Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

Перед поясненням технології виготовлення моделі екскаватора учням була запропонована гра «Ланцюжок» - називається певна професія, а учні по порядку називають ключові слова, що відповідають цій професії. Наприклад: Коваль - робота з металом, кувалда, молот, вогонь, кування, спека…

Після прояснення технології виготов виготовлення виробу ми запропонували учням створити свій цех із виготовлення технічних конструкцій. Для контролю за процесом виробництва обрали майстра та контролерів, 3-4 учні об'єднали у виробничі бригади. Перед кожною бригадою стояло виробниче завдання - створити макет свого оригінального екскаватор. На останньому етапі уроку майстер із контролерами та перевіряють моделі на наявність дефектів та оцінюють колективну роботу бригади. Також вони мали можливість отримати експертну оцінку гостя уроку.

Опираючись на використаний профорієнтаційний матеріал, методи та засоби навчання ми мали можливість спостерігати, як розширюються та поглиблюються уявлення учнів про професії та рівень якості пізнавальних інтересів та мотивація учіння. Зауважимо, що профорієнтаційна інформація пов'язувалася з життєвим досвідом дитини, її емоційною сферою, сприяла формуванню вміння працювати в колективі, вихованню відповідальність за результати своєї та колективної праці, працьовитості.

Паралельно навчальній роботі проводилася виховна, яка була представлена мандрівкою "У країну Професію". Мандруючи діти дізналися багато цікавого та нового про професії. Клас прикрасили підготовленими учнівським колективом під нашим керівництвом:

- фотомонтажем «Праці моїх батьків». До підготовки фотомонтажу були залученні усі батьки учнів. Для нього були відібрані фотокартки із зображенням трудових днів батьків - працівників різних сфер, їх робочого місця, засобі, атрибутів праці. Учні із захоплення готовили плакат, із задоволенням між собою ділилися розповіданнями про працю свої батьків, обговорили позитивні та негативні її сторони.

- листівками із висловами про працю:

Риба -- у воді, людина -- у труді.

Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.

Хто добре працює, тому і щастить.

Бджола мала, а й та працює і т. д.

Таке використання елементів народної педагогіки, на нашу думку, дозволить ознайомити учнів із важливістю трудової та професійної діяльності не лише з позиції сучасності, а минулого досвіду нашого народу. У кожне прислів'я наші пращури закладали глибокий безцінний повчальний та виховний зміст, який потрібно до нести до молодого покоління. Використання елементів народної педагогіки, через прислів'я допоможе зрозуміти молодшим школярам важливість праці, таких якостей особистості, як працелюбність, відповідальність перед собою та іншими людьми за результати праці, в деякій мірі дисциплінує.

Крім того ми зробили із підготовлених на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання виставку дитячих робіт з теми "Моя мрія", "Моя улюблена професія", "Театр моди", "Художні речі в побуті", стіннівок "Світ професій".

Протягом експериментального дослідження у всіх куточках класного приміщення можна було побачити багато творчих робіт учнів. Кожна з них була зроблена дитячою рукою та свідчила про глибоку повагу і любов до праці, професій рідної країни.

За допомогою активної участі батьків у профорієнтаційній роботі ми підготували для учнів стенд на тему " Всі професії важливі -- вибирай на смак". На стенді помістили текстову та ілюстративну інформацію про різні види професій, галузі виробництва та обслуговуючої праці в яких вони задіяні, вирізки з газет де йшлося про людей певних професій, здобутки їх та сільського господарства, промислового виробництва. Інформацію на стенді ми час від часу замінювалася, а також організовували тематичні виставки, відповідно до календаря професій. Це виставки до дня землевпорядника, дня працівника пожежної охорони, всеукраїнського дня працівників культури, дня Служби безпеки України, дня працівників театру.

Також важливим елементом розробленої нами методики були організовані для учнів зустрічі із представниками різний професій. А саме: бухгалтером, агрономом, офіцером, продавцем, менеджером, стоматологом. Такі зустрічі є дуже важливими у процесі профорієнтаційної орієнтації, адже ніхто так цікаво та детально не розповість про певну професію як сам представник цієї професії. Під час цих зустрічей учні мали можливість дізнатися більше про ці професій, задавати запитання, що їх найбільше цікавлять. Фахівці висвітлювали значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності, розкривали секрети своєї спеціальності, аналізували з різних сторін: важливість та необхідність для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів. Ми помітили, що таке безпосереднє спілкування з фахівцями значно підвищило пізнавальну активність учнів, вплинуло на розвиток інтересу до професій. Емоційна насиченість змісту профорієнтаційної зустрічі дала можливість інформації, що повідомлялася для учнів, вплинути на їх почуття, особисту значущість.

На нашу думку, не менш важливим у професійній орієнтації молодших школярів, є народознавчий аспект, який передбачає ознайомлення учнів із традиціями давніх ремесел нашої країни, та ремісничими професіями, які не втратили своєї актуальності в нашому науково-технічно розвиненому суспільстві. Тому ми вважали за потрібне організувати для учнів також зустріч із представниками ремісничих професій, майстерність яких протягом довгих років передається з покоління в покоління, зберігаючи свою особливість та унікальність. Така зустріч була організована із Захаром В.О. ковалем, спеціалістом художньої ковки металу в п'ятому поколінні та вишивальницею у третьому поколінні Бабій К.М. Теми зустрічі "Вогонь, залізо, та вода -- тяжка праця коваля", " Голка нитка полотно, що за дивне ремесло". Під час зустрічі представники цих давніх ремесел розповідали учням про сімейні традиції та секрети своєї майстерності, історію родового ремесла(хто і коли в перше попробував та проявив себе в цьому ремеслі, яке значення воно має для них та їх рідних, усього суспільства, як відбувалося передавання досвіду), також вони розповідали учням про основні засоби та інструменти, що використовуються в їх роботі, найпростіші з них показували. Темі народознавства було присвячене свято праці " Давні ремесла нашого народу", метою якого було розвинути інтереси до давніх професій, виховати любов та глибоку повагу до традицій нашого народу, прагнення працювати.

Також з учнями були проведені такі бесіди на профорієнтаційні теми: "Від зернинки до булки", "Праці право та обов'язок кожного", "Про працю людей", " Чим пахнуть ремесла?", " Без інструмента - як без рук", "Для чого людині професія".

Бесіди в умовах активного діалогу були важливим засобом з формування уявлень про професії, стимулювання розвитку інтересів, а також вміння висловлювати та доводити свою думку.

Не менш важлива місце в розробленій системі профорієнтаційних методів посідало читання художньої літератури. Для учнів організовувалася пошукова робота із підготовки в шкільній бібліотеці книжок про працю, діяльність представників різних професій. Нами були запропоновані учням дитячі книжечки в яких були розміщенні такі вірші про професії, як "Фермер", "Квітникарка", " Кран журавлик", "Лікар", "В'язальниця", "Як багато професій є різних", "Диригент", "Кожен знає своє діло", "Він такий же як і ми", "Ми будуємо будинок" і т.д.(Див додаток D)

Пошукова самостійна робота учнів в шкільній бібліотеці дає можливість розвинути в учнів вміння вибирати, із запропонованого кола літературних джерел, ту літературу, яка відповідає його інтересам. Завдяки залучення учнів початкової школи до таких форм роботи дає можливість навчиться їх свідомо визначати потрібний профорієнтаційний матеріал, відсортовувати другорядну незначну інформація, а це в свою чергу забезпечить успішне формування уявлень про професії, орієнтації в складному світі професій та засобів їх діяльності.

В ході експерименту важливе місце в системі професійної орієнтації молодших школярів займали проведені нами такі ігри, як: "Магазин", "Перукарня", "Знавці професій", "Зобрази професію", "Не збийся", "Словник професійних термінів", "Хто більше?", "Прислів'я про працю", "Відгадай професію", "Постав запитання", (див. додаток Е)

Важливим елементом профорієнтаційної роботи були екскурсії на теми:

- "Хто працює в нашій школі?".

- " Щоб роботу знайти в оголошення гляди". Екскурсія проводилася за межами села в районному центрі. Під час екскурсії по місту ми звернули увагу учнів на щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, малярі, штукатури, теслі, продавці, водії. Таким чином показали наскільки важать у нашому житті ці спеціальності.

Також ми здійснили, перед проведенням рольових ігор "Магазин", "Перукарня", "Поштове відділення", екскурсії у магазин, перукарню, поштове відділення. Така робота допомогла школярам краще уявити особливості процесу праці людей представників певних професій, дозволила безпосередньо побачити важливість такої професії.

При обговоренні екскурсії у класі ми намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні. При узагальнюючих запитаннях вимагали глибокої ґрунтовної відповіді, яка б розкривала зміст профорієнтаційних завдань.

Учні від школи та вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ми провели у процесі виховного процесу в експериментальному класі такі цікаві, емоційно насичені такі форми роботи, як: брейн-ринг "У світі професій"; урок - КВК "Землю красить сонце, а людину праця"; (див. додаток F), свято: " Краса людини у праці", "Ким бути"; свято праці "Давні ремесла нашого народу"; конкурси: "Найкращий за професією", "Паночка господарочка", "Всі професії важливі вибирай на смак".

Також ми провели у експериментальному класі родинне свято«Праця наших батьків». На цих зборах звучали вірші, пісні, проводився «парад професій», у якому брали участь батьки і діти. Кожен учень був одягнений у костюм, характерний для певної професії, на грудях -- емблема. Діти розповідали про професію демонстрували інструменти, з допомогою яких людина працює. До підготовки цих зборів активно залучалися батьки, які забезпечили матеріально-технічну базу, та проявили творчість при підготовці інформаційної частини зборів

Свято праці "Давні ремесла нашого народу"

Ведучий. Добрий день, дорогі друзі!

Ведуча. Добрий день, шановні батьки і вчителі!

1-й учень.

Ми живемо в Україні,

Де в степу, із краю в край,

На добро усій країні

Визріває урожай.

2-й учень.

Де пшениця достигає;

Колосиста, золота,

Де неначе море, грають

і шумлять густі жита.

3-й учень.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

4-й учень.

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

Ведучий. З покоління в покоління передавали батьки дітям хороші традиції та любов до рідної землі.

Ведуча. Голублена золотими руками дідів, окроплена солоним потом батьків, прикрашена трудом всіх людей, ця земля українська повинна бути дорога і нам.

5-й учень.

Я -- землі цієї паросток зелений,

Я цієї висі крапля дощова.

Заплелись у мене, приросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

6-й учень.

Я чую твій голос --

Пшеничний твій колос.

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно,

Білявко-хатино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Ведучий. І сьогодні ми зробимо мандрівку в минуле нашої країни.

Ведуча. Дуже багато ремесел було в давні часи в Україні.

Ведучий. Це різьблення по дереву, плетіння з природних матеріалів, вишивка, гончарство, обробка металу, шкірі та багато інших.

Ведуча. Деякі з них живуть і в наш час. Деякі стали дуже рідкісними, про деякі дізнаємося з книжок та з розповідей бабусь та дідусів.

Ведучий. Найпочеснішою працею в усі століття була праця хлібороба.

Ведуча. Дуже багато сил треба, щоб виростити багатий урожай. Зараз зерно збирають машини, а раніше це робили так, як наші косарі.

(Пісня-танок «Вийшли в поле косарі»).

Ведучий. Після важкої праці завжди хотілося напитися холодної свіжої води з криниці.

Ведуча. Криниця з журавлем споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.

Ведучий. Криниця вважалася здавна чимось святим. Наші предки вміти шукати, де добре б'є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

Ведуча. І робили ось що. Ранньої пори, коли сонце ще тільки з'являлося з-за верхівок дерев, колодязники йшли на околицю села, відрізали найзеленішу гілку з куща верболозу, і ця «всевидюща паличка» допомагала визначити, де копати колодязь.

Колодязник -- його потрібно копати саме там, де листочки притягувались до землі. І це вже напевно, що вода в цій криниці завжди буде свіжою і прохолодною.

Ведучий. Коли криниця вже була готова, добрий господар запрошував священика, аби освятити її.

Ведуча. А щоб вода не псувалась, опускали на дно колодязя срібний 4 предмет, бо срібло вбиває мікроби.

Ведучий. Рідко коли побачиш в Україні криницю без зелені. Це традиційний кущ калини, або верба.

1-й учень.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

Й кругом їх верболози

лози зеленіють.

Ведуча. А скільки цікавого можна було почути біля криниці.

Ведучий. Давайте й ми побуваємо біля однієї криниці та й послухаємо, що ж там відбувається.

Пригода з Омельком.

Пісня «Грицю, Грицю».

Ведучий. Як бачимо, вміли люди і працювати, і відпочивати та ледарів і боягузів висміювати.

Ведуча. А зараз ми вам розкажемо ще про одне ремесла бондарство.

«Бондарю, бондарю».

Ведучий.У селянських сім'ях жінки самі ткали полотно для своєї сім'ї.

Ведуча. Цікаво те, що починали ткати полотно тільки в середу, п'ятницю або суботу - так звані жіночі дні.

Ведучий. А що, є ще й чоловічі дні?

Ведуча. Так, це понеділок, вівторок, четвер.

Ведучий. А хто з вас, дорогі гості, знає, що повинна вміти дівчина до весілля?(Відповіді дітей). Правильно,вишивати. Вишиванками прикрашали оселю, одяг

Ведуча. Увечері, коли закінчували роботу по господарству збирались дівчата на вечорниці.

Ведучий. І лилась тоді селом ніжна лірична пісня.«Вишиванка».

Ведучий. Яка професія дуже близь до професії кухаря? (Пекар).

Дійсно, пекар -- людина, яка пече хліб.

2-й учень.

Хліб! У пошані до нього

Схилимо низько чоло!

Хліб! Це святіше святого

Сонце, життя і тепло!

3-й учень.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щиро.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

4-й учень. А чи знаєте ви, що пекли хліб середу чи п'ятницю. Тоді він особливо вдається.

1-й учень. На той час у хаті повинно бути тихо, мирно! У хаті хліб -- всьому голої.

5-й учень.

Візьму я в руки хліб духмяний

Він незвичайний, він святий.

Ввібрав і пісню й працю в себе

Цей хліб духмяний на столі,

Йому до ніг вклонитись треба

Він -- скарб найбільший на землі

(Дістається хліб з печі)і

Пісня «Як діждемо літа».

Всі співають. Скільки б не співали,

А кінчати час. Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай буде гаразд

Щоб ми і ви щасливі були

В наслідок проведених форм роботи розширилися та поглибилися уявлення учнів про професії людей, трудові дії та знаряддя праці. Таке різноманіття форм та навчально-виховної роботи допомогло школярам краще пізнати професії рідного краю, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Застосований профорієнтаційний матеріал сприяв розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, емоційно - чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.

Відзначимо, що учні брали активну участь в процесі підготовки до заходів, працювали з різноманітними джерелами шкільної профорієнтації: шкільними підручниками та посібниками, регіональною пресою, власною бібліотекою, та ін. Все це формує зацікавленість до процесу праці в цілому, виховує такі риси особистості школяра як працьовитість, старанність, допитливість, дисциплінованість. Форми роботи, які використовувалися нами у школі з профорієнтації дають можливість працювати з дітьми цікаво, творчо.

На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективності запропонованої нами методики та її впливу на якість профорієнтаційних знань молодших школярів, було проведено контрольний зріз знань у експериментальному та контрольному класах. Контрольні завдання було складно аналогічно тим, які застосовувались на етапі констатувального експерименту і проводились за його схемою.

Результати перевірки якості знань учнів про професії рідного краю представлено у таблиці 2.

Таблиця 2.2.Результати контрольних завдань з профорієнтації (визначення рівня якості сформованості професійної орієнтації, %)

Класи	Всього учнів	Рівні якості знань
	учнів	високий	середній	Низький
Експериментальний (3-А)	22	31%	67%	5%
Контрольний (3-Б)	23	12%	39%	52%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 31% експериментального і 12% контрольного, середній - відповідно 67% та 39% і низький - 5% і 52%. Як бачимо, якість сформованості професійної орієнтації учнів експериментального класу значно вищий ніж в учнів контрольного класу.

З метою визначення ступеня оволодіння учнів профорієнтаційним матеріалом нами був визначений вербальний аспект профорієнтаційної обізнаності. Він виводиться з формули:



де н тез - об'єм педагогічного тезаурусу, б тез - довжина творчої робити учнів.

Наведемо кількісні дані, що показують зміни, відбулися у формуванні якості знань представників різних класів після проведення експериментальної роботи.

Аналіз робіт учнів експериментальних груп показав, що середня довжина творчої роботи становила 97 смислових одиниць, контрольного --72.

Якщо об'єм тезаурусу педагогічних понять у творчих учнів експериментального класу становила 9 смислових одиниць то в контрольному - 4. Відповідно коефіцієнт краєзнавчої обізнаності Св в експериментальному класі -- 0,082 а у контрольному 0,056. Різниця у коефіцієнті (0,072) є суттєвою і свідчить про значні позитивні зміни в оволодінні профорієнтаційним матеріалом учнями експериментальних класів, а отже, підтверджує ефективність проведеної нами дослідно-експериментальної роботи.

2.3 Аналіз результативності експериментальної методики

Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб при комплексному підході сформувати та поглибити уявлення дітей про професії, засоби та предмети праці представників різних професій, розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різних професій, виховати дисциплінованість, працьовитість, відповідальність за результати праці. Крім того ми хотіли показати, як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток профорієнтаційних інтересів, пізнавальної сфери молодшого школяра, а також як потрібно добирати цей матеріал у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього психічного розвитку.

Однією з дидактичних умов ефективного використання профорієнтаційного матеріалу є цілеспрямоване та системне його використання у навчально-виховної роботі учнів початкової школи, що забезпечує неперервність процесу засвоєння і поглиблення знань молодших про професії, розвитку інтересів та важливих якостей особистості.

На початку експерименту аналіз спостереження, анкетування та тестування, творчої роботи показали, що учні поверхнево володіють профорієнтаційним матеріалом; допускають помилки коли: потрібно обґрунтувати відповідь, описати та класифікувати профорієнтаційне явище, здійснити такі логічні операції порівняння, узагальнення, розв'язують завдання творчого змісту.

Розроблена експериментальна методика дозволила 11% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 32% збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня середній.

Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована методика роботи, ядром якої є профорієнтаційний матеріал, а також визначення педагогічних умов його використання в навчально-виховному процесі.

Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік наступного виду.



Графік. Графічне зображення динаміки обізнаності молодших школярів з профорієнтаційним матеріалом, %

У ході експерименту проаналізовані існуючі програми, виявлено найбільшу профорієнтаційну спрямованість однієї навчальної дисципліни початкової ланки освіти - "Трудове навчання". Встановлено, що трудове навчання, читання, рідна мова мають найоптимальніші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу.

Доведено, що підвищення ефективності якості сформованості уявлень учнів про професії, засоби праці, формуванню таких якостей особистості, як працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці передбачає необхідність систематичного та цілеспрямованого застосування профорієнтаційного матеріалу у навчанні, вихованні та розвитку учнів початкових класів, доповнення навчальною інформацією профорієнтаційного змісту, що розкриває взаємозв'язки та важливість різних видів професій у житі суспільства.

В основу формувального експерименту було поставлено технологію застосування профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі початкової школи. Отримані результати дозволяють судити про те, що система профорієнтаційної роботи, яка передбачає цілеспрямованого, систематичного використання ефективних методів та форм навчання та виховання, дозволяє зміцнити профорієнтаційні інтереси учнів, поглибити знання та уявлення про коло відомих професії, їх важливість та незамінність, а також активізувати сприймання та відтворення навчально-виховної інформації школяра від пасивного до активної участі в ній.

Якісно-кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність проведеної дослідницько-експериментальної роботи - в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості професійної орієнтації.

Висновки

Проведене експериментальне дослідження засвідчило, що застосування розробленої системи заходів щодо професійної орієнтації позитивно вплинуло на рівень сформованості професійної орієнтації молодших школярів.

У здійсненому дослідженні було вивчено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст професійної орієнтації, його складові, встановлено функції, принципи та джерела профорієнтаційної інформації.

У дослідженні визначено, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти є:

дотримання критеріїв: доступності, цілеспрямованості та систематичності;

емоційної насиченості та особистісної значущості профорієнтаційного матеріалу для учнів;

зв'язку із життям;

різноманітності форм та методів.

Дуже важливим фактором при використанні профорієнтаційного матеріалу є такі методи роботи як: розповідь, бесіда, читання спеціальної літератури, перегляд телефільмів. Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів у можливості розширити свої профорієнтаційні інтереси.

Визначну роль надано характеристиці особливостей профорієнтаційного матеріалу, запобіганню типовим помилкам при підборі та застосуванні його в початковій школі.

Дослідження показало, що основними критеріями сформованості уявлень про профорієнтаційне середовище виступають:

- сформованість уявлень про світ професій;

- орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

- розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

- працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

У процесі діагностичного рівня сформованості в учнів професійної орієнтації Доброводівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 20% школярів, середній -- 32%, низький -- 47%, відповідно у контрольному - 10% школярів з високим рівнем якості знань, 28% - з середнім і 62% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.

Поглиблене вивчення аспектів професійної освіти молодших школярів показало, вона виступає в системі навчально-виховного процесу важливою ланкою пропедевтичної професійної орієнтації, забезпечує орієнтацію учнів у широкому спектрі профорієнтаційних явищ, всесторонній розвиток особистості учня.

Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень профорієнтації сформовано у 31% учнів, середній - у 64% та низький -5%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості профорієнтації змін майже не відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

- комплексне використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі;

- залучення сім'ї та громадськості до професійної орієнтації;

- формувати банк профорієнтаційної інформації для дітей молодшого шкільного віку;

- інтенсифікацію професійної орієнтації;

- використання різноманітних форм за змістом та організацією.

Дослідження підтвердило гіпотезу - навчально-виховний процес буде значно ефективнішим, якщо краєзнавчий матеріал на уроках у початкових класах використовуватиметься з дотриманням основних дидактичних вимог.

Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми як формування інформаційного "банку" профорієнтації для вчителів початкових класів з врахуванням регіонального аспекту.

Список використаних джерел

1. Балацька Н. Особливості та основні моделі реалізації професійно орієнтованої системи в школах Англії.//Початкова школа. - 2006р. - № 8.- С.71-72.

2. Баранова С.П. и друг. Педагогика: Учеб. пособие для пед. уч-щ. - 2-е изд., перераб.- М.: Просвищение, 1987. - С.267.

3. Бех І.Д. Праця - головний вихователь школярів. Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів - К.:Знання, 1983.-С. 13-14.

4. Бокова О.Г. Давні ремесла нашого народу.// Розкажи онуку. - 2002. -№ 9. - С. 76.

5. Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профес-сиональной ориентации. Кн. 1. Основьі профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. -К.: МЗУУП, 1993р.-С.78.

6. Васюк О. Організаційні етапи педагогічної орієнтації, форми та методи їх ефективного формування.//Вісник книжкової палати -2008.-№6.-С.25-26.

7. Вербинський В.Трудове виховання - шлях до формування особистості.// Рідна школа. - 2008.- №7-8.-С.7-8.

8. Витишын В.Ф. Реформа школы и профессиональная ориентация школьников: /Пед. наука-реформа школы. - М.: Педагогика, 1988.-С.39, 40-41,56-57.

9. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. -- Львів, 1996. -- С. 159.

10. Воробьова Т.А.Профориентация в школе.- Л.:«Знание», 1973 р.- С.3-11,12-15,18-29

11. Гладкова В.М. Профорієнтація: Навч. посіб.- Львів:Новий світ, 2007.- С. 9-17,23-31,

12. Голомшток А.Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника.- М.: Педагогика, 1985.- С.67-73, 84-91

13. Григорєва М.В.Професійна орієнтація молодших школярів.// Початкова школа. - 1985. - № 11. - С. 36-37

14. Дмитриева М.А., Крьілов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда иинженерная психология: Учебное пособие. -Л.:ЛГУ, 1979.-С.52, 99.

15. Зайцева О. Творча діяльність як засіб розвитку професійних інтересів школярів у процесі трудового навчання.//Трудова підготовка в закладах освіти. - 1999.- №1.- С.5

16. Захаров Н.Н., Симоненко В.Д.Профориентация школы.- М.: Просвищение, 1989.- С.45.

17. Зеєр З.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. Профориентология: Теория ипрактика: Учеб. пособие. - Москва-Екатеринбург, 2004.- С.35.

18. Зубенко С. У світі професій. Брейн-ринг.// Шкільний світ. -2009. - № 10. - С.20-23

19. Ю.Іваньо. Підготовка школярів до майбутнього вибору професії у процесі взаємодії загальноосвітньої школи із вищими навчальними закладами.//Наукові записки ТНПУ Ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка - 2007.- №8.- С. 124-125

20. Іващенко Ф.І. Труд и развитие личности школьника: Кн. для учителя. - М.: Просвищение, 1977.- С.68-69.

21. Ігнатенко П.Р. Роль трудового виховання у виборі професії. - К.: Знання, 1989. -С. 20-25

22. Йовайша Л.А. Проблемы профессиональной ориентации школьников.- М.:Педагогика, 1983.- С.12-15,19,20, 30-49.

23. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учеб. пособие для студ.вузов по спец. “Технология”.-М.:Изд-во МУ, 1988. - С. 101

24. Кравецький В. Формування знань про світ професій в учнів молодшого шкільного віку.//Початкова школа.- 2000.- №6. - С. 35-36

25. Кришевські К. Початкова загально технічна освіта.//Трудова підготовка в закладах освіти. -1999. - №2.- С.38

26. КузмінськийА.І.,ОмеляненкоВ.А.Педагогіка.Підручник.-2-е вид. - К.: Знання-Прес, 2004.- С. 287-295

27.Кузмінський А.І., Омеляненко В.А.Педагогіка у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. - К.:Знання, 2006. -С. 178-183

28.Кулагин Б. В.Основьі профессиональной психодиагностики. -- Л.: Медицина, 1984. -С.14.

29.Куріпта В.І. Виховуємо особистість. Виховна година «Цікавий світ професій».//Початкове навчання та виховання. -2005. - № 28. -С. 14-19

30.Куріпта В.І. Цікавий світ професій.// Розкажи онуку. - 2007. - № 5. - С. 116-121

31.Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей / Твори: В 7 т. -- Т. 4. -- К.: Рад. шк., 1954. -- С. 387.

32.Мойсеюк Н.Є.Педагогіка. Навч. посібник. 3-е вид. - Київ, 2001. - С. 424-427

33.Наукові основи професійного самовизначення школярів.// Трудова підготовка в закладах освіти. -1999. - №2.- С.33-34,38

34. Німець В.П. Прес-конференція. Рольова гра-зустріч з представниками різних професій.// Бібліотека вчителю початкових класів. - 2000. - № 11. - С. 56-58

35.Осколок Л.С., Зубенко О.В. Методика проведення тижня трудового навчання у початковій школі. // Розкажіть онуку. - 2006.-№5-6. -С.134-143

36.Основы методики профориентации и профессиональнава обучения./ Кальней В.А., Капралова В.С., Поляков В.А./ Под ред. Полякова В.А. - М.: Просвищение, 1987.- С.19

37.Павлютенко Е.М. Професиональная ориентация учащихся. - Київ: Рад. школа, 1983.- С. 15-19,40-43,59-67,80-83

38.Павлютенко Е.М. Професійна орієнтація молодших школярів.// Початкова школа. - 1982. - № 2. - С. 43-47

39.Панков В.А.Трудовоє воспитаниє младших школьников: Кн. Для учителя. -М.: Просвищениє, 1984. - С.45, 385

40.Пашукова Т.І., Допіра А.І. Практикум із загальної психології / Під ред.Т.І.Пашукової. -К.: Знання, 2000. -С.68-69

41.Педагогика: Учеб. пособие./под. ред. Болотинои Л.Р. - М.: Просвищение, 1987. -- С.202-208

42.Педагогіка./за ред. Ярмоленка Н.Д.- Київ: Вища школа, 1986.- С.398-400

43.Підготовка учнів до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): Навч. - метод, посібник (За ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В. Рибалки). -К.: Наукова думка, 2000. -С.22,70,80

44.Пригодній М. Початкове професійне навчання з електротехніки в загальноосвітній школі.//Трудова підготовка в закладах освіти. -1999. - №1.- С.12

45. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи.

46.Подоляк В.Шляхи активізації профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі.// Трудова підготовка в закладах освіти. -1999. - №1.- С.32-33

47.Пряжников Н. С. ІІрофсссиональное и личностное самоопределение. - М.:НПОМОДЗК: Воронеж, 1996. -С.40

48.Сахаров В.Ф.Профессиональная ориентация школьников. -М.: Просвищениє, 1984. -С.44-47, 50-51, 56-59, 67-70, 136-139

49.Степанова О.М., М.М. Фіцула. Основи психології і педагогіки. - Київ: Академія, 2003. -С. 416-421

50.Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори: У 5 томах. -- Т. 4. -- К.: Рад. шк„ 1976. -- С. 166.

51.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: В 5 т. -- Т. 1. -- К.: Рад. шк., 1976. -- С. 166.

52. Топчан З.Л.Землю красить сонце, а людину - праця. Урок -КВК. 3(4) клас.// Рожкажіть онуку. - 2003. - № 25. - С. 16-20

53.Туріщева Л.В. Практикум «Різноманіття світу професій»// Класному керівникові. -2009. -№ 3. - С. 27-28

54.Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані педагогічні твори: В 2 т. -- Т. 1. -- К.: Рад. шк., 1983. -- С. 107.

55. Фіцула М.М.Педагогіка. - Київ: Академія, 2003. - С. 301-315

56.Фіцула М.М. Педагогіка. - Київ, 2002 р. -С. 274-284

57.Харламов Н.Ф. Педагогика:Учеб. Пособие. 3-е узд, перераб. и допов.- М.: Юристь, 1997. -С.358-370

58.Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб.-6-е изд. - М.: Университетская, 2000.- С.405-406

59.Чистякова С.Н.Професиональная ориентация школьников: организация и управление.- М.: Педагогика, 1987. -С. 17-19, 32-33,38-43, 49,61,81-82

60. Чорна І.М. психологічні особливості організації профорієнтаційної роботи в школі. - Тернопіль:Збруч, 1996. -С.10-12

61.Юшко В.І. Ярмарок професій. // Позакласний час. - 2006. - №1-2 - С. 59-60

62. Яворська І.І. Я майбутнє твоє, Україно!// Позакласний час. - 2006. - № 6.- С. 35-38

63. Ягупов В.В.Педагогіка:Навчальний посібник. - К.:Либідь, 2003. - С. 488.

Додаток А

Таблиця 1.Класифікація професій відповідно предметів і цілей діяльності (за Є.О.Климовим)

Класи професій Типи професій	Гностичні	Перетворюючі	Дослідницькі
Людина-природа	Обліковці та приймальники	Землероби, каменярі	Селекціонери
Людина- техніка	Контролери ВТК і працівники держприймання	Слюсарі, водії, механізатори	Конструктори
Людина-людипа	Інспектори, слідчі	Медичні сестри, продавці, менеджери усіх рівнів, педагоги	Працівники НОП
Людина-знакова система	Коректори	Набірники, оператори ЕОМ, бухгалтери	Програмісти
Людина- художній образ	Контролери- приймальники малярних робіт	Маляри, художники	Модельєри
Основні особистісні якості, що необхідні працівнику	Інтерес до властивостей певних об'єктів, чітка пізнавальна активність, стійкість уваги, спостережливість	Схильність до практичного впливу на середовище, інтерес до процесу та результату цього впливу, активність і працездатність	Інтерес до нового, здатність легко відмовитися від звичного способу мислення, шукати нові варіанти

Додаток В

Анкета для з'ясування знань учнів про професії

1. Пригадай до якої групи професій належить кожна з них "людина - природа", "людина-людина", "людина - знакова система", "людина - техніка", "людина - художні образ".

Назви професій: учитель, садівник, касир, співак, водій.

2. Розглянь уважно малюнок та назви знаряддя праці.

Лопата, садові граблі, вила, сапа, лійка, розпушувач землі, граблі для розрівнювання ґрунту.

3. Що спільного у роботі людей таких професій: доярка, телятниця, птахівниця, ветеринарний лікар?

Де працюють воно: в лісі, на полі, на фермі, в зоопарку, у ветеринарній лікарні?

4. Що ти знаєш про професію майстра художнього розпису?

Коротко її опиши.

5. Встанови відповідність між назвою професії та роботою, що вони виконують.

Продавець навчає учнів

Бібліотекар продає страви відвідувачам кофе

Учитель лікує хворих людей

Офіціант продає товари покупцям

Лікар видає книги читачам

Що потрібне у праці цих людей.

6. Одяг, яких професій зображено на малюнку? (кравця, сантехніка, футболіста, двірника, аптекаря, заправника машин).

7. Спробуй відгадати назву професії людини зображеної на малюнку.

Інженер, фермер, модельєр одягу, архітектор, лаборант.

Якими знаряддями праці вона користується?

8. Відгадай професію за описом.

Людина цієї професії добре знає та розуміє дітей, навчає їх правильно розмовляти, читати, лічити, як правильно поводити себе у громадських місцях, за столом, на ігровому майданчику. Готує дітей до навчання в школі.

9. Опиши коротко професію агронома, столяра.

10. На малюнку зображено людей різних професій, пов'язаних з різними інформаційними знаками. Спробуй їх відгадати. У разі необхідності скористайся підказкою.

……….. нараховує зарплату робітникам.

……….. набирає текст на комп'ютері.

……….. набирає телефоні номери абонентів.

……….. виконує креслення на комп'ютері.

Професії: телефоніст, бухгалтер, оператор комп'ютерного набору, конструктор.

11. Утвори ланцюжок із трьох слів різних стовпців за зразком: касир-нараховує гроші.

13. Зєднай стрілками види техніки, їх призначення та професії, що пов'язані з ними.

13. Яким представникам професій належать: швейна машинка, автобус, верстат, відбійний молоток?

14. Опиши професію скульптора.

15.Що ти знаєш про професії артиста та балерини? Що об'єднує ці професії?

16. Чим займаються люди таких професій: музикант, скульптор, майстер художнього розпису, балерина, поет, актор.

Знайди відповідні слова до кожного малюнка: колір і лінія, танцювальні рухи, міміка та голос, музичні знаки, художнє слово, об'ємні форми.

Додаток С

Профорієнтаційна картка учня

	Прізвище, ім'я, рік народження
батьки	Прізвище, імя	Рік на-ння	Спеціальність	Місце працевлаштування
Матір
Батько
Запитання	Результат
1. Улюблене заняття або ігри
2. Інтереси та захоплення(гуртки)
3.Участь в суспільно корисній праці, ставлення до неї
4.Ким хоче бути
5.Які навчальні предмети найбільше подобаються
6.Які предмети найбільше засвоюються і оцінки з них
7.Які предмети даються з труднощами
8.Активність в навчанні (активний,байдужий, не хоче вчитися)
9.Доручення, ступінь їх виконання.
10. положення в класі

Додаток D

Вірші про профес

Фермер

От в кого тяжка робота,

А ж чоло блищить від поту!

Рано-вранці він встає,

Поле огляда своє

Там вирує, колоситься

Золота густа пшениця.

Є садок, город і ферма,

і працює він уперто.

Має трактори сучасні,

І комбайни першокласні

На землі господарює

І з тобою нас годує.

Лікар

Ти на лікаря не сердься

Бо у нього добре серце:

Відчуває біль чужий

Він так само, як і свій,

І завжди, чим тільки зможе,

Добрим людям допоможе

Дасть таблетки і настої

І болячки всі загоїть

Може приписать уколи,

ти не бійся їх ніколи -

пропадуть від них мікроби,

утече важка хвороба.

Кран журавлик

Кран підйомний край дороги,

Мов журавлик довгоногий

Мов журавлик-журавель

Із небачених земель

Поверта до мене шию:

- полетів би та не вмію

хоч багато маю сили--

я важкий тай ще без крил

- не журись - втішаю крана

Скоро я дорослим стану

І з майструю так як слід -

Будеш кроно-вертоліт

В'язальниця

Танцював стрибав клубок

і вертілись нитки

Вийшли в Галочки малої

Гарні рукавички.

Танцював клубок ниток,вийшла шапочка чудова

У мало Галі

і радіє вся сім'я,

і гордиться тато

- от в'язальниця моя -

Вміє працювати.

На дитячому майданчику

Ми будуємо будинок

із землі, лози,травинок

я - тесляр, Михась - пічник

А Микола - керівник

Від обіду до вечері

Зводили стіни, ставили двері

Стелем стелю, криєм дах -

Дім піднявся на очах.

Що він етику не вчить?

Відвернувсь від слухачів

Став махати він руками

в залі просто перед нами.

Чи не звик він до порядку?

Чи робити став зарядку

Хоч і звик він до порядку

Та керує хором та оркестром

Зветься просто диригентом.

Кожен знає своє діло

Літака веде пілот,

Робітник йде на завод,

школярів учитель вчить,

космонавт в ракеті мчить!

Кожен знає своє діло

Робить чесно його, сміло.

Е. Сотолкіна

Як багато професій є різних

Ми вжиті зустрічаємо скрізь їх:

Лікар, вчитель, актор і комбайнер,

Модельєр, космонавт, дизайнер

Ми дізнаємся про них,

Хто без музики жити не міг,

Чиї серце й майстерні руки

Нам дарують чарівні звуки.

Квітникарка

У нашім парку квітникарка

Зростила тисячі квіток

Якщо буває дуже жарко

Ми в парк ідемо в холодок.

Тут на спочинку по роботі

Прийдіть люди сюди

Лиш квітникарка у турботі,

щодень ми бачимо її

Вона з лопатою, сапою

Зі шлангом дощ пустити слід!

І все не має її спокою

Ні в полудень, а ні в обід.

Весела рада квітникарка

Розквітли квітоньки усі!

І мовить так:хай люди в парку

Відпочивають у красі

Він такий же, як і ми

не помітний між людьми

а в театрі грає ролі.

Нині - вчителя у школі.

Завтра буде інша роль,

То бідняк він, то король

Про чуже життя розкаже

І зі сцени нам покаже

Як по правді треба мить

І біди не наробить.

Старий садівник

Садить садівник молодий садок

Сивий садівник - він уже дідок

Певно, сто садів посадив за вік

Скільки дав плодів

людям садівник!

Яблук дав і слив, груші золоті…

Скільки він зробив

доброго в житі!

Лісник

В таємниці лісові проник

Здавна мій сусід. Він - лісник.

Лісникове діло - не просте,

Знає він, як дерево росте,

Як садити клени чи сосну,

І яку потрібно глибину….

Додаток Е

Профорієнтаційні ігри проведені у процесі виховної роботи

«Знавці професій»

Учні сідають у коло. У центрі -- вчитель. Він говорить: «Увага!» -- і вказує на будь-якого гравця, голосно й чітко називаючи будь-яку літеру (крім ь, ї, й). Учень, на якого вказав ведучий, повинен швидко назвати професію на цю літеру. (Наприклад: Н -- наладчик -- К -- касир -- Р -- реставратор -- Р -- редактор -- Р --... і т. д.) Той, хто не встигає у відведений час назвати професію, у вибуває з гри.

«Сім нот»

Учитель просить назвати професії, які починаються з назв музичних нот: ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛ(Ь), ЛЯ, СІ. Нота ЛЯ використовується всередині слова. Наприклад: редактор, фармацевт тощо.

«Зобрази професію»

Учитель заздалегідь робить заготовки (аркуші паперу, на яких написано назви професій). Учні по черзі витягують заготовки й за допомогою жестів і міміки показують характерні ознаки (особливості) професії, написаної на аркуші паперу.

У грі для молодших дітей використовуються професії, найбільш доступні для пантоміми, наприклад: офіціант, швачка, скрипаль, листоноша, лікар, маляр, міліціонер-регулювальник тощо. Старшим школярам можна порекомендувати зобразити геолога, археолога, адвоката, еколога та ін.

«Не збийся»

Школярам пропонується зробити десять кроків і на кожний крок назвати професію. Якщо учень збився або повторився, він зупиняється.

«Словник професійних термінів»

Учитель диктує учням слова з переліку профорієнтаційних термінів. Учні усно (або письмово) пояснюють значення цих термінів. Наприклад: професія, вибір професії, професійна непридатність, покликання, умови праці тощо.

«Прислів'я про працю»

Учні згадують прислів'я та приказки, пов'язані з трудовою діяльністю людини, про її працьовитість, ставлення людини до праці.

«Відгадай професію»

Дітям пропонують придумати будь-яку професію і скласти її опис, але так, щоб у ній не було нічого, що підказувало б іншим, що це за професія. Однак учень повинен розповісти про умови роботи й результати праці.

«Постав запитання»

Учень загадує яку-небудь професію, але нічого не розповідає про неї, а пропонує іншим учням ставити уточнюючі питання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».

«Людина і професія»

Учитель називає професію, для якої школярі повинні «підібрати» учня з-поміж присутніх, який, на їхню думку, за своїми індивідуальними особливостями найбільше відповідає цій професії.

Пропонована професія має бути добре відома учням, у- випадку недостатньої інформації про професію необхідно охарактеризувати її особливості.

Гру можна ускладнити, запропонувавши школярам «підібрати» професію кожному учневі. Для цього доцільно розподілити учнів на групи.

«Самооцінка і професія»

З-поміж школярів обирається учень, що повинен описати свої індивідуальні особливості, оцінити їх і підібрати відповідну професію. Обираючи професію, необхідно враховувати індивідуальні схильності та інтереси.

Решта учнів і вчитель окремо від школяра також дають йому оцінку й підбирають відповідну професію. На загальному обговоренні робиться порівняльний аналіз самооцінки учня, оцінки вчителя та інших учнів. аналізують моменти невідповідності самооцінки учня, педагога та інших школярів.

«Казкові персонажі та професії»

Учням називають різних казкових персонажів. Далі пропонується вибрати професії, що їм підходять, ураховуючи ті особливості, що описуються у відповідних творах.

Як казкових персонажів можна запропонувати Попелюшку, Ємелю, Снігову Королеву, Білосніжку та ін.

Додаток F

КВК "Землю красить сонце, а людину праця"

Мета. Привести в систему знання, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати у дітей бажання дбайливо ставитись до шкільного майна. Виховувати почуття поваги до людей праці.

План

I. Організація класу.

II. Робота над матеріалом.

ІІІ. Оголошення теми уроку і мети.

Сьогодні ми приведемо в систему знання, одержані під час навчання. Я хочу, щоб ви були сьогодні на уроці старанні, допитливі, працездатні.

«Ми працю любимо,

що в творчість перейшла.

І музику палку,

що ніжно серце тисне,

І щастя людського

два рівні є крила --

Троянди й виноград,

красиве і корисне».

(М.Т. Рильський)

Хай ці слова стануть девізом всього вашого життя. Бо тільки праця звеличує людину, приносить радість і користь.

Сьогодні наша розмова -- про господарів землі, які бережуть, стережуть і примножують багатства і скарби рідного дому. Сьогодні наша розмова -- про бережливих, про економну економіку, про те кому і навіщо треба боротися за кожну народну копійку, за кожне зернятко.

«ЧОГО НАВЧИШСЯ, ТОГО ЗА ПЛЕЧИМА НЕ НЕСТИ»і

Що я вмію робити в свої 9 років Небагато. Але я вмію робити корисне ремонтувати книжки. Ви скажете, кому це потрібно?

Але скільки цікавих книжок я повернула до життя! Я думаю, що це корисна і потрібна річ -- ремонтувати книги. Цим я приношу користь людям.

Я думаю, що відремонтовані книги викликатимуть ще більшу цікавість у людей.

Це твір Головко Юлі

Сьогодні ми дізнаємось, хто краще знає професії-- хлопці чи дівчата. І починаємо засідання клубу веселих і кмітливих.

2.Представлення журі.

3.Привітання команд.

1-а команда. Наша команда -- бригада«Ух!» -- учіться хазяйнувати. Чим важче завдання, тим дорожча перемога.

2-а команда. Наша команда -- бригада «Ох!» -- ощадливі хлопці. Щоб вогник змагання не згас, на зайві мови не гаймо свій час. Справив діло -- гуляй сміло,

4.Розминка команд.

Поки ти їв і спав, і ріс,

Поки малий ще ти на зріст,

Мабуть, вже тисячі людей

Подбали про життя твоє.

Аби ти добре ріс,

Ати ти добре їв

Щоб ти спокійно спав

І в різні ігри грав.

Ти став здоровим, молодець,

Сміливим і умілим,

А чим порадуєш людей?

Яким хорошим ділом?

Учитель. Тлумачний словник тлумачить «професія» -- як рід занять, трудової діяльності, вимагає певних знань і навичок і є джерелом існування.

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як?

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так:

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі...

Та я ж із роду хліборобів,

І родовід мій од землі!

(Олег Орач)

а)Я називатиму тлумачення професій, а ви уважно слухайте і назвіть людей, які займались даною справою.

1-а команда.

1) Майстер, який виготовляє діжки, дерев'яні відра, тощо (Бондар)

|2) Майстер, який кує метал і виготовляє з нього різні предмети а також підковує коней. (Коваль)

3) Людина, яка займається вирощуванням лісів. (Лісник)

4)Робітник, який зводить будівлі з каменю, цегли. (Муляр)

Селянин, який вирощує хліб. (Хлібороб)

Робітник, який ремонтує машини, обробляє метали. (Слюсар)

2-а команда.

1) Майстер, який будує, споруджує що-небудь. (Будівельник)

2) Людина, яка доглядає овець. (Вівчар, чабан)

3) Спеціаліст, що шиє чи ремонтує одяг. (Кравець)

4) Майстер, який фарбує будівлі. (Маляр)

5)Людина яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет школі (Учитель)

6) Людина, яка обробляє деревину, виготовляє прості дерев'яні речі. (Тесляр)

б) Команди по черзі витягають карточки на яких написано професію і пояснюють значення цих слів.

Картка.

Диригент -- людина, що керує оркестром.

Музикант -- людина, яка грає на мучному інструменті.

Бакенщик -- людина, що запалює бакени.

Рибалка -- особа, що займається ловлею риби.

Кухар -- робітник що готує їжу.

Лікар-- спеціаліст з вищою медичною освітою, що лікує людей.

в) Конкурс «Я знаю давні ремесла».

1-а команда.

1) Виготовлення плетених виробів з лози, рогозу, лубу.(Плетіння)

2) Домашнє виготовлення тканин. (Ткацтво)

3) Обробка глини та виготовлення виробів з неї.(Гончарство)

2-а команда.

1)Оздоблення вишивкою рушників, одягу тощо. (Вишивання)

2) Торгівельний промисел на волах. (Чумацтво)

3) Засівання і вирощування хліба.) (Хліборобство)

Гра «Кому що потрібно».

(Діти витягають картки, на яких написані професії і називають предмети, якими користуються спеціалісти під час роботи).

Картки

-Лікар (халат, ліки, термометр...)

-Вчитель (книги, зошити, ручки, олівці...)

-Кухар (продукти, ніж, каструля...)

-Столяр (пилка, молоток, рубанок...)

Труд

Стіл, за яким ти сам сидиш,

Ліжко, в якому тихо спиш

Диван і туфлі, й пара лиж,

Виделка, миска, ложка, ніж,

І кожен цвях, і кожен дім,:

І кожна скибка хліба --

Усе це створено трудом,

А не упало з неба.

За все, що зроблено для нас,

Ми щиро вдячні людям.

Прийде пора, настане час,

І ми трудитись будем.

Учитель. Погляньте на цю чудову виставку «своїми руками». Ці вироби зроблені руками наших учнів та їх батьків (вироби з борошна, поробки з паперу).

А тепер, уявімо життя без роботи: і на виробництві, і в школі ніхто нічого не робить. Що б сталося?