Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи

Кожне заняття передбачало певне коло речей і явищ для спостережень, а метою цих уроків була установка: дивувати і думати, думати і творити. Теми занять серед природи: “Перші сніжинки”(додаток В), “Зимовий ранок”, “Чи готується річка до зими?”, “Пташки взимку”, “Як дерево живе взимку”, “Пробудження природи від зимового сну”, “Перші кроки весни”, “Пролісок”(додаток Г), “Калина прокинулася!”, “Подорож краплинки роси”, “Верба над річкою”, “Весняна пісня поля”, “Живе й неживе у природі”, “Сонце - джерело життя на Землі”, “Зелений листочок - сонячна комора”, “Як квіточку доглядає бджілка”, “Кожне явище має свої причини”.

Проводячи уроки мислення серед природи, можна ствердити, що кожна тема уроку несла дитині безліч відкриттів зроблених нею самостійно, несла до дитини любов до природи, вчила берегти екологію навколишнього світу. Ми старались так подати урок, як писав В.О.Сухомлинський “щоб дитина заглиблювалася подумки в якусь, здалося б, незначну деталь, зосередила на ній всю свою увагу, забула про все інше”[5,С.540].

Пізнавальна частина “уроків мислення” серед природи обов'язково чергувалася із грою. Їх метою було ознайомити дітей з навколишнім світом, з різними явищами природи і більшу частину приділити екологічному вихованню. Як відомо, в молодшому шкільному віці переважає образне мислення. Ще раз переконаємося читаючи В.О.Сухомлинського, “дітей в обстановку, де є яскраві образи і причинно-наслідкові зв'язки між явищами, де діти захоплюються, переживають почуття подиву перед красою і водночас мислять, аналізують” [4,С.515].

Читання “Книги природи” становило великий інтерес для дітей і було одним із засобів екологічного виховання в них розумової активності, “початком активного мислення”, “теоретичного пізнання світу”, “початком системи наукових та екологічних знань”.

Тексти сторінок “Книги природи”: “Живе і неживе”, “Усе в природі змінюється”. Читання “Книги природи” - не просто цікаві, захопливі прогулянки. Це уроки мислення під блакитним небом. Аналізуючи уроки мислення, ми здебільшого переконуємося в тому, що чим більше дитина пізнає, чим більше відкриває непомічених у повсякденному житті закономірностей, тим глибше в неї бажання знати, тим помітніша чутливість органів сприймання навколишнього світу, тим тонші зв'язки органів сприймання з мисленням.

Екологічна екскурсія має на меті залучати дітей до спостережень за природними об'єктами і розширити й збагатити їх знання , показати зв'язок живих організмів з неживою природою, взаємозв'язок, взаємовплив рослин і тварин, значення людської діяльності для збагачення навколишнього світу; навчити школярів правил поведінки в природі.

Екологічна екскурсія на основі спостережень за природою активно сприяє збагаченню їхнього життєвого і чуттєвого досвіду, нагромадженню конкретного природничого матеріалу, який стає основою для розвитку абстрактного мислення, усвідомлення окремих фактів, активізації розумової діяльності, розширення пізнавальних інтересів, навчання молодших школярів принципами екологічного виховання.

Як відомо уроки мислення невід'ємні із спостереженням, спостереження це безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи різними органами чуття: зором, дотиком і нюхом. Спостерігати предмети і явища можна як у самій природі, так і в класі самостійно і під керівництвом учителя. У першому випадку учні самотужки опановують явища і закономірності навколишнього світу. У ході колективних спостережень діти вчаться правильно сприймати природу. Завдяки активній словесній роботі (бесіді, розповіді) вони збагачують словник, розвивають власну уяву, спонукають учнів до творчості.

У цьому аспекті найефективнішими є сезонні екскурсії (прогулянки, подорожі). У початкових класах вони передбачені інтегрованими курсами ознайомлення з навколишнім світом та природознавства. Завданням було добитися, щоб кожна така екскурсія була вікном не лише у природу, але й у світ гуманності екологічного виховання.

У ході екскурсії наочно-чуттєва база знань стає головним джерелом, що відкриває перед дітьми лабораторію творчих пошуків, де засвоєння знань і розвиток екологічних знань відбувається майже одночасно.

Проводячи екскурсії, актуалізуємо знання учнів про зміни в природі, з'ясовуємо причини цих змін. Звертаємо увагу на стан різних рослин - дерев, кущів, трав, квіток. Важливо правильно обрати час для походу чи прогулянки у природу - пору сезону, щоб забезпечити максимальне спостереження явищ та ознак певної пори року.

Осіння екскурсія, восени екскурсію найкраще проводити на початку жовтня, тобто в час золотої осені, де можна побачити осінь в неймовірно різних барвах; а от у період ранньої або глибокої осені влаштовувати цільові прогулянки.

Зимова екскурсія проводилась під час педагогічної практики у місяці січні. У січні є змога спостерігати характерні ознаки цієї пори року: сніг, мороз, хуртовину. Екскурсія зимового дня коли кружляли мов у танку сніжинки. Діти спостерігали як великі, легенькі, веслі сніжинки літали в повітрі з-за допомогою легенького вітру ніби танцювали. Школярі дізналися які опади бувають взимку, розпізнавати істотні ознаки цих опадів; розглядали будову сніжинок; чому сніжинка має таку будову, хто їй допомагає? Щоб діти краще запам'ятали це явище, відгадували загадки, пригадували вірші які вже вчили про сніжинки, про сніг, про зиму. Свої враження виклали у складеній власній казці про сніжинку.

Весняну екскурсію проводили у час, коли на деревах з'явилися бруньки, сніг розтанув, з'явилися перші листочки, перші квіточки проліски, а травичка повипускала свої пагінці.

В результаті спостережень за природою на прогулянках у березні, на початку квітня діти дізнаються, що за один сезон ми зустрічаємо чотири весни. Кожна з них має свій характер та особливості, назви: весна світла, весна води, весна зелені і передліття. Початок усієї весни - весна світла. На початку березня сонце особливо яскраве, небо сонячного дня яскраво-голубе, майже синє. По ньому пливуть густі білі хмари. Похмурих днів у цій порі мало. Повітря ранньої весни прозоре, чисте, аж дзвенить. А 21 березня - весняне рівнодення. На всій землі день за часом рівний ночі. Звідтоді світлого часу стає дедалі більше. Справжнє свято світла! Закінчується весна світла з метушнею розбуджених теплом і світлом перших комах, із поверненням перших перелітних птахів, цвітінням яблуні і вільхи, ліщині та верби.

Весна води настає з льодоходом на річках, дзвінким струмками, першими грозами і цвітом сонячно-жовтої квітки мати-й-мачухи. Від тепла і надмірної вологи у повітрі ранками часто з'являється туман. Чим більше води вип'є земля, тим багатшою буде весна зелені. Недаремно ставала все яскравішою, багатшою, виразнішою слово набувало емоційного забарвлення, починало грати, переливатися. Переді мною відкрилася напрочуд багата, невичерпна за красою грань педагогічної майстерності - вміння вчити дітей думати, мислити [4,С.77].

На яскравих, цікавих екскурсіях починається евристична бесіда з виявлення змін у неживій природі.

Яким стало сонце порівняно з квітневими днями? (Піднімається вище, припікає). А дні? Ночі? (Вдень часто гаряче, ночі стали теплішими). Чому перші ознаки весни ми спостерігали ще в березні, а природа ожила по-справжньому аж тепер у кінці квітня? (Видно, березневого тепла для рослин ще мало. А піднялося вище сонце, прогріло повітря, землю - і все навкруги зазеленіло і зацвіло). Як же сонце впливало на ґрунт? Давайте поміркуємо! (Спочатку у ґрунті було багато вологи від талого снігу, від весняних дощів. Потім теплими сонячними днями вода випаровувалася, земля дихала, підсихала). Які кольори у природі переважають? (Зелені, жовті). Вбрання дерев, свіжий килим дерев… Яка ця зелень? Чи бачимо відтінки її? (Зелень яскрава, соковита; листя на деревах, що розпустилося раніше, - тепліше, а молоденькі клейкі листочки - світліші). Звідки взявся жовтоцвіт на зеленому тлі? (То кульбабки дружно зацвіли, сонечка-голівки свої до сонця вистромили).

Короткі колективні спостереження і бесіда перериваються. Даємо можливість учням побути з природою наодинці, послухати, роздивитися , помовчати. Клас ділиться на кілька груп, кожна з яких одержує конкретне завдання. Одна спостерігає за птахами, інша - за деревами, кущами, комахами, третя - за першими весняними квітами, травою. Після з'ясування, як треба поводитися у весняному лісі, школярі тихо розходяться. А через деякий час збираються всі разом. Діти з захопленням розповідають про те , що помітили, відчули.

Таке конкретне визначення об'єктів для спостереження допомагає зосередити, загострити їхню увагу. Розповіді кожної групи учнів (залежно від поставлених завдань) доповнюються вчителем. Відомо, що інформація про навколишні предмети, сприйнята з вуст вчителя безпосередньо у природі, запам'ятовується дітьми повніше і надійніше, ніж почута в класі. Тут же, на екскурсії, звучать завчені раніше загадки, вірші про об'єкти спостереження, проводяться дидактичні ігри “ Хто де живе”, “Хто що робить''.

Запитаннями, доповненнями супровідними розповідями можна непросто констатувати факти дійсності, а й надати поживу для усвідомлення нової лексики, наводимо зразки конструювання нових висловлювань, образності. Для цього вживаємо найточніші слова. ( Чим же займаються мешканці лісу ?. Що за голос стоїть у верховіттях дерев ?. Що за строкатий декламатор порається на стовбурі ще голого дуба ?.Що то пухкає у повітрі, припадаючи раз у раз до квіточок ?. Які це квіти вітають весну зелені ?. Які з них найкращі ?.Чому ?.Які можна назвати скромними ?.Чому так думаєте ?.Які слова-ознаки будуть спільними для всіх квітів цієї пори (весняні, барвисті, ніжні …)? і так далі.

Таким чином, спільними зусиллями заповнюється сторінка книги весняної природи.

Духмяними пахощами сосен, свіжої землі, пахощі листочків вільхи, тендітних квітів напоєне повітря. Безупинно ллється пташиний спів кожен мешканець лісу (гаю) заклопотаний своїми справами. У верховіттях дерев здійснюють неймовірний галас граки. Онде, з берізки злетіла сорока. А он, прудка білочка сполохано видряпується на дерево, вмощується на гіллі із цікавістю розглядає гостей.

Діти з інтересом дізнаються, як реагує білочка на кольори. Особливо вражає її строкате вбрання. Червоного кольору вона взагалі не зносить. Ураз заметушиться, за цокає і гайне кудись верховіттями. Якщо ж одяг гостей пасує до навколишньої барви, можна сподіватися на ближче знайомство. Завершується екскурсія у природу висновком: весна зелені підхопила у весни води естафету тепла і сонця і старанно несе у передліття. Спостереження на передліття і на літо дітям дається індивідуально, вести спостереження за природою, занотувати усі явища природи, що в ту пору відбуваються.

Для індивідуальних спостережень за природою учням 3-Б класу дається завдання виготовити саморобні книжечки - альбоми “Пори року'', це завдання стосується передліття і літа. В цих книжечках - альбомах діти повинні записати, замалювати свої враження від побаченого в цю пору року. Індивідуальні спостереження дітям даються, для того, щоб виявити їхню здатність самостійно спостерігати за природою, щоб дати можливість дітям для самовиховання природою.

Діти навчилися помічати навколо себе нескінчену кількість дивних речей, що їх оточують, помічають взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою.

Дітям пропонують нескладні практичні завдання - посадити дерево, доглянути за ним (полити, розпушити грунт, замазати ранки); доглядати за кімнатними рослинами, також поливати, пересаджувати. Цікаво проходили виставки “Умілі руки, природа і фантазія'' - з природного матеріалу діти фантазують і створюють чудові композиції, а також Свято квітів та Свято врожаю, на яких кожен клас не тільки представляє свою композицію, а й захищає її.

Свою практичну роботу школярі аналізують і записують у спеціально відведених зошитах “Я і моя Природа”, записують дані своїх досліджень і спостережень: за деревцем, за кущиком аґрусу чи смородини, за квіточкою в городі чи в горщечку, як росте ця рослина, коли випускає бруньки, перші листочки, квіточки, які вони ? Які плоди, яке насіння ? Як зимує ця рослина ?

Читаючи книгу природи, молодші школярі вчилися порівнювати травичку з піском, камінь з зеленими листочками, відрізняли живу і неживу природу; з'ясовували, чи може живе існувати без неживого; виявляли зміни, що сталися в природі. Вони намагались з'ясувати, чи боляче дереву, коли зрізають гілку, чи боляче квіточці, коли обпадають з неї пелюстки. В процесі пошуку відповідей на ці запитання у них формувались знання про взаємозв'язки в природі, які важливі для правильного світорозуміння, так і для виховання відповідального ставлення до збереження нашої природи.

Діти від своєї природи допитливі дослідники, відкривачі свого нового світу. На уроках мислення серед природи перед нею відкривається чудовий світ у живих різнокольорових барвах, яскравих дзвінких звуках, у казці і грі, у власних емоціях, що надихає їхнє серце в прагненні до добрих вчинків ефективні результати та є доцільною у навчальній і виховній роботі в сучасній школі.

Як світились дитячі оченята, коли вони бачили пташку чи в рясному інеї берізки біля школи. І якими стривоженими були їхні погляди, коли бачили сміття на березі річки. Вони тут же взялися його прибирати.

І хоч діти ще не вміють робити, але вони дали клятву весною садити дерева, квіти, чистити річки, не смітити, оберігати пташок, їх гнізда, допомагати матінці-природі.

Дуже доречними є такі слова:

Як розоримо світ оцей вщерть,

Вирок наш - без війни буде смерть,

Зупинимось - останній є шанс

Ця планета не тільки для нас.

Хай зеленою буде вона повсякчас!

2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами

В.О Сухомлинський, навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: „Чим більше діяльності, пов'язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти з кожним місцем помічати навколо себе щодалі більше явищ, на які раніше не звертали уваги” [1, С.238].

З метою вивчення ефективності методики екологічного виховання за В.О. Сухомлинським та дослідження її ефективності в практиці сучасної початкової школи, проведено дослідження рівня екологічного мислення учнів за допомогою анкетування (додаток А).

На основі аналізу рівня екологічного мислення учнів 3-х класів, коли нами визначено три рівні їх екологічного мислення:

Високий рівень: розуміння цінності природи; активна участь у екологічних заходах; залучення ровесників до екологічної роботи -негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.

Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою,посередні знання з природи.

Низький рівень: слабкі знання з природознавства, слабкі навики позитивного досвіду поведінки у природі, низький пізнавальний інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи.

Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1 (додаток А).

Аналіз анкетних даних констатуючого та формуючого експериментів дозволив вирішити наступні співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Співвідношення рівнів екологічного мислення дітей на “уроках мислення”(у %).

	Констатуючий експеремент	Формуючий експеремент
	Контрольний клас	Експеременталь-ний клас	Контрольний клас	Експеременталь-ний клас
Високий	9	10	10	19
Достатній	55	57	55	66
Низький	36	33	35	15

Дані таблиці засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем екологічного мислення на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем екологічного мислення у експериментальному класі. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.1):

Діаграма 2.1. Рівень екологічного мислення під час проведення “уроків мислення”.

На діаграмі 2.1. зображено, що рівень екологічного мислення у дітей експериментального класу вищий за рівень дітей з контрольного класу.

Проведене експериментальне дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на “уроках мислення” у початкових класах.

Під час проведення дослідження можна було поспостерігати за тим, як змінюється інтерес учнів до “уроків мислення” серед природи. Це виявилося у більшому обговоренні уроків мислення, придумуванням різних оповідань, казок, відгадування загадок учнями.

Для перевірки рівня інтересу учнів молодших класів на „уроках мислення” серед природи, було проведено анкетування учнів, анкета №2 (додаток Б).

Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.

Аналіз анкетних даних дозволив виділити зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до уроків мислення (таблиця2.2.).

Таблиця 2.2.

Оцінка рівнів інтересу учнів до проведення уроків мислення (у %).

Рівень інтересу учнів	Контрольний клас 3-А	Експериментальний клас 3-В
	До початку експерименту	Після експерименту	До початку експерименту	Після експерименту
Стійкий	14	15	14	38
Нестійкий	63	64	67	57
Не проявляють інтересу	23	21	19	5

Дані таблиці показують про збільшення інтересу дітей до спілкування з природою. В учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня інтересів учнів контрольного класу. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.2.):

Діаграма 2.2. Рівень інтересу учнів підчас уроків мислення.

Зростання рівня інтересу в учнів до уроків мислення серед природи є більшим як вдвічі, і притому помітно зменшується кількість дітей, які не проявили інтерес до цих уроків, це свідчить про ефективність проведення таких уроків за методикою В.О.Сухомлинського, і потребує подальшого використання у практиці сучасної початкової школи з метою формування у дітей екологічної культури. Це все підтверджує ефективність використання екологічного виховання на уроках і в позаурочний час. При постійному використанню екологічного виховання учні краще здатні відтворити навчальний матеріал, краще його засвоюють, вміло порівнюють і спів ставляють явища, події.

Доцільність екологічного виховання на спадщині великого педагога є у тому, що мозок дитини потребує виховання природою, бо якщо посадити її тільки в класі, то клітини мозку швидко втомлюються і діти погано справляються з роботою. Дитина у першому класі і ніби уважно слухає, але не запам'ятовує. В такому випадку розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Адже природа безпосереднє джерело яскравих дитячих вражень і спостережень, бо дитина не тільки чує, а й прислуховується, не тільки дивиться, а й вдивляється, а це все разом покращує якість сприймання сприяє кращому запам'ятовуванню, допомагає в подальшому дитині у навчанні.

Ефективно використовуючи у своїй роботі спілкування з природою, В.О.Сухомлинський добивався великих успіхів у навчанні. У нього не було відстаючих. Він зміцнював, розвивав пам'ять своїх вихованців, збагачував її поняттями, істинами. узагальненнями, повсякденним спілкуванням з природою.

Висновки

Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення.

Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання молодших школярів: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.

За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.

За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Постійно спілкуючись з природою, людина набуває певних навичок, щоб було в користь собі і не зашкодити природі.

За принципом неперервності існує неперервна взаємодія людини і природи, і ця взаємодія супроводжує людину у навчанні і вихованні упродовж її життя.

Використання принципів екологічного виховання у практиці сучасної початкової школи, допомагає дітям сприймати, аналізувати, порівнювати нову інформацію та збільшує процент зацікавленості спілкування з природою.

Використання принципів екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, є необхідною вимогою часу, і обовязковим використанням вчителями початкової школи. Їх реалізується формами та методами під час “уроків мислення” серел природи в “зелених класах”.

Експериментальна робота базується у проведенні “уроків мислення” серед природи. Для перевірки ефективності методики екологічного виховання за В.О.Сухомлинським в формуванні у дітей рівня екологічного мислення, були ефективно використані “уроки мислення” серед природи, бо вони збагачують в учнів мислення, збільшують інтерес до природи, формують екологічну культуру молодших школярів.

Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.

Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті і діяльності дитини, а й показав природу як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Екологічним вихованням вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним.

Вчителям України, слід вчитися і використовувати спадщину В.О.Сухомлинського, бо вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості у поєднанні з природою.

Список використаних джерел

1. Антонець М. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В.О. Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. - № 9. - С. 7-10.

2. Артемова Л.В. Історія педагогіки України [Текст] : Підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Ред. Л.Л.Сісіна. - К. : Либідь, 2006. - 424 с.

3. Безносюк О.О. В.О. Сухомлинський про відповідальність у науково-педагогічних дослідженнях [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. - Полтава : ПДПУ, 2005. - Вип. 5 (44). - С. 267-274.

4. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2006. - № 12. - С. 5-8.

5. Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 1. - С. 7-8.

6. Бех І. Моральна самосвідомість особистості як предмет педагогічних зусиль В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 12. - С. 13-15.

7. Богуш А.М. Взаємозалежність свободи і відповідальності: погляд В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 7-9.

8. Богуш А.М. Культурологічна парадигма в спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. - К., 2006. - № 3. - С. 5-12.

9. Бондар Л. В.О.Сухомлинський: основні пріоритети у вихованні громадянськості [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 9. - С. 19-22.

10. Бондар Л. Методологічна основа гуманістичних ідей духовності в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. - № 9. - С. 11-13.

11. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 12-20.

12. Бондар Л.С. Виховання свободи і відповідальності в школярів у творчій спвдщині В.О. Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. - К., 2005. - № 4. - С. 115-121.

13. Бондар Л.С. Гуманістине виховання школярів у педагогічній спадщині В.О Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. - К., 2004. - №2. - С.5-10.

14. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання.// Початкова школа.-2007.-№6.- С.6-8.

15. Верзацька Л.О. Уроки серед природи.// Початкова школа.-1991.-№95.-С.11-25.

16. Гладюк Т.В. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. // Наукові записи ТДПУ ім.В.Гнатюка: Педагогіка.- Тернопіль.2002.- Вип..5 - С.56-59.

17. Годлевська В.Г. Вчити мислити серед природи: З досвіду В.О.Сухомлинського.// Початкова школа.-1993.-№10.- С.33-39.

18. Деркач В.Ф., Гришина Р.М., Явтушенко Л.С. Павлиська школа імені В.О.Сухомлинського сьогодні [Текст] / Укл. Н.А.Калініченко. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2003. - 304 с.

19. Дічек Н. Своєрідність концепції виховання громадянина за спадщиною В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 9. - С. 14-16.

20. Єрьоміна О.В. В.О.Сухомлинський про побудову виховного середовища [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. - Полтава : ПДПУ, 2005. - Вип. 6 (45). - С. 290-295.

21. Зварич В. Розвиток мислення молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. - Тернопіль, 2003. - Вип. 6. - С.316-317.

22. Калініченко Н. Виховуюче середовище в системі педагогічних поглядів В.Сухомлинського і сучасній школі [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 9-10. - С. 8-13.

23. Кравцов С.В. Психологічні проблеми виховання дітей та молоді в дусі гуманістичної педагогіки В.О.Сухомлинського [Текст] // Психологічна газета. - К., 2008. - № 1. - С. 22-29.

24. Кузь В. Свобода і відповідальність учня у виховній системі В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 4-7.

25. Кузь В.Г. Школа В.О. Сухомлинського - школа нового покоління // Початкова школа - 2002. - №9. - С.28-30.

26. Лавроненко О. Гуманізм як домінанта виховної системи Василя Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 1. - С. 9-11.

27. Лазарук А. Батьківська педагогіка Василя Сухомлинського : аксіологічний ракурс проблеми [Текст] // Початкова школа, 2004. - №5. - С.3-5.

28. Литвиненко С. Актуалізація педагогічних ідей Василя Сухомлинського в організації виховного простору сучасної початкової школи [Текст] // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - Вип.5. - С.30-35.

29. Любар О.О., Стельмахович М.І., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки [Текст] : Навч. посіб. - К. : Знання, 2006. - 448 с.

30. Новгородська Ю.Г. Розвиток ідей В.Сухомлинського з формування особистості школяра в педагогічній теорії та практиці сучасної школи [Текст] : Автореферат дис. ... канд. пед. наук : захищена 12.02.2004. - К., 2004. - 21с.

31. Омельчук В. Психологічні аспекти педагогічної спадщинии В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2004. - №11. - С.41-44.

32. Родчанин Е.Г., Зязюн И.А. Гуманист. Мыслитель. Педагог [Текст] : Об идеалах В.А.Сухомлинского. - М. : Педагогика, 1991. - 112 с.

33. Руденко Л. Збагачення екологічного виховання скарбницею ідей В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 11. - С. 16-19.

34. Савченко О. Екологія дитинства: В.О.Сухомлинського і сучасна початкова школа// Початкова школа - 2000. - №11. С.1-4.

35. Савченко О. Вивчаємо спадщину В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 12. - С. 11-12. - Всеукраїнські педагогічні читання.

36. Степанюк А. Від Василя Сухомлинського до "довкілля": діалог культур [Текст] // Освітянин, 2004. - №2. - С.22-25.

37. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям [Текст]. - 8-е изд. - К. : Рад. школа, 1984. - 288 с.

38. Сухомлинська О. Ідеї свободи у поглядах В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - C. 1-3.

39. Сухомлинська О. Художня спадщина В.Сухомлинського в культурологічному вимірі [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 1. - С. 3-7.

40. Сухомлинська О.В., Антонець Н.Б., Березівська Л.Д., Бондар Л.С., Дічек Н.П., Завгородня Т.К., Маноха І.П., Пироженко Л.В., Самоплавська Т.О., Ступарик Б.М., Удод О.А., Філімонова Т.В. Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : Навч. посіб. для студ. вузів: У 2 кн. Кн. 2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - 552 с.

41. Сухомлинський В.О. Вибрані твори.// Рад. Школа. К.:-1977 Т.3 - С.539.

42. Сухомлинський В.О. Вибрані твори.// Рад. Школа. К.:-1977 Т.5 - С.536-562.

43. Сухомлинський В.О. Вічна тополя [Текст] : Казки. Оповідання. Етюди. - К. : Генеза, 2004. - 272 с.

44. Сухомлинський В.О. Куди поспішали мурашки [Текст] : казки: для дошк. віку / Василь Сухомлинський. - К. : Веселка, 1981. - 20 с.

45. Сухорукова Г. Уроки мислення серед природи: Естетичні комплекси за В.О.Сухомлинським // Дошкільне виховання. К. - 2003. №9. С. 7-9.

46. Тимків Г. В.О.Сухомлинський про всебічне виховання дитини [Текст] // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. - Тернопіль, 2003. - Вип. 6. - С.330-332

47. Хайруліна В. Відповідальність як умова вільного вибору особистості [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 10-12.

48. Хайруліна В. Зберегти в людині людське [Текст] // Світ виховання. - К., 2007. - № 5. - С. 9-12. - Теорія і методологія виховання.

Додатки

Додаток А

АНКЕТА №1 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1. Людина є царем природи ?

2. Без природи буде жити людина ?

3. Для чого потрібні дерева ?

4. Опиши сніжинки що летять на землю?

5. Які перші квіти весни ?

6. Якого кольору перші квіти, скільки мають пелюсток?

7. Чи потрібні людині квіти ?

8. Чи є дерева частиною природи ?

9. Якого кольору цвіт верби, як його називають?

10. Які перші листочки вишні ?

11. Якого кольору квіти трави мати-й-мачухи ?

12. Чи можна палити багаття під стовбуром дерева ?

13. Чому потрібно садити дерева ?

14. Чи всюди можна кидати сміття ?

15. Чи подобається тобі пора року як весна ?

Додаток Б

АНКЕТА №2 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1. Чи подобається вам навчатися на природі?

2. На вашу думку, що означає природа?

3. Чим подобаються уроки на природі?

4. Що цікавого ви побачили на цих уроках?

5. Що не подобається вам вцих уроках?

6. На „уроці мислення” я:

а) активний

б) деколи відповідаю

в) мені не потрібно таких уроків

7. Щоб ви хотіли робити на „уроках мислення”:

а) гратися

б) відпочивати

в) вчитися

8. Урок на природі, який він є:

а) цікавий

б) нудний

в) багато дізнаємося цікавого

9. Кого б ви хотіли побачити на уроках мислення?

10. З ким би ви хотіли поговорити на цих уроках?

Додаток В

Урок під небом

Тема. Перші сніжинки.

Мета. Дати дітям перші уявлення про зимові опади. Вчити спостерігати за явищами природи; фантазувати, збагачувати свою мову новими словами, писати казки. Виховувати любов до природи.

Місце проведення. Шкільне подвір'я.

Одного зимового дня на подвір'ї несподівано почали кружляти сніжинки. Великі, легенькі. Весело літали вони в повітрі, ніби танцювали. Так народилася наступна сторінка «Книги рідної природи».

-- Діти, відгадайте загадку.

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніг).

- Чому ви думаєте, що це сніг? (Бо біле, як сорочка, пухнасте; крил не має, але гарно літає; сонця боїться...).

Правильно. Ви мене переконали. А яка ж зараз пора року? (Початок зими).

- Чи не здається вам, що цей день приблукав до нас із якоїсь іншої пори? А з якої? ( Із зими. Бо сніг йде тільки взимку). Давайте подивимось, які ж ці перші вісники зими -- сніжинки. (Пухнасті; великі; білі-білі; легенькі, як пушинки; летять групками, бо ще бояться всього). На кого вони схожі? (На білі мухи, білі пташенята, метелики, пух…).

Звідки ж вони прилетіли? (З неба). Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмарки і сиплять снігом).

- А зараз дітки послухайте ці рядки з вірша М. Т. Рильського.

Білі мухи налетіли,

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

--Що нагадують сніжинки? Яку картину уявляєш, слухаючи поезію? Діти,підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть, яка вона.(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки). А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. Що замість неї лишилося? (Крапелька во -дички). Тож із чого зроблена сніжинка? (З води). Хто ж її викував? (Мороз). Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку). Подивіться: сідають сніжинки. Де ж вони діваються на землі? (Вони тануть і входять у землю, напувають її). - А як ви думаєте, добре це чи погано? (Добре. Землі потрібна вода для майбутнього врожаю). (Напоять сніжинки землю вдосталь, прикриють теплою пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні). -А чому сніжинки тануть на землі? (Бо земля ще тепла. Мороз до неї ще не дійшов). Де швидше тане сніг, на землі чи на ялинці? (На землі).

Підготовка дітей до написання казки.

--Діти, подивіться навколо. Чи не здається вам, що ми потрапили у казку? Що роблять сніжинки? (Танцюють. Кружляють у танці. Літають своїми маленькими крильцями). Давайте уявимо, що ми сніжинки, і політаємо, покружляємо. Діти ведуть хоровод, співають пісню на слова М. Вороного «Білесенькі сніжиночки».

Наступний урок --«Складання казки»

Оформлення дошки: паперові сніжинки, малюнок зими, художні книги про зиму з розгорнутими ілюстраціями.

І варіант: «Що мені розповіла сніжинка?»

Початок казки записано на дошці, але не встановлено межі речень: Потрібно поділити записаний текст речення й позначити початок та кінець кожного з них.

Прийшла зима-білосніжка, у своїй чарівній корзинці принесла сніжинки кинула їх людям кружляли сніжинки на вітрі і тихо спускалися на землю спіймала сніжинку і я.

Діти виразно читають відновлене оповідання і записують у зошит. Самостійно продовжують твір, придумують, що розповіла сніжинка. Ось зразки дитячих висловлювань:

Вона розповіла мені про чудовий край сніжинок.

Вона розповіла мені казку про Снігурочку.

Вона розповіла, що наша земля найкраща, що вона бачила красивих птахів в інших країнах, які зимували з нею, про своїх сестриць-сніжинок, про своїх біленьких подруг; казку про зиму; які бачила міста і села. Що незабаром прийде до нас Дід Мороз із Снігуронькою і привезе нам Новий рік.

Вона розповіла мені, як літала далеко-далеко, як зі своїми сестрицями спішила накрити землю від тріскучого морозу.

Вона розповіла про чудову країну сніжинок, про сніжне царство, про снігову королеву, що вона літала в далеких краях, що вона бачила міста і села, вкриті вічним снігом, як вона мандрувала по містах і селах і бачила багато, багато цікавого.

Кращі казки учнів.

Жила-була собі весела Сніжинка. У неї було багато подруг.

Одного разу зустріли вони Мороза, попросилися на землю погуляти. А Мороз не пустив, Зима ще спить і не можна її будити.

Не послухалися сніжинки-вертинки, втекли від сердитого Мороза. Та не встигли і до землі долетіти, як розтанули.

Осінь покарала пустотливих Сніжинок.

(Христина Т.)

Жила-була собі Сніжинка. Одного разу зустріла вона Мороза і каже:

--Допоможи мені, будь-ласка, спуститися на землю.

--Ще рано,-- відповів Мороз.
Та сніжинка дуже просила. Мороз допоміг: скував він їй срібні крильця, біленький віночок. Полетіла собі красуня на землю. Сіла на зелененький листочок. Той не чекав її і не хотів, щоб уже приходила Зима. Дихнув на сніжинку жаром і спалив її.

(Тарас Д.)

Жили-були високо в небі незвичайні ковалі Цілий рік вони кували срібні прикраси цариці Зимі. Сніжинкам готували срібно-білі крильця. Кували і в скриньку кришталеву складали. А коли наповняють її доверху, то Зима починає потроху випускати сніжинок. Випробовує їхні крильця. Так і зявляється перший сніг.

(Іванна Д.)

Додаток Г

Колективна побудова казки за враженнями від уроку мислення в природі „Пролісок”

Тема. Пролісок.

М е т а . Вчити спостерігати весняну природу: розглядати і описувати пролісок безпосередньо в умовах природи; визначити у спостережуваному істотне, істотне, а також причини, які впливають на розвиток проліска; збагатити мовлення учнів образними висловами і підготувати їх до складання казки.

М і с ц е п р о в е д е н н я. Гай.

Приходимо до гаю і зупиняємося на галявині, вкритій пролісками. Даю дітям змогу помилуватися квітами Рвати квіти не дозволяю. Треба берегти красу природи. Пропоную дітям присісти й уважно розглянути рослину. Після цього ставлю ряд запитань, які допомагають учням ознайомитися з зовнішньою будовою квітки і з'ясувати, як вона ожила й розквітла.

Які у проліска листочки? (Листочки у нього довгі. Вони тягнуться до сонечка).

Якого кольору квіточки? (Блакитні, як небо).

Чи мають квіточки запах? (Запаху вони не мають).

Скільки у квіточок пелюсток?

На що схожий корінчик проліска? (На цибулинку).

Чому пролісків не було взимку? (Взимку було холодно, земля замерзла і проліски не могли рости).

Де ж знаходяться їхні корінчики? (У землі, під снігом).

Чому проліски почали розвиватися весною? (Навесні пригріло сонце, земля відтала, і проліски почали проростати. Взимку природа спить, а навесні пробуджується).

Читаємо вірш М. Познанської «Пролісок».

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь,

Росту між кленів і дубів.

Люблю і сонце й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси, гаї,

Живу іздавна тут.

Що робив пролісок узимку? (Взимку пролісок спав).

Що снилося проліскові? (Весна, тепло).

З чим порівнюються листочки проліска? (З довгими рученьками).

Діти, уявимо, що пролісок малесенький хлопчик. У нього є очі, руки, він відчуває тепло і холод, уміє говорити.

Складаємо про нього казочку.

Учні придумують окремі речення (початок казки).

Був собі малесенький пролісок. Узимку він спав у мерзлій землі. Йому було холодно. Снилася проліскові весна...

Що ж сталося одного разу? (Одного разу пригріло сонечко. Земля відтала. Проліскові стало тепло).

Що тоді він зробив? (Діти дають просту відповідь: він виліз з-під землі).

Щоб допомогти учням образніше описати появу проліска на світ, учитель ставить їм допоміжне запитання:

--А що ви робите, коли тільки-но прокинетеся? Коли ще й очей не відкри -ваєте? (Потягуємося). То, очевидно, й пролісок потягнувся? І казка продов -жується: «Прокинувся пролісок, потягнувся, вистромив із землі зелені ручки і подумав: «Це вже, мабуть, весна прийшла!» Він зовсім виліз на поверхню розкрив свої блакитні очі. Усміхнувся і сказав: «Здрастуй, веснонько!».

У класі кожен учень записав нову казочку в зошит для творчих робіт і намалював до неї малюнок.

Виразне читання вірша «Пролісок» Д. Павличка. Створення словесних малюнків. Вірш читається у музичному супроводі.

Я бачив, як зірниця впала, Як на снігу вона палала, Як сніг, біліший від лілеї, Вночі іскрився біля неї. Де в темноті зоря згоріла, З'явилась вранці квітка біла, І сонце стало ніби вище, І сніг лежав, як попелище.

--Якою уявляється поетові ніжна біла квіточка? Як вона з'явилася вранці?

Складіть словесні малюнки за уявою.