Під час заключного інструктажу вчитель підводить підсумки роботи і повідомляє оцінки, відмічає кра-щі вироби й аналізує допущені по-милки. При цьому доцільно дати ок-ремим учням завдання, щоб вони на наступні заняття підготували ко-роткі повідомлення про токаря-універсала.

І" Однією з важливих форм ознайом-лення учнів з організацією вироб-ництва, технікою, технологією й ос-новними професіями різних під-приємств, організацій міста і району та навчально-виховним процесом у професійних навчальних закладах є екскурсія. Для успішного її прове-дення треба чітко визначити мету, дату і час проведення екскурсії. Ви-діляють три етапи її проведення: під-готовчий, основний, заключний. На підготовчому етапі вчитель знайо-миться з економікою міста, району, відвідує підприємства, організації і фірми, вивчає техніку, технологію й організацію праці на них, зміст пра-ці масових професій і зміни, які від-буваються в ньому під впливом рин-кових перетворень та науково-тех-нічного прогресу. Все це дає йому змогу спланувати тематику екскур-сій по класах з урахуванням місце-вих умов, тенденцій розвитку місцевого виробництва, його потреба-ми в кваліфікованих кадрах і відіб-рати об'єкти для проведення екскур-сій. Критерієм відбору виступає ви-сокий рівень організації виробництва, широка можливість демонстрації тех-ніки і технологій, різноманітність і сучасність професій та спеціальнос-тей. На цьому етапі вчитель зустрі-чається зі спеціалістами підприємства, домовляється про час проведення екскурсії, про виділення екскурсо-вода, з яким узгоджує план екскур-сії та її маршрут. Перед екскурсією педагог повідомляє учням її тему, мету, план і порядок проведення спостережень, визначає індивідуаль-ні й групові завдання щодо збору не-обхідної інформації, поділяє дітей на ланки і призначає ланкових.

Безпосередньо екскурсія розпо-чинається зі вступної бесіди екскур-совода, ознайомлення учнів з пра-вилами поведінки і правил безпеч-ної праці на підприємстві. Під час екскурсії школярі спостерігають за роботою працівників різних профе-сій та спеціальностей безпосередньо у виробничих умовах, проводять за-писи відповідей на поставлені пе-ред ними запитання у свої робочі зошити. Завершується екскурсія за-ключною бесідою, під час якої екс-курсовод дає відповіді на запитан-ня учнів, які виникли в них у про-цесі огляду підприємства. На третьому етапі відбувається підведення під-сумків екскурсії у вигляді бесіди з учнями про підприємство, професії і спеціальності, з якими вони ознайо-милися, висуваються пропозиції сто-совно використання зібраної інфор-мації в подальшій роботі. Як при-клад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах.

2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура

механічного цеху промислового підприємства»

Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета: /. Навчальна: ознайоми-ти учнів з організацією і структурою механічного цеху промислового під-приємства, з технікою і технологією виготовлення продукції, яку випус-кають у ньому, економічними по-казниками підприємства.

2. Виховна: виховання в учнів пова-ги до працівників та любові до праці.

3. Розвивальна: розвивати в уч-нів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виді-ляти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.

4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професій-ні інтереси до цих професій.

На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових під-приємств міста, району, знайомить-ся із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кад-рах та відбирає один із них для про-ведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень техно-логії виробництва, можливість ілюст-рації різних способів обробки мате-ріалів, використання новітньої тех-ніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівницт-вом цього цеху про виділення екс-курсовода на час екскурсії, розроб-ляє з ним хід екскурсії та повідом-ляє дату проведення екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії про-водиться на заняттях з технічної пра-ці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спе-ціальних зошитах. Питання цих зав-дань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати про-грамі з технічної праці та меті екскур-сії. Орієнтовний перелік запитань:

1. Якими металорізальними вер-статами обладнаний механічний цех?

2. Які деталі та вироби виготов-ляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використову-ються?

3. Із яких матеріалів (металів) ви-готовляють ці деталі?

4. Який різальний та вимірюваль-ний інструмент використовує робіт-ник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлиль-ному) верстаті?

5. Якими технічними і техноло-гічними документами (технологіч-ні карти, креслення, ескізи) корис-тується робітник?

6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?

7. Які можливості мають верстат-ники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просуван-ня по службі і продовження освіти?

8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподо-балася і чому?

9. Де можна отримати підготов-ку з даної професії?

Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робо-чому зошиті.

Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію під-приємства, про продукцію, яку ви-пускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успі-хи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екс-курсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному це-ху. Потім учні оглядають обладнан-ня цеху, стежать за ходом техноло-гічного процесу. Під час огляду уч-ні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругаль-ника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з пере-довиками та новаторами підприємст-ва, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екс-курсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, на-лагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ря-дом інших спеціальностей.

Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів по-винні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати за-здалегідь. Потім клас ділять на лан-ки по 3--4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спо-стереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище за-питань.

Закінчується екскурсія заключ-ною бесідою. Учні задають запитан-ня, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.

На наступному занятті у шкіль-ній майстерні проходить підведен-ня підсумків екскурсії. Учні здають письмові звіти, обговорюють їх, від-повідають на додаткові запитання вчителя. Вчитель оголошує оцінки за урок-екскурсію.

Велике значення в проведенні профорієнтаційної роботи мають

олімпіади з трудового навчання, які проводяться в шкільних майстер-нях для учнів 5 -- 9 класів. На таких олімпіадах здійснюється масовий огляд досягнень учнів в їхній тру-довій політехнічній підготовці. Во-ни активізують пізнавальну діяль-ність учнів на уроках і позаурочний час, поглиблюючи їхні знання, вдо-сконалюючи вміння та навички як загально технічного і загально трудового, так і спеціального характе-ру, розвивають у них професійні ін-тереси і творче ставлення до праці. Слід відмітити, що такі олімпіади можна розглядати як одну із форм профорієнтаційної роботи з вихо-вання в учнів інтересу до масових професій.

Певну роль у проведенні проф-орієнтаційної роботи відіграють за-соби наочної агітації та інформації в навчальних майстернях школи. Це можуть бути стенди, плакати, ло-зунги, різноманітні виставки: вітри-ни, альбоми, стінні газети тощо. Стенди, які відображають досягнен-ня нашої країни в галузі науки, тех-ніки та виробництва, під заголовка-ми «Наука і техніка в епоху НТП», «Новини науки, техніки та вироб-ництва» або інші можна розмісти-ти в коридорі майстерень. Тут же розміщують стінгазету, яка відобра-жає роботу майстерень, гуртків тех-нічної творчості, містить відомості про підприємства міста і району. Необхідно також оформити май-стерні стендами з профорієнтації «Наші батьки -- передовики вироб-ництва», «Ким бути?» та ін.

У майстернях обладнують куто-чок профорієнтації, який гарно оформляють і розміщують на само-му видному місці. Оформлення ви-конують учні під керівництвом учи-теля трудового навчання. Куточок має включати матеріали про про-мислові галузі економіки нашої краї-ни, місцеві підприємства даних га-лузей, їх структуру, значення, пер-спективу розвитку, потребу в кадрах; основні масові професії цих під-приємств, їх передовиків і новато-рів. Усе це оформлюють у вигляді альбомів, стендів, вітрин, відеофільмів, які також включають відомос-ті про ПТУ свого району та області, про вищі навчальні заклади облас-ті й країни. Опис масових професій даного економічного району вико-нують у вигляді карток-професіограм. Професіограми про найбільш поширені професії та спеціальності можна оформити у вигляді стендів-розсувок або каталогів. Це можуть бути професіограми столяра, слю-саря, токаря, електромонтера, елект-ромонтажника та інших, ознайомлен-ня з якими передбачено програмою трудового навчання. Стенди-розсув-ки дають можливість звернути ува-гу школярів на більш важливе і ці-каве в професії.

У куточку профорієнтації мож-на розмістити також матеріали для самостійної роботи учнів з розвит-ку інтересу до певної галузі праці і професії; творчі завдання для пере-вірки здібностей, яких вимагає ця діяльність; довідники про професії

та спеціальності й рекомендований список літератури про різні галузі економіки і професії. Тут же мож-на розмістити дошку показників тру-дового змагання учнів і планів ро-боти школярів у майстернях з ви-конання замовлень школи, дитячих закладів, ясел, підприємств чи ін-ших господарств та фірм; вітрину-виставку кращих виробів школярів, виконаних на уроках з технічної пра-ці й на гурткових заняттях.

Усе це сприяє формуванню в уч-нів мотивів свідомого вибору про-фесії, розвиває інтерес до певної трудової діяльності й до майбутньої професії, яку хоче обрати школяр. Кожна форма і кожен метод мають

свої переваги та недоліки. Найбіль-шого виховного ефекту в профорієн-таційній роботі можна досягти ли-ше тоді, коли з цією метою буде ви-користана вся система форм і методів цієї роботи у комплексі.

Підвищення ролі занять з тру-дового навчання у справі проф-орієнтації учнів відповідає меті і змісту сучасної освіти, оскільки, готуючи учнів до свідомого вибору професії, вчитель вирішує основне виховне завдання з підготовки шко-лярів до праці і життя. Тому ціле-спрямована робота з профорієнта-ції на уроках трудового навчання стає важливою професійною якіс-тю педагога.

2.4. План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6

класі

Тема. Технологія токарної об-робки металів та виготовлення ви-робів.

Мета: навчальна -- формуван-ня умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички ро-боти на токарному верстаті, фо-кусуючи їх на виготовлення ко-рисних виробів;

виховна -- закріплювати праг-нення дотримуватися виробничої і технологічної дисципліни та пра-вил безпечної праці;

розвивальна -- розвивати технічне та абстрактне мислення , уяву,увагу, координацію рухів.

Міжпредметні зв'язки: фізика {Механічний рух. Поступальний і обертальний рух. Рівномірний рух. Швидкість. Сила тертя), геомет-рія {Паралельність та перпенди-кулярність прямих. Кути).

Об'єкти праці: заготовки для гвинтів і гайок.

Оснащення: токарно-гвинто-різні верстати; свердлильні вер-стати; ключі до верстатів; токарні різці; слюсарні ножівки; напил-ки; молотки; кернери; рисувалки; штангенциркулі; лінійки; олів-ці; свердло 0 5,0; зенківка; скла-дові універсальної малки -- ос-нова і перо; зразки гвинтів і га-йок (баранцеві, круглі, чотири-і шестигранні); чорнові заготов-ки для виготовлення виробів; плакат «Виготовлення болта».

Тип заняття: комплексне засто-сування знань, умінь та навичок.

Метод: проектно-техноло-гічний.

Час: 90 хвилин.

План заняття:

1. Організація учнів.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної ді-яльності учнів.

4. Оголошення теми і мети заняття.

5. Вступний інструктаж.

6. Практична робота.

7. Заключна частина.

8. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому, виконан-ня своїх обов'язків інструмен-тальником та верстатником.

Хід заняття І. Організація учнів

Привітання, призначення чер-гових, виконання своїх обов'яз-ків інструментальником та вер-статником, перевірка присутності й підготовленості учнів до заняття.

Поки проводиться перевірка, учні повторюють попередню вив-чений матеріал.

II. Актуалізація опорних знань

1. На яку найбільшу величи-ну може виступати кінець заго-товки із токарного патрона?

2. Яку глибину різання виз-начають для чорнового, напів-чистового і чистового точіння?

3. На скільки поділок треба повернути маховичок лімба по-перечної подачі з ціною поділки 0,025 мм, щоб діаметр заготовки після проточування зменшився на 2 мм; 1,4 мм; 0,6 мм; 0,1 мм?

4. Як ви будете точити деталь, якщо потрібно, щоб її діаметр зменшився на 7 мм?

Повторення основних етапів роботи на токарному верстаті, використовуючи плакат «Виго-товлення болта».

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

У 6 класі ми розпочали виго-товляти універсальні малки: ви-різали за розмірами згідно з крес-ленням по дві металеві пласти-ни (основу і перо) із листового металу завтовшки 2 мм. В одній пластині просвердлили 5 отво-рів 0 6, а в другій виготовили поздовжній отвір завширшки 6 мм. Але щоб користуватися цими малками, треба виготови-ти ще по три деталі: гвинт, гай-ку і шайбу. У 7 класі ми повин-ні виготовити шайби, а також заготовки для гвинтів і заготов-ки для гайок. А у 8 класі буде тема «Технологія нарізання різь-би», під час вивчення якої на-ріжемо різьбу на гвинтах і в гай-ках. Після складання всіх дета-лей у виріб малками можна буде користуватися.

І ви вже здогадалися, що за-готовки для гвинтів будемо ви-готовляти на токарних верстатах.

IV. Оголошення теми і мети заняття

Дату і тему записую на дошці, а учні -- в зошитах. Усно повідом-ляю навчальну мету.

V. Вступний інструктаж

1. Коротка бесіда про профе-сії токаря і технолога з обробки металів.

2. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на токарному верстаті по ме-талу.

3. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на свердлильному верстаті.

Повідомлення завдань:

а) сконструювати і в робочих зошитах зробити ескізи загото-вок гвинта і гайки. Врахувати, що в гайці отвір 0 5,0, а на гвинт проміжок під різьбу завдовжки 10 мм і 0 5,9 "°"⁵ {Дані записую на дошці). В усьому іншому (фор-ма, конструкційні особливості тощо) пропоную проявляти твор-чість. Під час конструювання слід пам'ятати, що вироби мають бу-ти прості, легкі у виготовленні, зручні у роботі і максимально підходити до нашого основного виробу. (Демонстрування зразків гвинтів і гайок);

б) виготовити заготовку гвин-та на токарному верстаті;

в) слюсарним способом ви-готовити заготовку гайки;

г) на свердлильних верстатах просвердлити отвори в гайках, і з двох сторін отвору зняти фас-ки (виконати зенкування отвору).

Організація навчально-трудо-вої діяльності:

Призначення консультантів. Консультантів призначаю з уч-нів, які добре встигають з тру-дового навчання і зацікавлено ставляться до предмета, виявля-ють бажання допомагати това-ришам, вміють знаходити кон-такт з іншими учнями, не про-являють зазнайства і лицемірства, вимогливі до себе і до інших. Може бути 2--6 консультантів, залежно від кількості учнів і внут-рішньої структури класу.

Розподіл учнів на пари. Ство-рюю пари учнів, враховуючи сим-патії та працездатність школярів.

VI. Практична робота

Учні розташовуються за слю-сарними верстаками по парах і

ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО УРОКУ

розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвин-та і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роз-дивляються зразки гвинтів і га-йок деяких існуючих конструк-цій (у цей час проводжу поточ-ний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки).

Пари, які першими сконстру-ювали і зробили ескіз заготовки гвинта, можуть займати робочі місця біля токарних верстатів. Кожна пара працює за одним верстатом. Виготовивши заго-товку гвинта, продовжують про-ектувати і робити ескіз заготов-ки гайки. Після чого розмічають і вирізують заготовку гайки. На-кернивши центри отворів, пари на одному свердлильному вер-статі свердлять отвори, а на дру-гому їх зенкують. Потім вико-нують необхідні слюсарні опе-рації (обпилюють, гнуть тощо).

Якщо якась пара зробила ес-кіз заготовки гвинта і ескіз за-готовки гайки, а за верстатами працюють інші пари, то вона ви-конує необхідні слюсарні робо-ти (розмічання, пиляння слю-сарною ножівкою, обпилюван-ня напилками тощо), поки не звільниться один з верстатів.

Треба стежити за тим, щоб на верстатах весь час працювали пари, щоб учні були зайняті роботою.

Учні в парах постійно допо-магають один одному, навчають-ся один в одного і навчають один одного. В разі потреби зверта-ються за порадою до консуль-тантів або до вчителя.

Консультанти разом з учите-лем спостерігають за дотриманням виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці, надають парам необхідні поради, допомогу, перевіряють якість виконаної роботи, додер-жання основних розмірів.

У разі потреби проводжу по-точний інструктаж (індивіду-альний, парний, груповий або фронтальний).

VII. Заключна частина

Демонстрація робіт. Пари де-монструють свої роботи перед однокласниками, відповідають на їхні запитання. Активну участь в оцінюванні робіт беруть чле-ни інших пар та консультанти. Вони висловлюють свою кри-тичну думку про позитивні й не-гативні сторони виготовленого виробу. Консультанти,"врахову-ючи думку своїх колег і свою про виготовлений виріб, дотриман-ня парами виробничої і техно-логічної дисципліни, правил без-печної праці, пропонують виста-вити певні бали кожному учневі.

Виставлення оцінок. Зважаю-чи на пропозиції консультантів, об'єктивно і вмотивовано чле-нам пар виставляю в класний журнал бали за навчальні досяг-нення. Консультантам вистав-ляю бали за те, як вони справля-лися зі своїми обов'язками.

Завдання додому. Обміркува-ти: як в умовах шкільної навчаль-ної майстерні швидко виготови-ти багато однакових шайб. У зо-шитах, у разі можливості, нарисувати ескіз.

VIII. Прибирання робочих місць

і майстерні в цілому,

виконання своїх обов'язків

інструментальником

та верстатником.

Проведення педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент проводився в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий - впровадити нововведення в навчальний процес, а третій - перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то ми проводили в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших - за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 6 -му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою , де і - порядковий номер учня в списку, n - загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І - вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ - чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ - правильно встановлювати різці в різцетримач

IV _ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V - користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось, якщо можна так виразитись не виробниче, а контролююче вміння.

Разом із тим, ми прослідкували за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах:

Можна відзначити, що на початку дослідження оцінки в усіх класах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середньої оцінки в експериментальних класах, тоді як в контрольних - спостерігається навіть незначний спад. Це можна пояснити тим, що введення творчого завдання, яке задіяло всі сформовані під час вивчення теми вміння спонукало до їх закріплення і перетворення в навичку, тоді як кількаразове повторення одних і тих самих вправ не викликало позитивних результатів в контрольних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки

Проведене мною дослідження про значення екскурсії в навчальному процесі показала, що виділені гіпотези повністю підтвердились.

Перша гіпотеза : «Екскурсія як реклама тої або іншої професії.»

Друга гіпотеза : «Екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу.»

Третя гіпотеза : «Проведення екскурсії сприяє розвитку пам`яті, логічного мислення, творчої уяви, ознайомлює учнів з організацією, виробництва, технікою, технологією й основними професіями різних підприємств, організацій.»

Кожна людина може мати багато захоплень, що приносять радість та задоволення. Та все ж найбільше часу приділяється професійній діяльності, оскільки саме вона дає засоби існування, в ній можна ре-алізувати себе як особистість, досягти успіху і постійно вдосконалю-вати свою майстерність.

Світ професій різноманітний, і в ньому для кожного є можливість знайти улюблену професію. Хтось мріє стати видатним спортсменом, а комусь більше подобається конструювання. Є люди, які мріють пра-цювати з технікою на виробництві, а інших захоплює робота, пов'яза-на з природою. Існують сотні різних професій. Непросто вибрати серед них свою.

«Сто доріг - одна твоя» - говорить народна мудрість. Адже кожна професія, як і кожна людина, має свої особливості і ставить певні ви-моги до професійної діяльності. Так, наприклад, щоб стати дизайне-ром, треба мати розвинену фантазію, добре розрізняти кольори, вміти малювати. Столяр повинен бути вправним у роботі з інструментами для обробки деревини, мати хороший окомір. Контролер має бути спостережливим, уважним, принциповим.

І хоча нині дуже рідко люди обирають одну професію на все життя, оскільки дуже швидко відбуваються зміни в сучасному суспільстві, та важливість правильного вибору професії переоцінити важко. І Вибір професії - один із найважливіших і найвідповідальніших кроків у житті людини.

Якщо обирається професія відповідно до власних інтересів, нахилів, здібностей і при цьому враховується стан особистого здоров'я, про-фесійна придатність та можливість працевлаштування (потреби у спеціалістах), то професійна діяльність приноситиме очікувані ре-зультати і допоможе здійснити найзаповітніші мрії.

Екскурсії на підприємство створюють умови для розвитку технічної творчості, уваги, пам`яті, логічного мислення, активізують пізнавальну діяльність і творче ставлення до праці, виховують в учнів працелюбність, культуру праці, бережливість, виховують в учнів почуття поваги до працівників та любові до праці.

Література

1. Антонов, Т.М. Заняття з технічної праці в 6 класі - К.:Знання,2006. - 129с.

2. Батышев, С.Я. Трудова підготовка школярів - К.:Здоров`я, 2007.-240с.

3. Воловиченко, А.И. Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских // Радянська школа // Науково-методичний журнал. - 2006. - №8. С.-25-29.

4. Коберник О.М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1.- С.2-5.

5. Климова К.А. О формировании ответственности у детей. - В кн.: Формирование коллективньїх взаимоотношений у детей старшого школьного возраста. - М.:1998. - 125с.

6. Макаренко А.С. Трудовое воспитание. - М.: Просвещение, 1989. - 246с.

7.Освітні технології: Навч.-метод.посібн./ О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко та ін. - К.: А.С.К.,2001. - 256с.

7. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченко - К.: Вища школа, 1986. -544с

Додаток

План -- конспект уроку з трудового навчання

Тема заняття: Догляд за ТВ - 6. Утилізація стружки. Правила безпечної роботи на верстатах

Мета заняття:

1. Навчальна: сформувати знання, вміння та навички догляду за ТВ-6, утилізацією стружки, правил безпечної роботи на верстаті.

2. Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання.

3. Розвиваюча: розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку технічних вмінь.

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів з професією токаря.

Об'єкти праці: заготовка під болт.

Дидактичні засоби: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, штангенциркуль, інструкція правил техніки безпеки.

Обладнання, інструмент та заготовки: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, ШЦ-2, різці, заготовка.

Трудові дії, прийоми та операції:

– установка різця;

– установка заготовки;

– точіння циліндричної поверхні;

– зріз фаски;

– вимірювання заготовки;

– відрізання заготовки.

Хід та зміст заняття.

І. Організаційний момент.

1. Вхід учнів до майстерні після дзвоника у спецодязі.

2. Перевірка присутності за журналом.

3. Перевірка підготовки учнів до заняття: зошит, підручник, спецодяг.

4. Призначення чергових за графіком.

5. Організація робочих місць перевіряється візуально.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.

1. Аналіз домашнього завдання.

2. Контрольні запитання для повторення.

б) В чому суть методу повороту верхніх салазок?

в) В чому суть методу зміщення задньої бабки?

г) В чому суть методу конусної лінійки?

д) В чому суть методу комбінації подач?

є) В чому суть методу широкого різця?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Тема: Правила безпечної роботи на ТВ-6. Догляд за ТВ. Утилізація стружки.

2. Догляд за верстатом. Продуктивність і точність верстата залежить від догляду за ним. Токар зобов'язаний систематично чистити верстат від стружки та пилу, регулярно змащувати його. Очистку верстата необхідно проводити по закінченню роботи на ньому. Щіткою змітається стружка, а ганчіркою, змоченою в розчиннику, грязь та залишки засохлого масла. Після очистки верстат змащують.

Особливо велике значення має своєчасне змащування всіх необхідних частин верстата. В корпус коробки швидкостей повинно бути налито достатньо масла. Коробки швидкостей багатьох верстатів мають показчики рівня масла.

Дуже уважно необхідно змащувати підшипники шпінделя верстата. Коробка подач змащується так само як і коробка швидкостей. Хоча б раз у зміну змащуються всі поверхні по яких відбувається ковзання чи тертя.

Техніка безпеки.

Небезпека при роботі:

а) відсутнє (несправне) захисне обладнання;

б) ненадійне закріплення заготовок та ріжучого інструменту;

в) несправності ріжучого інструменту;

г) несправності електрообладнання;

д) безпорядок на робочому місці.

До початку роботи:

а) вірно одягти спецодяг;

б) перевірити наявність і надійність закріплення захисного огородження та заземлення.

в) покласти заготовки і інструменти в певному порядку;

г) надійно закріпити різець та заготовку, що обробляється;

д) перевірити роботу верстата на холостому ходу;

Під час роботи:

а) для запобігання травм забороняється:

– нахиляти голову близько до патрона і ріжучого інструменту

– передавати і приймати деталі через частини, які обертаються;

– опиратися на верстат;

– вимірювати заготовку, частини і збирати стружку з верстата до його повної зупинки;

– охолоджувати ріжучий інструмент або заготовку з допомогою ганчірки;

– вихід з-під різця довгої стружки;

– зупиняти верстат шляхом гальмування патрона рукою;

– відходити від верстата, попередньо не вимкнувши його;

– підтримувати (ловити) рукою заготовку, що відрізається;

б) перед включенням верстата різець потрібно відвести від заготовки;

в) при роботі у центрах необхідно перевірити надійність закріплення задньої бабки;

г) користуватися ключами, що відповідають гайкам і головкам болтів;

д) плавно підводити різець до заготовки;

е) не допускати поперечного перерізу стружки;

Після закінчення роботи:

а) відвести супорт і вимкнути двигун;

б) прибрати стружку з верстата з допомогою щітки;

в) перевірити верстат, привести в порядок інструмент;

г) передати верстат викладачу або навчальному майстру.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1. Питання для закріплення.

а) Як потрібно доглядати за верстатом?

б) Яка небезпека при роботі на ТВ-6?

в) Що потрібно зробити до початку роботи?

г) Що не можна робити під час роботи?

д) що потрібно зробити після закінчення роботи?

V. Вступний інструктаж.

1. Тема: Правила безпечної роботи на верстаті

2. Показ і пояснення прийомів виконання дій та операцій:

3. Брак і помилки виникають через неуважність учнів і невірне засвоєння матеріалу.

4. Перевірка вірності засвоєння прийомів та операцій здійснюється візуально.

5. Показуємо зразок кінцевого виробу.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

1. Учні отримують завдання і заготовку.

2. Виконують трудові дії та операції, спираючись на техніку безпеки при роботі на ТВ-6, оголошуючи можливі помилки.

3. Форма організації групова (по 3 учні).

4. Обходи вчителя:

1-й обхід: перевірка вірності організації робочого місця.

2-й обхід: перевірка вірності виконання трудових прийомів.

3-й обхід: перевірка вірності проведення самоконтролю.

5. Прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж.

1. Підведення підсумків практичної роботи.

2. Повідомлення оцінок.

3. Відзначення кращих робіт.

4. Аналіз помилок.

5. Характеристика заняття.

6. Домашнє завдання: конспект, підготуватися до контрольної роботи “Металообробка на верстатах”. Повторити параграф 3-4.

VIII. Прибирання робочих місць за 10 хвилин до кінця заняття черговими.