Використання казки як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Мовлення - процес спілкування, опосередкований мовою, комунікативними формами і функціями мовленнєвої діяльності. Методи дослідження. У експериментально-дослідній роботі використано ряд методів, серед яких були: - теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, а також синтез, аналіз та порівняння; - емпіричні: експеримент, психодіагностичне дослідження з використанням відібраних психодіагностичних методик для визначення рівня розвитку складових пізнавальної активності, а саме: методика “Пройди через лабіринт” для з'ясування рівня розвитку мислення дошкільнят [див. Додаток А.], методика “Розпізнавання фігур” для оцінки рівня розвитку уваги дошкільнят [ див. Додаток Б.], методика “Чого не стало?” для виявлення рівня розвитку пам'яті дітей дошкільного віку [див. Додаток В.], методика “Що намальовано?” для визначення рівня розвитку уяви у дітей дошкільного віку [див. Додаток Г.], методика “Пірамідка”, яка застосовується для оцінки рівня розвитку сприймання дошкільнят [див. Додаток Д.].

Етапи експериментально-дослідної роботи. Процедура проходила в три етапи: 1. На підготовчому етапі була визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотези, вибірку дослідження, а також критерії експериментально-дослідної роботи, рівні та показники розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, що зображені в таблиці 3.1., а також був здійснений відбір інструментарію експериментально-дослідної роботи [див. Додаток А, Б, В, Г, Д ].

Таблиця 3.1. Критерії та показники пізнавальної активності дітей дошкільного віку в експериментально-дослідній роботі.

Згідно критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку було визначено чотири критерії такі як мисленнєва діяльність, розвиток пам'яті, розвиток уваги та розвиток уяви. Критерій мисленнєва діяльність включає в себе показники такі як швидкість мисленнєвої діяльності та швидкість сприймання та оволодіння предметною діяльністю. Наступний критерій такий як розвиток пам'яті має в собі показники короткочасної пам'яті, та швидкість відтворювання того, що запам'яталось. Наступний критерій такий як розвиток уваги має в собі такі показники як концентрація уваги, розподіл уваги, переключення уваги. Останній критерій розвиток уяви має в собі показники як активність уяви, швидкість відтворювання уяви.

Відповідно до критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку було визначено 3 рівні розвитку, а саме високий, середній, низький рівень зображено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Згідно з таблицею 3.2. маємо змогу проаналізувати, до високого рівня розвитку відносяться ті діти дошкільного віку, у яких переважає швидкість мислення, може швидко сприймати і оволодівати предметною діяльністю, швидко може відтворити те, що запам'ятала, легко розподіляє і концентрує свою увагу. Середній рівень розвитку характеризується гіршими показниками запам'ятовування і відтворення інформації, гурше розподіляє увагу та часто переключається на інші предмети. Низький має в собі показники низького рівня концентрації уваги, дитина погано запам'ятовує і повільно відтворює те що запам'ятала, виконання завдань їй дається важко.

2. На другому етапі експериментально-дослідної роботи було визначено рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою відібраних методик, а також підібрано казки для розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, здійснено за результатами експериментального дослідження поділ дітей на експериментальну та контрольну групу. З експериментальною групою було використано ряд казок для розвитку пізнавальної активності. Проведено повторну діагностику та проаналізовано кінцеві результати. 3. На третьому етапі відбулося підведення підсумків, співставлення результатів з зазначеними гіпотезами та розроблено рекомендації для оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки; оформлено матеріали дослідження. Отже, в програмі експериментального дослідження бакалаврської роботи було визначено проблемну ситуацію, об'єкт, предмет та завдання есперименту, а також вибірку та гіпотезу. Було зроблено логічний аналіз понять та підібрано відповідний інструментарій для оцінки рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку; визначено критерії, показники та рівні розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

3.2 Аналіз результатів експериментального-дослідження

У результаті проведеного експериментального-дослідження, метою якого було визначення рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, було отримано результати розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У досліджені брали участь 30 дітей двох старших груп, після проведених з ними методик і проаналізовано підгрупи - експериментальну ? 18 дітей та контрольну ? 12 дітей в кожній.

Експериментально?дослідна робота включала в себе проведення методик для отримання результатів рівня розвитку пізнавальної активності та використання казок, як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Для визначення рівня розвитку кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку було застосовано ряд методик таких як:

1. Методика “Пройди через лабіринт” для оцінки мисленнєвої діяльності дитини дошкільного віку [55];

2. Методика “Розпізнавання фігур” для виявлення рівня концентрації уваги, її розподіл та переключення [55].

3. Методика “Чого не стало?” для оцінки рівня розвитку короткочасної пам'яті та швидкості запам'ятовування і відтворення запам'ятованого [55];

4. Методика “Що намальовано?” для виявлення рівня розвитку активності уяви, та її відтворюваності [55];

5. Методика “Пірамідка” для виявлення рівня сприймання, співвіднесення предметів за величиною й оволодіння предметними діями [55];

Проаналізуймо отриманні данні по кожній з методик. У результаті аналізу даних по методиці “Пройди через лабіринт” для оцінки мислення дітей дошкільного віку результати які можна побачити в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку за методикою “Пройди через лабіринт”

Згідно експериментального досліду отримали такі данні по даній методиці в першій групі виявлено: високого рівня розвитку - 4 особи, з них - 22,2%; середнього рівня розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; низького рівня розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; З другої групи дітей дошкільного віку отримано такі данні: високого рівня розвитку - 3 осіб, з них - 25%; середнього рівня розвитку - 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку - 4 особи, з них 33,3%. Результати оцінки мислення дітей дошкільного віку, як складової пізнавальної активності зображено на рис. 3.1.

Рис. 3.31. Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку

Аналізуючи результати методики “Розпізнавання фігур”, що застосовується для оцінки рівня розвитку уваги дітей дошкільного віку було отримано такі данні діагностики груп що зображені в таблиці 3.4.

Таблиця.3.4. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку за методикою “Розпізнавання фігур”

Можемо побачити, що в першій групі високий рівень розвитку виявили 3 осіб, що становить 16,6% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 7 осіб - 38,8 %; низький рівень розвитку - 8 осіб, - 44,4%; В другій групі отримали такі данні: високий рівень розвитку - 3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку - 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку - 4 осіб, з них 33,3%. Для кращої візуалізації даних результатів переглянемо на рис. 3.2

Рис. 3.2. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку

У результаті проходження методики з дітьми дошкільного віку “Чого не стало?” було оцінено їх розвиток пам'яті, як складової пізнавальної активності. Отримали такі результати груп зображено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Рівень розвитку пам'яті дітей дошкільного віку за методикою “Чого не стало?”

Високого рівня розвитку виявлено 4 особи, з них - 22,2%; середнього рівня розвитку - 6 осіб, з них - 33,3%; низького рівня розвитку - 8 осіб, з них 44,4%; Друга група показала нам такі данні: високого рівня розвитку - 4 осіб, з них 33,3%; середній рівень розвитку - 5 осіб, з них 41,6%; низький рівень - 3 осіб, з них розвитку - 25,5%. Отримані результати оцінки рівня розвитку пам'яті зображено в рис. 3.3.

Рис. 3.3. Рівень розвитку пам'яті дітей дошкільного віку

Проведена методика “Що намальовано?” для оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку показала нам результати, що зображені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою “Що намальовано?”

Отримано такі результати по першій групі: високого рівня розвитку - 5 особи, з них - 27,7%; середнього рівня розвитку - 7 осіб, з них - 38,8% низького рівня розвитку - 6 осіб, з них - 33,3%; Друга група дала нам такі результати: високого рівня - 4 осіб, з них - 33,3%; середнього рівня - 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку - 2 особи, з них 16,6%. Переглянемо отримані результати оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку в рис 3.4.

Рис. 3.4. Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою

Результати методики “Пірамідка” для оцінки сприймання дітей дошкільного віку зображено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикой “Пірамідка”

Отримано такі дані по першій групі: високого рівня розвитку проявили 4 осіб, з них - 22,2 %; середнього рівня розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; низького рівня розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; По другій групі було отримано такі результати: високого рівня розвитку - 3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них - 41,6%; низького рівня розвитку 4 осіб, з них - 33,3%.

Для кращого розуміння отриманих результатів дітей дошкільного віку по кожній групі переглянемо зображення в рис. 3.5.

Рис. 3.5. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикою

Результати, які були отримані у процесі проведення методик з метою визначення рівня розвитку основних складових пізнавальної активності дітей дошкільного віку таких як: увага, уява, пам'ять, мислення, сприймання, що у підсумку дало змогу підсумувати загальний рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Таблиця 3.8. Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

З таблиці 3.6. можемо зробити висновок з побачених показників, що рівень розвитку складових пізнавальної активності дали нам такі результати: Перша група дала нам такі результати: високого рівня розвитку отримано - 11%; середнього рівня розвитку - 18%; низького рівня розвитку - 19,9%. Друга група дала такі результати: високий рівень розвитку - 38,2%; середній рівень розвитку-43,4%; низький рівень розвитку - 18,4%.

Обробивши результати отриманих даних по методикам, ми отримали результати про рівень пізнавальної активності дітей дошкільного віку за якими було зрозуміло, що перша група показала нижчі результати ніж друга, відповідно перша група буде експериментальною, а друга контрольною. Експериментальну групу було підготовлено до прослуховування казки “Подарунки феї”, для кращого сприймання казки дітьми було обрано аудиокнигу Шарля Перро “Подарунки феї” та підготовлено саму казку з завданнями, яка мала за мету допомогти розвинути пізнавальну активність дітей дошкільного віку. Завдання показувалися дітям після кожної ситуації виниклої в казці. Це допомагало їм зконцентрувати свою увагу на сюжеті казки, так як завдання пов'язані із самим сюжетом. Після того як діти прослухали початок казки в якому говорилося про вдову яка мала двох дочок, вона любила старшу дочку та не долюблювала молодшу. Тому молодшу дочку мати змушувала більше працювати. Так одного разу коли дівчину змусили піти до криниці і набрати води вона зустріла фею, яка подарувала дівчині дар, коли дівчина буде розмовляти з її уст будуть випадати дорогоцінні каміння. Отже перше завдання стосувалося того що б зрозуміти хто з тваринок між собою схожий. Назва першого завдання звучала так “Зазвичай люди люблять тих, хто на них схожий” тому діти повинні були відповісти на питання хто між чотирьох тваринок схожий між собою. Діти вдивилися в картку на якій було зображено дві однакові кішки і дві різні собаки. Тому діти швидко відповіли що дві кішки схожі між собою. Наступне завдання називалося “Мати до нестями любила старшу дочку і терпіти не могла молодшої” дітям потрібно було глянути на картку з завданням і відповісти на питання “Хто тут старший, а хто молодший?”. На карткі зображено немовля, дитину, підлітка, дорослого і дідуся. Діти почали давати різні відповіді, але кожну з них можна було вважати правильною, прозвучали такі відповіді як “Дідусь більш старший за всіх” “немовля молодше ніж всі інші”. Це допомогло дітям вплинути на їхню увагу та сприймання об'єктів.

Назва третього завдання мало назву “дівчина така мила й чемна” на картці зображено дві картинки на кожній є хлопчик і дівчинка. На одній картинці показано дівчинку яка забирає іграшку у хлопчика, на іншій там де хлопчик і дівчинка тримаються за руки. Діти повинні відповісти на питання “Як ти розумієш слово “чемна”? Чемними у давнину називали ввічливих та уважних людей. Кого на малюнку можна назвати чемним, а кого невихованим?” Діти швидко почали відповідати що дівчинка яка забирає іграшку веде себе не чемно. А та дівчинка яка тримає хлопчика за руку є чемною, бо вона схожа на принцесу. Це завдання вплинуло на їхнє сприймання дій які були показані на картці. Далі діти продовжили слухати наступну ситуацію що відбувалася в казці. В якій говорилося про те, що прийшовши додому, мати та сестра побачили, що у дівчини з учт випадає каміння, тому старша сестра також пішла до криниці, щоб отримати дар від феї. Перше завдання до цього сюжету називалося “що з нею трапилось біля джерела ”Діти повинні були розглянути три малюнки на яких зображено фонтан, джерело, і водоспад. І назвати що із цих трьох малюнків є джерелом. Діти спочатку задумалися, це питання викликало у них затруднення, але поміркувавши, вони почали давати відповідь, що “джерело це та картинка де воно вибивається із під землі і каменю”. Це завдання сприяло тому що діти активізували свою мисленнєву діяльність, пам'ять, що і допомогло їм знайти вірне рішення. Друге завдання звучало так “невже ти не бажаєш отримати такий же надзвичайний дар?”.

Суть завдання звучала так “Що ти вмієш робити найкраще: співати, танцювати, малювати? А може, ти маєш ще якісь надзвичайні здібності? Все це називають даром або талантом, хистом. Що робить хлопчик на картинці?” На картці зображено хлопчика який дарує квіти бабусі. Діти відповідали з заохоченням на завдання було помітно що весь цей експеримент приводить їх у позитивний емоційний стан. На запитання діти почали швидко відповідати, прозвучали такі відповіді як “ Я обожнюю співати і танцювати”, “Я ходжу навіть до танцювального гуртку” та “А я вмію малювати і дарую свої малюнки мамі”. Також діти описали що зображено на картинці і деякі діти сказали, що на свята вони також часто дарують квіти своїм бабусям. Діти включили в роботу таку невід'ємну складову пізнавальної активності як мовлення.

Наступне завдання мало назву “з лісу вийшла гарно вбрана пані” на картці було зображено два види суконь, кофту зі спідницею та спортивний костюм. діти повинні відповісти що з цих речей є святковою сукнею. Тобто це дало змогу діям відповісти навіть більше не на запитання яка сукня є святковою, а більше уявити в якій сукні була фея. В роботу включилися більше дівчатка, ніж хлопчики вони відповіли “Перша сукня є святковою, тому що на ній є бантики” та “Перша сукня гарніша ніж друга тому вона є святковою” це завдання дало змогу зконцентрувати увагу дітей на речах які зображені в картинці, включити мисленнєву діяльність, уяву і сприймання. Після того як діти відповіли на запитання, вони знову продовжили слухати казку. Суть ситуації в тому що старша сестра вела себе не чемно по відношенню до феї, за це її фея наказала тим що з її уст будуть випадати жаби і гадюки. Тому повернувшись додому дівчина плакала. Мати звинуватила молодшу сестру і вигнала з дому. Дівчина побігла до лісу де зустріла принца який закохався в неї за її красу. Перше завдання до цього сюжету звучало “та чому так гірко плаче” на картці зображено цукерку, цибулю, огірок та лимон. Дітям потрібно було сказати який смак має кожен продукт зображений в завданні.

Прозвучали такі відповіді дітей “я не люблю цибулю, коли мама її нарізає вона плаче”, “Люблю цукерки бо вони солодкі і смачні”, “Огірок смачний, ми його добавляємо в салати”, “Лимон дуже кислий, я від нього кривлюсь”. Отже це завдання допомогло активізувати у дітей такі складові пізнавальної активності як пам'ять, сприймання, увагу, мислиннєву діяльність. Друге завдання мало назву “з кожним словом у дівчини падають” Діти мали подивись на малюнок та визначити, що залишиться цілим та неушкодженим, навіть якщо ця річ впаде з великої висоти. Було зображено чотири предмети м'яку іграшку, вазу, подушку, тарілку, перо. Діти почали давати такі відповіді “Іграшка, подушка і перо залишиться цілим бо вони м'які”, “Все окрім тарілки і вази буде цілим, бо вони не такі хрупкі”. Діти в цьому завданні мали змогу включили в роботу своє сприймання, мислення, пам'ять, уяву та увагу. Третє завдання звучало так “яке б принесла йому інша наречена” на картці зображено три дівчини в різному вбранні, дві в повсякденному одязі і одна в весільній сукні. Дітям потрібно сказати хто з них одягнений як наречена. Діти звісно відповіли що дівчина в весільній сукні є нареченою. Це допомогло дітям включити сприймання та пам'ять. Таким чином ми дали змогу дітям уважно слухати казку так як її сюжет пов'язаний із завданнями, що допомагало включити їхнє сприймання, увагу, в деяких завданнях уяву та пам'ять.

Наступна казка мала назву “Хлопчик?мізинчик”. Казка починається з розповіді про сім'ю яка складалася з батька?дроворуба, матері і семи хлопчиків. Наймолодший син був найменшим по зросту, через що його прозвали хлопчиком?мізинчиком. Сім'я жила дуже бідно, батькові було дуже важко прогодувати таку сім'ю, тому батько запропонував своїй дружині завести дітей в ліс і там їх залишити. Найменший син почув розмову батьків, тому на наступний день він набрав з собою камінців і кидав їх позаду себе, що б потім знайти дорогу назад. Коли діти опинилися в лісі і залишилися самі, хлопчик?мізинчик сказав іншим, як вони зможуть знайти дорогу назад розповівши їм про свій продуманий план. Тому перше завдання до даної ситуації з казки мало таку назву “Не більше за мізинчик”.

Завдання полягало в тому щоб діти подивились на свою руку та уявили, яким маленьким був хлопчик?мізинчик. А потім розглянули намальовану на картці долоню та назвали кожний пальчик. Виконуючи діти з зацікавленням почали роздивлятися власні долоні, а також мірятися мізинцями с дітьми які сиділи поруч. Деякі з дітей показували своє здивування стосовно того, який маленький був хлопчик?мізинчик. Також діти уважно подивилися на картку і почали давати назви кожному пальцю на лодоні. В певній мірі діти давали вірні відповіді, але все таки деякі діти забруднювалися дати правильну відповідь. Тобто тут дошкільнята задіяли в роботу сприймання, мислення, а також уяву, увагу, мовлення та пам'ять.

Друге завдання мало таку назву “дроворубу важко було прогодувати таку велику сім'ю” суть цього завдання полягала в тому, що б діти відповіли чи велика у них родина? Перелічили гусенят у гусячій родині та курчат у курячій, що зображені на картці. Відповісти кого більше, на скільки, та кого менше і на скільки. Діти почали давати різні відповіді на питання “Чи велика у тебе родина?” прозвучали такі відповіді “Моя родина не велика, тому що я живу тільки з мамою”, “Моя родина не велика, я живу з мамою та татом”, “Моя родина складається з тата, мами, мене і двох братів”, “Моя сім'я складається з мами, тата, мене і сестри”. Далі діти почали рахувати кого на картці зображено більше, а кого менше. Прозвучали такі відповіді “Більше гусенят ніж курчат, так як гусенят троє, а курчат двоє”, та “ Курчат менше ніж гусенят”. Це завдання несло дидактичний характер, тобто дітям потрібно було спочатку згадати зі скількох людей складається їх сім'я, а потом обміркувавши відповісти на питання скільки зображено на картці гусенят та курчат.

Третє завдання мало назву “І він вивів їх з лісу тією ж дорогою” суть цього завдання полягала в тому, щоб діти розглянули малюнок та назвали, хто йде по дорозі, хто стежкою, а хто їде по шосе. На картці зображено хлопчика, який йде по дорозі; авто, яке їде по шосе, та їжака, який йде стежкою. Діти уважно вдивилися в картку і почали міркувати. Дуже швидко діти почали давати відповіді такі як “Їжачок йде по стежці”, “Хлопчик йде по дорозі”, та “Авто рухається по шосе”. Діти відповіли вірно. Це завдання задіяло сприймання, мислення, та увагу.

Далі діти продовжили уважно слухати казку. В цій ситуації говорилося про те, що діти підійшли до дому, та почули, як мати їхня плаче, та говорить батькові про те, що не треба було вести дітей до лісу, так як пізніше так трапилося, що сусід віддав борг, і сім'ї певний час було б за що ще жити. Діти зайшли в дім і мати з радості почала всіх обіймати і цілувати. Діти розповіли батькам, як їм було страшно в лісі та як вони змогли знайти дорогу додому. Пройшов час, гроші знову скінчилися, дроворуб з дружиною знову вирішили завести дітей в ліс.

Перше завдання до даної ситуації мало назву “та кусок не ліз їм у горло” Суть завдання полягала в тому, що б діти подивись на картинку та відповіли на скільки частин розрізаний хліб і чи всім звірям вистачить по одній частині. На картці зображено дві білочки, одного зайця, мишу і чотири шматочка хліба. Діти задумались, уважно вдивилися в картку і почали давати відповіді “Так всім вистачить по одній частині хліба”, декілька дітей були не уважні і не помітили миші та дали відповідь “Трьом тваринкам вистачить по одній частинці хліба, ще й залишиться”. Це завдання мало дидактичне спрямування, задіяло їхню увагу, сприймання, мислення, та мовлення.

Друге завдання мало назву “Може, їх уже й вовки з'їли” суть завдання полягала в тому, що б діти уважно розглянули картку та знайшли зайву тваринку. Та сказали чому саме ця тварина є зайвою. На картці зображено 4 тварини заєць, теля, вовк та лисиця. Діти вдивилися в картку, обдумували свою відповідь. Прозвучали такі відповіді “Зайве теля, тому що воно має копита”, “Зайві теля та заєць, бо воно не хижі тварини”. Отже, це завдання було спрямоване на мислення, увагу, сприймання. Третє завдання мало назву “А після вечері усі семеро...”. Суть завдання полягала в тому, щоб дошкільнята відповіли на питання “Коли люди вечеряють? Як називається ранкове та денне споживання їжі?” та назвали що їсть кожна тварина, що зображена на картці. На картці зображено три тварини, корова, миша, заєць, а також качан капусти. Діти почали відповідати на поставлені запитання. Спочатку вони відповіли коли люди вечеряють та як називається ранкове та денне споживання їжі.

Прозвучали такі відповіді “Люди вечеряють коли сідає сонце і настає вечір”, “Ми з мамой сідаємо вечеряти коли приходить тато з роботи”, та “Ранкове споживання їжі називається сніданок, а денне це обід”. Далі діти дали відповідь на питання, що люблять їсти тварини зображені на картці. Прозвучали такі відповіді “Корова любить траву та деякі овочі”, “Миша любить сир, крихти хліба, та зерно”, “заєць любить траву, моркву та капусту”. Тобто, це завдання було спрямовано на мислення дітей, їхнє сприймання, пам'ять. Після того як діти відповіли на поставленні завдання, вони продовжили слухати казкову ситуацію. В ній говорилося про те, що хлопчик?мізинчик знову підслухав розмову батьків, про те що їх знову заведуть в ліс. Тому він сховав в карман свою частину хлібу і кришив ними за собою, але пташки все з'їли. Діти побачили будинок, постукали в двері, які їм відчинила дружина Людоїда, вона їх попередила про небезпеку, та пожаліла впустивши погрітися в хаті. Перше завдання до цієї ситуації мало назву “Він сховав його у кишеню...”. Суть цього завдання полягала в тому, що б діти дошкільного віку відповіли для чого потрібні кишені на одязі та назвали застібки, на які можна закрити кишеню.

Діти подумавши почали відповідати “Кишені потрібні на одязі, що б носити в них різні речі такі як цукерки або гроші”, також дали таку наступну відповідь “Кишеню можна закрити на ґудзики, липучки та інші застібки”. Отже це завдання задіяло мислення дітей, сприймання та уяву. Друге завдання мало назву “Він спритно спустився з дерева”. Суть завдання полягала в тому, що б діти поглянули на картку на які зображено черепаху, зайця, мишу та слимака та дали відповіли кого на малюнку можна назвати спритним, а кого повільним, млявим, повільним. Діти вдивилися в завдання, та обміркувавши почали відповідати “Заєць серед них найшвидший”, “Найповільніші з цих тварин це слимак та черепаха”, “миша швидка,але не така як заєць”. Це завдання задіяло мислення дітей дошкільного віку, їхню пам'ять, сприймання, увагу та уяву.

Третє завдання мало назву “дружина Людоїда подумала, що їй вдасться сховати дітей від чоловіка”. Суть завдання полягала в тому, що б діти уважно роздивилися картку та дали відповідь на питання де сховались мураха, гусінь та метелик. Діти ознайомившись з зображенням почали відповідати “Метелик сховався у траві під квіткою”, “Гусінь сховалася в зеленому листочку”, “Муравій сховався в корі дерева”. Це завдання допомогло активізувати дитячу увагу, сприймання, та мислення.

Далі знову продовжилася казкова розповідь, в якій йшлося про те, що повернувшись додому Людоїд, сів вечеряти, але його збив запах дітей який він учув, тому він почав шукати дітей, знайшовши Людоїд дуже розлютився. Дружина його заспокоїла і вмовила піти спати, а завтра вигадати що з ними зробить Людоїд. Перше завдання до цієї розповіді мало назву “Це повернувся додому Людоїд”. Суть цього завдання полягала в тому, що б діти дали уважно роздивилися картку і відповіли на якому зображені білочка повернулася додому, а на якому вийшла з дому. Діти швидко почали відповідати “Білочка на першому малюнку повернулася додому, так як вона принесла з собою жолудь”, “Білочка на другому малюнку йди з дому, тому що вона без жолудя і дивиться в іншу сторону від дому”.

Це завдання спрямоване на дитяче сприймання, увагу та мислення. Друге завдання мало назву “Це, напевно, пахне телям”. Суть завдання полягала в тому, що б діти назвали зображених тварин на картці та показали де мама, а де її дитинча. На картці зображено одну коняку з лошам, одну курку і двоє курчат та одну свиню із поросям. Діти вдивилися в картку та вірно назвали зображених тварин, а також швидко показали де зображена мама, а де її дитинча. Це завдання було спрямоване на сприймання, увагу та мислення. Наступне завдання мало назву “Ага, ти хотіла мене обдурити!”. Суть завдання полягала в тому, що дітям потрібно було глянути на картку на якій зображено два хлопчика і сказати, хто на їх думку сказав неправду. Прозвучали такі відповіді “Не правду сказав, той хлопчик, що зображений на першому малюнку, тому що його щоки покрасніли і в нього стривожений вигляд”, “Хлопчик на другому малюнку сказав не правду, тому що він посміхається і в нього дуже червоні щоки”. Думки дітей розділилися, це допомогло активізувати їхню мислиннєву діяльність, сприймання та увагу. Відповівши на завдання, діти продовжили слухати казку.

Сюжет заключався в тому, що дружина Людоїда вклала спати хлопчиків на велике ліжко поряд з ліжком дочок Людоїда. Дочок було теж семеро, тому хлопчик?мізинчик придумав помінятися з дочками, він їм одягнув ковпачки на голови, а собі і своїм браттям їхні віночки. Людоїд не дочекавшись ранку вирішив закрити хлопчиків у льох, що б вони не втікли. Намацавши ковпачки на головах дочок, він подумав, що це хлопчики і запихнув їх до мішка, та відніс у льох. Потім Людоїд пішов спати, хлопчик?мізинчик почувши що Людоїд вже спить розбудив своїх братів та почав вдягатися.

Перше завдання до цієї казкової ситуації мало назву “Завтра встигнеш”. Суть завдання полягала в тому, що б діти назвали слово, протилежне слову “встигнути” та подивившись на картку відповіли хто на малюнку встиг на урок, а хто спізнився. Прозвучали такі відповіді “Протилежним словом “встигнути” є спізнитися”, “Вовк не встиг на урок, тому він біжить”, “Лисиця встигла на урок, тому вона сидить вже за партою і пише”. Це завдання допомогло активізувати дитяче мислення, сприймання, увагу. Друге завдання мало назву “Перенести хлопчиків у льох”. Суть цього полягало втому, щоб діти розглянули будинок на картці та показали всі його частини (дах, вікна, віконниці, димар, ґанок, двері, стіни). Діти уважно роздивилися малюнок, та вдало показали та назвали всі його частини. Це завдання активізувало, сприймання, увагу та пам'ять.

Третє завдання мало назву “Наказав їм швиденько вдягатися”. Суть завдання полягала тому, що б діти назвали намальовані предмети одягу та сказали що з цих речей вдягають тільки дівчатка. Діти уважно роздивилися речі зображені на картці і почали давати відповіді “Тільки дівчатка носять сукню”, “Тільки дівчатка носять хустинку і сукню”. Це завдання задіяло в роботі мислення, увагу та сприймання. Далі діти продовжили слухати казкову розповідь, в якій говорилося про те, що хлопчик?мізинчик та його брати втекли з будинку Людоїда та бігли всю ніч, в ранці Людоїд прокинувся та помітив, що в мішку були зв'язані його дачки, а не хлопчаки. Людоїд розлютився, одягнув сапоги?скороходи і відправився наздоганяти втікачів. Та діти вже були не далеко від рідної домівки.

Перше завдання мало назву “Навшпиньках вибралися вони з дому в сад”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні глянути на картку і дати відповідь на питання, що росте на городі, в саду і на полі. Прозвучали такі відповіді “На полі росте овес, ячмінь та пшениця”, “на дереві росте яблуко, груша, вишня та виноград”, “на городі росте кукурудза, баклажан, помідор, буряк, морква”. Тобто це завдання було спрямовано на дитяче мислення, увагу, пам'ять, сприймання.

Друге завдання мало назву “А Людоїд вранці прокинувся”. Суть завдання полягала в тому, що б діти дали відповідь на питання навіщо потрібен сон та подивившись на картку дати відповідь на питання хто із звіряток засинає, а хто прокинувся? Діти уважно подивилися на малюнки, обдумали поставлені їм питання та почали давати відповіді “Сон потрібен для того, що б ми набиралися сил”, “Сон потрібен для того, щоб відпочивати”, також дали відповідь на те, хто засинає, а хто прокинувся на малюнку “На першому малюнку вовк прокинувся”, “ На другому малюнку медвідь заснув”. Тобто, це завдання було спрямоване, сприймання, мислення, увагу. Третє завдання мало назву “Він так і остовпів”. Суть якого полягала в тому, щоб діти перелічили зображених на карткі п'ять ховрашків у прямому та зворотному порядку. Це завдання мало дидактичний характер. Діти швидко порахували в прямому напрямку, а в зворотньому напрямку їм це вдавалося трохи складніше.

Після виконаних завдань, діти знову продовжили слухати казку. Далі в казці говорилося, що діти сховалися в невеликій печері, поки Людоїд їх наздоганяв. Заморившись Людоїд вирішив відпочити, та заснув пд. Печерою в якій сховалися хлопці. Хлопчик?мізинчик скористався нагодою та вкрав чоботи?скороходи, а братів попросив бігти скоріш додому. Так хлопчик?мізинчик з браттями повернувся додому, та почав працювати на королівській службі, від тоді сім'я жила і не бідувала.

Перше завдання має назву “Та, нарешті, натрапив на слід хлопчиків”. Суть завдання полягала в тому, що б діти розглянули сліди на картці та показали тварин, які їх залишили. Діти уважно почали розглядати картку, та швидко почали давати відповіді. Це завдання далося їм легко. Та сприяло активізації таких складових, як мислення, увага та сприймання. Друге завдання мало назву “Знайшов невелику печеру”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти розглянь малюнки на картці та сказали хто з позначених тварин може жити у печері. Діти почали давати відповіді “Медвідь може жити у печері, та впадати там в зимову спячку”, “В печері може жити вовк, та ховатися там від дощу”, “Кролик не може жити в печері, тому що він живе в норі”. Це завдання активізувало сприймання, увагу, мислення та пам'ять.

Третє завдання мало назву “Тихесенько стягнув з Людоїда чоботи-скороходи”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти розглянули картку та дали відповідь на питання “Як називається взуття, що зображене на малюнку”. Діти почали відповідати один за одним. Давали вірні відповіді. Це завдання сприяло їхній мислиннєвій діяльності, сприйманню та увазі.

Наступна казка яку прослухали діти мала назву “Ріке з чубчиком”.Казка почалася з розповіді про те, що була королева, яка народила сина. Всі придворні сумнівалися людина він чи ні. Чарівниця подарувала йому особливий дар, завдяки якому він зможе наділити усім своїм розумом ту особу, яку покохає найбільше в світі. Хлопчик підростав і дивував всіх своїм розумом, він народився з чубчиком, тому його прозвали Ріке з чубчиком. Пізніше у королеви із сусідньої країни народилося 2 дочки. Та дочка яка з'явилася першою була дуже гарною. Королева мліла від щастя. Чарівниця що б послабити радість королеви, сказала, що маленька принцеса наскільки красива, настільки буде й дурна. Перше завдання до цього сюжету має назву “Яку покохає найбільше в світі”.

Суть завдання полягала втому, що б діти порівняли м'ячики зображені на картці та відповіли на питання який з них більший, а який менший. Діти уважно подивилися на картку. Та почали давати відповіді “Перший м'ячик найменший”, та “Останній м'ячик найбільший”. Діти включили в роботу такі складові як сприймання, мислення та увагу. Друге завдання мало назву “Та з них, котра першою з'явилася на світ”. Суть завдання полягала втому, що б діти подивились на зображених на картці цуценят та перелічи їх по черзі (перше, друге, і т.д.). Діти дуже швидко перелічили чотирьох цуценят. Це завдання не викликало у них важкості виконання. В цьому завдання було активовано мислення, сприймання та увагу.

Третє завдання мало назву “Що оточуючі її люди побоювалися”. Суть завдання полягала втому, щоб діти подивились на картку та назви всі речі, що оточують принцесу. Діти почали називати всі речі які є намальовані поряд з принцесою. Прозвучали такі відповіді “Поряд з принцесою є стілець принцеси”, “Поряд з принцесою є квітка в вазоні”, “Поряд з принцесою є стіл на якому є дві чашки і чайник і за ним сидить ведмедик”. Це завдання було спрямоване на мислення, сприймання, увагу та мовлення.

Далі діти продовжили з зацікавленням слухати казку, сюжет був про те, що королева дуже засмутилася коли почула слова чарівниці. Так як дізналася що перша дочка буде дуже гарною, але дурною. А друга дочка дуже розумною, але не гарною. Другу дочку чарівниця нагородила даром, який дав змогу наділяти красою того, хто їй сподобається. Дочки зростали і люди бачили якими вони ставали. Перше завдання до даного сюжету мало назву “Немає такої речі, якої б я не зробила для вас”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні подивитись на малюнок та знайди ті предмети, які можна назвати речами. Діти уважно роздивилися картку на якій було зображено одну сукню, дерево, праску та хлопчика. Та почали давати відповіді “Дерево не є річчю” “Хлопчик не є річчю”, “Сукня це річ”. Це завдання не викликало у дітей складності виконання. Завдання активізувало дитяче мислення, сприймання та увагу. Друге завдання мало назву “переставляла на каміні які-небудь порцелянові фігурки”.

Суть завдання полягала в тому, що б діти знайшли на малюнку зайвий предмет та пояснили, чому він зайвий. На картці зображено чашку з блюдцем, статуетку русалки, та свічку на підставці. Діти почали відповідати “Зайва статуетка русалки, бо вона зроблена з іншого матеріалу”. Діти відповіли вірно. Так як статуетка зроблена з іншого матеріалу ніж підставка свічки і чашка з блюдцем. Це завдання було спрямоване на мислиннєву діяльність дітей, їхнє мовлення та увагу зі сприйманням. Третє завдання мало назву “То половину склянки завжди виливала”. Суть завдання полягала в тому, що б діти показали на картці намальовані половинки одного предмета та відповіли на питання як буде називатися цілий предмет. Діти уважно роздивилися картку з малюнками. Вірно показали намальовані на картці малюнки. Прозвучали такі відповіді “Ціла цукерка”, “Ціла хлібина”, “Ціле яблуко”.

Це завдання було орієнтовано на мислення, сприймання, увагу. Далі діти продовжили слухати казку. В ній йшлося про принцесу яка засмучена від того що така не розумна, зустріла Ріке з чубчиком. Він був закоханий в неї, тому був дуже радий зустрічі. Він поцікавився чому вона така сумка, і дівчина розповіла про свої бажання. Перше завдання до цього сюжету має назву “Закохався у неї ще як побачив її портрет”. Завдання полягало в тому, що б діти розглянули ілюстрації та визначили, до якої з них підійде визначення: портрет, натюрморт, пейзаж. Діти уважно роздивлялися картку, обміркувавши почали відповідати “На першому малюнку пейзаж”, “На другому малюнку натюрморт”, “На третьому малюнку портрет”. Це завдання було спрямоване на мислення, увагу та сприймання.

Друге завдання мало назву “Заради задоволення побачити її”. Суть завдання полягала в тому, що б діти відволіклися від усього і просто отримали насолоду переглядаючи зображені малюнки. Діти не очікували такого. Тому це допомогло їх привести в ще більший позитивний настрій. Третє завдання мало назву “Помітивши, що принцеса дуже сумна”. Суть завдання полягала в тому, що б діти розглянули маски та охарактеризували їх настрій. На картці зображено п'ять масок. Діти уважно роздивившись їх, почали давати відповіді “Перша маска дуже радісна”, “Друга маска засмучена”, “Третя та п'ята маска сердиті” “Четверта маска здивована”. Це завдання спрямоване на сприймання, увагу та мислення дітей. Далі діти продовжили слухати казку. В ній продовжувалося говорити про те, що Ріке з чубчиком, за пропонував їй вийти заміж за нього, тоді він зможе її одарувати розумом. Принцеса прийняла пропозицію. Коли вона повернулася в палац, весь двір не знав, що й подумати про таке раптове і незвичайне перетворення: наскільки всі звикли чути від неї одні дурниці, настільки тепер дивувалися.

Перше завдання мало назву “Я легко можу покласти край вашому смутку”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні Знайди початок та кінець цієї мотузочки, що зображено на картці. Діти знайшли початок і кінець мотузки з заохоченням, хтось це зробив дуже швидко, хтось повільніше. Це завдання спрямовано на мислення, сприймання та увагу.

Друге завдання мало назву “Яку я покохаю найбільше в світі”. Суть цього завдання полягала в тому, що діти мали розглянути малюнок та назвати те, що просто подобається, а що любиш. На картці зображено підручник, цукерку, собаку, квітку та хліб. Діти почали відповідати “Я люблю цукерки”, “Мені подобаються квіти”, “Я люблю собак”, “Мені подобається свіжоспечений хліб”. Це завдання спрямовано на сприймання та мислення. Третє завдання мало назву “І даю вам термін -- цілий рік”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти назвали пори року зображені на картці. Діти почали відповідати уважно роздивившись картку. “На першому малюнку зображена осінь”, “На другому малюнку зображено літо”, “На третьому малюнку зображено зиму”, “На четвертому малюнку зображено весну”.

Далі в казці говориться про те, що король почав прислухатися до порад старшої дочки, нерідко радився про справи, а молоді принци з сусідніх королівств намагалися заслужити її любов і майже усі просили її руки. Але жоден з них не здавався їй досить розумним, тож вона вислуховувала їх, нікому нічого не обіцяючи. Але одного разу до неї з'явився принц такий могутній, багатий, а до того ж розумний і красивий, що принцеса не могла не відчути до нього прихильності. Батько, помітивши це, дозволив їй самостійно обрати нареченого, і зазначив, що рішення залежить тільки від неї. Але чим розумніша людина, тим важче їй прийняти рішення в такій справі. Тому, подякувавши батькові, вона попросила дати час на роздуми.

Перше завдання має назву “І в усьому вона з таким блиском виявила свій розум”. Суть завдання полягала в тому, що б діти відповіли на питання “Порівняй вирази: блискучий розум ? блискуча брошка; блискуча промова ? блискуча калюжа. Діти подумали та почали давати відповіді “Блискуча брошка і блискуча калюже так називається бо від неї іде блиск”, “Блискуча промова так називається, бо це означає що вона була неймовірна, чудова, дуже гарно сказана”. Це допомогло активізувати мислиннєву діяльність дітей. Друге завдання має назву “Король почав прислухатися до порад”. Суть цього завдання полягає в тому, щоб діти відповіли на питання “Чи потрібні дітям такі розумні казки, як у цій книжці?”. Діти почали відповідати “Так, я люблю казки”, “Так, бо казки мають повчальний характер”, “Батьки мені завжди перед сном читають казки”. Це завдання допомогло активізувати дитячу мислиннєву діяльність.

Третє завдання має назву “Батько дозволив їй самостійно обрати нареченого”. Завдання полягає в тому, що діти знайшли на картці нареченого та наречену. Та відповіли на питання “Як їх будуть називати після весілля?”. Прозвучали такі відповіді “Чоловік та дружина”,“Сім'я”, “Подружжя”. Це завдання сприяло мислиннєвій діяльності, пам'яті та увазі.

Казка продовжувалась тим, що старша сестра пішла знову до лісу і там у глибокій задумі, вона раптом почула глухий шум під ногами. Виявилося, що люди готуються до весілля Ріке з чубчиком та його нареченої. Принцеса здивувалася ще більше і раптом згадала, що сьогодні виповнився рік, як вона пообіцяла вийти заміж за принца Ріке, і ледве встояла на ногах. Та не встигла вона пройти і тридцяти кроків, як перед нею постав Ріке з чубчиком у чудовому вбранні, сповнений відваги, як принц, що готується до весілля.

Перше завдання має назву “Щоб у вільний час поміркувати”. Завдання полягало в тому, щоб діти подивилися на картку та визначили, хто з звіряток на волі, а хто у неволі. Діти уважно подивилися на картку. І почали відповідати “Мавпа знаходиться в клітці, отже вона в неволі”, “Собака знаходиться у неволі, бо він прив'язаний до будки”, “Кішка знаходиться на волі, бо вона вільно гуляє”. Це завдання далося дітям легко. Сприяло їхньому мисленню, увазі та сприйманні.

Друге завдання має назву “Принеси мені цей казанок”. Суть цього завдання полягає в тому, що діти повинні знайти на малюнку казанок та назвати інші речі. Діти почали відповідати “Казанок зображено на третьому малюнку”, “На першому малюнку зображено сковорідку” “На другому малюнку зображено чайник ” “На четвертому малюнку зображено каструлю”. Це завдання сприяло мисленню, пам'яті, увазі та сприйманні. Третє завдання має назву “У якій метушилися кухарі”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні відповісти на питання “Що робить кухар? Назви професії інших людей, зображених на малюнку”. Діти почали відповідати “Кухар це той, хто вміє смачно готувати”, “На першому малюнку зображено лікаря”, “На другому малюнку зображено майстра”, “На третьому малюнку зображено будівельника”, “На четвертому малюнку зображено поліцейського”. Далі казка продовжилась. В ній говорилося про те, що принцеса сказала принцу, що не прийняла ще остаточного рішення. Але після довгих розмов вона погодилася. Тому вона стала красивою і розумно, а принц став розумним і гарним. Перше завдання до казкового сюжету має назву “Сповненим відваги”. Завдання полягає в тому, що діти мають відповісти на питання “Яку із тваринок, що зображені на малюнку, можна назвати відважною?”. Діти уважно подивилися на картку та почали відповідати “Курочка сповнена відваги, тому що вона захищає своїх курчат”. Це завдання спрямоване на мислення, увагу та сприймання дітей. Друге завдання має назву “Ви дивуєте мене, пані!”.

Суть завдання полягає в тому, що діти повинні знайди на малюнку здивоване обличчя. Діти уважно вдивилися в картку і відповіли “першому малюнку дівчинка здивована”. Це завдання спрямоване на сприймання, мислення та увагу дітей. Третє завдання має назву “Як високо його дочка цінує принца”. Суть завдання полягала в тому, що діти мають відповісти на питання “Що поєднує ці поняття: висока оцінка, високе дерево, високий дім?”. Діти обдумали питання, та почали давати відповіді “Названі поняття об'єднує слово “високий”, “Названі поняття об'єднує слово що означає величину”. Це завдання спрямоване на сприймання, увагу, мислення. Після прослуханих дітьми казок було проведено повторно збір данних по кожній складовій пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Для того щоб визначити який вплив здійснила казка на їхній розвиток. Переглянемо результати по кожній з данних методик.

Результати по експериментальній групі першого зрізу - 4 осіб, з них 22,2% високого рівня; середнього рівня розвитку - 7 особи, з них 38,8%; низького рівня розвитку 7 особи, з них - 38,8%; Другий зріз дав такі результати: 5 осіб, з них 27,7% високого рівня; середнього рівня розвитку - 8 осіб, з них 44,4%; Низького рівня розвитку 5 особи, з них - 27,7%;Контрольна група дала нам такі данні по першому зрізу: високого рівня розвитку 3 особи, з них - 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку 4 особи, з них - 33,3%. По другому зрізі отримали такі результати: високого рівня розвитку 3 особи, з них - 25,5%; середнього рівня розвитку 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку 3 особи, з них - 25,5%. Аналізуючи результати методики “Розпізнавання фігур”, що застосовується для оцінки рівня розвитку уваги дітей дошкільного віку було отриманно такі данні, які відображено в таблиці 3.9.

Таблиця.3.9. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку за методикою “Розпізнавання фігур”

Отримано такі результати діагностики експериментальної групи до першого зрізу: високий рівень розвитку виявили 3 особи, що становить 16,6% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 7 осіб, з них - 38,8%; низький рівень розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; після другого зрізу - високий рівень розвитку виявили 4 особи, що становить 22,2% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 8 осіб, з них - 44,4 %; низький рівень розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%. Контрольної групи отримали такі данні: перший зріз - високий рівень розвитку - 3 особи, з них 25,5%; середнього рівня розвитку - 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку - 4 осіб, з них 33,3%; після другого зрізу високий рівень розвитку - 3 особи, з них 25,5%; середнього рівня розвитку - 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку - 3 особи, з них 25,5%.

У результаті проходження методики “Чого не стало?” було оцінено швидкість запам'ятовування та швидкість відтворення того що запам'яталось, тобто об'єм пам'яті, як складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Отримані результати відобразили в таблиці 3.8.

Таблиця 3.10. Рівень розвитку пам'яті дітей дошкільного віку за методикою “Чого не стало?”

Результати діагностики експериментальної групи по першому зрізу: високий рівень розвитку проявили 4 осіб, з них - 22,2%; середній рівень розвитку - 6 осіб, з них - 33,3%; низький рівень розвитку - 8 осіб, з них 44,4%; Результати діагностики експериментальної групи по другому зрізу: високий рівень розвитку проявили 5 осіб, з них - 27,7%; середній рівень розвитку - 7 осіб, з них - 38,8%; низький рівень розвитку - 6 осіб, з них 33,3%; Контрольна група показала нам такі такі данні по першому зрізу: високого рівня розвитку - 4 особи, з них 33,3%; середній рівень розвитку - 5 осіб, з них 41,6%; низький рівень розвитку 3 особи з них - 25,5%. По другому зрізу отримано такі данні: високого рівня розвитку - 4 особи, з них 33,3%; середній рівень розвитку - 6 осіб, з них 50%; низький рівень розвитку 2 особи з них - 16,6%.