Використання методів активного навчання на семінарських заняттях при вивченні дисципліни "Семіотика культури"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична робота №1

Використання методів активного навчання на семінарських заняттях при вивченні дисципліни "Семіотика культури"

Виконала студентка групи КМК - 41

Гуркало Hадя

Проведене семінарське заняття 20.09.2011 р.

Присутній викладач Рибчинська З.

План семінарського заняття

1. Семіотика культури як наука:

· предмет семіотики культури як науки;

· основні семіотичні категорії;

· система культурологічних наук, зв'язок семіотики з культурологією.

А ось як характеризує методи активного навчання (МАН) завідувач кафедри методів інтенсифікації процесу навчання МПДУ В. А. Трайнєв:

- по-перше, МАН активізують мислення тих, кого навчають, самою технологією навчального процесу;

- по-друге, активність, набута студентом за допомогою МАН, тривала й стійка;

- по-третє, МАН стимулюють самостійне прийняття студентами творчих за своїм змістом, мотиваційно виправданих дій і рішень;

- по-четверте, у будь-якому МАН процес навчання побудований на колективній основі й за певним алгоритмом;

- по-п'яте, МАН підвищують ефективність навчання не за рахунок збільшення обсягу інформації, а завдяки глибині й швидкості її засвоєння;

- по-шосте, МАН більш близькі математичним методам обробки інформації на основі сучасної електронно-обчислювальної техніки, ніж традиційні методи навчання.

Серед існуючих методів активного навчання, найбільшого поширення сьогодні набувають ігрові технології. Учені й учителі-практики переконалися в ефективності застосування ігрових прийомів на різних етапах навчання.

Пошуком таких прийомів і обґрунтуванням їх доцільності займається, зокрема, соціоігрова педагогіка, її фундатори - театральні, педагоги та психологи А.П. Єршова та В.М. Букатов.

Коріння ігрових методів сягає найдавніших пластів цивілізації. Є письмові свідчення про їх широке використання в старогрецькій технології (ІУ-ІІ століття до н.е.), безперечно, використовувалися вони й раніше, бо гра - найприродніший спосіб опанування всіма без винятку якостями. Яскраві спалахи зацікавлення ігровими методами ми зустрічаємо згодом майже регулярно. Одне з найбільш ґрунтовних звернень до ігрових методик сталося у XVIII столітті, коли Й. Базедов (1723-1790) і його послідовники педагоги-філантропи багатогодинне сидіння за партами замінили іграми. Більшість часу учні стояли, ходили, навіть стрибали, словом, гралися, але при цьому ще й навчалися. Географія, наприклад, вивчалася на двох розміщених у полі півкулях земної поверхні з точним відтворенням суші і води. Півкулі були випуклими, так що по них можна було ходити, бігати, подорожувати. Всі без винятку предмети, які треба було запам'ятати з мови, географії, історії, арифметики, граматики і т.д., Базедов перетворив на рухомі ігри, що давали вихованцям задоволення. Навіть навчання грамоти - ознайомлення з буквами, складами, читання - він подав цілою системою ігор.

Цікаву думку з приводу використання ігор у навчанні висловив сучасний педагог І. П. Підласий: "Майже в усіх технологіях людської діяльності використовуються спеціальні засоби для полегшення перебігу процесів - різноманітні прискорювачі, каталізатори тощо. Такі, наприклад, солодкі доповнення до гірких ліків у медицині, компоненти для прискорення бродіння у виноробстві, хлібопекарстві. Гра - та ж сама солодка оболонка для гіркої, але корисної начинки. Це - зручний і швидкий транспортер навчально-виховних ідей".

Як відомо, гра являє собою досить поширену, різноманітну форму сучасної вузівської й післявузівської освіти. Існують інноваційні, позиційні ігри (А. А. Тюків); організаційно-повчальні ігри (С.Д. Неверкович); навчальні ігри (В.С. Лазарєв); організаційно-розумові ігри (О.С. Анісімов); організаційно-діяльні ігри (Ю.В. Громико) та ін. У концепції А. А. Вербицького і його послідовників ділова гра є навчальною.

Структура ігрової моделі

семіотика культура навчання ігровий

Ось декілька висловлювань студентів, яким я задала написати власну думку про наш час:

Б. Гарасимів: "... Вважаю, що наше покоління є "поколінням нової ери", ери технічного буму, комп'ютерної ери. Тепер наше завдання - не розгубитися і йти вперед, але мати голову на плечах. Гарним прикладом "відсутності голови" є фільми "Термінатор", "Матриця". Наше покоління також є отруєним. Наркотики, тютюн, шкідливі викиди отруїли нас. Революційний тип нашого покоління - жодна з історичних революцій не пройшла спокійно і залишила по собі багато мотлоху, і зараз ми повинні цей мотлох розгрібати. А ще, на жаль, ми невиховане покоління. Ми переймаємо погані риси "західної культури". Наше покоління є таким, що аналізує, бо ми дуже добре вчимося на помилках дорослих і вже маємо досить великий досвід. Ми йдемо своїм шляхом, шляхом перемог і тріумфу!"

Юля Крижевич: "Більшість молодих людей розуміють, що вони знаходяться в стані втрати духовних цінностей, та виправити це не в змозі, оскільки все зводиться до умов, у яких ми живемо. Але ж, щоб не втратити людських цінностей, потрібно не так уже й багато - ставитись до інших так, як би хотів, щоб ставилися до тебе - така давня, і така проста істина. Але цю істину, на жаль, розуміє меншість молодих людей. На жаль, ми переймаємо погані риси західної "культури". Із власного досвіду знаю, що на заході вже майже не існує такого поняття, як повага до дорослих."

Всеволод Плаксін: " Ми маємо прагнути опанувати "демона" в собі, й не забувати, що агресія є легким і надзвичайно ефективним шляхом до самознищення - почнеш зі знищення інших, а згодом знищать і тебе..."

Неля Бучин: "... Пріоритетними стимулами здобуття освіти мають стати морально-гуманістичні цінності, що доведе важливість освіти для самої людини, для її повноцінного життя, для розкриття своїх можливостей, для досягнення успіху в житті. Науковці України і творчі вчителі обрали правильний шлях розв'язання складних виховних проблем - гуманізацію шкільного середовища, створення клімату поваги, взаєморозуміння, усвідомлення самоцінності кожного. Ця ідея не нова - її обґрунтуванню присвятили все своє життя Василь Сухомлинський та інші педагоги-гуманісти".

Христя Камінська: "Хотілося б, щоб молодь ХХІ століття змогла, нарешті, покинути зловживати палінням, споживанням алкоголю, що негативно позначається на загальному здоров'ї нації та їхніх гаманцях. Крім того, похмільний синдром, загальна розбитість та невдоволення і втома, викликані передозуванням, відбирають час, який можна було б витратити на навчання, відпочинок, корисну працю чи просто цікаве життя, а відмітною рисою майбутнього має стати ввічливість. Є ще простір для вдосконалення, чого і бажаю усім нам. Тим більше, що ХХІ століття тільки почалося. Дуже сподіваюсь, що сучасна українська молодь стане справжнім "поколінням майбутнього", а усім молодим поколінням притаманна надія на щось "добре та вічне".

У запропонованій письмовій роботі позитивні характеристики переважали над негативними. Дані технології є особистісно-орієнтованими. На мою думку, подібні технології являють собою втілення гуманістичної філософії, психології й педагогіки. У центрі уваги педагога - унікальна цілісна особистість, що прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна на усвідомлений і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. На відміну від формалізованої передачі вихованцеві знань і соціальних норм у традиційних технологіях, тут досягнення особистістю перерахованих вище якостей проголошується головною метою навчання й виховання.

Демократичні відносини між викладачами й студентами, творча обстановка міжособистісної взаємодії створюють умови навчання цікавими, приємними та невимушеними. Методи активного навчання, описані вище, дозволяють відчути значимість свого "Я", особливо в тих випадках, коли студент знаходить те або інше оригінальне рішення, створюють між студентами атмосферу "здорового змагання". Адже в рольових та ділових іграх, дискусіях, мають змогу брати участь усі студенти, а не декілька, як на традиційному занятті, тематичні диктанти дозволяють показати кожному студенту реальний рівень своїх знань, аналізи творів та аналітичні роботи - свої творчі здібності. Виконуючи ці завдання, студенти не конкурують між собою, відбувається поступове зняття напруженості, скутості й нерішучості, а той світ гуманітарної культури, куди вони потрапляють, позитивно впливає на поведінку і почуття студентів.

А відповіді на деякі мої питання, а саме - як будувати навчально-виховний процес, не зруйнувавши міжперсональні зв'язки, не припустивши послаблення гуманістичної взаємодії - були подані самими студентами (групою КМК - 41). Вони ще раз підтвердили побутуюче припущення, що співпраця має бути заснована на творчому пошуку, творчій дії і зацікавленості обох сторін - тих, хто навчається, й тих, хто навчає.

Размещено на Allbest.ru