Обладнання та документація в логопедичному кабінеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА: ОБЛАДНАННЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ В ЛОГОПЕДИЧНОМУ КАБІНЕТІ

Зміст

Вступ

1. Призначення логопедичного кабінету

2. Обладнання логопедичного кабінету

2.1 Планування розташування обладнання та перелік обладнання логопедичного кабінету

2.2 Вимоги до використання обладнання у логопедичному кабінеті

3. Документація у логопедичному кабінеті

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. В умовах життєдіяльності сучасного суспільства зростає значущість обладнання та документації логопедичного кабінету як потреба для професійної роботи логопедів, здатних ефективно розв'язувати професійні завдання. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження основних складових логопедичного кабінету та визначення його призначення.

Вирішення проблеми ефективного обладнання логопедичного кабінету залежить, передовсім, від оволодіння необхідною системою знань, технологією та методами роботи, індивідуально-психологічних особливостей (здібностей до професійної діяльності, сформованості професійно-важливих якостей, мотивації) тощо.

Проблемі обладнання та підбору документації до логопедичного кабінету були розглянуті у наукових працях Г. Абрамової, О. Бондаренка, А. Деркача, І. Дубровіної, Р. Нємова, Р. Овчарової, Н. Пов'якель, А. Прихожан, Є. Рогова, В. Семиченко, Н. Чепелєвої, Т. Яценко та ін., які свідчать про те, що обладнання та підбір документації є запорукою ефективності роботи логопедичного кабінету.

Важливою складовою логопеду в обладнанні та підборі документації є вміння встановлювати професійні цілі та підбирати засоби для їх досягнення, адже саме ця здатність є передумовою і показником активної, цілеспрямованої та ефективної фахової діяльності у логопедичному кабінеті. Тому проблема формування умінь визначення, утворення та постановки професійних цілей логопедами з використанням обладнання та документації набуває особливого значення.

Вибір обладнання та документації являє собою для логопеда головний момент вирішення питання про зміст взаємодії з відвідувачами логопедичного кабінету.

Ухвалення рішення про ефективність роботи логопедичного кабінету і шляхи оснащення кабінету визначається оволодіння логопедом змісту своєї корективної роботи.

Правильне розташування обладнання та складання методичної документації - це обґрунтований вплив логопеда на дискретні характеристики внутрішнього світу людини, тобто логопед має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій людини з використанням основного обладнання та документації свого кабінету.

Вплив здійснюється на підставі методичних матеріалів що дозволяють отримати теоретичного уявлення про норму здійснення дій, про обсяг змісту переживань, про норму перебігу пізнавальних процесів, про норму цілеспрямування в тому або іншому конкретному віковому періоді.

Логопед користується документацією та обладнанням для співставлення її з теоретичними даними про закономірності вікового розвитку і складає програму корекційної роботи з конкретною людиною або групою людей.

За останні десятиліття розвиток обладнання логопедичних кабінетів виріс до виявів декількох десятків методів, що виступають переважно як технічні прийоми або умов і стилю проведення логопедичних занять. Класифікації методичної документації та обладнання, що приводяться, варто розглядати лише як спробу їх упорядкування, що дозволяє ефективніше проводити заняття у логопедичному кабінеті.

Через зростаючу роль логопедичних кабінетів у закладах, що забезпечує змістовний, реконструктивний характер впливів, так само як і розробку особистісно-орієнтованих систем логопедії, цим питанням приділяється більша увага.

Значний інтерес являють собою особливості розташування обладнання у логопедичному кабінеті.

Мета роботи - визначити значущість роботи логопедичного кабінету за рахунок правильного підбору обладнання та документації для логопедичного кабінету.

Об`єкт дослідження - логопедичний кабінет.

Предмет дослідження - застосування обладнання та документації у логопедичному кабінеті.

Основні завдання:

- дослідити призначення логопедичного кабінету;

- визначити основне обладнання логопедичного кабінету та вимоги його використання;

- розглянути основну документацію, яка потрібна у роботі логопеда.

Таким чином, на сьогоднішній день актуальною є проблема дослідження обладнання та документації у логопедичному кабінеті, що допомагає встановлення цілей логопедичної допомоги, діагностики та корекції, формування цілей при виборі засобів і прийомів впливу на особистість відвідувачів логопедичного кабінету.

При цьому особливо перспективним, на нашу думку, є вивчення особливостей обладнання та документації логопедичного кабінету, завдяки яких можливе забезпечення продуктивності професійного цілеутворення під час вирішення завдань.

1. Призначення логопедичного кабінету

Логопедичний кабінет створюється при шкільному навчальному закладі. Кабінет взаємодіє з установами та організаціями, які здійснюють інформаційно-методичне забезпечення шкільної освіти [1, c.12]

Метою діяльності логопедичного кабінету є своєчасне виявлення і попередження мовленнєвих порушень у дітей шкільного віку

Логопедичний кабінет - це:

- центр збору педагогічної інформації (нормативні документи, педагогічна та корекційна література, передовий педагогічний досвід);

- центр підвищення кваліфікації педагогів (роботи, самоосвіти та вдосконалення педагогічної майстерності);

- центр аналізу та узагальнення досвіду методичної роботи, накопиченого в освітній установі;

Логопедичний кабінет забезпечує спеціалізовану консультативно-діагностичну, корекційно-відновлювальну та психологічну допомогу дітям з різними вадами мовлення.

У кабінеті проводиться логопедична допомога дітям з різними вадами мовлення.

Логопедичний кабінет створюється для надання практичної допомоги дітям шкільного (6-10 років) віку з порушеннями мовлення [2, c. 45].

Кабінет створюється з метою забезпечення сприятливих умов для вдосконалення педагогічного процесу, стимулювання діяльності вчителя-логопеда, підвищення ефективності та якості корекційного навчання, методичного та професійного рівня вчителя-логопеда, зосередження наочного, дидактичного матеріалу, методичної літератури, технічних засобів, відповідальних завданням корекційно-розвивального навчання.

Логопедичний кабінет є найважливішою складовою корекційно-розвивального середовища, завданнями якого є:

- здійснення необхідної корекції мовних порушень у дітей шкільного віку;

- попередження та корекція порушень усного та писемного мовлення; розвиток вищих психічних функцій вихованців.

Керівництво логопедическим кабінетом здійснює безпосередньо керівництво адміністрації школи.

Основними завданнями логопедичного кабінету є [3, c. 89]:

- консультативно-діагностична робота і відбір дітей для здійснення корекційної роботи в кабінеті;

- проведення індивідуальних і групових логопедичних і психологічних занять;

- консультативна робота з батьками, залучення батьків до участі у виконанні в доступних формах логопедичних завдань, створенню умов для мовного режиму і сприятливого психологічного клімату в сім'ї;

- забезпечення консультативно-діагностичної, корекційно-виховної, психологічної допомоги;

- попередження та виправлення мовленнєвих порушень через: створення відповідних умов, системи заходів поступового впливу на дитину, що страждає тим чи іншим порушенням мовлення.

У логопедичному кабінеті проводяться заняття з розвитку фонематичного сприйняття, збагачення словникового запасу, формування вміння будувати граматично правильно оформлені речення, розвитку зв'язного мовлення, активізації та розвитку психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення), формування правильного дихання, регулювання сили голосу (для дітей зі стертою формою дизартрії), вдосконалення дрібної моторики, профілактики мовленнєвих порушень у дітей молодшого шкільного віку. логопед документація корекційний

Організація корекційного процесу забезпечується своєчасним обстеженням дітей, раціональним складанням розкладів занять, плануванням групових занять та індивідуальних занять, оснащенням кабінету необхідним обладнанням та наочними посібниками, спільною роботою вчителя-логопеда з вчителями початкових класів, з вихователями, педагогом - психологом.

Основною формою організації корекційно-освітньої роботи є заняття, які проводяться в години, передбачені графіком роботи вчителя - логопеда.

Тривалість логопедичних занять у кожній віковій групі визначається реалізованої програмою спеціальної освіти.

На логопедичному пункті одночасно працює 25-30 дітей. Заняття з ними, як правило, проводять у години, вільні від уроків. Основна форма організації навчально-корекційної роботи - групові заняття. Наповнюваність груп - 4-5 чоловік.

Логопедичний кабінет організовує постійну логопедичну роботу з дітьми за пріоритетними напрямами [4, c.89]:

- удосконалення корекційно-виховної роботи з найбільш важливих напрямків;

- структурування та динамічне спостереження за мовною діяльністю дітей на заняттях і поза ними;

- систематизація навчально-методичного матеріалу.

На районні (міські) органи державного управління освітою покладається відповідальність за обладнання логопедичного пункту, санітарне утримання і ремонт приміщення. Логопедичний пункт фінансується відділом освіти, у віданні якого він перебуває.

Логопедичний кабінет має приміщення площею не менше 20 кв. м, який відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечується спеціальним обладнанням, має комп'ютерну техніку.

2. Обладнання логопедичного кабінету

2.1 Планування розташування обладнання та перелік обладнання логопедичного кабінету

На дверях кабінету має бути табличка «Логопедичний кабінет»та графік роботи вчителя-логопеда.

Оформлення кабінету повинне відповідати діагностиці, віковим і індивідуальним особливостям дітей.

Логопедичний кабінет доцільно розділити на зони [5, c.96]:

1. Робочі зони

- зона корекції звуковимови (у настінного дзеркала);

- зона виправлення і профілактики порушень усного і писемного мовлення (парти, дошка, індивідуальні дзеркала);

- зона методичного, дидактичного й ігрового супроводу (посібники, ТСО, робочий стіл логопеда);

2. Ігрова зона;

3. Релаксаційна зона (кушетка для проведення масажу, м'які іграшки, м'які меблі для розслаблення дітей, що заїкаються);

4. Інформативна зона для батьків і педагогів (планшети, стенди постійного та змінного характеру, на яких розміщуються популярні відомості щодо розвитку і корекції мовлення дітей).

Оформлення робочої зони повинно бути більш витриманим як в кольорі, так і в наборі матеріалів та наочних посібників, що потрапляють у поле зору дитини. Ігрову і релаксаційну зони необхідно розташувати за спиною сидячих дітей щоб дитина не відволікалася під час роботи.

Створити комфортну навчально-ігрову обстановку приміщення допоможуть: дотримання певного (єдиного) стилю, нестандартне дизайнерське рішення (використання безлічі деталей для гри і навчання, органічно вбудованих в інтер'єр кабінету); різнобарвне кольорове оформлення, яке налаштовує на позитивне сприйняття навчальної інформації; застосування в оформленні живих рослин; наявність в оформленні кабінету деталей, які позитивно впливають на емоційний стан учасників освітнього процесу тощо.

Зона з корекції вимови повинна бути оснащена трьома настінними дзеркалами, спеціальними робочими планшетами та плакатами із зображенням кольорових картинок, спрямованих на виправлення мовного дефекту.

Обстановка зони логопедичного кабінету, присвяченій загальним недорозвитку мови, повинна включати в себе планшети, що містять оповідання і казки для переказів, барвисті картинки для складання оповідань, загадки, кросворди, дитячі віршики, словесні ігри та завдання.

Повинна бути присутнім в кожному логопедичному кабінеті і освітня зона з підготовки до освоєння дитиною грамоти. Простір цієї зони має бути обладнане розлініяної магнітною дошкою, комплектом різнокольорових магнітів і указкою, яка в процесі заняття може служити, наприклад, чарівною паличкою.

Обов'язково в кожному логопедичному кабінеті та наявність куточка індивідуальної корекції мовлення. Тут має бути присутнім велике овальне дзеркало, під ним -- плакат із зображенням основних артикуляційних вправ, пісочний годинник для контролю над часом і іграшка-диктофон (найчастіше вона представлена у вигляді папуги), за допомогою якої малюк зможе контролювати правильність своєї вимови самостійно.

Зона дидактичного, методичного та ігрового супроводу може бути представлена містким шафою з безліччю ящиків і відділень для зберігання навчального матеріалу: посібників з корекції звуковими, з навчання грамоті, літератури з подолання загального недорозвинення мови, устаткування по формуванню мовного дихання, ігрового забезпечення (іграшок, настільних ігор, навчальних карток).

У зоні технічних засобів навчання може бути присутнім етажерка, на полицях якої повинні розташовуватися магнітофон, диктофон, музичні іграшки, касети з дитячими казками і пісеньками.

Не варто забувати при оформленні логопедичного кабінету і щодо робочої зоні вчителя-логопеда. Вона являє собою робочий стіл фахівця, в ящиках якого зберігаються журнал відвідування та обстеження дітей за віковими групами, мовні карти, портфоліо науково-методичних досягнень самого логопеда, блокнот-тижневик і різна підручна дрібниця.

Повинна в логопедичному кабінеті присутнім і інформативна зона для батьків. Її рекомендується розташувати в коридорчику, що веде в сам кабінет. Така зона повинна містити в собі планшети з порадами та рекомендаціями логопеда, а також відомостями про розвиток і корекції мовлення у дітей [6, c.102].

До обладнання у логопедичному кабінеті відноситься:

1. Парти - столи по кількості дітей. Підставки для олівців і ручок. Пенали з роздавальним матеріалом.

2. Класна дошка, розташована на рівні зростання дітей.

3. Шафи або полиці в достатній кількості для наочних посібників, дидактичних ігор і методичної літератури.

4. Настінне дзеркало 50x100 см для індивідуальної роботи, воно повинне висіти біля вікна (або з додатковим освітленням).

5. Дзеркало 9x12 см по кількості дітей.

6. Стіл біля настінного дзеркала для індивідуальної роботи з дитям і декілька стільців.

7. Набір логопедичних зондів, етиловий спирт для обробки зондів.

8. Фланелеграф або набірне полотно

9. Технічні засоби (магнітофон, фільмоскоп, програвач і так далі).

10. Екран для демонстрації діафільмів і діапозитивів.

11. Настінна каса букв.

12. Настінна складова таблиця.

13. Індивідуальні каси букв і складів на кожну дитину.

14. Стандартна таблиця букв.

15. Наочний матеріал, використовуваний при обстеженні дітей.

16. Наочний матеріал з розвитку мови, систематизований в конвертах або теках.

17. Навчальні посібники у вигляді карток-символів (графічних зображень звуків, слів, пропозицій і так далі, карток з індивідуальними завданнями.

18. Різні мовні ігри.

19. Набори кольорових олівців, фломастерів.

20. Методична література.

21. Настінний годинник.

22. Рушник, мило і паперові серветки.

Дидактичні засоби корекційно-освітнього процесу включають навчальні програми, матеріали, що розширюють і доповнюють програму, календарні, перспективні, тематичні, індивідуальні плани, індивідуальні програми розвитку, мовленнєві карти, роздавальні та тематичні матеріали по всіх розділах програми з урахуванням вікових вимог на полісенсорній основі, іграшки, настільні розвиваючі ігри для дітей різних вікових груп, що сприяють корекційно-освітньому процесу на полісенсорній основі.

Консультативно-діагностичні та методичні засоби корекційно-освітнього процесу включають перспективне планування консультацій вчителя-логопеда, матеріали для проведення діагностики мовної функції з урахуванням вікових вимог, матеріали для організації творчої роботи вчителя-логопеда (з досвіду роботи вчителя-логопедага та ін. педагогів).

Обладнання зони індивідуальної роботи з дитиною включає:

- набір логопедичних зондів (що містяться в чистому скляному або спеціальній медичній склянці);

- лоточок;

- спирт медичний;

- шпателі металеві.

- вату стерильну.

До обладнання логопедичного кабінету відноситься наступне обладнання:

- картотека на наявну методичну літературу;

- список рекомендованої літератури;

- посібники;

- обстеження: обстеження вимови, фонетичного сприйняття, фонематичного аналізу і синтезу, фонематических уявлень, складової структури слова, словника, граматичного ладу мовлення, самостійної мови, писемного мовлення, мовного аналізу;

- лічильний матеріал;

- розрізні картинки з 2-4-6 частин;

- картинки і тексти з прихованим змістом.

Для обстеження мовного і загального розвитку дітей використовується таке обладнання [7, c.98]:

а) матеріал на обстеження всіх компонентів мовлення:

* фонетики (саморобні альбоми або предметні картинки на всі звукові фонеми);

* лексики (з усіх тем, см «словник».);

* граматики (сюжетні картинки- на відмінкові і прийменникові конструкції і на зв'язок слів у реченні або саморобні альбоми);

* зв'язного мовлення (2-3 простих тексту для переказу дітьми, серії сюжетних картинок для визначення логічної послідовності і складання оповідання за ним).

Для розвитку загальної уваги, пам'яті і логічного мислення використовується таке обладнання:

а) вправи на класифікацію предметів і їх угруповання за кольором, формою;

б) на розвиток слухового уваги (наприклад, «Що ти чуєш?», «Дощ чи сонце»і ДР-);

в) на розвиток зорової уваги (наприклад, «Знайди пару», «Що сховав Петрушка»і ДР- г) на розвиток мовного уваги (наприклад, «Повтори, не помилися!», «Хто тебе покликав?»та ін..) д) на розвиток логічного мислення (наприклад, «Візьми свій предмет», «Підбери картинку до слова »тощо)

Для формування звуковими:

а) артикуляційні вправи (картки, ширма або стенд);

б) профілі звуків.

б) набір посібників для роботи над мовним диханням (літаючі предмети, надувні іграшки та ін.);

в) предметні картинки на всі досліджувані звуки для фронтальної та індивідуальної роботи;

г) альбоми на автоматизацію поставлених звуків;

д) настільно-друковані ігри на автоматизацію поставлених звуків;

е) посібники для формування складової структури слів;

ж) тексти на автоматизацію поставлених звуків.

Для формування фонематичного сприйняття і звукового аналізу:

- символи звуків (за бажанням);

- сигнальні гуртки на диференціацію звуків;

- схеми на звуко-складової аналіз слів;

- предметні картинки на диференціацію звуків;

- посібника для визначення позиції звуку в слові (картка з трьома віконцями і фішки на кожну дитину

- тексти на диференціацію звуків.

Для грамоти:

- рухома азбука;

- абетка в картинках;

- каси букв або магнітні абетки на кожну дитину;

- схеми для аналізу речень;

- набори предметних картинок для поділу слів на склади.

Для роботи над словником використовуються:

а) предметні картинки за темами: «Овочі»«Гриби»«Фрукти»«Ягоди»«Одяг»«Взуття»«Головні убори»«Будинок і його частини»«Квартира і її частини»«Меблі»«Посуд»«Продукти харчування»«Риби»«Іграшки»«Тварини і їх дитинчата»«Птахи»«Комахи»«Транспорт»«Сім'я»«Професії»«Інструменти»«Предмети туалету»«Предмети побуту»«Пори року»«Рослини»«Дерева»«Шкільно-письмове приладдя»

б) допомоги на словотвір:

* суфіксальне (іменник і прикметник з зменшувально-пестливих суфіксом);

* префіксне (префіксальні дієслова);

* відносних (дерев'яний стіл) і присвійних (лисячий хвіст) прикметників від іменників;

* однокореневих слів типу: кіт - котик - котенька - котище.

в) предметні картинки на підбір антонімів (великий - маленький).

г) предметні і сюжетні картинки на підбір синонімів (маленький - невеликий)

Для формування граматичного ладу мовлення використовуються схеми прийменників, схеми на складання речень, деформовані тексти.

Для груп з ФФН використовується обладнання для

а) допомоги на форму іменника однини і множини,

б) допомоги на форму іменника однини і множини родового відмінка;

в) допомоги на прийменникові конструкції (зі складними приводами);

д) допомоги на всі узгодження (див. вище).

Для розвитку зв'язного мовлення використовується:

- серія сюжетних картинок;

- сюжетні картинки;

- набори предметних картинок для складання порівняльних і описових розповідей;

- набори текстів для переказування та посібники полегшують цей процес (наприклад, опорні картинки для відновлення текстів, продумані плани та ін.).

В логопедичному кабінеті повинні бути настільно-друковані ігри з уточненням програмних завдань на корекційну роботу з дітьми, які повинні:

а) допомоги на всі відмінкові форми іменника однини і множини числа (в тому числі несклоняємих іменників);

б) допомоги на всі прийменникові конструкції (складання речень з простими і складними прийменниками: на, з. у, з, за, над, під, від, з. зі, до, по, без, через, близько, через);

в) допомоги на всі узгодження (прикметників, дієслів, числівників і займенників з іменниками);

г) допомоги для формування фрази (робота над структурою речення).

До методичний матеріалу відносяться методичні рекомендації та матеріал з досвіду роботи логопедів.

Для спільна роботи з педагогами у логопедичному кабінеті повинні бути:

* Зошит взаємодії (щотижневі завдання для виконання у вільний час) включає в себе виконання артикуляційної, мімічної, пальчикової, дихальної гімнастики і блок завдань з розвитку фонетико-фонематичних процесів

* Індивідуальні консультації з питань автоматизації звуків у дітей, які відвідують логопункт. Ведення оціночно-контрольної роботи (екран звуковими)

* Письмові консультації: ігри на розвиток мови, фонематичного сприйняття, артикуляційної і дрібної моторики

* Показ відкритих заходів з розвитку мовлення, відвідування занять і розваг з розвитку мовлення, навчання грамоти.

2.2 Вимоги до використання обладнання у логопедичному кабінеті

До використання обладнання у логопедичного кабінету необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і техніки безпеки.

Включити повністю освітлення кабінету і переконатися у справній роботі світильників. Найменша освітленість повинна бути: при люмінесцентних лампах не менше 300 лк. (20 Вт / кв. м), При лампах розжарювання не менше 150 дк. (48 Вт / кв. м).

Переконатися в справності електрообладнання кабінету: світильники повинні бути надійно підвішені до стелі і мати світлорозсіювальну арматуру; електричні комутаційні коробки повинні бути закрит; корпусу і кришки вимикачів і розеток не повинні мати тріщин і сколів, а також оголених контактів [10, c.46].

При використанні технічних засобів навчання переконатися в їх справності і цілісності підвідних кабелів і електровілок.

Перевірити санітарний стан кабінету і провітрити його, відкривши вікна або фрамуги та двері. Вікна у відкритому положенні фіксувати гачками, а фрамуги повинні мати обмежувачі. Провітрювання кабінету закінчити за 30 хв. до приходу дітей.

Переконатися в тому, що температура повітря в кабінеті відповідає встановленим санітарним нормам.

Скло вікон і світильники в кабінеті повинні очищатися від пилу і бруду не рідше двох разів на рік.

Необхідно виконувати вимоги до меблів у логопедичному кабінеті:

- відповідність меблів державним стандартам та нормам;

- умови для дотримання повітряного режиму;

- стан робочого місця вчителя-логопеда і дітей;

- стан дошки;

- покриття підлоги;

- естетика оформлення кабінету;

- раціональне оформлення зон в кабінеті;

- інструктивно-нормативні матеріали з техніки безпеки.

Також необхідно дотримуватись вимог до використання візуальних засобів навчання та обладнання для успішного проходження навчальних програм та їх систематизації до яких відноситься:

- зберігання та систематизація карток;

- зберігання та систематизація таблиць, схем, планшетів, колекцій, макетів, моделей, муляжів (по темах);

- поповнення ТЗН, інструментарію.

Вчитель-логопед несе відповідальність за організацію пропедевтичного та корекційної роботи в освітній установі.

За невиконання або неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу, за порушення посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, інших локальних нормативних актів, законних розпоряджень органів управління освітою, розпоряджень та наказів керівника освітнього закладу несе дисциплінарне покарання аж до звільнення з посаді.

За порушення інструкції з охорони життя і здоров'я дітей, санітарно-гігієнічних правил організації навчально-виховного процесу вчитель-логопед притягується до адміністративної відповідальності в порядку і випадках, передбачених законодавством.

3. Документація у логопедичному кабінеті

Корекційно-педагогічна діяльність учителя-логопеда регламентується нормативно-правовими документами різного рівня: загальнодержавного, регіонального та локального. Ділова документація ведеться вчителем-логопедом виключно державною мовою [11, c.66].

Документально-матеріальну базу логопедичного кабінету можна розподілити за такими категоріями [12, c.39]:

I. Нормативно-правова.

II. Навчально-методична.

III. Матеріально-технічна.

IV. Обліково-статистична.

Учитель-логопед керується у своїй діяльності нормативно-правовими документами:

1. Конвенцією «Про права дитини», Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про дошкільну освіту», Законом України «Про охорону дитинства».

2. Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.1993 №135 «Положення про логопедичні пункти системи освіти»,

3. Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2006 №240/165 «Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

4. Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

5. Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.10. № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів»,

6. Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2006 № 240/165 «Про порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

7. Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.11.2007 № 1041 «Про забезпечення прав дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку»,

8. Листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.07.2011 № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку у дошкільних навчальних закладах».

Вчитель-логопед відноситься до категорії вчителів-дефектологів, рівень професіоналізму яких, повинен відповідати кваліфікаційним вимогам даної категорії педагогічних працівників Типове положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.11 №1473 «Про затвердження змін до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Обліково-статистична категорія включає такий перелік документів (з урахуванням [1, 2]:

1. Медична карта дитини.

2. Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) на кожну дитину Тут і далі зірочкою (*) позначається обов'язкова документація вчителя-логопеда, що підлягає плановій перевірці та звітності [1]. Інші види документації є рекомендованими та використовуються на розсуд учителя-логопеда для зручності побудови корекційно-розвивальної роботи..

3. Книга обліку дітей^*.

4. Список дітей логопедичної групи.

5. Картка мовленнєвого розвитку кожної дитини^*.

6. Індивідуальна картка розвитку дитини^*.

7. Графік роботи, затверджений керівником^*.

8. Перспективний план корекційно-відновлювальної роботи^*.

9. Календарний план.

10. План індивідуальної роботи^*.

11. План занять у підгрупах^*.

12. Індивідуальний зошит дитини.

13. Журнал відвідування дітьми логопедичних занять.

14. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми^*.

15. Книга взаємозв'язку між вчителем-логопедом і вихователями групи^*.

16. Зошит взаємозв'язку з батьками.

17. Журнал обліку логопедичних консультацій.

18. Паспорт логопедичного кабінету.

19. План самоосвіти вчителя-логопеда.

20. План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу.

21. Перспективний тематичний план взаємодії спеціалістів.

22. Звіт учителя-логопеда за навчальний рік.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи було визначено, що логопедичний кабінет створюється при шкільному навчальному закладі. Кабінет взаємодіє з установами та організаціями, які здійснюють інформаційно-методичне забезпечення шкільної освіти.

Метою діяльності логопедичного кабінету є своєчасне виявлення і попередження мовленнєвих порушень у дітей шкільного віку

Кабінет створюється з метою забезпечення сприятливих умов для вдосконалення педагогічного процесу, стимулювання діяльності вчителя-логопеда, підвищення ефективності та якості корекційного навчання, методичного та професійного рівня вчителя-логопеда, зосередження наочного, дидактичного матеріалу, методичної літератури, технічних засобів, відповідальних завданням корекційно-розвивального навчання.

У логопедичному кабінеті проводяться заняття з розвитку фонематичного сприйняття, збагачення словникового запасу, формування вміння будувати граматично правильно оформлені речення, розвитку зв'язного мовлення, активізації та розвитку психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення), формування правильного дихання, регулювання сили голосу (для дітей зі стертою формою дизартрії), вдосконалення дрібної моторики, профілактики мовленнєвих порушень у дітей молодшого шкільного віку.

Важливо створити комфортну навчально-ігрову обстановку приміщення допоможуть: дотримання певного (єдиного) стилю, нестандартне дизайнерське рішення (використання безлічі деталей для гри і навчання, органічно вбудованих в інтер'єр кабінету); різнобарвне кольорове оформлення, яке налаштовує на позитивне сприйняття навчальної інформації; застосування в оформленні живих рослин; наявність в оформленні кабінету деталей, які позитивно впливають на емоційний стан учасників освітнього процесу тощо.

Було визначено, що обов'язково в кожному логопедичному кабінеті та наявність куточка індивідуальної корекції мовлення. Тут має бути присутнім велике овальне дзеркало, під ним -- плакат із зображенням основних артикуляційних вправ, пісочний годинник для контролю над часом і іграшка-диктофон (найчастіше вона представлена у вигляді папуги), за допомогою якої малюк зможе контролювати правильність своєї вимови самостійно.

Дидактичні засоби корекційно-освітнього процесу включають навчальні програми, матеріали, що розширюють і доповнюють програму, календарні, перспективні, тематичні, індивідуальні плани, індивідуальні програми розвитку, мовленнєві карти, роздавальні та тематичні матеріали по всіх розділах програми з урахуванням вікових вимог на полісенсорній основі, іграшки, настільні розвиваючі ігри для дітей різних вікових груп, що сприяють корекційно-освітньому процесу на полісенсорній основі.

До використання обладнання у логопедичного кабінету необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і техніки безпеки.

Корекційно-педагогічна діяльність учителя-логопеда регламентується нормативно-правовими документами різного рівня: загальнодержавного, регіонального та локального.

Вчитель-логопед відноситься до категорії вчителів-дефектологів, рівень професіоналізму яких, повинен відповідати кваліфікаційним вимогам даної категорії педагогічних працівників Типове положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.11 №1473 «Про затвердження змін до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Список використаної літератури

1. Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах: [затв. наказом М-ва освіти України від 01 жов. 2012 р. за № 1059] // Дошкіл. виховання. - 2012. - № 11/12. - С. 4-6.

2. Про дошкільну освіту: Закон України: за станом на 25 листоп. 2005 р. / Верхов. Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парламентське вид-во, 2005. - 32 с. - (Серія «Закони України»).

3. Про затвердження Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні психолого-медико-педагогічні консультації: наказ М-ва освіти і науки України від 7 лип. 2004 р. № 569/38 // Офіц. вісн. України. - 2004. - № 30. - Ч. 2. - Ст. 2056.

4. Рібцун Ю.В. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ: програмно-методичний комплекс / Ю.В. Рібцун. - К.: Освіта України, 2011. - 292 с.

5. Рібцун Ю.В. Мовленнєва картка обстеження дітей четвертого року життя із ЗНМ / Юлія Рібцун. - К.: Освіта України, 2010. - 12 с.

6. Рібцун Ю.В. Предметно-розвивальне середовище у молодшій логопедичній групі для дітей із ЗНМ: навч.-метод. посіб. / Юлія Рібцун. - К.: Освіта України, 2010. - 50 с.

7. Рібцун Ю.В. Співпраця вчителя-логопеда з батьками. Молодша логопедична група для дітей із ЗНМ //Дефектологія. - № 1. - 2011. - С. 21-25.

8. Аляб'єва Є.А. Корекційно-розвиваючі заняття для дітей старшого дошкільного віку. - М.: Сфера, 2011.

9. Аманатова М.М. Розвиток фонематичних процесів на логопедичних заняттях //Логопедія. № 1. 2012.

10. Балабанова В.М., Лопатіна Л.В., Лалаева Р.І., Чистович І.А. та ін. Діагностика порушень мовлення у дітей та організація логопедичної роботи в умовах дошкільного освітнього закладу. - С-Пб, Дитинство-Прес, 2012, С. 29-37.

11. Гаркуша М.Ф. Корекційно-педагогічна роботи в дошкільних закладах для дітей з вадами мовлення. М., сікач, 2012.

12. Глухів В.П. Взаємозв'язок в роботі логопеда і вихователя з розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку з ОНР. - М., 1993.

13. Ефименкова Л.М. Формування мови в дошкільників. - М., 2011

10. Жукова Н.С. та ін. Подолання затримки мовного розвитку у дошкільнят. М., 2010

14. Іншакова О.Б. Альбом для логопеда (Корекційна педагогіка). - М.: Гуманит. Центр «Владос», 2012

15. Логопедія. Методичне спадщина: Посібник для логопедів і студентів дефект. факультетів педвузів. / Под ред. Л. С. Волкової. М.: Владос, 2011

16. Матросова Т.А. Спільна робота логопеда і вихователя в групах для дітей з порушеннями мови / / Логопедія. № 4 (8), 2012.

17. Миронова Н.М. Розвиваємо фонематичне сприйняття. Плани-конспекти занять з дітьми старшого дошкільного віку з мовними порушеннями. - М.: Изд-во «Гном і Д», 2012.

18. Настільна книга логопеда: довідково-методичний посібник / Укл. Зуєва Л.М., Шевцова Є.Є. - М.: АСТ: Квітень, Профиздат, 2012.

19. Селіверстов В.І., Волосовець Т.В., Дементьєва С.Г. Про деякі аспекти державної політики у сфері захисту сімей, які виховують дітей з порушеннями у розвитку //Логопедія. № 4, 2012.

Додатки

ВИТЯГ

З ПРОТОКОЛУ ДІАГНОСТИЧНОГО ЗАСІДАННЯ ПМПК

№ _____ від _____._________.20_____ р.

Виданий ___________________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові дитини ____________________________________

Дата народження ________.___________200________р.н.

Діагноз ___________________________________________________

Рекомендовано:

1. __________________________________________________

2. __________________________________________________

3. __________________________________________________

Завідувач ПМПК ____________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)(підпис)

Секретар ПМПК ____________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)(підпис)

М. П.

3. Книга обліку дітей.

Книга обліку дітей логопедичної групи № ______

на 20____ / 20____ навч. р.

№ п/п	Прізвище, ім'я дитини	Дата народження	Номер протоколу ПМПК, від якого числа	Діагноз	Рекомендований період перебування у ДНЗ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

4. Список дітей логопедичної групи.

Список дітей логопедичної групи № _____ на ______ півріччя

20_____ / 20_______ навч. Рік

№ п/п	Прізвище, ім'я дитини	Вік	Логопедичний висновок	Напрями корекційно-розвивальної роботи
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

6. Індивідуальна картка розвитку дитини.

ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТКА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Анкетні дані

Прізвище, ім'я дитини _______________________________________________

Дата обстеження: ______._____.20_____р.

Вік дитини _______________________________________________

Діагноз районної (міської) ПМПК _______________________________

Антропометричні дані Заповнюється медичною сестрою.

Зріст ________________

Вага ________

Соматичний стан дитини _____________________________________

Родинне навчання та виховання За даними зошита взаємозв'язку з батьками.

Увага до дитини з боку батьків (достатня, недостатня, відсутня) ___________

Оцінка батьками стану мовленнєвого та психофізичного розвитку дошкільника (адекватна, занижена, завищена) __________________________

Прагнення до співпраці зі спеціалістами ДНЗ (ініціативність, пасивність, байдужість) (бажання виконувати домашні завдання з дитиною, дослухатися методичних порад) _____________________________________

Дитина і родина (малюнок сім'ї, розповідь про свою родину) _____________

Дані спостережень Заповнюється вихователями сумісно з практичним психологом.

Ігрова діяльність дитини:

· наявність інтересу до іграшок, ігрові вподобання _____________

· адекватність вибору іграшок ______________________________

· вміння відтворювати у грі ряд послідовних дій _______________

· наявність вольових зусиль (чи доводить гру до кінця) _________

· супроводження гри мовленням (активно використовує, рідко, не використовує взагалі, володіє навичками діалогу)____________________

· характер ігрової діяльності дитини (маніпулювання з предметами, ігри з уявними предметами, конструктивні, сюжетно-рольові ігри) __________

Поведінка та емоційно-особистісна сфера:

· ступінь комунікабельності _______________________________

· особливості поведінки __________________________________

· адекватність емоційних реакцій, їх стійкість ________________

· міжособистісні стосунки (з дорослими, однолітками, адаптація в колективі)_____________________________________________________

· рухливість, ініціативність _______________________________

· становлення предметно-практичної, зображувальної, конструктивної діяльності _________________________________________

· сформованість цілеспрямованої діяльності _________________

· мотиваційний компонент діяльності (у взаємодії з оточуючими, у процесі занять, ігрової, мовленнєвої діяльності, лідерство) ____________

· реакція на нерозуміння дорослими (замикається, плаче, поводиться агресивно) ____________________________________________

· здатність до наслідування ________________________________

Обстеження моторної функції Заповнюється вихователями сумісно з інструктором із фізичної культури.

Загальна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами):

· ходьба ______________________________ біг _______________

· повороти ______________________________________________

· нахили ________________________________________________

· присідання ____________________________________________

· стрибки _______________________________________________

· кочення _______________________________________________

· метання _______________________________________________

· кидання _______________________________________________

· ловіння ________________________________________________

· повзання ______________________________________________

· лазіння ________________________________________________

Мімічна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами):

· губи _____________________________________________

· щоки _________________________________________________________

· ніс _________________________, очі _________________

· лоб ______________________________________________

Ручна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами) ______

Пальчикова моторика:

· виконання вправ (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами) __

· маніпулювання дрібними предметами ____________________

Загальні показники:

· правильність, точність, чіткість, стійкість, пружність, гнучкість, сила ___

· диференційованість, симетричність, ритмічність, втомлюваність _______

· темп (нормальний, уповільнений, прискорений) _____________

· координованість (правильна, уповільнена, відсутня) __________

· рівновага (наявна, відсутня) ______________________________

· переключення (своєчасне, уповільнене, відсутнє) ____________

· наявність синкінезій та насильницьких рухів ________________

· обсяг (повний, неповний) ________________________________

· самостійність виконання (повна, з допомогою) ______________

· латеральність і міжпівкульна організація ___________________

Дослідження стану когнітивного розвитку Заповнюється вчителем-логопедом сумісно з практичним психологом.

Сприймання

Зорове сприймання:

· предметний гнозис ______________________________________________

· кольоровий гнозис ______________________________________

· розрізнення основних геометричних форм __________________

· сприймання величини ___________________________________

· оптико-просторовий гнозис ______________________________

Слухове сприймання:

· слухо-просторове сприймання ________________________

· тактильне сприймання _______________________________

Увага

Зорова ______________________________________________

Слухова ______________________________________________

Пам'ять

Зорова _______________________________________________

Слухова __________________________________________________

Мислення

Мисленнєві операції:

· аналізу ______________________________________________

· синтезу _____________________________________________

· порівняння _____________________________________________

· узагальнення ___________________________________________

Співвіднесення величини, форми та кольору предметів ____________

Вміння встановлювати предметно-логічні зв'язки ________________

Розумова працездатність (втомлюваність, виснажуваність, здатність переключення з одного завдання на інше) ____________________________

Праксис

Конструктивний _______________________________________

Динамічний ____________________________________________

Висновки

Спосіб вирішення дитиною поставленого завдання (діє цілеспрямовано, звертається за допомогою чи намагається подолати виниклі утруднення самостійно) ________________________________________________________

Рівні допомоги, необхідні дошкільнику (пояснення, вказівка, повторення інструкції, навідні питання, наочний зразок дій) ________________

Запас уявлень дитини про оточуючий світ, можливості усвідомлення своєї статевої приналежності ______________________________________

Наявність і рівень інтересу до виконання завдань ________________

Спостережливість, допитливість, стійкість уваги, пам'яті, втомлюваність, вміння переключатися на інший вид діяльності, критичність в оцінюванні своїх результатів _______________________________________

Рівень розуміння дитиною просторових, часових, розмірових понять _______

Особливості навченості дитини (як дитина засвоює навчальний матеріал, оволодіває відповідними уміннями і навичками (швидко, повільно, з труднощами, глибоко) ___________________________________________

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

Вихователь __________________________________________________

Практичний психолог ____________________________________

Інструктор з фізичної культури ________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові та підпис спеціалістів)

7. Графік роботи, затверджений керівником.

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

______________________________

(прізвище, ініціали директора ДНЗ)

_______.________. 20_______ р.

Графік роботи вчителя-логопеда

День тижня	Час проведення занять	Орієнтовні етапи проведення
	індивідуальних	підгрупових
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

8. Перспективний план корекційно-відновлювальної роботи.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ЧЕТВЕРТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗНМ

Група ________

Учитель-логопед __________________

(Прізвище, ініціали)

І. Діагностико-проектна діяльність

1. Первинне обстеження, оформлення документації

2. Комплектування підгруп

3. Повторне обстеження, заповнення мовленнєвих карток

ІІ. Корекційно-розвивальна робота з формування та розвитку мовлення (по місяцях) Відповідно до програмно-методичного комплексу Ю. В. Рібцун «Формування усного мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ»[4].

1. Лексична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

2. Граматична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

3. Фонетико-фонематична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

4. Зв'язне мовлення: а) на матеріалі імпресивного мовлення; б) на матеріалі експресивного мовлення.

ІІІ. Корекційно-розвивальна робота з розвитку психічних процесів (сумісно з практичним психологом, інструктором з фізичного виховання та музкерівником) (по місяцях) Знаходиться на стадії авторської розробки.

1. Моторика: а) загальна; б) ручна; в) пальчикова; г) мімічна; ґ) артикуляційна.

2. Сприймання: а) зорове; б) слухове; в) тактильне.

3. Увага: а) зорова; б) слухова.

4. Пам'ять: а) зорова; б) слухова.

5. Мисленнєві операції: а) порівняння; б) аналіз; в) синтез; г) узагальнення.

IV. Консультативно-методична діяльність

1. Робота з батьками

2. Робота з вихователями

3. Співпраця з практичним психологом

V. Підвищення фахового рівня

1. Участь у семінарах, виступи на педрадах, відвідання курсів, лекцій, методичних об'єднань, обмін досвідом

2. Опрацювання науково-теоретичної та методичної літератури

3. Спостереження за динамікою подолання мовленнєвих порушень на заняттях, за впливом певних логокорекційних методів на мовленнєвий розвиток дітей

VІ. Робота з покращення оснащеності логопедичного кабінету

1. Виготовлення та придбання наочних і навчально-методичних посібників

2. Поповнення бібліотечки логопеда методичною та науковою літературою

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

9. Календарний план.

Календарний план на ____________________ 20___ р.

Підгрупи	№ п/п	Прізвище, ім'я дитини	Основні напрями логопедичної роботи
І	1.
	2.
	3.
І	1.
	2.
	3.
ІІІ	1.
	2.
	3.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

10. План індивідуальної роботи.

План індивідуальної логокорекційної роботи на 20____ / 20____навч. рік

__________________________________________________

(прізвище, ім'я дитини)

Логопедичний висновок: _____________________________________

№ п/п	Основні напрями роботи	Види занять
		підгрупові	індивідуальні
І	Розвиток лексичної складової мовлення:
1.
2.
3.
ІІ	Удосконалення граматичної складової мовлення:
1.
2.
3.
ІІІ	Формування фонетико-фонематичної складової мовлення
1.
2.
3.
IV	Розвиток зв'язного мовлення
1.
2.
3.
V	Зміцнення психологічної бази мовлення
1.
2.
3.

Потрібний вид заняття позначається знаком «+».

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

11. План занять у підгрупах.

План занять у ____ підгрупі на 20___ / 20______ навч. рік

Тема: ________________________________________________

Мета: _________________________________________________

Обладнання: ____________________________________________

Мовленнєвий матеріал: __________________________________

Основні етапи заняття: _________________________________

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

12. Індивідуальний зошит дитини.

Індивідуальний зошит для логопедичних занять __________________

(прізвище, ім'я дитини)

Група № _______

Дата: ______.______.20______ р.

Тема: _______________________________________________

Завдання:

1. ___________________________________________________

2. ___________________________________________________

13. Журнал відвідування дітьми логопедичних занять.

Журнал відвідування дітьми групи № ______ логопедичних занять

№ п/п	Прізвище, ім'я дитини	Числа
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Відсутність дітей позначається буквою

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

14. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми.

Книга аналізу результативності індивідуальної логокорекційної роботи з дітьми групи № ____ на 20____ / 20____ навч. рік

№ п/п	Прізвище, ім'я дитини	Основні індивідуальні корекційно-розвивальні завдання	Облік труднощів і досягнень
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

15. Книга взаємозв'язку між вчителем-логопедом і вихователями групи.

Книга взаємозв'язку між вчителем-логопедом і вихователями групи №

№	Прізвище, ім'я дитини	Логокорекційна робота
		форми	результати проведення
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

16. Зошит взаємозв'язку з батьками [7].

17. Журнал обліку логопедичних консультацій.

Журнал обліку логопедичних консультацій за 20___ / 20___ навч. рік

Дата і час проведення консультації	ПІБ проконсультованого	Тема консультації	Підпис проконсультованого

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

18. Паспорт логопедичного кабінету.

Паспорт логопедичного кабінету

Спеціальна логопедична література:

1. ___________________________________________________________

2. ___________________________________________________________

3. ___________________________________________________________

Навчально-методична література:

1. ___________________________________________________________

2. ___________________________________________________________

3. ___________________________________________________________

№	Напрям корекційно-розвивальної роботи	Перелік обладнання відповідно напряму (посібники, іграшки, ігри тощо)	Номер папки / коробки

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

19. План самоосвіти вчителя-логопеда.

План самоосвіти вчителя-логопеда

Тема: ______________________________________________________

Опрацьована література з теми:

1. ___________________________________________________________

2. ___________________________________________________________

3. ___________________________________________________________

Виступ на педраді ___.____. 20___р._ з теми: ___________________

Методичні рекомендації колегам: ______________________________

Висновки:__________________________________________________

Учитель-логопед __________________

20. План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу.

План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу

Заходи	Строки	Виконавці
Організаційно-педагогічні заходи
Обстеження дітей ПМПК	квітень -травень	завідувач ДНЗ, учитель-логопед, практичний психолог, медсестра
Комплектування груп згідно логопедичного висновку та віку	квітень -травень	завідувач ДНЗ, учитель-логопед, практичний психолог
Заповнення зошита взаємозв'язку з батьками	вересень	батьки (при потребі з допомогою учителя-логопеда, практичного психолога)
Складання річного перспективного плану корекційно-розвивальної роботи	вересень	учитель-логопед, практичний психолог, вихователі, інструктор з фізичної культури, музкерівник

Подобные документы

• Вимоги до кабінету біології в школі

  Функціональне значення кабінету біології, критерії його оцінки в процесі експертизи професійної діяльності вчителів. Визначення площі і кубатури кабінету. Облаштування "живого куточку". Вимоги до розміщення і зберігання обладнання у навчальному кабінеті.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 04.12.2013
  

• Кабінет креслення

  Роль кабінету креслення у навчанні та вихованні учнів, принципи створення сприятливих умов для успішної організації навчально-виховного процесу. Обладнання кабінету креслення в середній школі, головні вимоги до організації роботи в ньому, меблів.
  
  реферат [32,0 K], добавлен 18.08.2014
  

• Принципи цілеутворення в освіті

  Мета як компонент діяльності. Функції і фактори постановки цілей. Основи правильного формулювання цілей діяльності. Специфіка навчальних цілей та проблеми їх формування. Помилки і правила постановки навчальних цілей. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
  
  реферат [46,7 K], добавлен 13.12.2010
  

• Оформлення кабінету інформатики

  Положення про кабінет інформатики та навчання інформаційно-комунікаційним технологіям загальноосвітніх навчальних закладів. Підготовка приміщення та обладнання. Роль кабінету для проведення заняття за курсом інформатики, приклади його оформлення.
  
  курсовая работа [5,0 M], добавлен 19.07.2014
  

• Наочні посібники для трудового навчання та вимоги до них

  Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність. Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів. Типовий перелік навчального обладнання, наочних засобів для трудового навчання.
  
  реферат [30,7 K], добавлен 18.10.2010
  

• Океани Землі

  Методика проведення уроку по темі "Океани Землі", формування уявлення школярів про Світовий океан та його частини, розвиток уміння читати географічну карту і працювати з нею. Перевірка знань, умінь та навичок учнів. Допоміжний матеріал та обладнання.
  
  разработка урока [22,3 K], добавлен 17.09.2013
  

• Формування комунікативних умінь школярів на уроках іноземної мови

  Комунікативно-орієнтоване навчання та його принципи. Психологічні основи навчання іноземних мов. Визначення показників первісного рівня якості знань на уроках англійської мови. Експериментальна перевірка впливу засобів формування комунікативних умінь.
  
  курсовая работа [338,8 K], добавлен 18.12.2014
  

• Формування пізнавальних умінь, можливостей та інтересу учнів до навчання суспільствознавчих дисциплін

  Поняття і класифікація умінь в психолого-педагогічній літературі. Характеристика навчальних умінь і навичок. Дидактичні принципи і етапи формування умінь і навичок. Методичні рекомендації формування пізнавальних умінь, можливостей та інтересу учнів.
  
  курсовая работа [61,8 K], добавлен 15.12.2015
  

• Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови

  Теорія і практика, психолого-педагогічні та методологічні основи, шляхи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів. Організація та зміст експериментального дослідження ефективності формування умінь і навичок учнів на уроках рідної мови.
  
  дипломная работа [93,9 K], добавлен 27.09.2009
  

• Нестандартне обладнання на уроках фізичної культури

  Робота з нестандартним обладнанням на уроках фізичної культури. Необхідність вибіркового цілеспрямованого тренування за допомогою нестандартного обладнання. Класифікація тренажерів, іншого обладнання. Робота з гантелями та гирями. Вправи на велотренажері.
  
  курсовая работа [212,9 K], добавлен 26.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам