, що затемнене. Мається на увазі не лише історія, література, географія, основи природних наук; геометрія і арифметика також містять багато такого, що можна зрозуміти лише за допомогою уяви.» (Джон Дьюї).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василенко Л.П. Вікова психологія / Л.П. Василенко, М.В. Савчин - К.: Академвидав, 2006. - 360 с.

2. Крутецький В.А. Психологія / В.А. Крутецький, Є.І. Ігнатьєв, М.Д. Громов, Н.С. Лунін - К.: Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1978. - 284 с.

3. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів - Х.: Прапор, 2009. - 672 с.

4. Баданина Л.П. Психология познавательных процессов / Лариса Павлиновна Баданина. - М.: «Флинта», 2008. - 240 с.

5. Беркинблит М.Б. Фантазия и реальность / М.Б. Беркинблит, А.В. Петровский. - М.: Политиздат, 1968. - 128 с.

6. Большой психологический словарь / [под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко.] - М.: «ОЛМА-ПРЕСС», 2003. - 672 с.

7. Выготский, Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте / Лев Семёнович Выготский. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 96 с.

8. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Лев Семёнович Выготский. -- М.: Изд-во АПН РСФСР. - I960.-- 500 с.

9. Дудецкий А.Я. Воображение / Дудецкий А.Я. - Смоленск: Смоленский гос. Педагогический институт, 1969. - 96 с.

10. Дьяченко О.М. Об основных направлениях развития воображения у детей / Ольга Михайловна Дьяченко // Вопросы психологии. - 1999. - № 6. - С. 52-59

11. Дьяченко О.М. Развитие воображения дошкольников / Ольга Михайловна Дьяченко. - М.: РАО, 1996. - 197 с.

12. Жатсель А. Воображение / Анна Жатсель. - М.: Гранд: Фаир-пресс, 2006. - 144 с.

13. Игры и игровые упражнения с детьми шестилетнего возраста / [под ред. Е.И. Коваленко]. - К.: Радянська школа, 1987. - 144 с.

14. Ильенков Э.В. Об эстетической природе фантазии / Эвальд Васильевич Ильенков // Вопросы естетики. - М., 1964. - 82 с.

15. Карабанова О.А. Возрастная психология / Ольга Александровна Карабанова. - М.: Айрис пресс, 2005. - 240 с.

16. Козубовский В.М. Общая психология / Валентин Михайлович Козубовский. - Минск: Амалфея, 2004. - 368 с.

17. Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании / Коршунова Л.С. - М.: Издательство Московского университета, 1979. - 146 с.

18. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьника / Вадим Андреевич Крутецкий. - М.: «Просвещение», 1976. - 303 с.

19. Немов Р.С. Общая психология / Роберт Семенович Немов. - М.: ВЛАДОС, 2008. - 396 с.

20. Немов Р.С. Общие основы психологи / Роберт Семенович Немов. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 688 с. - (Психология в 3 кн. - Кн.1).

21. Немов Р.С. Психология образования / Роберт Семенович Немов. - М.: ВЛАДОС, 1995. - 496 с. - (Психология в 3 кн. - Кн.2).

22. Немов Р.С. Психодиагностика / Роберт Семенович Немов. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 640 с. - (Психология в 3 кн. - Кн.3).

23. Петровский А.В. Роль фантазии в развитии личности / Артур Владимирович Петровский. - М.: Издательство «Знание», 1961. - 48 с.

24. Практикум по возрастной и педагогической психологии / [авт.-сост. Е.Е. Данилова]. - М.: Академия, 1998. - 160 с.

25. Психологический словарь / [под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко]. - М.: Педагогика - Прес, 1999. - 440 с.

26. Психология младшего школьника / [под ред. Е.И. Игнатьева]. - М., 1960. - 336 с.

27. Родари Дж. Грамматика фантазии: Сказки по телефону / Джанни Родари. - Алма-Ата: «Мектеп», 1982. - 208 с.

28. Рубинштейн С.Л. Основы Общей психологи / Сергей Леонидович Рубинштейн. - СПб: Издательство «Питер», 2000. - 573 с.

29. Словарь психолога-практика / [сост. С.Ю. Головин]. 2-е издание, перераб. и доп. - Минск: Харвест, 2003. - 976 с.

30. Словарь-справочник по педагогике / [авт.-сост. В.А. Мижериков]. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 448 с.

31. Субботина Л.Ю. Развитие воображения у детей / Лариса Юрьевна Субботина. - Ярославль: «Академия развития», 1997. - 240 с.

32. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология: Учебное пособие для студентов / Галина Анатольевна Урунтаева. - М.: Академия, 1999. -336 с.

33. Филатов Ф.Р. Общая психология / Филипп Робертович Филатов. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 448 с.

34. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника / Даниил Борисович Эльконин. - Москва: «Знание», 1974. - 64 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика «Малюнок»

В цій методиці дітям пропонують стандартний аркуш паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Діти отримують завдання вигадати і намалювати яку-небудь картину. На це відводиться 5 хвилин.

0 балів дитина отримує тоді, коли центральний об'єкт її малюнку зображено досить схематично, без детальної обробки його деталей.

1 бал - якщо деталізація об'єкту помірна

2 бали - якщо головний об'єкт зображений з багатьма різноманітними деталями, що його характеризують.

Враження і емоціональність образів оцінюється згідно з тим, чи викликають вони зацікавлення і емоції у глядачів. Якщо образи банальні, нецікаві, не справляють враження на глядачів, то фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо образи малюнку зацікавили глядача і викликали відповідні емоції, але цікавість разом з реакцією швидко ущухає, то уява дитини отримує оцінку 1 бал. І, нарешті, якщо дитина використала яскраві, досить цікаві образи, реакція глядача не зникає так швидко, то уява оцінюється найвищим балом - 2. Таким чином, максимальна кількість балів, яку дитина може отримати за свою уяву дорівнює 10, а мінімальна - 0.

Для аналізу малюнків рекомендується використовувати таку таблицю:

№	Параметри для оцінки уяви дитини	Оцінка цих параметрів у балах
		0	1	2
1	Швидкість процесів уяви
2	Незвичність, оригінальність образів
3	Різноманітність образів
4	Деталізація образів
5	Емоційність, враження від образів

Висновки про рівень розвитку уяви молодших школярів:

10 балів - дуже високий;

8-9 - високий;

4-7 - середній;

2-3 - низький;

0-1 - дуже низький.

Додаток Б

Рівні розвитку уяви молодших школярів на етапі первинної діагностики

№	Ім'я учня	Оцінка (в балах)	Рівень розвитку уяви
1	Анастасія	4	середній
2	Антон	4	середній
3	Валерія	5	середній
4	Віктор	5	середній
5	Віталій	8	високий
6	Владислав	2	низький
7	Дарія	5	середній
8	Ірина	4	середній
9	Катерина	4	середній
10	Кирило	2	низький
11	Любов	7	середній
12	Микола	2	низький
13	Наталія	8	високий
14	Олег	2	низький
15	Олександр	4	середній
16	Ольга	2	низький
17	Ростислав	4	середній
18	Сергій	2	низький
19	Станіслав	6	середній
20	Яна	2	низький

Додаток В

Цикл занять з розвитку уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Заняття 1.

Техніка «фантастичних гіпотез» достатньо проста. Вона незмінно виражена у формі запитання. «Що було б якби...?» Для постановки запитання беруть перші підмет і присудок, що спадають на думку. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати.

Наведемо приклад. Нехай підметом буде «Москва», а підметом «літати». Що було б якби Москва почала літати? Всередині ситуації елементи розповіді можуть множитись до безкінечності. Можна уявити реакцію різних людей на подібну новину, уявити різні події, суперечки, що виникнуть і тому подібне.

Більше всього дітей цікавлять найдивніші і найбільш неочікувані питання, саме тому, що подальша робота, тобто розвиток теми, є не більш ніж освоєння і продовження уже зробленого відкриття… Тут фантазія використовується для встановлення активного зв'язку з дійсністю. На світ можна дивитись прямо, але можна і з захмарної висоти. У дійсність можна увійти з головного входу, а можна залізти в неї - і це куди цікавіше - через кватирку [24, 22 - 23].

Заняття 2.

Гра «Складання осмислених слів з букв» тренує уяву та збагачує словниковий запас. Вона доступна всім дітям, знайомим з грамотою. Особливо цікава для молодших школярів.

Пропонується набір букв, з яких потрібно скласти і записати як можна більше слів. Кількість запропонованих школярами слів слугує показником як рівня розвитку уяви, так і словникового запасу.

Наприклад, дається набір таких букв:

А Л Й

І А Р К

А Р О К Л

Можливий варіант відповіді семилітнього школяра: кар, рак, лак, Іра, Кіра, Лара, Алла, Клара, Карл, рок.

В середньому молодші школярі восьми - дев'яти років складають 9-11 слів [17, 22-23].

Вправа «Складання розповіді з використанням окремих слів». Дітям пропонуються окремі слова, наприклад: сонце, річка, вітер, дощ. Потрібно скласти розповідь, використовуючи ці слова. Спочатку число слів обмежується до 3-4, потім поступово збільшується до 7-10.Вправу можна проводити з обмеженнями, наприклад, придумати розповідь зі словами, що починаються тільки з букви А або Б і т.д [39, 96-97].

Заняття 3.

Гра «Кола на воді» - гра зі словами. Вона модифікована із вправи, запропонованої в своїй педагогічній практиці Дж. Родарі. Гра розвиває творчу уяву, філологічні здібності та словниковий запас.

Коли в воду кидають камінь, від нього по воді йдуть кола, чим далі, тим більше. Так і слово, що прийшло в голову, може наштовхнути на безліч асоціацій, викликати різні порівняння, спогади, уявлення, образи.

Пропонується будь-яке слово, наприклад «лимон». Які асоціації воно викликає? У які зв'язки вступає?

Наприклад, воно пов'язується зі словами на букву «л»: лис, ложка, літак, ластівка.

1. За 1 хвилину пропонується підібрати як можна більше слів на першу букву.

2. Пропонується за 1 хвилину підібрати слова, які починаються на склад «ли». Наприклад: ливень, липкий, липа, лице, лити.

3. Пропонується за хвилину підібрати якнайбільше рим до слова «лимон». Наприклад: лимон - батон, бутон, закон.

4. Завдання - розставити букви у стовпчик і записати перші слова, що спадають на думку до відповідних букв:

Л - літо

И - нема слів

М - може

О - олень

Н - няня.

Після кожного завдання результати підраховуються і додаються. У кого з учасників найбільша величина, той і виграє [17, 35-37].

Заняття 4.

У вправі «Біном» яскраво проявляються творчі можливості. Її можна з успіхом використовувати для розвитку не лише фантазії, а й абстрактного творчого мислення.

Кожному учаснику гри необхідно вигадати і записати два стовпчики із чотирьох слів кожен. Можна використати назви будь-яких предметів і явищ, імена людей, тварин.

На наступному етапі для кожної пари необхідно вигадати асоціації, які їх можуть пов'язати, і чим більше, тим краще.

Наприклад, між словами «кішка» і «лампа» можуть бути такі асоціації:

- кішка гріється під лампою;

- очі у кішки горять як маленькі лампи;

- форма голови кішки нагадує лампу, і т.д.

Той, хто вигадає найбільше для всіх чотирьох пар слів, той стає переможцем [17, 154].

Заняття 5.

«Довільний префікс». Один із способів словоутворення - це деформація слова за рахунок введення в дію фантазії. Діти люблять грати в цю гру, вона весела і в той же час дуже серйозна: учить досліджувати можливості слів, опановувати їх, змушуючи їх до невідомих раніше відмін, стимулює мовну свободу, заохочує антиконформізм. Один з різновидів цієї гри - довільне додавання префікса. Досить підставити префікс, що має негативне значення, щоб перетворити предмет буденний і не заслуговуючий уваги, в предмет фантастичний. Той же префікс дає щось зворотне.

Префікс «двічі» дарує нам подвійне перо, тобто перо, яке служить як подвійний термін (а може бути, двом школярам-близнятам), подвійну трубку - трубку для завзятих курців, другу Землю.

Для руйнівних цілей дивно підходить префікс «роз», за допомогою якого легко отримати «роззавдання», тобто таке домашнє завдання, яке учень, замість того щоб виконувати, розриває в клапті.

Особливо продуктивними представляються найбільш свіжі префікси, що народилися в двадцятому столітті. Такі, як «мікро». Або «міні». Або «максі». Ось вам - «мікрогіпопотам» (вирощується удома, в акваріумі) і «міні-хмарочос», що цілком поміщається в «міні-ящику» і заселений виключно «міні-мільярдерами». Або «максі-ковдра», здатна в зимову холоднечу укрити всіх, хто гине від холоду.

Заняття 6.

«Старі ігри». Теми для фантазії можна черпати і з ігор, якими так захоплювалися дадаїсти і сюрреалісти, але які виникли, звичайно, набагато раніше за ці течії в мистецтві. Сюрреалістичними ці ігри можна назвати швидше для зручності.

Одна з таких ігор полягає в наступному: вирізуються з газет заголовки статей, вирізки тасуються і групуються - виходять повідомлення про безглузді, сенсаційні або просто чудернацькі події як то:

«Купол собору святого Петра,

поранений ударом кинджала,

пограбувавши касу,

втік до Швейцарії».

Недоладності, що виходять в результаті вищеописаної операції, можуть дати і короткочасний комічний ефект, і зачіпку для цілого оповідання. Техніка гри така, що процес «відчуження» слів доводиться до крайності, народжуючи справжнісінькі «біноми фантазії». В даному випадку, можливо, доречніше називати їх «поліномами фантазії».

Заняття 7.

«Винахідник». Ця гра поряд з фантазією активізує мислення. Дана гра використовується при знайомстві з народними казками. Дітям пропонувалося кілька завдань, результатом яких повинні з'явитися винаходи. Наприклад, читаємо казку «Сестриця Оленка та братик Іванко», і вирішуємо завдання - треба придумати казкове закляття, за допомогою якого братик Іванко, перетворений на козеня, прийме людську подобу. Казка «Іван Царевич і Сірий вовк» - треба уявити, що вовк захворів і не зміг допомогти Івану Царевичу, тож треба придумати казковий вид транспорту, на якому б пересувався Іван Царевич.

Гра «Кольорові казки». Дітям пропонується придумати, наприклад, «рожеву» або «зелену казку. В якості ілюстрації читається казка латиського письменника Іманта Зієдоніса «Жовта казка».

Сонце, як яєчний жовток, висіло над землею. А по променям на землю йшли курчата, і всі вони були, звичайно, жовті.Жовта бджола підлетіла до курчати, стала запрошувати його в свій жовтий вулик. Але курчаті у вулик неможливо залізти: дірочка маленька.«Гаразд, - подумало воно, - ось жовті метелики літають, політаю з ними». Курча підстрибнуло, але тут же згадало, що у нього крил немає, смужки якісь замість крил. «Стану куркою, - мріяло воно, - буду літати високо».А сонце сяяло на небі, як жовтий млинець з такими смачними хрусткими краєчками. Бджоли летіли від кульбаби до кульбаби і поверталися в свій жовтий вулик. Він виглядав, як величезна жовта бібліотека. Рамки, ніби полиці до стелі, і всі наповнені стільниками. А стільники схожі на жовті шестикутні телевізори, тільки замість екранів блищить жовтий мед.До самого обрію жовтіли луки - це цвіли жовті анемони і примули, але найбільше було кульбаб. Всі пагорби як золотом сяяли від пухнастих ніжно-жовтих шапочок цих сонячних кольорів. Тут і сам я не втримався, взяв та й повалився на кульбаби. Запилюючи жовтим пилком. Підійшла жовта корова, подумала, що я кульбаба, та й з'їла мене, жовтого. Так що писати далі не маю можливості.

Заняття 8.

Гра «Навпаки». Згадуємо будь-яку казку, учні повинні розповісти її в оригінальному варіанті, а потім поміняти характери героїв і уявити, яка б вийшла казка, якби все в ній було навпаки.В новій розповіді слід використати прийом словесного малювання, яке проводиться з питань або завдань такого типу: "Як ви уявляєте собі обстановку в якийсь момент дії? Уявіть собі, що все це намальовано на картині. Розкажіть так, ніби все це знаходиться перед вашими очима ".Словесні картини (переважно - усні, рідше - письмові) "малюються" до тих епізодів, які найбільш істотні в розумінні ідейного задуму твору; так само ілюструвалися описи природи в поетичних творах, портрети героїв. До одного оповіданням "намалювати" дві-три ілюстрації, таким чином, виходить картинний план, який відображає найважливіші моменти твору.

Гра «Казки починаються з кінця». Розповідання казки починається не спочатку, а з кінця. Це вже складніше завдання, але діти справляються з ним досить швидко. Початкове використання прийому припускає опору на картинки-ілюстрації. Поступово можна переходити до розповідання без наочного матеріалу.

Заняття 9.

«Перетворення». Ця гра спрямована на розвиток винахідливості дитини, тобто уяви в поєднанні з творчим мисленням. Вона розширює область уявлення дитини про навколишній світ. Дана гра побудована на універсальному механізмі дитячої гри - імітації функцій предмета. Дітям пропонується за допомогою міміки, пантоміміки, імітації дій з предметами перетворити звичайний предмет (наприклад, капелюх) в абсолютно інший предмет, з іншими функціями.

Гра «Казкова плутанина». Спочатку дітям пропонують розплутати клубок з казок: «Жили-були дід та баба. Була у них курочка-ріпка. Дід їв, їв, не з'їв. Баба їла, їла, не з'їла. Покотилася ріпка далі. Котиться, а на зустріч їй хатинка на курячих ніжках. «Хатинка, хатинка, хто в теремі живе? Вигляни в віконце - дам тобі коритце ... »і т.д. Після того, як діти впораються із завданням, їм пропонують придумати власну казку-плутанку.Можна задавати будь-яку тему казки. Зміст придуманої казки діти при бажанні можуть проілюструвати за допомогою малюнків. Найбільш цікаві сюжети можна обіграти за допомогою ляльок або ролей.

Заняття 10.

Є ще одна гра, відома у всьому світі, - в записочки з питаннями і відповідями. Починається вона з низки запитань, що заздалегідь намічають якусь схему, канву оповідання. Наприклад:

Хто це був?

Де знаходився?

Що робив?

Що сказав?

Що сказали люди?

Чим кінчилося?

Перший член групи відповідає на перше питання і, щоб ніхто не міг прочитати його відповідь, край аркуша загинає. Другою відповідає на друге питання і робить другий загин. І так, поки не кінчаються питання. Потім відповіді прочитуються вголос як злита розповідь. Може вийти повна нісенітниця, а може намітитися зародок комічної розповіді.

Наприклад:

«Небіжчик

На Пізанській башті

В'язав панчоху.

Він сказав: «Скільки буде тричі три?»

Люди співали: «Почуй мій біль!»

Кінчилося з рахунком три - нуль».

Учасники гри зачитують відповіді, регочуть, і на тому все кінчається. Або ж отримана ситуація піддається аналізу, з тим щоб з неї вийшла розповідь. Кожному ясно, що, набивши руку, варіюючи і ускладнюючи питання, можна отримати вельми цікаві результати.

Завершити цикл занять пропонуємо зачитати школярам кілька казок Джанні Родарі. Має особливе значення саме його казок, так як основою більшості з них були дитячі розповіді. Значення слухання казок він обґрунтував у своїх літературних працях.

Додаток Г

Рівні розвитку уяви молодших школярів на етапі повторної діагностики

№	Ім'я учня	Оцінка (в балах)	Рівень розвитку уяви
1	Анастасія	5	середній
2	Антон	6	середній
3	Валерія	7	середній
4	Віктор	8	високий
5	Віталій	9	високий
6	Владислав	2	низький
7	Дарія	7	середній
8	Ірина	5	середній
9	Катерина	6	середній
10	Кирило	4	середній
11	Любов	8	високий
12	Микола	4	середній
13	Наталія	9	високий
14	Олег	4	середній
15	Олександр	5	середній
16	Ольга	4	середній
17	Ростислав	6	середній
18	Сергій	2	низький
19	Станіслав	8	високий
20	Яна	2	низький

Размещено на Allbest.ru