Удосконалення контролю за навчальним процесом старших дошкільників в ДНЗ, як складової управлінської діяльності керівника

Впорядковувати накопичені та одержувані відомості про світ природи і людини за допомогою осягнення різних зв'язків (цільових, причинно-наслідкових), залежностей, закономірностей. Показати, до чого призводить порушення зв'язків і закономірностей.

Розвивати вміння дітей аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати; робити елементарні умовиводи.

Створювати умови для активізації самостійної пошукової активності.

Заохочувати пізнавальні питання дітей.

Організовувати пізнавальні практикуми для залучення дітей до елементарного експериментування (з водою, піском, глиною; з пластиліном, тканиною, магнітом і т. д.).

Знайомити з матеріальними джерелами інформації (книги, телебачення, радіо, комп'ютер). Показати їх роль в житті людей. Формувати пізнавальне ставлення до джерел інформації. Почати долучати до джерел інформації.

Створити умови для виявлення і підтримки виборчих інтересів дітей. Забезпечити місце для зберігання їх особистих речей і предметів (сумочка, візитка, косметичка, красиво прикрашений мішечок, альбом і т. п.).

Організувати роботу з колекціями (особистими та груповими). Демонструвати культуру оформлення колекцій; правила роботи з ними; способи поповнення. Проводити протягом року виставки «Світ захоплень», «Світ очима дітей».

Формувати у дітей інтерес до накопиченого людством досвіду осягнення світу через конкретні історичні факти.

Формувати емоційну чуйність до подій і явищ навколишньої дійсності; до радощів і досягнень, переживань і проблем інших людей.

Створювати умови, що дозволяють активно проявляти власне ставлення до світу, закріплювати і вправляти свій позитивний досвід.

Звертати увагу на позитивні вчинки і прояви дітей по відношенню до людей, до природи; фіксувати їх; обговорювати, повертатися до них. Разом з дітьми планувати нові добрі справи. Слідкувати, щоб діти прагнули довести їх до кінця.

Формувати у дітей дбайливе ставлення до предметів, об'єктів природного та рукотворного світу.

Формувати у дітей почуття вдячності до співробітників дитячого садка (через пояснення і демонстрації значимості, важливість їх праці), бажання надати їм посильну допомогу.

Формувати почуття гордості за своє місто, країну.

Це лише деякі зі шляхів реалізації вищезазначеної програми. Більш детально вони представлені у Додатку 3.

Таким чином, стає очевидним, що соціально-особистісний, пізнавальний та естетичний розвиток дитини має вирішальне значення для її підготовки до шкільного життя. Але такого роду розвиток не здійсниться сам по собі. Для цього потрібна велика, напружена і копітка робота батьків і педагогів.

Висновки до розділу 2

В ході написання даного розділу ми можемо зробити висновки, що полягають у наступному.

Врахування результатів наукових досліджень щодо інноваційної діяльності, розробки, апробації та впровадження педагогічних технологій надало змогу вивести такі показники ефективності роботи дошкільного навчального закладу, який здійснює інноваційну діяльність:

наявність технологій, розроблених педагогічним колективом чи окремим працівником дошкільного навчального закладу. Вимоги до технологій:

оригінальність і актуальність запропонованої технології;

відповідність змісту технології завданням чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку, віку дітей, особливостям реґіону;

поетапне висвітлення змісту роботи (завдання, типи, види занять, використання методів і прийомів тощо);

відсутність перевантаження дітей, додержання режиму дня у процесі використання технології;

висока результативність діяльності учасників освітнього процесу;

стабільність і тривалість одержаних результатів;

можливості використання технології іншими педагогічними колективами, окремими педагогами.

наявність наступності, перспективності та спадкоємності між дошкільною і початковою ланками освіти щодо здійснення інноваційної діяльності;

вивчення, узагальнення, впровадження та розповсюдження педагогічним колективом дошкільного закладу перспективного педагогічного досвіду;

участь педагогів дошкільного закладу в професійних конкурсах;

функціонування в дошкільному навчальному закладі майстер-класу районного(міського) чи обласного масштабу;

активна і систематична участь педагогів дошкільного закладу в роботі методоб'єднань, творчих груп, семінарів, інших методичних заходів;

наявність у дошкільному закладі майданчика стажистів.

Слід зазначити, що аналіз за означеними показниками інноваційної діяльності дошкільних навчальних закладів на кожному з етапів надає можливість внести необхідні корективи в увесь інноваційний процес.

Система контролінгу - являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування реалізація яких забезпечує виробітку альтернативних підходів при здійсненні оперативного та стратегічного управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства. Контролінг не слід ототожнювати зі словами контроль і ревізія.

Не зважаючи на певне співзвуччя, ці слова - не синоніми й мають один з одним мало загального. Уводить тут в оману, можливо, не занадто вдалий переклад на нашу мову. Але не можна забувати й те, що контроль - це одна з функцій контролінгу, причому останній далеко не обмежується контрольними завданнями.

Що стосується шляхів реалізації Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», яким передбачено обов'язковість здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти, то їхня основна мета - створити сприятливі комфортні умови для розвитку юної особистості, формування в неї цілісної та реалістичної картини світу, ціннісного ставлення до природи, культури, людей, самої себе; сприяти становленню основ компетентності малюків незалежно від місця їх перебування.

Охоплення всіх дошкільнят надасть рівні умови дітям при вступі до школи, оскільки в дошкільному навчальному закладі вони отримають необхідну підготовку, що допоможе їм у здобутті подальших знань в школі.

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА НАЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ В ДНЗ №1

3.1 Місце, особливості управлінської діяльності

Успішна реалізація завдань навчального закладу великою мірою залежить від організаційної діяльності керівника, від його знань та вмінь забезпечити ефективні керівництво та контроль за діяльністю колективу. Керівник несе відповідальність не лише за себе, а й за свій колектив, за кожного працівника окремо, за кожну дитину, яка виховується чи навчається в закладі. Організованість у роботі, доцільний розподіл робочого часу допоможе керівнику підвищити результативність своєї роботи та роботи колективу.

Дошкільний навчальний заклад № 1 „Орлятко” (м. Київ, Аскольдів провулок, 5) - один із перших дитячих установ на Україні заснований у 1924 році в місті Києві робітниками заводу „Арсенал”.

В 1936 році за проектом відомого архітектора Йосипа Каракаса був побудований новий дитячий садок, не по типовому проекту, в стилі неокласицизму, який має особливий шарм. Це трьохповерхова будівля, розташована на схилах Дніпра нагадує дворянську садибу. Чотирьох колонний портик легкий, ажурний, Парадні сходи знаходяться на різних рівнях, що дозволило збільшити висоту залів. В кожній групі спальня та ігрова кімната зв'язані з верандою де можна спостерігати за чудовими краєвидами, окремі роздягальні, їдальні, музичний та фізкультурний зал, кімната праці все це робить перебування дітей в садочку цікавим, змістовним та радісним. На території садка добре обладнані ігрові майданчики та спортивний стадіон, великий фруктовий сад, квітники., город.

І досі дошкільний заклад зберігає народні звичаї та традиції. Гостинно розчинає свої двері для дітей світлиця та бабусина оселя. Яка знайомить їх з українським народним побутом , традиціями і звичаями українського народу, предметами домашнього вжитку та побуту, вишивками з різних регіонів. Велике захоплення у дітей викликають народні свята „Урожаю”, ”Стрітення”, обряди, вечорниці з колядками та щедрівками на свята Андрія та Маланки в яких діти та батьки є безпосередніми учасниками.

В дошкільному навчальному закладі № 1 створені належні умови для навчально-виховного процесу, це світлі і затишні групові кімнати, окремий музичний і спортивний зал, кімната праці, учбова кімната. На території дошкільного закладу є спортивний стадіон, а для кожної вікової групи окремий майданчик.

Спортивна база дошкільного навчального закладу добра, є необхідне спортивне обладнання та атрибути для проведення занять та гурткової роботи.

За потребою батьків в дошкільному навчальному закладі надаються додаткові освітні платні послуги з англійської мови та хореографії.

Протягом року працює гурток зображувальної діяльності , який проводить викладач Печерського палацу дітей та юнацтва.

Останнім часом в Україні відбувається процес становлення музейної педагогіки. Цей термін уперше ввів у науковий обіг у 1934 році К. Фрізе, (Німеччина). Це галузь діяльності, що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та поліхудожнього підходу через педагогічний процес в умовах музею.

Одним із основних напрямів роботи дошкільного навчального закладу № 1 Печерського району міста Києва, є впровадження музейно-культурної освіти дошкільників, шляхом взаємодії дошкільного закладу із музеями, створення міні-музеїв, підвищення інтересу дітей до культурної спадщини українського народу.

Впровадження музейної педагогіки дає можливість вирішувати завдання пов'язані з патріотичним вихованням, розвитком художнього сприймання і смаку, формувати мотивацію до творчості, через ознайомлення з витоками народної культури, кращими зразками світової і сучасної музично-художньої культури, залучати до кращих традицій українського народу.

Нижче наводимо схему роботи ДНЗ №1 в напрямку розвитку музейної педагогіки.

Рис. 1

В дошкільному навчальному закладі проводиться наступна робота:

спільно з батьками для дошкільнят організовуються навчально-пізнавальні екскурсії до музеїв;

завдяки тісній співпраці з музейними працівниками для старших дошкільників проводяться майстер - класи по виготовленню народних іграшок, витинанок, виробів з глини, тощо;

створено міні - музей українського побуту;

проводяться спільні тематичні виставки з використанням музейних експонатів на базі садка.

В дошкільному навчальному закладі створено:

міні - музей народознавства;

куточок поезії (де в переважній більшості проходять заняття по ознайомленню дошкільників з творчістю українських письменників та поетів);

куточок іграшок народів світу, куточок декоративного мистецтва.

Головну мету роботи педагогічного колективу ДНЗ № 1 по музейній педагогіці можна сформулювати так: виховання культурної, творчої особистості, яка зуміє сприймати, цінити, втілювати в своєму житті принципи добра і краси. Основна умова для цього завдання - створення розвивального, естетичного, художнього середовища. В закладі створені куточок поезії, куточок іграшок народів світу, куточок декоративного мистецтва. Встановлено міцні і дружні контакти з музеями Лесі Українки і Тараса Шевченка. В ДНЗ проходять зустрічі з поетами, письменниками, співаками, музикантами і композиторами.

3.2 Місце контролю за навчальним процесом в системі управління ДНЗ №1

Діяльність дошкільного навчального закладу ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського. Домінантою виховного процесу є виховання у дітей активного пізнавального, морального, естетичного ставлення до навколишнього світу, патріотизму з новим змістовним наповненням. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за духовні та культурні надбання, а з іншого - прилучення дітей до основних складових людської культури .

В дошкільному закладі здійснюються різні види контролю. При організації контролю використовується диференційований підхід, тобто враховуються специфічні та індивідуальні якості тих, кого контролюють та дотримуються єдині вимоги..

Здійснення відбувається згідно річного плану затвердженого на педагогічній раді. Щомісячно проводиться аналіз планів та сіток навчально-виховної роботи з дітьми.

Щоквартально проводяться зрізи знань на засвоєння дітьми програми, зрізи по фізкультурі та звуковимова дітей. Таким чином виконання плану і програм, якість знань і умінь дітей постійно знаходиться на контролі адміністрації.

Протягом року постійно проводився контроль і за харчуванням, виконанням норм по харчуванню, за захворюваністю дітей, проведенню роботи по формуванню у дітей культурно - гігієнічних навичок, медико-педагогічний контроль за фізкультурними заняттями.

Здійснюються тематичні перевірки: фізичне виховання, патріотичне виховання та фронтальна перевірка старших груп.

Підсумки контролю своєчасно доводяться до відома педагогічного колективу, батьківської громади. Також здійснюється контроль за прийнятими рішеннями.

Згідно плану видаються відповідні накази або довідки та проводяться наради.

Управління методичною роботою здійснюється наступним чином:

методична робота планується під час складання річного плану роботи на навчальний рік;

питання про стан методичної роботи в дошкільному навчальному закладі обговорюється за нарадах та засіданнях педагогічної ради;

педагогічний колектив дошкільного навчального закладу приймає участь у роботі методичних об`єднань, семінарах, тощо;

адміністрація відвідує заняття педагогів та узагальнює їх досвід роботи.

на початку навчального року створюється атестаційна комісія, яка працює цілий рік, розглядаючи питання докурсової, курсової та післякурсової підготовки педагогів.

Методична робота організовується за такими формами:

Колективні форми роботи

педагогічна рада

Групові форми роботи

семінари - практикуми

Індивідуальні форми роботи

методичні консультації

співбесіди

аналіз занять та режимних моментів

самоосвіта

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу став основною базою для проведення всіх видів методичної роботи та організаційних форм самоосвіти педагогів. Це дає змогу зібрати методичні матеріали, представити його за допомогою постійних або змінних виставок.

Тематика засідань педагогічних рад підпорядкована тим завданням, над якими працює дошкільний навчальний заклад. Так протягом року піднімаються такі питання:

підсумки літнього оздоровчого періоду;

готовність дошкільного навчального закладу до нового року;

стан роботи з фізичного виховання;

взаємозв'язок психічного та фізичного здоров`я дошкільника;

стан роботи з патріотичного виховання;

виховання у дітей національної самосвідомості шляхом розширення знань про родовід та оволодіння багатством рідної мови;

використання екскурсій, спостережень, ознайомлення з навколишнім середовищем, історичними пам'ятками та визначними людьми для виховання у дітей патріотизму;

аналіз навчально-виховної роботи за рік;

підготовка до літнього оздоровчого періоду.

Методична робота в дошкільному закладі спрямована на підвищення фахового рівня педагогів, на реалізацію їх творчих потреб, оволодіння системою знань, практичних умінь і навичок.

Мета контрольних заходів дошкільного навчального закладу №1 включає наступні складові: забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей, розвиток творчих здібностей та інтересів дітей, формування умінь і навичок необхідних для навчання у школі, забезпечення відповідності рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти, бути осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку, створення безпечних та нешкідливих умов розвитку, виховання та навчання , здоров'я особистості в цьому контексті розглядається нами як першочергова умова успішного вирішення поставлених завдань - підвищення фізичного рівня, психічного і духовного здоров'я, розвитку індивідуальних здібностей.

Змістом роботи з контролю є :

Спільно з батьками продовжити роботу по збереженню життя та зміцненню здоров'я дітей шляхом активізації рухової діяльності та широкого впровадження традиційних методів загартування;

Спрямувати роботу колективу на створення єдиного з сім'єю середовища для виховання загальнолюдських моральних якостей;

Орієнтувати дошкільників на загальнолюдські й національні цінності в дусі поваги до прав і свободи людини та дотримання правових норм.

Якісний контроль за навчальним процесом у системі управління ДНЗ №1 забезпечує високу якість освіти, результатами якої є:

високий рівень засвоєння знань дітьми та якісну підготовку дітей до школи підтверджує вступ вихованців до спеціалізованих шкіл, ліцеїв та гімназій;

вихованці дошкільного закладу неодноразово приймали активну участь у міському святі дошкільнят „ Київський каштанчик” та були нагороджені Дипломом;

вихованці дошкільного закладу є постійними учасниками та лауреатами районної спартакіади „ Веселі старти”;

колектив дошкільного навчального закладу приймав участь у районному та міському огляді - конкурсі „ На кращий стан фізичного виховання в дошкільних навчальних закладів „ та посів ІІІ місце у міському конкурсі;

займали призові місця в районному конкурсі „ Зелений вогник” ;

в огляді - конкурсі „ На краще методичне забезпечення навчально-виховного процесу” колектив ДНЗ зайняв ІІІ місце;

колектив дошкільного закладу отримав Відзнаку Печерської районної державної адміністрації за участь у конкурсі „ Кращий квітник - 2006”;

протягом багатьох років вихованці дошкільного закладу є активними учасниками фестивалю дитячої творчості „ Веселий дзвоник „;

отримав І місце за участь у районному огляді - конкурсі та приймав участь у міському конкурсі „ Екологічна стежина та кращу організацію екологічної освіти дітей на території дошкільного навчального закладу „ 2007 рік;

І місце родина Гриневицьких посіла у районному конкурсі „ Дружня родина - щаслива країна „ 2008 рік;

З метою активізації творчої професійної діяльності вихователів, стимулювання їх безперервної фахової та загальної освіти, щорічно проводиться атестація педагогічних працівників дошкільного закладу. Завідуючою, вихователем - методистом проводиться узагальнення досвіду роботи, визначається його ефективність та поповнюється скарбниця педагогічних досвідів.

3.3 Шляхи удосконалення системи контролю

У практиці роботи дитячого садка питання аналізу заняття, діагностики розвитку кожної дитини завжди постає перед керівником гостро. Незнання директором, методистом деяких засад розвитку дітей дошкільного віку, вимог до впровадження нових освітніх програм і технологій, а, можливо, і небажання підвищувати свій фаховий рівень поступово призводить до зниження рівня контролю за розвитком, навчанням і вихованням дітей. На жаль, дуже часто керівники дитячих садків, виправдовуючи ситуацію, яка склалася з контролем за розвитком дітей, висувають одну єдину причину - обмаль часу для контрольно-діагностичних зрізів, фіксування занять, діяльності дітей та аналізу одержаних результатів тощо.

Проте практика перспективного педагогічного досвіду засвідчує можливість використання не тільки системного аналізу занять, а й багатьох інших видів контролю. Залежно від мети відвідування, наявності часу, рівня фахової підготовки вихователя тощо, керівник може обрати один із типів аналізу діяльності дітей або заняття вихователя з дітьми.

Розуміючи контроль як систему забезпечення та перевірки правильності тих чи інших підсистем структури управління освітнім процесом у ДНЗ керівник закладу повинен керуватись принципом: контроль має бути найважливішим засобом ефективної організації функціонування державної освіти. Відповідно до цього директор прагне створити таку систему опорних понять для аналізу стану розвитку, навчання і виховання дітей в ДНЗ, яка б відбивала лише суттєві, фундаментальні принципи побудови освітнього процесу в цілому, окремого заняття, гри або режимного процесу.

Разом з тим ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених і практикою здійснення дошкільної освіти свідчить про недостатній рівень управлінської компетентності керівників ДНЗ, що підтверджується й даними проведених нами опитувань 210 керівників київських ДНЗ (завідувачів, їхніх заступників і методистів).

Так, більше половини респондентів мають недостатні уявлення про характеристики дошкільного закладу як педагогічної системи, характеризуються схильністю до надання переваги копіюванню відомих способів роботи, несформованістю вмінь адаптованого стилю спілкування з підлеглими. Майже половина опитаних мають недостатню сформованість управлінських знань. Особливі труднощі в педагогів викликають питання, пов'язані з організацією впровадження нововведень у навчальний заклад, засобами стимулювання інноваційної активності підлеглих. Водночас більшість управлінців (64,8 %) уважають, що набуття наукових знань, опанування управлінських методів може суттєво підвищити ефективність їхньої професійної діяльності.

Нестачу управлінської компетентності можна пояснити тим, що багато керівників ДНЗ «вийшли з вихователів»: адже поки ще немає вищих навчальних закладів, що здійснюють цілеспрямовану підготовку завідувача дошкільного навчального закладу, і таким чином, колишньому вихователю доводиться переважно самостійно освоювати «науку управління».

Більшість керівників використовують звичайний щоденник, в якому щодня роблять записи про проведення контролю навчально-виховного процесу, аналізують заходи, які відвідували, занотовують свої висновки щодо побаченого, рекомендації тощо. На наш погляд, таке ведення цього документа не розкриває всієї системи роботи керівника в цілому, не висвітлює систематичність контролю за різними об'єктами, контроль за виконанням пропозицій та рекомендацій тощо.

Для зручності та легкості аналізу роботи колективу в цілому та кожного працівника окремо, бажано мати методичні матеріали (схеми, картки вивчення, графіки тощо), які безпосередньо заповнюються керівником під час спостереження за роботою працівників, робляться ґрунтовні висновки, рекомендації . Ці аркуші із записами підшиваються до індивідуальних папок груп, класів, педагогічних працівників. Така система допоможе не лише відслідковувати недоліки в роботі, а й контролювати виконання рекомендацій, наданих керівником спеціалісту.

У ДНЗ №1 шляхи удосконалення системи управління базуються на системному підході до різних видів діяльності вихователя та дитини.

Нижче для прикладу наводимо структуру системного підходу до аналізу діяльності вихователя та дитини під час мовленнєвого заняття.

Оцінка	Критерії	Бали
I. Оцінка особистісних якостей вихователя. Вищий бал-5.	1.Лінгвістичний рівень знань вихователя,загальна ерудиція 2. Рівень педагогічної та методичної майстерності. 3. Культура мовлення, темп, дикція, образність і виразність тощо. 4. Ступінь тактовності й демократичності у спілкуванні з дітьми. 5. Зовнішній вигляд, культура, міміка, жести тощо.
II. Оцінка мовленнєвого розвитку дітей на занятті. Вищий бал-4.	1. Ступінь мовленнєвої активності та самостійності дітей. 2. Рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок дітей. 3. Наявність та ефективність фронтальної та індивідуальної роботи під час заняття. 4. Ступінь зацікавленості дітей під час мовленнєвого заняття.
III. Оцінка змісту діяльності вихователя дитини. Вищий бал-4.	1. Наступність, доступність і науковість запропонованого мовленнєвого матеріалу. 2. Зв'язок мовленнєвого матеріалу з вивченим раніше. 3. Ступінь новизни, проблемність запропонованого дітям мовленнєвого матеріалу. 4. Оптимальність обсягу мовленнєвого матеріалу.
IV. Оцінка ефективності способів діяльності вихователя і дітей на мовленнєвому занятті. Вищий бал-7	1. Раціональність та ефективність використання часу, оптимальність темпу заняття, доцільність чергування видів діяльності дітей під час заняття. 2. Ступінь доцільності й ефективності використання наочності, ТЗН. 3. Ступінь раціональності й ефективності використання методів і прийомів. 4. Рівень зворотного зв'язку між дітьми та вихователем: доцільність запитань, правильність відповідей тощо. 5. Ефективність контролю за мовленням дітей. 6. Емоційний характер мовленнєвого заняття. Місце фольклору в структурі заняття. 7. Виховний характер заняття.
V. Оцінка мети та результатів мовленнєвого заняття. Вищий бал-5.	1. Ступінь конкретності, чіткості, лаконічності, доцільності формулювання мети мовленнєвого заняття в плані освітньої роботи вихователя. 2. Лінгвістична доцільність висунутих завдань щодо збагачення, уточнення й активізації лексики дітей. 3. Рівень сформованості граматично правильного мовлення дітей. 4. Ступінь сформованості навичок організованої суспільної мовленнєвої поведінки дітей: уміння слухати інших, висловлюватись, коли запитають, слухати і розуміти мовлення тощо. 5. Ступінь впливу мовленнєвого заняття на загальний розвиток дітей (що й як сприяло розвитку).

Аналіз одержаних результатів: якщо заняття оцінено в 35 балів і вище - мовленнєве заняття має оцінку «відмінно»; 34-35 балів - «добре», 24 бали і нижче - задовільно.

Вивчення чисельних авторських підходів до контролю за видами діяльності дітей дошкільного віку довів необхідність урахування як традиційних видів контролю, так і розробки принципово відмінних.

Педагогічна практика свідчить, що, по-перше, вихователь(вчитель) обирає ту чи іншу типологію за своїм, так би мовити, педагогічним смаком, а, по-друге, якщо він у творчому пошуку, то, орієнтуючись на конкретних дітей своєї вікової групи(класу), може внести в неї певні зміни, власні доробки. Саме це (тобто їх ефективність) і належить об'єктивно оцінити як самому педагогові в його самоаналізі, так і керівнику, який відвідав заняття (урок) або режимний момент.

Наведемо деякі приклади використання творчого підходу до проведення різноманітних занять з дітьми. Саме даний підхід дає змогу керівнику удосконалити систему управління, орієнтуючись на творчі здобутки та навички як самих вихователів, так і дітей.

На території ДНЗ №1 велика кількість декоративних дерев та кущів , які зустрічаються в різних регіонах нашої країни. Каштани, берези, ялинки, туї, липа, бузок, глід, дуб, горобина, форзиція, дерен, альпінка,

Все це еколого-розвивальне предметне середовище проходить через „ екологічну стежину „ в дошкільному закладі. На ній керівництво закладу визначило тематичні ділянки:

Рис. 2

Фруктовий сад

Старі дерева

Березовий гай

Мурашник

Ділянка відпочинку

Ділянка рідкісних рослин

Квітник

Город

Лісова галявини

Лугові трави.

Незаймана природа

Саме у цих куточках діти одержують знання про рослини, особливості їхнього життя, зміни в різні пори року, їх значення для людини.

Тематичні ділянки створювались поступово та весь час поповнюються новими елементами.

Рис. 3

Починається виховна робота на „екологічній стежині” з організації прогулянки разом з дітьми. На план - схемі ділянки дошкільного закладу відмічена кожна стежина. Обов'язково передбачено відпочинок малят на „ділянці відпочинку”, подбавши про сюрпризні моменти та рухливі ігри природничої тематики.

Під час відпочинку керівництво закладу має змогу побачити та проаналізувати: чи вміють діти правильно поводитись в природі, уважні чи байдужі вони залишились до мешканців „Стежини”, спокійні чи галасливі; помічають сміття чи ні;чи виявляють готовність прибрати територію;чи знають як це робити? По закінченні прогулянки запитували в дітей , як вони почувалися, чи весело їм, радісно було, що сподобалось. Чому? Яку ділянку на стежині вони б відвідали б наступного разу? Плануючи наступну прогулянку „ екологічною стежиною” вихователі враховували досвід роботи попередньої прогулянки.

Рис. 4

Також на екологічній стежині проводяться цільові прогулянки. Провідним методом виступає спостереження в поєднанні з екологічними іграми, природоохоронною діяльністю, читанням літературних творів на природничу тематику, тощо.

Такі прогулянки присвячені вихованню естетичного сприймання природи: спогляданню, милування красою довкілля, вправлянню у висловлюванні захоплення емоційною мовою. Все це поєднується з читанням, розповіданням поетичних та прозових творів описового характеру, зміст яких відповідав тому, що в цей час сприймали діти. Керівництво та вихователі ДНЗ №1 намагаються привити любов дітям до природи, навчити милуватись їх красою без примусу.

Педагоги використовують такий прийом, як запрошення на „екологічну стежину” від улюблених дитячих персонажів, які є носіями особливого ставлення до природного довкілля та людей, таких як Помагай, Джемі Джем та інших. Спілкуючись з персонажем, діти отримують від нього враження про перебування на „стежині”, слухають розповідь про те, що хтось (пташка, звірятко), чи щось (дерево, кущ, квітка) потребують допомоги, обговорюють різноманітні екологічні ситуації, які спостерігали на власні очі. Наприклад, як повелися побачивши на стежині маленьких, безпомічних пташенят? Як поводитись на галявині вкритій квітами?

Рис. 5



Керівник ДНЗ №1 усвідомлює, що обговорення екологічних ситуацій з дітьми сприяє усвідомленню дошкільнятами вимоги бути уважними й чуйними до довкілля, бережно ставитись до тварин, рослин .

Як бачимо, управління освітнім процесом з боку керівника ДНЗ є достатньо продуктивним при тісній співпраці не лише із вихователями, а й з дітьми, адже аналізуючи наявні вміння та прагнення дітей керівникові легше буде зорієнтуватися у шляхах удосконалення системи контролю у своєму навчальному закладі.

Нижче пропонуємо схему аналізу заняття керівником ДНЗ з метою оптимізації управління навчальним процесом.

Ефективність аналізу заняття підвищується, якщо дотримуватися відповідної процедури аналізу заняття:

аналізувати заняття слід за умови наявності об'єктивних фактів, отриманих у процесі спостереження;

аналізувати доцільно кожне відвідане заняття за умови, що всі його деталі та нюанси усвідомлені, а факти спостереження вивчені, проаналізовані, синтезовані;

перед аналізом заняття вислухати думку вихователя про його зміст та ефективність, досягнення мети (самоаналіз);

висновки про ефективність відвіданого заняття робити тільки на основі синтезу виявлених фактів під час його спостереження;

висновки і пропозиції, висловлені в процесі аналізу заняття, повинні відображати суть та зміст теми заняття, бути конкретними і обґрунтованими;

аналіз заняття, висновки і пропозиції слід зіставляти з поставленою метою відвідування та поглибленого вивчення об'єкта переважного спостереження;

рекомендації слід спрямовувати на усунення виявлених недоліків у процесі спостереження заняття, підвищення ефективності педагогічної діяльності вихователя та навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Підготовка до відвідування та спостереження заняття ДНЗ включає наступні складові:

визначити об'єкт переважного спостереження на занятті (компонент, аспект, заняття як цілісна система, вихователь, діти);

поставити мету поглибленого вивчення об'єкта переважного спостереження на занятті з урахуванням його специфіки;

розробити технології спостереження та аналізу заняття залежно від специфіки об'єкту, що поглиблено вивчається;

попередити вихователя про відвідування заняття, ознайомити його з метою і завданнями вивчення та аналізу одного заняття чи системи занять;

визначити теми, які будуть вивчатися відвідувачем;

ознайомитися з новітніми досягненнями теоретико-прикладних досліджень у галузі психології та педагогіки, виду діяльності, який перевіряється;

перевірити календарний план, вивчити систему співпраці з дітьми;

в індивідуальній бесіді отримати інформацію про систему роботи вихователя над підвищенням своєї кваліфікації, розвитком творчості;

з'ясувати, якою мірою вихователь ознайомлений з новітньою психолого-педагогічною літературою, передовим педагогічним досвідом.

В результаті спостереження заняття завідувач ДНЗ повинен отримати необхідну та достатню кількість педагогічної інформації, яка б дозволила дати об'єктивну оцінку навчально-виховному процесу та його результативності.

Тому серед вимог до інформації, що отримується в процесі спостереження заняття, слід назвати такі, як об'єктивність, оптимальність, точність, конкретність.

Мережа Інтернет постійно розширює свої можливості, сервіси, розміщену з її допомогою інформацію, яка є значущою з точки зору освіти. Так, сучасні засоби телекомунікації, залучені майже в усі галузі освітньої діяльності.

Інтернет багатофункціональний - поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє керівництву ДНЗ (і батькам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.

Інструменти спілкування з використанням новітніх технологій:

Електронна пошта - це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, які в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування керівництва ДНЗ й батьків, а також педагогів між собою.

Форум - найпоширеніша форма спілкування педагогів та батьків. Кожний форум присвячений будь-якій проблемі або темі. Модератор форуму (мережевий викладач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об'єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи людей над проектом, створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкування під час проведення дослідження над вирішенням поставленого для даної групи завдання, потім - обговорення загальної проблеми проекту усіма учасниками освітнього процесу (веб-конференція).

Чат - спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіовідеочат. Найбільш поширений текстовий чат.

Відеоконференція - це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Обговорення й прийняття рішень, дискусії відбуваються у режимі реального часу.

Дистанційне керування сьогодні актуальне для багатьох сфер управління. Тому дошкільні навчальні заклади, які бажають іти у ногу з часом, повинні надавати батькам та вихователям сучасну освіту, яка відповідає світовим стандартам та залишається доступною для більшості українців.

За допомогою дистанційного керування можна вдосконалювати і традиційне управління.

Отже, практика дошкільної освіти вимагає інтенсифікації науково-методичної роботи, спрямованої на розв'язання проблеми підготовки професійно компетентних керівних кадрів ДНЗ, які володіють теорією і практикою педагогічного управління.

Висновки до розділу 3

Розглянувши специфіку ДНЗ №1, ми прийшли до висновку, що модернізація змісту дошкільної освіти, яка є основним принципом управління даного навчального закладу, є важливим чинником розвитку системи національної освіти загалом, реалізує її нові цінності, забезпечує гуманістичну спрямованість, створює передумови для розкриття творчих можливостей педагогів, надання процесу оновлення комплексного, поступального і системного характеру.

Осучаснення змісту першої ланки освіти передбачає приведення змісту базової програми у відповідність із сучасними досягненнями науки і культури, з потребами, можливостями особистості, суспільства і держави. Державна базова програма розвитку особистості в дошкільному віці має сприяти створенню у дитини цілісної картини світу, збереженню дитячої субкультури, культивуванню специфічних для даного вікового етапу видів діяльності та форм активності.

Музейний метод, який широко використовується в ДНЗ №1, дає змогу дітям ознайомитися з надбаннями національної культури. Саме таким чином дітям прищеплюють любов до батьківщини, рідного народу, з самого початку вчать цінувати власну країну, пишатися своєю приналежністю до української нації.

Контроль в даному ДНЗ базується на тісній співпраці між керівником, вихователем та дітьми. Керівник бере активну участь в навчальному процесі ДНЗ, спілкується з дітьми. Чільне місце такою займають різного роду опитування та тестування співробітників навчального закладу.

Удосконалення контролю в ДНЗ №1 може здійснюватися на основі підготовки спеціальних методичних матеріалів (схем, карток вивчення, графіків тощо), які безпосередньо заповнюються керівником під час спостереження за роботою працівників, вироблення ґрунтовних висновків, рекомендацій.

Успішно керувати навчальним процесом можливо лише за наявності регулярної і правдивої інформації про засвоєння знань дошкільнятами. Її може забезпечити лише правильно організований покроковий тематичний контроль. Після закінчення вивчення кожної теми (модуля) можна проводити підсумковий контроль. Корисним може бути спілкування керівництва з батьками по електронній пошті, чи за допомогою програми Skype. В залежності від рівня розвитку тієї чи іншої дитини керівник ДНЗ призначає додаткові консультації батькам для вдосконалення вмінь і навичок з вивченого матеріалу дитиною. Наприклад, можуть бути потрібні додаткові консультації у програмі Skype; для сервіси ISQ або чат, електронна пошта і т.д.

ВИСНОВКИ

В ході написання даної дипломної роботи ми дослідили специфіку управлінської діяльності керівника дошкільного навчального закладу, розглянули праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми управління ДНЗ, проаналізували теорію та практику удосконалення управління ДНЗ. Вагома увага в нашому дослідженню приділялася практиці управлінської діяльності керівника ДНЗ, впровадженню інновацій в управління навчально-виховним процесом ДНЗ. Нами була розглянута специфіка шляхів реалізації Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», яким передбачено обов`язковість здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти.

В третьому розділі на прикладі ДНЗ №1 нами розглянуто контроль в управлінській діяльності ДНЗ та особливості роботи цього навчального закладу.

Проаналізувавши всі вищенаведені питання, ми прийшли до висновків, що полягають у наступному.

Проблема управління різними установами вже протягом тривалого часу цікавила спеціалістів зі сфери менеджменту. Не дивлячись на вагому кількість як вітчизняних, так і зарубіжних робіт з даного питання, через невпинні процеси розвитку управлінської сфери людської життєдіяльності суспільство вимагає нових підходів до здійснення управління.

Основні моделі сучасних управлінських процесів включать такі складові, як економічна та педагогічна ефективність, критерій гнучкості та критерій релевантності.

В управлінні навчально-виховним процесом першочергове значення має особистість керівника, вчителя, тобто педагогічно спрямована сукупність їх ідейних, емоційно-вольових та характерологічних якостей.

Проаналізувавши результати теоретичних та практичних досліджень, ми прийшли до висновку, що до особистісних якостей керівника ДНЗ відносять: інтелект, ініціативу, етичність, чесність, довіру до підлеглих, комунікабельність, здатність вести за собою, доброзичливість, впевненість у собі, незалежність.

До ділових якостей керівника дошкільного навчального закладу належать: компетентність, економічна грамотність, підприємливість, уміння організовувати, вимогливість, критичність, новаторство, холоднокровність у кризових ситуаціях, уміння знайти компромісне рішення.

Ми прийшли до висновку, що в ході роботи над удосконаленням системи управління ДНЗ насамперед важливо змінити об'єкт-суб'єктні відносини, тобто усвідомити самим і переконати членів родини, що вони є суб'єктами навчально-виховного процесу. А це означає, що батьки та інші члени родини мають перестати бути пасивними об'єктами впливу з боку педагогів та почати безпосередньо взаємодіяти з вихователями та дітьми на засадах партнерства з правом ініціативи, активної дії, самоконтролю.

Практика управлінської діяльності включає цілу систему функцій управління.

Першу групу цих функцій становлять цільові - виробнича та соціальна. Виробнича передбачає організацію навчально-виховного процесу. Соціальна функція орієнтована на задоволення інтересів педагогів та інших працівників.

Друга група функцій - це соціально-психологічні функції. Серед них виділяють: організацію педагогічного колективу, його активізацію, згуртування, удосконалення, розвиток у ньому самоврядування.

Третю групу функцій утворюють операційні. До них відносять планування (прийняття рішень), інструктування і контроль.

Інновації в управлінні навчально-виховним процесом набули у сучасній системі освіти неабиякого розвитку. Педагогіка трактує інновації як результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем, прямим продуктом якого можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні освітнім процесом.

Побічним продуктом педагогічних інновацій є зростання майстерності педагога, рівня його культури, мислення, світогляду тощо. Чільне місце в інноваційних процесах займає також контролінг, який відображає такий напрям практичної діяльності в організації, що полягає в забезпеченні максимально ефективної реалізації всіх функцій управління. Актуальність його полягає в тому, що поставлена на достатньому рівні система контролінгу допомагає своєчасно та правильно оцінювати становище, що склалося на підприємстві, швидко реагувати на сформовані фактори зовнішнього середовища.

З точки зору комплексного підходу до управління контролінг виступає як певний набір інструментів. Використовуючи основні показники діяльності, кожний окремий інструмент має вплинути на ефективність управління і в інтеграції з іншими сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства вцілому, реалізації досягнення встановлених цілей.

Проаналізувавши теоретичні надбання у сфері управління ДНЗ, ми зробили наступний висновок. Плануючи роботу з кадрами, керівнику слід ураховувати їхню підготовленість (молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо). Цю роботу планують за такими напрямами:

- підвищення педагогічної майстерності (передбачаються, як правило, традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо);

- удосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо);

- самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок педагогічної літератури тощо).

Ми також прийшли до висновку, що шляхи реалізації Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», яким передбачено обов`язковість здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти, спрямовані на створенні рівних умов для всіх дошкільнят у сфері підготовки їх до подальшого навчання у школі.

Реалізація даного Закону також базується на індивідуальному підході до дитини, до розвитку не просто суто практичних навичок як то малювання, лічба і т.д. Дана програма спрямована на розвиток всесторонньо розвинутої особистості, яка здатна мислити і демонструвати своє ставлення до оточуючого світу.

В практичній частині нашого дослідження ми розглядали дошкільний навчальний заклад № 1 „Орлятко” та систему управління, що діє в ньому. В дошкільному закладі здійснюються різні види контролю. При організації контролю використовується диференційований підхід, тобто враховуються специфічні та індивідуальні якості тих, кого контролюють та дотримуються єдині вимоги. Нами також були проаналізовані шляхи удосконалення системи управління ДНЗ №1.

Ми прийшли до висновку, що для удосконалення системи контролю за навчальним процесом ДНЗ доцільно передбачити заходи взаємодії дошкільного навчального закладу із загальноосвітніми навчальними закладами, з іншими установами, організаціями тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо.

З метою активізації контролю в систему управління включається робота з батьками: вивчення досвіду родинного виховання, організація гуртків для батьків та разом з батьками, педагогічні бесіди, консультації, школи молодих батьків тощо.

Ми прийшли до висновку, що нові проблеми в системі дошкільної освіти вимагають змін мислення педагогічних колективів щодо забезпечення нових підходів до організації педагогічної діяльності дошкільного навчального закладу.

У процесі роботи над удосконаленням системи управління ДНЗ керівникові важливо зосередити увагу на поглибленні знань із таких питань: методологічні основи організації і проведення педагогічних досліджень, основні етапи, принципи наукового педагогічного дослідження, умови ефективного здійснення науково-педагогічного дослідження, оформлення і впровадження результатів наукового дослідження в практику роботи; нормативний супровід та документальне забезпечення дослідно-експериментальної роботи в дошкільному навчальному закладі, організація і проведення експериментальної та інноваційної освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі, вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду в дошкільному навчальному закладі.

Сучасний процес удосконалення управління в ДНЗ - явище багатогранне, що відображає складності і протиріччя нашого суспільства. ДНЗ, потребує спеціалістів, котрі мають методологічну культуру, не ігнорують наукове знання в галузі педагогіки і здатні використовувати його в інтересах практики.

Отже, можемо зробити висновок, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій в галузі освіти і безпосередньо в діяльності дошкільного навчального закладу стало загальною необхідністю.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність та навчально-виховний процес навчальних закладів забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень. Нові інформаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності педагогічних працівників.

Для ефективності модернізації освіти та оновлення технічного арсеналу засобів навчання необхідно оптимізувати реалізацію державних програм, спрямованих на інформатизацію, комп'ютеризацію та оновлення матеріально - технічної бази шкіл, надання всім вільного доступу до мережі Інтернет.

Отже, можемо сказати, що в ході написання даної роботи ми всебічно розглянули питання контролю за організацією дітей старшого шкільного віку в управлінській діяльності керівника дошкільного навчального закладу та виконали всі завдання, поставлені на початку нашого дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. Гаєва «Стиль керівництва - особистісно орієнтований», «Дошкільне виховання» 6.07.

2. Афанасьєв В. Г. Программно-целевое планирование и управление. -- М., 1990.

3. Берг А. И., Черняк Ю. И. Информатизация и управление. -- М., 1996.

4. Буркова Л. Діагностична експертиза в дії // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2000. - N 1. - С. 39-40.

5. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). - Харків: Скорпіон, 2000. - С.68-69.

6. Гвишиани Д. М. Организация и управление. -- М.: Наука, 1972.

7. Гершунский Ю. З. Философия образования для ХХI века: (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). -- М.: Интер-диалект, 1997.

8. Грейсон Дж., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века. -- М.: Экономика, 1991.

9. Григорій Ващенко. Система дошкільної освіти.

10. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). -- К., 1994.

11. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. -- К.: Міносвіти України, 1994. -- Вип. 1.

12. Індивідуальний підхід до дитини в ДНЗ / Упор. Л.А. Шик. - Х. : Вид. група «Основа», 2010. - 176 с. - (Серія «ДНЗ. Вихователю»).

13. Каташов А.І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею. Дис. канд. пед. наук. - К., 2001. - 20 c.

14. Керівництво дошкільним навчальним закладом: Інформативно-методичні матеріали на допомогу керівникові дошкільного навчального закладу / Упор.: Н. Майор, Ю. Манилюк, М. Марусинець, О. Тимофеєва. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 168 с.

15. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. - М.: Знание, 1989. - С.14 - 40.

16. Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий: Пособие для преподавателей. - СПб.: КАРО, 2002. - С. 150 - 209.

17. Конституція України. -- К.: Право, 1995.

18. Крейтсберг П.Ч. Понятие целей обучения // Проблема конкретизации целей обучения и воспитания. - Тарту, 1982. - С.27.

19. Крутій К.Л., Маковецька Н.В. Управління дошкільним закладном: організація контролю та керівництва. Вид. 2-е. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2003. - 88 с.

20. Л.Блудова «Дитячий садок, яким йому бути?!» «Дитячий садок» 1.07.

21. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти: Навч. по-сіб. -- К.: Центр «Магістр-S», творча спілка вчителів України, 1996.

22. Маркіян С. В. Інновації як фактор розвитку освіти: VI Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція. -- Харків, 2006.

23. Международный ежегодник по технологии образования и обучения, 1978/79 (на англ. языке). - Лондон - Нью-Йорк, 1978. - С.258.

24. Методична робота в ДНЗ / Упорядник: Л.А. Швайка. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 288 с. - (Серія «ДНЗ. Керівнику»)

25. Методичний кабінет у дитячому садку. - К.: Шк. світ, 2008. - 128 с. - (Бібліотека «Шкільного світу»).

26. Н.Гримушко «Роздуми про роботу ДНЗ» «Дитячий садок» 6.07.

27. Н.Мойсюк. Педагогіка: Навчальний посібник 2001.

28. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. -- 2002. -- № 26. -- С. 3.

29. Ніколаєнко С. М. Виступ на сесії Верховної Ради України з питань стану сільської освіти 10 січня 2006 р.

30. О.Долина «Батьки в дНЗ» «Дошкільне виховання» 1.07.

31. О.Коноко. Особистісна орієнтація - пріоритет сьогодення» «Дошкільне виховання» 5.07.

32. О.Кононко «Сучасний садок, який він» «Дошкільне виховання» 7.06.

33. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Сов. энциклопедия, 1964. - С. 298.

34. Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект. Науково-методичний посібник / За ред. Л.І. Даниленко. - К.: Логос, 2001. - С.9 - 28.

35. Пирогов О. В. Моделирование в образовании // Инновации в образовании. -- 2004. -- С. 36-40.