Главная База знаний "Allbest" Педагогика Підручникове забезпечення початкової школи

Підручникове забезпечення початкової школи

Функції та структура підручника. Освітня галузь "Людина і світ" як концептуальна основа побудови курсу "Я і Україна". Підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги. Аналіз підручникового забезпечення, чинних підручників, авторські пропозиції.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2009
Размер файла 496,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Іноді для позначення структурних елементів підручника використовуються спеціальні знаки і зображення, які називаються сигнали-символи. Вчені таким чином систематизували ці умовні позначення:

геометричні (прямокутник, коло, квадрат тощо);

цифрові та буквені (римські й арабські цифри, великі і малі літери);

знаки (питання, оклику, арифметичних дій тощо);

рисунки (предметні й такі, що символізують тему);

колір, шрифт тощо;

позначки у вигляді смуги на полях, що виведена під зріз сторінки (на такій смужці вказують номер розділу і навіть його назву) (див. додаток 6).

Підручники для старшої школи можуть включати список літератури, покажчики (предметні, іменні, предметно-іменні тощо), колонтитул (рядок тексту, розміщений зверху сторінки).

Отже, структура підручників для початкової школи включає текст (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).

1.3 Освітня галузь „Людина і світ” - концептуальна основа побудови курсу „Я і Україна"

Згідно із Законом України „Про загальну середню освіту” Державний стандарт загальної середньої освіти складається з державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до можливостей дітей молодшого шкільного віку початкової школи, передбачає „всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і уміння вчитися... діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань" [13, 28].

Цілісне уявлення про зміст початкової освіти дає Базовий навчальний план початкової школи, який є складовою частиною Державного стандарту початкової загальної освіти. Він представлений такими освітніми галузями:

мови і література;

математика;

здоров'я і фізична культура;

технології;

мистецтво;

людина і світ.

У межах кожної освітньої галузі визначено змістові лінії, які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти.

На основі Базового навчального плану розроблено і затверджено Типові навчальні плани початкової школи з українською мовою навчання та мовами навчання національних меншин. У них зміст освітніх галузей реалізується через навчальні предмети та інтегровані курси.

Розкриємо зміст освітньої галузі „Людина і світ".

Зміст освітньої галузі „Людина і світ” визначається особливостями соціалізації особистості молодшого школяра в українському суспільстві.

Основною метою освітньої галузі є:

засвоєння узагальнених та емпіричних уявлень і понять, які відбивають основні властивості та закономірності реального світу, місце в ньому людини;

розширюють і систематизують соціальний та пізнавальний досвід молодшого школяра;

забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині України, регіону, сім'ї;

створення передумов для усвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних норм, традицій українського народу, культурних і статево-рольових стандартів поведінки.

Освітня галузь ґрунтується на реалізації таких принципів:

відповідність цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування, тому до галузі включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських;

взаємодія змістової і процесуальної сторін навчання означає врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприймання, організацію активного спілкування дітей із соціальним і природним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;

наступність і перспективність у межах предмета і його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання.

Основними структурними компонентами змісту цієї освітньої галузі є:

знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті;

первинні моральні та оцінні поняття і уявлення, уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватися з людьми, оцінювати вчинки. Значне місце відводиться ознайомленню із сенсорними еталонами і набуттю навичок поведінки в природному та соціальному оточенні.

До змісту освітньої галузі, крім перелічених традиційних компонентів, включено емоційно-ціннісні, особистісні, які виражають ставлення до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування у процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, проявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їх навчання.

Ця освітня галузь спрямована на формування в молодших школярів уявлень і понять про цілісність світу, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, бережливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Заявлена мета реалізується шляхом виконання таких завдань:

формування системи уявлень та елементарних понять про об'єкти неживої та живої природи, взаємозв'язки і залежності між ними;

поглиблення і розширення уявлень, понять та закономірних зв'язків між ними на рівні природних угруповань (ліс, лука, водойма, природна зона);

формування наукового світогляду;

формування екологічної культури;

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприймання навколишньої природи та практичної природоохоронної діяльності;

засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою.

Наскрізними ідеями освітньої галузі „Людина і світ” є: цілісність і різноманітність природи; відповідність діяльності людини основним закономірностям функціонування природи, примноження її багатств, збереження та охорона.

Структурними компонентами змісту є:

науково-пізнавальний: система знань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

діяльнісний: навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння природознавчим змістом і практична діяльність, пов'язана з охороною природи та свого здоров'я;

ціннісний: система цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе.

До змісту цієї освітньої галузі включені також компоненти, що сприяють розвитку емоційності дитини, спостережливості, мислення, творчих здібностей, самостійності, активності та пізнавального інтересу.

Зміст і його структурування визначається загально-дидактичними і власне природничими (фенологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним, екологічним) принципами, які реалізуються в сукупності.

Розвивальний аспект змісту цієї розвивальної галузі передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, оволодіння узагальненими способами дій, рольове моделювання способів поведінки в різних ситуаціях, розвиток активного пізнавального ставлення до дійсності, тобто формування розумових здібностей учнів, їх емоційної сфери, спостережливості, забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування, самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. Здійсненням виховної функції є формування у школярів патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави. Виховне спрямування забезпечується набуттям учнями досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу через вибір змісту, особистісно значущого для дітей, його зв'язок з навколишньою діяльністю, співвідношення системи потреб і мотивів, створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, засвоєння молодшими школярами елементів екологічної культури, усвідомленням ними цінності здоров'я і здорового способу життя, залежності життя людини від стану навколишнього природного середовища.

Обов'язковою складовою змісту освітньої галузі є володіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична робота, досвід) та уміння розв'язувати пізнавально-практичні задачі з природничим змістом.

Ця освітня галузь окреслюється такими змістовими лініями:

людина як особистість;

людина, природа і суспільство;

людина серед людей;

культура;

нежива природа;

жива природа;

планета Земля;

наша Батьківщина - Україна;

рідний край.

Відповідно до змістових ліній після закінчення початкової школи учні повинні володіти відповідними знаннями і уміннями.

Освітня галузь „Людина і світ” реалізується через навчальний курс „Я і Україна" або варіативно.

Таким чином, Державний стандарт початкової загальної освіти представлений шістьма освітніми галузями, одна серед яких - „Людина і світ”, структурними компонентами змісту якої є: науково-пізнавальний (система знань), діяльнісний (навчально-пізнавальна і практична діяльність), ціннісний (система цінностей), які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти. Ця освітня галузь окреслюється такими змістовими лініями: людина, як особистість; людина, природа і суспільство; людина серед людей; культура; нежива природа; жива природа; планета Земля; наша Батьківщина - Україна; рідний край, і реалізується через навчальний курс „Я і Україна" або варіативно.

1.4 Підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги

Проблема аналізу й оцінювання навчальної літератури актуалізує таких три моменти:

що саме перевіряти;

якими способами збирати і класифікувати оцінну інформацію;

як інтерпретувати отримані результати.

Зрозуміло, що на сучасному етапі підручник зможе повноцінно реалізувати свої функції лише за умови підвищення його якості, тому так важливо володіти знаннями про критерії оцінювання навчальної книги і методи визначення цих критеріїв.

Існує думка, що розробка конкретних методик оцінювання навчальних книг має включати такі параметри:

відображення у змісті підручника рівня освіти, передбаченого державними стандартами;

наявність оптимальної книжкової форми (гнучка внутрішня структура як підручника-книги, так і всього навчально-методичного комплексу);

відповідність книжки стандарту поліграфічного виконання, яке ґрунтується на санітарних вимогах до видання навчальної літератури [19].

Природний інтерес викликає література з проблеми аналізу підручника для школи першого ступеня. Так, наприклад, у „Положенні про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти” сформульовано критерії оцінювання навчальної книги для даної ланки освіти.

Аналіз підручника пропонують здійснювати за такими трьома напрямами:

науковість змісту (відповідність навчальній програмі, наступність, доцільність структурування навчального матеріалу, наявність завдань розвивального спрямування, обґрунтоване співвідношення теоретичного і фактичного матеріалу, зв'язок змісту підручника з життям тощо);

доступність (відповідність віковим особливостям школярів, особистісна зорієнтованість навчального матеріалу, наочність і конкретність викладу, його емоційність, достатність довідкового забезпечення та ін);

навчально-методичний апарат (методична доцільність введення наукових понять, вибору способу викладу, наявність засобів мотивації учіння, використання засобів засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, методична достатність ілюстративного матеріалу, доцільність апарату орієнтування та ін.).

У плані науковості пропонувалося з'ясувати, крім зазначених, і такі моменти:

наскільки повно підручник розкриває зміст навчальної програми;

чи реалізує він сучасні підходи до вивчення предмета;

якою мірою використовуються вікові й пізнавальні можливості дітей даного віку.

Проблема доступності чинних підручників аналізувалася шляхом вивчення того, як у навчальних книгах враховуються індивідуальні особливості учнів; чи відповідає обсяг матеріалу часові, відведеному на його вивчення; наскільки доступно сформульовано задачі, вправи.

З метою аналізу навчально-методичного апарату передбачалося відповісти на такі запитання:

Чи дозволяє матеріал підручника використовувати різні методи навчання? Які саме?

Чи достатньо ефективно забезпечує методика підручника реалізацію цілей навчання, досягнення намічених програмою результатів?

Яка методична доцільність вибраної авторами структури підручника?

Особливості орієнтувального апарату. Як виділяється у підручнику головне, суттєве?

Наскільки ілюстративний апарат допомагає або заважає виконанню навчального завдання? Чи використовується колір з дидактичною метою?

Суттєво поглибило розуміння зазначеного аспекту проблеми дослідження, присвячене науково-методичному аналізу шкільних підручників (у тому числі для початкової школи) [37]. Аналіз передбачав з'ясування таких моментів:

підручник і зміст освіти (підручник та навчальна програма, науковість матеріалу, формування світогляду, внутрішньопредметні й міжпредметні зв'язки та ін.);

підручник і навчальний процес (організація навчальної діяльності засобами підручника, заплановані результати навчання, доступність матеріалу, відповідність нормам часу, розвиток пізнавальної активності, мова підручника);

структура навчальної книги (текст підручника, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).

Загально-дидактичним критерієм оцінювання шкільного підручника, на думку вчених, доцільно визнати його основні функції.

У 1977 році була вперше зроблена спроба обґрунтувати структурно-функціональний підхід до аналізу цього виду навчальної літератури (В.Г. Бейлінсон, Д.Д. Зуєв).

Складовими такого підходу визнано структурний аналіз підручника та його функціональну характеристику. Структурний аналіз як перший етап функціонального підходу передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв'язків між ними. Він дає змогу встановити необхідність і достатність компонентів підручника. З цією метою вчені радять складати схеми аналізу кожного із структурних компонентів і використовувати їх з метою удосконалення шкільних підручників.

Функціональний аналіз передбачає з'ясування того, якою мірою у підручнику зреалізовані функції, характерні для всієї системи засобів навчання (інформаційна, трансформаційна, систематизації, закріплення і самоконтролю, самоосвіти), і ті, що притаманні лише даному виду навчальної літератури (інтегруюча, координуюча) (виховна функція трактується як така, що покликана пронизувати всі інші функції).

Розглядаючи підручник як цілісну систему, що складається з певних структурних компонентів, кожен з яких покликаний реалізувати відповідні функції, та як елемент системи засобів навчання, наступним кроком у його аналізі має стати виявлення функціональних характеристик основних структурних елементів книги - тексту та позатекстових компонентів.

Вчені переконані, що „всі види і форми аналізу повинні... здійснюватися... у рамках системи функцій підручника” [3, 42]. Однак вони застерігають, що функціональний аналіз - лише початковий етап оцінювання підручника, тоді як отримати найбільш повну картину про нього можна на основі результатів використання підручника у процесі навчання, узагальнення досвіду роботи з ним значної кількості вчителів. Подальший розвиток метод структурно-функціонального аналізу отримав у монографії Д.Д. Зуєва „Шкільний підручник”. Автором охарактеризовані основні підходи до аналізу функцій підручника - системи і його підсистем; складено відповідні схеми аналізу; висвітлено досвід його використання у навчальному книговиданні.

Помітно збагатили теорію функціонального аналізу підручника дослідження А.П. Карабанова, В.С. Черепанова Вони розробили критерії оцінювання ступеня реалізації підручником таких функцій: інформаційної, мотиваційної, функції навчання школярів самостійної роботи з книгою, орієнтувальної, розвивальної, виховної, функції конкретного стандарту вимог до знань та умінь учнів, керівництва діяльністю вчителя, координуючої функції в навчально-методичному комплексі [23].

Розглядаючи підручник як систему, як функціональну єдність елементів, неважко помітити, що чималу роль в реалізації його функцій відіграє оформлення. У зв'язку з цим виділяють відповідні критерії оцінювання даних характеристик підручника. Так, наприклад, ергономічні показники класифікують на:

гігієнічні (відповідність книги гігієнічним умовам роботи з нею);

фізіологічні (відповідність особливостям функціонування органів чуття, перш за все зору);

психологічні (врахування психологічних особливостей учнів).

Заслуговують на увагу емоційно-естетичні критерії оцінювання шкільних підручників. Виділяючи їх, вчені виходили з усвідомлення того, „що будь-які характеристики книжкової форми суттєві під час формування в читача естетичних емоцій і почуттів". З іншого боку, „естетичне почуття, яке виникло, активно впливає і на змістовність, і на глибину сприймання... твору" [45, 129]. Такий підхід дав змогу виділити інтегровані характеристики навчальної книги як твору мистецтва, які здатні викликати „емоційно-естетичну реакцію" школяра:

якість поліграфічного виконання, якість матеріалів та ін., тобто „добротність виконання”;

індивідуальність, своєрідність видання;

наявність цікавих художньо-оформлювальних знахідок;

використання таких прийомів оформлення, сутність яких буде розкриватися учнем у процесі роботи з підручником (з метою запобігання „звикання" до книги).

Особливо співзвучний вимогам сьогодення підхід до аналізу шкільного підручника, запропонований О.Я. Савченко [48]. Він має включати такі блоки: цільовий, інформаційний, процесуальний, мотиваційний, контрольно-оцінний, матеріально-технічний. Вважаємо даний аналіз комплексним, оскільки в умовах особистісно-орієнтованого навчання підручник покликаний формувати не лише інтелектуальну сферу учнів, а й емоційну та вольову, розвивати інтерес до навчання, до конкретного навчального предмета.

З метою з'ясування найважливіших узагальнюючих характеристик навчальної книги Я.П. Кодлюк здійснювати дидактичний аналіз підручника для початкової школи за такими напрямами: функції підручника; його структура; поліграфічне оформлення; підручник у системі навчально-методичного комплексу [27].

Схема аналізу підручника для початкової школи (дидактичний аспект)

1. Функції підручника.

1.1 Інформаційна функція:

основні види знань (про навколишній світ, про способи діяльності, про систему цінностей), їх співвідношення;

види діяльності, спрямовані на застосування даних знань на практиці;

реалізація змістових ліній освітнього стандарту;

відповідність навчальній програмі;

дидактичний обґрунтований відбір навчального матеріалу;

науковість і доступність викладу;

систематичність і послідовність пред'явлення знань.

1.2 Розвивальна функція:

наявність завдань на розвиток психічних процесів, формування загально-навчальних умінь і навичок (організаційних, загально-мовленнєвих, загально-пізнавальних і контрольно-оцінних), розвиток творчих здібностей;

можливості підручника щодо оволодіння учнями умінням працювати з книгою.

1.3 Виховна функція:

система цінностей (загальнолюдські та національні), відображена у підручнику; дидактично обґрунтований їх відбір (особистісно зорієнтована спрямованість) та співвідношення;

способи включення ціннісно орієнтованого матеріалу в підручник (тексти, що інформують про ті чи інші цінності; завдання на оцінювання подій, явищ тощо; завдання на залучення учнів у ситуації вибору цінностей);

можливості підручника щодо розумового виховання учнів (у контексті формування культури розумової праці).

1.4 Мотиваційна функція:

засоби формування в учнів інтелектуальних почуттів, позитивних мотивів навчання, стимулювання пізнавальних потреб та інтересів;

змістове забезпечення емоційності навчання (емоційна насиченість змісту навчального матеріалу, відбір інформації з точки зору її значущості для молодших школярів, використання цікавих пізнавальних матеріалів);

процесуальне забезпечення мотиваційної функції (наявність завдань на аналіз емоційної сфери дійових осіб твору, автора, власних почуттів та переживань; організація засобами підручника навчальної діяльності учнів: використання індивідуальних та групових форм роботи, ігрових ситуацій, драматизацій тощо; персоніфіковане формулювання запитань; заохочення учнів до висловлення власної думки; наявність засобів заохочення та підтримки успіху в навчанні).

2. Структура підручника.

2.1 Текст:

основний, додатковий, пояснювальний (їх співвідношення, взаємозв'язок);

мова текстів (зрозумілість для учнів, емоційність);

їх доступність;

особистісна зорієнтованість викладу навчального матеріалу.

2.2 Апарат організації засвоєння:

наявність різних видів навчальних завдань і вправ, їх розробка з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчання;

питома вага серед них творчих, розвивальних;

їх розташування у підручнику з урахуванням основних етапів процесу навчання;

доцільність використання пам'яток, алгоритмів, зразків виконання завдань тощо;

диференціювання навчальної інформації засобами підручника.

2.3 Ілюстративний матеріал:

види ілюстрацій, якість виконання;

роль ілюстративного матеріалу в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних зображень, їх інформативність, естетичне виконання);

дидактично обґрунтований зв'язок з текстом;

методична доцільність включення у книгу;

відповідність ілюстрацій віковим особливостям молодших школярів;

наявність завдань, спрямованих на організацію роботи з ілюстративним матеріалом.

2.4 Апарат орієнтування:

компоненти апарату орієнтування;

раціональність рубрикації, її розвивальний характер;

використання сигналів-символів, вступного звернення до читача (його доцільність);

наступність у формуванні елементів апарату орієнтування (хоча б у межах однієї освітньої галузі).

3. Поліграфічне оформлення підручника.

3.1 Естетика навчальної книги:

оформлення та якість обкладинки;

кольорове вирішення;

доцільність формату;

рівень художнього оформлення основних структурних компонентів.

3.2 Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам:

якість паперу;

якість поліграфічного набору;

шрифтове оформлення.

4. Підручник у системі навчально-методичного комплексу.

4.1 Підручник - самостійний елемент навчального процесу:

як модель сучасного процесу навчання (відображення в підручнику чотирикомпонентної концепції змісту освіти; доцільність структурування матеріалу; диференціювання засобами книги навчального процесу на уроці; моделювання стилю спілкування у системах „учитель-учень", „учень-учень", „учень-батьки”);

як методичний засіб (доцільність способів подачі навчального матеріалу, самодостатність системи навчальних завдань і вправ, можливості щодо стимулювання творчості вчителя).

4.2 Зв'язок підручника з іншими компонентами навчального комплексу, їх узгодженість:

зошит з друкованою основою;

книга для додаткового читання;

збірник завдань і вправ та ін.

4.3 Підручник і методична література для вчителя, їх взаємозв'язок:

методичний посібник для вчителя (характер методичних вказівок щодо організації роботи з підручником, необхідність використання додаткової літератури у процесі підготовки до уроку);

інші компоненти методичного комплексу, їх узгодженість з підручником.

Розроблені критерії актуалізують проблему методів дослідження навчальної книги, збору інформації про неї.

Узагальнену класифікацію методів аналізу та оцінювання шкільного підручника запропонував В.Г. Бейлінсон. Учений поділяє наявні методи на дві групи:

традиційні, що включають рецензування, порівняльний огляд, історико-порівняльний аналіз, вивчення думки тих, хто користується навчальними книгами (відкрите анкетування, інтерв'ювання, загальне опитування);

теоретико-аналітичні й формалізовані (визначення рівня наукової і професійної точності книги, перевірка відповідності підручника навчальній програмі, бальні методи, системно-структурні, частково аспектні, вузько-функціональні, статистичні).

Виходячи з того, що навчальна книга аналізується на різних етапах її розробки і створення як теоретичним, так і експериментальним способами, які взаємодоповнюють один одного, вважаємо доцільною і зручною у користуванні таку класифікацію:

методи аналізу рукопису (теоретичні методи);

методи оцінювання власне підручника (емпіричні методи).

Розрізняють такі види теоретичного аналізу:

описовий (аналіз одного підручника під певним кутом зору: характеристика методичної системи, реалізація розвивальної функції та ін);

порівняльний (аналіз старих і нових підручників, альтернативних, вітчизняних і зарубіжних та ін.);

матричний аналіз як особливий вид аналізу тексту (змісту), що дозволяє виявити кількість і побудову його елементів та залежність між ними [29].

Описовий аналіз є першим основним методом дослідження підручника. Він спрямований на з'ясування науковості, відповідності змісту навчальній програмі, наступності, виховної спрямованості, доступності викладу, ступеня реалізації певних функцій тощо.

Під порівняльним аналізом розуміють зіставлення відповідних показників якості одного підручника з однойменними показниками іншого. Методика порівняльного аналізу включає:

відбір найбільш значущих для порівняння компонентів якості;

теоретичний аналіз підручників (структури і змісту) з урахуванням виділених компонентів;

складання узагальненої характеристики кожного з аналізованих підручників, яка об'єктивно дає змогу побачити переваги одного з них.

Охарактеризовані методи дослідження підручника (аналіз рукопису) дозволяють скласти попереднє уявлення про навчальну книгу:

відповідність навчальній програмі;

науковість викладу;

виховна спрямованість навчального матеріалу;

логічна чіткість;

узгодженість з іншими компонентами навчально-методичного комплексу тощо. Однак остаточно оцінити підручник можна лише шляхом його експериментальної перевірки у школі.

Серед найбільш поширених емпіричних методів вчені виділяють спостереження та опитування вчителів і учнів, які користуються підручником, а також вивчення рівня знань школярів, рецензування.

Об'єктом спостереження для дослідника може бути як процес використання книги на уроці, так і самостійна робота з нею школярів. Даний метод допомагає встановити, які функції виконує підручник; як часто звертаються учні до нього і з якою метою; на яких етапах уроку найчастіше використовується підручник, скільки часу затрачається; до яких структурних компонентів підручника найчастіше звертаються учні; якими методами і прийомами вчитель формує у школярів уміння працювати з книгою; які труднощі виникають у процесі організації роботи з підручником і чим вони зумовлені; які інші засоби навчання використовуються на уроці тощо.

Спостереження як метод перевірки підручника має, на думку вчених, відповідати певним вимогам:

точне визначення предмета спостереження;

розробка схеми спостереження (перелік питань, які вивчатимуться) на основі відповідної літератури, думок психологів і вчителів;

визначення часу спостереження, його меж і характеру;

вибір груп, класів, окремих учнів, які будуть залучені до проведення дослідження підручника;

визначення форм і способів фіксації результатів спостереження (з використанням технічних засобів чи без них; у процесі спостереження чи зразу ж після нього) [31].

Анкетне опитування вчителів, які працюють за підручником, - перевірений метод дослідження якості навчальної книги. Доречно пам'ятати такі рекомендації:

в анкеті варто пропонувати вчителям як закриті запитання (із заданим переліком можливих відповідей), які дають змогу чіткіше систематизувати й узагальнити думки опитуваних, зробити відповідні висновки, так і відкриті, що спонукають педагогів проаналізувати власний досвід і досвід колег, висловити свої міркування щодо якості книги;

анкета повинна містити запитання, які стосуються не лише узагальнених характеристик підручника, а й окремих його структурних елементів (тексту, завдань і вправ, ілюстративного матеріалу та ін).

Опитування вчителів не можна вважати ідеальним методом аналізу навчальної літератури, адже непоодинокі випадки, коли вчитель негативно оцінює книгу лише з тих міркувань, що звик працювати за старим підручником, не хоче вникати в нюанси і тонкощі нових методичних підходів.

Опитування учнів дозволяє виявити їхнє враження про якість і доступність підручника, пропозиції щодо удосконалення змісту і структури, способи роботи з даним видом навчальної літератури. Висловлені міркування можуть стати важливим засобом вивчення навчальної мотивації та пізнавальних інтересів школярів.

Опитування школярів може відбуватися як шляхом анкетування, так і в результаті індивідуальної бесіди. Методика застосування анкетування учнів з метою вивчення їхніх думок про підручник досить вдало описана І.Д. Звєрєвим. Індивідуальна бесіда може стосуватися як з'ясування загального враження учнів про підручник, так і вияснення того, чи зрозумів школяр матеріал, викладений у книзі. Рівень засвоєння учнями знань, умінь і навичок - важливий критерій ефективності підручника. Тому остаточно можна оцінити книгу тільки тоді, коли визначено її вплив на результати навчання. Вчені стверджують, що вивчення рівня знань учнів - обов'язковий елемент експериментальної перевірки підручника. Найбільш поширеною формою перевірки знань є контрольна робота. Обов'язковою умовою вважаємо використання єдиних текстів завдань для школярів, які навчалися за різними підручниками. Зміст контрольної роботи має враховувати вимоги до знань, умінь та навичок учнів на кінець навчального року, передбачених програмою з даного навчального предмета.

Пропонується і дещо змінений підхід до проведення контрольних робіт з метою оцінювання підручника. Його називають „метод порівняння за кількістю безпомилкових розв'язків". Наприклад, учні виконують контрольну з математики. Вчитель перевіряє роботи і зберігає їх. А через кілька років, коли вводиться новий підручник, діти відповідного класу виконують цю ж контрольну роботу. Порівнявши результати, можна визначити рівень виконання робіт учнями, які навчали ся за різними підручниками.

Іноді завданням можуть надавати форму тестів. Щоб виконання тестів не забирало багато часу, варто добре продумати їх зміст і структуру.

Подібним до описаного є метод самостійної роботи школярів з підручником. Сутність його полягає в тому, що учень самостійно опрацьовує навчальний матеріал за підручником, а потім виконує письмову роботу. На основі виконання запропонованих завдань можна зробити висновки про доступність підручника; сформованість умінь працювати з даним видом навчальної літератури; труднощі, з якими стикаються учні та ін.

Не втрачає свого значення і рецензування як метод аналізу підручника. Вважаємо, що публікування рецензій, (як метод аналізу підручника), відзивів на навчальну літературу має стати традицією науково-методичних та методичних видань, а ознайомлення з ними педагогічної громадськості сприятиме збагаченню знань з теорії шкільного підручника, науково-методичному зростанню як авторів підручників, так і його користувачів.

Вчені переконані, що застосувати всі названі методи до аналізу кожного підручника практично неможливо, оскільки це громіздка робота, тому вважають, що на завершальній стадії оцінювання підручника цілком достатньо використати три критерії, які свідчать про якість навчальної книги: відповідність навчальній програмі; позитивний відзив учителів, учнів, батьків; кількість безпомилкових розв'язків контрольних завдань з кожної теми.

Охарактеризовані теоретичні підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги дозволяють виокремити основні напрями методики аналізу підручникового забезпечення початкової школи з навчального предмета „Я і Україна”. Першим кроком на шляху такого підходу має стати описовий аналіз як перший основний метод дослідження підручника. Він спрямований на з'ясування ролі і місця підручника у системі навчально-методичного комплексу, зокрема: підручник - самостійний елемент навчального процесу; зв'язок підручника з іншими компонентами навчального комплексу, їх узгодженість (зошит з друкованою основою, книга для додаткового читання тощо); підручник і методична література для вчителя, їх взаємозв'язок.

Наступний крок - структурно-функціональний аналіз конкретного підручника. Складовими такого підходу визнано структурний аналіз підручника та його функціональну характеристику. Структурний аналіз передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв'язків між ними. Функціональний аналіз передбачає з'ясування того, якою мірою у підручнику зреалізовані провідні функції навчальної книги - інформаційна, розвивальна, виховна і мотиваційна.

Завершує розроблену методику порівняльний аналіз чинних навчальних книг з курсу „Я і Україна" з метою з'ясування таких аспектів: чи забезпечується наступність у змісті навчального матеріалу (за класами); чи витримана позитивна динаміка використання навчальних завдань і вправ тощо.

Розділ ІІ. Аналіз підручникового забезпечення курсу „Я і Україна”

2.1 Загальна характеристика навчально-методичного комплексу з курсу „Я і Україна”

Викладання курсу „Я і Україна" (відповідно до освітньої галузі „Людина і світ”) забезпечено варіативними програмами та підручниками:

зміст програм „Я і Україна: Навколишній світ” - 1-2 кл. (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль). „Я і Україна: Природознавство" - 3-4 кл. (авт. Т.М. Байбара) та „Я і Україна: Громадянська освіта” (авт. Н.М. Бібік) відображено в таких підручниках: „Я і Україна: Віконечко" - 1 кл., „Я і Україна" - 2 кл. (авт.Н.М. Бібік, Н.С. Коваль); „Я і Україна" - 3 кл. (авт. Т.М. Байбара, Н.М. Бібік); „Я і Україна" - 4 кл. (авт. Т.М. Байбара, Н.М. Бібік);

відповідно до програми „Я і Україна" - 1-4 кл. (авт. Р.А. Арцишевський та ін) створено підручники „Я і світ” - 1 кл., 2 кл., 3 кл. (авт. Р.А. Арцишевський, С.П. Балашова);

інтегрований курс „Я і Україна", авторами програми якого є В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, забезпечений підручниками „Дозвілля" - 1 кл., 2 кл. (авт. к Ж. Гуз, В.Р. Ільченко), „Я і Україна: Дозвілля” - 3 кл. (авт. В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко), „Досліджую довкілля” 4 (3) кл. (авт. В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Т.В. Водолазська, О.Г. Ільченко).

Дана освітня галузь забезпечена такими навчальними посібниками: „Зростаймо громадянами" - 2-4 кл. (авт. Н.М. Бібік, М.М. Ілляш); „Твоя планета Земля" (хрестоматія) - 1-4 (1-3) кл. (авт. В.О. Мартиненко, В.М. Волощук); „Довкілля" (хрестоматія) - 1-4 (1-3) кл. (упор. О.А. Біда) та „Дивосвіт: Твої перші кроки" (енциклопедія) - 1-4 кл. (авт. А.І. Шапіро, О.Я. Скуратович).

Відповідно до програми інтегрованого курсу „Навчання грамоти, математика, навколишній світ” створено навчально-методичний комплекс „Горішок", основою якого є однойменний підручник для 1 класу (авт. М.С. Вашуленко, Л.П. Кочина, Н.М. Бібік).

У системі засобів навчання, зазначає С.Г. Шаповаленко, підручник є найбільш важливим, адже він відіграє провідну роль у навчанні, безпосередньо пов'язаний з багатьма іншими засобами, використовує їх і дуже впливає на їх зміст та будову [3, с.37-51]. Саме підручник дає можливість комплексно розв'язувати систему педагогічних функцій - освітніх, розвивальних, виховних та проектувати навчальний процес.

Одночасно самого підручника недостатньо; доцільне введення в навчальний процес допоміжного навчально-методичного посібника, який забезпечував би підтримку підручника і став засобом посилення функціональності змісту і мотивації навчання. Крім того, пріоритетність особистісно зорієнтованого підходу до навчання на сучасному етапі вимагає встановлення правильного співвідношення між колективною та індивідуальною формами роботи учнів, що забезпечується різноманітністю вправ та завдань з правом вибору кожним відповідно до рівня навченості, цікавості та уподобань.

Отже, якщо в підручнику в основному представлена змістова основа процесу навчання, то конкретизація, диференціація та індивідуалізація змісту і способів постановки завдань може бути представлена в зошиті з друкованою основою. Домінуючою функцією таких зошитів є обслуговування навчальних текстів, сприяння реалізації визначених ідей і завдань уроків, засвоєнню способів діяльності, які закладені в змісті підручника. Форма і зміст запитань-завдань, невеличких текстових матеріалів зошита мають викликати в учнів позитивне ставлення до навчальної діяльності, стимулювати і спрямовувати їхню пізнавальну самостійність. Система вправ та завдань має орієнтуватися на багатоваріантність і гнучкість організаційних форм навчання (індивідуальна робота, в парах, колективна), вікові та індивідуальні особливості учнів (рівень навченості, пізнавальні здібності, темп роботи, цікавість).

Відповідно до програм та підручників з курсу „Я і Україна" є такі зошити з друкованою основою:

Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Навколишній світ". Зошит для 1 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 64 с.

Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Навколишній світ". Зошит з друкованою основою для учнів 2 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 56 с.

„Я і Україна”. Робочий зошит з теоретичними відомостями для 2 кл. (Т.М. Огієнко, Л.Ф. Богданова, Н.А. Філіпова та інші). - Харків: Країна мрій ТМ, 2006. - 79 с.

Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Я і природа". Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 64 с.

Зошит з друкованою основою написаний відповідно до підручників Байбара Т.М., Бібік Н.М. „Я і Україна": Підручник 3 кл. - К.: Форум, 2003.

Жаркова І.І., Мечник Л.А., Жук М. „Я і Україна. Я і суспільство". Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 48 с.

Зошит із друкованою основою складено відповідно до підручника „Я і Україна" (авт. Байбара Т.М., Бібік Н. М) 2003 р. для учнів 3 класу.

Огієнко Т.М. та ін. „Я і Україна. Природознавство" 3 клас. Робочий зошит з теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко. - Харків.: Країна мрій ТМ, 2003. - 80 с.: іл.

Робочий зошит з теоретичними відомостями складений відповідно до чинної програми курсу „Я і Україна”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (2001 р).

Ісаєнко О.В., Павлюк І.Ю. „Я і Україна. Громадянська освіта”. Робочий зошит для 3 класу. - Харків.: Країна мрій ТМ, 2006. - 64 с.

Зошит „Громадянська освіта” складено у відповідності до підручників „Я і Україна" (авт. Байбара Т.М., Бібік Н. М) за програмою середньої загальноосвітньої школи 3-4 класів.

Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Я і природа". Зошит для 4 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 72 с.

Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Я і суспільство". Зошит для 4 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 74 с.

Ісаєнко О.В., Павлюк І.Ю. „Я і Україна. Громадянська освіта”. Робочий зошит для 3 класу. - Харків.: Країна мрій ТМ, 2006. - 64 с.

Огієнко Т.М., Філіпова Н.А., Богданова Л.Ф., Кириченко Н.М. „Я і Україна. Природознавство”. Робочий зошит для 4 класу. - Харків.: Країна мрій ТМ, 2005. - 80 с.

Орієнтуючись на згадані вище документи (Державний стандарт початкової загальної освіти, програма, підручники, зошити), складені методичні посібники з досвіду роботи вчителів. Серед них такі:

1. Я і Україна. Навколишній світ.2 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 112 с.

У цьому збірнику подані розробки уроків із навчального курсу „ Я і Україна. Навколишній світ” у другому класі. Уроки розроблені відповідно до програми Н.М. Бібік та Н.С. Коваль (Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001).

2. О.М. Волошин, М.І. Майхрук. Тести з природознавства 4 (3) клас. Посібник для вчителів, батьків. - Тернопіль: СМП „Астон”, 2001. - 84 с.

3. Шандрівська Галина, Лясковська Марія. Я і Україна.1 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 64 с.

У збірнику подані розробки уроків із навчального курсу „Я і Україна" у першому класі. Уроки розроблено відповідно до програми В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуза (Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001).

У посібнику подані розгорнуті конспекти уроків, у яких зібрано матеріал про навколишнє середовище, зв'язки між живою і неживою природою, між людьми та їх оточенням, наведено приклади правил поведінки дитини у довкіллі, подані відомості про походження назв міст України, про державну символіку тощо.

Конспекти містять матеріали, які сприяють формуванню у шестирічних школярів інтересу до вивчення курсу „Я і Україна" (загадки, вірші, казкові сюжети, народні прикмети, ігрові ситуації тощо).

4. Шандрівська Галина. Я і Україна. Природознавство.3 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 128 с.

Посібник написано відповідно до програми з природознавства для 3 класу і підручника „Я і Україна" (Байбара Т.М., Бібік Н.М.) - К.: Форум, 2003. У посібнику подані розгорнуті плани-конспекти уроків природознавства, у яких наведені різноманітні види робіт. У цьому посібнику подані розгорнуті конспекти, у яких детально описано методику всіх етапів уроку. Розроблені запитання для індивідуального та фронтального опитування, тестові завдання. Подані рекомендації щодо проведення практичних робіт.

Розробки містять додатковий матеріал: народні прикмети, прислів'я і приказки, вірші, загадки, легенди, оповідання, ігри, які сприятимуть формуванню в третьокласників інтересів до вивчення природознавства.

5. Шандрівська Галина. Я і Україна. Я і суспільство.3 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 96 с.

Зміст посібника відповідає програмі курсу „Я і Україна: Громадянська освіта” для 3 класу (авт. Бібік Н. М) і матеріалу підручника „Я і Україна" (Байбара Т.М., Бібік Н. М). - К.: Форум, 2003.

6. Жаркова Ірина, Мечник Лариса. Уроки з курсу „Я і Україна. Я і природа”, в яких розкрито основний зміст уроку. На уроках пропонуються різноманітні методи і прийоми роботи, спрямовані на формування в учнів природничих уявлень і понять, передбачених навчальною програмою. Посібник написаний відповідно до чинної програми з курсу „Я і Україна. Я і природа" (програми середньої загальноосвітньої школи.3-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003) та підручника (авт. Т.М. Байбара, Н.М. Бібік. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003).

У розробках викладено основний зміст уроків, серед яких більшість є комбінованими або предметними. Оскільки учні 3 класу проводять систематичні самостійні спостереження за сезонними змінами в природі і фіксують їх у календарях спостережень, то на початку кожного уроку проводяться підсумки спостережень за змінами в природі.

Охарактеризуємо програмовий матеріал курсу „Я і Україна”. Навчальний курс „Я і Україна" реалізує галузь „Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей; Культура; Об'єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край. Зазначені змістові лінії у програмі 1-2 кл. виділяються як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі „Я і Україна" (1 год), а в 3-4 кл. вони представлені окремими предметами: „Природознавство” і „Громадянська освіта” (по 1 год).

Навчальний курс у 2 класі продовжує змістову, процесуальну, мотиваційну лінії, започатковані на попередньому етапі. Враховується набутий другокласниками пізнавальний та емоційний досвід, рівень розвиненості навчальної діяльності.

Беручи до уваги необхідність розгляду навколишнього світу в єдності його елементів, сформульовано мету курсу - сприяти формуванню потреби:

пізнання природи і суспільства в їх єдності, взаємодії, взаємозв'язках;

пізнання людини в навколишньому світі як біологічної та соціальної істоти.

Основна мета курсу може бути реалізована через сукупність таких часткових завдань:

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття навколишнього середовища (природного і соціального) та його реального захисту;

сприяння формуванню потреби засвоєння духовних цінностей у різних видах діяльності: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, комунікативній, емоційній, в естетичному сприйнятті навколишнього світу;

створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних та регіональних традицій українського народу;

створення умов для виховання патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, любові до рідного краю;

забезпечення необхідних умов для розвитку умінь сприймати навколишній світ за допомогою органів чуття: зору, дотику, нюху, слуху, смаку; для формування вміння користуватися спеціальними методами вивчення об'єктів природи, рукотворних предметів (виконувати дослід, практичну роботу, вести спостереження, здійснювати обстеження).

Природознавчі й суспільствознавчі знання відповідно до мети та завдань курсу структуровано за такими блоками:

науково-пізнавальні: знання про природне і суспільне оточення, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в цьому оточенні;

первинні моральні та оцінні поняття й уявлення;

діяльнісний: навчально-пізнавальна діяльність учнів щодо оволодіння природознавчим і суспільствознавчим змістом та їхня практична діяльність, пов'язана з охороною природного й суспільного оточення та свого здоров'я; уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватися з людьми;

емоційно-ціннісний: система цінностей у ставленні до природного і суспільного оточення, до людей, до самого себе, до одержуваних знань у процесі пізнавальної, комунікативної діяльності; уміння оцінювати вчинки;

нормативний: правила поведінки людини та її діяльність у природі та соціумі.

У курсі реалізовано, як і в першому класі, тематичну конкретизацію змісту, зокрема за темами:

1) Про тебе самого;

2) Родина, рідня, рід;

3) Людина серед людей;

4) Природа навколо нас;

5) Твій рідний край;

6) Твоя країна - Україна.

Основу змісту зазначених тем складають знання про навколишній світ, який дитина добре знає, що дозволяє:

включити її в активну пізнавальну діяльність, оскільки об'єкти вивчення можна сприймати безпосередньо;

застосовувати практичні методи навчання, що у навчальному процесі створюють умови, за яких дитина виступає суб'єктом діяльності;

використати набуті дитиною знання про навколишній світ у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях, що впливатиме на розвиток її досвіду індивідуальної творчої діяльності;

створювати умови для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування у навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективним засобом розвитку особистості;

використовувати об'єкти навколишнього світу для розвитку естетичних почуттів, емоцій, екологічної та етичної культури.

Суспільствознавча складова програми 1-2 класів (людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей; культура) охоплює знання про людину як складно організовану моральну і самооцінку істоту; знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина; способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті; сприяє поетапному усвідомленню єдності компонентів: „Я” - сім'я - школа - рідний край - Україна; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.

Природознавча складова (об'єкти природи; рідний край; Україна) ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств.

Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам'яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.

Курс об'єктивно має міжпредметний характер, тому в його конструюванні забезпечено самостійне значення, оригінальний зміст, який не дублює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов'язаний з системою знань, які передбачені іншими дисциплінами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Охарактеризуємо кожну із тем.

Тема „Про тебе самого” формує в учнів уявлення про: людину як біологічну та соціальну істоту; неповторність; кожної людини, її особистісні якості (доброта, чуйність, заздрість, жадібність тощо); природне та соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини; залежність життєдіяльності людини від навколишнього середовища та його залежність від діяльності людини.

Крім цього, продовжуємо формувати в другокласників потребу пізнання навколишнього середовища за допомогою органів чуття.

Звичайно, формування цих умінь не завершується в другому класі, а продовжується в наступних.

Тема „Родина, рідня, рід" передбачає знання другокласниками імен не тільки членів своєї родини, а й імен, своїх родичів, предків; вшанування батьків, розпізнавання дитиною їхнього емоційного стану. Ця тема також передбачає формування уявлень про співжиття між членами родини. Крім того, тема розширює уявлення учнів про рідний дім, професії батьків, їх значущість для інших людей, про цікаві й корисні страви. На уроках цієї теми розширюється уявлення про бережливе ставлення до своїх речей та речей інших людей, до рослин, тварин.

Усвідомити моральні висновки учням допомагає розгляд різноманітних ситуацій, драматизація літературних творів тощо.

Тема „Людина серед людей" охоплює матеріал для вивчення Правил для учнів тощо.

Обговорення сюжетних малюнків підручника полегшить роботу вчителеві над Правилами для учнів. У 2 класі з цими правилами діти ознайомлюються на простих, зрозумілих прикладах і завданнях. Наприклад, обговорюючи правила, учні з'ясовують значення слів бережливий, ввічливий, відповідальний, старанний, увалений, чемний. З цією метою до підручника „Я і Україна" (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль) введено рубрики „Словничок” і „Тлумачний словничок".

Зміст теми передбачає формування в учнів шанобливого ставлення до вчителів та інших працівників школи. До цієї теми дібрано матеріал, спрямований на формування культурної поведінки за столом, у гостях, у школі, громадських місцях. Порівняно з першим класом розширюється словник мовного етикету учнів, урізноманітнюються ситуації, в яких дитина може виявити навички поводження з дорослими, ровесниками.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены