Екологічне виховання молодших школярів

Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.

Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках «Ознайомлення з навколишнім світом «і « «Природознавство»

Пояснювально - ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.

Репродуктивні: Завдання екологічного змісту.

Спостереження за сезонними змінами у природі.

Опорні схеми. Варіативні завдання.

Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.

Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опірні схеми.

Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі. Перевірка народних прикмет про взаємозвязки в природі шляхом спостережень. Проблемні завдання.

Наприклад.

1 клас.

Тема: Пори року. Зима. 3год.

Зміст занять. Прихід зими. Зимуючі птахи.

Як ми допомагаємо взимку птахам.

Народні загадки, прислівя та приказки, прикмети при вивченні теми:

« Зима «.

Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде ( Сніг ).

Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? ( Взимку )

Багато снігу - багато хліба.

Взимку земля відпочиває, аби влітку розцвісти.

Світлі стовпи біля сонця - на мороз.

Кішка в клубок - мороз на поріг.

Сніг падає великими сніжками - на потепління

Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій дають учням:

елементарні екологічні знання;

дохідливо пояснюють взаємозв'язки компонентів системи « людина - суспільство - природа»;

можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;

можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.

Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних традицій має важливе значення для розуміння і організації різних видів діяльності учнів. Проте це не означає, що в реальному навчальному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, їх доцільно реалізовувати в поєднанні, паралельно один одному.

2) Ігри як засіб екологічного виховання

Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі навчання як ігрові. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих завдань, що закладені в шкільній програмі та засоби підвищення ефективності навчання 6 .

Для розвитку творчих здібностей школярів у ставленні екологічної культури учнів особливе місце займає саме ігрова діяльність.

Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв'язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об'єктів.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри - вікторини « Що в лісі росте?», « Хто в лісі живе?», « Лісові орієнтири»,

«Квітковий годинник», аукціони знань на нескладну тему « Які рослини можна знайти в тарілці супу?», « Які дикорослі рослини і для чого може використати Робінзон у лісі?» і т.д.

Розв'язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно - рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об'єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище - словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у ставленні до природи як до об'єкта постійної уваги й турботи.

Крім того з учнями молодших класів проводяться уроки-екскурсії, походи, експедиції, вони є не тільки заходами відпочинку, а мають глибоку й серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі також ряд завдань з екології, що сприяють розвитку творчих здібностей дітей.

Оволодіння екологічними знаннями - важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. В.О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки

Для дитини молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту обєктів природи.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення - всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.

2.2 Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності екологічного виховання в Глибоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів

З метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей екологічного виховання молодших школярів засобами народних природознавчих традицій у процесі учбової діяльності.

Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап, у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 3-4 класів, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 2-х класів Глибоківської ЗОШ І-ІІІ ступеня Харківського району Харківської області.

Формуючим експериментом було охоплено 15 учнів експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 12 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

Плануючи процес екологічного виховання на уроках "Я і Україна. Я і природа", ми враховували необхідність наступних дій:

- визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;

- передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;

- визначення змісту, обсягу та форми екологічно спрямованих завдань;

- планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;

- підбір наочного дидактичного матеріалу (гербаріїв, колекцій, роздаткових та інструктивних карток), таблиць, схем, слайдів тощо;

- обґрунтування раціональних способів перевірки навчальних завдань.

Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:

а)"високий рівень"

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст завдань, розуміє на доступному рівні основні поняття, знає традиції народного календаря і пов'язує їх із своїми спостереженнями;

- висловлені твердження на теми екології ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання з народних екологічних традицій;

- легко робить необхідні висновки про необхідність і доцільність охорони природи засобами народних природоохоронних традицій;

- відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.

б)"достатній рівень"

- відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня", але учень при викладі матеріалу з проблем екологічних традицій припускається незначних помилок;

- йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;

- переважає інколи поверхнева обізнаність у сфері екологічної діяльності, нерозуміння суті традиції;

- робить неповні узагальнення та висновки.

в)"низький рівень"

- знання навчального матеріалу поверхневі, формальні;

- учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами з життя;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

- неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень знань учнів контрольного та експериментального класів на початку дослідження відповідає достатньому рівню навченості, відповідно 50 та 51% від загальної кількості (таблиця).

Таблиця. Рівень засвоєння учнями екологічних знань під час використання народних звичаїв і традицій наприкінці експерименту (у %).

Класи	Високий рівень	Достатній рівень	Низький рівень
Е	35	52	13
К	13	58	29

Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що рівень знань учнів експериментального класу наприкінці дослідження відповідає високому рівню навченості, а контрольного - середньому і лише незначно підвищився - відповідно 84 та 57% від загальної кількості

У таблиці наведені результати виконання учнями 2-х класів (експериментального і контрольного) навчально-пізнавальних завдань екологічного спрямування на формуючому етапі експерименту. Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу вищий рівень екологічної культури, ніж в учнів контрольного класу. 35% і 52% учнів експериментального класу виконали завдання відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 22% більше і на 6% менше, ніж у контрольному класі. Проте в експериментальному класі спостерігається закономірність: учні з достатнього рівня знань наприкінці експериментального дослідження перейшли на високий рівень, а з низького - у середній. В контрольному класі відчутних зрушень не відбулося.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики екологічного виховання учнів початкових класів у процесі навчальної діяльності.

Отже, надзвичайно багаті можливості для формування ціннісних орієнтацій дітей криються в народних традиціях спілкування з природою:

- естетична цінність природи, її середовища, кольорів, звуків;

- задоволення від пізнання законів її життя, що розвиває уявлення про пізнавальну цінність природи;

- сприятливий вплив природи на організм людини, що формує гігієнічну цінність природи;

- практична цінність природи як джерела речовин і енергії рослин дня організмів.

Організоване таким чином екологічне виховання в цілому набуває спрямованості на забезпечення умов інтелектуального і духовного розвитку особистості дитини, її творчої самореалізації та набуття нею екологічної свідомості та екологічної культури.

Висновок

Екологічна криза, що сьогодні набула загальнопланетарного характеру, створює реальну загрозу виживання людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним. Тому, визначальним для розвитку екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, відповідальності. Це педагогічне завдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували структуру екологічних знань, соціальні функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв'язки між природою і Всесвітом.

Екологічна освіта та виховання - одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи його вирішення слід шукати негайно. Екологічне виховання передбачає перш за все, формування у дитини емоційного, бережливого ставлення до об'єктів природи, здатності бачити їх красу, а не детальні біологічні знання особливостей кожного виду рослин і тварин.

Аналіз літератури довів, що завданням екологічного виховання є сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

Екологічна філософія закликає нас до самообмежень у стосунках з довкіллям. Чи готові ми? Чи її положення є нашими внутрішніми переконаннями? Чи стануть ними? Повинні стати! Інакше про яку екологічну освіту і виховання можна вести мову? Саме екологічна освіта і виховання ставлять за мету докорінну зміну психологічних особливостей людини щодо її стосунків з природою, перетворення їх зі споживацьких на екологічно відповідальні, особисто значимі.

Таким чином, в екологічному вихованні школярів природа не повинна розглядатися лише з утилітарної точки зору. Перш за все, необхідно показати дітям її унікальність, красу і універсальність (природа - середовище життя всіх істот, включаючи людину; об'єкт пізнання, задоволення її етичних і естетичних потреб; і лише потім - об'єкт людського споживання). Ми повинні охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тобто девізом в роботі з дітьми повинно стати: «Не зламай - якщо можна, не рубай - якщо можна, пожалій - ти це можеш»

Сьогодні можна стверджувати: [12] екологічне світорозуміння формується в процесі засвоєння екологічної культури суспільства, яка відображує досвід взаємодії людини і природи. Засвоюючи елементи екологічної культури, особистість стає екологічно вихованою. Це нова якість особистості, яка виявляється в системі особистісних утворень, у свідомості, діяльності, в емоціях і почуттях.

Настав час, коли основну мету екологічної освіти слід вбачати у сприянні формуванню доцільної культури поведінки в довкіллі і громадської відповідальності за його збереження, а також уміння приймати правильні рішення і вирішувати екологічні проблеми

Отже, формування екологічної відповідальності у школярів це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов творення свого довкілля. Таким чином, екологічна освіта -- це безперервний процес засвоєння цінностей і понять, що спрямовані на формування умінь, які необхідні для усвідомлення і оцінки взаємозв'язків між людьми, їхньою культурою і довкіллям. Вона передбачає формування умінь приймати екологічно відповідальні рішення.

Список використаних джерел

1.Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 20-22.

2.Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - 400 с.

3.Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа - 1999. - № 5 - с.51-53

4.Верзяна А.К., Низова A. M. Наблюдение природы и труда в начальной школе. - М., 1972. - 92 с.

5.Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

6.Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія", 2001. - 576 с.

7.Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.42-45.

8.Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах. - К.: Радянська школа, 1983. - 96 с.

9.Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природо-ведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

10.Громик Є. Гра - найсерйозніша справа // Поч. школа - 1999. - № 7. - С.41-43

11.Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общей ред. Б.П. Есипова. - М., АПН, 1957. - 513 с.

12.Державна національна програма «Освіта" (Україна ХХІ ст). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

13.Дидактика современной школы / Под ред.В.А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.

14.Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів в процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 160 с.

15.Жесткова Н.С. Возможные виды природоведческой информации в классной и внеклассной работе // Начальная школа. - 1987. - № 12. - С.39-40.

16.Зарипова А. Ознакомление детей с обитателями уголка природы // Дошкольное воспитание. - 1991. - № 2. - С.17-18.

17.Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.40-42.

18.Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. - 1999. - №4. - С.107-115.

19.Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. - 1998. - №9. - С.31-34.

20.Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

21.Клепинина З.А. Уроки природоведения во 2 классе. - М.: Просвещение, 1975. - 96 с.

22.Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развитие природоведческих понятий в 4 классе. - Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1975. - 143 с.

23.Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - №10. - С.17-19.

24.Конькова Т.І., Третяк Л.В. До витоків народного виховання / Традиції і виховання у світовій народній педагогіці / Матеріали конф. - Ч.І. - Рівне, 1995. - С.55-57.

25. Лобчук О. Перевірка і оцінювання зв'язних висловлювань молодших школярів // Початкова школа. - 2004. - №3. - С.9-11.

26.Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я. Савченко. - К.: Рад. школа, 1990. - 158 с.

27.Ляхоцький В. Із педагогічної спадщини І. Огієнка // Початкова школа. - 2002. - №3. - С.56-57.

28.Мазур П.І. Народ - вихователь, народ - педагог // Початкова школа. - 1994. - №4. - С.52-54.

29.Миронов Л.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

30.Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

31.Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Радянська школа, 1990. - 324 с.

32.Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 2 класі. - К.: Радянська школа, 1980. - 88 с.

33.Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. - 2002. - №33. - 23 квітня.

34.Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природо-ведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

35.Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2, 3-4 кл. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

36.Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. - К.: Веселка, 1991. - 96 с.

37.Рафалюк M.I., Андрощук Н.В. Сучасні аспекти туристсько-краєзнавчої роботи з молодшими школярами // Початкова школа. - 1996. - № 4. - С.29-31.

38.Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С.23-24.

39.Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. - 2001. - №2. - С.38-40.

40.Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.:Рад. школа, 1988. - 220 с.

41.Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.30-32.

42.Хоменко Л. Виховують народні традиції // Рідна школа. - 1999. - №10. - С.12-15.

43.Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С.39-40.

Додаток

Додаток 1

вода у житті людини

Мета: Ознайомити дітей із значенням холодної джерелиці в людському житті, переказами, легендами, віршами, піснями, прислів'ями, приказками, які стосуються народного джерела. Вчити розуміти українське слово. Виховувати любов і пошану до давніх традицій нашого народу, краси гармонії навколишнього світу. Обладнання: Книги В. Скуратівського "Берегиня", твори Т.Г. Шевченка, вірші Л. Костенко, М. Рильського. Легенди, перекази, прислів'я української пісні, книга "Народна мудрість", глек із святою водою.

Хід уроку

Організаційний момент.

Вчитель.

Діти, сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінки великої книги - книги "Народної мудрості". Здійснимо екскурс у країну "Семи криниць". А допоможе нам у цьому маленька моя помічниця - голуба Краплинка джерельної полиці. Крапелька, яка буде нашим екскурсоводом, товаришем, порадником і помічником.

Повідомлення теми і мети уроку.

А он же, бачиш: в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля.

Гори цієї дивна таємниця -

Оця пробита в камені криниця,

Коли рятунку ждать незвідкшя!

(Л. Костенко)

Нехай наша розповідь поведе нас на перехрестя доріг до матінки-криниці, до холодної джерелиці. Заглянемо в легенди і перекази наших дідусів, прадідусів. Прочитаємо рядки поетів, заспіваємо пісні. Ознайомимося з прислів'ями і приказками.

Розповідь Крапельки.

Дорогі друзі, добре що ви мені дозволили вас познайомити з чарівною книгою "Народної мудрості". Я обіцяю вам, що поведу вас цікавою доріжкою від перехрестя доріг, де б'є холодне джерело, до сільської кринички-журавля із села в село, від діда до прадіда.

Розпочнемо.

Відома істина: людина може довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток холодної джерелиці зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотливі жнив які днини, дарує радість пастухам.

Б'є маленьке джерельце. А навколо нього відбуваються дива. Чудодійна сила джерелиці скрізь: на листочках рослин, у чашечках квітів, кінчиках травинки, озерцях калюж, де п'ють воду комахи, тварини, звірі, де купається ясне Сонечко, а вночі пробігає Місяць.

Скрізь, де вода - там життя.

Відправимось на перехрестя чотирьох доріг. І що це за чудодійство? Тут теж джерельце святої криниці. Майже в кожному селі, на перехресті доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їх невгамовну течію прихорошено турботливими руками. Над криничками, колодязями людські руки зводили всілякої форми дашки, тому вода завжди залишається чистою. З особливим смаком оздоблювали зовнішнє цямрини. Кожне обійстя, немов маленькі диво-музейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вироблено зображення голуба. На фонтанчиках різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками. А яка ж криниця без зелені?

Традиційно, обабіч криниць висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов'ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливого господаря ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже з природного каменю пішник, стоятиме чепурненька лавка, відерце, полив'яний кухоль.

І ось настав час перепочити. Матінка-криниця з лісового соснового бору приготувала гостинець - глек із холодною джерелицею із трьох її джерел. Це справжня вода-лікар. Напийтеся, любі, наберіться сили, здоров'я, а я вам в цей час розповім переказ старійшин нашого села.

Переказ.

В одній убогій селянській сім'ї захворіла маленька дитина. Недуг прикував її до поспілі. Тяжко було на неї дивитися. Важка хвороба, вкрадалася в дитяче тіло. Допомогти, порадити в лікуванні йшли всі. Але хвороба трималася. Вночі, серед темряви, війнула в материнське серце прохолода, яка принесла слова порятунку. "Встань, небого, до схід сонця, сходи до трьох джерел-криниць вашого села. Тричі із кожної криниці зачерпни долонею води і ні з ким не розмовляю чи, нікого небачачи, повернися назад. Напої своє дитинча, почитай молитву. Недуг - як рукою зніме".

Прокинулась жінка і зробила все, що приснилося уві сні. І сталося справжнє диво. Дитина усміхнулася, відкрила знетомлені очі, вигукнула: "Мамо, я хочу жити!"

Тому я вас і пригостила цілющою джерелицею. Будьте здорові і щасливі. Пам'ятайте про чудодійну силу святої води.

III. Робота з прислів'ями, приказками.

Вчитель. Підкріпившись джерелицею, перегорнемо ще одну сторінку книги мудрості і познайомимося з прислів'ями, приказками.

Яка криниця, такий і господар.

Який поріг, така й господиня.

Скільки криниць на землі, стільки зірок на небозводі.

Впаде небесниця, знайте: замулилося джерело.

Не плюй у криницю - прийдеться напитися.

Не їж над колодязем, бо жаби заведуться.

Заглядати в колодязь - затягне водяна баба.

Чепуритися над водою - обсяде на щоках віспа.

Перейде жінка з повними відрами води - на щастя.

IV. Знайомство зі способами відшукування джерел.

Вчитель. Тепер ми з вами познайомимося із способами відшукування нових джерел. Ну що ж, любі друзі, слухайте і вчіться, в житті все пригодиться.

Перший спосіб.

Наші предки вміли дізнаватися про ті місця, де можна викопати нову криничку - знайти прохолодне джерело. Це був дуже відомий спосіб за допомогою вербової гілочки - "палички-гадалочки".

Там, де листочки ворушилися, було слабке джерело, а де листочки стрімко опустилися додолу, наче їх притягнув магніт - тут було добре джерело - гарна криниця.

Другий спосіб.

Ввечері, у тих місцях де хотіли викопати криницю, розкладали курячі яйця, накривали бляшаними відрами, а поруч клали лопухові листя. Вранці, на одному яйці, листку лопуха з'являлися краплинки, на другому - текла патьоками, а на третім - зовсім сухе. Де великі патьоки води були, треба було і копати, там є сильне джерело.

Існують ще й інші способи, але про них ви дізнаєтесь самі, іншим разом.

Пісні, вірші.

Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано у віршах. А чи знаєте ви, дорогі друзі, вірші, пісні?

А он же, бачиш в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля

Гори цієї дивна таємниця -

Оце пробита в камені криниця:

Коли рятунку ждать незвідкіля!

Ліна Костенко

"Криниця в балці, журавель при ній".

Максим Рильський

Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточки

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними.

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край городи.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадились, кого б то їм

Своїм зятем взяти.

Тарас Шевченко

Весільна пісня

Принеси водиці з криниці,

Замісим коровай сестриці.

Як ми коровай місили,

І семи криниць воду носили...

V. Робота з легендою.

Вчитель. Настав час послухати слова легенди. То ж слухайте її.

Розповідь Крапельки.

З далекого вирію повернулися на свою батьківщину журавлі. Облюбувавши собі місце, відпочивши після довгого перельоту, прийнялись будувати житло - пір'я до пір'я, травинку до травинки, гілочку до гілочки. Скільки любові, тепла, душі вони вклали в свою домівку. Аж ось довгожданний ранок - поселення. Малоде подружжя - господарі цього гніздечка. А потім були хвилини клопоту, навчання, бо через деякий час з'явилось безтурботне птаство - м'якенькі безпомічні журавлики - продовжувачі роду журавлиного.

Пролетіло літо. Застукали важкі холодні краплини дощу. Зажурилось літнє сонечко Осінь. Час настав і до вирію. Пора в дорогу далеку. Але біда прийшла неждано-негадано. При останньому прощанні журавлів з полями і луками загинула журавлиха. Із жалібним прощальним криком впала вона на узліссі. Журавель знепритомнів. Тяжке горе обрушилось на нього. Не зміг він його пережити, перенести, не зміг полетіти разом із молодої зграєю у теплі краї.

Став дерев'яним пам'ятником на могилі своєї журавлихи. Вклоняючись кожного дня своїй милій, черпає він цеберком воду з лісової криниці, вмиваючись холодною джерелицею.

Так журавель назавжди залишився зі своєю журавлихою.

VI. Підсумок.

Крапелька. Завершується наша розповідь сторінками книги "Народна мудрість". А з нею вичерпались і мої сестриці-краплинки, які полинули з маленького джерела в могутню ріку - голубе море.

Вчитель. Але ми з вами знову і знову будемо звертатися до святого місця - криниці, джерела. То ж нехай у вашому житті завжди загоряються нові небесниці й народжуються все нові й нові джерела.

Додаток2

Народний календар

Мета: Продовжити формування уявлення про календар народних свят, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розвивати пам'ять, мислення, виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.

Хід заходу

а) гра"Мікрофон".

Зустріч весни, обряди, пов'язані з народженням дитини, закликання весни, народні свята, календарні свята.

Кожна країна, кожен народ має свої звичаї, які виробилися протягом багатьох століть. Цікавими звичаями та обрядами багата і наша країна.

б) Читання "святкового кола"

Різдвяні свята

Різдво як символ народження, появи нового. Обряди і звичаї, пов'язані з народженням нового, початком нового року, нового циклу природних процесів. Колядування, щедрування, рядження, ворожіння як намагання прогнозувати майбутній врожай, закликати вищі сили на допомогу у сільськогосподарських роботах.

Святе Водохреща

Водохреща як символ освячення води, святості води, її надзвичайно важливої ролі у природі, як джерела і ознаки життя. Охорона води - багато в чому охорона всієї природи. Купання у холодній воді як ознака здоров'я - фізичного і психічного, очищення від негативного.

Великдень

Великдень як символ відродження, оновлення, оживлення природи, початку життєвих процесів у живій природі. Яйце, крашанка як символ життя і народження нової істоти.

Свято матері

Матір як джерело життя будь-якої істоти. Кожне живе має матір, без матері нема життя.

Свято Трійці

Символ єднання людини з природою, наближення до довкілля. "Маювання" осель як символ любові до природи. Символ буйності і всесильності природи, віри у силу довкілля, обожнення природи. Виполювання бур'янів у Зелену суботу - ознака бажання допомогти природі очиститися від негативного. Можна рубати гілки дерев і рвати квіти - як символ подяки вищим силам за створення природи і людини.

Івана Купала

Свято Купала як символ оновлення природи. Перескакування вогнища як очищення від негативного. Пошук квітки папороті як намагання знайти універсальний засіб творення добра, щастя всьому живому. Вінкоплетення як символ єднання з природою.

Свято Маковія

Літнє свято, пов'язане з очікуванням і заклинанням доброго врожаю. Мак як символ великої родючості.

Свято Спаса

Спас як символ порятунку і одночасно закликання хорошого врожаю. Паляниця з медом і маком як символ доброго врожаю.

Обговорення приказки: "Від Введення до Благовіщення земля відпочиває та сили набирається". В цей час не можна працювати на землі, оскільки земля зігрівається, рослини пробуджуються.

Традиції шанобливого ставлення до землі-годувальниці - як прагнення зберегти майбутній урожай. Обряди освячення поля - з тією ж метою.

Обговорення і виявлення прихованого екологічного змісту хліборобських приказках: "На Юрка сховається в житі курка"; "На Прокопа жита копа"; "Як прийде Ілля, то наробить в полі гнилля"; "Дочекався Луки: ані хліба, ні муки"; "Хто не посіяв до Богослова, той не варт доброго слова" тощо. Усвідомлення, що глибинну основу вказаного зв'язку між хліборобським змістом та екологічними традиціями розкриває саме система календарних обрядів і традицій.

Додаток 3

Традиції охорони дерев

Мета: Сформувати уявлення про необхідність охорони живої природи, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у галузі охорони природи, розвивати пам'ять, мислення, уяву; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.

Хід заходу

Обговорення дерев-символів, усвідомлення прихованого зв'язку екологічних чинників і стереотипів, що склалися відносно відомих дітям дерев.

Дуб - сила і міць; довговічність, міцність, непідвладність стихіям і руйнуванню. Ритуальні обряди, пов'язані з дубом, як символ набути такої ж міцності і довголіття.

Верба - сповіщає про прихід весни. Обряд посвячення верби як символ пробудження живої природи. Втикання галузок у землю як прагнення відродити природу. Верба біля криниць, води - щоб вода була чистою і холодною (охорона води). Висаджування верб біля ярів, канав, на піщаних пагорбах з метою уникнення ерозії ґрунтів. Висаджування верби біля рік, озер - щоб зміцнити береги, зберегти водойми від замулення. Вербна неділя як день висаджування дерев, відновлення природи, охорони дерев. Верба як своєрідне позначення наявності води.

Калина - символ України. Де росте калина, там вода чистіша. Висаджування калини біля осель, обабіч доріг, на могилах як символ вірності, цнотливості і недоторканості довкілля. Калина як лікувальний засіб - символ охорони природи, яка допомагає людині.

Тополя - оберіг осель і людських доль, символ гнучкості. Тополі очищують повітря, це символ збереження і підтримки життя.

Священні гаї - символ заборони нищення природи. Обряди посвячення лісу як символ його охорони від знищення.

Додаток 4

Традиції охорони тварин

Мета: Сформувати уявлення про необхідність охорони тварин, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у галузі охорони тварин, розвивати пам'ять, мислення, уяву; виховувати шаноб-ливе ставлення до традицій українського народу.

Хід заходу

Домашні тварини як годувальники і помічники людини в господарстві. Спочатку - годування домашніх тварин, потім - власна їжа.

Обряд годування тварин освяченими продуктами як прагнення захистити їх від хвороб.

На Юрія (6 травня) - обряд вигону худоби на пасовище до сходу сонця з освяченою галузкою і молитвами на через цілющу росу - прагнення захистити тварин.

Бджільництво - бджоли як "божі створіння". Бережливе ставлення до бджіл. Святий Зосим - святий покровитель бджіл. Обряд підгодовування бджіл освяченими продуктами як намагання охоронити їх від хвороб і підвищити продуктивність.

Культ птахів як символ святості природи. Птахи як символи весни, урожаю, приплоду, здоров'я і добробуту.

Урочиста зустріч птахів з вирію, випікання обрядового печива як надія на хороший рік, символ повернення життя.

Випускання птахів на волю як природоохоронна традиція.

Гніздо лелеки на обійсті - хороша ознака, більша ймовірність щастя і удачі.

Заборона кривдити ластівок і руйнувати їх гнізда - "бо хата згорить" - як природоохоронна традиція. Ластівка приносить з вирію весну - символ остаточного оживання природи.

Заборона кривдити маленьких пташенят - "мама їх покине".

Гріх нанести кривду птахам, захист і підгодовування диких птахів.

Священні птахи - соловей, зозуля, ластівка, голуб, чорногуз, лелека, чапля, жайворонок. Недобрі, але нешкідливі віщуни - сова, сич, сорока, ворона. Шкідливі птахи - шуліка, яструб як шкідники.

Соловейко - віщун весни, співець весни та кохання.

Зозуля - ворожка, яка віщує добре і недобре і знає вік кожного.

Додаток 5

Традиції охорони води

Мета: Сформувати уявлення про необхідність охорони неживої природи і, зокрема, водних ресурсів, викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у галузі охорони води, розвивати пам'ять, мислення, уяву; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.

Хід заходу

Культ води як основи життя і рослин, і тварин, і людини.

Обожнювання джерел, криниць як усвідомлення необхідності охорони водних ресурсів.

Обряд освячення води і освячення водою - символ її довгого збереження, віра в магічну силу води, в те, що вона може берегти святість.

Вода як цілитель, магічний символ лікувальних властивостей.

Охорона, побудова і відновлення криниць, очищення джерел, обсадження водойм деревами - символ святості і прагнення берегти воду.

Освячення водних місць.

Наявність води як символ удачі і успіху. Вода дарує людям здоров'я, силу, наснагу.

Ритуали вибору місця під криницю як символ святості води.

Размещено на Allbest.ru