Педагогіка як наука про виховання

Урок - така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.

Тип уроку залежить від дидактичної мети. В дидактиці розрізняють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок застосування одержаних знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять в заняття, зв'язок (як вони між собою пов'язані).

66. Підготовка вчителя до уроку

Загальна підготовка до викладання предмета вимагає: вивчення учнів класу, стилю викладання у цьому класі вчителів, докладне вивчення змісту навчального матеріалу, планування навчальної роботи, підготовка матеріальної бази. Підготовка до конкретного уроку включає:

- формулювання теми;

- формулювання освітньої, виховної і розвиваючої мети;

- підбір конкретного матеріалу по темі;

- визначення структури вибраного типу уроку;

- визначення методики і прийомів на всі фази уроку;

- підготовка дидактичних засобів і матеріалів;

- визначення форми контролю і оцінки знань, умінь і навичок;

- правильний розподіл часу;

- складання конспекту або плану уроку;

- перевірку своєї готовності до уроку;

- перевірку готовності до уроку учнів.

При підготовці до уроку вчитель складає тематичний і поурочний план.

92. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду

Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем в процесі навчально-виховної роботи.

Передовий педагогічний досвід - це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.

Шляхи виявлення передового педагогічного досвіду: щоденні спостереження, наради, семінари-практикуми, конференції.

У практиці склалися такі форми і методи втілення передового досвіду: усні повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у виступах педагогів у школі, на нарадах, курсах, письмові повідомлення результатів вивченого, узагальнення досвіду у формі різних статей, брошур, монографій, влаштування стендів в методкабінетах.

68. Шляхи підвищення ефективності уроку в сучасній школі

Для підвищення ефективності уроку слід дотримуватись таких правил: керувати пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напруженою, досконало організованою і результативною пізнавальною діяльністю учнів; творчим, нестандартним підходом до розв'язання нестандартних завдань; диференційованим підходом до окремих груп учнів; ефективним використанням кожної хвилини навчального заняття; атмосферою демократизму, змагання діловитості.

69. Вправи як засіб формування умінь і навичок. Види вправ і їх характеристика

Найважливішим засобом формування вмінь і навичок є вправи.

Вимоги до вправ: цілеспрямованість, систематичність, тривалість, різноманітність і постійність.

Види вправ:

- підготовчі, мета яких підготувати учня до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;

- вступні - сприяють процесу засвоєння нового матеріалу;

- пробні - перші завдання на застосування тільки що засвоєних знань;

- тренувальні, спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах (за зразком);

- творчі - за своїм змістом і методами виконання наближаються до ситуацій, які можуть виникнути в житті;

- контрольні - мають головним чином навчальний характер (письмові, графічні, практичні).

70. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці (індивідуальна, парна, групова, фронтальна)

При індивідуальній формі організації навчальної діяльності вчитель особливо враховує тих учнів, для яких пояснення може бути незрозумілим, індивідуалізовує домашнє завдання, проводить вибіркову перевірку зошитів.

Організація парної роботи полягає в допомозі сильного слабким і взаємодопомозі.

Групова робота на уроці полягає у спільних зусиллях учнів по вирішенню поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення, взаємодопомога і співпраця, взаємоконтроль і взаємо оцінка. Групову роботу організовують при виконанні лабораторних і практичних робіт.

При фронтальній формі вчитель ставить перед всім класом проблемне завдання, яке учні вирішують спільними силами. вчитель керує колективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність.

71. Вимоги до уроку

Основні традиційні вимоги до уроку:

- організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна).

- дидактичні (чіткість навчальних завдань, освітня і виховна мета, оптимальний зміст. раціональні методи, дотримання принципів навчання);

- психологічні (врахування психологічних особливостей учнів, психічного стану вчителя та учнів, настрою вчителя);

- етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність);

- гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома).

72. Нестандартні і нетрадиційні уроки. Характеристика

Цікавими для теорії і для практики є нестандартні і нетрадиційні уроки. Суть їх полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке викликало б насамперед інтерес в учнів і спряло їхньому оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних і нетрадиційних уроків слід віднести інтегровані, міжпредметні, театралізовані уроки, уроки з різновіковим складом учнів та інші.

Інтегрованими називають уроки, які мають на меті подати матеріал кількох тем блоками.

Міжпредметні - уроки, які ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

Театралізовані уроки проводять для підвищення емоційного стану учнів, образного мислення. фантазії, уяви.

Уроки з різновіковим складом мають на меті подати блоками матеріал одного предмету, що за програмою вивчається в різних класах.

73. Позаурочні форми організації навчання (організаційні форми навчання): семінарські заняття, практикуми, факультативи, екскурсії, гуртки, консультації. Види та характеристика

До позаурочних форм навчання належать:

- семінарські заняття, які проводяться у старших класах, можуть бути таких видів: розгорнута бесіда; доповідь -обговорення; коментоване читання; розв'язок задач.

- практикум - учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, застосовують знання, вміння і навички.

- факультативні заняття - це ланка, яка з'єднує урок і позакласні заняття і є сходинкою переходу від засвоєння предмету до вивчення науки.

- екскурсії можуть бути програмними і позапрограмовими, тематичними і комбінованими, ботанічними, зоологічними, географічними і т.д.

- гуртки можуть бути предметними, технічними, спортивними секціями.

- консультація: індивідуальна, групова.

74. Домашня навчальна робота учня: вимоги до організації, характеристика видів

Вимоги до домашньої роботи:

- своєчасне повідомлення домашнього завдання на уроці;

- систематична перевірка домашнього завдання;

- створення умов для виконання домашнього завдання;

- подолання перевантаженості учнів домашньою навчальною роботою;

- обмеження в часі самопідготовки: 1 клас - до 1 год.; 2-3 клас - до 1, 5 год.; 4-5 клас - до 2 год.; 6 -7 клас до 2, 5 год.; 8 клас до 3; 9-11 клас - до 4.

Види домашніх завдань:

- робота з текстом підручника;

- завдання по виконанню різноманітних вправ і розв'язуванню задач;

- виконання письмових і графічних робіт;

Можуть бути і такі завдання: прочитати статтю, спостерігати якесь природне явище, зробити дослід.

75. Оптимізація домашньої навчальної роботи. Наукова організація праці учня

Для оптимізації домашньої навчальної роботи слід дотримуватися такої методики:

- продумана система домашніх завдань, а не випадкова їх послідовність;

- визначення змісту домашнього завдання;

- визначення часу на ознайомлення учнів з домашнім завданням;

- завдання подається при повній увазі всіх учнів;

- зміст завдання має бути зрозумілий усім;

- провести інструктаж по виконанню домашньої роботи;

Шляхи оптимізації домашньої роботи: комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів; вибір учнями оптимальних методів і прийомів навчальної роботи; індивідуалізація і диференціація домашньої роботи; навчання школярів методів і прийомів навчальної роботи; виховання у школярів пізнавальних потреб, формування мотивів учіння.

76. Контроль успішності учнів: сутність, основні види

Контроль - це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності.

Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

- попередній - проводиться в основному з діагностичною метою;

- поточний - здійснюється у повсякденній навчальній роботі і виражається в систематичних спостереженнях учителя за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці;

- періодичний - виявлення і оцінка знань і умінь учнів, засвоєних протягом кількох уроків. з метою виявити, наскільки учні добре володіють певною системою знань;

- підсумковий це перевірка рівня засвоєння знань, умінь і навичок за тривалий період (чверть, семестр). основна форма підсумкового контролю - заліки та екзамени.

78. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії і норми оцінок. 12 - бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів

Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності: індивідуальний характер; систематичність; достатня кількість даних для оцінки; тематична спрямованість; об'єктивність, умотивованість оцінки; єдність вимог вчителів; оптимальність; всебічність.

Критерії оцінки: обсяг, повнота знань, глибина знань, міцність знань. оперативність знань, уміння викласти знання, якість умінь і навичок.

За умов 12-бальної системи виокремлено 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий - 1-3 бали (відповідь фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет); середній - 4-6 балів (учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком); достатній 7-9 балів (учень знає істотні ознаки понять, явищ, вміє робити висновки); високий - 10-12 балів (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними).

79. Диференційоване навчання в школі

Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов - диференційованим навчанням.

Види диференціації:

- за здібностями - паралельні класи від найсильніших до найслабших за рівнем знань;

- за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються в класи в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем;

- за майбутньою професією: навчання дітей в художніх, музичних школах та ін.;

- за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;

- за талантами дітей.

80. Проблема навчання обдарованих учнів та шляхи її вирішення

Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально - мислительний (необхідний вченим, політикам); образно-художній (дизайнери, художники, письменники); раціонально-образний (історики, філософи, учителі); емоційно-почуттєвий (режисери, літератори).

Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття з ними на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для цих учнів має доповнюватись науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань. У методах навчання мають переважати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань. Домашні завдання таким учням мають носити творчий характер.

81. Причини неуспішності учнів. Шляхи подолання неуспішності

Основні ознаки неуспішності учнів.

- Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмету вміннях. котрі не дозволяють охарактеризувати суттєві елементи понять, що вивчаються, а також здійснити необхідні практичні дії.

- Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь і навичок.

- Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, котрі не дозволяють учню виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.

У процесі подолання неуспішності усувають прогалини в навичках навчальної праці, долають прогалини в розвитку мислення школярів, долають негативне ставлення учнів до навчання, усувають прогалини в знаннях учнів, долають причини щодо неуспішності.

82. Оптимізація процесу навчання

Оптимізація процесу навчання - це таке управління, яке організовується на основі всебічного врахування закономірностей, принципів навчання, сучасних форм і методів навчання, а також особливостей даної системи, її внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найефективнішого функціонування процесу з точки зору заданих критеріїв.

До критеріїв оптимізації навчання належать:

- ефективність процесу навчання;

- якість навчання;

- оптимальність витрат часу та зусиль вчителів і учнів.

Найбільш типовий підхід до вибору оптимального варіанту вивчення навчального матеріалу:

аналіз змісту навчального матеріалу;

аналіз пізнавальних можливостей учнів;

самоаналіз можливостей педагога;

конкретизація цілей і завдань навчання;

конкретизація змісту навчального матеріалу

83. Наукові основи внутрішкільного управління. НОП в школі

Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Види внутрішкільного контролю:

класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованість учнів, якість викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьками своїх обов'язків;

фронтальний: стан викладання окремих предметів у всіх класах або в окремих;

тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою;

персональний: якість викладання окремого учителя;

оглядовий: стан шкільної документації ; дисципліни.

Методи внутрішкільного контролю: спостереження, перевірка документації; опитування, тестування.

84. Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво навчально-виховною роботою здійснюють:

директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи, якість знань і поведінку школярів, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі.

заступник директора з навчальної роботи: організовує і контролює хід навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм; керівництво методичною роботою;

заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля школярів, надає допомогу класним керівникам.

помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу. 85. Рада школи, зміст і організація її роботи.

До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 раз на рік для вирішення важливих для школи проблем:

1. Стан навчальної та виховної роботи в школі (вересень);

2. Стан навчальної та виховної роботи в окремому класі (грудень);

3. Затвердження структури та штатного розпису школи на навчальний рік (Лютий);

4. Організація літнього відпочинку дітей та працевлаштування випускників (червень).

86. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.

До складу педагогічної ради школи входять педагоги. Вона збирається 4-5 разів на рік і на своїх засіданнях розглядає такі питання:

1. Стан викладання окремих предметів, та завдання його щодо поліпшення;

2. Про роботу методичних об'єднань в школі та шляхи її вдосконалення;

3. Про початок чи закінчення навчального року;

4. Про стан виховної роботи в школі;

5. Поро атестацію педпрацівників.

На педагогічну раду можуть бути винесені і інші питання, що стосуються навчально-виховного процесу в школі.

87. Планування роботи школи

Під час планування роботи школи слід дотримуватись таких принципів: науковість, реальність і оптимальність заходів, що плануються, соціальна детермінація, що передбачає формування в учнів необхідних суспільству моральних правових та інших цінностей.

Річний план школи має такі розділи: аналіз роботи школи за попередній навчальний рік; завдання на новий навчальний рік; здійснення загальної середньої освіти і підвищення якості навчально-виховного процесу; позакласна і позашкільна робота; спільна робота школи, сім'ї і громадськості; методична робота школи; робота педагогічної ради школи; управління школою і внутрішній контроль; санітарно-оздоровча робота; організаційно-господарська робота.

Поточне планування охоплює: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків і організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів.

88. Особливості внутрішкільного контролю

Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Види внутрішкільного контролю:

класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованість учнів, якість викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьками своїх обов'язків;

фронтальний: стан викладання окремих предметів у всіх класах або в окремих;

тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою;

персональний: якість викладання окремого учителя;

оглядовий: стан шкільної документації ; дисципліни.

Методи внутрішкільного контролю: спостереження, перевірка документації; опитування, тестування.

89. Шкільна документація

До шкільної документації належать:

Річний план школи, що має такі розділи: аналіз роботи школи за попередній навчальний рік; завдання на новий навчальний рік; здійснення загальної середньої освіти і підвищення якості навчально-виховного процесу; позакласна і позашкільна робота; спільна робота школи, сім'ї і громадськості; методична робота школи; робота педагогічної ради школи; управління школою і внутрішній контроль; санітарно-оздоровча робота; організаційно-господарська робота.

Поточне планування охоплює: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків і організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів.

90. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної компетентності вчителя

Методична робота в школі спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання в педколективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя, підготовка до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду; творче виконання перевірених рекомендацій; надання кваліфікованої допомоги як у питаннях теорії, так і у практичній діяльності.

91. Основні форми методичної роботи в школі

До основних форм методичної роботи в школі належать:

1. індивідуальна самоосвіта;

2. Групові та масові форми методичної роботи:

- відкриті уроки, основною метою яких є підвищення майстерності всіх вчителів;

- взаємо відвідування (відвідування уроків у старших колег і навпаки;

- предметні комісії.

3. Інші форми методичної роботи: виробничі наради; науково-практичні конференції; педагогічні читання; школи передового досвіду; педагогічний кабінет; курси перепідготовки; методологічний семінар.

94. Наукова організація праці вчителя (НОП вчителя)

Наукова організація педагогічної праці - це система здійснення науково обґрунтованих заходів, спрямованих на систематичне вдосконалення педагогічної праці і її умов, тобто на забезпечення максимальної ефективності навчання і виховання учнів при раціональному використанні часу, сил і засобів як педагога так і учнів.

Наукова організація праці вчителя включає в себе такі важливі вміння: працювати, безперервно вдосконалюючи прийоми і методи праці; вчитися тому, як треба працювати, і вчити тому вмінню інших; безперервно вдосконалювати і раціонально використовувати умови праці.

У загальному комплексі проблем слід виділити три проблеми, що становлять її основу:

економія і раціональне використання часу;

створення і раціональне використання сприятливих умов праці і відпочинку;

максимальне піклування про здоров'я і всебічний розвиток всіх учасників трудового процесу.

Питання до екзамену з педагогіки

1. Педагогіка як наука про виховання. Предмет педагогіки та її основні категорії. Народна педагогіка : принципи ,зміст , методи і форми виховання.

2. Методологічні засади педагогіки.

3. Структура педагогіки, її зв'язки з іншими науками. Завдання педагогіки.

4. течії зарубіжної педагогіки. Їхні методологічні основи.

5. Особистість. Індивідуальність. Розвиток і формування особистості.

6. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості.

7. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості.

8. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.

9. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.

10. Вікова періодизація розвитку особистості.

11. Зарубіжні теорії розвитку і формування особистості.

12. мета виховання, її об'єктивний характер. Ідеал національного виховання.

13. Основні напрямки всебічного розвитку особистості, їхні завдання.

14. Програма виховання.

15. Мета виховання у зарубіжній педагогіці.

16. Загальна характеристика логіки і методів науково - педагогічного дослідження.

17. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили.

18. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.

19. Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Прийоми самовиховання.

20. перевиховання, його функції, етапи, принципи.

21. Результати процесу виховання, їх контроль і можливості виміру. Критерії вихованості. Психолого - педагогічне вивчення учня і колективу.

22. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання.

23. закономірності процесу виховання.

24. Характеристика принципів виховання.

25. Характеристика основних напрямів змісту виховання.

26. Розумове виховання. Культура розумової праці. Форми підготовки учнів до самоосвіти. Структурні елементи культури навчальної праці.

27. Моральне виховання школярів. Його завдання, зміст, основні форми.

28. Трудове виховання. Система професійної орієнтації учнів: завдання, зміст, етапи.

29. Естетичне виховання учнів: завдання, зміст, методика.

30. Фізичне виховання: зміст, форми, методика. Формування у школярів здорового способу життя.

31. Основні шляхи реалізації змісту виховання та їх характеристика.

32. Методи та прийоми виховання: сутність, класифікація, характеристика..

33. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання.

34. Позакласна та позашкільна виховна робота: завдання, зміст, принципи організації.

35. Розмаїття масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи.

36. Позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи.

37. Робота класного керівника: сутність, завдання, зміст, форми і методи діяльності.

38. Планування роботи класного керівника. Види планів.

39. Психолого - педагогічне вивчення особистості учня і учнівського колективу: програма, методи, принципи.

40. Народна педагогіка: принципи, зміст, методи і форми виховання дітей.

41. Учнівський колектив: ознаки, типи, структура. Основні етапи розвитку колективу. Особистість і колектив.

42. Виховання дітей у сім'ї. Основні проблеми сімейного виховання.

43. Спільна виховна робота школи, сім'ї та громадськості.

44. Дитячі та молодіжні організації. Їх роль у вихованні особистості. Взаємодія із школою.

45. Поняття дидактики. Основні категорії дидактики. Дидактика і методики викладання окремих предметів.

46. Методологічні засади процесу навчання. Рушійні сили.

47. Функції навчання та шляхи їх реалізації.

48. Процес навчання як система: компоненти процесу навчання і взаємодія між ними. Навчання як двобічний процес взаємообумовленої діяльності вчителя і учнів - викладання і учіння.

49. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя.

50. Психолого - педагогічні основи навчально - пізнавальної діяльності іучня.

51. Види навчання та їх характеристика.

52. Загальна характеристика змісту освіти. Вдосконалення змісту освіти відповідно до вимог Закону України “Про освіту”.

53. Навчальні плани, програми, підручники та посібники національної школи та їх характеристика.

54. Загальна, політехнічна та професійна освіта. Характеристика. Взаємозв'язки між ними.

55. Зміст освіти в зарубіжній школі.

56. Закономірності навчання, їх характеристика.

57. методи навчання, прийоми навчання. Основні підходи до класифікації методів навчання та їх характеристика.

58. Методи організації та здійснення навчально - пізнавальної діяльності. Класифікація. Характеристика.

59. Методи стимулювання навчальної діяльності учнів.

60. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.

61. Засоби навчання та їх характеристика.

62. Вибір і оптимальне поєднання методів навчання. Оптимізація процесу навчання.

63. методи навчання в зарубіжній теорії і практиці.

64. Форми організації навчання. Загальна характеристика.

65. Урок - основна форма організації навчання. Загальна характеристика. Типологія (класифікація) уроків. Макро- і мікроструктура уроків. Характеристика уроків окремих типів.

66. Підготовка вчителя до уроку.

67. Тематичне і поурочне опитування.

68. Шляхи підвищення ефективності уроку в сучасній школі.

69. Вправи як засіб формування умінь і навичок. Види вправ і їх характеристика.

70. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці (індивідуальна, парна, групова, фронтальна).

71. Вимоги до уроку.

72. Нестандартні і нетрадиційні уроки. Характеристика.

73. Позаурочні форми організації навчання (організаційні форми навчання): семінарські заняття, практикуми, факультативи, екскурсії, гуртки, консультації. Види та характеристика.

74. Домашня навчальна робота учня: вимоги до організації, характеристика видів.

75. Оптимізація домашньої навчальної роботи. Наукова організація праці учня.

76. Контроль успішності учнів: сутність, основні види.

78. Оцінка результатів навчально - пізнавальної діяльності учнів. Критерії і норми оцінок. Облік результатів навчально - пізнавальної діяльності учнів. 12 - бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів.

79. Диференційоване навчання в школі.

80. Проблема навчання обдарованих учнів та шляхи її вирішення.

81. Причини неуспішності учнів. Шляхи подолання неуспішності.

82. Оптимізація процесу навчання.

83. Наукові основи внутрішкільного управління. НОП в школі.

84. Керівництво навчально-виховною роботою школи.

85. Рада школи, зміст і організація її роботи.

86. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.

87. Планування роботи школи.

88. Особливості внутрішкільного контролю.

89. Шкільна документація.

90. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної компетентності вчителя.

91. Основні форми методичної роботи в школі.

92. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду.

93. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

94. Наукова організація праці вчителя (НОП вчителя).

95. Проблема формування НОП в учнів.

96. Дидактичні пошуки вчителів - новаторів.

97. Досвід роботи авторських шкіл.

98. Самовиховання як засіб професійної підготовки майбутніх вчителів.

99. Педагогічне спілкування.

100. Нові освітні технології: модульно-рейтингова, індивідуалізації та диференціації.