Методика вивчення дієслова в початкових класах

21) дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся;

22) утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживати їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні засвоєння знань про дієслово: високий, середній і низький.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці.

Таблиця

Сформованість умінь усвідомлювати функції дієслова як частини мови

№ п/п	УМІННЯ	ЕК (%)	КК (%)
1	відносити до дієслів слова, що означають різні дії	91	84
2	пояснювати лексичні значення дієслів	86	74
3	добирати дієслова до груп слів з різними лексичними значеннями	93	84
4	добирати до поданого дієслова 2--3 синоніми, антонім	89	82
5	пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2--3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання	91	84
6	будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями	89	80
7	використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу	86	74
8	добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації	86	74
9	уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.	93	84
10	впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова	91	84
11	добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах	86	74
12	використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад	93	84
13	визначати час дієслова у реченнях, тексті	89	82
14	змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею)	91	84
15	вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях	86	74
16	переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання	86	74
17	визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини	93	84
18	використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах	91	84
19	змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком	86	74
20	ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло)	93	84
21	дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся	89	82
22	утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні	91	84

Таким чином, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань з теми ”Дієслово”. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості знань і умінь з теми в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.

Сформованість умінь з теми „Дієслово” в експериментальному та контрольному класах

Діаграма

Ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 26 учнів експериментального класу 8 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 14 - середній і 4 - низький. У контрольному класі (24 учні) високий рівень визначення даних умінь мали 4 учні, середній - 12 і низький - 8 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, показники сформованості відповідних умінь зросли в обох класах (первинний рівень - 11% і 10%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 88% і 76%), що сталося завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на засвоєння теми „Дієслово”. Отримані дані свідчать про ефективність проведеного експериментального дослідження.

Отже, проведення експериментального дослідження у 4 класі показало, що запропонована система вправ і завдань разом з методикою їх опрацювання спроможна сформувати систему уявлень і понять з теми „Дієслово” у молодших школярів.

ВИСНОВКИ

Дієслово називає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити? Усі дієслівні форми бувають доконаного або недоконаного виду, перехідними чи неперехідними. У них розрізняємо, крім того, дві основи: основу інфінітива й основу теперішнього часу. Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші -- дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: доконаний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам. У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень): неозначена форма (інфінітив); способові форми (у дійсному, умовному й наказовому способах); дієприкметник; безособова форма на -но, -то; дієприслівник. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінною або незмінною і виступає тим чи іншим членом речення.

Опрацювання дієслова як частини мови спрямоване на поглиблення знань учнів про граматичне і лексичне значення слова, про особливості словозмінювання і словотворення в українській мові, про синтаксичну роль у мовленні. Вивчення дієслова відкриває великі можливості для усвідомлення граматичної будови мови, засвоєння та застосування навичок правильного вживання дієслівних форм, зв'язку їх з іншими словами. Вивчення дієслова значною мірою сприяє розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надає висловлюванням точності та змістовності.

Ознайомлення з поняттям дієслова як частини мови у початковій школі підпорядковується вирішенню таких завдань: узагальненню та розширенню уявлення учнів про лексичне значення дієслів; удосконаленню уміння точно і влучно добирати дієслова для передачі своєї думки; формуванню початкових уявлень про основні граматичні категорії дієслова; виробленню навичок правопису. Програми орієнтують на організацію роботи з теми «Дієслово» у таких напрямках: формування загального поняття про дієслово, розвиток умінь встановлювати його зв'язок реченні з іншими словами; розвиток уявлень про здатність дієслова змінюватися за часами та родами, про неозначену форму дієслова; спостереження за використанням дієслів-синонімів, дієслів-антонімів, за вживанням дієслів у переносному значенні у текстах; спостереження за функціонуванням неозначеної форми дієслова; формування вмінь використовувати дієслова, що відповідають ситуації спілкування.

Знання про дієслово як частину мови успішно застосовується учнями на практиці у тому випадку, якщо вони засвоїли суттєві ознаки, що складають сукупність поняття, уміють виявити ці ознаки у частковому явищі, виконуючи у визначеній послідовності розумові операції. Все це забезпечує цілеспрямовану, гармонійну роботу, яка полягає у вивченні певної системи шляхом усвідомлення лексичного та семантичного значення слова, його синтаксичної ролі та стилістичного використання.

Нами розроблено систему вправ, завдяки яким учні засвоюють належні відомості про дієслово, збагачують словниковий запас дієсловами, привчаються використовувати мовні засоби, які найбільшою мірою відповідали б меті висловлювання. Це такі типи вправ: вправи на спостереження за роллю дієслів у текстах, різних за стилістичними ознаками; вправи на спостереження за дієсловами-синонімами і дієсловами-антонімами; вправи на спостереження за дієсловами з переносним значенням і вправи на спостереження за неозначеною формою дієслова.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей вивчення дієслова у початкових класах. Експериментальне дослідження проводилось у три етапи. На констатуючому етапі проводилось анкетування вчителів, опитування учнів, вимірювання рівнів сформованості уявлень про дієслово як частину мови, їх порівняння в контрольному та експериментальному класах, формулювалися завдання для реалізації поставленої мети. Під час формуючого етапу експерименту визначались способи формування уявлень про дієслово у початкових, проводилось експериментальне дослідження на особисто нами, а також вчителями початкових класів. На підсумковому етапі узагальнювалися результати дослідження, проводилося опитування учнів, здійснювався кількі-сний та якісний аналіз результатів дослідження, формулювалися висновки.

Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі вивчення теми «Дієслово» запроваджувалися активні методи навчання, що стимулювали позитивну мотивацію до роботи та забезпечували розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду виявилися навчально-пізнавальні завдання і вправи таких типів: на формування загального поняття про дієслово; на засвоєння форм часу, особи та числа дієслів; на визначення неозначеної форми дієслова; вправи дієвідмінювання; вправи на правопис не з дієсловами; вправи на усвідомлення дієслів на -ся (-сь); вправи на синонімію і антонімію дієслівних форм.

Відповідно до даних типів вправ ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей мовно-мовленнєвого розвитку учнів, як уміння розрізняти дієслово серед інших частин мови та називати його характерні ознаки, достатній словниковий запас, уміння вживати дієслова у реченнях, творчі вправи з цією частиною мови. Виявлення ефективності дослідження пов'язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь з теми „Дієслово”, сформованих із допомогою пропонованої системи вправ. Для цього розроблено систему контрольних завдань, диференційовану за рівнями і спрямовану на перевірку якості засвоєння знань про дієслово.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань з теми ”Дієслово”. Отримані дані свідчать про ефективність проведеного експериментального дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Дієслово" у третьому класі // Початкова школа. - 1994. - №2. - С. 17-19.

2. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

3. Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 264 с.

4. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.

5. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. -- 1997. - № 7. - С. 48-51.

6. Богуш А.М. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.

7. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. - №2. - С. 18-21.

8. Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1981. - 255 с.

9. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. - 1991. - №8. - С. 44-46.

10. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. - С. 14-19.

11. Варемус К.І. Пізнавальні завдання для учнів початкових класів // Поч. школа. - 1999.- № 8.- с. 53-56

12. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

13. Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.

14. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. -- 1997. - № 2. - С.2-5.

15. Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - № 6. - С. 9-14.

16. Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - № 6. - С. 9-14.

17. Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

18. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.

19. Вивчення української мови у 2-3 класах: Збірник статей / Упор. О.І.Мельничайко. - К.: Рад.школа, 1984. - 104с.

20. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.

21. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Либідь, 1989. - 236 с.

22. Вовк П.С. Сучасна українська літературна мова. Рухомий наголос в іменниках і дієсловах: Навч. посібник / Інститут змісту і методів навчання. - К., 1996. - 168 с.

23. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. - 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. - К.: Вища школа, 1989.

24. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1994. - 226 с.

25. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1979. - №12. - С. 66-69.

26. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

27. Грищенко А. Частини мови у структурі словосполучення і речення // Українська мова і література в школі. - 1986. - №7. - С. 39-45.

28. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. - 1993. - 16с.

29. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - С.

30. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

31. Ільїна З.І. Вивчення розділу “Частини мови” у 2 класі / Вивчення української мови у 2-3 класі. - К., 1984. - С. 72-83.

32. Казнадзей К. Дієслово: [Методичні рекомендації] // Початкова школа. - 1987. - №12. - С. 63-64.

33. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. - 1997. - №6. - С. 72-77.

34. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 14-16.

35. Костишин Н.В. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки // Українська мова та література. - 2005. - №36. - С. 17-18.

36. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.

37. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957. - 360 с.

38. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч. 2. / Ред. Л.П. Головняк. - К.: Видавництво Київського ун-ту, 1964. - 157 с.

39. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.

40. Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. - К.: Радянська школа, 1962. - С. 135-141, 206-227.

41. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 216 с.

42. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. - Тернопіль, 1999.

43. Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А. Жо-втобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1975. - 208 с.

44. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 80 с.

45. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.

46. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. - Тернопіль: Астон, 2003. -132 с.

47. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. - 1997. - №7. - С. 44-48.

48. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 10-12.

49. Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1996. - №5. - С. 9-15.

50. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

51. Русанівський В.М. Дієслово - рух, дія, образ - К.: Радянська школа, 1977. - 96 с.

52. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. - К.: Наукова думка, 1986.

53. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997. - 255 с.

54. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. - 2-е вид., переробл. і доповн. - К.: Вища школа, 1997. - С. 365-378.

55. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либідь, 2001. - С. 134-149.

56. Тищенко М.К. Викладання частин мови в середній школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1956. - 231 с.

57. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. - Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

58. Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 384 с.

59. Шевчук Т. Лінгводидактичні підходи до вивчення дієслова в початко-вих класах // Наукові записки ТДПУ: Лінгводидактика, 1997. - №4. - С. 24-27.

60. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови: Посібник для вчителя. - К.: Радянська школа, 1986. - С. 63-74.

Додатки

Додаток А

Урок української мови. 4-й клас

Тема. Змінювання дієслів за числами.

Мета. Узагальнити знання і вміння учнів з теми „ Дієслово ": змінювати дієслова в неозначеній формі за часами. Навчитись змінюваним дієслова за числами. Закріпити знання учнів про рослинний і тваринний світ Карпат. Розвивати спостережливість, уяву, уявлення, пам'ять, мислення, творчість, уміння працювати в групах. Виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Ілюстрації „Карпатські гори", малюнки, карта України, картки для групової роботи.

Тип уроку. Комбінований.

Форма уроку. Урок-аукціон.

Хід уроку

1. Продзвенів і стих дзвінок.

Починається урок.

Всі за парти тихо всілись

І на мене подивились.

- Подаруйте мені свої гарні, милі, світлі усмішки і починаємо урок.

2. Вступна частина.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок-аукціон. Яке ж значення слова „аукціон"?

Аукціон - привселюдний розпродаж, при якому покупцем є той, хто запропонує більш високу ціну. На нашому аукціоні можна купити різні красиві малюнки. Але цікаво те, що купити можна не за гроші, а за знання.

Сьогодні ми перевіримо ще ваші знання з предмету „Я і Україна", а саме по темі „Рослини і тварини Карпат".

3. Повторення вивченого матеріалу.

Сьогодні ви будете працювати в групах „Питайлики", „Всезнайки", „Кмітливчики".

3.1. Фронтальне опитування.

Інтелектуальна гра „Відповідай швидко і правильно".

„Питайлики".

- Яка частина мови називається дієсловом?

- Як називається початкова форма дієслова? (Неозначена форма дієслова). Наведіть приклади.

„Всезнайки".

- Як змінюються дієслова? (За часами).

- Які часи може мати дієслово? (Минулий, теперішній та майбутній)

„Кмітливчики".

- На які питання відповідають дієслова минулого, теперішнього і майбутнього часу?

- Як пишеться не з дієсловами?

3.2. Змініть дієслова за часами в неозначеній формі. (Усно).

„Питайлики".

Малювати - Бігти

„Всезнайки".

Сумувати - Формувати

„Кмітливчики".

Радіти - Стрибати

3.3. Перевірка домашнього завдання. (Впр. 94.)

- З якої казки взято цей уривок? ( Л.Українка „Біда навчить").

- Про що в ній розповідається?

- Зачитайте окремо дієслова минулого (1 гр.), теперішнього (2 гр.) і майбутнього (3 гр.) часу.

- Поясніть пропущені розділові знаки у виділених реченнях? ( У першому виділ, реченні - коми при однорідних присудках. У другому реченні - кома у складному реченні перед сполучником а ).

4. Хвилинка каліграфічного письма.

- Щоб запам'ятати дату і місце проведення нашого першого аукціону, давайте запишемо у своїх зошитах число..., класна робота. При перевірці зошитів виявлено, що не всі учні правильно пишуть маленьку букву „де" і з'єднання з нею. Тому на хвилинці каліграфії ще раз будемо вчитися писати цю букву і поєднувати її з іншими буквами. Що ви знаєте про цю букву? ( Буквою „де" позначаються два звуки: приголосний твердий д та приголосний м'який д, ці звуки, парні глухі - т, т Напишіть буквосполучення з буквою „де".

Доброта.

- Яке слово можна скласти з цих складів? ( Доброта ).

- Придумайте слова-синоніми до слова доброта. (Добро, добрий, добрик, добрішати).

- Які вислови і прислів'я ви знаєте з цим словом?

За добро добром платять.

Чини добро і стережися злого. Добре словечко гріє сердечко. Від доброго слова і лід розтерзає. Добро пушить, а зло сушить. Хто людям добра бажає, той і сам має. Учись робити добро, воно дорожче від золота. ( Одне з них записують у зошити). Підкреслити дієслово.

- Що ж треба для того, щоб люди ставились до вас добре? (Відповіді дітей)

- Ви творите добро своїми вчинками, добрими справами добрим словом. Отже, любі діти, поспішайте творити добро, вчіться говорити теплі слова людям, які поруч з вами, вчіться говорити теплі слова людям, які поруч з вами, вчіться співчувати, лише тоді можна сподіватися на повагу і добре ставлення до себе.

Вчитель.

Отже, аукціон розпочинаємо (удар молотком).

Увага! Увага! Розпочинаємо наш аукціон. Першими на ньому виставлені малюнки рослин. (Розвішую малюнки).

Хочу нагадати, що ми працюємо в групах і ще позмагаємось котра група купить найбільше малюнків.

Завдання 1. Малюнок квітки сон-трави.

Вчитель. Відгадайте, що це за рослина?

Учень. Сон-трава.

Це багаторічна трав'яниста рослина з родини жовтецевих. Цвіте у квітні-травні до появи листків. Квіти великі дзвоникоподібні, світло-фіолетові, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення з шовковистих волосків. У хмарну погоду та ніч квіти закриваються і схиляють свої голівки. Враження таке, ніби вони справді засинають. Може тому в народі назвали цю рослину (сон-зілля, сон-трава), або може тому, що цю рослину використовують як заспокійливий і снотворний засіб. Зустрічається невеликими групами або поодиноко на трав'янистих схилах. Зникає внаслідок зривання квітів, витоптування худобою і скорочення площі лісів, де цей вид зростає.

5. Творчий диктант з фронтальною перевіркою.

- дієслова в неозначеній формі змініть і запишіть:

1 гр.- в минулому часі;

2 гр. - в теперішньому часі;

3 гр. - в майбутньому часі.

Збирати, ходити, горювати, розливати, радіти, балакати, працювати, складати, літати, смішити, плавати. ( Малюнок отримає та група, яка швидше і без помилок виконає завдання )

5. Робота над вивченням нового матеріалу.

5.1. Проблемна ситуація.

- Що означає, або що випливає з такого питання?

„Як змінюються дієслова за часами?" (Однина і множина).

Висновок. Якщо дієслова змінюються за числами, значить вони можуть вживатись в однині і множині.

Давайте переконаємось. Аукціон продовжується. Перед вами наступний малюнок.

- Хто впізнав, як називається ця квітка?

Учень. Білотка альпійська.

Ця рослина з родини айстрових, яка більше відома під назвою едельвейс. У Карпатах гуцули ласкаво називають її „шовкова косиця". Суцвіття цієї рослини схожі на сріблясті багато променеві зірки. Тому у Франції едельвейс називають альпійською зіркою. У горян Європи ця рослина вважається квіткою щастя, кохання і мужності, символом рідного краю. У спортсменів це емблема альпінізму і надзвичайно популярний туристичний сувенір. Краса і популярність цієї квітки стали причиною того, що рослина зникає.

- Де ростуть ці рослини? (Знаходиться в Карпатах).

Малюнок отримує та група, яка виконає вправу 95.

5.2. Вибіркове коментоване списування.

A) Читання тексту, словникова робота.

Марево -

1. Оптичне явище в атмосфері, яке полягає в тому, що невидимі предмети, які знаходяться за горизонтом, відбиваються в переломленій формі в повітрі, міраж. Переносне значення.

2. Привиди, примари, уявне видіння.

3. Миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі. ( Особливо в спеку ).

Б) Виписування з кожного речення головних членів речення за зразком.

Краєчок (що зробив?) сховався.

B) Визначення числа кожної пари головних членів.

- Зачитати пари головних членів речення в однині, в множині.

5.3. Робота над правилом (ст. 52) з використанням таблиці часів дієслова.

а) Колективне зачитування правила.

б) Індивідуальне читання правила.

- Скажіть правило одне одному на вушко.

Фізкультхвилинка.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

На аукціоні - малюнки тварин. (Розвішую малюнки ). А зараз хвилинка-цікавинка. Послухайте, любі діти, як про себе говорить тварина, що живе в лісі.

Учень. Бігаю я досить швидко - 40-50 км / год, добре плаваю, буваю декількох видів: бурий, чорний, очковий, губач, бари бал, панда, коала, малайський, їм багато і часто, ласун, на зріст до 2 метрів, вага - 200-250 кг, найменший (коала) ріст 60 см, а новонароджений всього розміром у 2 см. І це... ведмідь.

На аукціон виноситься малюнок ведмедя бурого.

6.1.Завдання: Від форм однини утворити дієслова у множині. Малюнок отримає та група, яка найшвидше справиться із завданням. На дошці.

І гр. II гр. III гр.

Прочитав - Співає - Виконує -

Сидить - Летить - Радіє -

Пише - Малює - Продає -

Танцює - Біжить - Усміхається -

„Товар" проданий.

Вчитель. Аукціон триває. Наступний товар - малюнок рідкісного птаха.

Учень. Глухар карпатський.

Цей птах становить важливу цінність Карпат. Він є представником одного із видів тайгових і мішаних лісів. Незвичний колір оперення відрізняє цього птаха від інших птахів Карпатських гір.

Завдання. В даному тексті змінити дієслова однини дієсловами множини. (Стоїть) теплі весняні дні. (Зацвів) луги яскравими квітами. (Підняв) свої голівки блакитні дзвіночки.

Взаємоперевірка. Товар проданий.

Вчитель. З метою охорони рідкісних рослин і для забезпечення відтворення тваринного світу у 1968 р. створений Карпатський заповідник. Розташований він на території двох областей: Закарпатської та Івано-Франківської. А у Чернівецькій області на початку 1990 років створено 7 заказників. А такі рослини Карпатського заповідника, як білотка альпійська, дзвоники карпатські, модрина польська, будяк сизий, нарцис вузьколистий, сосна кедрова європейська, тирлич жовтий, тис ягідний, шафран банатський та такі тварини, як кіт лісовий, тритон карпатський і альпійський, жаба прудка, полівка снігова занесені до Червоної книги України.

7. Підсумок уроку.

- яку частину мови ви тепер вивчаєте?

- які граматичні характеристики дієслова вже знаєте? (Час, число, початкова форма дієслова).

- які знаєте часи дієслів?

- в якому числі може вживатись дієслово?

- як називається початкова форма дієслова?

8. А на кінець Аукціон-Мудрець.

Мет. мікроф. - Що нового було на уроці?

- Що не вдалось?

- Що сподобалось?

Сторінка Івасика-Усміхасика.

Усмішка.

1. Впізнайте дієслово, вжите у множині. Який час...

- Я миюся...

Ти миєшся...

Який це час, Федоте?

- Ну раз ми з вами миємось - виходить, що субота. (В. Слосар).

- Чи правильно відповів Федот? Доведіть.

2. Впізнайте дієслова, вжиті в однині.

Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають?

Велика перерва.

Чи погоджуєтесь з відповіддю учня? Чому?

3. Вчитель: - Який буде минулий час від дієслова „прокидатися"?

Учень: - Спати!

- Чи правильно відповів учень? Доведіть.

Оцінювання.

10. Д/з з інструктажем. с. 52, правило, впр.98.

- Оголошується конкурс на кращий твір-фантазію „Якби птахи і звірі вміли говорити".

Хто бажає взяти участь у конкурсі, вик. впр. 98, завдання 2.

Хто не бажає брати участь у конкурсі, вик. впр. 98, завдання 1.

ПРОЧИТАВ -

СИДИТЬ -

ПИШЕ -

ТАНЦЮЄ -

СПІВАЄ -

ЛЕТИТЬ -

МАЛЮЄ -

БІЖИТЬ -

ВИКОНУЄ-

Додаток Б

Урок української мови. 4-й клас.

Тема. Змінювання дієслів за часами.

Мета. Ознайомити з істотними ознаками дієслів різних часових форм (питання, смислове значення), з новими термінами. Вчити розпізнавати час дієслів. Виховувати бажання дотримуватись правил жовтенят. Розвивати спостережливість, уміння узагальнювати, порівнювати.

Обладнання: динамічна таблиця, підручники, лексичний матеріал.

І. Орфографічна хвилинка. Вибірковий диктант.

Учитель читає слова з апострофом. Учні записують їх у три колонки відповідно до частин мови, повторюють правило вживання апострофа.

Подвір'я, з'їзд, під'їхав, полив'яний, Мар'яна, з'їхала, Сім'я, зв'язаний, полум'яний, в'ється, від'їздити, в'ялий.

II. Актуалізація опорних знань учнів. Вправа 493.

-- Які зміни в природі ви помітили вчора? (Прилетіли з вирію журавлі). Що ви побачили сьогодні, коли йшли до школи? (Цвіте черемха). Що відбудеться в природі через місяць? (Розквітнуть яблуні, груші).

-- Ми склали речення про явища, які ви спостерігали в природі вчора, сьогодні, будете бачити завтра, через місяць. Описати це допомогли нам дієслова.

III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

IV. Сприймання нового матеріалу і його усвідомлення.

1. Спостереження за мовним матеріалом з метою виділення істотних ознак понять «теперішній час», «минулий час», «майбутній час».

На дошці -- динамічна таблиця, де всі записи зроблені на окремих, картках і розміщені в кишеньках. При потребі їх можна вставляти і знімати. Заповнена лише перша колонка -- словосполучення дієслова з іменником у різних часових формах. Решта колонок заповнюється в процесі роботи.

Сполучення слів	Питання	Коли відбувається дія?	Час дієслів
цвіте каштан	що робить?	у той час, коли	теперішній
цвітуть каштани	що роблять?	про неї говори-	час
		мо (сьогодні)
цвів каштан	що робив?	до того, як про	минулий час
зацвів каштан	що зробив?	неї говоримо
		(вчора)
буде цвісти каш-	що буде роби-	після того, як	майбутній
тан	ти?	про неї говори-	час
		мо (завтра)
зацвіте каштан	що зробить?

-- Прочитайте перше сполучення слів. На яке питання відповідає дієслово цвіте? (Що робить?). Поставимо картку з цим питанням у другу колонку таблиці. Коли "відбувається дія? (Тоді, коли ми про неї говоримо, тобто сьогодні). Поставимо картку з написом, коли відбувається дія;,у третю колонку.

Учитель підсумовує:

-- Дієслово цвіте відповідає на питання що робить?, а дієслово цвітуть --на питання що роблять? Обидва дієслова означають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять, тобто сьогодні, зараз, у даний момент. Це дієслово теперішнього часу. (Відповідна картка вставляється в четверту колонку).

Аналогічна робота проводиться з рештою словосполучень. Робиться висновок, що дієслова змінюються за часами, що вони мають три часи -- теперішній, минулий і майбутній. Щоб визначити час дієслова, треба поставити питання до нього і встановити, коли відбувається дія.

2. Опрацювання правила (с. 207).

3. Вправи 494 і 495 -- відповідно до завдань підручника.

V. Завдання додому. Вправа 496.

VI. Підсумок уроку.

Гра «Наш час». Учні класу поділяються на три групи відповідно до теперішнього, минулого і майбутнього часу. Учитель читає речення, учні сигналізують картками на дієслова відповідного часу.

Додаток В

Урок української мови. 4-й клас

Тема. Змінювання дієслів у формах доконаного і недоконаного видів (без вживання термінів) за часами. Закріплення вивченого про зв'язок дієслова з іменником та його роль у реченні.

Мета. Вдосконалювати уміння визначати час дієслів, ставити питання до них, формувати поняття про структуру тексту. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї. Розвивати пізнавальну самостійність учнів.

Обладнання: тексти, підручники, лексичний матеріал.

І. Самостійна робота.

Бл..щить --..., в..чоріє --..., л..жить --..., с..ніє--....

-- Вставте пропущені букви, доберіть перевірні слова. До яких частин мови вони належать? Визначте час дієслів. Поставте їх у минулому і майбутньому часі.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

III. Розвиток умінь і навичок учнів.

1. Розпізнавання дієслів, які відповідають на питання що робить? що робив? що роблять? що зробив? що зробили? що зробить? що зроблять?

На дошці тексти:

Школярі готуються до вечора, присвяченого Т. Шевченку. Вони читають книжки про його дитячі роки. Оформляють альбом. Збирають колекцію значків із зображенням Кобзаря.

Школярі підготувались до вечора, присвяченого Шевченку. Вони прочитали багато книжок про його дитячі роки. Оформили альбом. Зібрали колекцію значків із зображенням Кобзаря.

-- Прочитайте тексти. Що можна дізнатись про підготовку школярів до вечора з першого і другого текстів? (З першого тексту дізнаємось, що діти тільки готуються до вечора, ще у них не все готове, а з другого -- що діти уже готові до вечора, все у них зроблено). Назвіть дієслова з першого і другого текстів. На які питання вони відповідають? (Що роблять? Що зробили?)

Учитель узагальнює, що у текстах використано одні і ті ж дієслова, але у різній формі (відповідають на різні питання).

-- Які з цих дієслів виражають дію, яка ще не закінчена? (Готуються, читають, оформляють, збирають): А яку дію означають дієслова підготувались, прочитали, оформили, зібрали? (Закінчену дію).

2. Перебудуйте (усно) текст так, щоб у ньому вживались дієслова із значенням незакінченої дії.

ДРУЗІ ПТАХІВ

Прийшла весна. Тепле проміння сонця зігнало сніги. З гір потекли струмочки. Зазеленіла молода травичка. Діти радісно зустріли весняних гостей. Вони прикріпили на деревах шпаківні, синичники.

(З газети),

-- Випишіть дієслова парами, усно поставте до них питання. (Зразок виконання: прийшла -- йде). У другому реченні знайдіть підмет, присудок, другорядні члени.

3. Вправи 509 і 510.

-- Придумайте словосполучення з дієсловами співає, дзвенить так, щоб дієслова у них вживались у прямому і переносному значенні. (Співає пташка, співає дівчинка, співає серце, співає нива; дзвенить голос, дзвенить пісня, дзвенить дзвінок).

4. Складання усної розповіді за малюнком. Вправа 511.

-- Побудуйте словосполучення дієслова з іменником. (Прилетіли з півдня, повернулись на батьківщину, наповнюють гомоном, ремонтують гнізда, мостять гнізда, збирають галузки, носять на дерева, складають купкою, виведуть пташенят).

Можливий варіант розповіді.

Настала весна. Прилетіли II перші вісники -- граки. Зиму вони провели на півдні, а тепер повертаються на батьківщину.

Граки метушаться, наповнюють усе навколо немовкнучим гомоном. Пора і про потомство потурбуватись. На голих вітах беріз багато старих грачиних гнізд, їх потрібно поремонтувати. Хто не встиг зайняти старе гніздо, той мостить нове. Граки збирають сухі галузки і носять їх на дерева. Гілка на гілочку -- і гніздо готове. Незабаром граки виведуть пташенят.

-- Як називається складений вами текст? Доведіть, що це розповідь. Знайдіть зачин, основну частину, кінцівку тексту.

IV. Домашнє завдання. Вправа 512.

V. Підсумок уроку.