Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу формування свідомості

Методи практичного виконання вправ і рухових дій. Схема занять з фізичної і спортивної підготовки. Переконання як ефективний метод формування свідомості у процесі фізичного виховання учнів. Виховний захід за темою "Скажемо "Ні" інфаркту міокарда".

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.04.2015
Размер файла 26,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра психології, філософії та освітніх технологій

Теорія та методика виховної роботи

Курсова робота

«Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу формування свідомості»

Харків, 2012

Зміст

Вступ

1. Педагогічні основи фізичного виховання учнів ПТЗ шляхом використання методу формування свідомості

1.1 Особливості фізичного виховання учнів ПТНЗ

1.2 Переконання як ефективний метод формування свідомості у процесі фізичного виховання учнів ПТНЗ

Висновки до теоретичного розділу

2. Виховний захід за темою "Скажемо "Ні" інфаркту міокарда"

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Природа не творить людини як цілісної особистості, вона лише закладає основи і створює передумови для її формування. Процес цілеспрямованого формування особистості передбачає системну підготовку її до активної участі у виробничому, громадянському, культурному, духовному житті, реалізації своїх фізичних, інтелектуальних, духовних, творчих, естетичних та інших можливостей, до високоморальної поведінки в суспільстві.

У демократичному суспільстві, в якому взаємини між людьми грунтуються передусім на засадах гуманізму, повноцінна діяльність кожної особистості може бути ефективною, якщо вона спирається на свідомість і переконання.

Ще В.О. Сухомлинський зазначав, що «від гармонії фізичного розвитку, здоров'я і праці залежить багатогранність особистості, моральне, інтелектуальне, емоційне, естетичне багатство потреб, запитів, зацікавленості». [6;357] Але дотепер не вироблена система управління фізичним вихованням, не знайдено природних, корисно працюючих важелів стимуляції інноваційних процесів у фізичному вихованні молоді. Спеціалістам у сфері фізичного виховання так і не вдалося зорієнтувати громадські і державні структури на пріоритетність цієї сфери, її велику і нічим незамінну роль у моральному, духовному та фізичному оздоровленні громадян, і перш за все дітей нашої країни. Саме тому ми вважаємо тему нашого дослідження актуальною. В рамках нашого дослідження ми розробимо захід з реалізації фізичного виховання шляхом використання методу формування свідомості, а саме - переконання.

Фізичне виховання пройшло довгий шлях свого розвитку.

В античному світі перед фізичним вихованням дітей аристократії стояло завдання сприяти підготовці сильних, удалих воїнів, слухняних і витривалих солдат для захисту рабовласницької держави і придушення повстання рабів. Розвиваючи своє тіло, давні греки прагнули зробити з нього найкращу зброю для думки. У грецьку гімнастику входили: боротьба, біг, стрибки, кидання диска і списа, кулачний бій, верхова їзда, їзда на колісницях, плавання, танці, ігри. Наслідком багатого фізичного виховання була любов еллінів до ігор та громадських свят.

У середні віки духовенство проповідувало народу поряд з безумовною слухняністю, терпінням і працелюбством - аскетизм. Тому ідея про здорову і сильну духом і тілом людину відкидалася, хоча фізичне виховання феодалів включало верхову їзду, плавання, стрільбу, фехтування, охоту.

В епоху відродження підвищується інтерес до фізичного виховання, що знайшло відображення в педагогічній теорії та практиці.

Джон Локк у своїй праці "Думки про виховання" дав вперше розгорнуту теорію фізичного виховання. Локк вважав "здоровий дух у здоровому тілі" щасливим станом. Жан Жак Руссо вважав, що фізичне виховання починається з дня народження. Під впливом ідей Руссо в Германії з'явилися незвичайні виховні заклади - "школи людинолюбства і доброї моралі", які звертали велику увагу на фізичне виховання.

Фізична культура України сягає корінням, як визначено в "Концепції національного виховання", часів Київської Русі. То були методи гартування дітей, формування воїнського лицарства і мужності.

Отже, об'єктом нашого дослідження є фізичне виховання, а предметом - метод формування свідомості, а саме переконання.

Метою нашого дослідження ми вважаємо теоретичне обґрунтування процесу фізичного виховання та переконання як методу формування свідомості особистості, а також розробку сценарію виховного заходу по формуванню свідомості у особистості в рамках фізичного виховання за допомогою переконання.

1. Педагогічні основи фізичного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу формування свідомості

1.1 Особливості фізичного виховання учнів ПТНЗ

Традиційно фізичне виховання у ПТНЗ розглядають як навчальну дисципліну, спрямовану на вдосконалення біологічної сутності молоді. У процесі фізичного виховання досягають таких цілей: зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, набуття вмінь та навичок, відбуваються процеси соціокультурної інтеграції.

У навчальному посібнику Н.П. Волкової "Педагогіка" фізичне виховання визначене як система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь. [1;129]

У посібнику В.О. Акімової "Фізичне виховання студентів вищого навчального закладу" основна мета викладання цієї дисципліни - це формування фізичної культури особистості як одного із чинників її соціокультурного буття, що забезпечує потенціал життєдіяльності як спосіб та міра реалізації здібностей протягом усього життя.

У процесі фізичного виховання вирішується ряд як загальнопедагогічних, так і специфічних завдань.

Загальнопедагогічні завдання це - освітні завдання, виховні завдання, пізнавальні завдання, а специфічні завдання це - загальна фізична підготовка; розвиток і вдосконалення рухових навичок (технічна підготовка); специфічна фізична підготовка; тактична підготовка; морально-вольова (психологічна) підготовка.

Залежно від мети занять на перший план ставлять вирішення різних завдань. Стосовно навчальних занять у ПТНЗ, поряд із загальнопедагогічними, на перші місця ставлять такі специфічні завдання: загальна фізична підготовка, технічна підготовка.

Зі студентами, що займаються у спортивних секціях, вирішуються завдання, пов'язані з необхідністю підвищення спортивної майстерності, а саме: спеціальна фізична підготовка; технічна підготовка; тактична підготовка; морально-вольова підготовка; досягнення максимально можливого спортивного результату на змаганнях.

У методології фізичного виховання виділяють наступні педагогічні методи: навчання рухового навику та методи виконання вправ і рухових дій.

Більш досконало зупинимося на методах практичного виконання вправ і рухових дій.

Насамперед зазначимо, що саме виконання рухових дій може здійснюватися груповим або індивідуальним методом, що використовується в практиці навчальної й позанавчальної роботи з фізичного виховання у ПТНЗ.

Наведені далі методики застосовуються як у практиці розвитку рухових якостей, так і у спортивному тренуванні з видів спорту.

1. Рівномірний (дистанційний) метод - виконання рухових дій із заданою інтенсивністю протягом відносно тривалого часу.

2. Перемінний метод - чергування рухових дій з високою та низькою інтенсивністю.

3. Повторний метод - чергування рухових дій з заданою високою інтенсивністю з періодами відпочинку, достатніми для відновлення спеціальної працездатності організму учасника (контроль за реституцією пульсу).

4. Інтервальний метод -чергування рухових дій із заданою (високою) інтенсивністю із заданими короткочасними інтервалами відпочинку, недостатніми для відновлення спеціальної працездатності організму учасника.

5. Ігровий метод - забезпечується участю в будь-якій спортивній або руховій грі. Характеризується насамперед збудженим емоційним станом учасників, що змушує їх виконувати обсяг рухових дій навіть у стані втоми (корекція інтенсивності та навантаження за рівнем ЧСС).

6. Контрольний метод - виконання та реєстрація результатів вправ та рухових дій у протоколах та журналах, що забезпечує більш відповідальне виконання учасниками завдань. На практиці фізичного виховання контрольний метод часто трансформується в змагальний.

7. Змагальний метод - застосовується у практиці спортивного вдосконалення.

Окреме заняття як з фізичної, так і зі спортивної підготовки проводиться за однаковою схемою, загальноприйнятою у педагогіці.

Заняття складається із трьох розділів: вступна частина (розминка), основна частина, завершальна частина.

У вступній частині заняття вирішуються такі завдання: організаційні групи, постановка завдань заняття, підготовка організму студентів до вирішення завдань в основній частині заняття, попередня стимуляція спеціальної працездатності організму студентів.

В основній частині заняття зі спортивної підготовки вирішуються завдання, поставлені для даного заняття:

А) розвиток одного або кількох спеціалізованих рухових (фізичних) якостей (наприклад, швидкісно-силових можливостей, одного з видів вияву витривалості тощо);

Б) удосконалення техніки і силової витривалості рухових дій;

В) удосконалення у вирішенні тактико-технічних завдань.

Основна частина заняття з фізичної підготовки проводиться більш спрощено, ніж у занятті зі спортивної підготовки.

До завершальної частини заняття з фізичної та спортивної підготовки входить таке:

1) заспокійливий вплив на організм студентів;

2) підбиття підсумків заняття.

Позааудиторна робота є одним із факторів, які впливають на становлення та формування фізичної культури студентів ПТНЗ.

Позааудиторна робота з фізичної культури, на нашу думку, має такі основні завдання: сприяти формуванню вольових якостей (бадьорості духу, оптимістичності, ініціативи, впевненості, наполегливості та ін..); формувати позитивні звички у поведінці; виховувати переконання у необхідності вести здоровий спосіб життя (виконання вправ гігієни, певного рухового режиму володіння необхідними практичними навичками з галузі фізичної культури та ін..), а також формувати моральні якості майбутніх фахівців.

Метою використання позааудиторної роботи у ПТНЗ ставиться реалізація функцій самореалізації й самоперетворення.

У навчальній діяльності ПТНЗ позааудиторна робота визначається як спрямована навчально-виховна діяльність студентів, яка здійснюється під впливом планування й керування як з боку адміністрації ПТНЗ і викладачів, так и внутрішніх спонук особистості студента, його ціннісних установок та орієнтирів.

На нашу думку, фізичне виховання повинно об'єднати два напрямки роботи щодо забезпечення майбутніх спеціалістів певним рівнем здоров'я: це розвиток фізичних якостей особистості й формування потреби у фізичному вдосконаленні.

Використання у позааудиторній діяльності ігор та свят за різними сюжетами сприяє розвитку творчих здібностей студентів, формує їх гуманні та моральні якості.

Ми вважаємо ігровий підхід продуктивним і обґрунтованим, оскільки позааудиторні програми для студентів повинні містити не тільки фізичні вправи й навантаження, але й сприяти усвідомленню студентами необхідного здорового способу життя і гуманного ставлення до оточуючих.

1.2 Переконання як ефективний метод формування свідомості у процесі фізичного виховання учнів ПТНЗ

У сучасному суспільстві спостерігається недостатність уваги до формування ціннісних орієнтацій особистості. В тому числі і засобами фізичної культури і спорту. У зв'язку з цим, учнівська молодь повинна оволодіти не тільки загальними знаннями з теорії фізичного виховання, а й здобувати практичні навички й уміння з методики розвитку фізичних та морально-вольових якостей, потрібних для зміцнення здоров'я, забезпечення здорового способу життя, активної суспільної праці на засадах ефективних засобів, методів і форм навчально-виховної діяльності.

Всебічно і гармонійно розвинена особистість є метою цивілізованого суспільства.

Провідною метою формування особистості є її підготовка до повноцінної і активної життєвої позиції, що забезпечується насамперед ефективною реалізацією єдності виховання моральних почуттів, навичок і звичок з фізичним та іншими напрямами виховання.

В умовах удосконалення системи загальної і професійно-технічної освіти головною метою є формування соціально активної, творчої, компетентної особистості, яка не тільки володіє знаннями про культуру, а й уміє їх реалізовувати. Фізична культура у цьому сенсі є одним із складників загальнолюдської культури, специфіка якої полягає в тому, що вона спрямована на оптимізацію фізичного стану і формування індивіда у поєднанні з його психічним і морально-духовним розвитком.

Об'єктивною основою органічного взаємозв'язку всіх сторін виховання вважається єдність фізичного і духовно-морального розвитку людини, реалізація якого передбачає:

- розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму;

- патріотичне та моральне загартовування молоді, виховання волі;

- виховання позитивного відношення до праці;

- розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища.

Вважається, що основним джерелом формування особистих якостей людини є:

А) виховання в родині;

Б) соціальне середовище спілкування;

В) особисті нахили;

Г) прагнення до самовдосконалення;

Групові заняття фізичним вихованням та спортом сприяють усім названим джерелам становлення особистих якостей дітей, підлітків, юнаків, молоді (включаючи виховання у родині, де батьки можуть активно підтримувати заняття своїх дітей у спортивних секціях).

Кажучи про особисті якості, насамперед слід мати на увазі участь студентів у процесі фізичного виховання. Змагальна діяльність моделює екстремальні життєві ситуації, коли людині необхідно показати значні вольові зусилля для подолання зовнішніх та внутрішніх негативних чинників.

До методів формування свідомості відносяться: освічення, навіювання, переконання, приклад.

У підручнику В.І. Лозової "Теоретичні основи виховання і навчання" приводяться наступні методи формування свідомості особистості: освічення, навіювання, переконання, приклад.

Головна мета цих методів - вплив на свідомість, почуття, волю вихованців для пояснення і доведення правильності чи необхідності певної поведінки, норм і правил спілкування, ставлення до оточуючого світу та ін.

Для нашої роботи ми вибрали метод переконання як ефективний метод у реалізації фізичного виховання.

Переконання - це метод впливу на свідомість, волю індивіда, що сприяє формуванню його нових поглядів, відношень або змін тих, що не відповідають загальнолюдським та національним нормам і принципам. Метод передбачає обґрунтування певного поняття, відстоювання моральної позиції, оцінки вчинків та ін. Основу цього методу складають знання, які використовуються для пояснення і доведення правильності чи необхідності певних відношень, поведінки, але в поєднанні з почуттям.

Основними прийомами реалізації методу переконання є: лекції, розповіді, бесіди, диспути, конференції, збори, в основі яких є слово.

Бесіда передбачає цілеспрямовану організацію обміну думками.

Бесіда - це метод виховання та отримання інформації про особистість за допомогою безпосереднього словесного спілкування, вона передбачає спілкування педагога і вихованців у формі запитань і відповідей.

Результативність бесіди залежить від чіткості сформульованої мети, продуманості та послідовності запитань залежно від реакції співрозмовника, його індивідуальних особливостей. Бесіда потребує щирого тону, переконливої і правдивої інтонації. У процесі бесіди вчитель повинен так спрямувати її розвиток, щоб всі учні виявили бажання і змогли висловитись, поставити запитання, отримати відповіді на них.

Одна з передумов ефективності бесіди - психологічний контакт із співбесідником. При цьому слід враховувати, що інформація може бути суб'єктивною і вимагати доповнень, уточнень, перевірки за допомогою інших методів.

Бесіда як виховний метод поділяється на види: фронтальна (групова, колективна) й індивідуальна.

Фронтальна бесіда. Найчастіше її проводять на будь-яку тему: політичну, моральну, правову, статеву, естетичну та ін. Головне - спонукати учнів до оцінювання подій, вчинків, явищ суспільного життя, сформувавши у учнів відповідне ставлення до них.

Бесіда поділяється на наступні етапи:

1. Обґрунтування теми. На цьому етапі вчитель обирає тему, яка повинна бути життєво важливою, з'ясовує позиції учасників, актуалізує увагу учнів з метою підготовки їх до розмови.

2. Діалог зі студентами. Учитель спрямовує розмову в правильному напрямі, сприяє вільному вираженню учнями своїх думок.

3. Підсумки бесіди. Учитель узагальнює всі висловлювання, формує на їх основі раціональне вирішення обговорюваної проблеми. Разом з учнями формулює конкретну програму подальших дій.

Індивідуальна бесіда. Проводять її в екстремальних ситуаціях (за наявності локальних конфліктів, порушення дисципліни), здебільшого конфіденційно. Вона висуває особливі вимоги до педагога, який повинен так організувати її, щоб психічно учень був відкритим до бесіди, здатним на відвертість.

Розповідь - це монолог вихователя, який будується як оповідання, опис, роз'яснення. Вона проводиться, щоб викликати почуття співпереживання з героями розповіді, радості від усвідомлення хороших вчинків, обурення від поганих тощо. При цьому важливо не навчати прямо, а давати можливість дітям оцінювати самим те, що почули, робити висновки.

Лекція - це розгорнутий, системний виклад у доступній формі певної соціально-політичної, моральної, естетичної проблеми, її завдання полягає у послідовному розкритті сутності певної проблеми. Лекція має бути старанно підготовлена щодо змісту, стилю, методичних прийомів.

Диспут - вільний, жвавий обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють його учасників. Тематика диспутів має спонукати учнів до глибоких роздумів, пошуку власних вирішень обговорюваної проблеми. Диспути потребують ретельної підготовки, що передбачає підготовчий, основний і завершальний етап. Основними завданнями підготовчого етапу є визначення теми, мети диспуту, вибір ведучого, анкетування. Основний етап передбачає розвиток дискусії на основі сформульованих питань, які мають стимулювати роздуми учнів над проблемою. Завершальний етап охоплює короткий аналіз диспуту, найхарактерніших позицій, підходів до вирішення та визначення нових дискусійних проблем.

Дискусія - метод групового обговорення проблеми з метою з'ясування істини шляхом зіставлення різних думок. Для дискусії характерні чіткість мети, компетентність, науковий підхід до проблеми, повага до аргументів опонента, послідовна критика міркувань учасників обговорення.

Ефективності використання методу переконання сприяє:

1. Позитивна взаємодія вихователя і вихованця або вихованців, встановлення контакту з ними. Для цього необхідно врахувати вікові особливості вихованців, їх індивідуальні особливості, інтереси, потреби.

2. Формування інтересу, уваги до змісту інформації, яку повідомляють вихователь або ровесники.

3. Доказовість у процесі переконання, уміння пояснити свою думку за допомогою інших, уже відомих істин.

4. Звернення до почуттєво-вольової сфери учнів. Вплив на свідомість особистості передбачає опору на її почуття і волю.

5. Особистість вихователя, яка є головним фактором успішності виконання методу переконання. Вихователь повинен сам щиро вірити в те, в чому переконує учня, бути емоційним.

Висновки до теоретичного розділу

У теоретичному розділі ми розглянули поняття фізичної культури на основі аналізу літературних джерел. Зробили таке визначення: фізичне виховання - це система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

Визначили наступні завдання фізичного виховання : загальнопедагогічні завдання і специфічні завдання; та методи: навчання рухового навику і методи виконання вправ і рухових дій. Більш досконало ми зупинилися на методах практичного виконання вправ і рухових дій, виділяючи наступні методи: рівномірний, перемінний, інтервальний, ігровий, контрольний, змагальний.

Ми розкрили три основні розділи заняття з фізичної культури: вступну частину, основну частину, завершальну частину. Ми також визначили, що позааудиторна робота з фізичного виховання сприяє розвитку творчих здібностей студентів, формує їх гуманні та моральні якості.

Із методів формування свідомості ми вибрали метод переконання тому, що вважаємо його ефективним у реалізації фізичного виховання. Ми визначили що основними прийомами реалізації методу переконання є: лекції, бесіди, розповіді, диспути та дискусії; ми також привели п'ять основних факторів, які сприяють ефективності використання методу переконання.

Отже все що ми розкрили та визначили у теоретичному розділі дало нам можливість перейти до другого етапу нашого дослідження, а саме: виховного заходу в рамках фізичного виховання з використання методу переконання.

2. Виховний захід за темою "Скажемо "Ні" інфаркту міокарда

Тема: «Скажемо «НІ» інфаркту міокарда».

Мета: переконати учнів про необхідність та користь профілактики серцево-судинних захворювань, фізичних вправ, правильного харчування.

Форма проведення: бесіда (позааудиторне заняття).

Методи: метод формування свідомості: переконання.

Засоби:

Хід заходу:

Підготовчий етап:

Звучить пісня Т. Снежиної «Душа»: «Нам у житті так буває боляче …»

Основна частина:

План:

1. Вступне слово керівника та учнів

2. Анкетування

3. Правильне харчування

4. Фізична активність

5. Заключне слово

Сценарій заходу

1. Вступне слово керівника та учнів

Керівник: Сьогодні ми будемо рахувати час не годинами, а ударами серця, бо заняття нашого гуртка присвячено профілактиці серцево-судинних захворювань валеологічними засобами.

1й учасник: А чим пояснюється інтерес до цієї проблеми?

2. Анкетування

2й учасник: Від серцево-судинних захворювань щорічно у світі помирає понад 15 мільйонів людей. Ось чому інфаркт міокарда називають вбивцею № 1.

3й учасник: При усякому захворюванні три випадки є тяжкими: страх смерті, страждання тіла і перерва в задоволеннях. Також пацієнтів турбує питання: «Як жити далі? Як себе вести, щоб запобігти хворобі? »Все це повною мірою, і навіть з надміром, відноситься до інфаркту міокарда.

4й учасник: Ми створили «Школу здоров'я для тих, хто переніс інфаркт міокарда», основними завданнями якої є: надання пацієнтам психотерапевтичної допомоги, роз'яснення суті захворювання і необхідність певних обмежень при дотриманні здорового способу життя.

5й учасник: Шановні слухачі! Вам пропонується анкета для визначення психологічного типу. Вона містить набір висловлювань. Якщо ви згодні з твердженням, відповідайте «так», якщо не згодні - «ні».

(Роздають анкети - див. додаток 1, папір, ручки. Звучить музика М. Леграна «Ласкавий дощ».)

2й учасник: А зараз оцінимо результати. Якщо ви відповіли «так» на п'ять і більше тверджень, ваш психологічний тип «А». Врахуйте на те що ви належите до групи підвищеного ризику розвитку інфаркту міокарда, і зверніть увагу на заходи профілактики. Якщо на п'ять і більше тверджень ви відповіли «ні», то ви належите до типу «Б». Ризик розвитку інфаркту міокарда значно менше, але ми вважаємо, що знання про заходи профілактики захворювання будуть для вас корисні.

5й учасник: Отже, шановні слухачі! Ми вітаємо вас із зарахуванням у «Школу», яка покликана допомогти в розширенні знань про це захворювання та його попередження.

4й учасник: Хвороба має свої корені: причини її поза нами і в нас самих. Серед населення інфаркт міокарда оточений ореолом погрозної, але благородної хвороби. Вважається, що він є розплатою за життєву і соціальну активність, за перевтому і перенапруження. Але ж моменту його виникнення передувала довга низка днів, коли пацієнти самі сприяли розвитку цієї хвороби. Вони виліпили її з факторів ризику, вилежали на диванах, вистояли на автобусних зупинках, висиділи за заставленими їжею столами, виткали з хмар тютюнового диму, накликали зневагою до режиму праці та відпочинку.

6й учасник: Кожен слухач може визначити найбільш важливий для себе фактор ризику. А то ось як буває.

(Звучить «Пісня ненажер»: «Ні за що на світі менше їсти не стану ...». Виконується «танець товстунів».)

3. Правильне харчування

5й та 6й учасники (співають на мотив пісні А. Малініна «Що ж ми наробили»):

Що ж ми наробили:

Вагу зовсім не жаліли,

А потім тиск,

А потім інфаркт ...

З цим ожирінням

Стільки прикрощів нам.

Невже немає тепер

Шляху назад?

3й учасник: Чому ж ні? Вихід із безвихідного становища там же, де вхід до нього.

2й учасник: Здоров'ям займатися ніколи не пізно, але ніколи і не рано. А один із китів здоров'я - правильне харчування.

1й учасник:

Щоб хвороби не піддатися,

Потрібно правильно харчуватися:

Овочі, фрукти - потрібні продукти.

Буряк і бруква,

І салат, і помідори,

Вітамінів всіх набір.

Голос із залу: Ну а масло, м'ясо ж де?

1й учасник: Їжте теж але нечасто.

Роздають пам'ятки (див. додаток 2) «Поради при ожирінні».

4. Фізична активність

3й учасник: Другий кит здоров'я - достатня фізична активність.

Керівник: Для підтримки фізичної форми, гарного психоемоційного тонусу ми пропонуємо вам один з варіантів зарядки, який ми рекомендуємо для профілактики вашого захворювання. Зверніть увагу на музичний супровід, що несе певний антистресовий запас.

Комплекс фізичних вправ під фонограму пісні В.Висоцького «Ранкова зарядка» показують два студента.

5. Заключне слово

6й учасник: Для закріплення побаченого і почутого ми пропонуємо вам пам'ятки з комплексом фізичних вправ. Займайтеся вдома на здоров'я.

Роздають пам'ятки (складіть їх на свій розсуд)

Керівник: Ви можете підібрати для себе певні вправи і музику, приємну для вас. Адже музика - це ліки, які потрібно слухати.

5й учасник: Третій кит здоров'я - спокійне філософське ставлення до життя.

6й учасник: А тепер, шановні слухачі, ви можете бути допущені до іспиту на наступний курс, який ми проведемо для вас на наступному занятті гуртка. Запрошуємо до активної участі і творчої взаємодії. Для підготовки до іспиту користуйтеся розробленими нами матеріалами: відеофільмом з комплексом вправ, аудіокасетами, плакатами, діаграмами та пам'ятками з інформаційним матеріалом щодо профілактики серцево-судинних захворювань. Бажаємо успіхів!

фізичний виховання свідомість переконання

Висновки

У першому розділі нашої роботи ми розкрили поняття "фізичне виховання", визначили завдання та методи фізичного виховання; три основні частини заняття з фізичної культури (вступна, основна, завершальна). Ми також виявили що позааудиторна робота з фізичної культури є одним із факторів, які впливають на становлення та формування фізичної культури студентів ПТНЗ.

У нашому дослідженні ми використали метод переконання. Ми вибрали саме цей метод формування свідомості тому, що вважаємо його ефективним у процесі фізичного виховання. Ми визначили наступні прийоми реалізації переконання: лекція, розповідь, бесіда, диспут.

У другому розділі ми виконали розробку сценарію виховного заходу під назвою "Скажемо "Ні" інфаркту міокарда". Мета нашого заходу - переконання учнів про необхідність та користь профілактики серцево-судинних захворювань, фізичних вправ, правильного харчування. Наш захід має форму бесіди та має наступний план:

1. Вступна частина;

2. Анкетування;

3. Правильне харчування;

4. Фізична активність;

5. Заключна частина.

Ми рекомендуємо використовувати цей захід у рамках позааудиторної роботи з фізичної культури, так як вважаємо що використання подібних сценаріїв у позааудиторній діяльності сприяє розвиту творчих здібностей студентів, формує їх гуманні та моральні якості.

На нашу думку, на уроках з фізичного виховання вчитель приділяє більшу увагу методам практичного виконання вправ і рухових дій і зовсім забуває про методи формування свідомості та про взаємозв'язок між різними видами виховання.

Наш захід поєднав моральне, естетичне і фізичне виховання. І довів що усі види виховання пов'язані між собою. Отже формувати свідомість студентів можна не тільки в рамках громадянського, морального та естетичного виховання, а й у процесі фізичного виховання.

Список використаної літератури

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посібник Вид. 2-ге.- К; Академвидав, 2007. - 616 с.

2. Кошева Л.В. Формування особистісних властивостей студентів засобами фізичного виховання. Навч. посібник для викладачів з фізичного виховання - Краматорськ: ДДМА, 2008.- 96с.

3. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч. посібник / ХДПУ ім.. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., випр.. і доп.- Харків; "ОВС", 2002.- 400с.

4. Онопрієнко О.М. Патріотичне виховання студентів вищих навчальних закладів у поза аудиторній діяльності засобами народної фізичної культури. - Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2010.- 156 с.

5. Осіпцев А.В. Формування ціннісних фахових орієнтацій в учнівської молоді засобами професійно-прикладного фізичного виховання. - Донецьк; Видавництво "Ноулід", 2012. - 246 с.

6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5ти Т. - Т.З. - К., 1977

7. Фізичне виховання студентів вищого навчального закладу; навч. посібник / В.О. Акімова. - К.: НАУ, 2011. - 116 с.

Додаток 1

Анкета

Для визначення «стрес-коронарного профілю»

Становище

Так

Ні

1

Я відчуваю постійне прагнення бути попереду

2

Я хочу досягти своєї мети. Але не знаю точно, в чому полягає ця мета

3

Я відчуваю потребу змагатися і узяти гору

4

Я постійно прагну домагтися визнання

5

Я завжди зайнятий багатьма справами відразу

6

Я завжди поспішаю і постійно перебуваю на грані запізнення

7

Я прагну форсувати всі справи, виконувати їх швидше

8

Я перебуваю в стані сильного розумового і фізичного занепокоєння

Додаток 2

Поради при ожирінні

- Визнайте, що у вас є зайва вага, і докладіть зусиль до боротьби з нею.

- Пам'ятайте, що повнота - це постійне навантаження на серце, вона вимагає лікування дієтою.

- Харчуйтеся регулярно 4 рази на день. Обмежте прийом солодощів і жирної їжі. Не приймайте їжу на ніч. Не зловживайте соленим.

- Ніколи не поспішайте їсти, прийом їжі в часі має займати не менше 15 хвилин.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.