Музична освіта в зарубіжних країнах

Таким чином, можна зробити висновок, що музичне життя Японії дуже насичене. Музичне виховання дітей здійснюється від самого народження. Професійна музична освіта здійснюється на дуже високому рівні на музичних відділеннях міст Токіо та Осаки. В Японії ведеться дуже ґрунтовна науково-дослідна робота з музики, яка проводиться в дослідницьких інститутах.

Яскравим представником Російської культури був Дмитро Кабалевський. Він вважав, що в основі музичного виховання лежить активне сприймання музики. "Лише тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї, - підкреслював педагог. - Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа усіх форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття та думки і поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує".

Учні мають учитися сприймати музику в будь-якій формі спілкування з нею, під час співу, гри на музичних інструментах, у процесі власне слухання тощо.

Д. Кабалевський підкреслював важливість хорового співу для формування музичної культури школярів. Увесь процес навчання співу має сприяти активному, зацікавленому і творчому ставленню учнів до музики. Поступове набуття виконавської майстерності й збагачення загальної музичної культури дітей стають передумовами їх прагнення до досягнення, навіть при масовому музичному вихованні, рівня справжнього мистецтва. "Кожен клас - хор! - ось ідеал, до якого має спрямовуватися це прагнення", - писав педагог.

Досягненню мети музичного виховання підпорядковане й вивчення музичної грамоти, яку Д. Кабалевський розуміє значно ширше - як музичну грамотність, тобто здатність сприймати музику як живе й образне мистецтво, народжене життям і нерозривно пов'язане з ним. Засвоєння нотної грамоти не є самоціллю і повністю підпорядковане виховним завданням.

Розглянуті концептуальні підходи до музичного виховання визначили методичну новизну створеної під керівництвом Д. Кабалевського шкільної програми з музики. її особливістю є, насамперед, тематична побудова, що дало змогу об'єднати усі види музичної діяльності дітей (спів, вивчення музичної грамоти, гра на музичних інструментах, імпровізація, ритмічні рухи під музику, власне слухання тощо) на одному уроці. Цілісність уроку досягається за рахунок єдності усіх складових елементів, оскільки в основу його побудови покладені не різні види діяльності, а різні грані музики як єдиного цілого. Це дає змогу вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримування уваги учнів, створення творчої атмосфери. Формування музичної культури - основа уроку, його зміст, який може мати різне художньо-педагогічне втілення, адже нескінченно різноманітним є музичне мистецтво і життя, яке воно відображає.

Запропонований принцип тематизму, як і вся музично-педагогічна концепція, проростає з музики і на музику опирається, природно пов'язує музику як мистецтво з музикою як шкільним предметом. Теми програми мають музично-естетичний, а не тільки навчально-музичний характер і відкривають реальну можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом чверті, півріччя, навчального року і всього навчального курсу. Ці теми - своєрідні етапи розвитку музичного сприймання школярів. Зміст і логіка тематизму визначаються особливостями розвитку художнього мислення дітей, накопиченням практичного досвіду, можливостями усвідомлення зв'язків музики з життям. Вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками учні оволодівають у тісному зв'язку із засвоєнням конкретної теми. Таким чином, принцип тематизму виступає важливим вихідним положенням, на якому вибудовується шкільна програма.

Досліджуючи музично-педагогічну концепцію Д. Кабалевського, О. Ростовський вважає що її ідеї відкрили реальний шлях до вирішення таких основоположних проблем музичної педагогіки, як виховання інтересу до музики, захоплення нею; визначення основи музичного виховання, його мети і завдань;досягнення цілісності уроку музики.

Називаючи програму Д. Кабалевського новаторською, О. Ростовський підкреслює, що не всі її положення є новими. Зокрема, висунута Д. Кабалевським ідея першооснови трьох сфер музики значно раніше знайшла своєрідне відображення у поглядах С. Людкевича, який виділяв пісню, танець і марш як фундамент складних форм вокальної та інструментальної музики. Однак саме Д. Кабалевському належить заслуга у педагогічному осмисленні й методичному втіленні цієї ідеї, що покладена в основу його концепції.

Продовжуючи традиції Д. Кабалевського, в 90-тих роках минулого століття О. Ростовським, Р. Марченко, Л. Хлєбніковою було створено програму "Музика". Головною метою музичного виховання школярів, на думку авторів, є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Опираючись на концепцію відомого психолога Б.М. Теплова, який виділив три основні музичні здібності, що складають структуру музикальності, О.Ростовський, розуміє під музикальністю сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності - переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна.

Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини. Її основу складає, найперше, ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Ладове почуття безпосередньо виявляється у сприйманні мелодії, її упізнаванні, у чутливості до точності інтонації. Його характерним виявом у дитячому віці є підвищений інтерес до слухання музики. Ладове почуття є емоційним (або перцепгивним) компонентом музичного слуху. По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Вона безпосередньо виявляється у запам'ятовуванні і відтворенні по слуху мелодій, насамперед у співі, а далі -- у внутрішньому слуху ("внутрішня музична мова"). Ця здатність є слуховим (або репродуктивним) компонентом музичного слуху. По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно рухомо-переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих слухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти - емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух).

Уроки музики бути пройняті думкою про те, що музична творчість українського народу - нев'януча окраса його духовної культури. Завданням вчителя є формування творчих здібностей учнів. Це стосується співу, музикування і художнього смаку. Вчитель має враховувати сучасні підходи до навчання і одночасно спиратися на закономірності самої музики, пам'ятаючи, що урок музики повинен бути цілісним уроком мистецтва.

Продовжуючи традицію Д. Кабалевського, О. Ростовський зазначає, що опора на три основні типи музики - пісню, танець, марш дає можливість поєднати велике музичне мистецтво з музичними заняттями в школі, забезпечити тісний зв'язок цих занять із повсякденним життям школярів, зробити процес навчання емоційно привабливим

Важливою особливістю програми О. Ростовського є тематична побудова, яка розкриває основні закономірності й функції музичного мистецтва. Кожен семестр навчального року має дві теми, які. послідовно поглиблюючись, розкриваються від уроку до уроку. Між семестрам та між усіма роками навчання також забезпечується внутрішня послідовність і цілісність.

Форми музичних занять, за програмою О. Ростовського мають сприяти духовному розвитку школярів, формуванню світогляду, вихованню моралі. Саме на вирішення цих завдань має бути спрямована творча ініціатива вчителя.

Сутність концепції О. Ростовського щодо педагогічного керування процесом музичного сприймання школярів полягає у ставленні до нього як до соціально-педагогічного явища, в якому об'єктивні та суб'єктивні чинники перебувають у нерозривній єдності та взаємозв'язку. Керування музичним сприйняттям буде ефективнішим за умови інформаційного забезпечення процесу, створення настанови на сприймання, здійснення художньо-педагогічного аналізу, забезпечення взаємодії різних видів мистецтва, організації самостійної музичної діяльності учнів

Спільними для всіх видів мистецтв є естетичне відображення в художніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-світоглядна спорідненість, що зумовлює єдину тематичну структуру програми "Мистецтво", логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до світу, до культури - провідні цінності, які стають базовими у моделюванні змісту загальної мистецької освіти.

Ефективному опануванню специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва і розумінню його цілісності сприяє також інтеграція елементів змісту на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій - "ритм", "контраст", "симетрія", "композиція, "динаміка" тощо.

Розробка вчителем (або двома вчителями, що працюють узгоджено) технологій інтегрованих уроків, насамперед вступних та узагальнюючих у межах кожної теми, залежить від обсягу споріднених тематичних художньо-естетичних елементів.

Навколо визначених головних тем концентруються інші складові навчально-виховного процесу: дидактичний матеріал для сприймання та інтерпретації (низка художніх образів, втілених у творах різних видів мистецтв), практична художньо-творча діяльність (з використанням системи завдань інтегрованого типу), словник термінів тощо.

Отже, проаналізувавши науково-методичну літературу, можемо дати визначення поняттю «музичне виховання». Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях.

Ціллю музичного виховання за Д. Кабалевським є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною суспільно - вироблених способів і дій. Це свідчить про тісний зв'язок між вихованням, навчанням та розвитком дитини і про детермінуючу роль перших двох. Музичний розвиток розглядається як якісні зміни психічних процесів, що викликаються внутрішніми закономірностями музичних переживань дитини і зовнішніми обставинами її життя і виявляється у здатності сприймати музику, займатися практичною музичною діяльністю та у сукупності музичних знань, умінь та навичок.



ВИСНОВКИ

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що музичне мистецтво - яскравий та незамінний засіб формування цілісної особистості дитини. Музика володіє своєю «мовою». Як правило ми бачимо, що цю ідею підтримує більшість країн у прагненні до виховання музично грамотного підростаючого покоління. Основними ідеями, які проходили в процесі дослідження музичної освіти різних країн, стали ідеї важливості не просто навчити дитину виразно, чисто співати, рухатись під музику, а розуміти музику, відчувати її та жити у гармонії з нею. Музика і пов'язана з нею діяльність можуть визвати в дитині особливу потребу, бажання спілкуватися з нею, а по мірі можливості і «розмислювати» в ній. Музично-естетичне виховання в Україні являється не самоціллю, а засобом всебічного, гармонійного розвитку особистості. У процесі музичного виховання особливо успішно формуються моральні якості дитини.

Головне завдання яке ставлять перед собою більшість країн це надання змоги дитині засвоїти елементарні знання про музику, оволодіти практичними навичками і вміннями, що допомагають розвитку музичних здібностей можуть такі методи, як художнє виконання твору, пояснення і бесіда, практичний метод, емоційний вплив на дитину, об'єднання кількох видів мистецтва, створення ігрових ситуацій.

В основі музичної культури країн Заходу лежить розвиток творчості та введення нової концепції музично-ритмічного виховання, створену Е. Жак-Далькрозом, яка стала протилежністю традиційній співацькій концепції музичного виховання і була реакцією музиканта-педагога на однобокий інтелектуалізм шкільного навчання, коли тіло перебуває у бездіяльності; на обмеженість фізичних занять, коли інертні розум і почуття.

Працюючи з дітьми, Жак-Далькроз дійшов висновку, що головними недоліками традиційної методики є ізольованість видів діяльності й поділ процесу осягнення музики на низку навчальних дисциплін, позбавлення музичного виховання його сутнісної основи - емоційності.

Найважливіше у музичному навчанні, на думку Жак-Далькроза, попереднє і супутнє осягнення музики. Виховання музикальності немислиме поза музичним сприйманням. Лише повноцінне сприймання закладає основу музикальності дитини, тільки на цій основі можливе навчання і подальший музичний розвиток. "Музичне виховання повинно повністю ґрунтуватися на слуханні або у будь-якому разі на сприйманні музичних явищ", - підкреслював Жак-Далькроз.

Ідеї Жак-Далькроза щодо творчого розвитку особистості своєрідно розвинув німецький композитор і педагог Карл Орф. Він вважав головною метою музичного виховання розвиток творчого потенціалу особистості. Музичне виховання за його системою здійснювалося в процесі "елементарного музикування" (термін К. Орфа). Суть цієї діяльності полягає в синтезі музики і мови. Музика пов'язується з рухами, пантомімою, театралізованою грою.

Педагог вважав, що для дійового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з ранніх років змогла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зі слова, ритму, руху творити музику. Тому він відмовився від використання на першому етапі композиторської музики і обрав шлях активізації музичної діяльності дітей через їх власне музикування, спонукаючи цим до імпровізації й створення власної музики.

В основі життєустрою країн Сходу лежить художнє світосприйняття. Зокрема, вся життєдіяльність особистості в Японії та Росії підпорядковується збереженню, засвоєнню та впровадженню у повсякденне життя власних багатовікових традицій.

Життєва та творча сила японської та російської культури засобами художнього виховання передається підростаючому поколінню, естетизує їхню свідомість, сприяє формуванню основних якостей національного характеру, впливає на позитивне і відповідальне ставлення до справи та оточуючих людей, визначає комплекс цінностей і психологічні пріоритети. Музичне життя Японії дуже насичене.

Професійна музична освіта здійснюється на дуже високому рівні на музичних відділеннях міст Токіо та Осаки. В Японії ведеться дуже ґрунтовна науково-дослідна робота з музики, яка проводиться в дослідницьких інститутах. Музичне виховання дітей здійснюється від самого народження. Навчання музиці - це шлях, щоб дитина виросла достойною і благородною людиною: слухаючи від народження прекрасну музику, вона буде наближатися до краси та гармонії у всіх сферах свого життя (Шиниці Сузукі).

Загальноосвітня школа приділяє велику увагу музичному навчанню за допомогою ритміки, вокальних, інструментальних вправ і слухання музики. Головною метою музичного виховання в Японії є набуття знань і навичок, що допоможуть учням орієнтуватися в музичній творчості, на певному рівні виконувати твори національних та зарубіжних композиторів. Навчання музиці може починатися в досить ранньому віці, у дитячих садочках, що працюють за системою відомого японського скрипаля й педагога Шініці Сузукі, педагогічна концепція якого ґрунтується на ідеї сенситивності раннього дошкільного періоду для емоційного та чуттєвого розвитку дитини. Його підхід базувався на принципі,що «музикальність - це не вроджений талант, а здатність, яка може бути розвинута. Будь-яка дитина,яку навчають належним чином, може стати музикальною - це не важче, ніж навчитися говорити рідною мовою. Потенціал кожної маленької дитинки неосяжний».

Українські засади музичного виховання дуже схожі з японськими. Заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв'язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності. Емоційна чутливість і розвинений музичний слух дадуть змогу дітям в доступних формах відгукуватися на добрі почуття і вчинки, допоможуть активізувати розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвинути фізично. Д.Б. Кабалевський - видатний педагог вважав, що музика і пов'язана з нею діяльність можуть визвати в дитині особливу потребу, бажання спілкуватися з нею, а по мірі можливості і «розмислювати» в ній.

Яскравим представником Російської культури був Дмитро Кабалевський. Він вважав, що в основі музичного виховання лежить активне сприймання музики. "Лише тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї, - підкреслював педагог. - Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа усіх форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття та думки і поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує".

Концепції музичного навчання Д. Кабалевського мали великий вплив на розвиток музичної освіти багатьох пострадянських країн і Україні не є виключенням. По цей час ми у своїй методиці музичного виховання використовуємо саме педагогічні принципи Кабалевського.

Проаналізувавши розвиток музичної освіти у різних країнах можна зробити висновок, що загалом важливість музичної освіти підтримують більшість сучасних досліджуваних країн. Музична освіта є одним з невід'ємних умов розвитку нормальної естетично розвиненої дитини.

Дослідивши методики музичного виховання країн Заходу та Сходу можна чітко викреслити для себе особливості кожної. Кожна методика має свою особливість завдяки якій має право на існування і подальший розвиток в освітній структурі. Загалом музичне мистецтво є обов'язковою умовою виховання підростаючого покоління. Саме тому в наш час удосконалення системи музичної освіти відіграє значну роль, досліджуючи методики виховання інших країн ми можемо виділити для себе корисні і деї і надбання для розвитку освіти на території України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вища і середня школа за кордоном. - М., 2008. - 16 с.

2. Михайлова Ю.Д. Традиційна система соціалізації дітей в Японії / Ю.Д. 3.Михайлова //: традиційні форми виховання дітей и підлітків у народів Східної і Південно - Східної Азії. - М., 1983. - С. 89-110.

4. Тавровський Ю.В. Загадки “японського духу" / Ю.В. Тавровський. - М.: Сов. Россия, 2009. - 126 с. -

5. Троєльнікова Л.О. Художнє виховання в початковій і середній школі Японії як інтегральна складова загальнонаціональної системи неперервної художньої освіти / Людмила

6. Троєльнікова // Київське музикознавство: Культурологія та мистецтвознавство. - 2004. - Вип. 16. - С.254-266.

7. Троєльнікова Л.О. Роль сім'ї в художній освіті підростаючого покоління Японії / Людмила Троєльнікова // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - 2004. - Вип. 13. - С. 211-216.

8. Дьюи Дж. Психологія и педагогіка / Джон Дьюи. - М.: Лабиринт, 1999. - 190с.

8. Елманова В.К. Высшее образование за рубежом / Валентина Константиновна Елманова. - Л.: ЛГУ,2008. - 48 с.

9. Завьялова О.И. Токио и токийцы : будни, выходные, праздники / Ольга Исааковна Завьялова. - М.:.-Наука, 1990. -154 с.

10. Рапопорт К. Японская школа на пороге перемен / К. Рапопорт // За рубежом. - 1990. - № 12. - С. 14-15.

11. Михайлова Ю.Д. Традиционная система социализации детей в Японии / Ю.Д. Михайлова // 1991. - № 2. - С. 48-52.

12. Ветлугіна Н.А. Методика музичного виховання дітей в дитячому садку Київ « Вища школа» 2008.- 254с.



ДОДАТОК А

Тема: “Богатирська тема в музиці” 5-й клас.

Завдання:

Навчити дітей сприймати музику як невідємну частину життя кожної людини (“Без музыки земля - пустой, недостроенный дом, в котором никто не живет”);

Сприяти розвитку уважного та доброзичливого відношення да навколишнього середовища;

Виховувати емоційну чуйність до музики, потребу в музичних переживаннях;

Всіляко сприяти розвитку інтересу до музики через творче самовираження, що виявляється в роздумах про музику, власній творчості (поезія про музику, "музичний малюнок");

Сприяти формуванню слухацької культури школярів на основі залучення до вершинних досягненнь музичного мистецтва;

Навчити знаходити взаємодії між музикою та іншими видами художньої діяльності (літературою і образотворчим мистецтвом) на основі знову набутих знань;

Сформувати систему знань, націлених на осмислене сприйняття музичних творів (знання найбільш значних музичних жанрів і форм, засобів музичної виразності, усвідомлення глибокої взаємозв'язку між змістом і формою в музичному мистецтві).

Мета: духовно-моральне виховання школярів через залучення до музичної культури як найважливішого компоненту гармонійного формування особистості.

Обладнання: музичний центр, фортепіано.

Оформлення дошки: Тема уроку, картини Васнецова, Глазунова, портрет Олександра Невського, портрет композитора О. Бородіна, плакат "словник характерів", роздатковий матеріал (малюнки дітей на богатирську тему).

Хід уроку

Віктор Іванович Васнецов (1881-1926)

Дитячі роки Віктора Михайловича Васнецова пройшли в мальовничому селі "Рябово", Вятского краю. Село розташовувалося серед глухих північних лісів. Тут довгими зимовими вечорами, під шум дрімучих дерев, майбутній художник вперше почув і назавжди полюбив народні казки, перекази про героїчні подвиги богатирів. Чарівні чудеса, билинні події оживали в уяві, хвилювали розум і почуття, а коли хлопчик виріс і став художником, його мрії і мрії втілилися в картинах. Кращою картиною Васнецова на билинний сюжет по праву вважаються "Богатирі". Васнецов зобразив богатирів настільки живо і переконливо, що іншими ми їх і уявити не можемо. Три билинних героя на виїзді примічають, чи немає в полі ворога, не ображає чи хто кого. У центрі Ілля Муромець на вороному коні, огрядний і сильний, неспішно оглядає простори. Він підніс руку до чола, ніби не відчуваючи, що на ній висить "сорокапудовий" палиця. У всій зовнішності цього силача немає нічого страхітливого, він великодушний і добрий. Зліва Добриня Никитич, його білий кінь тривожно заіржав, і Добриня виймає меч з піхов. Тільки на ньому з усіх богатирів надітий золотий хрест. Цим художник нагадує, що Добриня має зв'язок з легендарним Добринею, воєводою київського князя Володимира - хрестителя Русі. Справа - наймолодший, Олександр Попович. Він не тільки хоробрий і спритний, але в боротьбі з ворогом може застосувати хитрість і навіть обман. Альоша вклав стрілу в лук і пустотливо скосив веселі очі. Його образ самий життєрадісний і лукавий. Всі троє, незважаючи на різні характери, дивно єдині в одному: вони готові зустрітися з ворогом, впевнені у правоті своєї справи. Це захисники землі Руської. Герої картини Васнєцова приходять до нас у дитинстві і назавжди залишаються в наших серцях, будь то біг Сірого Вовка по темному лісі, політ Килима-літака або сумні думи Альонушки у темного виру.

I. Привітання вчителя.

II. Повторення пройденого.

На минулих уроках ми говорили про жанрову музиці. Що таке жанр? Кантата відноситься до жанрової музики. Що таке кантата? Який твір слухали на минулому уроці? Як називаються частини цього твору? Що за подвиг здійснив Олександр Невський? Чи можна назвати Невського "російським богатирем"? Чому? Ми часто зустрічаємося з богатирською темою в народній творчості, в поезії, в літературі, в музиці, в живописі, в театрі, в кіно. Це тому, що з давніх часів на Русь наступали вороги, намагаючись заволодіти нашими землями, багатствами, поневолити наш народ. ОБРАЗ БОГАТИРІ І НАРОДИВСЯ У РОСІЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ЯК ОБРАЗ могутнього захисника БАТЬКІВЩИНИ. Народ добре пам'ятав пісні про богатирів, і ще зовсім недавно їх можна було чути на Півночі нашої Батьківщини від старих людей, у селах на річці Печорі, на березі Ладозького і Онезького озер і у Білого моря. За старих часів билини співали під дзвін псалтиря, співали урочисто при великому скупченні народу. Великий російський письменник Лев Толстой переказував билини про богатирів (показ книг). Російські композитори складали пісні, в основі якої була народна билина.

III. Новий матеріал

Друга симфонія Олександра Бородіна називається "Богатирська симфонія". Слово "симфонія" від грецького означає "співзвуччя"-твір для оркестру. Як правило, в симфонії 4 частини. Сьогодні ми почуємо одну з них найяскравішу. В музиці цього композитора відчувається характер сильних, могутніх російських богатирів. Зоровий ряд. На дошці ви бачите картини: Виктор Васнецов “Три богатыря”, Илья Глазунов “Бой Пересвета с Челубеем”.

* Як ви вважаєте, які риси російського характеру видно на даних картинах? * Що повинна приносити людям богатирська сила? * Назвіть героїв російських билин. * Його портрета немає на дошці, але він російський герой - врятував Росію від польських загарбників? Назвіть його ім'я. Чи можна його назвати російським богатирем?

Короткі розповіді дітей: * Зараз ми прослухаємо фрагмент з богатирською симфонії Олександра Бородіна. Завдання під час прослуховування: * Які риси богатирського характеру об'єднують зображення богатирів на картинах з богатирською темою музиці. Скористайтеся словником характерів.

IV. Слухання музики

Відповіді на питання учнями. Слухаючи цей фрагмент, подумки представляється образ давньої Русі, її безкраї степи, богатирські застави, битви богатирів. * Чому коли композитори звертаються до билинним сюжетів, в їх музиці зростає відчуття побачити "подумки", всередині себе? * Як можна побачити музику? * Послухайте вірш "Богатирська сила" Миколи Добронравова. * Виконання вірші дітьми під музику Олександри Пахмутової "Богатирська сила". * До якої картині найбільше підходять ці слова (відповіді учнів)? Закріплення пройденого на уроці. Питання по темі уроку.

VI. Висновки

Споконвіку російський богатир стояв на варті своєї Батьківщини і спокою свого народу, охороняючи кордони рідної землі, що й знайшло відображення в картинах відомих російських художників, в билинах, в музиці композитора О. Бородіна. Девіз Іллі Муромця: "Свята Русь не порожня стоїть, на святій Русі є сильні, могутні богатирі!"

VII. Виконання пісні

“Музыка может грустить и смеяться, Музыка может заставить любить и страдать, Боль и обиду, надежду и счастье Может прочувствовать и передать...”

Мы сегодня увидели музыку Бородина в картинах известных художников. О том, как можно увидеть музыку, давайте споем песню “Я хочу увидеть музыку” Г.Струве.



ДОДАТОК Б

музичний виховання швейцарія японія

Тема: «Музику народило життя» 2-й клас

Мета: Сформувати уявлення про музику, яку народило життя;навчити дітей сприймати почуття, що зображує музика; Вивчити пісню «Любіть Україну»; розвивати співацькі вміння, увагу, мовлення;Виховувати інтерес до музики.

Наочно-дидактичні засоби: малюнок Незнайка, портрет Євгена Адамцевича, слова пісні «Любіть Україну».

Зміст:

1. Розповідь про те, що зображує музика

2. Розучування пісні «Любіть Україну» В. Сосюри, вироблення навичок правильної співацької постави, дихання.

3. Слухання і аналіз «Запорозького маршу» Євгена Адамцевича, визначення змісту пісні.

Завдання:

1. Сформувати уявлення про музику, яку народило життя.

2. Підвести учнів до того, що музика виражає внутрішній світ людини (настрій і почуття) і зображує різноманітні події.

3. Прослухати, проаналізувати та визначити явища чи події, що зображує музика.

4. Навчити дітей розрізняти почуття, що передає музичний твір.

Література: ППЗ 2 клас, О.В.Лобова «Музика» 2 клас, Д. Кабалевський «Про 3 китів та інші цікаві речі».

Обладнання: музичний центр, фортепіано.

Хід уроку

I. Організаційна частина

1. Вхід в клас під музичний супровід

2. Музичне вітання

Добрий день, добрий день, добрий день вам діти!

Добрий день, добрий день, добрий день вам вчитель!

3. Представлення

Звати мене Наталія Анатоліївна, і сьогодні ми разом із вами проведемо урок музики.

II. Основна частина

1. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Діти, до нас на урок завітав Незнайко. Нещодавно йому розказали, що в вашому класі найкраща успішність та дисципліна на уроках. Отож він завітав до нас в гості, щоб перевірити це. Тож сьогодні разом із Незнайком ми вивчимо тему «Музику народило життя». Тож розпочинаємо нашу роботу.

2. Розспівування.(поспівка «Диби-диби», «Вийди-вийди сонечко»)

А розпочнемо ми з розспівування, для того, щоб підготувати наш голос до співу. Давайте згадаємо поспівку «Диби-диби».Сіли рівненько, руки поклали на коліна.

Диби - диби, диби-би,пішла баба по гриби.

А дід по опеньки в неділю раненько.

Оскільки на вулиці сьогодні похмуро, тож давайте закликаємо сонечко. Для цього необхідно згадати поспіву «Вийди-вийди сонечко»

Вийди вийди сонечко, на дідове полечко.

На бабине зіллячко, на наше подвір'ячко.

Молодці, ви добре розспівались, а тому готові до роботи на уроці.

3. Бесіда про музику, яку народило життя

Музика оточує нас повсюди, адже це мистецтво звуків, і тому вона може відтворити безліч звуків і шумів, які існують у навколишньому житті, природі. Також музика відтворює події з життя.

Подумайте і скажіть, які події може передавати музика, пісня?

Дійсно, музика і справді могутня, її народило саме життя. Усе що є в ньому музика намагається зобразити, виразити. І це вона робить власними специфічними засобами через мелодію, ритм, темп, динаміку.

Якою може бути мелодія? (тривожна, схвильована, плавна, протяжна)

Яким може бути ритм? (маршовий, монотонний, одноманітний, млявий)

Яким може бути темп? ( повільний, жвавий, поривчастий, моторний)

Якою може бути динаміка? (Невиразна, наростаюча, одноманітна)

4. Розучування пісні «Любіть Україну»

Зараз ми із вами прослухаємо пісню «Любіть Україну» та визначимо, про що в ній розповідається. А потім почнемо її розучувати. (прослуховування)

Про що розповідається в даній пісні?.

Зараз ми почнемо розучувати цю пісню, але для початку нам необхідно згадати, як ми сидимо під час співу?

Любіть Україну, як сонце любіть

Як вітер і трави і води.

В годину щасливу і радості мить

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

5. Розповідь про пульс в музиці

В попередній пісні ми співали про те, що дороге і рідне для кожного із нас. А зараз прослухайте іншу пісню і скажіть де ви її чули?(слухання Є. Адамцевича «Запорозький марш»).

Давайте пригадаємо, де нам доводилось чути цю мелодію?

Який це кит музики? (марш)

За якими ознаками ви зрозуміли, що почули саме марш?(марш має виразний пульс).

А що ж таке пульс?

Коли лікар приходить до хворого, він насамперед рахує його пульс. Якщо людина хвилюється, хвора чи поспішає, то її пульс буде нерівним, частим. Якщо ж людина спокійна, то і пульс буде рівномірним. Так і в музиці ми відчуваємо зміни в пульсі залежно від характеру музики, від того, про що вона розповідає.

Прослухайте ще раз «Запорозький марш» та вказівним пальцем відбийте пульс цієї мелодії. (слухання пісні).

Про що розповідає ця музика? (героїчне минуле нашої країни, завдяки вираженому в марші героїчному, піднесеному настрої).

Що виникло в вашій уяві? (образи славного козацького минулого нашої Батьківщини).

Опишіть свої враження від прослуховування Запорозького маршу.

6. Розповідь про Є. Адамцевича.

Євген Адамцевич безмежно талановита людина. У 2 роки він повністю втратив свій зір, але це не завадило йому жити далі і творити. У часи коли бандуристи не могли заробляти на життя, він грав на базарі, за що часто його вивозили за місто. Відсутність зору не завадила Євгену Адамцевичу творити свої шедеври, він відчував музику своїми пальцями, а тому став дуже відомим.

III. Підсумок уроку

1. Підведення підсумку уроку.

Про що ми сьогодні говорили на уроці?

Яку пісню прослухали?

Яку пісню вивчили?

Якими спеціальними засобами музика описує життя?

Як ви розумієте поняття пульсу в музиці?

Сьогодні на уроці ми з вами переконалися, що основою музики незалежно від типу до якого вона належить завжди є життя. Незнайко дуже радий, що потрапив саме до вас на урок та багато чому навчився.

Урок закінчено. До побачення!

Размещено на Allbest.ru