Розвивальне навчання

У цьому контексті для психолого-педагогічної науки безпідставним є «історичний» висновок В. Давидова щодо «принципового вирішення проблеми розвивального навчання…» [4, с. 198]. Про це свідчить не лише актуальна освітня практика, а й теорія, що обстоює провідну роль навчання для розумового розвитку дитини, розвивальне значення лише окремих типів навчання, можливість розвивального навчання тільки через формування навчальної діяльності школярів тощо.

З іншого боку, представники напряму, про який ідеться, істотно обмежили поле власного продуктивного пошуку, відмовившись від реалізації індивідуального й диференційованого підходів у навчанні. Так, невиправдано стверджується, що сформувати високий рівень навчальної діяльності можна в усіх учнів незалежно від їхніх індивідуально-психологічних особливостей (нахили, здібності, воля тощо), заперечуються індивідуальні лінії (варіанти) розвитку особистості. Вважається, що створення оптимальних умов для формування навчальної діяльності уже передбачає позитивний результат. Такий підхід зумовлює теоретичну індиферентність стосовно обґрунтування форм і результатів навчання, суб'єктивного оцінювання та використання уроку як ефективних педагогічних засобів у системі навчальної діяльності молодших школярів.

Відомо, що психічний розвиток спричинюється як зовнішніми умовами-чинниками, так і внутрішнім. Якщо розвиток дитини тлумачать спрощено, однобічно, як це робиться в теорії навчальної діяльності, то нівелюються варіації індивідуального розвитку особистості. Але тоді наука замикається сама на собі, неприпустимо далеко відривається від практики.

Зауваження стосовно педагогічних систем, які перебувають у становленні. Аналогічно ми проаналізували повноцінність проблемно-діалогічного і диференційованого навчання. Одержані результати занесені до таблиці 1 (поз. 4, 5). Загальний висновок такий: проблемно-діалогічне і диференційоване навчання, незважаючи на великий обсяг робіт, виконаних у контексті доказів їх ефективності, не є повноцінними інноваційно-педагогічними системами. їх доцільність ґрунтовно доведена на рівні мети і завдань організації розвивального навчання. Щодо інших ланок навчального процесу, то здобутки тут набагато скромніші: частка інноваційного змісту є незначною порівняно з традиційним змістом або ж застосування цих моделей передбачає незмінюваність традиційних ланок. Звідси, власне, їх концептуальна аморфність, що зумовлює невиправдано широке тлумачення їх можливостей попри відсутність належного змістового, технологічного та оцінного забезпечення.

Водночас варто зауважити, що аналізовані системи перебувають у стані теоретико-методологічного розвитку і відкриті для інноваційних доповнень. Так, виділення окремої наукової галузі-методології проблемного навчання дає змогу, з одного боку, обґрунтувати продуктивні методологічні схеми діалектичного взаємозв'язку і взаємодоповнення вихідних категорій і понять («пізнавальна проблемність», «форма проблемності», «навчальна проблемна ситуація», «внутрішня проблемна ситуація», «проблемно-діалогічна ситуація» та ін.), з іншого, - зважено підійти до описання самої процедури їх використання. Останнє надає їм статусу нормативно-регулятивних засобів (інструментів) пізнання, які забезпечують теоретико-сутнісний рівень розуміння природи навчального пізнання. Усе разом узяте схиляє теоретиків і практиків до створення різних моделей організації проблемно-розвивального навчання.

Попередні висновки. Методологічний аналіз відомих систем розвивального навчання щодо їх інноваційної повноцінності (для свого історичного часу) показує:

1) у вітчизняній психолого-педагогічній науці не існує таких теорій і концептуальних підходів, які б давали певне уявлення про те, як взаємопов'язані видозміни всіх основних ланок навчального процесу з огляду на чітко окреслені закономірності, принципи, факти. Це певною мірою стосується і проаналізованих систем і тих, які підлягають окремому, докладнішому вивченню-проблемного і диференційованого навчання;

2) учені, групи науковців чи наукові школи не ставили перед собою завдання вирішити проблему цілісної видозміни традиційної шкільної практики, орієнтуючись на досвід високоефективного експериментального навчання. Так, інноваційний зміст окремих етапів навчального циклу був недостатньо продуманим, часто-густо декларативним, проблематичним; деякі ланки навчального процесу лише замінювались частково чи взагалі, залишаючись типовими для багатьох педагогічних систем, а тому здебільшого були малоефективними.

Психолого-педагогічний проект модульно-розвивального навчання. Осмислення поданих у таблиці результатів методологічного аналізу наштовхнуло нас на розробку наукового проекту модульно-розвивального навчання як метатеорії [10]. Згідно з нею (див. поз. 6) положення, поняття, факти інших теорій не ігноруються, а переосмислюються і систематизуються на основі новітніх ідей, принципів, методологічних орієнтирів. Це дає змогу, з одного боку, виявити у психології і дидактиці поле дієвості (об'єктивності) наявних теоретичних підходів, з іншого, - використавши продуктивно їх пояснювальний потенціал, позбутися недоліків у навчанні.

Проекція модульно-розвивальної метатеорії на шкільну практику закладає наукові підвалини для побудови повноцінної системи навчання, що характеризується високою ефективністю розвитку і самореалізації кожного учасника навчального процесу. В експериментальному режимі ця система проходить випробування в Донецькому експериментальному об'єднанні шкільних модулів АПН України (генеральний директор О.І. Калугін). Результати першого етапу пошуку альтернативи класно-урочній системі підтвердили високу ефективність і перспективність модульно-розвивального навчання [10, с. 67-72].

У системі модульного навчання форма-модуль має такі ознаки:

1) нерозривний зв'язок і єдність змістового і формального модулів;

2) 30-хвилинний часовий відтинок організації навчального процесу (міні-модуль);

3) чітка психолого-педагогічна спрямованість, смислова цілісність і логічна завершеність кожного міні-моду ля;

4) існування (залежно від віку) автономних, здвоєних і строєних міні-модулів;

5) відбір і поєднання способів навчальної діяльності на основі вимог принципу їх оптимального різноманіття і взаємодоповнення.

Основу технології модульно-розвивального навчання становлять ідеї модульно-розвивального процесу і цілісного функціонального циклу навчального модуля [17, с. 20].

Модульно-розвивальний процес - найпрогресивніша форма, спосіб реалізації процесів соціалізації особистості, які передбачають оволодіння певною системою знань, норм і цінностей. Основні закономірності перебігу цього процесу вдало фіксує структурно-функціональна модель навчального модуля [10, с. 30]. Згідно з цією моделлю функціонування навчального модуля-від установчо-мотиваційного етапу до контрольно-рефлексивного-має двофазовий характер. Призначення першої фази полягає у первинному сприйнятті, відкритті й осмисленні конкретного змістового модуля, другої-у виробленні вмінь і навичок, продуктивних способів узагальнюючої і рефлексуючої діяльності. Кожна з цих фаз утримує три етапи (модулі), які в логічно-змістовій єдності утворюють повний функціональний цикл навчального модуля, що характеризує мікроетап психосоціального розвитку вчителя і учня.

Для функціонального циклу характерні такі особливості:

1) завершена послідовність шести етапів функціонування;

2) насиченість кожного етапу відповідним психодидактичним змістом (спільна пошуково-пізнавальна активність, проблемно-діалогічні форми, внутрішня вмотивованість тощо), в якому процеси розвитку і функціонування модульно-розвивального процесу взаємозумовлюють один одного;

3) функціональна цілісність модульно-розвивального процесу, що досягається завдяки переходу навчального модуля від першої фази розвитку до другої;

4) відносна незалежність етапів цілісного функціонального циклу навчального модуля, що свідчить про гнучкість і динамічність модульної системи організації навчання;

5) спрямована циклічність у функціонуванні навчальних модулів, спричинена генезисом процесів психосоціального зростання вчителя і учня.

Отже, навчальний модуль, видозмінюючись від етапу до етапу, є вузловою ланкою у розвитку суб'єктивності вчителя і учня. Завдяки цьому забезпечуються становлення і зв'язок модулів-змістового і формального, проблемно-предметного і формувально-коригуючого, процесуального і результативного, модулів знань, норм і цінностей тощо. Останні, відображуючи різні рівні й особливості розвитку модульно-розвивального процесу, є не тільки показниками змістовності навчального модуля, а й психодидактичними засобами керування спільним навчальним і соціальним поступом учасників педагогічного процесу.

Висновок

Отже, в ХХ столітті під впливом системного підходу поступово стало складатися нове розуміння даного поняття «технологія навчання». Нове тлумачення поняття «технологія навчання» в свою чергу ґрунтується на понятті «дидактична система».

Сучасне розуміння ідей розвивального навчання підготовлене тривалими пошуками світовою педагогічною думкою шляхів і засобів навчання, які найбільшою мірою сприяють розвитку пізнавальних здібностей та особистості дитини в цілому.

Перетворення дитини в суб'єкта, зацікавленого в самозміні і здатного до неї, складає основний зміст процесу розвитку в шкільному віці. Забезпечення умов для такого розвитку - основна мета розвивального навчання, яка принципово відмежує її від різноманітних форм традиційного шкільного навчання.

Своєрідність мети розвивального навчання визначає особливості її змісту, тип навчальної активності, на яку вона спирається, методи та форми організації навчального процесу, характер взаємовідносин між його учасниками, особливості їх спілкування. Спільне розв'язання навчально-дослідних завдань учнями та учителем - важлива характеристика метода розвивального навчання.

Знання по-різному засвоюються і по різному впливають на розвиток дітей залежно від способів керівництва навчальною діяльністю. Розвивальний вплив навчання найбільше визначається його процесуальною стороною, тобто тим, як саме воно організоване. Тому в перебудові організаційних форм - важливо, щоб високий навчальний результат досягався не за будь-яку ціну, а поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.

Земська школа завдяки педагогічним пошукам М. Корфа, його спадщині стала на шлях розвивального навчання, а основою методики викладання затвердилася організація самостійної розвивальної діяльності учнів. Роль учителя була спрямована на активізацію діяльності учнів різноманітними засобами, методами та прийомами навчання. Таким чином, ідеї М. Корфа є провідними ідеями в розв'язанні актуальних проблем розвивального навчання на сучасному етапі вдосконалення освіти: впровадження нових типів і видів викладання, історичний характер змісту національного виховання, особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі.

Список джерел

1. Альтернативные технологии развивающего обучения. - Смоленск, 1996. - 99 (4)

2. Гончаренко С.У. Технологія навчання // Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997 - С. 331., (с. 331)

3. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1986

4. Занков Л.В. Избранные педагогические труды. - М., 1990., с. 112 - 121

5. Корф Н.А. Народная школа в руках крестьянского земства // Вестник Европы. - 1881. - Т.V, Октябрь. - №10. - С. 784-811., с. 798

6. Корф Н.А. Наш друг: Книга для чтения учащихся в школе и дома, руководство к начальному обучению родному языку. - СПб., Изд. Д.С. Кожанчикова, 1871. - 360 с., с. 205

7. Лернер И.Я. Методы обучения // Дидактика средней школы. - М.: Просвещение, 1982., (с. 181-215)

8. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. - М.: Просвещение, 1982., с. 21

9. Падалка О.С. та інші. Педагогічні технології. - К.: Укр.енциклопедія, 1995 (с. 47)

10. Рідна школа. - 1994. - №6.

11. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии: В 2 т.-Т.1-М., 1989., с. 79

12. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с. (126)

13. Сборник постановлений Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В 3-х т. - Москва: Тип. Московского товарищества Н.Л. Казецкого, 1910. - Т.ІІ. - 887 с., с. 567

14. Селестен Френе. Избранные педагогические сочинения. Пер. с франц. - М.: Москва, 1994. (с. 12)

15. Сухомлинський В.О. Вибраны твори. - Т. 1. (97)

16. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - К.: Радянська школа, 1995. - Т.6. - 580 с., с. 14

17. Фурман А.В. Методологічний аналіз системи розвивального навчання // Педагогіка і психологія. - 1995. - №1.,

Додатки

Вправи для «розумової гімнастики»

На уроках різного змісту можна знайти кілька хвилин, щоб час від часу повиправляти розум дітей у гнучкості й швидкості процесів. Зокрема, маємо на увазі короткочасне проведення вправ на добір ознак предмета, його визначення, конструювання, комбінування, доповнення, прогнозування тощо. Набір таких завдань, побудованих переважно на програмному змісті, дає змогу пожвавити урок, виховує в дітей смак до напруженої роботи.

Пропонуємо зразки різних вправ для розумової гімнастики:

І. Називання ознак і дій предмета і виділення серед них істотних, тобто таких, що дають змогу розпізнавати його в будь-яких умовах.

- Назви ознаки, які може мати сніг.

Холодний, блискучий, білий, лапатий, колючий, м'який, пізній, іскристий, синій, свіжий, ранній, глибокий, мокрий, пухнастий, важкий, дрібний, зірчастий, несподіваний.

- Які серед цих ознак головні?

- Спробуй дати чітке, коротке визначення речей, якими користуєшся. Наприклад, що таке стіл? Ліжко? Ніж? Парта? Хто такий слюсар? Машиніст? Таксист?

Корисним є і зворотне завдання: учні називають ознаки, за якими треба відгадати, що це або хто це.

- Продовжи ланцюжок слів, пов'язаних за змістом: коло, трикутник…; плюс, мінус…; число одноцифрове…; зліва, справа…; сторінка, книжка…; стеблинка, зернинка….

II. Вправи на конструювання. Вони мають багато варіантів і форм постановки завдання. Найпростішим є конструювання з готових деталей одиночного об'єкта за зразком, це так зване практичне конструювання. Такі види завдань, як правило, використовують на уроках праці, образотворчого мистецтва. Ширше застосовують конструювання на мовному і математичному матеріалі. Наведемо зразки завдань на конструювання на уроках мови:

- Заміни або перестав літеру, щоб вийшло нове слово (з «н» - я частина доби, з «п» - я грію щозими, з «р» предметом стану я. От вам загадка моя. Відгадка: ніч, піч, річ;

з «п» - уперта тварина, з «р» - на троні людина. Відгадка: цап, цар.

- Заміни у словах букви, що означають приголосні звуки. Які вийшли слова?

- Перестав літери, щоб вийшло нове слово: село (осел), лісок (сокіл), курча (ручка), кіт (тік);

- Поміняй місцями склади: банка, насос, нора, рама; Які вийшли слова?

- Спробуй придумати рядок слів з таким завданням.

- Розглянь уважно подані слова. У кожному з них сховалось інше. Яке? Склади рядок з таких слів:

буквар, коса, роса, кран, карась;

козак, кобзар, бандура, вдруге, сонечко;

ранок, вільно, вуха, команда, їжак;

рухливий, дослід, каштанів, засвоєння;

ведмідь, дзвінкий, голосні, помирає;

умова, саджанці, подарунок, світлофор;

вивчення, приказки, жовтенький, листячко, борщ;

припікає, чарівно, навряд, невидимий, порядок;

жирафа, склад, немовби, свідомого, виставка.

- Який склад «загубився» в цих словах? Ли-ця, - чик; воро-, за -.

- Якщо ти правильно утвориш слова з цих складів, то прочитаєш рядки з поезії Т.Г. Шевченка:

зо, ди, ве, ре, няя, моя, рою, чір, зій, над, го;

по, з то, лі, в не, го, ти, римо, сень, во, ко, во, бою, хе.

- Запиши слово, в якому корінь такий, як у слові гадати; суфікс - як у слові берізка; префікс - як у слові загубив; закінчення - як у слові зима.

- Придумай подібне завдання для складання слів заспівала і побачила.

- Запиши по два іменники до кожної схеми:

1) х т о?

2) щ о?

Розвивальну і діагностичну функції мають завдання на розумове і практичне конструювання. Найпоширенішим серед них є конструювання навчальних текстів на уроках розвитку мовлення, природознавства, читання, ознайомлення з навколишнім, їх розвивальна цінність полягає в тому, що для створення тексті учневі треба бачити об'єкт загалом, розуміти зв'язки між реченнями і окремими словами, диференціювати істотні і неістотні ознаки поняття, яке описується. Найлегшими в цьому виді є завдання на доповнення. Наведемо їх зразки до теми «Ознаки весни» (Ознайомлення з навколишнім, 2 клас):

а) Напиши про ознаки весни, доповнюючи речення. Місяць ______весну починає. Вдень ______ сонце. Сніг ______ ________. На сонячному боці ______ _______. Але вночі _______ ______.

б) Доповни оповідання про те, як птахи весну зустрічають.

Синички ______навідують годівниці і ______дзвінкі пісні. Ворони _____ _____, а гнізда _______. Горобці _______ цвірінькають, у калюжах. Граки _______ ________ ________. На високих деревах вони _______ _______.

На уроках розвитку мовлення (2 клас):

а) Прочитай текст.

ПОЛАСУВАЛА

_________. Залізла мишка в сарай. Побачила розсипане зерно. Кинулась на нього. А пастка хап мишку за лапку.

— Яким із цих речень краще розпочати текст? Доведи.

— Побудували новий сарай. Мишка була голодна,

б) Добери слова, які означають дію.

Закінчи текст реченням, що виражає головну думку.

ДБАЙЛИВИЙ ХАЗЯЇН

У Петрика _______ собака Дружок. Якось він захворів. Петрик ______за ним. Скоро Дружок ________. Петрик з ним __________. Ось який_________!

в) Прочитай початок і кінцівку оповідання.

СИНИЧКА

Морозним ранком Ігор ішов до школи. На снігу він раптом побачив синичку. Вона ___________________________________.

Весною Ігор випустив пташку. Вона довго не відлітала від хати, наче прощалася з хлопчиком.

- Якими реченнями ти доповниш оповідання?

г) Уяви собі, що, гуляючи в лісі, ти раптом побачив якогось звірка. Опиши його, вставляючи потрібні слова.

Біля куща ліщини я раптом побачив ______. Це був ______ звірок, схожий на ______. Його тіло було вкрите ______. У тваринки ______хвіст, мордочка ______і______ лапки. Він кудись дуже ______.

- Придумай закінчення тексту. Дай йому назву.

д) Склади текст за його назвою і кінцівкою.

ЧОМУ ГОДИННИК «ТІКАЄ»?

Довелось татові здавати годинник у ремонт. А маленький Миколка довго пам'ятав свій негарний вчинок.

Одним із варіантів завдань на конструювання є такі, що потребують пере формулювання і доповнення умови задачі. Наприклад, до теми «Складання і віднімання багатоцифрових чисел» (4 клас).

- Прочитай задачу.

За день загін проплив на човні 15 км. Це на 5 км більше, ніж пройшов пішки. Який шлях пройшов загін за день?

- Заміни підкреслені слова іншими так, щоб не змінився зміст задачі.

- Прочитай задачу.

У саду росте 6 вишень, що в 7 раз менше, ніж яблунь. Скільки всього дерев росте в саду?

- Заміни виділені слова іншими так, щоб задача розв'язувалась такою самою дією.

- Які потрібні дані, щоб скласти задачу на дві дії з таким запитанням: «Скільки кілограмів яблук продали на другий день»?

- Прочитай задачу. Якими даними її треба доповнити, щоб у запитанні бути слова «Скільки всього»?

Варіанти завдань на конструювання числового ряду:

- Розв'яжи приклад з пропуском знака дій чи одного з компонентів:

72… 8 - 9, 24… З = 72,… + 21 - 48, 56…12… = 54;

- Склади 3 приклади, в яких треба відняти 7; в яких треба помножити на 5;

- Склади 3 приклади на віднімання, відповідь яких - 8:

- Продовжи ряд чисел:

2, 4, 14… 10, 12, 14… 2, 4, 8,… 32, 16, 8…

- Заповни пропуски в ряді чисел: 2, 4,… 8,… 12.

III. Завдання на виключення зайвого винятково корисні для формування в учнів умінь різнобічного аналізу, виділення головних ознак поняття. Не менш важливим є й те, щоб на одному прикладі учень переконався, що від мети аналізу залежить ознака виключення зайвого предмета.

Наведемо варіанти формулювань цього виду завдань на уроках мови.

- Знайди «зайве» слово у кожному рядку:

зима, літо, осінь, ніч, весна;

кіт, гадюка, ягідка, пташка, лисиця.

- Доведи правильність відповіді.

- Знайди «зайве» слово:

грає, вишиває, малює, танцює, слухає, гра.

Яким одним словом можна назвати слова, що залишилися? Чому?

- Яка тварина «заблукала» до лісу?

Білка, рак, лисиця, заєць, ведмідь, лось. -

- Яке слово «заблукало» у кожному рядку:

малий, малює, маленький, змалку, мало;

гра, виграш, грамота, виграє, гравець;

будинок, побудував, будити, будова, будівництво;

буква, букет, буквар, буквений;

запис, записка, писати, писк, писанка.

- У цьому рядку всі слова, крім одного, можна перевірити правилом про правопис ненаголошених голосних. Яке це слово? Як перевіряється його правопис?

- Прочитай рядки слів. У кожному з них можна двічі виключати «зайве» слово. Від чого це залежить?

Мирний, холодний, темні, зелений, зелень; мова, мовник, розмова, мовити, мовлення; Придумай рядки слів з подвійним виключенням слів.

- Розглянь ряди чисел. Знайди в кожному «зайве» число. Як назвати числа, що залишилися?

28, 7, 42, 32;

53, 19, 8, 81;

21, 22, 9, 23, 24.

- Яке число «зайве» в цьому ряду? Яке з чисел буде найбільшим після перестановки цифр у кожному?

29, 49, 39, 59, 100.

Якщо виключити один приклад, то в усіх, що залишилися, буде однакова відповідь. Який це приклад?

40 + 8-3

(40 + 8) - 3

40-3 + 8

40-8 + 3

40 + (8 - 3)

Розвивальними є завдання на виключення зайвих даних з умови задачі. Виконуючи такі завдання, учні чіткіше розрізняють суттєве і несуттєве, встановлюють зв'язок між шуканим і даними. Наприклад:

Над річкою літало 5 метеликів, 2 ластівки і 4 чайки. Скільки птахів літало над річкою?

- Яке дане в умові зайве для відповіді на запитання? Чому? У магазині купили 8 спортивних костюмів для хлопчиків,

2 костюми для дорослих і 4 спортивних костюми для дівчаток. Скільки всього костюмів купили для дітей?

Яке дане в умові зайве для відповіді на запитання? Чому?

На тарілці лежало 3 огірки, 5 яблук, 4 сливи. Скільки всього фруктів лежало на тарілці?

Яке дане в умові зайве для відповіді на запитання?

- Виключити зайвий пункт з плану розв'язку задачі. Наприклад:

В їдальню завезли 6 ящиків яблук по 10 кг в кожному і 20 кг груш. Скільки всього кілограмів фруктів привезли в їдальню? План розв'язку.

1. Скільки кілограмів груш привезли?

2. Скільки кілограмів яблук?

3. Скільки всього кілограмів фруктів привезли в їдальню? Який пункт розв'язку ти вважаєш зайвим? Чому?

IV. Завдання на логічне комбінування.

Тетянка, Маринка і Оксана прийшли на ялинку в сукнях різного кольору: червоного, синього, жовтого. Тетяна була не в жовтій і не в червоній, Марина була не в жовтій. В якій сукні була Оксана?

Друзі спускалися на санчатах з гірки. Ігор проїхав далі, ніж Олег, Олег зупинився ближче, ніж Ігор, але далі від Мишка. Хто зупинився раніше від усіх?

На першому верстаті виробляють білий і жовтий папір, на другому - жовтий і синій, на третьому - червоний. Скільки кольорів паперу виробляють на трьох верстатах?

Колесо має 12 спиць. Скільки проміжків між ними?

Колоду, довжиною 6 м, розрізали на 6 частин. Скільки зробили розпилювань?

Як з допомогою 3-літрової банки і 5-ти літрової каструлі налити з крана у відро рівно 4 літри води?

Для підгодівлі пташок діти заготовили 10 кг горобини, а соняшника - на б кг більше, ніж горобини, насіння кавуна - у 8 разів менше, ніж соняшника. Протягом січня птахи з'їли все насіння соняшника і кавунів. Скільки кілограмів корму залишилося?

Чи можна дати відповідь, не розв'язуючи задачу? Чому?

У новому будинку 200 квартир. Оля живе в квартирі 19. Скільки в будинку квартир, номер яких у запису має ці дві цифри?

Яким способом найзручніше виконати підрахунки?

Щоб піднятися до себе в квартиру на 2 поверх, Вітя проходить 24 східці, скільки східців має пройти Євген, який живе в цьому будинку на 7 поверсі?

- Які з цих суджень завжди неправильні? Чому? Двозначне число більше однозначного.

Сума двох чисел більша різниці двох чисел. Число третього десятка більше числа 44. Різниця двох однакових чисел дорівнює нулю.

- Серед далі наведених суджень одне може бути правильним і неправильним. Яке саме? Обгрунтуй свою відповідь.

Тиждень складається з 7 днів. Травень приходить після квітня. Різниця менше від'ємника. Сума більша одного з доданків. Дві доби мають 48 годин.

V. Вправи на прогнозування сприяють формуванню в учнів уміння висловлювати передбачення щодо розгортання дій, процесів, наслідків, почуттів в уявних ситуаціях. Вони близькі до завдань на встановлення причиново-наслідкових зв'язків, але на відміну від них мають характер саме припущення, а не точного наслідку. Наведемо окремі варіанти завдань цього виду.

- Які події могли передувати цим словам?

Ох - …; ой - …; фу - …; ха - …; хи - …; фи - ….

- Яким наочним символом можна передати ці загальновживані слова і вирази: вниз; вгору; назад; вліво; вправо; завтра; обережно.

VI. Вправи на різнобічний аналіз об'єкта, з яким учні попередньо обізнані. Варіанти формулювань:

- Розглянь уважно малюнок. (На ньому, наприклад, зображена слива). Підготуйся про неї розповісти все, що тобі відомо: де росте, коли цвіте, коли достигає, яка за розміром, смаком, формою, кольором; як її заготовляють на зиму, як використовують.

Використання пдийому різнобічного аналізу з метою узагальнення вивченого. Наприклад, завдання:

Що ти знаєш про звук У?

1. Розкажи про звук У в слові кукурудза.

2. Як перенести сиджу, гудзик, умиваюся, указка.

3. Зроби звуко-літерний аналіз: читаю, п'ють, бал.

4. Разом чи окремо: у(війти), у(просити), у(лісі), у(школі)?

5. Дієслова якої особи мають у закінченні - у?

6. Який відмінок іменника і прикметника має закінчення - у?

- Прочитай слово, речення, підготуйся про нього розповісти все, що тобі відомо.

- Прочитай вправу. Скільки різних завдань з нею можна виконати?

- Прочитай цей уривок тексту. Які запитання можна до нього поставити?

- Прочитай умову задачі. Скільки запитань до неї можна поставити? Які саме?

- Про що ще може розповісти це рівняння?

- Є запис 18 - 5. Скількома способами можна сказати про відповідь.

- Є три числа: 12, 8, 6. Що можна запитати про цю сукупність чисел?

VII. Індивідуальні завдання на «експрес - опитування». За допомогою таких завдань можна швидко перевірити знання учнями найголовніших відомостей. Зразки завдань на уроках мови і природознавства.

Для перевірки гнучкості знань

- Закінчи речення:

1.

Без голосного звука складу….

Склад можна записати різною кількістю літер:…….,…,….

Я задумала слово, в ньому один голосний і два приголосних. Запиши й ти кілька таких слів:_________________________

Я задумала слово, в ньому два голосних і три приголосних. Запиши й ти кілька таких слів:_________________________

2.

Квіти можуть бути скрізь:____________.

Кожна квітка має____________________.

Для життя квітів потрібні_____________.

Крім спільного, кожна квітка має особливе. Саме цим одна квітка відрізняється від інших.

3.

Чим плід відрізняється від інших частин рослин?

Плід утворюється на місці квітки після її ________.

Яблуко, помідор, огірок - це __________________________.

У них всередині __________________________________.

Морква, цибуля, капуста - це не рослин: _______________,___________

а інші частини

У них у середині насіння

Листями рослини - ….

Рослина - це живий організм. Доросла рослина складається з _________, ________, і _____________, _________.

Коренями рослина бере з ґрунту _______.

Через стебло вони надходять у__________.

Вони дихають, ловлять сонячні промені. Рослини можуть мати форму ___________, ______________, ______________.

Сніг і лід - це вода у твердому стані, вони утворюються при температурі _________________.

VIII. Вправи «Відповідай швидко!» їх використовують для тренування швидкості мислення і усного мовлення дітей з опорою на асоціативні зв'язки.

Зозуля кує, а голуб_____________________

Голуб туркоче, а півень ________________

Півень кукурікає, а сова _______________

Сова ухкає, а соловей ________________

Соловей тьохкає, а ластівка__________

Ластівка щебече, а жайворонок мелодійно видзвонює «тір-лю», тір-лі-лю».

- Не помилися!

Хто як спить?

1. Зайчик сидячи

2. Курка висячи донизу головою

3. Чапля лежачи

4. Кажан стоячи

- Доповни слово.

Додай спереду по одній літері:

…лина - дерево

…лина - будівельний матеріал

…лина - завжди у роботі

Додай спереду по дві літери:

…лина - жіноче ім'я

…лина - ягода

…лина - незорану земля

Чим схожі утворені слова за граматичними ознаками?

- Доповни речення.

Доповни речення словами, що відповідають на запитання коли? Які? Як?

… відшуміли… паводки [12, с. 252].

… ВІДЦВІЛИ… КВІТИ.

На… подвір'ях квокчуть… квочки…. малеча бігає по… траві…. іде… сніг, тріщать… морози. Улітку у зайця… шубка, а взимку….

- Читай швидко, вставляючи слово їхали:

їхали ми, їхали,

до річки під…

і кладку пере…,

в леваду за…,

з гори з…,

стіжок сіна об'…,

на бадилинку на…,

стали, забуксували.

Размещено на Allbest.ru