В.О.Сухомлинський був глибоко переконаний, що без емоційного підйому неможливий нормальний розвиток клітин дитячого мозку. Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприйняття навколишнього світу, - ця вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення[32, с. 35-43].

Перші уроки мислення Василь Олександрович радив проводити не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи. «Справжня думка завжди пройнята трепетним почуттям; якщо тільки дитина відчула аромат слова, її серце охоплює натхнення. Йдіть в поле, в парк, пийте з джерела думки, і ця жива вода зробить ваших вихованців мудрими дослідниками, допитливими, цікавими людьми і поетами. Без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розвиток дитини. Сама природа дитячої думки вимагає поетичної творчості. Краса природи загострює сприйняття, будить творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями»[32, с. 38-39].

Краса й жива думка так само органічно пов'язані, як сонце і квіти. Краса природи загострює сприйняття, пробуджує творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями. Під впливом краси природи людина облагороджується, і починає працювати, створюючи красу навколо себе.

Основними завданнями уроків мислення, були розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення життєвого досвіду; нагромадження конкретного природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, розвиток уяви і фантазії. Важливою умовою формування творчого мислення через природу є організація спостережень. Вони розпочинаються з розвитку в молодших школярів уміння бачити природу. Адже відомо, що дивитися - це не означає бачити «Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим, - це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки», - відзначає В. Сухомлинський [30, с. 77].

Таким чином учні проходили своєрідний етап розумових вправ, який полягає у баченні дитиною живого образу і створення цього образу в своїй уяві[29, с. 178]. «Природа, її невичерпне багатство і різноманітність - головне джерело думки, головна школа розвитку розумових здібностей. Не пасивне милування, а діяльне, активне пізнання як творчість - ось та найтонша сфера діяльності, де знаходиться невичерпне джерело розвитку творчого мислення[30, с. 402].

Сприймання і осмислення природи - це основа формування творчого мислення, де важливу роль відіграють подорожі, екскурсії і походи, спостереження й аналіз явищ природи [25, с. 123].

Пізнавальний інтерес підвищується під час екскурсій в природу. Екскурсія збагачує розум дитини живими конкретними знаннями, дозволяє вивчати природу в безпосередній близькості.

Проте слід зауважити, що одне й те саме завдання може стимулювати розвиток творчих можливостей одних учнів і гальмувати - інших. Тобто для одних це завдання творче, а для інших - навчальне. Майстерність педагога і полягає в тому, щоб усіх учнів залучати до розв'язання різноманітних творчих завдань.

Характерними умовами системи уроків мислення, розробленої В. Сухомлинським, були:

1.Висока ерудиція педагога.

2.Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.

3.Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто до системи уроків.

4.Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової діяльності на уроці.

5.Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.

6.Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їхнього мислення.

7.Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.

Педагог радив не обтяжувати дитину лавиною знань про предмет, а вміти відкрити перед нею в навколишньому світі щось одне, але так, щоб залишилось щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще повернутися до того, про що вона дізналася. Саме здатності молодшого школяра до знаходження невідомого у відомому, незвичайного у звичайному, до постановки запитань, які фіксують невідоме, виступають як ланка народження проблеми, як етап з якого починається розгортання мислительного пошуку, В.Сухомлинський надавав великого значення у формуванні творчої особистості молодого школяра.

Він доводив, що читання, “Книги природи” під час екскурсій, подорожей, повинно бути незвичайним спогляданням картини природи, а початком активного мислення. Основна мета уроків серед природи - навчити дітей думати. Цінність спостережень полягає в тому, що в дітей вироблявся певний стиль мислення і в процесі мислення вони прагнули до конкретних фактів, перевіряючи правильність і стан практикою, досвідом.

Дослідницький підхід став рисою мислення учнів, які прагнули як найглибше перевірити правильність висновків про закономірності явища природи.

Елементи дослідження сприяли самостійності, творчому характеру розуму.

В.О.Сухомлинським були розроблені та впроваджені в практику різноманітні форми організації спостережень. Так у школі під голубим небом проводились уроки милування і як наслідок - складання індивідуальних книжок - картинок про природу, де учні відображали найточніші відтінки кольорів навколишнього світу. Сезонні екскурсії, уроки в «зелених классах», заочні «подорожі» по земній кулі - давали простір для написання творчих робіт. розвиток творчий мислення природа

Отже, В.Сухомлинський важливим завдання вважав навчити дитину мислити, пізнати світ і себе в ньому, пізнавати багатство науки, мистецтва, природи вчив жити через виховання в собі мислителя. А відтак, усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа.

Ми радимо учителям початкових класів: вчіть дітей мислити серед першоджерела мислення, серед природи і в праці.

Урок мислення - це і живе, безпосереднє сприйняття образів, картин, предметів навколишнього світу, і логічний аналіз, добування знань, розумові вправи, знаходження причин і наслідків.

Вчити мислити, розвивати мислення - значить розвивати у кожної дитини обидві мисленнєві сфери: образну і логіко-аналітичну, не допускати однобічності, але в той же час вміло спрямовувати розумовий розвиток кожного учня в русло, яке в найбільшій мірі відповідає його природним задаткам. Ми радимо учителю, якому належить робота з першим класом: протягом року проведіть двадцять-тридцять подорожей до витоків думки - в природу. Введіть дітей в обстановку, де є і яскраві образи, і причинно-наслідкові зв'язки між явищами, де діти захоплюються, переживають почуття подиву перед красою і в той же час думають, аналізують, творять.

Отже, молодший шкільний вік - важливий етап виховання творчого мислення дитини. Але у пошуках методів, засобів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

На основі аналізу літератури вважаємо за доцільне висловити певні рекомендації щодо розвитку творчого мислення молодших школярів засобами природи:

1.Організувати спостереження. Молодші школярі «дивляться», але «не бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить працю оригінальною.

2.Впроваджувати в практику уроки мислення серед природи, на яких розвивається творче мислення.

3.Стимулювати творчу уяву. Діти 6-9 років яскраво сприймають світ, для них характерна особлива емоційність уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте, пережите, допомогти віднайти зв'язки, відношення між явищами та предметами, і тим самим закласти основи творчого мислення.

4.Розвинути потребу творчості. Створити атмосферу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та спрямувати її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти що-небудь цікаве у природі тощо.

5. Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку сильно цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога - дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.

Таким чином, для розвитку творчого мислення молодших школярів є с творення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання; дотримання вище названих рекомендацій щодо розвитку творчого мислення[15].

Розділ II. Експериментальне дослідження сформованості творчого мислення в учнів молодшого шкільного віку

2.1 З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи

Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетування вчителів початкових класів на базі Чернігівської ЗОШ І ступеня №25.

У анкетуванні взяло участь 13 учителів, віком від 28 до 70 років та педагогічним стажем роботи в школі від 3 до 48 років.

Проаналізувавши результати анкетування, ми з'ясували, що всі вчителі одноголосно вважають, що творче мислення у дітей потрібно розвивати.

Всі вчителі даної вибірки знають і користуються працями відомих педагогів, які писали про розвиток творчого мислення та назвали досить велику кількість праць.

Абсолютно всі викладачі здійснюють діяльність з розвитку творчого мислення молодших школярів і для цього вони використовують такі методи: евристична бесіда, метод аналогії, асоціативна аналогія, самостійна робота, дослідницька активність, спостереження, метод мозкового штурму,метод комбінаційного аналізу.

Також ми виявили, що найчастіше для розвитку творчого мислення вчителі використовують такі форми організації навчального процесу, як нестандартні уроки; екскурсії; практичні уроки з природознавства, подорожі,бесіди, уроки мислення серед природи, уроки з «кріслом автора».

Також застосовують роботу в групах, парах, колективну та індивідуальну.

Серед найпоширеніших засобів, які застосовують учителі початкової школи є головоломки, різні задачі, загадки, нестандартні завдання, ігри, природничий матеріал, музичний супровід, використання фото та відеоматеріалів, література.

Результати анкетування показали, що вчителі проводять уроки мислення серед природи (див. рисунок 2.1.) і дітям дуже подобається такий вид роботи.

Рис. 2.1. Частота уроків мислення серед природи в учнів початкових класів школи №25 міста Чернігова

Таким чином, вивчення досвіду вчителів засвідчує, що проблемі розвитку творчого мислення молодших школярів приділяється велика увага. Педагоги, які переймаються розвитком креативності, творчо підходять до організації навчально-виховного процесу, добирають та розробляють різноманітні методи, форми та засоби, спрямовані на розвиток творчого мислення молодших школярів. Також учителями початкової школи активно впроваджуються у практику, запропоновані відомим педагогом В. Сухомлинським, уроки мислення серед природи, як засіб, що сприяє розвитку творчого мислення молодших школярів.

2.2 Стан сформованості творчого мислення молодших школярів

На основі вище розглянутих теоретичних та практичних аспектів проблеми розвитку творчого мислення нами було проведено експериментальне дослідження.

Дослідження проводилось на базі Чернігівської ЗОШ І ступеня №25. В експериментальній роботі брали участь учні 3-А класу. Експериментальне дослідження мало на меті визначення рівня сформованості творчого мислення у молодших школярів.

У дослідженні використовувалися наступні методики (див. додаток Б):

1. Діагностика вербальної креативності (Методика Е. Торренса, адаптована А. Вороніним у 1994).

2. Діагностика вербальної креативності (Методика С. Мідника, адаптована А. Вороніним у 1994 ).

3. Тест Дж. Гілфорда (модифікований) на вивчення творчого мислення.

Творче мислення учнів третього класу визначалося за такими критеріями:

1.Швидкість мислення(легкість, продуктивність) - цей фактор характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальним числом відповідей.

2.Гнучкість мислення (здатність швидко і без особливих зусиль зосереджуватися на кількох думках; осмислювати інформацію, отриману в одному контексті для використання в іншому. Це добре розвинута навичка перенесення. Вона забезпечує вміння легко переходити від одного типу досліджуваних явищ до іншого, долати стереотипні методи вирішення, вчасно відмовлятися від невдалої гіпотези).

3.Оригінальність (здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу).

4.Унікальність - відповідь, яка зустрічається 1 раз на вибірку.

За визначенням Дж. Гілфорда, зазначені критерії є складовими творчих здібностей.

Нами було визначено наступні рівні розвитку творчого мислення учнів третього класу:

1. Початковий (нижче 5 балів).

2. Середній (6-10 балів).

3. Достатній (11- 15балів).

4. Високий (16 і більше балів).

Перейдемо до аналізу результатів експерименту.

Виконання завдання ”Домалюй каритинку” за методикою №1 визначає рівень розвитку творчої уяви як центрального компоненту креативності(див. додаток В). Діти отримали лист паперу з контурним зображенням десяти фігурок. Їм було запропоновано додати будь-які деталі або лінії так, щоб утворилось певне зображення. Виконання тесту не передбачало жорсткого ліміту часу, існувало лише певне його обмеження в рамках одного уроку.

Результати інтерпретувались за списком поданим у тесті. Оригінальність малюнків визначалась залежно від їх кількості на клас. За списком можна було отримати 0, 1 і 2 бали за оригінальність. Отже, найбільша кількість балів, яку можна було отримати за показником оригінальності, становить 20 балів.

Зробивши аналіз робіт, ми розподілили рівні розвитку креативності учнів третього класу за рівнем виконання та знайшли процентні відношення.

Для початкового рівня розвитку творчої уяви були характерні стандартні, схематичні, позбавлені деталей малюнки, які повторювались у 20% учнів класу.

Діти, яких ми умовно віднесли до середнього рівня розвитку творчої уяви, як правило, малювали предмети більш детально, домальовували до фігурки інші частини. Вони фантазували в процесі виконання завдання, включали зображуваний предмет в уявний сюжет. Деякі, перетворюючи фігурку в певний предмет, не зупинялися на цьому. Уява вела їх далі, і вони додавали різні елементи до малюнку, утворюючи таким чином цілісну композицію. Учнів, яких ми віднесли до цього рівня нараховується 45%.

Достатній рівень розвитку творчої уяви показали діти, малюнки яких були більш оригінальними та зустрічалися значно рідше. Таких малюнків зустрічалось 30% у класі.

Високий рівень розвитку уяви за результатами виконання завдання №1 у 3-А класі спостерігався у 5% учнів.

Із завданням № 1 учні впорались не всі. Малюнки переважно однотипні, спостерігається схематичність, відсутність самостійності мислення. Але спостерігалися роботи, в яких учні проявили оригінальність та вихід за межі поставленого завдання.

Аналіз виконання завдання «Домалюй картинку» та розподіл балів представлений на рисунку 2.2.(див. додаток В)

Ми знайшли процентні відношення та розподілили рівні розвитку творчої уяви учнів за результатами виконання завдання №1 (див. таблицю 2.3.)

Таблиця 2.3 Рівень розвитку творчої уяви учнів за результатами виконання завдання №1

Рівні	Кількість учнів, %
Початковий	20
Середній	45
Достатній	30
Високий	5

Аналіз результатів виконання завдання №2, направленого на визначення рівня вербальної креативності показав, що лише 40% досліджуваних змогли впоратися із поставленим завданням.

Наведемо таблиці виконання завдання за методикою №2 “Трійки слів ” у таблиці 2.4.(див. додаток В)

Зробивши аналіз робіт, ми розподілили їх за рівнем виконання та знайшли процентні відношення. Результати виконання завдання №2 представлені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Рівень розвитку вербальної креативності за результатами виконання завдання №2

Рівні	Кількість учнів, %
Початковий	25
Середній	12
Достатній	38
Високий	25

Аналіз виконання завдань за методикою №3 дав можливість вивчити креативність та виявити рівень розвитку творчого мислення молодших школярів.

За цією методикою досліджуваним пропонувалося виконати декілька субтестів (див. додаток Б). У своєму дослідженні ми використали 5 із 7 субтестів цієї батареї .

Інтерпретація результатів проводиться за такими показниками:

1. Швидкість - сумарне число відповідей. За кожну відповідь дається 1 бал, усі бали підсумовуються.

2. Гнучкість - число класів(категорій) відповідей. За одну категорію нараховується 3 бали.

3. Оригінальність - число незвичайних, оригінальних відповідей. Відповідь вважається оригінальною, якщо вона зустрічається 1 раз на вибірку. Одна оригінальна відповідь оцінювалася у 5 балів. Усі бали за оригінальні відповіді підсумовувалися.

Перейдемо до інтерпретації результатів по кожному із запропонованих субтестів.

Аналіз результатів виконання субтесту №1представлено у таблиці 2.6.(див. додаток В)

Із завданням «Використання предметів» впорались 55% учнів. Зробивши аналіз робіт, ми розподілили їх за рівнем виконання та знайшли процентні відношення.

Таблиця 2.7 Рівень розвитку креативності за результатами виконання субтеста №1

Рівні	Кількість учнів, %
Початковий	64
Середній	18
Достатній	9
Високий	9

Результати виконання субтесту №2 представлені у таблиці 2.8.(див. додаток В)

Отже, зробивши аналіз відповідей по субтесту №2 «Наслідки ситуації», де досліджуваним пропонувалось перерахувати різні наслідки гіпотетичної ситуації, ми визначили, що із завданням впорались 60% тестованих, з них 50% мають початковий рівень розвитку креативності, 42% - середній рівень і 8% учнів мають високий рівень розвитку творчого мислення. Достатнього рівня не було виявлено взагалі.

Проаналізувавши результати виконання субтесту №3(див. таблицю 2.9. у додатку В) ми виявили, що субтест «Слова» виконали не всі досліджувані. Із завданням придумати якомога більше слів, які починаються на склад «по», та слова, які закінчуються складом «ка» впорались 80% учнів. Це свідчить про те, що у 20% вибірки малий словниковий запас. За результатами виконання цього завдання ми розділили учнів на чотири рівні. Результати виконання тесту представлені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Рівень розвитку креативності за результатами виконання субтеста №3

Рівні	Кількість учнів, %
Початковий	44
Середній	25
Достатній	12
Високий	19

Аналіз результатів виконання субтесту №4 представлено у таблиці 2.11.(див. додаток В)

Субтест №4 «Вирази» виконали лише 15% досліджуваних, адже це завдання тісно пов'язане з мовою. Для виконання поставленого завдання школяру необхідно мати певний словниковий запас і вміти його використовувати. Як показали результати, для учнів це завдання виявилось непосильним.

Зробивши аналіз виконання субтесту №5 «Словесна асоціація»(див. таблицю 2.12. у додатку В), де досліджуваним пропонувалось навести якомога більше визначень для слова «книга» виконали 75% вибірки. Результати виконання завдання представлені у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Рівень розвитку креативності учнів за результатами виконання субтесту «Словесна асоціація»

Рівні	Кількість учнів, %
Початковий	13
Середній	53
Достатній	27
Високий	7

В результаті проведеного нами емпіричного дослідження, направленого на визначення рівня сформованості творчого мислення у молодших школярів за допомогою психодіагностичних методик «Діагностика невербальної креативності Е. Торренса», «Діагностика вербальної креативності С. Мідника» та «Тест Дж. Гілфорда (модифікований) на вивчення творчого мислення», ми отримали наступні результати, які представлені на рисунку 2.14.

Рис.2.15 Рівень сформованості творчого мислення в учнів 3-А класу

Отже, провівши 3 методики діагностики творчого мислення ми визначили загальний рівень розвитку творчих здібностей учнів третього класу.

За результатами експерименту можемо зробити такий висновок: творче мислення учнів третього класу розвинено недостатньо. Зокрема, у деяких учнів спостерігалася пасивність, незацікавленість у процесі виконання завдань. Експеримент дозволив нам визначити рівень розвитку оригінальності мислення як недостатній.

Спостереження за досліджуваними під час виконання ними завдань свідчить про те, що вони знаходилися в задовільному стані здоров'я, в стані емоційної стабільності, що дозволяє нам вважати отримані результати цілком об'єктивними.

Висновки

На кожному конкретному етапі суспільства домінують певні орієнтири, що задають напрямок у вирішенні проблем навчання та виховання покоління, що підростає. На даному етапі розвитку суспільства таким орієнтиром є творчий фактор, що визначає основу духовності людини. Саме перед школою постає необхідність опанування технологією формування творчого потенціалу дитини, зокрема її творчих здібностей. Оскільки саме творчі люди створюють нове у всіх видах діяльності, виховання творчо обдарованих дітей і розвиток креативності в умовах шкільного навчання набуває неабиякого значення.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було виявлено особливу актуальність проблеми розвитку творчого мислення молодших школярів на сучасному етапі модернізації шкільної освіти. На сьогоднішній день вже у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, культу самостійності і нестандартності думки, що забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу.

Формування творчої, мислячої особистості - одне з найважливіших завдань сучасної школи. Школа має готувати активних людей, здатних розв'язувати життєві проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, самостійно мислити і приймати рішення, тобто людей творчих, здібних.

Аналіз наукової літератури з проблеми творчого мислення дозволив дослідити, що людство здавна цікавилось проблемою творчості. Проблема творчої особистості належить до тих, які викликали і викликають значний дослідницький інтерес як у вітчизняній, так і у зарубіжній психології, педагогіці і школі. Творча особистість, творче мислення, творчість становлять найважливіші передумови і результати продуктивної діяльності учнів.

Отже вивчивши і проаналізувавши літературу по цій темі, нами була розкрита суть творчого мислення, його структура, механізми розвитку, обгрунтовані генетичні, психологічні, педагогічні аспекти творчості.

Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета і проведене анкетування вчителів початкових класів, яке виявило що проблемі розвитку творчого мислення молодших школярів приділяється значна увага з боку педагогів. Вчителі добирають та розробляють різноманітні методи, форми та засоби навчання, які сприяють розвитку творчого мислення. Активно використовується природа, як засіб розвитку творчого мислення молодших школярів.

Аналіз наукової літератури з проблеми творчості дозволив нам дібрати систему методик для визначення рівня сформованості творчого мислення у молодших школярів. Експериментальне дослідження показало, що 36% учнів мають початковий рівень сформованості творчого мислення, 33% - достатній, 19% - середній рівень і 12% дітей мають початковий рівень сформованості творчого мислення.

На основі отриманих результатів можемо зробити висновок, що загальний рівень розвитку творчого мислення у молодших школярів не достатній. Тому потрібно більше уваги приділяти розвитку такого важливого для людства процесу.

Список використаних джерел

1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття)[Електронний ресурс] / затвердж. постановою Кабінету Міністрів

України від 3 лист. 1993 р. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=896-93-%EF

2. Александрова Ю. В. Основы общей психологи /Под ред. А. В.Бородина. - НОУ, 1999. - 805с.

3. Богоявленская Д. Б Психология творческих способностей. - М.: Академия, 2002. - 320 с.

4. Возрастная психология, детская психология, воспитание детей [Електронний ресурс] / Тест Гилфорда (модифицированный) на изучение творческого мышления. - Режим доступу: http://www.child-psy.ru/tests/262.html

5. Галуза С. А Уроки мислення. // Розкажіть онуку. - 2006. - №1-2. - C.- 68-73

6. Гальперин П.Я. К психологии творческого мышления. / Гальперин П.Я, Котик Н.Р. - Вопросы психологии. - 1982. - №5. - С. 80-84.

7. Гарнець О.М. Гнучкість мислення та його розвиток у школярів. - М., - 1979. - 288 с.

8. Гaфитулин Т.М. Дoстoйный oтвeт нa oскoрблeниe // Сб. для учитeлeй, вoспитaтeлeй, мeнeджeрoв oбрaзoвaния / Пoд рeд. А.А. Гинa. - М.: Витa-Прeсс. - 2000. - Вып. 5. - С. 40-44.

9. Давидов В.В. Психологічний словник. // Науково-дослідний інститут загальної і педагогічної психології Академії педагогічних наук СРСР. - М.: Педагогіка. - 1983. - 148с.

10. Зак А.З. Исследование типов мышления у младшых школьников. - М., 1978. - 139 c.

11. Діагностика вербальної креативності [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.vashpsixolog.ru/psychodiagnostic-school-psychologist/61-diagnosis-of-intellectual-development/711-test-coppersmith-diagnosis-verbal-creativity

12. Коновальчук М.В. Розвиток творчості молодших школярів: система літературних завдань. - К.: Шкільний світ, 2010. - 120с.

13. Лук'яненко М.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів //Обдарована дитина. - 2002. - №5. - С.16.

14. Г.О. Люблинская. Учителю о психологии младшего школьника. - М.,1977. - 187 с.

15. Методика викладання психології у дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua

16. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. - Кн. 1/ Общие основы психологи. - М.,1995. - 467 с.

18. 17. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - Кн. 1 / Основы психологии. - М.: Гуманит. изд. Центр Владос, 2003. - 688 с. Оганесян Н.Т. Практикум по психологии творчества. - М.: МПСИ Флинта, 2007. - 320 с.

19. Познавательные процессы. Мышление и воображение. Интеллект. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kpip.kbsu.ru/ps/glava8.html

20. Пономарев Я.А. Психология творческого мышления. - М.: Психология, 1960. - 196с.

21. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии : В 3т. - Т.1/ Л. С. Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1989. - 486 с.

22. Савенков А.И. Одаренные дети в детском саду и школе. Учеб. для студ. высш. пед. учеб. Заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 232с.

23. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. - К.: Міленіум, 2006. - 344с.

24. Симановский А. Э. Развитие творческого мышления у детей. - Ярославль, 1999. - 248 с.

25. Січко І.О. В.О.Сухомлинський про вплив природи на розумовий роз-виток молодших школярів. Зб.матеіалів науково-практичної конференції. - К.: Ін-т проблем виховання АПН України, 2003. - 126 с.

26. Старченко Л. Ю. Психология массовой коммуникации. Диагностика и активизация творческих спосібностей: Учеб-метод. Пособие. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dvo.sut.ru/libr/soirl/i136star/3.htm

27. Стеценко Г. М. Розвиток причинного мислення // Розкажіть онуку. - 2001 - №19. - С.2-4.

28. Страхов И.В. Психология воображения. - Саратов, 1971. - 77с.

29. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К., 1978. - 178 с.

30. Сухомлинський В. О Вибрані твори в 5-ти т. - Т.4. - К.: «Радянська школа», 1976. - 640 с.

31. Сухомлинський В. О Вибрані твори в 5-ти т. - Т.5. - К.: «Радянська школа», 1976. - 657 с.

32. Сухомлинский В. А Сердце отдаю детям. - К.: «Радянська школа», 1972. - 244 с.

33. Василь Сухомлинський і сучасність: Матеріали Четвертих Всеукр. пед. читань. - Вип. 4. - Вінниця, 1997. - 169 с.

34. Творческое мышление. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vse-o-iq.narod.ru/tvormishlenie.htm

35. Щебланова Е. И. Психологическая диагностика одаренности школьников: проблемы, методы, результаты исследований и практики. - М.: МПСИ. - 2004. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru