Економічна освіта в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Економічна освіта в Україні

2. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України

3. Проблема економічної освіти

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Економічна освіта - це підготовка фахівців для економічних служб, підприємств і спеціальних економічних організацій (фінансових, банківських, статистичних, аудиторських, маркетингових та ін.), а також формування необхідного мінімуму професійних економічних знань у спеціалістів різних галузей економіки і широкого кола працівників підприємницьких структур.

Вища школа в Україні, як і в багатьох країнах світу, зазнає на сьогодні період модернізації, перегляду низки стереотипів, що сформувалися за останні десятиліття. Стало очевидним, що освіта в цілому і вища зокрема не встигають у змістовному плані за швидко змінюваними технологіями, не відповідають потребам інтелектуального забезпечення нової стратегії розвитку суспільства на основі знань та високоефективних технологій. Ми повинні також чітко усвідомлювати, що у світі, який глобалізується, ми приречені жити в конкурентному середовищі, яке вимагає від кожної економно активної людини, держави, суспільства в цілому наявності конкурентних переваг. Усе це говорить про те. що однією з основних проблем у вищій школі України є економічна освіта.

1. Економічна освіта в Україні

Реалізація концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні потребує глибокого розуміння значимості оволодіння економічними знаннями не лише з боку майбутніх фахівці в-економістів. Економічними знаннями повинна володіти кожна людина для того, щоб зрозуміти зміст подій, що відбуваються в економіці. І це в умовах, коли значна частина випускників природничих та технічних факультетів не йдуть працювати за спеціальностями, а стають підприємцями, працюють у бізнесі, коли політики використовують популістські гасла, для виявлення нереальності яких потрібні економічні знання. В сучасних умовах навпаки, потрібно докласти значних зусиль, щоб якомога більше людей розбирались в економічній тематиці. Треба пам'ятати, що люди живуть перш за все економікою, там вони отримують доходи, проводять більшу частину свого життя, і в них є право на те. щоб мати хоча б мінімальні най необхідніші знання про цю сферу.

Економіка сьогодні - це економіка знань, яка створює, поширює і використовує знання для забезпечення власного зростання та конкурентоспроможності, це економіка, основою якої є високопродуктивні, конкурентоспроможні робочі місця, що їх посідають висококваліфіковані, інноваційно-орієнтовані робітники.

Сучасну економіку знань можна сформувати лише за умов наявності відповідного людського капіталу. Цей капітал значним чином формується саме у сфері освіти, що і зумовлює як підвищення її ролі та значення, так і вимагає від освітньої діяльності змін та модернізації щодо вимог сьогодення. Як відповісти на виклики XXI століття, як визначитися з основними напрямами розвитку освіти в суспільстві, що розвивається під впливом глобалізаційних процесів? З урахуванням світових тенденцій розвитку університетської освіти можна виділити такі найважливіші напрями:

1) фундаменталізація освіти, яка має суттєво підвищити її якість;

2) випереджувальний характер усієї системи освіти, її спрямованість на вирішення завдань постіндустріальної цивілізації, на розвиток творчих здібностей людини;

3) індивідуалізація навчальної діяльності, що має здійснюватись з урахуванням мінливого характеру ринку праці, потреб, уподобань, особистісних якостей майбутнього фахівця.

Вища освіта може вважатися фундаментальною, якщо вона продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні, міцні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості. її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов. Обов'язковою передумовою фундаменталізації вищої освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, так і підвищення фундаментальної компоненти у навчальних дисциплінах діючих навчальних планів. Якщо молодий спеціаліст має фундаментальну підготовку і навчився самостійно мислити та вчитися, то необхідні професійні знання він може опанувати в мінімальні терміни.

Що стосується випереджального розвитку освіти, то суть цієї тенденції полягає не лише в тому, щоб забезпечити пріоритетний розвиток системи освіти на тлі інших складових соціально-економічного розвитку, а головне - своєчасно підготувати майбутніх випускників до потреб XXI століття. В цьому сенсі на перший план повинен виходити підхід, згідно з яким викладач має вчити студента не своєму минулому, а його майбутньому. Випереджальна освіта повинна бути орієнтована на майбутнє, на ті умови життя і професіональної діяльності, в яких буде перебувати молода людина. Система освіти випереджального характеру повинна формувати в молодих людей такі якості, які дозволять їм жити і працювати в складних конкурентних умовах, що породжуються глобалізацією. Серед таких якостей слід виокремити; системне наукове мислення, екологічну культуру, творчу активність, толерантність, уміння працювати в команді, вміння працювати на результат, готовність до отримання нових знань упродовж усього життя.

Одним з основних завдань системи вищої освіти в Україні є підготовка економістів широкого профілю. Вона передбачає міцну фундаментальну підготовку студентів і формування в них якостей, що дозволять їм виконувати багато різнобічних функцій у процесі фахової діяльності. У майбутньому це розширює можливості працевлаштування молодих спеціалістів в умовах значних змін у зв'язку з переходом до ринкових взаємовідносин в Україні, а також готовність відповідати формуванню майбутніх фахівців, які володіють широкою і міцною підготовкою, здатних виконувати все більш складні завдання, починаючи з оволодіння елементарними навичками майбутньої професії на молодших курсах і закінчуючи вирішенням безпосередніх професійних проблем на старших, що дуже важливо для вирішення завдань, поставлених Історично обставинами, що склались в Україні

Важливим елементом підготовки майбутніх фахівців є принцип сполучення теоретичного навчання з практикою.

Дякуючи співпраці ВНЗ з колективами державних і приватних підприємств студенти формуються як фахівці на основі активної участі у вирішенні конкретних завдань виробництва і сфери обслуговування.

Для вирішення цієї проблеми дуже важливим є розробка державної концепції підготовки фахівців-економістів в Україні. Прийшов час усвідомлення на державному рівні того, що фахівець-економіст повинен стати ключовою фігурою на підприємстві. Концепція економічної освіти, що пропонується нами, базується на широко визнаній в усьому світі ідеї сталого розвитку, що забезпечує задоволення потреб людського суспільства за умов збереження здатності економіки країни до самовідновлення.

Мета економічної освіти випливає із сучасного розуміння її суті, визначеної колективними зусиллями фахІвцІв-економістів багатьох країн світу, рекомендаціями міжнародних форумів з проблем економіки, специфіки розвитку та потреб нашої держави.

Основною метою освіти в галузі економіки є формування економічних знань особистості як форми регуляції взаємодії людини з економікою, які вона використовує для забезпечення своїх матеріальних І духовних потреб.

Економічна культура характеризується:

- наявністю світоглядних цінностей орієнтації Індивідуума щодо економіки;

- різнобічними глибокими знаннями з економіки (технічне, економічне, соціальне);

набуттям умінь і досвіду вирішування проблем економіки (насамперед, на місцевому і локальному рівні - завод, виробництво);

економічно-ергономічним стилем мислення і відповідальним ставленням до економічних знань і свого здоров'я;

безпосередньо участю в створенні економічного обгрунтування організаційно-технологічних і технічних рішень;

передбаченням можливих негативних наслідків при неправильному економічному обґрунтуванні різноманітних рішень, що впливають як на здоров'я людини, так і на навколишнє середовище;

безперервність, системність і систематичність, які забезпечують організаційні умови формування економічної культури особистості, взаємозв'язок між окремими ланками освіти;

виховання розуміння цілісності, єдності системи економіки, нерозривного зв'язку її компонентів, взаємообумовленості естетичних, технічних. економічних І суспільних процесів. Істотну роль у реалізації цього принципу відіграє вчення про культуру, людину, суспільство;

міждисциплінарний підхід до формування економічної освіти, яка передбачає не механічне включення різнобічних знань економіки у зміст різних предметів, а їх логічне підпорядкування основній меті економічної освіти;

- висвітлення економічних проблем на глобальному, національному і регіональному рівнях, що передає ознайомлення із загальними і локальними проблемами економічної освіти, а також активну участь у розв'язанні економічних проблем на кожному робочому місці, при створенні кожного продукту або виконання послуг. Можна виразити цей принцип в економіці так: "Мислити глобально - діяти локально".

2. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України

Вперше за багатовікову історію існування України її народ має змогу будувати свою соціально-економічну систему, визначати і втілювати в життя свою внутрішню та зовнішню політику, приймати свої закони, творити свою культуру; відновлювати традиції своїх предків, запозичу вати нинішній передовий досвід розвинутих країн світу. Виконання цих завдань неможливе без усвідомлення того, що народ України поступовостає господарем і власником своєї землі, підприємств і установ, природних ресурсів, інтелектуальної власності та інших складових національного багатства; без формування національного економічного інтересу, без усвідомлення того, що надалі рівень його життя та життя майбутніх поколінь залежатиме від результатів їхньої праці, від умілого управління економікою тощо, тобто від формування нового національного економічного мислення.

Найважливіша роль у формуванні такого мислення належить економічній освіті.

В умовах ринкової економіки головною метою в економічній освіті повинно бути викладення економічної теорії на сучасному рівні. За сучасних умов не досить викласти учням лише готові висновки. Щоб навчити їх економічно мислити, необхідно хоч би коротко ознайомити учнів з методологією пізнання економічних явищ і процесів.

В умовах ринкової економіки дуже важливо точно знати економічну суть і зміст її категорії. Тому дуже важливо для економіки України мати молодих висококваліфікованих фахівців. Вимагаються фахівці глибоко і всесторонньо освічені, здібні оперативно адаптуватися в нових умовах, творче брати участь в соціально-економічних перетвореннях суспільства.

Але не тільки фахівцям потрібно знати основи економіки. Якщо ми маємо бажання бути добре інформованими громадянами, то нам необхідно знати основи економіки.

3. Проблема економічної освіти

Вища освіта, будучи важливою складовою національної економіки, у зміцненні й утвердженні авторитету України, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави, відіграє важливу роль. Завдяки їй відбувається розвиток духовної культури нашого народу та відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства. Вирішення дилеми “потреби-можливості” у сфері освіти, зокрема підвищення її якості у комплексі з модернізацією первинної освіти, може настати лише через багато років унаслідок виходу економіки країни з кризи і великого збільшення освітнього бюджету. Проте, в такому варіанті освітяни будуть змушені довго чекати, а система освіти в цілому не виконає свого креативно-інноваційного завдання, не зможе стати потужним фактором розвитку та утвердження України. Тому аналіз та дослідження проблем доступності вищої освіти на сучасному етапі набувають своєї актуальності.

Можна виділити організаційно економічні механізми забезпечення доступності вищої освіти:

* зниження інституціональних бар'єрів: створення рівних стартових можливостей за якістю освітніх послуг, одержуваних у середній школі, а потім забезпечення рівних можливостей для переходу з середньої - у вищу школу;

* зниження фінансових бар'єрів: організація сприятливих умов, що забезпечать рівні можливості для всіх домогосподарств, які мають різні доходи і різний рівень накопиченого капіталу в оплаті навчання та проживання студентів під час отримання освіти.

Висновки

Зміст економічної освіти особистості відбувається на всіх етапах її життєвого розвитку, починаючи з дошкільного віку і початкової школи. Формування економічних знань бере свій початок у дошкільному віці, коли діти вперше знайомляться з елементами економічного мислення. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малят, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню економіки розвитку, інтелектуальних економічно спрямованих почуттів у ставленні до суспільства взагалі і до економічних обґрунтувань зокрема. Підвалини свідомості про економіку - це елементарні знання про доцільне в межах економічних можливостей. Тому, я вважаю, що кожній людині потрібно знати хоча б деякі основи економічної науки, так як без цього неможливо прожити в нашому світі.

Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання - це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління. Нині можна з жалем констатувати, що незважаючи на природні досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система (демократичність, гнучкість, не заідеологізованість), в масовому вимірі освіта стала менш якісною, а переважна більшість випускників вищих навчальних закладів (особливо нових) не конкурентоспроможна на європейському ринку праці. Це зобов'язує менше говорити про власні досягнення, а все більше аналізувати світові та європейські тенденції реформування освіти і відповідно до цього напружено і послідовно вдосконалювати нашу професійну сферу діяльності.

Список використаних джерел

економічна освіта

1. Медвідь Л. Економічна освіта в контексті формування загальної системи освіти України //Наукові записки Києво-Могилянської Академії. - 2005. - Т. 47: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - C. 18-22. - Бібліогр.: 11 назв.

2. Медвідь Л. Економічна освіта в Україні. Витоки та розвиток //Директор школи, ліцею, гімназії. - 2007. - № 1-2. - C. 124-131.

3. Шепотько В. Актуалізація економічної освіти //Рідна школа. - 2002. - № 3. - C. 67-70

4. http://otherreferats.allbest.ru/pedagogics/00088664.html

Размещено на Allbest.ru