Главная База знаний "Allbest" Педагогика Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу

Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу

Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2009
Размер файла 112,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

5. Не слід малювати хмари на небі у вигляді плоских світлих або темних плям - адже ми бачимо хмари знизу як форми, що мають не одну сторону.

6. Постарайтеся передати повітряну перспективу - те, як у міру видалення в глибину простору контури предметів як би згладжуються, а об'єм відчувається менш безумовно. Порівнявши тон ближніх елементів пейзажу з тоном віддалених, можна побачити, що найтемніші тіні будуть на передньому плані.

7. Запам'ятайте: світло і тінь предметів на передньому плані контрастніші, на видалених же предметах різниця між світлом і тінню слабша. Таке поступове ослаблення тонів при видаленні предметів повинно бути передане і в малюнку.

8. В кінці роботи перевірте малюнок: чи вірно передано загальне освітлення, співвідношення переднього плану з дальнім (чи виявлена поступовість переходу переднього плану до горизонту), чи вірно зображена форма окремих елементів пейзажу. Зробіть необхідні виправлення і узагальніть малюнок.

Зображення пейзажу вимагало найстараннішого вивчення природи і методів передачі її на площині такою, якою вона сприймається нами (зображення в перспективі). Практичні завдання з зображення пейзажу ми починали з малювання дерев.

Учні дізнавалися, що кожна порода дерев, як і кожне дерево зокрема, має не лише свою форму, пропорції, просторове положення стовбура, гілок, листя, а й своєрідну їх будову. Будову дерев потрібно уважно вивчати. Вивчення корисно провести спочатку при малюванні дерев весною або восени, коли чітко видно будову дерева. Зображення конструкції різних порід дерев доцільно проводити методом порівняння, після екскурсії в парк. Краєвиди з зображенням різних порід дерев допомагають дітям знайти характерні особливості кожного з них.

Порівнюючи породи різних дерев, учні добре бачили, наскільки різноманітна їх конструкція. А в природі дерев безліч, і кожне з них має свою конструкцію, форму, колір. Щоб навчитися передавати характерну форму дерева, його зміни від пори року і т.д., треба було малювати багато різних дерев.

Процес малювання дерева з натури проводився в такій самій послідовності, як і окремого предмета з натури. Спочатку легкими лініями намічаємо загальну форму дерева, його пропорції, будову, а потім послідовно прорисовуємо деталі і виявляємо світлотінню його форму. Малюнок при цьому слід вести весь одразу; прорисовуючи деталі, потрібно пам'ятати про загальну форму натури. Перш ніж перейти до малювання пейзажу, учні малювали окремі елементи пейзажу (різні будівлі, рослини, предмети, хмари тощо).

Засвоївши зображення простих елементів пейзажу, вчитель ускладнював завдання, компонуючи кілька елементів пейзажу в їх просторовому зв'язку між собою з композиційним і тоновим рішенням (наприклад, будинок на простому фоні, кілька будинків на вулиці та ін). Потім завдання ускладнювалися зображенням пейзажів (природи).

Типовою помилкою в зображеннях пейзажів було виконання їх без урахування повітряної перспективи, просторових змін предметів. Вони плоскі, нереальні. Тому вчителеві потрібно було протягом усього навчання нагадувати учням про явища повітряної перспективи (і при зображенні окремих предметів, і при зображенні пейзажів та інших тематичних робіт з перспективним рішенням їх елементів).

Явища лінійної та повітряної перспективи, особливості композиції та ін. вчитель пояснював учням на реальних пейзажах, а також на репродукціях картин відомих художників: І.І. Шишкіна, І.І. Левітана, А.І. Куїнджі, Т.Г. Шевченка, С.І. Васильківського й ін.

Малювання учнями окремих елементів пейзажу (дерев, будівель, різних предметів) полегшувало зображення складніших пейзажів. Важким завданням був вибір на безмежному просторі природи цікавого "мотиву", його композиції. Уявивши композицію малюнка, учень намічав лінію горизонту та основні елементи пейзажу.

Виявилося, що передача пропорцій предметів пейзажу буде набагато активнішою, якщо вчитель дасть учням завдання визначити не лише співвідношення, а й розміри усіх елементів пейзажу, прийнявши розмір одного з них за одиницю міри. Аналогічні завдання допомагали перевірити і уточнити визначені на око елементи малюнка та позбавитись основних помилок у роботі. Визначивши необхідні розміри елементів пейзажу, учень уточнював пропорції, перспективну побудову і загальну форму предметів, потім проробляв малюнок детально і, залежно від поставленого завдання, давав просторове рішення пейзажу: злегка виявляв світлотінню його перспективні плани або в тоні виконував весь малюнок.

У процесі формуючого експерименту з метою актуалізації знань иа формування уявлень про живопис ми проводили з дітьми бесіди: "Кольорове мистецтво" "Мова барв", "Мова живопису". Також ми давали репродуктивно-творчі завдання та вправи (на вибір): "Кольорові хатки", "Пори року", Три тополі у мене стоять під вікном"; "Хто як себе прикрасив?" (дахи будинків, кора дерев, бруківка луска риб, пір'я птахів тощо), "Як тече вода?", "Характер моря" і т.п.

Також ми давали художньо-творчі завдання (на вибір): "Осінь-мальовничка" "Сонячні барви золотої осені" "Щедра осінь" (за віршем М. Стельмаха), "Осінь усім багата", "Плоди праці людської", "Лиш айстра у саду цвіте", "Хто живе у ставку (річці, морі)?" "Хитра пляма".

Таким чином, мистецтво живопису - яскрава, багатогранна сторінка людської культури, вивчення якої лише починається в молодшому шкільному віці. Щоб дитина розвивалась як самостійна особистість із власними поглядами, вона мала оволодіти здатністю самостійно опановувати галузь живопису в процесі цікавих ситуацій особистісного спілкування з ним та однолітками і дорослими на матеріалі цього мистецтва. Особистісні реакції, емоції, вербальні оцінки, тривалість розглядання дитиною кожного конкретного твору живопису складали підстави для аналізу ціннісного ставлення. З цієї сукупності ставлень ми передбачаємо визначити міру естетичних ставлень і характер їх проявів до творів пейзажного жанру.

Наступним етапом нашої роботи стало визначення результативності експериментального дослідження.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Ефективність опанування молодшими школярами основ виконання пейзажу сформованість вміння передавати свої емоції та почуття засобами образотворчого мистецтва є запорукою продуктивної художньо-творчої діяльності дітей, що підтверджено досвідом роботи з учнями експериментального класу.

У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості в учнів навичок живопису школярів у процесі виконання пейзажу. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Мотиваційний критерій - характеризується наявністю інтересу дитини до творів живопису, потребою у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагненням до гармонії у відтворенні образів довкілля.

2. Когнітивний критерій - показує активність молодшого школяра у сприйманні довкілля, розуміння явищ навколишнього і способів їх відображення в образотворчому мистецтві; знання засобів образотворчого мистецтва, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.

3. До діяльнісного критерію належать такі показники:

здатність у пейзажі відображати основні конструктивні особливості форм об'єктів;

уміння засобами лінії відтворювати зовнішні контури предметів, що входять у пейзаж;

адекватність відтворення пропорційних відношень цілого і частин;

уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваних об'єктів;

володіння техніками роботи художніми матеріалами (фарбами);

вміння відтворення характерних ознак натури;

здатність творчо реалізувати художньо-образне рішення;

ступінь самостійної діяльності учня при виконанні пейзажу (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості умінь виконання пейзажу: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, пасивність у відтворенні художніх образів. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвалу щодо образотворчої діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати (фарбами, лінією, формою тощо). Участь у пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. Самостійні міркування про художні образи відсутні. У малюнках неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об'єкта, пропорції і неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють образотворчими засобами, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення. За малюнком неможливо впізнати, який саме об'єкт зображено.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше знати про образотворче мистецтво та цікаво на уроці. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об'єкта і його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об'єкта. Невпевнено користуються лінією як виразним засобом. Володіють окремими художніми техніками. З помилками відтворюють кольорові і тональні відношення. За малюнком з труднощами можна впізнати, який саме об'єкт зображено.

Високий рівень сформованості умінь виконання пейзажу характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси пейзажного жанру. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, знають засоби образотворчого мистецтва. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості форми об'єкта, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об'єкта.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в ЕК і КК показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості умінь виконання пейзажу в учнів. Це дало підставу стверджувати, що учні в ЕК і КК мали однаковий потенціал до виконання пейзажу.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь і навичок малювання з натури в учнів експериментального і контрольного класів (див. табл.1-3).

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблицях, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів сформованості в учнів умінь і навичок виконання пейзажу. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень сформованості навичок виконання пейзажу внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь, хоча й зросла, однак несуттєво.

Таблиця 1. Сформованість навичок візуального розрізнення живопису

в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п

РОЗРІЗНЕННЯ

Контрольний клас

(%)

Експеримен-тальний клас

(%)

1

розрізняє живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративне мистецтво

75

84

2

визначає найістотніші ознаки живопису як виду образотворчого мистецтва (зображення, одержане фарбами)

79

96

3

називає прізвища 1-2 живописців та 1-2 їхні роботи

71

85

4

користується назвами основних та похідних кольорів, простих геометричних форм,

різних видів і типів ліній

73

89

5

користується назвами елементарних графічних матеріалів та інструментів

70

82

Таблиця 2. Сформованість елементарних уявлень про живопис

в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п

УЯВЛЕННЯ

Контрольний клас

(%)

Експеримен-тальний клас

(%)

1

передача кольором (на асоціативному рівні) зміни забарвлення довкілля (протягом року), певного настрою та стану природи (веселий, сумний, тривожний, прозорий, спокійний тощо)

75

86

2

просторове явище загороджування

70

82

3

рівномірне заповнення зображальної поверхні

71

84

4

передавати прості за характером і чітко виражені силуети форми і поверхні предметів і об'єктів живої природи кольором, різнохарак-терними лініями, штрихами, крапками, плямою

69

82

5

про врівноваженість композиції, яка досягається шляхом рівномірного (ритмічного) розташування елементів на площині

73

87

6

про особливості роботи акварельними фарбами, в т. ч. "по вогкій основі"

68

84

Таблиця 3. Сформованість елементарних умінь виконання пейзажу в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п

Уміння

Контрольний клас

(%)

Експеримен-тальний клас

(%)

1

отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої чорної фарб та спектральних кольорів)

75

87

2

повністю заповнювати зображенням площину аркуша

74

89

3

передавати межу зламу відкритого простору ("земля - небо", "вода - небо") та його плановість за принципом "ближче - нижче", "ближче - більше", "далі - вище", "далі - менше"

70

85

4

використовувати вісь симетрії для створення зображення симетричної форми

73

82

5

передавати головне у композиції розміром та місцем розташування

75

90

Так, 22% учнів експериментального класу і 34% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості умінь і навичок виконання пейзажу. До середнього рівня сформованості умінь і навичок виконання пейзажу відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням - 46% - ЕК і 47% - КК. Високого рівня сформованості умінь і навичок виконання пейзажу досягли майже половина учнів експериментального класу (32%) і лише 19% учнів контрольного класу.

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика формування в учнів умінь і навичок виконання пейзажу на уроках малювання з натури значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання малюнків. Це продемонстрували учні експериментального класу під час роботи над тестовими та творчими завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики за діяльнісним критерієм показав, що учні з високим рівнем сформованості умінь виконання пейзажу мають розвинуте просторове мислення, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами та володіють відповідними образотворчими навичками.

Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють сформованості в учнів умінь і навичок виконання пейзажу, і уроками живопису існує зв'язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування в учнів умінь і навичок виконання пейзажу реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній образотворчій діяльності.

Висновки

Головним завданням викладання малювання є навчання учнів основам реалістичного малюнка, тому вчитель будує свою роботу з учнями на спостереженні і вивченні навколишньої дійсності. Діти приходять в школу з різними навичками малювання; запас знань, образних уявлень у них дуже незначний, переважна більшість дітей не має уявлення про форму. Тому вчитель повинен навчити дітей основ малювання, тобто вміння спостерігати, свідомо сприймати форму предметів, бачити і передавати предмети на площині; в процесі навчання розвивати естетичні почуття і художній смак дітей; навчити дітей активно сприймати навколишній світ; розвивати зорову пам'ять, образне мислення, уяву і творчі здібності. Значною мірою ці завдання можливо розв'язати під час малювання пейзажу.

Твори живопису є одним із засобів ознайомлення учнів з життям. Вони допомагають їм краще зрозуміти його. Треба ознайомлювати дітей з картинами художників, звертаючи їх увагу на реалістичність мистецтва, на майстерність художника, який за допомогою пензля і фарб уміло передає найтонші відтінки явищ природи, найглибші переживання людини. Проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів.

У пейзажі порівняно інші вимірювання простору й масштабності. Перед живописцем (графіком) відкриваються великі простори, багатоплановість (глибина точки зору), багата різноманітність форм, величин, кольорів, незвичність і постійна зміна освітлення, атмосферних явищ. Уміння розібратися в своїх враженнях від пейзажу, знайти в ньому найцікавіше, головне, відібрати потрібні деталі і підпорядкувати їх цілому - завдання важке навіть для досвідченого пейзажиста.

Малюнок в пейзажі не слід розуміти як прагнення до графічності, жорсткості зображення. Починаючі живописці повинні вивчати природу у всіх її проявах, постійно накопичувати запас спостережень і уявлень про неї. Треба всебічно аналізувати різні явища, об'єкти, деталі, елементи пейзажу окремо і у взаємодії з навколишніми предметами, освітленням, середовищем. Треба вивчати гармонію кольору, форм, деталей навколишнього світу, писати тривалі і короткочасні етюди в різну пору року, дня і стану погоди, робити нариси і зарисовки як з окремих елементів пейзажу, так і з панорамних видів.

Зображати пейзаж з натури - значить спостерігати і вивчати природу у всьому різноманітті і поетичності, малювати її при різному освітленні, в будь-яку погоду і час дня. Різні стани освітленості в природі надають на людину різну емоційну дію, викликають певну гамму переживань і настроїв. Саме передача стану в пейзажі визначає його емоційний образний лад і виразність. Працюючи з натури, перш за все слід зрозуміти, осмислити її характерні особливості, те, як вона виглядає в даний момент. Зрозумівши її загальний характер, можна приступити до вирішення композиційних завдань малюнка.

Малювання пейзажу є одним з основних завдань у розвитку просторової уяви та просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайному і виділяти характерне. Цю тему вивчають у всіх класах школи на уроках тематичного малювання й у процесі вивчення інших предметів.

Пейзаж - один з найпопулярніших серед дітей жанрів живопису, Картини пейзажистів дають людині естетичну насолоду і посилюють любов до рідної землі, до її чарівної краси. Працюючи над пейзажем, художник створює образ природи, ставлення людини до природи. Художній пейзаж відбиває не просто ті або інші види природи, а насамперед сприймання природи людиною, певне ставлення до неї, яке завжди пов'язане з світоглядом художника, певним колом ідей, переживань тощо. Художній задум розкривається в творі з явним розрахунком на пригадування і асоціації, що повинні виникати в глядача.

З метою виявлення особливостей формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу ми провели дослідження теоретико-емпіричного характеру. Експеримент проводився у три етапи. На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий та підсумковий експериментальні зрізи, на підставі яких визначено рівні сформованості умінь виконання пейзажу: низький середній і високий.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь молодших школярів. Отже, ефективність опанування молодшими школярами основ виконання пейзажу сформованість вміння передавати свої емоції та почуття засобами образотворчого мистецтва є запорукою продуктивної художньо-творчої діяльності дітей, що підтверджено досвідом роботи з учнями експериментального класу.

Список використаної літератури

1. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.

2. Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

3. Закон України про освіту / 23 травня 1991 р. - №1060-ХІІ.

4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С.4-7.

5. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта. - 1995. - 6 верес.

6. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.

7. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

8. Антонович Є.А., Проців В.І., Сенд С П. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 1997. - 312 с.

9. Базовий компонент початкової освіти // Початкова школа. - 1999. - №1. - С.6-19.

10. Барвінок І. Визначення рівня розвитку естетичної культури у школярів // Почат. шк. - 1999. - №5. - С.59-61.

11. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Просвещение, 1981.

12. Беседы о живописи в школе. - М.: Искусство, 1966. - 96 с.

13. Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освіта. - 2001. - №2. - С.36-38.

14. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

15. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002. - №2. - С.42-43.

16. Васильковська К.М. Формування художнього світогляду майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. - К.: НПУ, 2006. - 234 с.

17. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

18. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

19. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво.1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

20. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

21. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання учнів засобами мистецтва // Педагогіка і психологія. - 1996. - №3. - С.9-18.

22. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

23. Гайдамака О. Календарне планування до програми “Мистецтво” // Поч. школа. - 2006. - №6. - С.28-31.

24. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

25. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

26. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна шк. - 2001. - №9. - С.60.

27. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.

28. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

29. Дейнеко М.Г. Уроки образотворчого мистецтва у 3 класі. - К.: Освіта, 1980. - 144 с.

30. Демченко І. Творчий розвиток школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.62-64.

31. Демченко І.І. Використання інтерактивних технологій навчання при викладанні образотворчого мистецтва у початковій школі // Мистецька освіта у контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези Міжнародної наукової конференції. - К. - Суми: СумДПУ ім. А. Макаренка, 2004. - С.244-246

32. Демченко І.І. Діагностування творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Дизайн-освіта 2003: досвід, проблеми, перспективи. матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Зб. матеріалів - Харків: ХДАДМ, 2003. - С.251-260.

33. Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: З досвіду роботи // Мист. та освіта. - 2000. - №1. - С.39-41.

34. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

35. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

36. Кардовский Д.И. Пособие по рисованию. - М.: Стройиздат, 1978. - 126 с.

37. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 96 с.

38. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

39. Кириченко М.А. Альбом з образотворчого мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.

40. Косяк Л. Естетичні інтереси молодших школярів: деякі підходи до вирішення проблеми // Педагогіка толерантності. - 1999. - №2. - С.57-61.

41. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание. - М.: Знание, 1987 - 234с.

42. Кузин B. C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

43. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

44. Лабунская Г.В., Рожкова Е.Е., Назаревская Г.А. Уроки рисования в начальных классах. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 166 с.

45. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.

46. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

47. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

48. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Поч. школа. - 1986. - №2. - С.55-59.

49. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.

50. Мастера советского искусства о пейзаже. - М.: Искусство, 1963. - 268 с.

51. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1978. - 112 с.

52. Муштаев В.П. Уроки искусства. - М.: Педагогика, 1990. - 140 с.

53. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.

54. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.

55. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.

56. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С.57-60.

57. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 1971. - 135 с.

58. Програма для загальноосвітніх закладів: Образотворче мистецтво: 1-4 кл. - К.: Шкільний світ, 2001. - 84 с.

59. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

60. Процив В.И., Кириченко Н.А. Уроки изобразительного искусства. - К.: Рад. школа, 1984. - 368 с.

61. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

62. Рагозіна В. Особистісно зорієнтований підхід до діагностики розвитку учнів у процесі художнього виховання // Рід. шк. - 2001. - №1. - С.50.

63. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.

64. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

65. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002. - 368с.

66. Сизова А. Формирование цветовосприятия как проблема художественно-эстетического воспитания школьников // Мир образования - образование в мире. - 2002. - №1. - С.187-192.

67. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.

68. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.

69. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.1 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 112 с.

70. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 96 с.

71. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.3 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 104 с.

72. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.4 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 120 с.

73. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2т. - К.: Педагогіка, 1976. - Т.1. - 124с.

74. Шевнюк О.Л. Теорія і практика мистецької освіти майбутніх учителів у вищій школі. - К.: НПУ, 2004. - 555 с.

75. Щолокова О. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” // Мистецтво і освіта. - 1999. - №8. - С.62-63.

76. Щолокова О.П. Система професійної підготовки студентів педаго-гічних вузів до художньо-естетичної освіти школярів. - К.: Київський ун-т ім.Т. Шевченка, 1996. - 394 с.

Додаток

Конспект уроку образотворчого мистецтва

Тема. Значення кольору та засобів передачі простору у вираженні емоційно-чуттєвого стану учнів під час зображення пейзажу.

Тип уроку. Комбінований: узагальнення та систематизація знань; сприйняття та відтворення нового матеріалу; активізація емоційно-чуттєвої сфери учнів; практична творча діяльність; оцінювання учнівських робіт.

Мета уроку.

Навчальна. На підставі усвідомлених спостережень створювати довільні монохромні та поліхромні колірні композиції відповідно до певного емоційного стану. Застосовувати колір та засоби передачі простору для відтворення різних за настроєм явищ природи. Враховувати особливості контрастуючих засобів (статики і динаміки, симетрії та асиметрії). Добиватися рівноваги зображення при асиметричному заповненні площини аркуша.

Виховна. Скласти уявлення про можливості емоційно-виховного впливу творів мистецтва на людину. Спостерігати та висловлювати своє ставлення до краси навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва.

Розвивальна. Навчитись бачити художньо-образну сутність об'єктів природи. Розвивати відчуття колористичної цілісності зображуваних об'єктів засобами живопису. Аналізувати сприйняті явища природи та відтворювати свої враження засобами живопису.

Забезпечення уроку. Наочні посібники: спектральне коло кольорів, таблиця теплих, холодних та додаткових кольорів, схема способів передачі простору засобами лінійної і повітряної перспективи та ілюстрації до них, таблиця властивостей кольорів, репродукції картин українського художника Григорія Бодая.

Роздатковий матеріал: картки з визначенням основних понять та термінів образотворчого мистецтва, різнокольорові картки для характеристики учнями власних знань під час опитування.

Технічні засоби: магнітофон, запис весняних голосів птахів та звуків природи, концерт для скрипки з оркестром Вівальді "Пори року".

Художні матеріали: папір формату А-4, гуаш, пензлі.

Хід уроку

Сьогодні на уроці будемо малювати весняний пейзаж. Ви вже зображували природу в різні пори року: восени виконували композицію "Кольори осені", нещодавно, взимку, - "Зимова палітра". Пригадайте основні поняття та терміни образотворчого мистецтва, знання яких допомагає нам у зображенні природи, у відтворенні на аркуші паперу простору та розмаїття кольорів. Як завжди, для відповіді піднімайте картку того кольору, що відповідає вашій впевненості у своїх знаннях: червона - тверді знання, оранжева - сумнівні, зелена - відповідь невідома. Не треба боятися піднімати зелену картку, навпаки, ми всі разом допоможемо кожному зорієнтуватися в певному питанні та здобути необхідні знання.

Хто нагадає нам, що означає слово "пейзаж"?

Учень. Пейзаж - загальний вигляд якої місцевості, краєвид, жанр образотворчого мистецтва, що відтворює картини природи. Пейзажі бувають міські, сільські, гірські, морські, архітектурні, індустріальні та ін.

Скажіть, будь ласка, як називається спосіб, за допомогою якого ми можемо зобразити на площині предмети такими, якими їх бачимо у просторі?

Учень. Перспектива. За допомогою перспективи м можемо відтворити на малюнку уявну зміну розмірів, форм предметів та об'ємність зображення.

Які ви знаєте види перспективи?

Учень. Існують два види перспективи: лінійна і повітряна.

Скажіть, будь ласка, дотримання яких умов необхідне для передачі простору в малюнку.

Учні згадують:

1. Плановість простору - розташування предметів на передньому, середньому, дальньому планах.

Визначення лінії горизонту та однієї точки зору на групу предметів.

Спрямування паралельних ліній, що йдуть углибину, до точки сходу, яка знаходиться на лінії горизонту.

Загородження предметів, що знаходяться далі від спостерігача, предметами, які знаходяться ближче.

Видиме зменшення розмірів предметів з віддаленням їх до лінії горизонту.

6. Відображення явищ повітряної перспективи, що виникли внаслідок того, що товща повітря, через яку ми дивимося вдалину, пом'якшує контури і колір предметів та надає їм відтінків холодних кольорів від голубого до фіолетового.

Погляньмо на другу таблицю і пригадаймо, за яких іще умов змінюється колір об'єктів природи?

Учні.1. На передньому плані кольори яскраві, насичені, далі стають тьмяними: світлі кольори темнішають, темні - світлішають.

2. Світлотіні, окремі деталі зображення є чіткими і контрастними на передньому плані та розпливчатими, розмитими - на дальньому.

Зміна відтінків зелених кольорів у пейзажі: освітлені сонцем - теплі, ті, що в тіні - холодні.

Відображена у воді природа завжди темніша, ніж є насправді. Якщо небо світле, то й вода світла, небо темне - і вода темна.

Ми з вами впевнилися в тому, яку велику роль відіграє колір в зображенні пейзажу та відтворенні на папері його особливостей. А тепер погляньмо на ці три повітряні кульки жовтого, червового та синього кольорів. Хто розкаже нам про ці кольори?

Учень. Це - основні кольори, їх не можна утворити з інших кольорів. А якщо колір цих кульок накладається один на одного, то утворюється новий колір, який називається похідним. Так, наприклад, під час змішування жовтого і червоного кольорів утворюється оранжевий, червоного і синього - фіолетовий, синього і жовтого - зелений.

Правильно. Тепер подивіться, будь ласка, у свій словничок на ту сторінку, де дано зображення кольорів сонячного спектра, тобто веселки, та схеми утворення похідних кольорів. Ви бачите, що навпроти кожного з основних кольорів знаходиться похідний колір, утворений з двох інших основних кольорів. Якщо розташувати основні, похідні кольори та їх відтінки за таким же принципом у колі, зберігши при цьому їх черговість у спектрі кольорів, то утвориться так зване "колірне коло". Це коло, по-перше, можна умовно розділити навпіл: на теплі і холодні кольори, які ми з вами вже вивчали, коли зображали осінь та зиму. Щоб упевнитися в цьому, подивіться, будь ласка, на схему на дошці. По-друге, кожному з теплих кольорів відповідає холодний, а саме: червоному - зелений, оранжево-червоному - синьо-зелений, оранжевому - синій, жовто-оранжевому - фіолетово-синій, жовтому - фіолетовий, зелено-жовтому - червоно-фіолетовий. Ці кольори називаються додатковими. Проаналізуймо властивості додаткових кольорів.

Учні.1. Знаходячись поряд, вони посилюють яскравість, насиченість один одного.

2. Теплі кольори здаються такими, що виступають наперед, а холодні, навпаки, - відступають назад. Тобто теплі кольори стосовно до холодних можна назвати виступаючими, а холодні - відступаючими.

3. Серед відтінків одного кольору найтепліші сприймаються ближче за інших.

4. Кожний з кольорів має безліч відтінків і залежно від того, скільки теплих чи холодних кольорів він має в своєму складі, колір виглядає більше чи менше теплим або холодним.

Звернемося до таблиці із зображеннями пейзажів у різні пори року і подивимося, чи дійсно такі властивості додаткових кольорів можна спостерігати у природі.

Учні обговорюють побачене, аналізують, відтворюють щойно опрацьований теоретичний матеріал.

З'єднавшись в одне гармонійне ціле в картині, кольори створюють певний її колорит, що дуже добре видно в картинах відомого італійського художника Вазареллі.

Демонструючи репродукції, вчитель активізує знання учнів про колорит, як отримані раніше, так і набуті щойно. Крім знайомих уже учням понять про теплий та холодний колорит, їм наводяться приклади монохромного колориту (спокійні наближені кольори) та поліхромного колориту (активні контрастні кольори).

Перед вами репродукції картин відомого українського художника Григорія Бодая. Споглядаючи їх та пригадавши вже набутий вами досвід у зображенні пейзажу, чи можна зробити висновок про те, що за допомогою кольору можна відобразити не тільки стан самої природи, а й настрій людини, її емоції та почуття?

Учні.1. Так, можна. Наприклад: теплий колорит надає малюнку радісного, піднесеного настрою, а холодний - спокою або суму.

Контрастний (поліхромний) колорит - експресивний, емоційний, наче згусток енергії та сили. За його допомогою можна передавати і гнів, і розпач, і піднесення духовних сил, і щастя.

Наближений (монохромний) колорит залежно від того, які кольори в ньому переважають та наскільки активні вкраплення окремих кольорів, може передавати гармонію, злагодженість думок та почуттів.

4. За допомогою кольору можна виразити свій внутрішній світ та передати його глядачам.

Зверніть увагу на те, яку велику роль відіграє освітлення при зображенні, зокрема, весняного пейзажу: яскраве сонячне освітлення надає мажорного контрастного колориту всій роботі, і навпаки, - розсіяне світло виявляє більше холодних відтінків, послаблює насиченість кольорів.

Велике значення мають також такі важливі композиційні засоби виразності, як статика (стан спокою, рівноваги, відсутність руху) та динаміка (стан інтенсивного руху, дії, багатство внутрішньої сили).

Демонстрація зразків.

Необхідним засобом передачі емоційного стану художника є використання ритму (повторення, чергування одних і тих самих елементів певної форми та інтервалів між ними).

Демонстрація зразків.

Треба врахувати також такі композиційні прийоми, як симетрія (пропорційне розташування елементів відносно центру) та асиметрія (невпорядковане розміщення елементів).

Демонстрація зразків.

Підсумуймо тепер усі засоби образотворчого мистецтва, за допомогою яких ми зараз будемо зображати весняний пейзаж і передавати в ньому свої почуття та враження від весни, такої примхливої та мінливої пори року:

Лінійна та повітряна перспективи.

Тепла або холодна колористична гама.

Поліхромний або монохромний колорит.

Освітленість - наближені тони в похмурий день, та різкі світлотіні в сонячну погоду.

Динамічна або статична композиція.

6. Симетрія або асиметрія в розташуванні елементів композиції.

7. Ритмічність лінійних зображень.

А тепер подивіться, будь ласка, на дошку. Там написано назви тем "Весняний пейзаж", "Ранок роду" "Подих весни", "Пролісок прокинувся", "Пташиний переспів", "Свіжий вітерець", "Пісенька весняного струмка", що допоможуть вам пригадати та відобразити саме ті мотиви, які найбільше відповідають вашому сприйняттю весни та настрою, викликаному цією порою року. Адже тоді і той весняний пейзаж; який ви зараз намалюєте, дійсно відобразить ваш емоційний стан та передасть його глядачам.

Починається музичний супровід.

Заплющимо очі та послухаємо веселі голоси птахів, дзвінкі краплі талого снігу з дахів, тремтіти першої весняної квітки. Уявимо собі ніжні зелені паростки трави та молодих листочків, синяву чистого неба. Відчуємо на щоках легкий теплий вітерець, вдихнемо запах вільної від снігу землі. Якщо ви не відчули творче натхнення та бажання малювати, знаєте, які почуття та емоції хочете виразити своїй малюнком - починайте працювати.

У ході роботи вчитель дає дітям необхідні поради та рекомендації.

Після закінчення уроку учні виставлять свої малюнки для обговорення, обміну враженнями. Доцільним тут є позитивне, стимулююче оцінюванні дитячих робіт учителем. Та все ж, обов'язково слід наголошувати на виконанні учнями поставленого завдання уроку, передачі характерних особливостей предметів і явищ; емоційній виразності композиції, виявленні фантазії, уяви; оригінальності задуму культурі роботи з художніми матеріалами.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены