Особливості впливу сімейного виховання на розвиток дитини молодшого шкільного віку

2.2 Характеристика вибірки та процедури дослідження

У нашому дослідження приймали участь діти старшої групи (5-6 років) Чернігівського ДНЗ №61 та ДНЗ №4, батьки. Загальна кількість досліджуваних: ЗО дітей, серед яких 15 хлопців та 15 дівчат, та ЗО батьків.

Дослідження проводилося в 2 етапи:

1) психологічна діагностика дітей (лютий);

2) опитування батьків(березень).

2.3 Аналіз отриманих результатів

При обробці результатів методики «ОБС», розробленої А.Я. Варга В.В. Століним, ми отримали наступні результати:

Таблиця 1

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «прийняття»

Рівні	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п =15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Високий	6,7	6,7	6,7
Середній	93,3	73,3	83,3
Низький	0	20	10

1) високий результат за шкалою прийняття виявлено тільки в двох випадках, тобто тільки в двох сім'ях (приблизно7%) батьки приймають дитину такою як вона є, поважають її потреби та її думку, схвалюють її інтереси. Низький рівень виявлено у 10% (трьох сім'ях), де, скоріше за все, дорослі не прислухаються до думки дитини, відчувають до неї переважно негативні емоції: злість, роздратованість. В 83% випадках (25 сімей) спостерігаємо середній рівень вираженості типу виховання «прийняття». Можливо, в таких сім'ях ставлення до дитини залежить від ситуації, що може пояснюватися нестійкістю та мінливістю настрою у батьків або непослідовністю їх виховання (в одних ситуаціях вони поважають дитину, а в інших - ні) (Таблиця 1). Як видно з таблиці стосовно дівчат(20%) в сім'ї частіше батьки використовують «неприйняття» - відчуження. Можемо припустити, що цей факт пояснюється тим, що дівчаток не сприймають такими, якими вони є, тобто батьки до них більш вимогливі, прагнуть їх переробити. Або ж саме в сім'ях, де діти - дівчата, батьки мають невирішені внутрішньо-особистісні проблеми або конфлікти, які не дозволяють їм ставитися до дитини з повагою та розумінням. Стосовно хлопців низький рівень не виявлено.

Таблиця 2

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «кооперація»

Рівні прояву	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Високий	100	86,7	93,3
Середній	0	13,4	6,7
Низький	0	0	0

2) більшість батьків оцінили свій стиль виховання як «кооперація» -93,3% сімей (28 випадків) з високим рівнем прояву типу виховання «кооперація». Що вказує на те, що батьки високо оцінюють здібності своєї дитини, схвалюють її самостійність та ініціативність. У 6,7% (двох сім'ях) спостерігаємо середній рівень прояву цього типу виховання (Таблиця 2). Стосовно дівчат, в порівнянні з хлопчиками, батьки рідше на 13,3% використовують стиль виховання «кооперація». Тобто знову ж таки спостерігаємо вищі вимоги до дівчат, можливо, більший контроль щодо їх виховання, у них не настільки, як у хлопців, схвалюється самостійність та ініціативність. Можливо, що пов'язане з певними тендерними стереотипами у вихованні: дівчата повинні бути слухняними, виконувати всі поставлені вимоги та завдання. Але, враховуючи, що у нас таких випадків лише 2, то серйозних висновків ми робити не можемо.

3) Високий рівень по шкалі «симбіоз» отримали 20% батьків (6 сімей), що дозволяє зробити висновок, що ці батьки не встановлюють психологічної дистанції між собою та дитиною, намагаються вдовольнити всі її потреби та захистити від неприємностей.

Таблиця З

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «симбіоз»

Рівні прояву	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Високий	0	40	20
Середній	86,7	46,7	66,7
Низький	13,3	13,3	13,3

Більшість же (майже 70%) має середній рівень прояву особливостей виховання за типом «симбіоз», тобто вони не схильні до цілковитого психологічного злиття зі своєю дитиною, в певних ситуаціях дають дитину свободу (Таблиця 3). Як видно з таблиці стосовно дівчат(40%) батьки виявляються більш поблажливими, тобто прагнуть бути більш близькими до них, не відсторонюються, можна ототожнити цей стиль зі стилем виховання «кумир» сім'ї за іншою класифікацією. При такому стилі виховання зазвичай спостерігаємо захоплення дитиною, прагнення задовольнити всі її забаганки (саме забаганки, а не потреби). Результати розподілу за цим типом виховання щодо дівчаток дещо суперечать результатам за іншими стилями виховання, але, можливо, що це різні сім'ї: тобто в одних сім'ях дівчат більше контролюють, висувають суворіші вимоги, а в і інших - навпаки, спостерігається більш поблажливе ставлення.

Таблиця 4

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «авторитарна гіперсоціалізація»

Рівні прояву	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Високий	0	0	0
Середній	73,3	33,3	40
Низький	26,7	66,7	60



4) У 60%) (18 сім'ях) спостерігається відсутність контролю за діями дитини з боку дорослих. Це є не дуже конструктивно для навчання та виховання дитини, адже діти знаходяться самі, їх ніхто не контролює, не схвалює та не сварить як наслідок може не розвиватися довільна поведінка, контроль за своїми діями. Оптимальнішим варіантом оцінки батьків за цією шкалою є 3-5 балів - середній рівень, який характерний для 40%) (12 сімей). Це найкращий варіант: відсутній жорсткий постійний контроль, у дитини є можливість проявляти самостійність і в той же час в потрібні моменти батьки завжди поруч, готові підтримати, виправити, похвалити. Авторитарного стилю виховання не дотримуються в жодній з опитаних сімей (Таблиця 4). Стосовно дівчат знову ж таки спостерігаємо менший контроль ніж в сім'ях де виховують хлопців, їм надається можливість більшої самостійності. Можливо, внаслідок того, що вони більш слухняні й спокійні.

Таблиця 5

Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «маленький невдаха»

Рівні прояву	Розподіл у %(від загальної	Розподіл у %
	кількості опитуваних, п=15)	(від загальної
	Хлопчики	Дівчатка	кількості опитуваних, п=30)
Високий	0	0	0
Середній	0	0	0
Низький	100	100	100

5) Щодо останньої шкали в цьому тесті - «маленький невдаха», яка діагностує ставлення батьків до успіхів і невдач дитини, то можемо сказати, що всі батьки (100% сімей) вірять у своїх дітей, у їх здібності, а невдачі вважають випадковими (низький рівень за цією шкалою) (Таблиця 5).

За оцінкою самих дітей (методика «Малюнок сім'ї») ми виявили наступні результати щодо того, як діти сприймають тип виховання в сім'ї, стосунки в сім'ї :



Таблиця 6

Розподіл за рівнями прояву типу виховання «сприятлива ситуація в сім'ї»

Рівні	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Виражений	46,7	80	63,3
Невиражений	53,3	20	36,7

1) домінування типу виховання «сприятлива ситуація в сім'ї» характерна для 63% (19 сімей). Тобто діти в цих сім'ях почувають себе комфортно, впевнено, вони відчувають любов та повагу з боку батьків. В інших 37% (11 випадках) атмосфера для дітей не є сприятливою, тобто їм не приділяють належної уваги, або, навпаки, дуже сильно контролюють (Таблиця 6). Про сприятливу ситуацію в сім'ї свідчать такі особливості малюнку: загальна діяльність всіх членів родини, домінування людей на малюнку, зображення всіх членів сім'ї, відсутність ізольованих членів родини, відсутність штриховки, адекватний розподіл людей на малюнку. Як бачимо 80% дівчат оцінили ситуацію в сім'ї як більш сприятливу, що, в принципі, відповідає оцінкам батьків стилю виховання. Тобто якщо батьки більш поблажливо ставляться до дівчат, враховують їх бажання, задовольняють їх бажання, то звісно, що дівчата будуть оцінювати ситуацію в сім'ї як сприятливу.

Таблиця 7

Розподіл за рівнями прояву типу виховання «тривожність в сім'ї»

Рівні	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Виражений	26,7	20	23,3
Невиражений	73,3	80	76,7

2) В 23%о (7 сім'ях) панує атмосфера тривоги, тобто діти почувають себе невпевнено, не вірять у себе ,у свої сили, що може бути пов'язане з невірою в них батьків, або з тривожністю батьків (ситуативна тривожність зазвичай передається і дитині - заражає її, діти наслідують батькам, копіюють їх стилі поведінки) (Таблиця 7). Особливості малюнків дітей з тривожних сімей: штриховка, лінія основи - підлога, є лінія над малюнком, лінія з сильним натиском, сліди від стирання, надмірна увага до деталей, домінування рече, подвійні лінії або лінії, що перериваються. Виражених відмінностей за статтю не виявлено.

Таблиця 8

Розподіл за рівнями прояву типу виховання «конфліктність в сім'ї»

Рівні	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Виражений	26,7	13,3	20
Невиражений	73,3	86,7	80

Конфліктність в сім і спостерігається в 20% (6 сім'ях), за оцінкою дітей. Причому конфліктність може бути як між батьками, так і між одним з батьків та дитиною (Таблиця 8). Конфліктність діагностується за допомогою наступних показників малюнку: бар'єри між фігурами, стирання окремих фігур, відсутність частин тіла у деяких людей, виокремлення певних фігур, ізоляція окремих фігур, неадекватна величина окремих фігур, домінування речей, відсутність на малюнку членів деяких родини. Спостерігається невелика відмінність у оцінках дівчат(13,3%) і хлопців(26,7%) стосовно конфліктної ситуації в сім'ї: хлопчики частіше вказують на її наявність. Можливе це також пов'язане з ти, що хлопчики більш неслухняні, непосидючі, активні, тобто завдають більше клопоту батькам, і якщо роблять щось неправильно, то їх сварять, карають.

4) Тільки п'ять дітей (34%) почувають себе в сім і* неповноцінними, тобто батьки ставляться до них з недовірою, не вірять в них, їх здібності, не хвалять, а тільки сварять (Таблиця 9). Особливості малюнків: автор малюнку непропорційно маленький, розташування фігур на нижній частині аркушу, лінія слабка, переривається, ізоляція автора від інших, маленькі фігури, відсутність автора, автор стоїть спиною. Значних статевих відмінностей не виявлено.

Таблиця 9

Розподіл за рівнями прояву типу виховання «неповноцінність в сім'ї»

Рівні	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Виражений	20	13,3	16,6
Невиражений	80	86,7	83,4

Таблиця 10

Розподіл за рівнями прояву типу виховання «ворожість в сім'ї»

Рівні	Розподіл у %(від загальної кількості опитуваних, п=15)	Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
	Хлопчики	Дівчатка
Виражений	6,7	6,7	6,7
Невиражений	93,3	93,3	93.3

5) Атмосферу ворожості в сім'ї спостерігаємо тільки у 6,7% (двох родинах). В таких родинах члени сім'ї зазвичай протиставляють себе один одному, відсутня довіра, повага та щирість у стосунках, ніхто ні до кого не прислухається, не враховуються потреби та бажання інших (Таблиця 10). Особливості малюнків, що дозволяють діагностувати такий стиль виховання: агресивна позиція фігури, закреслена фігура, деформована фігура, обернений профіль, пальці довгі, підкреслені, руки розведені в сторони. Статевих відмінностей не виявлено.

Методика «Неіснуюча тварина» передбачає якісний аналіз. При аналізі її результатів можна виділити наступні симптомокомплекси у дитини: тривожність, виснаженість, агресивність, а також можна виявити: креативність, тенденцію до діяльності, тенденцію до рефлексії, зацікавленість в думці оточуючих про себе, зацікавленість у захопленості оточуючими (зовнішньою красою), егоцентризм та самооцінку.

Для того, щоб виявити, як впливає стиль виховання на розвиток особистості дитини, ми порівняли показники методики «Неіснуюча тварина» при низьких і високих рівнях прояву кожного стилю виховання.

Проаналізувавши показники розвитку за оцінкою дітьми сприятливого клімату в сім'ї, ми отримали наступні результати (Таблиця 11).

Таблиця 11

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «сприятливий клімат в сім'ї»

Показники розвитку	Несприятливий клімат в сім'ї у % (від загальної кількості опитуваних, n=30)	Сприятливий клімат в сім'ї у % (від загальної кількості опитуваних, n=30)
Тенденція до діяльності	Відсутня	81,8	78,9
	Є	18,2	21,1
Тенденція до рефлексії	Відсутня	54,5	63,2
	Є	45,5	36,8
Креативність	Низький р.	36,4	15,8
	Середній р.	27,3	26,3
	Високий р.	36,4	57,9
Значення думки оточуючих	Незначима	81,2	42,1
	Значима	18,2	57,9
Значення захопленості оточуючими	Незначима	90,9	89,5
	Значима	9,1	10,5
Егоцентризм	Відсутній	54,5	57,9
	Є	45,5	42,1
Самооцінка	Низька	45,5	5,3
	Адекватна	18,2	36,8
	Висока	36,4	57,9
Тривожність	Низький р.	18,2	42,1
	Середній р.	18,2	42,1
	Високий р.	63,6	15,8
Виснаженість	Низький р.	45,5	31,6
	Середній р.	36,4	31,6
	Високий р.	18,2	36,8
Агресивність	Низький р.	27,3	47,4
	Середній р.	9,1	36,8
	Високий р.	63,6	15,8

Виражені відмінності виявлено за такими показниками, як креативність, значення думки оточуючих, самооцінка, тривожність, агресивність. Тобто при сприятливій атмосфері в сім'ї у дітей спостерігаються: вищий рівень креативності, для них більш значуща думка оточуючих, адекватна та висока самооцінка серед таких дітей зустрічається частіше, ніж низька, тривожність і агресивність у них здебільшого на низькому та середньому рівні, в той час як при відсутності сприятливого клімату в родині спостерігаємо переважно високий рівень тривожності та агресивності. Отже, ми можемо зробити такий висновок, що якщо дитина відчуває, що її люблять в сім'ї, поважають, враховують її думку, бажання та потреби, то:

1) в неї краще розвивають творчі здібності, оскільки батьки їй довіряють і надають їй певну самостійність, а творчість та креативність можуть розвиватися тільки при умові самостійності;

2) такі діти більше орієнтовані на оточення, оскільки їм потрібно схвалення інших, до якого вони звикли в родині;

3) у таких дітей майже не зустрічається низька самооцінка, оскільки її підтримують в сім'ї, підтримують її ініціативність та активність;

4) такі впевнені в собі та не використовують агресію як захисний механізм, оскільки їм нема від чого захищатися, в сім'ї їх навчили довіряти батькам та оточуючим.

Проаналізувавши показники методики «Неіснуюча тварина» при різних рівнях прояву типу виховання «тривожність в сім'ї» ми отримали наступні результати (Таблиця 12).



Таблиця 12

Аналіз показників особистісного розвитку дітей за рівнем прояву типу виховання «тривожність в сім'ї»

Показники розвитку	Тривожна ситуація в сім'ї у % (від загальної кількості опитуваних, n=30)	Не тривожна ситуація в сім'ї у % (від загальної кількості опитуваних, n=30)
Тенденція до діяльності	Відсутня	57,1	87,0
	Є	42,9	13,0
Тенденція до рефлексії	Відсутня	71,4	60,9
	Є	28,6	39,1
Креативність	Низький р.	57,1	13,0
	Середній р.	0	34,8
	Високий р.	28,6	52,2
Значення думки оточуючих	Незначима	57,1	56,5
	Значима	42,9	43,5
Значення захопленості оточуючими	Незначима	100	87.0
	Значима	0	13
Егоцентризм	Відсутній	57,1	52,2
	Є	42,9	47,8
Самооцінка	Низька	14,3	21,7
	Адекватна	57,1	21,7
	Висока	28,6	56,6
Тривожність	Низький р.	14,3	39,1
	Середній р.	42,9	30,4
	Високий р.	42,9	30,4
Виснаженість	Низький р.	14,3	43,5
	Середній р.	0	43,5
	Високий р.	85,7	13,0
Агресивність	Низький р.	57,1	34,8
	Середній р.	28,6	26,1
	Високий р.	14,3	39.1

Як видно з таблиці виражені відмінності є за такими показниками, як: тенденція до діяльності, креативність та виснаженість. Тобто якщо дитина почувається в сім'ї невпевнено, до нею висувають непослідовні вимоги, тобто батьки своє ставлення змінюють відповідно до свого настрою, дитину не підтримують, не схвалюють прояви її активності, у дитини спостерігається:

1) низька тенденція до діяльності, тобто дитина сама не прагне бути активною, самостійною, ініціативною, адже за це її не хвалять, а, можливо, навіть навпаки: карають;

2) креативність здебільшого у такої дитини на низькому рівні;

3) на високому рівні виснаженість дитини, тобто її астенічність, що є відповідним низькій тенденції до діяльності.

Проаналізувавши показники особистісного розвитку дитини в залежності від рівня прояву типу виховання «конфліктність в сім і'», ми отримали наступні результати (Таблиця 13).

Таблиця 13

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояв у типу виховання «конфліктність в сім'ї»

Показники розвитку	Конфліктна ситуація в сім'ї у %(від загальної кількості опитуваних, п=30)	Неконфліктна ситуація в сім'ї у % (від загальної кількості опитуваних, п=30)
Тенденція до діяльності	Відсутня	66,7	83,3
	Є	33,3	16,7
Тенденція до рефлексії	Відсутня	83,3	58,3
	Є	16,7	41,7
Креативність	Низький р.	33,4	37,5
	Середній р.	33,3	25
	Високий р.	33,3	37,5
Значення думки оточуючих	Незначима	83,3	50
	Значима	16,7	50
Значення захопленості оточуючими	Незначима	100	87,5
	Значима	0	12,5
Егоцентризм	Відсутній	16,7	62,5
	Є	66,7	37,5
Самооцінка	Низька	66,7	12,5
	Адекватна	0	37,5
	Висока	33,3	50
Тривожність	Низький р.	16,7	37,5
	Середній р.	16,7	37,5
	Високий р.	66,7	25
Виснаженість	Низький р.	33,3	37,5
	Середній р.	33,3	33,3
	Високий р.	33,3	29,2
Агресивність	Низький р.	33,3	41,7
	Середній р.	16,7	29,2
	Високий р.	50	29,2

Серед дітей, які оцінили ситуацію в сім'ї як конфліктну (тобто можливі сварки між батьками або конфлікти між одним з батьків та дитиною), частіше

зустрічається: 1) наявність егоцентризму, тобто такі діти не вміють враховувати думки та бажання оточуючих, думати не тільки про себе, оскільки в їх сім'ях їх такому не навчили: діти наслідують поведінку батьків та їх ставлення один до одного, до оточуючих, до самої дитини. А оскільки батьки конфліктують, скоріше за все, тому що думають тільки про себе, а не про сім'ю, то і дитина буде ставитися до них і до оточуючих так само.

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «неповноцінність в сім'ї», ми отримали наступні результати (Таблиця 14).

Таблиця 14

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «неповноцінність в сім'ї»

Показники розвитку	Почуття неповноцінності в сім'ї у %(від загальної кількості опитуваних, п=30)	Відсутнє у %(від загальної кількості опитуваних, п=30)
Тенденція до діяльності	Відсутня	80	80
	Є	20	20
Тенденція до рефлексії	Відсутня	20	68
	Є	80	32
Креативність	Низький р.	40	36
	Середній р.	20	28
	Високий р.	40	36
Значення думки оточуючих	Незначима	80	52
	Значима	20	48
Значення захопленості оточуючими	Незначима	80	92
	Значима	20	8
Егоцентризм	Відсутній	100	44
	Є	0	56
Самооцінка	Низька	40	20
	Адекватна	40	28
	Висока	20	52
Тривожність	Низький р.	40	32
	Середній р.	20	36
	Високий р.	40	32
Виснаженість	Низький р.	60	32
	Середній р.	40	32
	Високий р.	0	36
Агресивність	Низький р.	20	44
	Середній р.	0	32
	Високий р.	80	24

У дітей, які почувають в сім'ї невпевнено, до яких батьки ставляться ніби звисока, бажання, потреби, а тим паче думку яких ніхто не враховує, спостерігаються:

1) повна відсутність егоцентризму, що не є конструктивним моментом у розвитку особистості, скільки дитина, яка вміє піклуватися про себе, думати про себе, враховувати свої потреби сама, буде піддаватися чужому впливу, її будуть використовувати оточуючі для реалізації своїх цілей, а все тому, що батьки зневажали дитину і вона звикла до такого ставлення і іншого не очікує;

2) висока агресивність, швидше за все, в якості захисного механізму, аби все ж таки не допустити з боку оточуючих такого ж ставлення до себе як з боку батьків.

Ворожість в сім'ї серед нашої вибірки зустрічалася всього 2 рази (6,7%), тож порівнювати показники розвитку особистості дитини при наявності та відсутності ворожості в сім'ї недоцільно.

За оцінками батьків стилю виховання в сім'ї ми розділили сім'ї на три групи по кожному стилю виховання: з високим рівнем прояву, низьким і середнім і проаналізували показники розвитку дітей при різних рівнях прояву того чи іншого стилю виховання.

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «прийняття», ми отримали наступні результати (Таблиця 15).

Таблиця 15

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «прийняття»

Показники	Розвитку	Низький рівень	Середній	Високий
Тенденція до діяльності	Відсутня	100	76	100
	Є	0	24	0
Тенденція до рефлексії	Відсутня	100	52	100
	Є	0	48	0
Креативність	Низький р.	100	32	0
	Середній р.	0	24	100
	Високий р.	0	44	0
Значення думки оточуючих	Незначима	0	68	0
	Значима	100	32	100
Значення захопленості оточуючими	Незначима	100	92	50
	Значима	0	8	50
Егоцентризм	Відсутній	0	96	50
	Є	100	4	50
Самооцінка	Низька	0	28	0
	Адекватна	0	36	0
	Висока	100	36	100
Тривожність	Низький р.	100	20	100
	Середній р.	0	40	0
	Високий р.	0	40	0
Виснаженість	Низький р.	100	28	50
	Середній р.	0	36	50
	Високий р.	0	36	0
Агресивність	Низький р.	0	40	50
	Середній р.	100	20	0
	Високий р.	0	40	0

Якщо батьки оцінюють свій стиль виховання як «прийняття» (90%), тобто спрямовані приймати дитину такою, якою вона є, підтримувати її, то діти в таких сім'ях (при середньому та високому рівні прояву, в порівнянні з низьким) характеризуються: 1) в більшості своїй середнім та високим рівнем розвитку креативності, тобто вони більш творчі, прагнуть до пізнання оточуючого світу, придумуючи свої способи пізнання, оскільки знають (або ж відчувають), що їх прояви активності та діяльності завжди знайдуть схвалення та підтримку в родині. За іншими показниками відмінності неоднозначні.

У 28 сім'ях із ЗО (93,3%)спостерігаємо високий рівень кооперації, тож порівнювати за рівнем прояву недоцільно.

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «симбіоз», ми отримали такі результати (Таблиця 16).

Таблиця 16

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «симбіоз»

Показники	Розвитку	Низький рівень	Середній	Високий
Тенденція до діяльності	Відсутня	100	80	66,7
	Є	0	20	33,3
Тенденція до рефлексій	Відсутня	0	60	100
	Є	100	40	0
Креативність	Низький р.	25	35	50
	Середній р.	25	35	0
	Високий р.	50	30	50
Значення думки оточуючих	Незначима	50	75	0
	Значима	50	25	100
Значення захопленості оточуючими	Незначима	75	90	100
	Значима	25	10	0
Егоцентризм	Відсутній	100	50	33,3
	Є	0	50	66,7
Самооцінка	Низька	50	25	0
	Адекватна	0	35	33,3
	Висока	50	40	66,7
Тривожність	Низький р.	0	35	50
	Середній р.	50	25	50
	Високий р.	50	40	0
Виснаженість	Низький р.	50	25	66,7
	Середній р.	50	40	0
	Високий р.	0	35	33,3
Агресивність	Низький р.	25	45	33,3
	Середній р	0	25	50
	Високий р.	75	30	16,7

Якщо дитина з батьками (або з одним із батьків) знаходиться в ситуації психологічного злиття, тобто батьки не відокремлюють себе від дитини, прагнуть задовольнити всі бажання та забаганки дитини, то дитина в такій сім і* характеризується

1) вищою тенденцією до діяльності, але відсутністю тенденції до рефлексії, тобто при підтримці дорослих вона може бути активною, спрямованою на діяльність, ініціативною, але вона не вміє і не навчається співвідносити власні вчинки та їх результати, не здатна до аналізу поведінки своєї та батьків;

2) проявом егоцентризму, тобто така дитина характеризується зацикленістю на власній особі, адже батьки, які задовольняють всі її забаганки, не навчають її піклуватися про інших;

3) самооцінка у такої дитини, в основному, адекватна або висока, адже схвалення батьками призводить до впевненості в собі, в своїх можливостях, здібностях, іноді, навіть, до самовпевненості;

4) тривожність та агресивність у такої дитини може бути на середньому або низькому рівні, адже впевненій в собі дитині непотрібно хвилюватися та переживати з приводу того, що вона щось не зможе зробити, та не треба захищатися, «атакуючи».

Проаналізувавши показники особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація», причому порівнювали ми тільки низький і середній рівні, оскільки високого нами не було виявлено, ми отримали наступні результати (Таблиця 17).



Таблиця 17

Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація»

Показники розвитку	Низький рівень	Середній
Тенденція до діяльності	Відсутня	88,9	66,7
	Є	11,1	33,3
Тенденція до рефлексії	Відсутня	55,6	66,7
	Є	44,4	33,3
Креативність	Низький р.	38,9	33,3
	Середній р.	33,3	16,7
	Високий р.	27,8	50
Значення думки оточуючих	Незначима	61,1	50
	Значима	38,9	50
Значення захопленості оточуючими	Незначима	88,9	91,7
	Значима	11,1	8,3
Егоцентризм	Відсутній	44,4	66,7
	Є	55,6	33.3
Самооцінка	Низька	27,8	16,7
	Адекватна	16,7	50
	Висока	55,6	33,3
Тривожність	Низький р.	27,8	41,7
	Середній р.	33,3	33,3
	Високий р.	38,9	25
Виснаженість	Низький р.	38,9	33,3
	Середній р.	44,4	16,7
	Високий р.	16,7	50
Агресивність	Низький р.	27,8	58,3
	Середній р.	27,8	25
	Високий р.	44,4	16,7

Дуже цікавим є той факт, що майже за всіма показниками особистісного розвитку діти мають оптимальний рівень при середньому рівні прояву даного типу виховання, що говорить про те, що дитину треба вміти контролювати. Тобто не нав'язувати їй своїй думки та бажання, не слідкувати за кожним її кроком та діями, а надавати певний простір для самостійності та ініціативності, коригуючи певні помилки дитини, пояснюючи чому потрібно робити саме так, а не інакше.

Так, за при середньому рівні прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація» спостерігаємо у дітей вищий рівень креативності, нижчий рівень егоцентризму, у більшості адекватну самооцінку, більш низький рівень тривожності та агресивності, але більш високий рівень виснаженості, астенічності (діти не прагнуть до активності поведінки та діяльності, ініціативності та самостійності).

В 30 сім'ях (100%) виявлено низький рівень прояву стилю виховання «маленький невдаха», тож порівнювати немає можливості.

Таким чином, в результаті проведеного емпіричного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

1. Найбільш поширений серед нашої вибірки стиль виховання (за оцінками батьків) - кооперація(93,3%). Тобто для більшості сімей характерна співпраця між дитиною та батьками, розуміння та повага до дитини з боку батьків, врахування її думки та бажань при прийнятті рішення стосовно її долі.

2. За оцінками дітей найбільш виражений тип виховання «сприятлива ситуація в сім'ї» (близько 64 %), що, в принципі, відповідає оцінкам батьків. Тобто більшість дітей відчувають любов, увагу та піклування з боку батьків, відчувають, що їх розуміють, поважають та підтримують.

3. Також ми виявили, що стосовно дівчат батьки у вихованні більш поблажливі та надають їм більше можливостей бути самостійними, адже дівчата зазвичай більш слухняні та спокійні, ніж хлопці.

4. При порівнянні показників особистісного розвитку при різних рівнях вираження того чи іншого стилю виховання, ми виявили, що при сприятливій обстановці в сім'ї (за оцінками) дітей у них краще розвивається креативність, вони більш впевнені в собі, в своїх можливостях, тобто їм не притаманні тривожність, агресивність та низька самооцінка, також, наслідуючи батьків, дитина навчається спілкуватися з оточуючими, поважати їх, тобто в неї не розвиваються егоцентричні якості. В той час як при інших ситуаціях в сім'ї: ворожості, тривожності, конфліктності, неповноцінності у дитини може в більшій мірі розвиватися тривожність, агресивність, але в меншій мірі креативність та адекватна самооцінка.

5. За оцінками батьків, найбільш сприятливим для особистісного розвитку дитини стилем виховання є «прийняття» та помірний рівень використання ними контролюючих методів. Тобто, якщо батьки приймають дитину такою, як вона, враховують її потреби, думку, поважають її, але при цьому вміло контролюють та коригують її поведінку, то у дитини, за результатами нашого емпіричного дослідження, спостерігаємо найоптимальніші показники особистісного розвитку.

Висновки

Теоретичний аналіз та емпіричне дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Сім'я як мала соціальна група є найкращим виховним середовищем.

2. Виділяють такі основні функції сім'ї: виховна, господарсько-побутова, емоційна, функція духовного (культурного) спілкування, функція первинного соціального контролю, сексуально-еротична функція.

3. Завданням сім'ї є:

- створити максимальні умови для росту і розвитку дитини;

- забезпечити соціально-економічний і психологічний захист дитини;

- передати досвід створення і збереження сім'ї, виховання в ній дітей;

- навчити дітей корисним прикладним навичкам і умінням, спрямованим на самообслуговування і допомогу близьким;

- виховати почуття власного достоїнства, цінності власного «я».

6. Виділяють наступні тактики виховання в родині, і відповідні їм 4 типи сімейних взаємовідносин: диктат, опіка, "невтручання" і співробітництво.

5. Існують чотири стилі сімейного виховання: демократичний, авторитарний, попустительский, ліберальний.

6. Виділяють такі критерії батьківських відносин: «прийняття -відкидання», «кооперація», «симбіоз», «авторитарна гіперсоціалізація»,«маленький невдаха».

7. На відношення батьків до дитини впливають такі фактори:

а) Дитячий досвід самих батьків, (частіше у своїй власній родині не усвідомлено формують відносини, які склалися в родині батьків, а також відтворюють ті проблеми, які вони не змогли розв'язати в дитинстві).

б) Нереалізовані потреби батьків (для деяких батьків виховання може стати основною діяльності й навіть основним сенсом життя. Тоді сама дитина стає єдиним об'єктом задоволення цієї потреби. Інша потреба батьків в досягненнях, коли один з батьків прагне, щоб дитина добилася багато чого, особливо того, чого з якихось причин не зміг досягти сам).

в) Особистісні особливості батьків (можна простежити зв'язок між тривожністю одного з батьків, її проявом (у вигляді опікуючої поведінки) і її наслідком - придушенням розвитку активності й самостійності дитини).

г) Стосунки із батьком (чи матір'ю) дитини(якщо щось у дитині нагадує того, хто наніс душевну рану, то батько (мати) зовсім інакше буде сприймати ті характеристики дитини, які вона успадкувала від другого біологічного батька).

д) Обставини народження дитини (нерідко страх втратити дитину, або ж, навпаки, небажаність появи дитини, невідповідність її статі очікуваній або бажаній, ускладнення в особистім житті з появою маляти й т.п., можуть приводити до емоційного відкидання дитини).

9. Існують варіанти взаємин, що заважають нормальному розвитку особистості дитини:

а) Авторитарне відношення батьків до дітей, при якім формування потрібних якостей утруднюється й спотворюється.

б) Демонстративність - підвищена потреба в успіху й увазі до себе навколишніх. Джерелом демонстративності стає недолік уваги дорослих до дітей, які почувають себе в родині занедбаними, "недолюбленими".

в) "Відхід від реальності" спостерігається в тих випадках, коли в дітей демонстративність сполучається із тривожністю. Діти мають сильну потребу в увазі до себе, але реалізувати її не можуть завдяки своїй тривожності.

10. В результаті проведеного емпіричного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Найбільш поширений серед нашої вибірки стиль виховання (за оцінками батьків) - кооперація(93,3%). Тобто для більшості сімей характерна співпраця між дитиною та батьками, розуміння та повага до дитини з боку батьків, врахування її думки та бажань при прийнятті рішення стосовно її долі.

2. З оцінками дітей найбільш виражений тип виховання «сприятлива ситуація в сім'ї»(близько 64%), що, в принципі, відповідає оцінкам батьків. Тобто більшість дітей відчувають любов, увагу та піклування з боку батьків, відчувають, що їх розуміють, поважають та підтримують.

3. Також ми виявили, що стосовно дівчат батьки у вихованні більш поблажливі та надають їм більше можливостей бути самостійними, адже дівчата зазвичай більш слухняні та спокійні, ніж хлопці.

4. При порівнянні показників особистісного розвитку при різних рівнях вираження того чи іншого стилю виховання, ми виявили, що при сприятливій обстановці в сім і" (за оцінками) дітей у них краще розвивається креативність, вони більш впевнені в собі, в своїх можливостях, тобто їм не притаманні тривожність, агресивність та низька самооцінка, також, наслідуючи батьків, дитина навчається спілкуватися з оточуючими, поважати їх, тобто в неї не розвиваються егоцентричні якості. В той час як при інших ситуаціях в сім'ї: ворожості, тривожності, конфліктності, неповноцінності у дитини може в більшій мірі розвиватися тривожність, агресивність, але в меншій мірі креативність та адекватна самооцінка.

5. За оцінками батьків, найбільш сприятливим для особистісного розвитку дитини стилем виховання є «прийняття» та помірний рівень використання ними контролюючих методів. Тобто, якщо батьки приймають дитину такою, як вона, враховують її потреби, думку, поважають її, але при цьому вміло контролюють та коригують її поведінку, то у дитини, за результатами нашого емпіричного дослідження, спостерігаємо найоптимальніші показники особистісного розвитку.

Перша гіпотеза про те, що у більшості сімей переважає такий стиль виховання як «прийняття», не знайшла свого підтвердження. Друга гіпотеза про те, що оцінки дітей щодо використовуваного стилю виховання збігається з оцінками батьків, повністю підтвердилась.



Список литературы

Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов.- М.: Академический Проект, 2011.- 479с.

Баркан А.И. Практическая психология для родителей, или как научиться понимать своего ребенка. - М.: АСТ-ПРЕСС, 1999.- 246с

Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. - М.: Тривола, 1995. -360 с.

Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. - М.: Просвещение, 1988.- 207с.

Столяренко Л.Д., Самигин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. Ростова-на-Дона: Феникс, 2009.-344 с.

Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении детей. - М.: Педагогика, 1993.- 127 с.

Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. -2-е узд-е. - М.: Педагогика-Пресс, 1998.- 440 с.

Земская М. Семья и личность: Пер. с польск. Васильева Л.В.: Из-во «Прогресс», 1986.-285 с.

9. Нартова-Бочавер С. Психология личности и межличностныхотношений. - М.: Из-во ЭКСМО-Пресс, 2011.- 324 с.

10.Маркова Т.А. Воспитание дошкольника в семье /Под ред.Т.А. Маркова, М.: Просвещение, 1979. - 318 с.

Марковская И.М. Опросник для изучения взаимодействия родителей с детьми // Семейная психология и семейная терапия. - 1999. - №2. - С. 17.

Осипова A.A. Общая психокоррекция: Пособие для студентов вузов.- М.: ТЦ «Сфера», 2010.- 512 с.

Овчарова Р.В. Практическая психология - М.: Т.Ц. «Сфера», 1996.-278 с.

Петровский А.В. Дети и тактика семейного воспитания - М.: Знание. 1981.- С. 95.

Психология младших школьников / Под ред. В.В. Давыдова - М.: Просвещение, 1990.- 163 с.

Психология личности: Словарь-справочник / Под редакцией П.П. Горностая и Т.М. Титаренко. - К.: Рута, 2009. - 320 с.

Популярная психология для родителей / Под ред. Спиваковской A.C. -СПб.: СОЮЗ, 1997.- 160 с.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1996.-210 с.

Спиваковская А. Психотерапия: игра, детство, семья - ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО - Пресс, 2000.-170 с.

Фромм А. Азбука для родителей или как помочь ребенку в трудной ситуации, - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД., 1997.- 200 с.

Формирование взаимоотношение дошкольников в детском саду и семье. /Под ред. В.К. Котырло. М.: Педагогика, 1987. - 342 с.

Шихи Г. Возрастные кризисы. Ступени личностного роста: пер. с англ. -СПб.: Ювента, 2009.- 310с.

Шоттенлоэр Г. Рисунок и образ в терапии. С-Пб.: Ювента, 2001.-194с.

24. Немов P.C. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб.заведений. В 3 кн. Кн. 1. Общая основа психологии. - 2е изд. - М.:Просвещение: Владос, 1995. - 576 с.

25. Бодалев A.A., Столин В.В. Общая психодиагностика.- Спб: Изд- во«Речь»,2000.- 440 с.

26.Корытова Г.С. Психологические особенности внутрисемейных отношений и их влияние на проявление школьной дезадаптации.- Спб: Изд-во «Речь», 1998.- 166 с.

Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. -СПб.: Питер, 2009.-656 с.

Лесгафт П.Ф. Как помочь ребенку в обучении, в школе и семье. М.: Просвещение, 1995.-220 с.



Додаток 1

Методика диагностики родительского отношения А.Я. Варга, В.В. Столина

Инструкция: внимательно прочитайте утверждения, напротив каждого поставьте ответ «верно», если оно совпадет с вашим мнением, или «неверно», если не совпадет.

Я всегда сочувствую своему ребенку.

Я считаю своим долгом знать все, о чем думает мой ребенок.

Мне кажется, что поведение моего ребенка значительно отклоняется от нормы.

Нужно подольше держать ребенка в стороне от реальных жизненных проблем, если они его травмируют.

Я испытываю к ребенку чувство симпатии.

Я уважаю своего ребенка.

Хорошие родители ограждают ребенка от трудностей жизни.

Мой ребенок часто мне неприятен.

Я всегда стараюсь помочь своему ребенку.

10.Бывают случаи, когда недоброе отношение к ребенку приносит ему пользу.

По отношению к своему ребенку я испытываю досаду.

Мой ребенок ничего не добьется в жизни.

Мне кажется, что друга? дети потешаются над моим ребенком.

14.Мой ребенок часто совершает такие поступки, которые заслуживают осуждения.

15.Мой ребенок отстает в психологическом развитии и для свого возраста выглядит недостаточно развитым.

Мой ребенок специально ведет себя плохо, чтобы досадить мне.

Мой ребенок, как губка, впитывает в себя все самое плохое.

18.При всем старании моего ребенка трудно научить хорошим манерам.

19.Ребенка с детства следует держать в жестких рамках, только тога из него вырастет хороший человек.

Я люблю, когда друзья моего ребенка приходят к нам в дом.

Я всегда принимаю участие в играх и делах ребенка.

К моему ребенку постоянно «липнет» все дурное.

Мой ребенок не добьется успехов в жизни.

24.Когда в компании говорят о детях, мне становится стыдно, что мой ребенок не такой умный и способный, как другие дети.

25.Я жалею своего ребенка.

Когда я сравниваю своего ребенка со сверстниками, то они кажутся мне воспитаннее и разумнее, чем мой ребенок.

Я с удовольствием провожу с ребенком свое свободное время.

Я часто жалею о том, что мой ребенок взрослеет, и с нежностью вспоминаю то время, когда он был еще совсем маленьким.

Я часто ловлю себя на том, что с неприязнью и враждебно отношусь к ребенку.

Я мечтаю о том, чтобы мой ребенок достиг того, что лично мне не удалось в жизни.

Родители должны не только требовать от ребенка, но и сами приспосабливаться к нему, относиться к нему с уважением, как к личности.

Я стараюсь выполнять все просьбы и пожелания моего ребенка.

При принятии решений в семье следует учитывать мнение ребенка.

Я очень интересуюсь жизнью своего ребенка.

35.Я часто признаю, что в своих требованиях и претензиях ребенок по-своему прав.

Дети рано узнают о том, что родители могут ошибаться.

Я всегда считаюсь с ребенком.

Я испытываю дружеские чувства по отношению к ребенку.

Основная причина капризов моего ребенка - это эгоизм, лень и упрямство.

Если проводить отпуск с ребенком, то невозможно нормально отдохнуть.

Самое главное - чтобы у ребенка было спокойное, беззаботное детство.

Иногда мне кажется, что мой ребенок не способен ни на что хорошее.

Я разделяю увлечения моего ребенка.

Мой ребенок кого угодно может вывести из себя.

Огорчения моего ребенка мне всегда близки и понятны.

Мой ребенок часто меня раздражает.

Воспитание ребенка - это сплошная нервотрепка.

Строгая дисциплина в детстве развивает сильный характер.

Я не доверяю своему ребенку.

За строгое воспитание дети потом благодарят своих родителей.

Иногда мне кажется, что я ненавижу своего ребенка.

В моем ребенке больше недостатков, чем достоинств.

Мне близки интересы моего ребенка, я их разделяю.

Мой ребенок не в состоянии сделать что-либо самостоятельно, и если он это делает, то обязательно получается не так, как нужно.

Мой ребенок вырастет не приспособленным к жизни.

Мой ребенок нравится мне таким, какой он есть.

Я тщательно слежу за состоянием здоровья моего ребенка.

Я восхищаюсь своим ребенком.

Ребенок не должен иметь секретов от родителей.

Я невысокого мнения о способностях моего ребенка и не скрываю этого от него.

61.Ребенок должен дружить с теми детьми, которые нравятся его родителям.

Ключи к опроснику

Принятие-отвержение: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.

Образ социальной желательности поведения: 6, 9, 21, 25,31,34,35,36.

Симбиоз: 1, 5, 7, 28, 32, 41,58.

Авторитарная гиперсоциализация: 2, 19, 30, 48, 50,57,59.

"Маленький неудачник": 9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61.

Размещено на Allbest.ru