Ми в черговий раз звертаємося до теми іміджу дошкiльного навчального закладу. Адже кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб на дошкiльному навчальному закладi лежав відбиток яскравої індивідуальності, щоб вiн виділявся серед інших, викликав бажання влаштуватися на роботу або влаштувати свою дитину саме в цей дошкiльний навчальний заклад.

У сфері керування утворенням теорії й практики керування бізнесом ми змушені звернути увагу на такий феномен, як фактор іміджу. Позитивний імідж дошкiльного навчального закладу можна розглядати як додатковий ресурс керування, ресурс розвитку організації управління.

У педагогіці й практиці керування дошкiльним навчальним відомий досвід навчальних закладів по створенню іміджу освітньої установи. Турбота про високу репутацію дошкiльного закладу, формування її традицій, створення привабливого образа педагога - це і є робота над іміджем. Звернемося до класики вітчизняної педагогіки - працям А.С. Макаренко.

А.С. Макаренко розглядав створення ідеального образу як ''проектування" людської особистості, включення в єдиний процес виховання й розвитку. Особистість педагога на першому місці.

Формування дитячого колективу з його "системою перспективних ліній" і відчуттям "завтрашньої радості", скріпленого "соціальним клеєм" із працездатності, відповідальності, свідомої дисципліни в ім'я загальної важливої справи, - це, на наш погляд, одна з найважливіших умов створення власного імені, власного обличчя освітньої установи. [15]

Отже, у створенні індивідуального, пізнаваного образа А.С. Макаренко провідну роль зіграли:

колективна розробка зводу правил і неухильне дотримання всіма членами колективу;

постійний саморозвиток колективу, об'єднаного спільною справою;

створення й культ власного стилю, дотримання наступності,

дотримання колективної честі;

дисципліна, виховання трудових і побутових навичок;

формування дитячого колективу і його органів;

формування й підтримка колективних традицій, проведення "сімейних" свят;

захоплений, небайдужий, грамотний педагогічний колектив;

наявність атрибутів: девіз, прапор, форма одягу, тощо.

Наука встановила, що зі зміною соціально-економічної формації змінюється імідж людини, суспільства, що залежить від суспільних відносин. Зрозуміло, зміни відбуваються й з іміджем освітньої установи.

Позитивний імідж Центра освіти, його привабливість в очах вихованців та їх батьків пояснюється прагненням (і можливістю) установи врахувати інтереси різних прошарків споживачів як у плані одержання основної й додаткової освіти, так й у плані розвитку особистості учасників навчально-виховного процесу. [31]

Філософським фундаментом роботи дошкiльного навчального закладу стали ідеї культурно-історичної педагогіки, а її підставою, серцевиною, сутністю й одночасно найважливішою умовою - духовна свобода особи". З позиції управління культурно-історична педагогіка є довгостроковою освітньою стратегією, де особливу роль грає наявність у педагогічному колективі загальних цінностей. "Чим складніше навколишнє життя, тим відповідальніша роль керівника в створенні дружньої, довірчої атмосфери, що народжує ту колективну самосвідомість, що філософ Г.С. Помаранча визначає як "неагресивне Ми". Досвідчений адміністратор добре знає, що сьогодні людей у дошкiльному закладi втримує не вбога зарплата, яка дозволяє зводити кінці з кінцями, а переважно морально-психологічний клімат у колективі". [5]

Іншими словами ми також можемо простежити, що визначає позитивний імідж даного дошкiльного навчального закладу:

наявність довгострокової освітньої стратегії;

сприятливий морально-психологічний клімат у колективі, дружня, довірча атмосфера, що панує в ньому;

захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив;

наявність згуртованого дитячого колективу і його керівних органів;

культ колективних традицій, проведення "сімейних" свят;

постійний саморозвиток колективу, об'єднання спільного справою дитячого, батьківського й виховательського колективів;

наявність яскравої зовнішньої атрибутики: девіз, герб, елементи форми в одязі, власний сайт в Інтернеті й т.д. [23]

До числа постійних іміджу відносяться:

чітке визначення педагогічним колективом місії й концепції освітньої установи;

оптимістичний настрой і доброзичливий мікроклімат у виховательському й дитячому колективах;

педагогічна, соціальна й управлінська компетентність співробітників;

сформований образ керівника-професіонала, лідера, особистості

яскравої, захопленої, що володіє неформальним авторитетом, здатної надихнути колектив на досягнення високої мети;

ефективна організаційна культура дошкiльного навчального закладу, що включає поділювані всіма норми, цінності, певну філософію керування, весь спектр поглядів, відносин, що визначають специфіку поводження колективу в цілому;

якість освітніх послуг;

наявність і функціонування дитячих громадських організацій;

зв'язку школи з різними соціальними інститутами, вищими навчальними закладами й т. ін.;

Внесок дошкiльного навчального закладу в розвиток освітньої підготовки вихованцiв, їхньої вихованості, психічних функцій, творчих здатностей, формування здорового способу життя:

турбота адміністрації про надання своєчасної актуальної психологічної допомоги окремим учасникам освітнього процесу (тим або іншим дiтям, молодим фахівцям, що випробовують утруднення батькам;

наявність яскравої зовнішньої символіки.

До числа змінних іміджу можна віднести:

зміст місії й пріоритети освітньої установи;

види освітніх послуг;

матеріальну базу освітньої установи. [17]

Завершальним моментом, вершиною у створенні іміджу фірми є так званий фірмовий стиль. Фірмовий стиль - це сукупність постійних художніх, текстових та інших елементів (констант) у всіх рекламних розробках фірми й у засобах реклами. До елементів фірмового стилю належать:

= товарний знак,

= фірмовий шрифтовий напис (логотип),

= фірмовий блок,

= фірмове гасло (слоган),

= фірмовий колір (кольори),

= фірмовий комплект шрифтів,

= інші фірмові константи. [11]

Розробляючи фірмовий стиль, треба враховувати результати маркетингових досліджень, рекомендації філологів, психологів, спеціалістів з паблік рілейшнз, режисерів, композиторів. Часто користуються послугами музикантів, співаків.

Товарний знак - це знак обслуговування, тобто зареєстроване в установленому порядку оригінальне оформлене художнє зображення, яке використовується для відокремлювання товарів та послуг фірми та для реклами. Синоніми товарного знака - фірмовий знак, марка, фірмова марка, емблема. У США налічується понад 300 тис. торгових марок. Щорічно 100 найбільших фірм витрачають майже 25 млрд. дол., рекламуючи свої торгові марки.

Можна виділити чотири групи торгових знаків: художні (образотворчі), словесні, об'ємні та звукові.

Зовнішні умови щодо створення іміджу закладу:

Необхідність високого рівня освіти для представників різних шарів суспільства, адекватного світовому.

Низький рівень матеріального становища більшості мешканців мікрорайону і, як наслідок, необхідність безкоштовної освіти для їх дітей.

Тенденція до активної співпраці з родинами вихованців, збільшення у складі вихованцiв ДНЗ дітей із родин колишніх випускників закладу, молодших дітей із родин випускників, дітей із родин вихователів, які працюють у дошкiльному закладі.

Встановлення зв'язків із шкільними закладами мікрорайону та інформування батьків майбутніх учнів школи про освітні послуги закладу, координація роботи дошкільних закладів та школи у підготовці до навчання майбутніх першокласників, полегшення процесу адаптації першокласників.

Використання педагогічним колективом школи передового організаційно - педагогічного та змістовного досвіду, впровадження особистісно-зорієнтованих технологій навчання.

Спрямування основних напрямків розвитку школи на соціалізацію та деідеологізацію і, як наслідок, оновлення змісту освіти.

Встановлення зв'язків із молодіжними організаціями, що дозволяє на. високому рівні спрямовувати виховну роботу.

Внутрішні умови щодо створення іміджу закладу:

дошкільний заклад повністю укомплектована достатньо кваліфікованими кадрами.

Педагогічний колектив прийшов до єдиного розуміння змісту освіти як універсального у своїй основі, яке дозволяє дітям оволодіти способами інтелектуального діяльності, здатність до профілізації, адаптації у соціально - економічних умовах сучасного життя, що швидко змінюються.

На практиці реалізується така модель виховного плану, яка дозволяє вирішувати задачі підготовки вихованців на достатньо високому рівні, з максимально гнучкими можливостями для їх розвитку.

У закладі накопичений досвід роботи за блочно-заліково-семестровою системою, що дозволяє здійснювати особистісно-зорієнтований підхід до навчання вихованців, організувати роботу з дітьми різних категорій за рахунок індивідуальних додаткових занять.

Розроблений та пройшов первісну апробацію досвід організації учбової о процесу, що дозволяє дозувати дітям учбове навантаження з предметів у профільних групах, почали складатися організаційно - педагогічні та змістовні механізми такого забезпечення.

Створені комфортні умови для навчання дітей різного рівня пізнавальних можливостей. В дошкільному закладі діють програма роботи з дітьми, які мають початковий рівень навчальних досягнень та дошкільна Програма „Обдарована дитина".

На практиці опробовуються різноманітні нетрадиційні форми контролю результатів навчання, спрямовані на перевірку рівня оволодіння загально навчальними уміннями та навичками вихованців комунікативної спрямованості.

Забезпечується психологічне супроводження навчально-виховного процесу:

оптимізація та контроль процесів адаптації дітей;

відстеження процесу розвитку вихованців;

професійне консультування вихованців, батьків, педагогів.

В закладі збереглися традиції розвивальної діяльності, діють різноманітні гуртки за інтересами, безкоштовні гуртки (художній, танцювальний, драматичний тощо)

Розпочата аналітична та практична діяльність з урахуванням фізичних даних та стану здоров'я вихованців, що дозволяє індивідуалізувати роботу з фізичного виховання, прищеплювати навички здорового способу життя. [ЗО]

Імідж дошкільного навчального закладу неоднозначне поняття в сучасній іміджеології. Він складається з уявлень про якість освітніх послуг, взаємин між викладачами, вихованцями та їх батьками, кадрового й наукового потенціалу викладацького складу й стану учбово-матеріальної й наукової бази. Таким чином, формується внутрішня й зовнішня аудиторія іміджу освітньої організації. Внутрішня аудиторія містить у собі співробітників освітньої організації й викладацького складу. Зовнішня аудиторія складається зі споживачів, тобто дітей та їх батьків й навколишні структури. Однак, у цей час імідж державних дошкільних навчальних закладів у свідомості суспільства залишається поза конкуренцією в порівнянні з недержавними, незважаючи на те, що якість навчання в багатьох недержавних дошкільних навчальних закладах не нижче рівня державних.

У цьому плані корисними є дослідження іміджу дошкільних навчальних закладів у свідомості вихованців, що навчаються у державних та недержавних закладах. [2]

Для того, щоб почати створювання іміджу, ми повинні провести моніторинг, дослідити реальну ситуацію в дошкільному закладі.

Опис і оцінка внутрішнього середовища в дошкільному навчальному закладі

Персонал навчального закладу

Якісний та кількісний аналізи персоналу навчального закладу можуть бути проведені за такими показниками:

о структура та рівень кваліфікації;

о динаміка кадрів;

о система мотивації та рівень доходів;

о можливість залучення та ефективного використання

висококваліфікованих кадрів; о система підбору, підготовки та підвищення кваліфікації персоналу.

Імідж навчального закладу

Формування власного обличчя (іміджу) - необхідна передумова діяльності на сучасному ринку освітніх послуг і може бути частково описана такими показниками:

кількість абітурієнтів;

рівень тих, кого зараховують до навчального закладу;

рівень конкурсу при вступі до навчального закладу;

рівень працевлаштування, оплати праці, посада випускників.

Технологія навчальної (наукової, консультативної) діяльності рівень отриманих результатів (наукова діяльність):

якість засвоєння матеріалу;

рівень отримання знань, вмінь, навичок (навчальний процес). [15]

Організаційна структура закладу:

використання системи стратегічного управління;

рівень розвитку аналітичних підсистем;

рівень гнучкості та мобільності;

комунікації та рівень автономності виробничих одиниць;

рівень делегування, координації та інтеграції;

система контролю та рівень централізації в прийнятті рішень.

Студенти та слухачі різних рівнів:

кількість та структура студентів та слухачів;

ступінь задоволення потреб студентів та слухачів;

рівень платоспроможного попиту;

мотивація навчання. [12]

Опис і оцінка зовнішнього середовища в навчальному закладі

Стан ринку освітніх послуг та конкуренція навчальних закладів у місті (регіоні)

Посилення конкуренції на ринку освітніх послуг_ вимагає чіткого позиціонування на ньому кожного навчального закладу, що може бути описано через такі показники:

імідж, досвід, наявність добре відомих марок;

наявність висококваліфікованих кадрів;

вид та рівень реклами;

стадія життєвого циклу освітніх послуг;

кількість суперників та їх відносні розміри, ступінь концентрації;

правила гри на ринку (характеристика конкурентної боротьби);

ступінь використання нових технологій;

наявність ліцензій, розвиток науково-дослідних робіт;

частка ринку, що обслуговується.

Стан та тенденції ринку праці в регіоні:

рівень попиту з боку роботодавців;

рівень та характеристика працевлаштування випускників навчального закладу;

рівень розвитку зв'язків з роботодавцями;

економічний стан (тенденції) регіон;

вимоги до персоналу з боку ринку.

Державне регулювання та державне замовлення:

рівень підтримки та забезпечення ресурсами з боку держави;

рівень державного замовлення;

рівень державного контролю та регулювання діяльності закладів;

рівень працевлаштування з боку держави;

характеристика законодавства (можливість змін та обмеження, що ним зумовлена).

Приватні замовники:

кількість наявних та потенційних замовників;

рівень доходів та платоспроможності замовників;

ступінь та розвиненість системи зв'язків з замовниками.

Інститути громадянського суспільства:

кількість та статус незалежних експертів з оцінки якості освітніх послуг;

міжнародні благодійні фонди.

Додаток. Планування, моніторинг та маркетинг кар'єри випускника:

Тенденції ринку праці;

Структура попиту з боку роботодавців;

Налагодження контактів з наявними та потенційними роботодавцями;

Постійне супроводження випускника щодо гадання освітніх послуг;

Просування випускників на ринку (працевлаштування);

Виникнення нових галузей (спеціальностей). [15]

Дослідження та управлінське обслуговування сильних та слабких сторін навчального закладу.

Перспективні можливості та загрози

У цьому розділі мають бути названі та про аналізовані основні перспективні можливості та загрози для навчального закладу. Для багатьох закладів характерними є:

перспективні можливості:

потреба в управлінні нагромадженим в Україні капіталом;

економічне зростання;

* необхідність мати добру освіту для працевлаштування;

незабезпеченість країни кваліфікованими управлінськими кадрами;

ктуальність постійного підвищення кваліфікації;

загрози:

нестабільність фінансово-економічного та внутрішньополітичного стану;

демографічна криза;.

загострення конкуренції.

Сильні та слабкі сторони навчальних закладів:

У цьому розділі мають бути названі та проаналізовані основні сильні та слабкі сторони навчального закладу. Для багатьох закладів характерними є: сильні сторони:

наявність багатьох спеціалістів вищої кваліфікації;

постійне відстеження останніх досягнень науки та техніки;

слабкі сторони:

низький рівень оплати праці;

дефіцит матеріально-фінансових ресурсів;

вертикальна організаційна структура;

недостатність економічних та інших прав у факультетів та кафедр;

домінування адміністративної системи цінностей;

недостатня матеріальна база.

SWОТ - аналіз та управління за ним

SWОТ - аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей: адаптації або формування впливу на середовище.

сильні, слабкі сторони є внутрішніми факторами, можливості і загрози-зовнішніми;

застосування різних статистичних методів аналізу даних;

констатація факторів середовища та прогнозування тенденцій розвитку можливостей та загроз;

прогнозування тенденцій розвитку для кожного зовнішнього фактора;

розробка вимог до рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутрішніх факторів;

формулювання стратегії для кожного напрямку діяльності навчального закладу. [21]

Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна миттєво.

Підприємець з високим рівнем культури має пам'ятати і виконувати певні "заповіти":

перше - у своїй діяльності керуватись насамперед інтересами клієнтів; друге - постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому! третє - використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;

четверте - гарантувати клієнту повне задоволення його потреб: п'яте - щотижня мати звіт про прибуток і збитки, ніколи не лишатись без готівкових коштів;

шосте - заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу; сьоме - організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не "припасовуючи" його до окремих особистостей;

восьме - не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам'ятаючи, що благополуччя й успіх - не те саме. [23]

Отже, при роботі над створенням стійкого позитивного іміджу школи необхідно першочергове значення надавати насамперед незмінним і постійним компонентам. На наш погляд, з позиції управління освітньою установою виявлені складові умовно можна згрупувати в наступні блоки:

комфортність шкільного середовища (оптимізм і доброзичливість у колективі, своєчасна психологічна допомога окремим учасникам освітнього процесу й ін):

якість освітніх послуг (внесок навчального закладу в розвиток освітньої підготовки учнів, їх вихованості, психічних функцій, творчих здатностей, формування здорового способу життя; ясне бачення цілей утворення й виховання, сформульоване в місії освітньої установи; зв'язку школи з різними соціальними інститутами й т. ін);

позитивно сприйманий стиль школи;

позитивний образ керівника й персоналу освітньої установи (педагогічна, соціальна й управлінська компетентність співробітників): яскрава зовнішня атрибутика (наявність зовнішньої символіки, ритуалів й ін). [12]

Фактори, що формують імідж наших освітніх закладів. Згідно опитування студентів, працівників освітніх структур, потенційних клієнтів і роботодавців, можна виділити головні з них:

стаж і досвід роботи в сфері освіти;

популярність у професійних колах і серед громадськості;

репутація керівника організації, професіоналізм керівництва;

перспективи професійного розвитку освітньої установи;

затребуваність випускників на ринку праці, рівень їхньої зарплати й кар'єрного просування;

відношення співробітників організації до що навчаються;

рівень професіоналізму, популярності викладачів, їхня вимогливість;

думка студентів про організації навчального процесу, рівні викладання;

територіальне місцезнаходження, зовнішнє й внутрішньо оформлення закладу;

професіоналізм роботи керівництва із засобами масової інформації в просуванні своїх послуг;

відкритість й інтегрованість навчального закладу. [17]

Для керівника школи при оцінюванні ефективності позитивного іміджу школи доцільно звернутися до сучасної теорії керування освітньою системою за кінцевими результатами. Керування за результатами - це теорія фінських керівників, де ціль - це результат. При аналізі діяльності на кожному етапі досліджуються кінцеві результати, потім ставляться нові цілі на новому рівні. В основі лежить принцип європейського менеджменту: для результативності роботи будь-якого підприємства необхідні людські, матеріальні й фінансові ресурси, ефективне сполучення яких приводить в остаточному підсумку до успіху Успіх - це реалізована мета. У нашому випадку результат - це збереження й навіть збільшення контингенту учнів. Створення позитивного іміджу школи - складний і тривалий процес формування міцної й високої репутації, привабливості, створення ситуації успіху на всіх рівнях роботи школи: Тут важко не погодитися з К.М. Ушаковим щодо того, що "пошуки єдиного рецепта вдалого керування, на жаль, приречені на провал. Але рецепт усе ж таки є - це сам пошук".

Висновок

Дана робота містить дослідження сутності проблеми формування іміджу сучасного навчального закладу. Практика сучасного підприємництва, у тому числі й управління навчальними закладами, з усією очевидністю свідчить, що творчі та ділові якості колективу дають найбільшу віддачу лише при наявності в нього (колективу, установи) позитивного ділового іміджу, тобто позитивного представлення, що дана установа (школа, НВК, ліцей, академія тощо) в діловому світі створює сама про себе та яке виступає як зовнішнє відображення внутрішнього змісту і показних ділових, творчих і людських якостей членів, що складають колектив даної установи.

Сучасній системі освіти притаманні деякі ринкові відносин. Тому, використовуючи тільки багаж цінностей, знань та досвіду складу старої школи, неможливо створити Нову Школу. Для створення іміджу школи повинні бути якісь відмінні риси, привабливі моменти.

Школа - заклад, діяльність якого спрямована на розвиток освіти й культури шляхом навчання й додаткового удосконалювання особистості учня в широкому спектрі гуманітарних, технічних та ін. наук. Психологічна цінність іміджу припускає, що його розроблення не можливе без урахування психології сприйняття, оцінювання та прийняття рішень.

Розглянемо фактори, що впливають на позитивний імідж навчальної установи. Ці фактори можна розділити на дві групи:

1. Зовнішні фактори. Фактори, що впливають на імідж ззовні.

2, Внутрішні фактори. Формування іміджу усередині організації, колективу.

Досліджуючи цю проблему ми встановили, що факторами формування іміджу навчального закладу є:

рух до мети через формування відмінностей, що відрізняють дану установу від інших (спеціалізація, спрямованість навчального закладу та ін);

виділення найбільш привабливих характеристик навчального закладу;

активне використання символів у процесі створення візуальних характеристик (емблема школи, прапор, гімн);

активне управління процесами масової комунікації (рекламування через виступ на телебаченні, газетні статті, випуск шкільної друкованої газети);

автономний вид одягу (своя форма);

боротьба з негативними комунікаціями (чутки).

Організація, прагнучи створити собі гарну репутацію (імідж), аналізуючи суспільну ситуацію, повинна враховувати найпопулярніші в соціумі соціальні стереотипи (НВК, ліцей, академічні гімназії, спеціалізовані школи та ін) культурна сутність закладу проявляється у його поточній діяльності, його планах і програмах, у його динамічному іміджі. Через взаємодію цих компонентів досягається прогрес закладу, його саморозвиток.

Створення іміджу сучасної школи - процес творчий і безупинний, він повинен відповідати розвитку суспільства. Тільки такий творчий підхід забезпечить привабливий образ сучасному навчальному закладу. Таким чином, імідж української школи, що відповідає сучасному етапу розвитку - є соціально спрямований, найвищою мірою демократичний образ навчального закладу, головна задача якого полягає у формуванні всебічно розвинутої особистості, патріота своєї Батьківщини.

Список використаної літератури

Айви А. Лицом к лицу: Практическое пособие для освоения приемов и навыков делового общения. - М.: Экономика, 1987.

Апохина Т., Крылова Н. педагогическая поддержка - иная культура воспитания / Народное образование - 1997. -№3 Баркеро Карберо Х. Связи с общественностью в мире финансов: Ключ к успеху. - М.: Дело, 1996.

Багдикян Б. Монополия средств информации. - М., 1997.

Балл Г.О. Категорія "культура особистості" в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти /Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: (Збірник наукових праць) / За ред.І.А. Зазюна і Н.Г. Ничкало. - К., 2003.

Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально - філософські та психолого - педагогічні аспекти. - Рівне, 2003.

Батраченко І.Г. Психологія розвитку антиципації людини. Дніпропетровськ, 1996.

Библер В.С. Цивилизация и культура: Философские размышления в канун ХХІ века - Москва, 1993.

Блэк Сэм Введение в паблик рилейшенз, Р. -н. -Д., "Феникс", 1998.

Векслер А., Тульчинский Г. Зачем бизнесу спонсортво и благотворительность. - Нижний Новгород: PR - эксперт, 2002.

Венедиктова В.И. О деловой этике иэстетике. М.: Институт деловой новой экономики, 1994.

Веснин В.Р. Менеджмент для предпринимателей. Ч.1 - 2. -М.: АНТИКВА, 1993.

Волинец А.Г. Діалог педагогічних культур і перспективи освіти/ Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для учителя - К., Рівне, 1996.

Головин В. Азбука деловой этики/Эхо планеты - 1991 - №46-47.

Даулинг Г. Репутация фирмы. Создание управления и оценка эффективности. - М., Консалтинговая группа "ИМИДЖ - контакт"; ИНФРА - М, 2003.

Карамушка Л.М. Принцип гуманізації управління, як один з провідних принципів освітнього менеджменту/ освіта управління - 2002. Т.5-№4.

Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти - К., 2000.

Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально -психологічний аспект). -К., 2000.

Копиленко О.Л. Влада інформації. - К.,! 991.

Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена: Практическое пособие.М., 1996.

Кулик И. И и др. Прямая реклама и система Publik Relations как элементы маркетинга, Мн., БелІПК, 1998.

Носков В.И. Студент в оздоровительно - воспитательном комплексе вуза: Основы психологического обеспечения гуманистически ориентированной профессиональной подготовки студентов. - Донецк, 2001.

Обучение & Карьера № 7, 2006.

Олейник И., Лапшов А. Плюс/минус репутация. - М.: Новости, 2003.

Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. - К., 1997.

Почепцов Г.Г. Профессия имиджмейкер. - К., 1998.

Почепцов Г.Г. Типы имиджей // A&pR Digest - 1996. - №5.

Радишевский Д. Том Кленси - литературный Пентагон // Моск, новости. -1995. -№1.

Рожков И.Я. Международное рекламное дело. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994.

Самые успешные PR - кампании в мировой практике. Серия "Современные консалтинговые технологии". - ИМИДЖ - контакт, 2002.

Сенько Ю. В, Педагогический процесс как гуманитарный феномен/ Педагогика - 2002. - №1.

Слабочников В.И. Проблемы становления и развития инновационного образования/Инновация в образовании - 2003. №2.

Синяева И.М. Паблик рилейшен в коммерческой деятельности, М., " Юнити", 1998.

Сиссорс Дж., Бэрон Р. Рекламное медиапланирование. - СПб.: Питер, 2004.

Тульчинский Г. PR фирмы: технология и эффективность. - М.: Алетея, 2002.

Фаер С.А. Приемы стратегии и практики предвыборной борьбы. PR - секреты общественных отношений. "Ловушки" в конкурентной борьбе.

Феофанов О.А. США: реклама и общество, - М.: Мысль, 1974.

Феофанов О.А. Реклама и общество // Вопр. Философии. - 1980.

Честар Дж. Деловой этикет. Паблик рилейшнз для всех и каждого, М., Изд-торг "Гранд", агентство "Фаир", 1998.

Чумиков А., Бочаров М. связи с общественностью (теория и практика). - М.: Дело, 2003.