Особливості методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва

Значна частина уроків у процесі формуючого експерименту була присвячена розвитку в учнів відчуття кольору і свідомому використанню кольору як засобу художньої виразності. Велика увага приділялася засвоєнню поняття про специфіку декоративного образу, про декор як засіб збагачення форми і композиційної організації образотворчої поверхні та створенню декоративних композицій. Для цього в експериментальному класі здійснювалося ознайомлення учнів з деякими конкретними народними художніми промислами України і початковим освоєнням прийомів роботи народних майстрів; з передачею об'ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.

Виходячи з основних завдань образотворчої діяльності четверто-класників (див. додаток Б), діти повинні були навчитися не тільки розуміти, цінувати, а й створювати красу навколо себе. Основи творчого підходу до праці закладалися на заняттях з образотворчого мистецтва, де учні виконували ескізи й начерки предметів різних видів і жанрів мистецтва, які втілювалися в матеріалі на уроках образотворчого мистецтва.

Ми враховували, що під час сприймання дійсності учні повинні набути певних навичок цілеспрямованого спостереження естетичних виявів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва, і при цьому відчувати гармонійні співвідношення кольорів у забарвленні предметів, об'єктів, вміти помічати виразність (вишуканість та витонченість або масивність) форм, абрисів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва; відкривати асоціативно-образний характер різних видів і жанрів образотворчого мистецтва; вміти бачити та відчувати красу об'єктів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва; мати уявлення про своєрідність кожного виду і жанру образотворчого мистецтва; посильно виражати естетичні почуття та переживання в різних видах образотворчої діяльності та в усній образній формі.

Під час сприймання творів мистецтва в учнів формувалися уявлення про види образотворчого мистецтва, а також зміст та назви деяких жанрів: пейзаж, натюрморт, портрет, побутова (сюжетна) картина, анімалістичний жанр. Також учні засвоювали прізвища та твори (1--3) найбільш відомих майстрів образотворчого мистецтва України та світу; декілька відомих пам'яток архітектури; деякі відомі народні промисли України (народний розпис Петриківки, кераміка Опішні й Косова та ін.), прізвища декількох відомих майстрів народної творчості.

У процесі експерименту учні засвоювали основні художні засоби розкриття змісту та емоційного впливу різних видів і жанрів образотворчого мистецтва на глядача (рисунок, лінія, площина та об'ємна форма, композиція, колір, колорит, освітлення, контраст світла й тіні, статика і динаміка та ін.) у творах живопису, графіки, скульптури. Також вони набували певної здатності розповідати про твір, провести його простий аналіз, демонструючи знання основ образотворчої грамоти (передачі особливостей форми, колірного та композиційного вирішення, просторових явищ), використовуючи при цьому елементи порівняльного аналізу, свої враження та спостереження дійсності, художні терміни і образне слово.

У молодших школярів провідну роль у передаванні виражальних якостей і особливостей предметного оточення відіграє колірна композиційна образотворча діяльність, в якій головна практична орієнтація в роботі на площині зводиться до площинних форм вираження і трактування тривимірного простору засобами зображення та передаванням перспективних явищ на елементарному рівні.

Характер дій, що їх виконували молодші школярі, різний. Вони відіграють різну роль у відтворенні образу. У дітей дії мають звичайно хаотичний, випробувальний характер. У міру того як уточнюється задача -- створити певний шуканий образ, образотворчі дії набувають більш організованого, орієнтувально-дослідницького характеру. Дитина кілька разів змінює положення кожної фігурки, створює послідовно кілька комбінацій і спиняється на тій, яка більше, ніж інші, відповідає образу, що склався в неї.

З розвитком дитини збагачується її досвід, удосконалюється сприймання предметів, їхньої форми. В учнів початкових класів за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші знання про форму плоских і об'ємних предметів, про їхнє, положення в просторі.

Вивчення форми в процесі образотворчої діяльності на заняттях з образотворчого мистецтва мало два етапи: 1) зображення умовно-плоских предметів у фронтальному положенні з передачею лише двох вимірів; 2) малювання умовно-плоских і об'ємних предметів у перспективі, тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині.

Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні були предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та їхніх комбінацій). Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи).

У навколишньому житті є багато умовно-плоских предметів. З них учні вчилися вибирати такі, які відповідали б завданням навчання. Моделі за формою і кольором добиралися такі, які б підсилювали інтерес до малювання.

Практичні заняття з малювання умовно-плоских предметів, розміщених перед тими, хто малює, у фронтальному положенні, яке не вимагає передачі перспективи, допомагали їм більш правильно зрозуміти складний процес малювання з натури, засвоїти основи графічної грамоти (поняття про форму, пропорції, конструктивну будову, просторове положення предмета, колір та ін.); здобути знання, уміння й навички в зображенні плоских предметів.

У процесі навчання реалістичного зображення малюнка основними завданнями були розвиток сприймання натури та зображення її форми на площині графічними засобами за законами зорового сприйняття. Тому під час практичних занять з малювання особливу увагу ми звертали на правильне сприймання натури тими, хто малює, на розвиток їхньої спостережливості, виховання вміння аналізувати натуру.

У процесі сприймання натури головну роль відіграють органи зору тих, хто малює, тому завданням педагога було виховання в них уміння цілеспрямовано спостерігати: порівнювати між собою предмети, їхні частини, встановлювати між ними схожість і розбіжність, визначати форму, пропорції, конструктивну будову, просторові ознаки, виділяючи в них естетичний зміст.

У конструктивному малюванні з натури ми дотримувалися загальновизнаних умов для сприймання й аналізу зображуваного. Вміння «бачити» натуру на початковій стадії малювання вирішує успіх роботи, сприяє правильному мисленню про предмети (про їхню форму, пропорції, конструктивну будову, колір), уточнює та збагачує уявлення про навколишню дійсність. Малюнок з натури був основним видом зображення в оволодінні грамотою реалістичного зображення.

Малюнок безпосередньо з натури - це процес, при якому ми не тільки наочно бачимо предмет, спостерігаємо за ним, визначаємо його форму, пропорції, конструктивну будову, а й реалістично його зображуємо. Під час зображення предмета ті, хто малює, набувають умінь і навичок у розміщенні малюнка на певній площині, послідовності побудови малюнка, передаючи характерну форму, пропорції та просторове положення натури, оволодівають технічними прийомами роботи.

Отже, головним завданням малювання з натури було вміння бачити і зображувати об'єкти. При цьому уточнюється і збагачується активне сприймання явищ і предметів навколишньої дійсності, що сприяє розвитку мислення та пізнавальних здібностей тих, хто малює. Розглянемо, як відбувається процес побудови реалістичного малюнка. Малювання з натури починається з вивчення предмета, який потрібно малювати. Визначають призначення предмета, його форму, пропорції, положення в просторі, добирають способи його зображення на площині.

Вивчення комбінованої форми предмета зумовлене складною роботою органів сприймання, внаслідок якої в свідомості формується образ об'єкта, який ми сприймаємо. Тому таке велике значення має вміння «бачити» натуру. Безпосередньо після цілеспрямованого спостереження і вивчення натури розпочинають її зображення. Продумують композицію малюнка, намічають загальну форму натури. Після виконання начерку предмета уточнюють правильність зображення, порівнюючи його із натурою. Малюнок закінчують промальовуванням деталей та передачею кольору чи тону.

Малюнок є не тільки самостійним видом образотворчого мистецтва, але основою для живопису, гравюри, плаката, скульптури, декоративно-прикладного й інших мистецтв. За допомогою малюнка закріплюється перша думка майбутнього твору.

Для успішного оволодіння малюнком необхідним було практичне пізнання тих закономірностей, навчальних основ, на основі яких будується вивчення натури, її форм, пластики, пропорції і будівлі. Крім того, необхідно знання особливостей нашого зорового сприйняття. Без цього не можна зрозуміти, чому навколишні нас предмети в багатьох випадках представляються нам не такими, які вони в дійсності: рівнобіжні лінії здаються що сходяться, прямі кути сприймаються то гострими, то тупими, коло іноді виглядає як еліпс і т.д.

Перспектива не тільки пояснює згадані оптичні явища, але й озброює просторового зображення предметів, що малює прийомами, у всіх поворотах, положеннях, а також у різних ступенях далекості від що малює.

Малювання - це визначена система знань, засвоєння яких вимагає тривалого часу на основі спеціальних завдань і вправ. Учні на початку експерименту, як правило, захоплювалися копіюванням. Нічого поганого в цьому немає, головне, щоб копіювання з ілюстрацій, репродукцій не велося «на око», а зі знанням образотворчої грамоти, яку форму, пропорції, обсяг має той чи інший копійований предмет, фігура, орнамент.

Коли ви малюєте з натури, перед вами стоїть завдання передати обсяг предмету в просторі. Для цього будь-який дотик олівця до паперу повинен бути обґрунтовано розумінням будови форми, законів світлотіні, перспективи, анатомії. При регулярному занятті малюванням накопичується досвід, знання, уміння дивитися на натуру, ставити перед собою задачу і, удосконалюючи, рухатися вперед. Свідоме копіювання в процесі навчання малюнку відіграє велику роль. Гарний малюнок - будь то натюрморт, портрет, пейзаж і т.д. - служить необхідним і незамінним посібником для того, хто малює.

Копіювання робіт видатних художників завжди позитивно позначається на розумінні законів живопису і приносить велику користь тому, хто навчається малювати.

Будь-який предмет має три виміри: довжину, ширину і висоту. Під об'ємом варто розуміти його тривимірну величину, обмежену поверхнями, під формою - зовнішній вигляд, зовнішні обриси предмета. Образотворче мистецтво в основному має справу з об'ємною формою, тому в малюванні необхідно почувати її, підкоряти їй усі способи і прийоми виконання малюнка. Навіть при малюванні найпростіших фігур необхідно розвивати в собі почуття форми.

Для кращого розуміння форми в цілому, перш ніж приступити до малюнку, необхідно розглянути натуру з різних сторін. Малюючи, наприклад, куб, не можна зображувати видимі його сторони без врахування сторін, схованих від огляду. Не уявляючи їх, неможливо намалювати правильно куб. Без відчуття усієї форми в цілому зображувані предмети будуть здаватися однобічними.

Під конструкцією, чи будовою предмету, варто мати на увазі взаємне розташування і зв'язок його частин. Поняття конструкції властиво всім існуючим предметам, створеним природою чи руками людини, починаючи з найпростіших предметів побуту і закінчуючи складними формами органічного світу. Художник не повинен бачити навколишню дійсність тільки у випадковому світлотіньовому стані. Йому необхідно вміти знаходити закономірність у будові предметів. Ця здатність розвивається поступово в процесі малювання з натури. Вивчення геометричних тіл і предметів, близьких до них за своєю формою, а потім і предметів, більш складних по своїй будові, зобов'язує учнів художніх шкіл більш свідомо відноситися до малювання, виявляти характер конструкції і призначення зображуваної натури.

Лінія, чи риска, проведена на листі, є одним з основних елементів малюнку. У залежності від призначення вона може мати різний характер. Вона може бути плоскою, одноманітною, власне кажучи нічого не виражаючою. У такому вигляді вона має допоміжне призначення (розмітка на листку малюнка, начерк, позначення пропорцій).

Починаючі художники, не розуміючи, що лінія в малюнку є підсумок складної роботи над формою, звичайно прибігають до плоскої, умовної й одноманітної лінії. Така лінія з однаковою байдужністю окреслює краї предметів, не передаючи ні форми, ні світла, ні простору. Початківці найчастіше звертають увагу насамперед на зовнішні обриси предмета, намагаючись механічно скопіювати його, щоб потім заповнити контур випадковими плямами світла і тіні. Але в площинної лінії в мистецтві є своє призначення. Вона застосовується в декоративно-художніх роботах, у стінних розписах, мозаїках, вітражах, станковій і книжковій графіці, плакаті - у всіх зображеннях площинного характеру, де зображення погоджується з визначеною площиною стіни, скла, стелі, папера і т.д. Тут ця лінія дає можливість узагальнено передати зображення.

Глибоке розходження між площинною і просторовою лініями необхідно засвоїти із самого початку для того, щоб надалі не вийшло змішання цих різних елементів малюнка.

Для поняття пропорції учням пропонувалося виконати наступну вправу: візьміть будь-яку книгу, покладіть її на стіл і подивитеся на неї зверху. Книга буде виглядати як прямокутник без будь-яких перекручувань. Намалювати такий прямокутник нескладно. Варто тільки визначити, у якому напрямку підуть краї книги і наскільки довжина книги більша ширини.

Тепер сядьте на відстані приблизно 50 см. від книги. Погляд на неї спрямований по дотичній, один кут книги знаходиться ближче, сторони від нього розходяться вліво і вправо під деяким кутом.

Намалюємо краї книги. Потім відзначимо на око розмір ширини і довжини книги і намалюємо два її далеких кути. Якщо уважно придивитися, то можна помітити, що підкоряючись законам перспективи далекі сторони мало-мало менше ближніх. Віддаляючись у глиб простору рівнобіжні лінії як би зближаються. Так їх і треба малювати.

Глибину простору в малюнку потрібно увесь час відчувати за допомогою сили дотику олівця до папера. Ближній до нас кут малюємо більш енергійним штрихом, а в міру видалення всередину штрих робимо легше.

Якщо ми піднімемо книгу до рівня очей, то побачимо, що всі сторони книги злилися в одну лінію.

Якщо піднімемо книгу вище рівня око, то далекий кут буде нижче ближнього.

При малюванні потрібно стежити за співвідношенням розмірів. Що, наприклад, більша: висота чи ширина тієї чи іншої частини, - і на скільки.

Зіставлення розмірів, чи, як ще говорять, визначення пропорцій - одне з найважливіших дій того, хто малює. Завдання полягає в тому, щоб правильно визначити відносини розмірів. Питання про відносини в образотворчому мистецтві дуже важливий, тому що художник постійно з ними зустрічається - відносини розмірів, тональні, колірні і т.д.

Зображуючи натюрморт, пейзаж чи жанрову композицію, важливо показати ту колірну напругу, якою характеризується натура. Не можна, наприклад, правдиво написати пейзаж у момент палаючого заходу, користуючись блідою гамою фарб, чи передати сцену при розсіяному освітленні за допомогою щільних і насичених кольорів.

Якщо ми хочемо вірогідно зобразити кольори предметів в натюрморті при вечірньому чи штучному освітленні, їх потрібно писати насиченими і щільними кольорами. Перебільшена напруженість колірних відносин приводить до того, що фарба залишається просто фарбою, не перевтілюючи в матеріал видимого предмету, не передаючи стан. Така робота не притягує і не хвилює.

При сильному сонячному забарвленні кольори вибілюють, розходження між ними слабшає, стирається, і це повинен побачити і використовувати художник для досягнення правдивості і виразності зображення. Щирий, емоційно значимий колорит створюється в тому випадку, якщо художник передає кольоровість натури у визначених умовах освітлення і стану атмосфери і підкоряє все це образній задачі.

Чималу роль у створенні емоційно сильного і природного колірного ладу грає закономірне чергування теплих і холодних відтінків. Протиставлення теплих і холодних відтінків на світлі й у тіні є одним з важливих якостей реалістичного живопису. Теплими називаються всі колірні відтінки, що наближаються до червоним і жовтим (асоціюються з теплом, вогнем). Холодні відтінки тяжіють до зелених, синіх, фіолетових і зв'язані з відчуттям холоду.

Будь-який колір може бути і теплим і холодним, у залежності від того, до чого ближче його відтінок: до червоно-жовтогарячого чи синьо-зеленого кольору. У природі часто буває, що світло (те, що освітлено) холодне, а тіні теплі, і навпаки. У кімнаті звернені до вікна сторони предметів завжди висвітлюються холодним світлом. Тіньові сторони отримують більш теплий відтінок, відбитий від стін і стелі. Під відкритим небом предмети висвітлюються теплим сонячним світлом, а тіні відбивають холодні відтінки синього неба.

Зіставлення і чергування теплих і холодних квітів має місце і на рівно освітлених чи затемнених поверхнях. Так, наприклад, тіні на снігу в зимовий сонячний день здаються синіми з кількох причин: від рефлексу неба, від контрастного впливу жовто-жовтогарячого кольору снігу, освітленого сонцем, і від контрасту самого кольору висвітлення. Ось чому колір будь-якої поверхні не можна розуміти як тільки холодний чи тільки теплий. Швидше за все тут відбувається боротьба двох колірних початків: теплого і холодного. Протиставлення теплих і холодних відтінків служить однією з умов створення гармонійного колориту.

Багатство і розмаїтість взаємних рефлексів, загальний тоновий і колірний стан освітленості, вплив спектрального складу основного джерела світла, контрастна взаємодія теплих і холодних відтінків кольору - усе це поєднує кольори, робить їх супідрядними і родинними. Саме єдність у розмаїтості і визначає гармонійність колориту. Жоден колір не можна вводити в етюд чи картину, не узгодивши його із загальним колоритом. Фарба на полотні завжди звучить різко, якщо не підлегла загальному тоновому і колірному стану. Гармонія, єдність колориту в картині визначається спорідненням фарб природи. Колорит у живописі - це результат пізнання художником об'єктивно існуючого колірного багатства.

Якщо зображення правильне побудоване, дотримані пропорції, перспектива, об'єм, але всі деталі виписані чи намальовані з однаковим акцентом на передньому і задньому планах, то всі предмети одночасно будуть «лізти» на передній план, тому що не дотриманий колірний лад зображення відповідно до цілісного зорового враження.

Зорова цілісність живопису і малюнка залежить від підпорядкованості другорядного головному, в ув'язуванні всього зображення в одне ціле. Якщо картина являє собою строкатий набір рівнозначних колірних плям, контрастів, вона втрачає свою зорову переконливість. З цієї причини головне звичайно розміщається поблизу від оптичного центру картини. Це дозволяє зорово охопити всю картину відразу і сприймати зміст як єдине ціле. У процесі зображення натюрморту, пейзажу чи портрета не має змісту додавати деталям однакове значення, чи вимальовувати виписувати їх однаково докладно. Чітко ми повинні бачити те, що є головним у роботі.

Власне цим базовим засадам ми намагалися навчити на самому початку учнів експериментального класу, щоб з часом навчитися їх розуміти і реалізовувати на практиці.

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

З метою перевірки удосконаленої методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва ми провели експериментальне дослідження у 4-х класах Теребовлянської ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільської області. При цьому 4-А клас навчався за удосконаленою методикою, а 4-Б клас - за традиційною.

Дослідження проводилося у три основні етапи.

Метою першого етапу (2006-2007 рр.) був аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератур з проблеми ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва, укладання бібліографії, вироблення експериментальної методики. У 2007 навчальному році було проведено констатуючий експеримент.

Другий етап (2007-2008 рр.) передбачав проведення основного експерименту з виявлення експериментальної перевірки системи педагогічних умов, які б забезпечили ефективність ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва. Перевірено на практиці ефективність системи вправ та завдань образотворчого змісту.

Мета третього етапу (2008 р.) полягала в аналізі та узагальненні кількісних та якісних результатів експерименту, написанні тексту дипломної роботи, її літературному оформленні.

При проведенні формуючого експерименту були передбачені зміни в способах керівництва навчання школярів при збереженні змісту навчання. У експериментальному класі активізувалась образотворча діяльність школярів у галузі ознайомлення з видами і жанрами образотворчого мистецтва, пропонувалась система організації навчання, методи та прийоми, що забезпечують оптимізацію процесу ознайомлення з мистецькими видами і жанрами.

Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з творами живопису, а саме пейзажем, під час малювання композиції «Тихесенький вечір на землю спадає».

При цьому ставилася мета поглиблювати знання учнів у галузі пейзажного жанру, розвивати навички естетичного сприймання, образного мислення, асоціативної пам'яті, уяви, ознайомити учнів з багатством колірних відтінків, одержаних шляхом різноманітності (розбіл гуаші, освітлення в акварелі, "закаламутнення" чорно-сірим) і ускладнення палітри змішуванням кольорів, виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу, любов до рідної землі.

В якості обладнання використовувалися малюнки (зразки дитячих робіт), ілюстрації із зображенням пейзажного жанру, репродукції творів українських художників Т.Шевченка, В.Штернберга, С.Васильківського, С.Світославського, П.Левченка, М.Пимоненка, Т.Яблонської, М.Глушенка, А.Куїнджі, Д.Шавикіна.

1. Актуалізація знань учнів у галузі образотворчого мистецтва.

-- Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?

(Графіка, живопис, скульптура, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво.)

-- Які жанри образотворчого мистецтва вам відомі?

(Портрет, натюрморт, пейзаж, побутовий, історичний, анімалістичний, батальний, побутовий тощо.)

— Як називається жанр, що зображує краєвиди?

(Пейзажний жанр.)

— Як називають художників, що працюють у жанрі пейзажу?

(Художники-пейзажисти, художники-мариністи).

-- Серед запропонованих творів мистецтва знайдіть лише ті, які відносяться до творів пейзажного жанру. (2-3 учні вибирають серед кількох репродукцій картин, написаних художниками у різних жанрах, лише ті, які належать до пейзажного жанру).

2. Організація сприймання творів пейзажного жанру.

Саме пейзажний жанр являє собою найвищу сходинку художнього сприйняття природи, оскільки базується на широких можливостях вибору, узагальнення її явищ та відображення природної краси. Він постійно нагадує людині про велич природи, звеличує її досконалість і формує почуття любові до рідної землі.

Поява цього жанру у мистецтві сягає давніх часів, коли єгипетські й римські художники створювали неперевершені за своєю красою фрескові й мозаїчні зображення прекрасних краєвидів та картин рослинного світу. В українському образотворчому мистецтві пейзаж як самостійний жанр почав формуватися у 17 ст. та особливо розвинувся у 19 ст., коли такі відомі художники, як Тарас Шевченко і Василь Штернберг почали правдиво зображувати життя народу та мотиви вітчизняної природи.

(Демонструються репродукції творів Т. Шевченка та В. Штернберга).

Пейзаж у творах українського образотворчого мистецтва займає помітне місце серед краших досягнень художньої культури, відбиваючи творчу обдарованість українського народу.

З великою життєвою правдивістю та поетичністю писали свої картини й Інші відомі українські художники: Володимир Орловський ("Жнива", "Хати в літній день"), Сергій Васильківський ("Козача левада", "Ранок. Отара на луках"), Сергій Світославський ("Вечір в степу", "Вітряк"), Петро Левченко ("Водяний млин", "Село взимку. Глухомань", "Глибока осінь"), Киріяк Костанді ("Рання весна"), Микола Пимоненко ("Перед грозою"), Дмитро Шавикін ("Вечір на Дніпрі"), Микола Бурачек ("Хата опівдні. Спека") тощо.

3. Сприймання учнями творів мистецтва.

Д.М. Шавикін "Вечір на Дніпрі".

Вечоріє. Широко розлилися могутні води Дніпра. По голубому плесу тихо пливе човен, ущерть завантажений запашним сіном. Прозорі сутінки оповили небо й річку, в якій відбивається і човен з сіном, і люди, і вечірнє небо. Здається, ніби десь лунає задумлива народна пісня. Цю картину створив відомий український художник Дмитро Шавикін.

Далі проводиться бесіда на тему кольоротворення.

-- Пригадайте, як одержати блакитний колір.

(Змішати синій і білий кольори.)

-- Як утворити рожевий, ніжно-фіолетовий кольори?

(Рожевий отримуємо шляхом змішування білої та червоної фарб; ніжно-фіолетовий -- фіолетової та білої .)

--Як одержати сірий колір? Як зробити його світлішим або темнішим?

(Щоб отримати сірий колір, необхідно до білої фарби добавити чорної; сірий колір робиться світлішим або темнішим шляхом додавання до нього білого або чорного кольорів).

--А тепер усі свої вміння і знання в основі кольорознавства використайте у своїй композиції.

Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з натюрмортом під час малювання композиції «Осінній натюрморт».

При цьому ставилася мета ознайомити учнів з різними видами і жанрами образотворчого мистецтва, провести бесіду про один із жанрів - натюрморт, вчити дітей малювати натюрморт, передаючи правильне розміщення, розмір, форму, пропорції і колір предметів, розвивати вміння виконувати малюнок у певній послідовності, передавати форму предметів акварельними фарбами, виховувати любов до природи.

В якості обладнання використовувалися таблиці з методичними розробками виконання натюрморту аквареллю та дитячі малюнки, репродукції творів художників І.Т.Хруцького "Квіти і плоди", І.І.Машкова "Виноград, лимон і рак", А.М.Ерделі "Натюрморт", Ф.Ф.Манайла "Новий хліб, овочі і фрукти".

1. Актуалізація опорних знань учнів.

-- Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?

(Живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура.)

-- До жанрів образотворчого мистецтва належать: портрет, пейзаж,

натюрморт, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний тощо.

2. Словникова робота.

Жанр -- вид творів мистецтва, який характеризується певними ознаками.

Зображення тварин називається анімалістичним жанром.

Картини, присвячені подіям і сценам повсякденного життя, належать до побутового жанру.

Твори, що зображують історичні події, належать до історичного жанру.

Картини, присвячені воєнним подіям -- битвам, епізодам війни, належать до батального жанру.

-- А як називається жанр, що зображує краєвид? {Пейзаж.)

-- Як називається жанр, де зображена людина або група людей? (Портретний жанр.)

(Під час обговорення кожного з жанрів бажано посилатися на репродукції картин.)

3. Вступна бесіда.

-- Подивіться на репродукцію картини І.Т. Хруцького "Квіти і плоди". Назвіть предмети, зображені на ній.

(Ваза, кошик, склянка, букет квітів, персики, лимони, груші, диня, виноград)

-- Назвіть предмети, які зобразив художник І. Машков на картині "Виноград, лимон і рак".

— Що об'єднує ці дві картини?

(Зображені овочі і фрукти, предмети побуту.)

-- Картину, на якій зображено групу неживих предметів (квіти, овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку, риба, дичина тощо), називають натюрмортом.

Перший натюрморт з'явився в Голландії на початку XVII століття. Голландці були у цей час одними з найбагатших у світі. Люди гостріше і тонше відчували навколишній світ, красу природи. Вони милувалися предметами, серед яких проходило їхнє життя. Це був період розвитку голландського мистецтва -- особливо мистецтва натюрморту. Вміти бачити красу у звичайному -- важлива риса голландських художників. Дуже часто у назві картин використовувалося слово "сніданок": "Сніданок з курчам", "Сніданок з шинкою" тощо. Натюрморти, написані художниками, розповідають також про життя і побут їхніх володарів. Дивишся на таке зображення і думаєш, що господар цих речей відійшов на хвилинку і незабаром повернеться.

4. Сприймання творів мистецтва.

а) Ерделі Адальберт Михайлович "Натюрморт", 1955рік.

Художник зобразив найбуденніші побутові речі: склянки, глечики, рушники, хустки. І лише одна порцелянова чашка ефектно виблискує золотом. Усі вони "зігріті" незримою присутністю людини. З витонченим смаком Ерделі передає принади цих речей. Натюрморт вишуканий за колоритом. Фарби чисті, дзвінкі, живописні. З особливою майстерністю художником написане прозоре скло, крізь яке видно блакитно-чисту воду, що викликає відчуття свіжості та прохолоди.

б) Манайло Федір Федорович "Новий хліб", 1975рік.

Народні традиції відображені у натюрморті "Новий хліб". Урочиста подія -- поява на столі хліба нового врожаю -- відзначається за народним звичаєм з особливою святковістю. Хліб -- у центрі натюрморту, а відповідно -- основа всього сутнього. Він в оточенні і городини, і фруктів, і меду. Колорит, барви полотна гарячі, сповнені радості життя.

5. Дидактична гра "Чарівна торбинка".

Беремо невелику торбинку, овочі і фрукти, які відрізняються за формою і величиною. Учитель кладе овочі й фрукти в торбинку і пропонує комусь з дітей, не дивлячись у торбинку, обмацати якийсь предмет, назвати його і показати дітям. Вчитель може запропонувати знайти те, що він назве. По черзі завдання виконують декілька учнів.

6. Продовження бесіди.

-- Сьогодні ми теж малюватимемо натюрморт, але, звичайно, не такий складний, як у художників. У нас є різні овочі і фрукти. Давайте складемо з них натюрморт, згрупувавши по декілька предметів, як показано на таблиці.

7. Перегляд таблиці з методичними розробками малювання натюрморту.

-- Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, які овочі та фрукти ми використаємо для нашого натюрморту.

І печуть мене, і варять,

І їдять мене, і хвалять, --

Бо я добра. (Картопля)

Сидить баба на грядках

Вся закутана в хустках. (Капуста)

Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)

Довгий, зелений -- добрий солоний,

Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)

Шкір має сім, а сльози випускає всім. (Цибуля)

Круглий, як куля, зелений, як трава,

Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)

8. Поетапне виконання композиції вчителем.

9. Практична діяльність учнів.

-- Спочатку визначте розташування предметів, потім намітьте їх загальну форму. Порівняйте малюнок з натурою і, уточнивши його, переходьте до деталізації (плями, смуги, корінці, стебла, листя та ін.).

Тепер починаємо малювати фарбами. Спочатку потрібно на палітрі підібрати найсвітліший колір натури, а вже потім вкрити ним усю поверхню малюнка, крім відблиску. Фарба при цьому повинна вільно стікати вниз. Коли малюнок висохне, зафарбуйте потрібним кольором овочі та фрукти, залишаючи чистішими світліші місця та відблиск. Затінені частини натури перекрийте тими ж кольорами, але темнішого тону і з холодним відтінком. Коли потрібно підсилити той чи інший колір малюнка, вкрийте його тією самою фарбою ще раз. Проте пам'ятайте, що зловживати перекриванням не слід, бо акварель втрачає свіжість, прозорість, яскравість.

10. Закріплення вивченого матеріалу.

Дидактична гра "Вернісаж".

На дошці розвішані дитячі малюнки, можуть бути і репродукції картин різних жанрів образотворчого мистецтва. Діти під ними прикріплюють таблички: натюрморт, пейзаж, портрет тощо.

Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з портретним жанром під час малювання композиції «Мама в інтер'єрі».

При цьому ставилися завдання поглиблювати вивчення основних закономірностей зображення людини й елементарних пропорцій, розташування окремих частин, розвивати уміння передавати на малюнках образи людей (дорослих і дітей), їх настрій засобами живопису (радісна кольорова гама), виховувати любов, повагу до найсвятішої людини на землі -- матусі, чуйність, доброту, милосердя, лагідність, вдячність.

В якості обладнання використовувалися таблиці, малюнки, фотографії, ілюстрації із зображенням жінок, репродукції картин Рафаеля "Сикстинська Мадонна", Леонардо да Вінчі "Мадонна Літа", А. Дейнека "Мати".

1.Вступна бесіда.

Мати -- початок усього, берегиня роду людського. Незмінну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх. Тільки мати нічого не пожаліє для своєї дитини, це вона у хвилину небезпеки ніколи не думатиме про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, страху, сумнівів. Вона оберігає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткає лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Все-все, що є в нас найкращого, -- все від неї, від рідної неньки. За мамину ласку і любов, за її недоспані ночі і колискові пісні, за її добрі і ніжні слова, за її лагідну вдачу і науку ми дякуємо їй. (Звучить грамзапис пісні А. Горчинського "Цвіте черешня в мами на городі").

Тема материнства вважається однією із центральних і найбільш

складних в образотворчому мистецтві. Багато художників зображували

жінку на своїх полотнищах.

2. Сприймання творів мистецтва.

Рафаель "Секстинська Мадонна".

-- Рафаель, як істинний син Відродження, був якщо і не таким універсальним, як Леонардо да Вінчі, та все ж дуже різностороннім художником: і архітектором, і монументалістом, і майстром портрета, і майстром декору. Але до нині його знають перш за все як творця чудових "Мадонн". Споглядаючи їх, щоразу ніби заново відкриваєш для себе Рафаеля.

У його мадонн завжди гладке волосся, чистий овал обличчя, високий лоб. Спадаюче покривало охоплює фігуру зверху донизу єдиним плавним контуром.

Молода мати та її дитя нескінченно зворушливі, але дуже простодушні. В обличчі і погляді немовляти є щось недитяче -- прозорливе і глибоке, а в обличчі і погляді матері -- дитяча чистота. Якби Рафаель ніколи нічого не написав, крім цієї покірливої, босої, круглолицьої жінки, цієї небесної мандрівниці, закутаної в простий плащ, і незвичайної дитини, яку вона тримає на руках, він і тоді був би видатним художником.

3. Продовження бесіди.

-- А тепер розгляньте й інші репродукції картин, на яких художники

відтворили образ матері на своїх полотнах.

-- Що спільного між ними?

-- Чи подобаються вони вам? Чому?

-- Як би ви назвали ці картини?

(Учні діляться своїми враженнями).

-- А тепер розгляньте фотографії своїх мам.

-- Опишіть портрет своєї мами.

(Очі у моєї матусі голубі, як волошки. Погляд у неї ніжний, як перша весняна квіточка, добрий, як наша земля. У мами рожеві пестливі уста. Своїми працьовитими руками вона ладна приголубити всіх дітей світу. А обличчя, як сонечко, випромінює тепло по всьому світу. Ось така моя матуся. Я її дуже люблю!)

-- Де найбільше часу доводиться проводити мамі вдома? (На кухні.)

-- А чи допомагаєте ви своїй матусі? (Так).

-- Декламування вірша "Маленька господиня".

4. Прослуховування оповідання "Чужа п'ятірка".

Чужа п'ятірка

Упоравшись з перевіркою домашнього завдання, Неля Дмитрівна сказала:

-- А зараз, діти, напишемо твір.

-- Про улюблену професію?! -- радо озвався Юрко. Він учора дивився фільм про моряків-підводників і вирішив стати підводником.

-- Ні, -- відповіла Неля Дмитрівна. -- Тема нашого твору ось яка... -- Вона взяла крейду й написала на дошці: "ЯК Я ДОПОМАГАЮ МАМІ".

"Пхе, теж мені тема!" -- подумав Юрко. Він переписав назву твору до зошита і замислився. Про що ж писати? Хіба про те, як односив її листи до поштової скриньки? А може, описати, як улітку в гостях у бабусі вони з мамою обривали вишні на дереві? Мама обривала, а він тримав відерце. Ох і наївся ж тоді!

Юрко заглянув у зошит своєї сусідки по парті Люсі. Та написала: "Вдома я допомагаю мамі накрити на стіл, а потім сама мию увесь посуд".

"Оце діла!" -- подумав Юрко і написав собі в зошит, що він миє посуд і накриває на стіл. Потім кинув оком у зошит Дениска, який сидів попереду. Денис написав: "Щоб мама могла відпочивати після роботи, я сам ходжу в магазин за продуктами". Юрко теж написав, що ходить до магазину. Ще й перелічив, які саме продукти він купує: хліб, масло, олію, рибу, консерви, макарони, халву, цукерки, морозиво, ситро, картоплю, кефір, сіль і сірники.

А тоді Юркові закортіло подивитися ще й у Петрів зошит. Петро сидів позаду. Озирнувшись, Юрко прочитав: "Вдома я поливаю квіти, мию підлогу, чищу пилососом килим і доріжки". Юркові це сподобалося. Він дописав у своєму творі: "А коли я принесу з магазину покупки, то не сиджу, склавши руки, а поливаю квіти, мию підлогу і чищу килим".

Твір вийшов довгий і красивий. Не соромно й на перевірку.

Повернувшись зі школи додому, Юрко пообідав, повчив уроки. Потім довго гуляв з хлопцями у дворі. Після вечері подивився телевізор і ліг спати. Наступного дня Неля Дмитрівна принесла перевірені зошити.

Усі написали добре, -- сказала вона. -- А найкращий твір -- у Юри Денисенка. Він має про що писати, бо багато допомагає мамі.

Неля Дмитрівна прочитала вголос Юрків твір і оголосила: "П'ятірка!". Діти захоплено дивилися на Юрка, а він сидів і пишався. Ще приємніше йому було від думки про те, як зрадіють удома батьки: п'ятірки він приносив не часто.

-- А я сьогодні п'ятірку отримав, -- похвалився він, шойно мама переступила поріг.

-- Молодець, синку, -- посміхнулась вона.

Мама віднесла на кухню важкі сумки з покупками. А поки мила руки і перевдягалася, Юрко тримав напоготові зошит з п'ятіркою.

Нарешті мама сіла перепочити перед тим, як готувати вечерю. Юрко дав їй зошит. Мама помилувалась оцінкою й почала читати твір. На її обличчі спершу відбилося здивування, а тоді воно робилося все сумнішим, сумнішим...

-- Я й не знала, що ти в мене такий помічник, -- тихо промовила

мама. -- Навіть килим чистиш. А в нас же й порохотяга немає,

Юрко зніяковів, але спробував заперечити:

-- Його ми скоро купимо, тато казав. Зате -- п'ятірка.

-- Це не твоя п'ятірка. -- відказала мама. -- Ти її не заробив. Прикро мені, що мій син росте ледарем та ще й брехуном.

Вона закрила зошит і відсунула його від себе аж на край столу. Коли прийшов тато, Юрко мив у коридорі підлогу. Коло порога акуратно купкою лежали витрушені доріжки.

-- Ти ба! -- здивувався. -- А уроки повчив?

-- Уже.

-- А що ти сьогодні зі школи приніс? -- запитав тато.

-- Юрко змовчав. Тато побачив на столі зошит і розгорнув його. У назві твору "Як я допомагаю мамі" слово "допомагаю" було перекреслено, а вгорі Юрковою рукою написано "ДОПОМАГАТИМУ".

5. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

6. Словникова робота.

Інтер'єр -- зображення в живописі і графіці різноманітних внутрішніх приміщень.

Побутовий жанр -- жанр образотворчого мистецтва, де зображені події і сцени повсякденного життя.

7. Поетапне зображення композиції вчителем.

-- Щоб намалювати портрет своєї мами, придивіться уважно до її обличчя. (Діти ще раз уважно розглядають фотографії своїх мам).

Спочатку виконайте невеликий ескіз портрета, в якому визначте найбільш характерні риси обличчя, його вираз. Щоб дотриматися пропорційності обличчя, зверніть увагу на добре відому всім форму яйця. Намалювавши його вужчою стороною донизу, розділіть овал посередині по вертикалі і горизонталі. Горизонталь буде лінією очей, вертикаль розділяє обличчя посередині лоба, носа, підборіддя.

Якщо ми розділимо нижню половину ще надвоє, то дістанемо лінію носа. Щоб правильно намалювати губи, треба нижню частину розділити двома лініями на три частини. На верхній лінії -- лінія губ, на нижній -- середина підборіддя. Потім можна виконати портрет великого розміру, деталізуючи образ.

Покажемо особливості комплексного ознайомлення учнів експери-ментального класу з анімалістичним жанром під час практичного виконання творів декоративно-прикладного мистецтва та скульптури.

При цьому ставилися завдання ознайомити учнів з опішнянською народною глиняною іграшкою, розвивати здібності аналізувати форму і визначати складові частини будови тварин, відтворювати пропорційні відношення окремих складових частин будови, передавати різними засобами особливості пластики, найхарактерніші пози тварин у русі, характер і стан образів, розповісти про творчий шлях Марії Приймаченко, використовувати народні мотиви в декоративних композиціях, виховувати повагу і бережне ставлення до творів народного мистецтва.

В якості обладнання використовувалися репродукції творів М.Приймаченко "Фантастичний звір", "Слон", "Лев зламав зуба", "Звір гуляє", народні глиняні іграшки, зразки робіт, пластилін (глина), стеки.

1. Вступна бесіда.

Історія народної іграшки починається з глибокої давнини. Протягом віків вона вбирала в себе кращі національні традиції. В усі часи іграшку створювали як предмет мистецтва, надаючи їй великої художньої виразності. Праобразом стали об'єкти навколишнього життя. Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні. їх виготовляли з паперу, горіхів, хутра, пір'я, дроту, глини, дерева, сиру, тканини, шкіри, соломи тощо.

Народна іграшка народжувалася разом з природною потребою дитини пізнати світ. В Україні найбільшого поширення набули глиняні іграшки. Забавки виготовлялися скрізь, де були гончарі, -- від Карпат до Чорного моря. Найбільш відомі осередки: Опішня на Полтавщині, Ічня на Чернігівщині, с Дибиці та Васильків на Київщині, Косів на Івано-Франківщині тощо.

Перегляд народних іграшок різних регіонів України.

Продовження бесіди.

А тепер розгляньте уважно ось ці іграшки. їх виготовили опішнянські народні майстри. Чим вони відрізняються від інших іграшок?

Так, декоративно-стилізовані форми, пишний рослинний орнамент з червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів надають опішнянським іграшкам казковості і чарівності.

Сьогодні неможливо уявити українське народне мистецтво без Марії Приймаченко, творчість якої стала новим, якісно вищим рівнем у сучасному народному малярстві.

Народилася Марія Приймаченко 1909 року в селі Болотня на Київщині, її батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі, а мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання.

Дитинство Марії Оксентіївни було затьмарене страшенною недугою -- поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Природа наділила її красою, все дала вона їй-- "і біле личко, і чорнії брови, і карії очі". Але ж красуня -- і на милицях.

Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, потреба поділитися своїми відкриттями з людьми.

"Починалося все це так, -- згадує художниця. -- Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...". Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Дивувалися, радили вчитися. Її творчість стає різноманітнішою -- Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою. Є відомості й про те, що вона виявила свій талант у галузі керамічної скульптури. На жаль, зберігся лише один витвір у цьому жанрі -- "Крокодил". (Демонструється репродукція композиції).

М.Приймаченко постійно вчиться у рідної поліської природи. Джерела її творчості і в повсюдно вживаних на Україні настінних хатніх розписах -- одному із найстародавніших жанрів світового декоративного мистецтва, і в тому орнаментальному та пісенному багатстві, що входило у дитячу свідомість з колисковою матері, яке оточувало кожного дня: медяники, що робились у вигляді фантастичних тварин, весільні вироби із тіста, якими славилася серед односельчан Марія, старовинні тканини, килими, вишивки. Твори Приймаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа мистецтва. А ось фантастичні звірі -- це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі -- порівняння тут зайві. Але ж і "Болотяний звір", і "Болотяний рак" могли народитися на землі Болотні -- сама назва села свідчить про його природу. "Дикий чаплун" -- від слова "чапати" -- таку назву придумала Приймаченко одному Із звірів, акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь оті вільхові зарості, що раніш були навкруги батьківської хати, і взагалі -- крізь таємничі хащі життя. Приймаченківські фантастичні звірі -- це і пересторога ("Будь проклята війна!"), і заклик до дружби, до миру.

4. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

М. Приймаченко "Молодий ведмідь по лісу ходить"

Добро і радість на картинах народної художниці перемагають зло. Від цього на душі стає тепло і спокійно. А ще з'являється бажання творити. Тож готуйтеся швидше до роботи!

Поетапне виготовлення виробу вчителем (ліплення фігурки бичка).

Поділіть пластилін на дві непропорційні частини. З першої -- зробіть тулуб. Для цього розкачайте пластилін прямими рухами рук і утворіть товстий валик, кінці якого зігніть дугою, стекою зробіть розрізи. Пальцями рук утворіть передні та задні ноги.

Від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку. З другої частини пластиліну зліпіть вушка та ріжки і з'єднайте з головою. Стекою виділіть очі, ніс. Зарівняйте нерівності та надайте фігурі характерних ознак. Порівняйте її зі зразком. Готову фігуру розфарбуйте.

Коли фарба просохне, прикрасьте бичка оригінальними візерунками, домалюйте йому роги, очі, вії і на свій смак додайте ще якісь атрибути: чоботи, бантики на ногах або рогах. От і готовий ваш фантастичний бичок. Залишається тільки дати йому ім'я. Так само ви зможете виліпити й інших фантастичних звіряток, таких, які залишила в пам'ять про себе талановита українська художниця -- Марія Приймаченко.

Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з графікою та основами малювання графічними матеріалами композиції «Твердими вузлуватими руками вхопився дуб за землю».

При цьому ставилися завдання ознайомити учнів про різноманітність природних форм, подібність і відмінність, особливості будови дерев, розвивати графічні навички, художню уяву дітей, формувати емоційно-естетичне сприйняття лінійних зображень.

В якості обладнання використовувалися малюнки, ілюстрації, фотографії із зображенням різних порід дерев, репродукції картин О.Лаптева "В'яз", "Тополі в Ковалівці", М.Пономарьова "Сосни", Т.Шевченка "Дуб".

1. Сприймання учнями творів мистецтва.

-- Учні, розгляньте репродукції картин. Що на них зображено?

(Різні породи дерев).

-- Які дерева тут зображені? (Сосни, тополі, дуб.)

До якого виду образотворчого мистецтва належать ці репродукції

картин? Чому? (До графіки. Усі зображення виконано тільки лініями.)

Пригадайте, який вид образотворчого мистецтва називається графікою. (Графіка -- мистецтво зображення предметів лініями та штрихами.)

Зверніть увагу на те, як за допомогою різноманітних ліній художники передали характер кожного дерева. Пригадайте, які бувають лінії.

(Прямі, хвилясті, а ще -- тонкі й товсті, довгі й короткі.)

Визначте характер ліній гілок у різних дерев. (У тополі гілки ніжні, тоненькі, у дуба -- навпаки: міцні, надійні, товсті.)

Розгляньте розміщення гілочок на великій гілці. (Гілка велика, пухнаста. Від її потовщеної частини розходяться врізнобіч тонкі гілочки.)

Декламування вірша М. Пригари "Могутній дуб".

2. Вступна бесіда.

Художник-графік може виконати малюнок олівцем, кульковою або гелевою ручкою, пером, тушшю. Ці графічні матеріали залишають на папері лише лінії. Але ж якими виразними вони можуть бути!

Характер лінії залежить від сили натискання на олівець, перо, ручку. Такі лінії називаються штрихами.

Штрихами можна передати як площинні, так і об'ємні предмети. Штрихи повинні виявляти і підкреслювати форму.

(Демонструється ряд графічних малюнків).

Подивіться, які бувають лінії: тонкі і товсті, прямі І криві, хвилясті і пунктирні.

Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).



Т. Шевченко. "Дуб"

3. Поетапне виконання композиції вчителем.

4. Практична діяльність учнів.

Ефективність опанування молодшими школярами основами виконання творів різних видів і жанрів засобами образотворчого мистецтва була ефективною, що підтверджено досвідом роботи з учнями експеримен-тального класу.

2.2 Результативність формуючого експерименту

У процесі констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформо-ваності в учнів навичок виконання творів різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Ефективність констатуючого експерименту здійснювалася на основі вимог до рівня образотворчої підготовки учнів експериментального класу (див. таблицю 1):

Таблиця 1

Образотворча підготовка учнів початкових класів

Зміст освіти	Вимоги до рівня підготовки учнів
Естетичне сприймання дійсності. Сприймання творів візуального мистецтва (українського та світового, народного та професійного) і дитячої художньої творчості. Особливості візуального мистецтва у порівнянні з іншими видами мистецтва та формами людської діяльності. Значення візуального мистецтва в житті людей	Виявляти емоційне ставлення до естетичного в оточуючому світі, творах мистецтва; мати уявлення про: особливості візуального мистецтва як форми творчої діяльності та сприйняття світу, роль та місце мистецтва у житті людей, значення роботи художника; знати найвидатніших митців образотворчого мистецтва та деякі їх твори
Аналіз - інтерпретація та оцінювання творів образотворчого мистецтва з точки зору естетичного значення, художнього смислу, емоцій та вираження настрою	Уміти на елементарному рівні аналізувати твори мистецтва, визначати виражені в них емоції, настрій, зміст, аргументовано висловлювати своє емоційно-ціннісне ставлення до них
Практична робота з пам'яті, за уявою, за зразком, робота на площині, в об'ємі, декоративно-прикладна діяльність	Уміти самостійно виконувати навчально-репродуктивні та творчі роботи в об'ємі, на площині.
Основні навчальні елементи (лінія, форма, об'єм, простір, композиція, колір), основні техніки образотворчого мистецтва	Знати та уміти застосовувати засоби виразності у творчій роботі, використовувати у практичній діяльності основні техніки образотворчого мистецтва

Подобные документы

• Формування уявлень у молодших школярів про види і жанри образотворчого мистецтва: методика і практика

  Види і жанри образотворчого мистецтва як методична проблема. Система видів і жанрів мистецтва. Формування уявлень про види і жанри образотворчого мистецтва в початкових класах. Організація, зміст та результативність експериментального дослідження.
  
  дипломная работа [444,2 K], добавлен 19.10.2009
  

• Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу

  Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.
  
  дипломная работа [112,8 K], добавлен 20.10.2009
  

• Методика ознайомлення дошкільників з жанрами образотворчого мистецтва

  Педагогічні умови навчання дошкільників основам мови образотворчого мистецтва. Програма з образотворчого мистецтва. Інноваційні підходи до ознайомлення дітей дошкільного віку з жанрами образотворчого мистецтва. Інноваційно-освітня діяльність педагога.
  
  курсовая работа [35,9 K], добавлен 12.03.2012
  

• Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

  Теоретичні основи композиції творів образотворчого мистецтва. Поняття і види композиції в образотворчому мистецтві. Особливості композиційної побудови малюнків учнями 1-4 класів. Формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції.
  
  дипломная работа [7,3 M], добавлен 19.10.2009
  

• Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах

  Роль і місце образотворчого мистецтва у позакласній та позашкільній роботі, її суть, мета і завдання, ефективність та доцільність проведення занять. Особливості образотворчої діяльності молодших школярів, методика гурткової роботи з дітьми у школі.
  
  дипломная работа [76,9 K], добавлен 06.11.2009
  

• Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

  Досвід як філософська, соціальна, освітня категорія, його структура і вплив на розвиток особистості. Особливості впливу уроків образотворчого мистецтва на процес формування соціокультурного досвіду молодших школярів як показника соціалізованості.
  
  магистерская работа [700,2 K], добавлен 30.11.2010
  

• Розвиток у молодших школярів уявлень про портретний жанр на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

  Історія розвитку портретного жанру. Теоретичні основи малювання голови людини, анатомо-конструктивні основи зображення. Методика формування у молодших школярів уявлень про портрет і автопортрет, естетичного ставлення до творів портретного жанру.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 27.09.2009
  

• Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

  Ігрова діяльність як психолого-педагогічна проблема. Педагогічне значення дидактичних ігор. Прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі. Вплив експериментальної методики на результативність образотворчої діяльності учнів.
  
  дипломная работа [790,5 K], добавлен 25.10.2009
  

• Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання натюрморту

  Завдання естетичного виховання молодших школярів. Виявлення та експериментальна перевірка педагогічних умов забезпечення ефективності вдосконалення навичок живопису у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 12.11.2009
  

• Методика формування аналізу і самоаналізу результатів образотворчої діяльності у молодших школярів

  Сприймання і оцінювання творів образотворчого мистецтва на уроках малювання у початкових класах. Формування у молодших школярів аналізу і самоаналізу результатів образотворчої діяльності. Методика проведення уроків малювання з мистецтвознавчою розповіддю.
  
  курсовая работа [44,6 K], добавлен 25.02.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам