Удосконалення контролю за навчальним процесом старших дошкільників в ДНЗ, як складової управлінської діяльності керівника

36. Пісарєва О.В. Інноваційні процеси в освіті: психолого-педагогічні критерії їх оцінювання // Реалізація інноваційної практики в дошкільному навчальному закладі: психологічний аспект /За загальною редакцією С.Д. Максименка, С.Є. Кулачківської - Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС.Лтд”, 2003. - С.119 - 128.

37. Попова О.В. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноосвітніх закладах України в ХХ столітті. Дис.док.пед.наук. - Харків, 2001.- 48 с.

38. Система контролю в ДНЗ / Упорядник Чала Т.Т. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 160 с.: іл.. - (Серія «ДНЗ. Керівнику»)

39. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2006. - 365 с.

40. Чернікова Л.А. Досвід зарубіжних країн та України щодо формування ІКТ-компетентності педагогів. Запоріжжя, 2008.

41. Чернікова Л.А. Концептуальні підходи до формування ІКТ-компетентності учителя в системі післядипломної освіти. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Підготовка вчителя як конкурентоспроможного фахівця в умовах модернізації освіти в Україні». Рівне, 2008.

42. Чернікова Л.А. Сутність поняття ІКТ-компетентності педагога. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Комп'ютерна грамотність вчителів з точки зору стандартів ЄС». Полтава, 2008. с 40-42.

43. Чернікова Л.А. Освіта в інформаційному суспільстві. // Матеріали Третьої Міжнародної конференції «Нові інформаційні технології в освіті для всіх». Київ, 2008. с. 73-78

44. Шабанов А. Г. Формы, методы и средства в дистанционном обучении // Инновации в образовании. - 2005. - № 2. - С. 102-116.

45. Шукевич Б. Шляхи поповнення терміносистеми з дистанційного навчання // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. VI / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - Київ.: КНЕУ, 2005. - С. 437 - 440.

46. Яркое будущее мобильного обучения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smart-edu.com/ - Заголовок з екрана.

47. httр://www.users.kharkiv.com.

48. http://school.iot.ru/

49. httр://www.fdapbu.narod.ru

50. http://www.osp. ru/peworld/2007/09/4582050/

51. http://conf.fizmat.tnpu.edu.ua/?p=599

52. http://cvoippo.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=348&Itemid=144

53. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2007-2/07zvmnvp.htm

54. http://www.diez-product.com.ua/index.php

55. http://net.elnik.kiev.ua/

56. http://chemvo.at.ua/index/0-11

57. http://www.ime.edu-ua.net/em.html

ДОДАТОК 1

Карта педагогічної оцінки (самооцінки) здатності педагогів до інноваційної діяльності

№	Критерії оцінки	Ступінь прояву
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Мотивація
1	Допитливість
2	Прагнення до успіху
3	Прагнення до лідерства
4	Прагнення отримати зовнішню оцінку діяльності
5	Прагнення до самовдосконалення
Креативність
6	Незалежність суджень
7	Фантазія
8	Прагнення до ризику
9	Чутливість до проблем
10	Критичність мислення
Професійні здібності
11	Володіння методами педагогічного дослідження
12	Здатність до перебудови діяльності
13	Здатність до співпраці
14	Здатність акумулювати, використовувати чужий досвід
15	Здатність до самоорганізації

ДОДАТОК 2

Орієнтовний план тематичної перевірки роботи ДНЗ з питань розвитку елементарних математичних уявлень у дітей

1. Дата перевірки, ким проводилася:

а) загальні відомості про дошкільний заклад освіти: номер, адреса, режим роботи;

б) комплектація: кількість груп (спеціалізовані, санаторні, тощо), кількість дітей за планом, за списками, на період перевірки. Причини відсутності дітей.

2. Кадри дошкільного закладу:

а) завідувач, методист - освіта, стаж педагогічної та адміністративної роботи;

б) кількість вихователів, їх освіта, стаж;

в) підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (форми, терміни). Форми методичної роботи (масові, групові, індивідуальні) з теми перевірки, які використовувалися з означеної проблеми.

3. Мета та методи перевірки. Основні результати та зауваження попередньої перевірки, якість їх виконання.

4. Аналіз умов роботи вихователів щодо розвитку елементарних математичних уявлень:

а) обладнання педагогічного процесу: наявність і стан наочних посібників, технічних засобів навчання, їх застосування на заняттях;

б) обладнання для самостійної діяльності дітей поза заняттями;

в) обладнання методичного кабінету з теми перевірки: наявність і рівень методичних матеріалів, література з розвитку математичних уявлень у дітей, використання цих матеріалів вихователями;

г) загальні висновки. Відповідність умов роботи сучасним вимогам щодо організації освітнього процесу.

5. Планування та облік роботи. Аналіз календарних планів не менш ніж за 1-3 місяці.

6. Аналіз методики роботи вихователів на заняттях (можна використати схему аналізу заняття з формування елементарних математичних уявлень). Організація роботи з дітьми поза заняттями. Використання дітьми одержаних математичних знань і вмінь в інших видах діяльності.

7. Аналіз рівня знань і вмінь дітей відповідно до вимог програми, за якою працюють вихователі групи (за матеріалами індивідуального обстеження дітей).

8. Методична робота з колективом:

а) місце питань розвитку математичних уявлень дітей у річному плані роботи дошкільного закладу освіти;

б) форми методичної роботи з вихователями. Відбиття цієї проблеми в педагогічній документації (протоколи педагогічних рад, обговорення відкритих занять, зошити спостереження в різних вікових групах тощо). Прийняті рішення та рекомендації, їх конкретність, терміни, перевірка виконання тощо. Стан аналізу планів освітньої роботи;

в) вплив методичної роботи на якість педагогічного процесу;

г) стан роботи щодо узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду.

9. Загальні висновки. Пропозиції щодо усунення недоліків.

ДОДАТОК 3

навчальний процес контроль управління

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку (для дітей 5-ти річного віку)

Завдання щодо впровадження основних напрямків діяльності у розвитку дитини старшого дошкільного віку в рамках вищезазначеної програми.

1. ЗАВДАННЯ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Продовжувати створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей:

* пропагувати серед батьків ігри та іграшки, які є педагогічно цінними даному віці. Роз'яснювати батькам негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей;

* консультувати батьків з питань придбання, виготовлення ігор та іграшок для своїх дітей і використання їх при взаємодії дорослого і дитини в умовах сім'ї;

* пропагувати досвід батьків з виготовлення іграшок, посібників та обладнання власними руками і його використання в процесі ігор;

* стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;

* сприяти тому, щоб в ігровій ситуації дитина сприймала педагогів як партнерів по грі, співпереживала почуттям дітей в іграх - вміти побачити смішне в тому, що здається смішним, сумувати з приводу того, що здається сумним, і т. п.;

* допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв'язку ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;

* граючи з дитиною, активізувати його уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;

* спонукати дітей до ігор-фантазіям, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані. Зі схваленням ставитися до включення в сюжет гри різних переплітаються між собою тим;

* сприяти виникненню в грі дружніх, партнерських відносин та ігрових об'єднань за інтересами.

2. ЗАВДАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

2.1. Розширювати кругозір за допомогою прилучення до накопиченого людством досвіду пізнання світу.

У сім'ї:

Збагачувати свідомість дитини новими відомостями, що сприяють накопиченню уявлень про світ. Продовжувати розповідати про представників живої природи (рослини і тварин), що мешкають не тільки поруч з дитиною, але і знаходяться в різних кліматичних умовах (тварини та рослини жарких країн, північних країн, помірного клімату). Продовжувати знайомити зі світом неживої природи: Сонце і Сонячна система; світ каміння; природні матеріали. Вчити дізнаватися різні природні явища (веселка, вітер та ін).

Формувати соціальні уявлення та поняття. Закріплювати і розширювати уявлення дитини про своє місто, країні. Закріплювати уявлення про сім'ю і родинних стосунках.

Розповідати про Батьківщину, Україну; про її багатства, просторах; про народи, що населяють її, і відомих людей; про подвиги людей (трудових, бойових) у різні часи.

Продовжувати знайомити дитину з професійною діяльністю близьких йому людей. Звертати увагу на людей різних професій, з якими дитина стикається в повсякденному житті (в магазині - продавець, касир; у транспорті - водій, кондуктор; в поліклініці - лікар, медична сестра і т. д.). Звертати увагу на коло домашніх справ кожного члена сім'ї. Залучати дитину до участі в домашньому працю.

Пояснювати дитині призначення деяких добре знайомих йому суспільних місць (магазин, театр, виставка, громадський транспорт, поліклініка і т. п.). Формувати уявлення про правила безпеки в різних умовах: вдома, у дворі, на ігрових майданчиках, на вулиці; в під'їзді, у ліфті, при зустрічі з незнайомими людьми.

У дошкільному навчальному закладі:

Збагачувати свідомість дитини новими відомостями, що сприяють накопиченню уявлень про світ.

Закріплювати і розширювати уявлення дітей про природу. Продовжувати знайомити зі світом неживої природи. Закріплювати отримані подання, розширювати їх за рахунок додаткової доступною дітям інформації. Закріплювати уявлення про Сонячну систему; про різні атмосферні явища (дощ, сніг, вітер, гроза, веселка, туман тощо); про якості і властивості об'єктів неживої природи (камінь, пісок, грунт, вода і т. д.).

Закріплювати уявлення про природні матеріалах. Розповісти, як людина використовує їх у своєму житті (народні промисли).

Розширювати і закріплювати уявлення дітей про світ живої природи.

Закріплювати уявлення про конкретні рослини і тварини (зовнішній вигляд, місця зростання та проживання; легенди, казки та цікаві відомості про живу природу).

Закріплювати і розширювати уявлення дітей про світ людини. Формувати уявлення про самоцінність людини (краса, сила розуму, творення, героїзм та ін.). Знайомити з вчинками, досягненнями людей (пізнавальними, трудовими, художніми) як прикладами можливостей людини. Закріплювати уявлення про будову людини (частини тіла і обличчя). Підводити дітей до елементарного осмислення деяких складних понять (час, знак, символ, знакові системи).

Ввести, закріпити й збагатити соціальні поняття (сім'я, місто (село), країна; Батьківщина, Україна, столиця (місто Київ); державна символіка і т.п)

Закріплювати уявлення дітей про різні види діяльності людини. Підводити до розуміння того, що будь-яка діяльність має свій результат.

Передавати різноманітну інформацію про рукотворний світі (предметах, зроблених руками людини і відіграють велику роль у його житті).

Формувати основи здорового способу життя та правил особистої безпеки. Закріплювати уявлення про будову тіла людини і частинах голови (особи), про органи чуття (очі, ніс, вуха, рот (мова), шкіра), їх значення в житті людини. Позначити деякі важливі фізіологічні процеси (сон, рух, харчування). На базі перерахованих уявлень закріплювати і конкретизувати різні правила особистої гігієни.

Розширювати і закріплювати правила особистої безпеки, пов'язані з приміщеннями («Небезпеки в домі»), з вулицею («Дитина і вулиця»), природою («Дитина і природа»).

2.2. Розвивати пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, увагу, уяву, мислення) і розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація та ін.) відповідно до вікової нормою.

У сім'ї:

Розвивати пізнавальні здібності своєї дитини. Пропонувати різні розвиваючі ігри та вправи. Спостерігати навколишню природу і соціальний світ; відзначати відбуваються в них зміни; спільно діяти в залежності від побаченого і поміченого.

У дошкільному навчальному закладі:

Сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових можливостей та індивідуальних темпів розвитку дитини. Цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ.

Максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу.

Диференціювати наявні уявлення про природу і соціальному світі за допомогою різних класифікацій (природа: жива - нежива; жива природа: рослини і тварини; рослини: дикорослі та культурні; тварини: дикі і домашні; діяльність людини: пізнавальна, трудова, художня та ін.) Вправляти в умінні по-різному класифікувати світ природи і світ людини.

Впорядковувати накопичені та одержувані відомості про світ природи і людини за допомогою осягнення різних зв'язків (цільових, причинно-наслідкових), залежностей, закономірностей. Показати, до чого призводить порушення зв'язків і закономірностей.

Розвивати вміння дітей аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати; робити елементарні умовиводи.

Створювати умови для активізації самостійної пошукової активності.

2.3. Сприяти виявленню і підтримці виборчих інтересів; прояву самостійної пізнавальної активності дітей.

У сім'ї:

Підтримувати пізнавальні інтереси, прихильності дитини. Враховувати їх при плануванні та проведенні пізнавально-розважальних, культурних заходів в сім'ї.

Розглядати сімейні колекції; розповідати про свої захоплення в дитинстві. Купувати відповідну пізнавальним інтересам дитини літературу. Створити домашню пізнавальну бібліотеку і відеотеку, активно користуватися її матеріалами. Записати дитину в бібліотеку. Ввести традиційні перегляди пізнавальних телепередач.

У дошкільному навчальному закладі:

Заохочувати пізнавальні питання дітей.

Організовувати пізнавальні практикуми для залучення дітей до елементарного експериментування (з водою, піском, глиною; з пластиліном, тканиною, магнітом і т. д.).

Знайомити з матеріальними джерелами інформації (книги, телебачення, радіо, комп'ютер). Показати їх роль в житті людей. Формувати пізнавальне ставлення до джерел інформації. Почати долучати до джерел інформації. Створити умови для виявлення і підтримки виборчих інтересів дітей. Забезпечити місце для зберігання їх особистих речей і предметів (сумочка, візитка, косметичка, красиво прикрашений мішечок, альбом і т. п.).

Організувати роботу з колекціями (особистими та груповими). Демонструвати культуру оформлення колекцій; правила роботи з ними; способи поповнення. Проводити протягом року виставки «Світ захоплень», «Світ очима дітей».

2.4. Формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду.

У сім'ї:

Власним прикладом демонструвати уважне і дбайливе ставлення до людей; зацікавлене, дбайливе і творче ставлення до природи. Відвідувати місця, де можна зустрітися з представниками живої природи (зоопарк, ботанічний парк, цирк, виставки (квітів, тварин) та ін.) Обговорювати з дитиною, за що ви любите і вона (не любите) те або інше природне явище, пору року, частини доби.

Формувати почуття гордості за своїх батьків, Батьківщину, Україну.

У дошкільному навчальному закладі:

Формувати у дітей інтерес до накопиченого людством досвіду осягнення світу через конкретні історичні факти.

Формувати емоційну чуйність до подій і явищ навколишньої дійсності; до радощів і досягнень, переживань і проблем інших людей. Створювати умови, що дозволяють активно проявляти власне ставлення до світу, закріплювати і вправляти свій позитивний досвід.

Звертати увагу на позитивні вчинки і прояви дітей по відношенню до людей, до природи; фіксувати їх; обговорювати, повертатися до них. Разом з дітьми планувати нові добрі справи. Слідкувати, щоб діти прагнули довести їх до кінця.

Формувати у дітей дбайливе ставлення до предметів, об'єктів природного та рукотворного світу.

Формувати у дітей почуття вдячності до співробітників дитячого садка (через пояснення і демонстрації значимості, важливість їх праці), бажання надати їм посильну допомогу.

Формувати почуття гордості за своє місто, країну.

3. МОВЛЕНЕВИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ

Завдання мовленнєвого розвитку:

Розвиток лексичної сторони мови.

У сім'ї:

Багато розповідати і показувати дитині, читати пізнавальну літературу, водити на екскурсії, проводити спостереження. Уважно розглядати окремі об'єкти і предмети. При цьому бажано враховувати пізнавальні переваги (інтереси) своєї дитини.

Розповідати дитині про родичів (де вони живуть, ким працюють, які вони чудові люди, ким вони доводяться дитині); про свою роботу або навчання, про тих людей, які вас оточують. Дуже привабливі для дітей спогади близьких про їхнє дитинство; про ігри, в які вони грали. При цьому можна запропонувати дитині пограти в ці ігри.

Слід попросити малюка описати ігри, в які він грає зі своїми друзями в дитячому садку. Дуже цікаві і приємні для дитини і дорослих моменти, коли виявляється, що деякі ігри пройшли через роки; в них в дитинстві грали батьки, вони як і раніше цікаві їхнім дітям. Продовжувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день. (Чим тебе порадував сьогоднішній день? Чим засмутив? Чим здивував? І т. д.) Обговорювати і планувати всі спільні заходи разом з дитиною. За рекомендацією педагогів проводити спеціальні мовні ігри з метою збагачення і вдосконалення лексичної сторони мовлення дитини. Так, для розвитку різних частин мови (іменників, прикметників, дієслів) можна використовувати ігрові вправи типу «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев'яні, пластмасові та ін) слова»; «Ввічливі слова», «Веселі слова »,« Сумні слова »,« Спортивні слова »та ін При цьому слід дати установку на гру:« Давай з тобою згадаємо всі можливі слова, які нагадують нам про зиму. Це - зимові слова ».

У повсякденному спілкуванні продовжувати розширювати запас слів-узагальнень за рахунок уточнення їх значення та за допомогою мовних вправ типу «Магазин взуття (одягу, меблів, канцелярських товарів і т. д.)». Продовжувати роботу зі словами-антонімами та синонімами (ігри типу «Хлопчик (дівчинка) навпаки» на закріплення слів-антонімів; ігрові вправи «Дружні слова», «Сердиті (веселі, ласкаві і т. д.) слова», «Скажи по- іншому »на закріплення слів-синонімів).

Вправляти дитину в умінні виокремлювати у різноманітних предметах частини і називати їх (наприклад, за допомогою ігрового вправи «Хто більше назве деталей (частин)?»).

У дошкільному навчальному закладі:

Розширювати словниковий запас на основі формуються у дітей багатих уявлень про світ; активізувати його в самостійних висловлюваннях. Активізувати в мові дітей прикметники, дієслова, числівники. Формувати вміння більш точно підбирати слова, що відображають якість предмета чи явища.

Поповнювати словник словами, що позначають матеріал, з якого зроблений предмет. Уточнити уявлення дітей про предмети і їх частинах, особливу увагу приділити призначенням представленого предмету.

Продовжувати роботу з розширення узагальнюючих понять за рахунок слів, що знаходяться в родовідових відносинах (наприклад, меблі - стіл, стілець, ліжко, крісло і т. п.; квіти - мак, троянда, ромашка і т. п.) і вхідних в широкі родові поняття (наприклад, рослини - квіти, дерева, трава, кущі та ін, на мешкання - будинок, хата, палац і т. п.; рух - біг, стрибки, ходьба, повзання і т. п.).

Ознайомити дітей з синонімами. Вчити підбирати слова для більш точного вираження думки (наприклад, вологий і мокрий); для вираження емоційного забарвлення (наприклад, впав і гепнувся; красивий і чудовий і ін).

Продовжувати знайомити дітей з антонімами. Вправляти дітей в умінні підбирати антоніми до слів, що відносяться до різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники).

Продовжувати знайомити з доступними дітям багатозначними словами різних частин мови. Продовжувати роботу над лексичним (смисловим) значенням слів. Вчити розуміти, пояснювати і використовувати переносне значення слів, фразеологічні звороти.

2. Формування граматичного ладу мови.

У сім'ї:

Вправляти дітей у правильному вживанні дієслів. Проводити з дитиною мовні ігри типу «Хто що вміє робити?» На підбір дієслів (наприклад: «Що вміє і любить робити кішечка? Бігати, спати, хлебтати, грати, нявкати» і т. п.); «Зміни слівце» на вміння вживати і утворювати дієслова з префіксами у-, при-, ви-, за-, пере-, під-і ін. У повсякденному спілкуванні з дитиною створювати мовні ситуації, що дозволяють дитині погоджувати іменники з числівниками. Грати з дитиною в мовні ігри, рекомендовані педагогами дитячого саду. Наприклад, «Пограємо-порахуємо» (дорослий (або дитина) вибирає слово, яке треба узгодити з різними числівниками, наприклад, відро, а діти за бажанням або за вказівкою складають словосполучення (одне відро, два відра, п'ять відер і т. п. до десяти).

Слідкувати за тим, як дитина вживає складні форми іменників множини в родовому відмінку.

В ігрових ситуаціях вправляти дитину в складанні простих поширених пропозицій. Наприклад, гра типу «Мовчун та балакун»: один гравець задає основу пропозиції (мовчун), а інший (говорун) розширює основу як тільки може. (Стоїть будинок. - У зеленому лісі стоїть дерев'яний будинок. - На узліссі величезного зеленого лісу стоїть дерев'яний будинок з візерунчастими віконницями. і т. д.)

У дошкільному навчальному закладі:

Звертати увагу дітей на зміну сенсу пропозицій (словосполучень) залежно від вживання приставки (наприклад, вийшов - зайшов).

Вправляти дітей у вмінні правильно узгоджувати числівники з іменниками.

Закріплювати правильне вживання та утворення складних форм іменників множини в родовому відмінку (панчіх, шкарпеток, черевик, тапочок і т. п.).

Продовжувати роботу по складанню різних типів речень.

Вправляти дітей у складанні простих поширених речень.

3. Розвиток і вдосконалення звукової культури мовлення.

У сім'ї:

За рекомендацією педагогів проводити з дитиною спеціальні ігрові вправи з розвитку та вдосконалення звукової культури мовлення як складової частини підготовки дитини до подальшого навчання грамоті.

Для розвитку фонематичного слуху вправляти дитини у виділенні першого звуку у своєму імені, в імені оточуючих, в назві улюбленої іграшки, а потім у визначенні послідовності звуків у цих словах. Для розвитку фонетичного слуху ділити слова на склади і визначати їх послідовність.

Слідкувати за правильним наголосом при проголошенні слів. Вправляти дитину в правильному використанні наголосів в словах, проводячи ігри типу «Так і не так»: дорослий вимовляє слова або словосполучення, поєднуючи правильне і неправильне використання наголосів, а дитина слухає і поправляє дорослого, вимовляючи слово (словосполучення) з правильним наголосом.

Закріплювати правильну вимову за допомогою скоромовок.

У дошкільному навчальному закладі:

Удосконалювати моторику артикуляційного апарату через правильний підбір артикуляційний вправ. Систематично проводити артикуляційний гімнастику, що сприяє виробленню точних, енергійних, добре координованих рухів мовного апарату. У повсякденному житті і на заняттях систематично проводити спеціальні вправи на розвиток мовного дихання, мовленнєвого уваги і т. п. Уточнювати і закріплювати вимова звуків рідної мови. Навчати дітей проводити аналіз артикуляції звуків по п'яти позиціях (губи - зуби - мова - голосові зв'язки - повітряна струмінь).

Вводити поняття «голосні - приголосні звуки» на основі аналізу їх артикуляції. Закріплювати поняття «тверді - м'які приголосні звуки».

Розвивати фонематичний слух. Вчити виділяти слова із заданим звуком з мовного потоку, визначати позицію звуку в слові (початок, середина, кінець слова), послідовність звуків у простих словах (наприклад, мак, цибуля, лак, суп і ін.)

Вправляти дітей в умінні диференціювати звуки ([ш] і [з], [ж] і [з], [р] і [л], [щ] і [з], [ц] і [з]. Особливу увагу приділяти словами, де пари цих звуків зустрічаються одночасно (жердина, життя, балерина).

Вчити визначати кількість складів у словах (за схемами, на слух).

4. Розвиток зв'язного мовлення дітей.

У сім'ї:

Навчати дитину бути ввічливим і тактовним при участі в діалозі з дорослими і дітьми. Під час бесід з дитиною демонструвати культуру ведення діалогу. Показати приклад, як потрібно вести діалог за столом, в гостях, при розмові по телефону.

Продовжувати сімейну традицію щоденного обміну враженнями про прожитий день, про сімейні і дитсадкові заходи і ін, де питання задає не тільки дорослий дитині, але і дитина дорослому. Обговорювати з дитиною спільні заходи.

Формувати усвідомлене ставлення до ведення діалогу через ненав'язливий аналіз поточного діалогу (за допомогою запитань «Ти уважно слухав мене?», «Ти зрозумів, про що я тобі розповів (а)?», «Що тобі незрозуміло?», «У тебе є до мене питання? »)

Закріплювати отримані в дитячому саду навички щодо складання зв'язних висловлювань монологічні через:

складання розповідей за сімейними фотографіями, який охоплює певний часовий відрізок (зростання малюка, літній відпочинок і т. п.); розповіді за серіями картинок (оповідання за картинами художників; комікси з доступним дитині змістом і т. п.); роботу з ілюстраціями до непрочитаних книг (за картинками в книзі визначити, про що вона (її головну ідею); хто головні герої; з чого починаються пригоди героїв; які події в ній описані (середня частина), чим закінчиться ця історія).

Вправляти в складанні елементарних описів (перерахування предметів, ознак і т. д.) через ігрові вправи типу «Наряди для Попелюшки» (опис фасонів одягу), «Машини майбутнього» (опис моделей та їх функціоналу), «Кімнати різних героїв» (опис інтер'єрів - кімнати Мальвіни, та інш).

У дошкільному навчальному закладі:

Діалогічна мова. Виробляти у дітей активну діалогічну позицію в спілкуванні з однолітками за допомогою діалогічних казок.

Продовжувати залучати дітей до елементарних правил ведення діалогу (вміння слухати і розуміти співрозмовника; формулювати і ставити запитання; будувати відповідь у відповідності з почутим). Закріплювати правила ведення діалогу у повсякденному житті, традиціях групи і дитячого садка.

Відпрацьовувати діалоги в театрально-ігрової діяльності.

Вправляти дитину в ввічливому і тактовному веденні діалогу з дорослими і з іншими дітьми.

Монологічного мова. Починати навчати основам побудови зв'язних висловлювань монологічні розповідного і описового типів. Опис. Вправляти в умінні виділяти і називати об'єкт мови при описі. Вправляти в умінні співвідносити об'єкти мовлення з відповідними описами і розширювати їх за рахунок додаткових характеристик.

Вправляти в складанні простих описів різними засобами (мистецтво, образотворча і театралізована діяльність, художня література, дидактичні ігри та завдання тощо).

Розповідь. Вправляти дітей у відновленні послідовностей в знайомих казках (в якій послідовності з'являлися герої, розгорталися події або дії). Навчати дітей виокремлювати (визначати) і словесно позначати головну тему оповідання (через мету висловлювання, заголовок). Дати поняття про структуру оповіді: зачин, середня частина, кінцівка. Закріплювати вміння дітей складати розповідні висловлювання шляхом зміни знайомих текстів: за аналогією («Казка на новий лад»), шляхом зміни або додавання окремих епізодів тексту.

Вправляти в переказі творів шляхом перекладу віршованого тексту в розповідний (прозу).

4. ЗАВДАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ

Формування знань у дітей про прекрасне в житті, природі, вчинках людей.

Дати найпростіші уявлення про види мистецтва: графіку, скульптуру, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, літературу, музику та їх жанри, засвоюють основні естетичні поняття, загальні категорії. Підводити дитину до розуміння важливості морального чинника в мистецтві, який унеможливлює використання таланту в антигуманних помислах, наслідком чого є расова, релігійна ворожнеча, жорстокість, агресивність, використання сили, нерідко -- збройної, у вирішенні складних проблем взаємодії народів, людей.

Вчити слухати музику, опановувати навички співу, гри на музичних інструментах, ритмічних рухів.

Формувати естетичне ставлення, збуджувати у душі дитини емоційний відгук на прекрасне, добрі почуття, прагнення до творчої діяльності.

Розвивати здатність до емоційного переживання, активного засвоєння художнього досвіду, самостійних пошукових дій, художні та творчі здібності.

Формувати у дітей самостійні творчі дії, прагнення до творчості.

Забезпечити можливості для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найпривабливішій і найперспективнішій для себе.

У дошкільному навчальному закладі дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:

зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

театралізована діяльність.

Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних навчальних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми, спрямованої на розвиток їхнього творчого ставлення до естетичного освоєння дійсності, відображення його у власній творчій діяльності.

Загальні орієнтири щодо компетентності дитини:

(НА КІНЕЦЬ 5 РОКУ ЖИТТЯ)

сформовані організаційні вміння та навички;

володіє раціональними способами організації учбової діяльності;

розвинуті загально-пізнавальні вміння: спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати, відтворювати матеріал, вносити в нього елементи новизни;

володіє загально-мовленнєвими вміннями та навичками, культурою слухання й мовлення;

наявні контрольно-оцінні вміння, володіє способами перевірки та самоперевірки, оцінювання якісно-кількісних характеристик результату та вкладених в їх досягнення особистих зусиль.

через творче досягнення самовиражається, актуалізує свої здібності;

генерує оригінальні ідеї, самостійно висуває різноманітні гіпотези; намагається відійти від запропонованого шаблона;

вирізняється гнучкістю та швидкістю мислення, кмітливістю, дотепністю, розсудливістю;

конструктивно діє у невизначених ситуаціях, не губиться в разі дефіциту інформації, знаходить оригінальні способи розв'язання проблеми;

характеризується творчою продуктивністю, схильністю реалізувати задумане;

підходить до проблеми з різних точок зору, легко переключається з одного класу об'єктів на інший; швидко вдається до аналогій, порівнянь, протиставлень, асоціативних зв'язків; користується різними доказами;

виявляє інтерес до парадоксів, має розвинене почуття гумору, схильна до сумнівів; вміє дивуватися;

здатна прогнозувати, випереджати, передбачати;

вирізняється багатством уяви, вмінням бачити складне у простому, у складному -- просте.

Размещено на Allbest.ru